Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Вентиляція

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Національний університет “Львівська політехніка” кафедра ТГВ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “Вентиляція” Зміст Призначення будинку, характеристика будівельної і технологічної частини. Розглядається громадська споруда – кінотеатр на 600 місць в м. Ізмаїл. Кліматичні дані міста будівництва Місто будівництва: м. Ізмаїл розрахункова географічна широта – 440 пн. ш. розрахунковий барометричний тиск – 1010 гПа. розрахункова температура повітря: для теплого періоду року (по А) – 27,20С; для холодного періоду року (по Б) – -14,00С. розрахункова ентальпія зовнішнього повітря: для теплого періоду року (по А) – 58,6 кДж/кг; для холодного періоду року (по Б) – -11,7кДж/кг. швидкість руху зовнішнього повітря: для теплого періоду року – 4,4 м/с; для холодного періоду року – 6,2 м/с. ( дод. 7 [1] ) Таблиця 1. Період Параметри Температура, tз, 0С Ентальпія, із, кДж/кг Вологовміст, dз, г/кг Відносна вологість, (з, % Швидкість вітру, Vз, м/с  ТПР ХПР А Б 27,2 -14 58.6 -11,7 12,5 0,9 54 80 1 7   Розрахункові параметри внутрішнього повітря Розрахункові параметри внутрішнього повтіря для проектування системи вентиляції в кінозалі приймаєм згідно норм допустимих метеорологічних умов в приміщенні: CНиП ІІ 73. 76 “Кинотеатры” Т П Р 1. Розрахункова температура внутрішнього повітря: tв = tз + 3, 0С 2. Відносна вологість внутрішнього повітря: (в ( 65% Швидкість руху повітря в робочій зоні: Vв ( 0,5 м/с Х П Р 1. Розрахункова температура внутрішнього повітря: tв = 16 0С 2. Відносна вологість внутрішнього повітря: (в ( 65% Швидкість руху повітря в робочій зоні: Vв ( 0,3 м/с Таблиця 2. Період Температура, tв , 0С Ентальпія ів , кДж/кг Вологовміст, dв , г/кг Відносна вологість, (в , % Швидкість вітру, Vв, м/с  ТПР ХПР 30,2 16 72 33,1 16,4 6,8 60 60 0,5 0,3   Тепловий баланс кінозалу Тепловий баланс залу знаходять, як різницю між теплонадходженнями і тепловтратами Т П Р Теплонадходження: а) від сонячної радіації; б) тепловиділення від людей; в) від електричного освітленя; г) від сусідніх приміщень. Для розрахунку приймаємо тепловиділення від людей і тепловиділення від сонячної радіації. А тепловиділеннями від електричного освітлення і сусіжніх приміщень нехтуємо. Теплонадходження від сонячної радіації:  де: - теплонадходження через вікна; - теплонадходження через покрівлю. Величину = 0, бо в залі кіноглядачів відсутні вікна.  де: - коефіцієнт теплопередачі покриття, = 1/ 2,4=0,41 - теплонадходження через 1м2 поверхні покрівлі, = 158 (табл. 2,2 [5]) - площа покриття, = 18х30=540 м2  Тепловиділення від людей:  де  – тепловиділення від мужчини в залежності від температури повітря та інтенсивності роботи; Х П Р = 117Вт, = 156Вт (табл. 2,2 [5]) Т П Р = 41Вт, = 145Вт (табл. 2,2 [5])  - кількість мужчин і жінок,  Х П Р .  Т П Р .   Вологовиділення:  де:  - вологовиділення від мужчини в залежності від температури повітря та інтенсивності роботи, Х П Р  (табл. 2,2 [5]) Т П Р  (табл. 2,2 [5]) Х П Р  Т П Р  Виділення газових шкідливостей (СО2):  де: - кількість СО2, що видаляється однією людиною, = 25 (табл. 2,2 [5])  Тепловтрати через зовнішні захищення:  де: - теплова характеристика на опалення,  (табл. 2,2 [5]) - об’єм залу глядачів, =521,15м2 9,67м = 5040 м3 tв =160С, tч.о = - 140С  Теплонадлишки: Т П Р .   Х П Р .   Таблиця 3. Найменування приміщення Об’єм приміщення, Vприм , м3 Період року Температура, tв , 0С Теплонадходження, кВт Теплонадходжен-ня , Вт/(м3(год)      явні повні   Кінозал 5040 Т П Р 30,2 56,9 114,6 22,7    Х П Р 16,0 19,5 41,2 8,2   Побудова процесів обробки повітря для теплого і холодного періодів на І-d діаграмі та визначення продуктивності системи загальнообмінної вентиляції. Розрахунок проводимо для зали глядачів на основі тепло- , волого- і газовиділень. Розрахунок тепловиділень при загальнообмінній вентиляції виконуємо графоаналітично з побудовою процесів на І-d діаграмі вологого повітря. Т П Р . 1. Визначення кутового коефіцієнта променя процесу асиміляції тепло- і вологонадлишків:  2. На І-d діаграмі наносимо точку З(tз, Із). З т. З проводимо промінь процесу  до перетину з ізотермою tв = 30,20С і знаходимо т. В, яка відповідає параметрам внутрішнього повітря в обслуговуваній зоні. Таблиця 4. Повітря у вентиляційному процесі Точка на І-d діаграмі t ,0C І, кДж/кг d, г/кг (, %  Зовнішнє З 27,2 58,6 12,5 54  Внутрішнє В 30,2 65,1 13,6 50   Визначимо необхідний повітрообмін по надлишках тепла:   Визначимо необхідний повітрообмін по надлишках вологи:  Визначимо необхідний повітрообмін по газових шкідливостях:  Хв, Хз – концентрація СО2 в середині приміщення і в зовнішньому повітрі. Хв = 2 л/м3 , Хз = 0,5 л/м3. За розрахунковий повітрообмін приймаємо найбільший з повітрообмінів обчислених вище. Найбільшим є повітрообмін по надлишках вологи -LW .  Х П Р . Рециркуляційна За розрахунковий повітрообмін приймаємо повітрообмін для теплого періоду року. Побудуємо на І-d діаграмі процес з першою рециркуляцією. Кількість зовнішнього повіртя приймемо виходячи з того, що на одну людину повинно податися ( 20м3/год чистого повітря. Кількість зовнішнього повітря:  n – кількість глядачів в залі, n = 600 чол. Масова продуктивність зовнішнього повітря: , де: . Кількість рециркуляційного повітря: , де: . Кількість вологи, що приходиться на 1кг сухої частки зовнішнього повітря:  де: W – вологовиділення від людей в Х.П.Р., W = 31635г/кг. Вологовміст внутрішнього повітря:  На прямій ЗВ знаходимо т. С, яка відповідає параметрам суміші зовнішнього і внутрішнього (рециркуляційного) повітря:  Кутовий коефіцієнт асиміляції тепло-, вологонадлишків:  З т. В проводимо відрізок паралельний  до перетину з променем, який виходить з т. С. (d = const) і на перетині знаходимо т. П, яка відображає параметри припливного повітря. Таблиця 5. Повітря у вент. процесі Точка на І-d діаграмі t ,0C I, кДж/кг d , г/кг ( , %  Зовнішнє Внутрішнє Припливне Рециркуляційне З В П С -14 +16 +8,5 +20,5 -11,7 23,4 14,5 20,5 0,9 2,8 2,4 2,3 80 26 35 21   Прямотокова За розрахунковий повітрообмін приймаємо повітрообмін по газових шкідливостях:   прийму  Знаходимо масову продуктивність повітря:  Визначимо температуру припливного повітря:  Таблиця 6. Повітря у вент. процесі Точка на І-d діаграмі t ,0C I, кДж/кг d , г/кг ( , %  Зовнішнє Внутрішнє Припливне З В П -14 +16 +11,7 -11,7 24,0 14,1 0,9 3,2 0,9 80 29 10,2   Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності Для всіх приміщень кінотеатру, крім кінозалу, розрахунок повітрообміну проводимо по кратностях.  м3/год. де k – нормативна кратність повітрообміну [1] Vприм – внутрішній об’єм приміщення, м3 Дані для розрахунку необхідного повітрообміну для приміщень кінотеатру зводимо в таблицю. Складання вентиляційного балансу приміщень кінотеатру Величину повітрообмінів в кожному приміщенні заносимо в таблицю окремо по витяжці і по припливу . Різниця між витяжкою і припливом по приміщенні або по поверхах подається в шлюзове відділення (вестибуль, коридор, фойє). Системи з механічним пробудженням припливні позначаємо П, витяжні В, з природнім пробудженням припливні ПЕ і витяжні ВЕ. Вентиляційний баланс Таблиця 7. № прим. Назва приміщення Об'єм приміщення Vприм, м3 Кратність повітрообміну, раз (м3/год). Повітрообмін, м3/год. № вентиляційної системи Примітки     витяжна припливна витяжний припливний    1 2 3 4 5 6 7 8 9  1 Касовий вестибюль 215,7 — 2 — 431,4     2 Каси 28,2 3 (30)на 1 людину 84,6 30*3=90     3 Вхідний вестибюль 376,2 — 2 — 752,4+60,6 =813,0     4 Гардероб 241,5 2 — 483 —     5 Вихідний вестибюль 280,95 — 2 — 561,9     6 Венткамери 485,19 — — — —     7 Кабінет директора 24 1 — 24 —     8 Контора 46,23 1 — 46,23 —     9 Плакатна і столярна майстерні 95,58 2 — 191,2 —     10 Приміщення повітряної завіси 234,23 — — — —     15 Господарська кладовка 42,99 1  42,99 —     16 Тамбури 111,23 — 2 — 222,5     25 Господарське приміщення 28,2 1 — 28,2 —     27 Кімната адміністратора 18,6 1  18,6 —     29 Санвузол М 67,5 [100] на 1 унітаз або пісуар — (2+6)*100=800 —     30 Санвузол Ж 67,5 [100] на 1 унітаз — 4*100=400 —       Всього по 1 - му поверху    2118,8 2058,2       Дебаланс     -60,6  Подаємо в вхідний вестибюль    1 2 3 4 5 6 7 8 9  11 Електрощитова 34,02 2 — 68,0 —     18 Фойє 735,6 — 2 — 1471,2+516,2= =1987,4     19 Буфет 294 3 3 882,0 882     20 Підсобна буфета 139,8 4 2 559,2 279,6     24 Електросилова 50,4 2 — 100,8 —     26 Кімната техніка 31,5 5 3 157,5 94,5     28 Кімната для куріння 147,6 10 — 1476,0 —       Всього по 2 - му поверху    3243,5 2727,3       Дебаланс     -516,2  Подаємо в фойє   12 Зарядна 28,32 3 — 85,0 —     13 Акумуляторна 41,1 10 8 411,0 328,8     14 Лужна 28,32 3 — 85,0 —     21 Кімната кіномеханіка і радіовузол 23,55 2 — 47,1 —     22 Перемоточна 36,3 2 2 72,6 72,6     23 Кінопроекційна 108 3 3 324,0 324,0      Додаткова витяжка з кінопроекторів  [300] на 1 кінопроектор — 300*3=900 —       Коридор  — — — 1199,2       Всього по 3 - му поверху    1924,6 725,4       Дебаланс     -1199,2  Подаємо в коридор    Гідравлічний розрахунок природної (гравітаційної) витяжної системи вентиляції Для розрахунку вибираємо гравітаційну витяжну систему ВП для приміщення №2 (каси), для якого L=84,6 м3/год Визначаємо розрахунковий гравітаційний тиск , кг/м2 де h – відстань по вертикалі від витяжної решітки до виходу в атмосферу з витяжної шахти  ρз , ρв – густина зовнішнього повітря при +5ºС і внутрішнього повітря відповідно     Визначаємо швидкість руху повітря в каналі Знаходимо площу каналу , м2 L – розрахунковий повітрообмін  Vрек – рекомендована швидкість руху повітря в каналі (табл. VII.9[3])   Приймаємо канал розмірами 140х270  Визначаємо дійсну швидкість руху повітря в каналі  Знаходимо еквівалентний діаметр каналу по швидкості  Площа живого перерізу решітки  Приймаємо решітку рухому жалюзійну розміром 200х250  Швидкість руху повітря на вході в решітку  Умова гідравлічного розрахунку  де R – питомі втрати тиску по довжині l – довжина повітропроводу n – поправка на шорсткість каналу (рис. VII-12, [3] ) Z - втрати тиску на місцеві опори   - коефіцієнт місцевих опорів (табл. VII – 13 [3]) - динамічний тиск  Ділянка 1     Ділянка 2 Коліно змінного прерізу (табл. VII.13 [3])     сталь (ст.101 [3])     де  - питомі втрати тиску по довжині круглого повітропроводу (табл. VII.11 [3]) m – поправочний коефіцієнт, залежить від розмірів каналу (лист VII.11 [3])    Ділянка 3  - вільний вихід в атмосферу    (цегляний канал) (ст.101 [3])       Результати розрахунку заносимо в таблицю Таблиця 8. № L, м3/год l,м ахб, мм dv V, м/с R кгс/(м2мм) n Rln, кгс/м2 Σξ Рд Z Rln+Z Pc  1 84,6 — 200х250 — 0,78 — — — 1,92 0,038 0,072 0,072 0,072  2 84,6 0,65 200х250 222 0,47 0,0026 1 0,0017 0,82 0,014 0,01 0,013 0,085  3 84,6 12,4 140х270 180 0,62 0,0049 1,41 0,0857 1 0,024 0,024 0,110 0,20      Отже, умова гідравлічного розрахунку виконується Вибір і обґрунтування схеми організації повітрообміну в кінозалі та кількості припливних і витяжних систем в споруді Для подачі повітря в кінозал передбачаємо механічну припливну прямотокову систему вентиляції. З метою зменшення експлуатаційних затрат на роботу системи вентиляції (особливо в холодний період року) проектуємо дві припливні системи П1 і П2. Систему П1 розраховуємо на розрахунковий повітрообмін для холодного періоду року (повітрообмін по газових шкідливостях)  Систему П2 розраховуємо виходячи з умови що при одночасній роботі системи П1 і П2 забезпечувався розрахунковий повітрообмін для теплого періоду року   Аналогічно до припливних проектуємо дві витяжні системи для кінозалу: ВП1 – природна витяжна система (працює круглорічно ) В2 – механічна витяжна система (працює в теплий період року) Витяжні системи розраховуємо на продуктивність відповідно до продуктивності працюючих в даний період припливної системи вентиляції. Роздача повітря здійснюємо в верхню зону глядацького залу за допомогою ВДУМів Аеродинамічний розрахунок повітропроводів системи П 1 і П 2 Аеродинамічний розрахунок проводимо в такій послідовності: Розбиваємо систему на окремі розрахункові ділянки і визначаємо для кожної навантаження і довжину, які наносимо на аксонометричну схему. Вибираємо розрахункову вітку (найдовша і найнавантаженіша вітка). Розміри поперечних перерізів розрахункових ділянок магістралі визначаємо орієнтуючись на табл.6.3 [5]. Орієнтовну площу поперечного перерізу визначаємо за формулою  де L – розрахунковий повітрообмін на ділянці, м3/год - рекомендована швидкість руху повітря (табл. 6.9[5]) Фактичну швидкість визначаємо з врахуванням площі перерізу прийнятого стандартного повітропроводу:  Пофактичнійшвидкості визначаємо динамічний тиск на ділянці  По номограмах визначаємо питомі втрати тиску (рис. 6.4[5]). Для прямокутних повітропроводів з розмірами ахв розрахунок проводимо по еквівалентному по швидкості діаметрі  Втрати тиску в місцевих опорах:  Загальні втрати тиску дорівнюють сумі втрат по магістралі і в вентиляційному обладнанні. Ув’язку відгалужень проводимо виходячи з умови  Результати розрахунку заносимо в таблицю 9.  Підрахунок сум коефіцієнтів місцевих опорів Ділянка 1 ВДУМ (400  (табл. 8.11 [4]) Перехід з 300х400 на 400х600  (табл. 12.43 [4])  Ділянка 2 ВДУМ (400  Відвід під кутом 90º (табл. 12.31 [4])  Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    Ділянка 3 Відвід під кутом 90º (табл. 12.31 [4]) – 5шт.   Перехід з 1000х600 на 310х310 (табл. 12.40 [4])  Втрати тиску в калорифері  Втрати тиску в фільтрі  (див. Підбір вентиляційного обладнання)  Ділянка 4 Відвід під кутом 90º (табл. 12.31 [4]) – 2шт.   Жалюзійна решітка (табл. 12.20 [4])   Ділянка 5 ВДУМ (400  (табл. 8.11 [4]) Перехід з 300х400 на 400х600  (табл. 12.43 [4])  Ділянка 6 ВДУМ (400  (табл. 8.11 [4]) Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    таблиця 9.1. № ділянки L, м3/год l,м ахб, мм dv, мм F, м2 V, м/с R, Па/м Ke, мм n Rln, Па Σξ Рд, Па Z,Па Rln+z Па ΔPc Па  1 3000 6 300 400 343 0,120 6,94 1,57 0,1 1 9,4 1,5 28,9 43,4 52,8 52,8  2 6000 7,2 400 600 480 0,240 6,94 1,05 0,1 1 7,6 2,78 28,9 80,4 88,0 140,8  3 12000 39,2 600 1000 750 0,600 5,56 0,40 0,1 1 15,8 6,8 18,5 126 141,8 282,6  4 70569 10 1600 2000 1778 3,200 6,13 0,18 0,1 1 1,8 4,47 22,5 101 102,4 385,0                Втрати в калорифері   54,9 439,9                 Втрати в фільтрі   93,2 533,1                                     5 3000 6 300 400 343 0,120 6,94 1,57 0,1 1 9,4 1,5 28,9 43,4 53 52,8  6 6000 1,2 400 600 480 0,240 6,94 1,05 0,1 1 1,3 2,6 28,9 75,2 76 129,3   Сумарні втрати тиску в системі П1  Ув’язка Ділянки 5,6  Ділянки 1,2   Ув’язка не потрібна  Підрахунок сум коефіцієнтів місцевих опорів Ділянка 1 ВДУМ (630  (табл. 8.11 [4]) Перехід з 500х800 на 800х1000  (табл. 12.43 [4])  Ділянка 2 ВДУМ (630  Відвід під кутом 90º (табл. 12.31 [4])  Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    Ділянка 3 Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    Ділянка 4 Відвід під кутом 90º (табл. 12.31 [4]) – 5шт.   Перехід з 1000х2000 на 875х925 (табл. 12.40 [4])  Втрати тиску в фільтрі  (див. Підбір вентиляційного обладнання)  Ділянка 5 (див. ділянка4 сист. П1) Ділянка 6 ВДУМ (630  (табл. 8.11 [4]) Перехід з 500х800 на 800х1000  (табл. 12.43 [4])  Ділянка 7 ВДУМ (630  (табл. 8.11 [4]) Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    Ділянка 8 ВДУМ (630  (табл. 8.11 [4]) Перехід з 500х800 на 800х1000  (табл. 12.43 [4])  Ділянка 9 ВДУМ (630  (табл. 8.11 [4]) Трійник прямий на прохід (табл. 12.39 [4])    таблиця 9.2. № ділянки L, м3/год l,м ахб, мм dv, мм F, м2 V, м/с R, Па/м Ke, мм n Rln, Па Σξ Рд, Па Z,Па Rln+z Па ΔPc Па  1 8843 6 500 800 615 0,400 6,14 0,62 0,1 1 3,7 1,5 22,6 33,9 37,7 37,7  2 17686 7,2 800 1000 889 0,800 6,14 0,40 0,1 1 2,9 2,19 22,6 49,6 52,4 90,1  3 35372 6 1000 1600 1231 1,600 6,14 0,27 0,1 1 1,6 0,8 22,6 18,1 19,7 109,8  4 53058 25,3 1000 2000 1333 2,000 7,37 0,35 0,1 1 8,9 6,9 32,6 225 233,7 343,5  5 70596 10 1600 2000 1778 3,200 6,13 0,18 0,1 1 1,8 1,5 22,5 33,8 35,6 379,1             Втрати в фільтрі 90,3 469,3                    6 8843 6 500 800 615 0,400 6,14 0,62 0,1 1 3,7 1,5 22,6 33,9 38 37,7  7 17686 1,2 800 1000 889 0,800 6,14 0,40 0,1 1 0,5 2,95 22,6 66,7 67 104,9                    8 8843 6 500 800 615 0,400 6,14 0,62 0,1 1 3,7 1,5 22,6 33,9 38 37,7  9 17686 1,2 800 1000 889 0,800 6,14 0,40 0,1 1 0,5 3,65 22,6 82,6 83 120,7   Сумарні втрати тиску в системі П1  Ув’язка Ділянки 6,7  Ділянки 1,2   Ув’язка не потрібна Ділянки 8,9  Ділянки 1,2,3   Ув’язка не потрібна Підбір вентиляційного обладнання припливних установок Підбір фільтра Для очистки припливного повітря від пилу підбираємо фільтр ФЯР. Необхідна лобова поверхня фільтру  де - питоме навантаження на фільтр (табл. 4.2 [4])  система П1:  система П2:  Кількість комірок фільтру  де  - розрахункова площа однієї комірки, м2  приймаємо стандартні розміри панелі при числі комірок в панелі n – парне число П1:  П2:  Фактична лобова поверхня  П1:  П2:  Фактичне питоме навантаження  П1:  П2:  Опір фільтра при фактичному навантаженні перед регенерацією  де  - початковий опір фільтру  П1:  П1:  Тривалість дії фільтру до наступної регенерації  де  - питома запиленість фільтру при збільшенні його опору в два рази  - початкова середня запиленість зовнішнього повітря - ефективність очистки -тривалість роботи припливної вентиляції П1:  П2:  Через кожні 65 діб проводиться регенерація фільтрів Підбір калорифера Підбираємо калорифер для системи П1 (для ХПР) Витрата тепла на нагрівання повітря  де G – масова витрата повітря с – питома теплоємність повітря ,  - температура повітря, припливного і зовнішнього  Підбираємо потрібне живе січення калорифера  де  - вагова швидкість   Приймаємо калорифер стальний пластинчастий К4ПП-11 (табл. ІІ.7 дод. [4])  Визначаємо дійсну вагову швидкість повітря в калорифері  Швидкість теплоносія в трубках калорифера  де - температура води в падаючій і зворотній магістралі  Визначаємо коефіцієнт теплопередачі в залежності від w і (vγ) (табл. II.9 дод.ІІ [4])  Визначаємо необхідну поверхню нагріву калорифера  Запас поверхні нагріву калорифера  По величині масової швидкості визначаємо втрати тиску по повітрю (п. 11.3 дод.ІІ [4])  Підбір вентилятора Система П1  З врахуванням 10% запасу  Приймаємо вентилятор Ц4-70№2,5 (виконання 1) з колесом 0,95Dном (дод.І рис.І.2[4])  двигун марки АОЛ 21-2 Система П2  З врахуванням 10% запасу  Приймаємо вентилятор Ц4-70№12,5 (виконання 6) (дод.І рис.І.20[4])  двигун марки А02-61-6 Підбір перерізу трубопроводів для витяжних і припливних систем вентиляції по допустимих швидкостях повітря Для кожного приміщення визначаємо кількість та розміри витяжних і припливних каналів та решіток з умови розрахунку вентиляції в приміщенні по кратностях. Загальну площу каналів визначаємо за формулою:  - рекомендовані швидкості руху повітря (табл.6.9. [5]) При природній вентиляції При механічній вентиляції  Канали і припливні шахти 1,0 – 2,0 2,0 – 6,0  Припливні решітки 0,5 – 1,0 0,5 – 1,0  Витяжні решітки 0,5 – 1,0 1,0 – 2,0  Витяжні шахти 1,5 – 2,0 3,0 – 6,0  
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!