Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Задача
Предмет:
Проектування НВІС
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Проектування АІС для розв’язання задачі “Облік випуску готової продукції”
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1.ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 5
2. ФОРМАЛІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 7
3. ПРОЕКТУВАННЯ ПОЗАМАШИННОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ 17
3.1. Проектування класифікаторів і кодів 17
3.2. Проектування результуючих документів 21
3.3 Проектування вхідних документів 28
4.ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОМАШИННОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ 31
5.ПРОЕКТУВАННЯ МОДУЛІВ ПЕРЕТВОРЕННЯ ДАНИХ 37
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39
ДОДАТОК 1. 40
ДОДАТОК 2 41
ДОДАТОК 3 42
ДОДАТОК 4 43
ДОДАТОК 5 44
ДОДАТОК 6 45
Вступ
Розвиток засобів обчислювальної техніки забезпечив можливість для створення і широкого використання системи обробки даних різноманітного призначення. Розробляються інформаційні системи для обслуговування різних сфер діяльності системи управління господарськими і технічними об’єктами, модельні комплекси для наукових досліджень, системи автоматизації проектування і виробництва, всеможливі тренажери і навчальні системи.
Зараз системи обробки даних широко застосовуються в бухгалтерському обліку для розв(язку різноманітних задач, оскільки облік займає одне з важливих місць в системі управління. Він відображає реальні процеси виробництва, обороту, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, служить основою для планування його діяльності. Бухгалтерський облік не тільки відображає господарську діяльність, але й діє на неї. Будучи частиною управління, він дає важливу інформацію, яка дозволяє контролювати поточну діяльність підприємства, планувати його стратегію і тактику оптимально використовувати ресурси, вимірювати і оцінювати результати діяльності.
Облік є важливим засобом систематичного контролю за збереженям товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів за правильним їх використанням.
Отже, для автоматизації обліку випуску готової продукції (на прикладі медпрепаратів) доцільно використати даний проект. Створена на основі проекту система покликана звільнити людину від трудомісткого розрахункового процесу і дати можливість отримати своєчасну і достовірну інформацію, необхідну для управління.
Автоматизація даної задачі надає можливість проводити якісний аналіз випущеної продукції і за допомогою цих даних передбачати попит на той чи інший вид виробів, та отримати статистичну та облікову інформацію про діяльність підприємства.
Метою даного курсового проектування є автоматизація обліку випуску готової продукції на фармацевтичному підприємстві.
Завданням курсового проекту є контроль за збереженням випущеної готової продукції на складі, аналіз надходження готової продукції в розрізі підрозділів та вибуття в розрізі отримувачів. Обробка і аналіз даних по надходженню і руху готової продукції ручним способом вимагає дуже векликих трудових і часових затрат, а тому автоматизація цієї задачі є необхідною.
Автоматизація і комп’ютеризація управління, звичайно, не вичерпується тільки підвищенням продуктивності управлінської праці. ЕОМ дозволяє підняти роботу по управлінню виробничими процесами, підприємствами та всім господарством країни вцілому на якісно новий рівень.
Ефективне використання операційної технології в управлінні різними ланками народного господарства країни пов(язано, перш за все, з розробкою та організацією функціонування систем автоматизованої обробки економічної інформації (САОЕІ), основна задача яких полягає в раціональній органазації всіх необхідних етапів перетворення економічних даних. Створення таких систем є складним процесом, який включає в себе:
аналіз вихідної інформації, що підлягає обробці;
постановку задачі;
розробку, або адаптацію програм і їх машинного рішення;
вибір і організацію технічного збору і обробки даних;
1. Опис предметної області.
Облік готової продукції повинен забезпечити контроль за : виконанням завдань, щодо випуску продукції, за договірним асортиментом, збереженням продукції в місцях схову і в дорозі до покупців, одержанням договірної дисциспліни відвантаження продукції покупцям і її оплатою, отриманням покупцями вантажів і внеобхідних випадках її переадресування, обгрунтованістю претензій покупців і розрахунками за претензійними сумами, своєчасним поверненням покупцями тари, правильним відображенням витрат пов(язаних з реалізацією продукції і результатів від її реалізації.
Основою побудови бухгалтерського обліку випуску готової продукції та її реалізації є:
визначення поняття “готова продукція”;
класифікація готової продукції;
оцінка готової продукції в поточному обліку;
документальне оформлення випуску, відвантаження та реалізації готової продукції.
Виготовлені вироби облічують на складах готової продукції і оформляють діючими здавальними документами – прийомо-здавальними накладними. У поточному обліку готову продукцію оцінюють за “твердими” обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною собівартістю). Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції оперативно-бухгалтерським методом.
Велике значення для правильної організації обліку випуску готової продукції має розробка її номенклатури - перелік найменувань видів виробів, яке виробляє дане підприємство. За основу його складання береться класифікація готових виробів по визначеним ознакам, які дозовляють відрізняти один виріб від іншого (модель, фасон, сорт, марка, артикул і т. д.). номенклатурний номер може мати різну кількість цифр. Деякі підприємства користуються в якості номенклатурних номерів прейскурантними номерами, які затверджені Держкомітетом цін.
Вихід кожного виду готової пордукції або напівфабрикатів з виробництва офрмляється відповідною первинною документацією: прийомно-здавальними накладними. У них вказують №, дату, цех, склад, найменування продукццї, одиницю виміру, кількість та інші реквізити. Тут також відображають підписи осіб того, хто здав і того хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку випуску готової продукції. Крім накладних складають “Відомість надходження готової продукції по цехах ”, де вказують скільки і яких видів прийнято від цеху. На підприємствах з масовим випуском готову продукцію передають із цеху на склад кілька разів за зміну, а інколи ці операції здійснюються безперервно. В окремих випадках готову продукцію передають на склад один раз за зміну.
На складі готова продукція обліковується в натуральному виразі .
Вибуття кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з складу оформляється відповідною первинною документацією - накладні на видачу готової продукції зі складу. У них вказуютьномер, дату, склад, отримувача, найменування продукції, одиницю виміру, кількість та інші реківзити. Тут також відображають підписи осіб того, хто відпустив, і того хто отримав готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції.
2. Формалізація економічних процесів.
В зв(язку з великою складністю і різноманітністю технологічних процесів розробки автоматизованої економічної інформаційної системи виникає необхідність з метою їх оптимального планування і ефективного регулювання.
При розв(язку задачі випуску готової продукції можна виділити наступні показники:
N1 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
N2 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
N3 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
N4 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
N5 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
N6 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
N7 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний місяць m у кількісному виразі.
N8 - надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний місяць m у вартісному виразі.
V1 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
V2 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
V3 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
V4 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
V5 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
V6 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
V7 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний місяць m у кількісному виразі.
V8 - вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний місяць m у вартісному виразі.
Z1 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього періоду (d-1) звітнього місяця m у кількісному виразі.
Z2 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього періоду (d-1) звітнього місяця m у вартісному виразі.
Z3 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього дня d звітнього місяця m у кількісному виразі.
Z4 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітного дня d звітнього місяця m у вартісному виразі.
Z5 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього звітнього місяця (m-1) у кількісному виразі.
Z6 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього звітнього місяця (m-1) у вартісному виразі.
Z7 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього місяця m у кількісному виразі.
Z8 - залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього місяця m у вартісному виразі.
OP - облікова ціна готової продукції i з одиницею виміру o на складі k за звітній день d звітнього місяця m.
Зведемо всі реквізити-ознаки у таблицю 2.1., а реквізити-основи у таблицю 2.2.
табл. 2.1.
№ п/п
Назва реквізиту-ознаки
Ідентифікатор
Індекс
1
номенклатур номер прдукції
NN
і
2
код складу
SK
к
3
код одиниці виміру
OV
о
4
код підрозділу
PD
c
5
код отримувача
OT
t
6
код документа
KD
l
7
звітний місяць
ZM
m
8
звітний день
ZD
d
табл. 2.2.
№п/п
Назва реквізиту-основи
Ідентифікатор
Індекс
1
2
3
4
1
Надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
N1
HKiokcldm
3
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі
N3
Hkiokcdm
4
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k з цеху c за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі
N4
Hviokcdm
5
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
N5
HKiokdm
6
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі
N6
Hviokdm
7
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний місяць m у кількісному виразі.
N7
HKiokm
8
надходження готової продукції i з одиницею виміру o на склад k за звітний місяць m у вартісному виразі.
N8
HViokm
9
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі.
V1
VKioktldm
10
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t згідно документу l за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
V2
VVioktldm
11
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі
V3
VKiotdm
12
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k по отримувачу t за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі
V4
VVioktdm
13
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний день d звітнього місяця m у кількісному виразі
V5
VKiokdm
14
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний день d звітнього місяця m у вартісному виразі.
V6
VViokdm
15
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний місяць m у кількісному виразі.
V7
VKiokm
16
вибуття готової продукції i з одиницею виміру o з складу k за звітний місяць m у вартісному виразі.
V8
VViokm
17
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього періоду (d-1) звітнього місяця m у кількісному виразі.
Z1
ZKiok(d-1)m
18
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього періоду (d-1) звітнього місяця m у вартісному виразі
Z2
ZViok(d-1)m
19
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього дня d звітнього місяця m у кількісному виразі
Z3
ZKiokdm
20
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітного дня d звітнього місяця m у вартісному виразі.
Z4
ZViokdm
21
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього звітнього місяця (m-1) у кількісному виразі.
Z5
ZKiok(m-1)
22
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець попереднього звітнього місяця (m-1) у вартісному виразі.
Z6
ZViok(m-1)
23
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього місяця m у кількісному виразі.
Z7
ZKiokm
24
залишок готової продукції i з одиницею виміру o на складі k на кінець звітнього місяця m у вартісному виразі.
Z8
ZViokm
25
облікова ціна готової продукції i з одиницею виміру o на складі k за звітній день d звітнього місяця m.
OP
OPiokdm
Наведемо формули розрахунку результуючих показників з використанням індексів:
HViokcldm = HKiokcldm* OPiokdm, де
HViokcldm - надходження виду готової продукції з підрозділу по документу на склад за звітню дату у вартісному виразі.
HKiokcldm - надходження виду готової продукції з підрозділу по документу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
OPiokdm - облікова ціна виду гтової продукції на складі за звітню дату.
HKiokcdm =, де
HKiokcdm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
HKiokcldm - надходження виду готової продукції з підрозділу по документу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
HViokcdm =, де
HViokcdm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
HViokcldm - надходження виду готової продукції з підрозділу по документу на склад за звітню дату у вартісному виразі.
HKiokdm =, де
HKiokdm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
HViokdm =, де
HViokdm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у вартісному виразі.
HKiokm =, де
HKiokm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у кількісному виразі.
HViokm =, де
HViokm - надходження виду готової продукції з підрозділу на склад за звітню дату у вартісному виразі.
VVioktldm = VKioktldm* OPiokdm, де
VVioktldm - вибуття виду готової продукції з складу по отримувачу згідно документу за звітню дату у вартісному виразі.
VKioktldm - вибуття виду готової продукції з складу по отримувачу згідно документу за звітню дату у кількісному виразі.
VKioktdm =, де
VKioktdm - вибуття виду готової продукції з складу по отримувачу на звітню дату у кількісному виразі.
VVioktdm =, де
VVioktdm - вибуття виду готової продукції з складу по отримувачу на звітню дату у вартісному виразі.
VKiokdm =, де
VKiokdm - вибуття виду готової продукції з складу на звітню дату у кількісному виразі.
VViokdm =, де
VViokdm - вибуття виду готової продукції з складу на звітню дату у вартісному виразі.
VKiokm =, де
VKiokm - вибуття виду готової продукції з складу за звітній місяць у кількісному виразі.
VViokm =, де
VViokm - вибуття виду готової продукції з складу за звітній міасяць у вартісному виразі
ZKiokdm = ZKiok(d-1)m + NKiokdm - VKiokdm
ZKiokdm - залишок виду готової продукції на складі на звітню дату у кількісному виразі.
ZKiok(d-1)m - залишок виду готової продукції на складі на кінець попереднього звітнього дня звітнього місяця у кількісному виразі.
ZViokdm = ZViok(d-1)m + NViokdm - VViokdm
ZViokdm - залишок виду готової продукції на складі на звітню дату у вартісному виразі.
ZViok(d-1)m - залишок виду готової продукції на складі на кінець попереднього звітнього дня звітнього місяця у вартісному виразі.
ZKiokm = ZKiok(m-1) + NKiokm - VKiokm
ZKiokm - залишок виду готової продукції на складі за звітній місяць у кількісному виразі.
ZKiok(m-1) - залишок виду готової продукції на складі на кінець попереднього звітнього місяця у кількісному виразі.
ZViokm = ZViok(m-1) + NViokm - VViokm
ZViokm - залишок виду готової продукції на складі за звітній місяць у вартісному виразі.
ZViok(m-1) - залишок виду готової продукції на складі на кінець попереднього звітнього місяця у вартісному виразі.
Граф взаємозв(язку даних показників подано в додатку 1.
3. Проектування позамашинної інформаційної бази.
3.1. Проектування класифікаторів та кодів.
Основними роботами по розробці позамашиного забезпечення є розробка класифікаторів і кодів економічної інформації, розробка вхідних та вихідних документів.
Класифікатор - це системний звіт найменувань груп, об(єктів, ознаків, кодві, позначень.
Процес кодування - це присвоєння кодового позначення об(єктам класифікації та класифікаційним групам.
Код - позначення об(єкта або класифікаційної групи знаком або групою знаків по правилах, встановлених відповідною системою кодування.
Система кодування - це сукупність правил позначення об(єктів класифікації і класифікаційних груп.
Найбільшого поширення отримали цифрові коди, хоча вони можуть і не нести змістової інформації.
Порядкова система кодування - є найбільш простою. Позиції множини, яка кодується, позначається порядковим номером, для зручності обробки інформації виконується рівномірна довжина кодів для всіх елементів множини.
Серійна система кодування відрізняється від порядкової тим, що множина об(єктів кодування попередньо розбивається на підмножини, які складаються з елементів, що мають загальні властивості.
Комбінована систама кодування базується на різних співвідношенях, принципів кодування по всіх системах.
Позиційна - базується на розподілі множини об(єктів кодування на ряд класифікаційних груп, ознаками груп вибираютьсятакі властивості об(єктів, які відповідають задачі. Для визначення кожної ознаки об(єкта, виділяють одну або декілька позицій.
При розв(язку задачі випуску готової продукції для кодування реквізиту “ Продукція” доцільно використовувати позиційну систему кодування. Номенклатурний номер продукції класифікується за такими ознаками: клас (вищий, перший, другий), вид, сорт і номер продукції.
ХХ ХХХ ХХ
форма випуску
вид
категорія
Прикалад класифікації кодів продукції табл. 3.1.1.
№ п/п
код
значення
1
1104307
Серцеві, “КОРВАЛОЛ”, розчин 25мл
2
0907125
Протизапальні, “СУЛЬФАЦИЛ НАТРІЮ 20%”, очні краплі 10мл
3
0100742
Антибіотики, “АМПІЦИЛІНУ НАТРІЄВА СІЛЬ”, порошок для ін’єкцій
Наступний реквізит “Код одиниці виміру”. Для його кодування використовуємо систему кодування коду повторення.
ААА
код одиниці виміру
табл.3.1.2. Приклад класифікації кодів одиниць виміру
№ п/п
код
значення
1
уп
упаковка
2
туп
тисяча упаковок
Для кодування реквізитів “звітний день” і “звітний місяць” використовуємо єдину систему класифікації дат, де кожна дата позначається порядковим номером року, порядковим номером місяця в даному році і порядковим номером доби в даному місяці. Всі вони базуються на позиційній системі кодування.
ХХ ХХ ХХХХ
рік
місяць
день
табл.3.1.3. Приклади кодування дати
№ /пп
код
значення
1
01.01.1999
1січня 1999 року
2
01.10.2000
1 жовтня 2000 року
Наступний реквізит “Документ”. Для його кодування доцільно використовувати порядкову систему кодування
ХХХ
номер документа
табл. 3.1.4. Приклад кодування документів.
№ п/п
код
значення
1
001
накладна № 1
2
128
накладна № 128
Наступний реквізит “Отримувач”. Для його кодування доцільно використати серійну систему кодування, в якій будуть такі серії: від 1 до 20 - номери тих отримувачів, назва яких починається на літеру “А”, від 21 до 40 - номери тих отримувачів, назва яких починається на літеру “Б” і т. д.
Табл. 3.1.5. Приклад кодів отримувачів.
№ п/п
код
значення
1
021
“БІОМЕД”
2
261
“МЕДФАРКОМ ”
Наступний реквізит “Підрозділ”. Структурні підрозділи класифікуються за такими ознаками: підрозділ (цех, склад і т.п.), вид підрозділу (для цехів - складальний і т.п.; для складів - готової продукції, матеріалів і т.п. ) і порядковий номер підрозділу серед підрозділів даного виду. Для його кодування вокористовуємо позиційну систему кодування.
Х Х ХХ
номер
вид
підрозділ
табл. 3.1.6. Приклад кодування підрозділів
№ п/п
код
значення
1
1101
виробничий цех № 1
2
2201
склад готової продукції № 1
3.2. Проектування результуючих документів.
Проектування результуючих документів включає розробку форми документа та його табличного опису. Розробка геометрії документу здійснюється згідно ГОСТу.
На основі аналізу графу взаємозв(язку показників(див. додаток1) і опису цих показників, поданого на етапі формалізації економічних процесів, можна визначити, які показники необхідні кінцевим користувачам. Користувачами даної інформації на підприємстві можуть бути різні відділи, в залежності від структури підприємства. Це може бути економічний відділ, служба маркетингу, плановий відділ, якщо підприємство мале - бухгалтерія.
Користувачам необхідні показники N3, N4, N7, N8, V3, V4, V7, V8, Z3, Z4, Z5, Z6, Z7, Z8, OP, які подані в табл.2.2.
Дані показники можна розділити на групи в залежності від економічного змісту по таких правилах:
якщо склад реквізитів-ознак одинаковий, то і характер інформації і джерела формування однакові, одже показники доцільно представити в одному документі;
якщо склад реквізитів ознак одного показника є підмножиною реквізитів-ознак іншого показника і характерінформації та джерела формування однакові, то показники доцільно представити в одному документі.
До першої групи відносяться показники N3, N4, OP. Дані показники об(єднуємо в один документ “Відомість надходження готової продукції на склад”.
До другої групи об(єднуємо V3, V4, OP. Дані показники можна об(єднати в документі “Відомість вибуття готової продукції зі складу”.
Показники третьої групи Z3, Z4, OP об(єднуємо в документі “Відомість наявності готової продукції на складі”.
Показники четвертої групи OP, Z5, Z6, Z7, Z8, N7, N8, V7, V8 об(єднуємо в документі “Сальдова відомість”.
Після того як встановлено реквізитний склад документів, необхідно провести декодування показників. Якщо раніше ми оперували номенклатурним номером продукції для її ідентифікації, то доцільно ввести ще один реквізит “назва продукції”, оскільки для користувача номенклатурний номер не несе повної інформації про об(єкт. Доцільно також ввести реквізит “Назва одиниці виміру”, “Назва підрозділу”, “Назва отримувача”.
Для всіх вихидних документів буде постійним реквізитом код складу. Для документів “Відомість надходження готової продукції на склад”, “Відомість вибуття готової продукції зі складу”, “Відомість наявності готової продукції на складі” постійним реквізитом буде звітна дата.
Переодичність складання документу “Сальдова відомість” визначається переодичністю здійснення аналізу випуску готової продукції за місяць. Такий аналіз проводиться щомісячно.
Тепер розробимо структуру індексу форм для цих документів.
Для всіх вихідних документів будемо користуватися комбінованою системою кодування.
Одже для дркументу “Відомість надходження готової продукції на склад” структура коду буде наступною:
ААА - ХХ
номер форми
задача
Одже індекс даної форми ГПС-01 (перша форма задачі випуску готової продукції). Форма спроектованого документу знаходиться в додатку 2.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Відомість надходженя готової продукції на склад”.
Ідентифікатор - ГПС-01
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку - 77
Кількість документів за період - 1 за день.
№ п/п
назва реквізиту
Тип та значність
діапазон змін
1
код складу
X(3)
101 : 999
2
звітна дата
D(8)
01.01.1999:31.12.2009
3
назва підрозділу
A(20)
4
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
5
назва продукції
A(20)
6
назва одиниці виміру
A(10)
7
Ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
8
надходження в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
9
надходження в вартісному виразі
9(7.2)
0000001.01:9999999
Наступний документ “Відомість вибуття готової продукції зі складу”
Індекс форми ГПС-02
Форма спроектованого документу наводиться в додатку3.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Відомість вибуття готової продукції зі складу”.
Ідентифікатор - ГПС-02
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку - 77
Кількість документів за період - 1 за день.
№ п/п
назва реквізиту
тип та значність
діапазон змін
1
код складу
X(3)
101 : 999
2
звітна дата
D(8)
01.01.1999:31.12.2009
3
назва отримувача
A(20)
4
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
5
назва продукції
A(20)
6
назва одиниці виміру
A(10)
7
ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
8
вибуття в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
9
вибуття в вартісному виразі
9(7.2)
0000001.01:9999999
Наступний документ “Відомість наявності готової продукції”. Індекс форми буде ГПС-03. Форма спроектованого документу наведена в додатку4.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Відомість наявності готової продукції на складі”.
Ідентифікатор - ГПС-03
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку - 77
Кількість документів за період - 1 за день.
№ п/п
назва реквізиту
тип та значність
діапазон змін
1
код складу
X(3)
101 : 999
2
звітна дата
D(8)
01.01.1999:31.12.2009
3
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
4
назва продукції
A(20)
5
назва одиниці виміру
A(10)
6
ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
7
залишок в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
8
залишок в вартісному виразі
9(7.2)
0000001.01:9999999
Наступний документ “Сальдова відомість”. Індекс форми ГПС-04. Форма спроектованого документу представлена в додатку5.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Сальдова відомість”.
Ідентифікатор - ГПС-04
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку - 98
Кількість документів за період - 1 за місяць.
№ п/п
назва реквізиту
тип та значність
діапазон змін
1
код складу
X(3)
101 : 999
2
звітний місяць
9(2)
01:12
3
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
4
назва продукції
A(20)
5
назва одиниці виміру
A(10)
6
Ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
7
залишок на початок місяця в кільіксному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
8
залишок на початок місяця в вартісному виразі
9(7.2)
00000001.01:9999999.99
9
Надходження в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
10
Надходження в вартісному виразі
9(7.2)
00000001.01:999999.99
11
вибуття в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
12
вибуття в вартісному виразі
9(7.2)
0000001.01:9999999.99
13
номер документу
Х(3)
001:999
14
дата видачі документу
D(8)
01.01.1999:31.12.2009
15
залишок на кінець місяця в кількісному виразі
9(5.2)
00001.01:99999.99
16
залишок на кінець місяця в вартісному виразі
9(7.2)
0000001.01:9999999.99
3.3. Проектування вхідних документів.
Проектування вхідних документів проводиться аналогічно проектуванню вихідних, проте має декілька відмінностей. Перша відмінність полягає в тому, що вхідні документи проектуються на основі вхідних показників, тобто тих, які розміщенні на кінцевих вітках графа. Інформація в вхідних документах не повинна повторюватись. Інша відмінність полягає в тому, що при розробці вхідних документів часто немає необхідності враховувати технічні можливості пристроїв вводу інформації.
Аналізуючи граф взаємозв(язку показників, можна визначити ті показники, на основі яких ми отримуємо результуючу інформацію про випуск готової продукції. До них відносять ті показники, які знаходяться на найнищому рівні графа взаємозв(язку показників.
При розв(язку даної задачі вхідними показниками є показники N1, N2, V1, V2, OP, які подані в таблиці 2.2. Дані показники можна розділити на групи в залежності від економічного змісту по правилам приведеним в розділі 3.2.
До першої групи відносяться показники N1, N2, OP. Дані показники можна об(єднати в одному документі “Накладна на здачу готової продукції на склад”. Індекс форми - ГПС-05. Форма спроектованого документу представлена в додатку6.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Накладна на здачу готової продукції на склад”.
Ідентифікатор - ГПС-05
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку - 57
Кількість документів за період - по запиту.
№ п/п
назва реквізиту
тип та значність
діапазон змін
1
номер документу
Х(3)
001:999
2
звітна дата
D(8)
01.01.1999:31.12.1999
3
назва підрозділу
А(20)
4
код складу
X(3)
101 : 999
5
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
6
назва продукції
A(20)
7
ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
8
кількість
9(5)
00001:99999
9
вартість
9(7.2)
0000001.01:9999999.99
10
назва одиниці виміру
A(10)
До другої групи відносяться показники V1, V2, OP. Дані показники можна об(єднати в одному документі “Накладна на видачу готової продукції зі складу”. Форма даного документу подана в додатку7. Індекс форми - ГПС-06.
Табличний опис документу.
Назва документу - “Накладна на видачу готової продукції зі складу”.
Ідентифікатор - ГПС-06
Тип документу - проектований
Кількість знаків в друко рядку – 57
Кількість документів за період - по запиту.
№ п/п
назва реквізиту
тип та значність
діапазон змін
1
номер документу
Х(3)
001:999
2
звітна дата
D(8)
01.01.1999:31.12.1999
3
код складу
X(3)
101 : 999
4
назва отримувача
А(20)
5
номенклатурний номер
X(7)
1011001:9999999
6
назва продукції
A(20)
7
ціна
9(6.2)
000001.01:999999.99
8
кількість
9(5)
00001:99999
9
вартість
9(7.2)
0000001.01:9999999.99
10
назва одиниці виміру
A(10)
4. Проектування внутрішньомашинної інформаційної бази.
Слідуючим етапом проектування автоматизованої інформаційної системи - є проектування інформаційної бази.
Проектування внутрішньомашинної інформаційної бази може здійснюватись двома способами:
1) проектування бази даних;
2) проектування структури файлів.
Для розв(язку задачі випуску готової продукції використано підхід проектування бази даних приведений в додатку 8. При проектуванні даталогічної моделі використанно висхідний підхід до проектування бази даних. Всі відношення знаходяться в 3НФ. Крім файлів бази даних, при розв(язку задачі використовується робочий файл для переводу одиниць виміру в облікові одиниці виміру.
Тепер слід розробити структуру інформаційних масивів.
Х ХХХ
скорочена назва
вид масиву
Вид масиву задається ідентифікатором:
V - вихідний - оперативний
R - результуючий
P - розціночний
D - довідковий
W - робочий.
Скорочена назва масиву задається трьома літерами латинського алфавіту.
Розроблені ідентифікатори інформаційних масивів наводяться у формі таблиці.
Табл. 4.1. Класифікація інформаційних масивів.
Вхідні - оперативні
VRUX
Умовно-постійні
нормативні
розціночні
довідкові
постійно-облікові
DDOK, DOTR, DPRO, DSKL, DOPR, DPDR
Результуючі
Для отримувача
Для рішення іншої задачі
Для рішення задач в наступний період
RZAL
Робочі
OPER
Тепер зобразимо структури інформаційних масивів у вигляді таблиць.
Табл 4.2. Структура файлу VRUX
Назва файлу “Рух готової продукції”
Ідентифікатор RUX
Тип машиного носія МД
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
№ документа
dok
С
3
3
+
2
код операції
kop
C
1
1
+
3
номенклат №
nomn
C
7
7
+
4
код один виміру
odv
C
2
2
5
Кількість
kil
N
5
5
Наступний файл “Продукція”.
Ідентифікатор DPRO
Тип машиного носія МД
Табл. 4.3. Структура запису файлу DPRO
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
Номенклат№
nomn
С
7
7
+
2
назва продукції
nazpr
C
20
20
3
код облік один виміру
koodv
C
2
2
4
Ціна
cina
N
4
2
7
Назва файлу “Документ”
Ідентифікатор DDOK
Тип машиного носія МД
Табл. 4.4. Структура запису файлу DDOK
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
№ документа
dok
С
3
3
+
2
код операції
kop
C
1
1
+
3
код складу
ksk
C
1
1
+
4
код отримувача
kotr
C
3
3
5
код підрозділу
kpid
C
3
3
6
Дата
data
D
6
8
Назва файлу “Склад”
Ідентифікатор DSKL
Тип машиного носія МД
Табл. 4.5. Структура запису файлу DSKL
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код складу
ksk
C
1
1
+
2
назва складу
nskl
C
20
20
Назва файлу “Перевід”
Ідентифікатор OPER
Тип машиного носія МД
Табл. 4.6. Структура запису файлу OPER
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код один виміру
kodv
С
2
2
+
2
код облік один виміру
koodv
C
2
2
+
3
коеф. переводу
koef
N
3
3
4
назва один виміру
nov
C
10
10
Назва файлу “Залишок”
Ідентифікатор RZAL
Тип машиного носія МД
Табл. 4.7. Структура запису файлу RZAL
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код складу
kskl
С
2
2
+
2
номенклат №
nomn
C
2
2
+
3
дата
data
D
6
8
+
4
кількість
kil
N
5
5
Назва файлу “Підрозділ”
Ідентифікатор DPDR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.8. Структура запису файлу DPDR
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код підрозділу
kpid
C
3
3
+
2
назва підрозділу
npid
C
20
20
Назва файлу “Отримувач”
Ідентифікатор DOTR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.9. Структура запису файлу DOTR
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код отримувача
kotr
C
3
3
+
2
назва отримувача
notr
C
20
20
Назва файлу “Операція”
Ідентифікатор DOPR
Тип машиного носія МД
Табл. 4.10. Структура запису файлу DOPR
№
Назва реквізиту
Умовне позначення
Фор- Прог-
мула рама
Тип
Довжина
символів
цілі дроб. байт
Ключ впоряд
кування
1
код операції
kop
C
1
1
+
3
осн рахунок
osr
C
2
2
+
4
суб рахунок осн рахунку
sror
C
2
2
+
5
коресп рахунок
kr
C
2
2
6
суб рахунок коресп рахунку
srkr
D
2
2
5. Проектування модулів перетворення даних.
Для розв(язку задачі випуску готової продукції доцільно використовувати діалоговий режим обробки інформації, оскільки в основі даного режиму лежить взаємодія людини і машини, за допомогою передачі і прийому повідомлень через термінальний пристрій. При такій обробці забезпечується:
незалежний зв(язок людини і операційної системи через прийом і видачу повідомлень;
пошук необхідних користувачу даних чи програм;
швидка переробка операційною системою прийнятих повідомлень і передача результатів користувачу;
активний вплив користувача на хід і порядок виконання технологічних операцій переробки даних;
При даному режимі розв(язку задачі можна виділити п(ять розрахункових модулів, які подані в додатку 9. Даний модуль містить сукупність підмодулів, таких як: модуль вводу, модуль корегування довідників, модуль розрахунку та модуль друку. Вхідною інформацією для модуля є файли бази даних: VRUX, DDOK, DPRO, OPER, DOPR, DSKL, DOTR, які формуються на основі вхідних документів: ”Накладної на здачу готової продукції на склад” та “Накладної на видачу готової продукції зі складу” (здійснення першого підмодуля). Результатом виконання другого підмодуля буде проведення корегування довідників. Після реалізації третього підмодуля (розрахунку) сформується файл бази даних RZAL. Кінцевим результатом модуля буде друк “Відомості наявності готової продукції на складі”, “Відомості надходження готової продукції на склад”, “Відомості вибуття готової продукції зі складу” та “Сальдової відомості”.
Висновки
При автоматизації будь-якого процесу, що включає управління даними, виникає необхідність розробки технологій збору, зберігання та обробки інформації. Одним із методів рішення цієї задачі - є створення автоматизованих комплексів на основі системи управління базами даних. Така технологія дозволяє швидко і ефективно управляти масивами та потоками інформації.
Виконанння діалогового режиму при проектуванні сприяє найкращому поєднанню можливостей людини та ЕОМ у процесі розв(язування багатьох задач.
Так діалоговий режим спілкування людини з базами даних АСУ забезпечує:
можливість перегляду різних комбінацій пошукових ознак у запиті;
покращення характеристик вихідних даних за рахунок оперативного користування запиту з терміналу;
можливість розширення, звуження або зміни напрямку пошуку одразу після отримання результатів;
багатоплановість точок доступу;
швидкий доступ до рідковикористовуваної інформації;
оперативний аналіз з вихідної інформації;
В курсовому проекті спроектовано розв(язування задачі випуску готової продукції.
В першому розділі проекту приведено теоретичні відомості щодо проектування; в другому - проведена формалізація економічних процесів; в третьому і четвертому відповідно - проекту...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора