Національний університет “Львівська політехніка”
кафедра ТГВ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Вентиляція”
Зміст
Призначення будинку, характеристика будівельної і технологічної частини…….
3
Кліматичні дані міста будівництва……………………………………………………..
4
Розрахункові параметри внутрішнього повітря……………………………………….
5
Тепловий баланс кінозалу………………………………………………………………..
6
Побудова процесів обробки повітря для теплого і холодного періодів на І-d діаграмі та визначення продуктивності системи загальнообмінної вентиляції………………...
8
Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності…………………………………..
11
Гідравлічний розрахунок природної (гравітаційної) витяжної системи вентиляції…..
13
Вибір і обґрунтування схеми організації повітрообміну в кінозалі та кількості припливних і витяжних систем в споруді……………………………………………….
16
Підбір вентиляційного обладнання припливних установок……………………………
25
Підбір перерізу трубопроводів для витяжних і припливних систем вентиляції по допустимих швидкостях повітря…………………………………………………………
29
Список використаної літератури…………………………………………………………
32
Призначення будинку, характеристика будівельної і технологічної частини.
В даній роботі розглядається громадська споруда – кінотеатр на 600 місць в м. Ізмаїл.
Будівля ІІ класу. Довговічність ІІ ступеня. Вогнестійкість ІІ ступеня. Нормативне снігове навантаження 200 кг/м2, швидкісний напір вітру 70 кг/м2. Стіни несучі товщиною 390мм, перегородки цегляні товщиною 250мм без підвалу. Крок колон 6000мм. вікна з подвійним заскленням, колони перерізом 400х400.
Фундамент стаканного типу розмірами 2000х2000. Низ підошви фундаменту на відмітці –2,700. Перекриття з залізобетонних порожнистих плит розміром 3000х6000, 6000х9000
Дах плоский суміщений з перекриттям.
Покрівля 4–х шаровий гідроізолюючий килим з рубероїду, утеплений пінобетонними плитами γ=400кг/м3, товщиною 120мм.
Кліматичні дані міста будівництва
Місто будівництва: м. Ізмаїл
розрахункова географічна широта – 440 пн. ш.
розрахунковий барометричний тиск – 1010 гПа.
розрахункова температура повітря:
для теплого періоду року (по А) – 27,20С;
для холодного періоду року (по Б) – -14,00С.
розрахункова ентальпія зовнішнього повітря:
для теплого періоду року (по А) – 58,6 кДж/кг;
для холодного періоду року (по Б) – -11,7кДж/кг.
швидкість руху зовнішнього повітря:
для теплого періоду року – 4,4 м/с;
для холодного періоду року – 6,2 м/с.
( дод. 7 [1] )
Таблиця 1.
Період
Параметри
Температура, tз, 0С
Ентальпія, із,
кДж/кг
Вологовміст,
dз, г/кг
Відносна вологість, (з, %
Швидкість вітру, Vз, м/с
ТПР
ХПР
А
Б
27,2
-14
58.6
-11,7
12,5
0,9
54
80
1
7
Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Розрахункові параметри внутрішнього повтіря для проектування системи вентиляції в кінозалі приймаєм згідно норм допустимих метеорологічних умов в приміщенні: CНиП ІІ 73. 76 “Кинотеатры”
Т П Р
1. Розрахункова температура внутрішнього повітря:
tв = tз + 3, 0С
2. Відносна вологість внутрішнього повітря:
(в ( 65%
Швидкість руху повітря в робочій зоні:
Vв ( 0,5 м/с
Х П Р
1. Розрахункова температура внутрішнього повітря:
tв = 16 0С
2. Відносна вологість внутрішнього повітря:
(в ( 65%
Швидкість руху повітря в робочій зоні:
Vв ( 0,3 м/с
Таблиця 2.
Період
Температура, tв , 0С
Ентальпія ів ,
кДж/кг
Вологовміст,
dв , г/кг
Відносна вологість, (в , %
Швидкість вітру, Vв, м/с
ТПР
ХПР
30,2
16
72
33,1
16,4
6,8
60
60
0,5
0,3
Тепловий баланс кінозалу
Тепловий баланс залу знаходять, як різницю між теплонадходженнями і тепловтратами
Т П Р
Теплонадходження:
а) від сонячної радіації;
б) тепловиділення від людей;
в) від електричного освітленя;
г) від сусідніх приміщень.
Для розрахунку приймаємо тепловиділення від людей і тепловиділення від сонячної радіації. А тепловиділеннями від електричного освітлення і сусіжніх приміщень нехтуємо.
Теплонадходження від сонячної радіації:
де: - теплонадходження через вікна; - теплонадходження через покрівлю.
Величину = 0, бо в залі кіноглядачів відсутні вікна.
де: - коефіцієнт теплопередачі покриття, = 1/ 2,4=0,41
- теплонадходження через 1м2 поверхні покрівлі, = 158 (табл. 2,2 [5])
- площа покриття, = 18х30=540 м2
Тепловиділення від людей:
де – тепловиділення від мужчини в залежності від температури повітря та інтенсивності роботи;
Х П Р = 117Вт, = 156Вт (табл. 2,2 [5])
Т П Р = 41Вт, = 145Вт (табл. 2,2 [5])
- кількість мужчин і жінок,
Х П Р .
Т П Р .
Вологовиділення:
де: - вологовиділення від мужчини в залежності від температури повітря та інтенсивності роботи,
Х П Р (табл. 2,2 [5])
Т П Р (табл. 2,2 [5])
Х П Р
Т П Р
Виділення газових шкідливостей (СО2):
де: - кількість СО2, що видаляється однією людиною, = 25 (табл. 2,2 [5])
Тепловтрати через зовнішні захищення:
де: - теплова характеристика на опалення, (табл. 2,2 [5])
- об’єм залу глядачів, =521,15м2 9,67м = 5040 м3
tв =160С, tч.о = - 140С
Теплонадлишки:
Т П Р .
Х П Р .
Таблиця 3.
Найменування приміщення
Об’єм приміщення, Vприм , м3
Період року
Температура, tв , 0С
Теплонадходження, кВт
Теплонапруженість , Вт/(м3(год)
явні
повні
Кінозал
5040
Т П Р
30,2
56,9
114,6
22,7
Х П Р
16,0
19,5
41,2
8,2
Побудова процесів обробки повітря для теплого і холодного періодів на І-d діаграмі та визначення продуктивності системи загальнообмінної вентиляції.
Розрахунок проводимо для зали глядачів на основі тепло- , волого- і газовиділень. Розрахунок тепловиділень при загальнообмінній вентиляції виконуємо графоаналітично з побудовою процесів на І-d діаграмі вологого повітря.
Т П Р .
1. Визначення кутового коефіцієнта променя процесу асиміляції тепло- і вологонадлишків:
2. На І-d діаграмі наносимо точку З(tз, Із). З т. З проводимо промінь процесу до перетину з ізотермою tв = 30,20С і знаходимо т. В, яка відповідає параметрам внутрішнього повітря в обслуговуваній зоні.
Таблиця 4.
Повітря у вентиляційному процесі
Точка на І-d діаграмі
t ,0C
І, кДж/кг
d, г/кг
(, %
Зовнішнє
З
27,2
58,6
12,5
54
Внутрішнє
В
30,2
65,1
13,6
50
Визначимо необхідний повітрообмін по надлишках тепла:
Визначимо необхідний повітрообмін по надлишках вологи:
Визначимо необхідний повітрообмін по газових шкідливостях:
Хв, Хз – концентрація СО2 в середині приміщення і в зовнішньому повітрі.
Хв = 2 л/м3 , Хз = 0,5 л/м3.
За розрахунковий повітрообмін приймаємо найбільший з повітрообмінів обчислених вище.
Найбільшим є повітрообмін по надлишках вологи -LW .
Х П Р .
Рециркуляційна
За розрахунковий повітрообмін приймаємо повітрообмін для теплого періоду року.
Побудуємо на І-d діаграмі процес з першою рециркуляцією.
Кількість зовнішнього повітря приймемо виходячи з того, що на одну людину повинно податися ( 20м3/год чистого повітря.
Кількість зовнішнього повітря:
n – кількість глядачів в залі, n = 600 чол.
Масова продуктивність зовнішнього повітря:
,
де: .
Кількість рециркуляційного повітря:
,
де: .
Кількість вологи, що приходиться на 1кг сухої частки зовнішнього повітря:
де: W – вологовиділення від людей в ХПР, W = 31635г/кг.
Вологовміст внутрішнього повітря:
На прямій ЗВ знаходимо т. С, яка відповідає параметрам суміші зовнішнього і внутрішнього (рециркуляційного) повітря:
Кутовий коефіцієнт асиміляції тепло-, вологонадлишків:
З т. В проводимо відрізок паралельний до перетину з променем, який виходить з т. С. (d = const) і на перетині знаходимо т. П, яка відображає параметри припливного повітря.
Таблиця 5.
Повітря у вент. процесі
Точка на І-d діаграмі
t ,0C
I, кДж/кг
d , г/кг
( , %
Зовнішнє
Внутрішнє
Припливне
Рециркуляційне
З
В
П
С
-14
+16
+14,9
+8,5
-11,7
23,4
20,5
14,5
0,9
2,8
2,4
2,4
80
26
21
35
Прямотокова
За розрахунковий повітрообмін приймаємо повітрообмін по газових шкідливостях:
прийму
Знаходимо масову продуктивність повітря:
Визначимо температуру припливного повітря:
Таблиця 6.
Повітря у вент. процесі
Точка на І-d діаграмі
t ,0C
I, кДж/кг
d , г/кг
( , %
Зовнішнє
Внутрішнє
Припливне
З
В
П
-14
+16
+11,7
-11,7
24,0
14,1
0,9
3,2
0,9
80
29
10,2
Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності
Для всіх приміщень кінотеатру, крім кінозалу, розрахунок повітрообміну проводимо по кратностях.
м3/год.
де k – нормативна кратність повітрообміну [1]
Vприм – внутрішній об’єм приміщення, м3
Дані для розрахунку необхідного повітрообміну для приміщень кінотеатру зводимо в таблицю.
Складання вентиляційного балансу приміщень кінотеатру
Величину повітрообмінів в кожному приміщенні заносимо в таблицю окремо по витяжці і по припливу . Різниця між витяжкою і припливом по приміщенні або по поверхах подається в шлюзове відділення (вестибуль, коридор, фойє). Системи з механічним пробудженням припливні позначаємо П, витяжні В, з природнім пробудженням припливні ПЕ і витяжні ВЕ.
Вентиляційний баланс
Таблиця 7.
№ прим.
Назва приміщення
Об'єм приміщення Vприм, м3
Кратність повітрообміну, раз (м3/год).
Повітрообмін, м3/год.
№ вентиляційної системи
Примітки
витяжна
припливна
витяжний
припливний
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
Касовий вестибюль
215,7
—
2
—
431,4
П3
2
Каси
28,2
3
(30)на 1
людину
84,6
30*3=90
П3,
ВП7
3
Вхідний вестибюль
376,2
—
2
—
752,4+60,6
=813,0
П3
4
Гардероб
241,5
2
—
483
—
5
Вихідний вестибюль
280,95
—
2
—
561,9
П3
6
Венткамери
485,19
—
—
—
—
7
Кабінет директора
24
1
—
24
—
В4
8
Контора
46,23
1
—
46,23
—
В4
9
Плакатна і столярна майстерні
95,58
2
—
191,2
—
В4
10
Приміщення повітряної завіси
234,23
—
—
—
—
15
Господарська кладовка
42,99
1
42,99
—
ВП8
16
Тамбури
111,23
—
2
—
222,5
П3
25
Господарське приміщення
28,2
1
—
28,2
—
ВП8
27
Кімната адміністратора
18,6
1
18,6
—
В4
29
Санвузол М
67,5
[100] на 1 унітаз
або пісуар
—
(2+6)*100=800
—
В2
30
Санвузол Ж
67,5
[100] на 1 унітаз
—
4*100=400
—
В2
Всього по 1 - му поверху
2118,8
2058,2
Дебаланс
-60,6
Подаємо в вхідний
вестибюль
1
2
3
4
5
6
7
8
9
11
Електрощитова
34,02
2
—
68,0
—
В6
18
Фойє
735,6
—
2
—
1471,2+516,2=
=1987,4
П4
19
Буфет
294
3
3
882,0
882
П5,
ВП11
20
Підсобна буфета
139,8
4
2
559,2
279,6
П5,
ВП9
24
Електросилова
50,4
2
—
100,8
—
В6
26
Кімната техніка
31,5
5
3
157,5
94,5
П5,В6
28
Кімната для куріння
147,6
10
—
1476,0
—
В2
Всього по 2 - му поверху
3243,5
2727,3
Дебаланс
-516,2
Подаємо в фойє
12
Зарядна
28,32
3
—
85,0
—
В5
13
Акумуляторна
41,1
10
8
411,0
328,8
П6,В5
14
Лужна
28,32
3
—
85,0
—
В5
21
Кімната кіномеханіка і радіовузол
23,55
2
—
47,1
—
ВП9
22
Перемоточна
36,3
2
2
72,6
72,6
П6,
ВП10
23
Кінопроекційна
108
3
3
324,0
324,0
П6,
ВП10
Додаткова витяжка з кінопроекторів
[300] на 1 кінопроектор
—
300*3=900
—
В3
Коридор
—
—
—
1199,2
П4
Всього по 3 - му поверху
1924,6
725,4
Дебаланс
-1199,2
Подаємо в коридор
Гідравлічний розрахунок природної (гравітаційної) витяжної системи вентиляції
Для розрахунку вибираємо гравітаційну витяжну систему ВП7 для приміщення №2 (каси), для якого L=84,6 м3/год
Визначаємо розрахунковий гравітаційний тиск
, кг/м2
де h – відстань по вертикалі від витяжної решітки до виходу в атмосферу з витяжної шахти
ρз , ρв – густина зовнішнього повітря при +5ºС і внутрішнього повітря відповідно
Визначаємо швидкість руху повітря в каналі
Знаходимо площу каналу
, м2
L – розрахунковий повітрообмін
Vрек – рекомендована швидкість руху повітря в каналі (табл. VII.9[3])
Приймаємо канал розмірами 140х270
Визначаємо дійсну швидкість руху повітря в каналі
Знаходимо еквівалентний діаметр каналу по швидкості
Площа живого перерізу решітки
Приймаємо решітку жалюзійну Р-200
Швидкість руху повітря на вході в решітку
Умова гідравлічного розрахунку
де R – питомі втрати тиску по довжині
l – довжина повітропроводу
n – поправка на шорсткість каналу (рис. VII-12, [3] )
Z - втрати тиску на місцеві опори
- коефіцієнт місцевих опорів (табл. VII – 13 [3])
- динамічний тиск
Ділянка 1
Ділянка 2
Коліно змінного прерізу (табл. VII.13 [3])
сталь (ст.101 [3])
де - питомі втрати тиску по довжині круглого повітропроводу (табл. VII.11 [3])
m – поправочний коефіцієнт, залежить від розмірів каналу (лист VII.11 [3])
Ділянка 3
- вільний вихід в атмосферу
(цегляний канал) (ст.101 [3])
Результати розрахунку заносимо в таблицю
Таблиця 8.
№
L, м3/год
l,м
ахб, мм
dv
V, м/с
R кгс/(м2мм)
n
Rln, кгс/м2
Σξ
Рд
Z
Rln+Z
Pc
1
84,6
—
Р-200
—
0,78
—
—
—
1,92
0,038
0,072
0,072
0,072
2
84,6
0,65
200х250
222
0,47
0,0026
1
0,0017
0,82
0,014
0,01
0,013
0,085
3
84,6
12,4
140х270
180
0,62
0,0049
1,41
0,0857
1
0,024
0,024
0,110
0,20
Отже, умова гідравлічного розрахунку виконується
Вибір і обґрунтування схеми організації повітрообміну в кінозалі та кількості припливних і витяжних систем в споруді
Для подачі повітря в кінозал передбачаємо механічну припливну прямотокову систему вентиляції. З метою зменшення експлуатаційних затрат на роботу системи вентиляції (особливо в холодний період року) проектуємо дві припливні системи П1 і П2. Систему П1 розраховуємо на розрахунковий повітрообмін для холодного періоду року (повітрообмін по газових шкідливостях) Систему П2 розраховуємо виходячи з умови щоб при одночасній роботі системи П1 і П2 забезпечувався розрахунковий повітрообмін для теплого періоду року
Подача повітря системою П1 здійснюється в нижню зону приміщення, а системою П2 в верхня зону з допомогою повітророздаючих пристроїв ВДУМ.
Систему витяжної вентиляції кінозалу проектуємо з природнім пробудженням через вентиляційні шахти.
Аеродинамічний розрахунок повітропроводів системи П 1, П 2 і ВП1
Аеродинамічний розрахунок проводимо в такій послідовності:
Розбиваємо систему на окремі розрахункові ділянки і визначаємо для кожної навантаження і довжину, які наносимо на аксонометричну схему.
Вибираємо розрахункову вітку (найдовша і найнавантаженіша вітка).
Розміри поперечних перерізів розрахункових ділянок магістралі визначаємо орієнтуючись на табл.6.3 [5]. Орієнтовну площу поперечного перерізу визначаємо за формулою
де L – розрахунковий повітрообмін на ділянці, м3/год
- рекомендована швидкість руху повітря (табл. 6.9[5])
Фактичну швидкість визначаємо з врахуванням площі перерізу прийнятого стандартного повітропроводу:
Пофактичнійшвидкості визначаємо динамічний тиск на ділянці
По номограмах визначаємо питомі втрати тиску (рис. 6.4[5]). Для прямокутних повітропроводів з розмірами ахв розрахунок проводимо по еквівалентному по швидкості діаметрі
Втрати тиску в місцевих опорах:
Загальні втрати тиску дорівнюють сумі втрат по магістралі і в вентиляційному обладнанні.
Ув’язку відгалужень проводимо виходячи з умови
Результати розрахунку заносимо в таблицю 9.
Підрахунок сум коефіцієнтів місцевих опорів
Ділянка 1
Повітря надходить в зал з камери статичного тиску розміщеної під ним через решітки. Визначаємо необхідну кількість решіток для забезпечення припливу повітря в кількості 12000м3/год при мінімальній рекомендованій швидкості v=0,5 м/с.
Приймаємо решітки типу СТД-5289 розміром 150х680 мм. і (табл. ІІІ.20[6])
(табл.12.20[4])
Ділянка 2
4 решітки
Трійник на розділення потоку (табл. 6.5 [5])
Ділянка 3
Відвід під кутом 90º (табл. 6.3 [5]) – 3шт.
Перехід з 450х450 на 800х800
Перехід
Втрати тиску в калорифері
Втрати тиску в фільтрі (див. Підбір вентиляційного обладнання)
Ділянка 4
Розширення потоку
Звуження потоку (табл. 12.44[4])
Жалюзійна решітка (табл. 12.20 [4]) -6шт
таблиця 9.1.
№
ділянки
L, м3/год
l,м
ахб, мм
dv, мм
F, м2
V, м/с
R, Па/м
Ke, мм
n
Rln, Па
Σξ
Рд, Па
Z,Па
Rln+z Па
ΔPc Па
1
12000
—
—
—
—
6,75
0,49
—
—
—
—
145,5
0,16
23,5
23,5
23,5
2
6000
4
500
800
615
0,400
6,31
0,33
0,1
1
2,2
8,86
23,8
211,0
213,2
236,7
3
12000
12
800
800
800
0,64
5,21
0,33
0,1
1
4,0
2,65
16,3
43,2
47,2
283,9
4
70596
—
—
—
—
4,56
4,36
—
—
—
—
13,14
11,4
49,7
49,7
333,6
Втрати в калорифері
54,9
388,5
Втрати в фільтрі
93,2
481,7
Сумарні втрати тиску в системі П1
Підрахунок сум коефіцієнтів місцевих опорів
Ділянка 1
ВДУМ O 630 (табл. 8.11 [4])
Перехід з 1000х600 на 1000х1000 (табл. 6.6 [5])
Ділянка 2
ВДУМ O 630
Перехід з 1000х1000 на 1600х1000 (табл. 6.6 [5])
Ділянка 3
ВДУМ O 630
Відвід під кутом 90º (табл. 6.4 [5])
Трійник прямий на прохід (табл. 6.5 [5])
Ділянка 4
Відвід під кутом 90º (табл. 6.4 [5]) – 5шт.
Перехід з 1000х2000 на 875х925 (табл. 12.40 [4])
Втрати тиску в фільтрі (див. Підбір вентиляційного обладнання)
Ділянка 5
(див. Ділянка 4 сист. П1)
Ділянка 6
ВДУМ (630 (табл. 8.11 [4])
Перехід з 1000х600 на 1000х1000 (табл. 6.6 [5])
Ділянка 7
ВДУМ O 630
Перехід з 1000х1000 на 1600х1000 (табл. 6.6 [5])
Ділянка 8
ВДУМ O 630 (табл. 8.11 [4])
Трійник прямий на поворотд (табл. 12.39 [5])
таблиця 9.2.
№
ділянки
L, м3/год
l,м
ахб, мм
dv, мм
F, м2
V, м/с
R, Па/м
Ke, мм
n
Rln, Па
Σξ
Рд, Па
Z,Па
Rln+z Па
ΔPc Па
1
8843
6
1000
600
750
0,600
4,09
0,23
0,1
1
1,4
1,40
10,1
14,1
15,4
15,4
2
17686
6
1000
1000
1000
1,000
4,91
0,23
0,1
1
1,4
1,40
14,5
20,3
21,6
37,1
3
26529
14
1600
1000
1231
1,600
4,61
0,16
0,1
1
2,2
2,18
12,7
27,7
29,9
67,0
4
53058
26
2000
1000
1333
2,000
7,37
0,35
0,1
1
9,1
2,30
32,6
74,9
84,1
151,1
5
70596
—
—
—
—
4,56
4,36
—
—
—
—
13,14
11,4
49,7
49,7
200,8
Втрати в фільтрі
90,3
291,1
6
8843
6
1000
600
750
0,600
4,09
0,23
0,1
1
1,4
1,40
10,1
14,1
15
15,4
7
17686
6
1000
1000
1000
1,000
4,91
0,23
0,1
1
1,4
1,40
14,5
20,3
22
37,1
8
26529
6
1600
1000
1231
1,600
4,61
0,16
0,1
1
0,9
2,05
12,7
26,1
27
64,1
Сумарні втрати тиску в системі П1
Ув’язка
Ділянки 6,7,8
Ділянки 1,2,3
Ув’язка не потрібна
Система ВП1
Підбираємо необхідний переріз витяжної шахти.
Прийму дві витяжні шахти перерізом 2х2м
Підбір вентиляційного обладнання припливних установок
Підбір фільтра
Для очистки припливного повітря від пилу підбираємо фільтр ФЯР.
Необхідна лобова поверхня фільтру
де - питоме навантаження на фільтр (табл. 4.2 [4])
система П1:
система П2:
Кількість комірок фільтру
де - розрахункова площа однієї комірки, м2
приймаємо стандартні розміри панелі при числі комірок в панелі n – парне число
П1:
П2:
Фактична лобова поверхня
П1:
П2:
Фактичне питоме навантаження
П1:
П2:
Опір фільтра при фактичному навантаженні перед регенерацією
де - початковий опір фільтру
П1:
П2:
Тривалість дії фільтру до наступної регенерації
де - питома запиленість фільтру при збільшенні його опору в два рази
- початкова середня запиленість зовнішнього повітря
- ефективність очистки
-тривалість роботи припливної вентиляції
П1:
П2:
Через кожні 65 діб проводиться регенерація фільтрів
Підбір калорифера
Підбираємо калорифер для системи П1 (для ХПР)
Витрата тепла на нагрівання повітря
де G – масова витрата повітря
с – питома теплоємність повітря
, - температура повітря, припливного і зовнішнього
Підбираємо потрібне живе січення калорифера
де - вагова швидкість
Приймаємо калорифер стальний пластинчастий К4ПП-11 (табл. ІІ.7 дод. [4])
Визначаємо дійсну вагову швидкість повітря в калорифері
Швидкість теплоносія в трубках калорифера
де - температура води в падаючій і зворотній магістралі
Визначаємо коефіцієнт теплопередачі в залежності від w і (vγ) (табл. II.9 дод.ІІ [4])
Визначаємо необхідну поверхню нагріву калорифера
Запас поверхні нагріву калорифера
По величині масової швидкості визначаємо втрати тиску по повітрю (п. 11.3 дод.ІІ [4])
Підбір вентилятора
Система П1
З врахуванням 10% запасу
Приймаємо вентилятор Ц4-70№6,3 (виконання 1) з колесом 1,05Dном (дод.І рис.І.17[4])
двигун марки АО2-31-6
Система П2
З врахуванням 10% запасу
Приймаємо вентилятор Ц4-70№12,5 (виконання 6) (дод.І рис.І.20[4])
двигун марки А02-61-6
Підбір перерізу трубопроводів для витяжних і припливних систем вентиляції по допустимих швидкостях повітря
Для кожного приміщення визначаємо кількість та розміри витяжних і припливних каналів та решіток з умови розрахунку вентиляції в приміщенні по кратностях. Загальну площу каналів визначаємо за формулою:
- рекомендовані швидкості руху повітря (табл.6.9. [5])
При природній вентиляції
При механічній вентиляції
Канали і припливні шахти
1,0 – 2,0
2,0 – 6,0
Припливні решітки
0,5 – 1,0
0,5 – 1,0
Витяжні решітки
0,5 – 1,0
1,0 – 2,0
Витяжні шахти
1,5 – 2,0
3,0 – 6,0
Результати розрахунку заносимо в таблицю 10.