Контрольна робота
з курсу
«Правова інформатика»
м.Київ
1. Обгрунтуйте вибір операційної системи Windows-95 для своєї професійної діяльності.
Велику допомогу в роботі юриста надають ЕОМ. Перш за все слід зазначити, що юрист працює з великою кількістю різноманітної інформації і, у зв’язку з цим, виникає проблема з її зберіганням. Якщо всю цю інформацію зберігати на папері, то пана юриста за купою паперів не буде видно. Комп’ютер допомагає вирішити цю проблему.
Робота юриста передбачає складання великої кількості документів різних за призначенням, об’ємом, складністю і т.д. Крім того, деякі документи складаються не в одному екземплярі. І знову на допомогу приходить персональна ЕОМ. При використанні тестовго процесора як друкарської машинки інформація йде не тільки на дисплей, а потім на папір, а й одночасно в пам’ять машини. Створюється можливість багаторазового виправлення окремих фрагментів, змінювати шрифти, вносити малюнки, створені на ЕОМ, нарешті друкувати на принтері потрібну кількість екземплярів. Це є важливим для виготовлення таких процесуальних документів, як обвинувальний висновок, вирок та ін., яких необхідно мати багато примірників для вручення обвинуваченим і деяким іншим особам.
Використовувати персональну ЕОМ лише як друкарську машинку чи просто накопичувач інформації це все одно, що використовувати кольоровий телевізор лише як підставку для квітів. ЕОМ має більш широкі можливості. Робота юриста пов’язана з використанням різноманітних законів та інших нормативно-правових актів, з використанням статистичної інформації і т.д. Існують програмні продукти, які дозволяють значно полегшити зберігання, пошук і використання нормативно-правових актів та іншої інформації. Мова йде про інформаційно-пошукові системи “Закон”, “Право” і т.д.
В галузі права та вінших галузях спостерігається тенденція до автоматизації діяльності, тобто створення автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМи за допомогою засобів зв’язку об’єднуються в єдину інформаційну систему. Це надає можливість централізвано зберігати інформацію, користуватись наявною в системі інформацією з віддалених робочих станцій, обмінюватись інформацією між віддаленими користувачами, користуватись загальними системними ресурсами і т. д.
Враховуючи вищезгадане, важко уявити, що колись юристи могли працювати без допомоги ЕОМ. Існує теорія інформаційного суспільства, згідно з якою головним фактором суспільного розвитку є інформаційні технології. Оскільки ЕОМ належить до апаратного забезпечення інформаційних технологій, то юристам, які не використовують в своїй роботі комп’ютер, немає місця в такому суспільстві.
Ефективність роботи комп’ютера визначається не тільки його апаратним забезпеченням: моделлю процесора, розмірами оперативної пам’яті і т. п., але і встановленою на ньому операційною системою. Операційна система це програма, яка здійснює керівництво всіма пристроями комп’ютера і процесом обробки на ньому інформації. Робота з неефективною операційною системою вимагає великих затрат часу, наприклад друкування багатосторінкового документу.
Windows-95 являє собою високопродуктивну, багатозадачну і багатопоточну 32-розрядну операційну систему з графічним інтерфейсом та розширеними телекомунікаційними можливостями. Вона працює в захищеному режимі, дозволяє найбільш повно використати потенціал персонального комп’ютера, забезпечує доступ користувача до ресурсів мережі.
Багатозадачність означає, що є можливість працювати з декількома програмами одночасно. Наприклад, можна слухати звуковий файл, друкувати потрібний документ і шукати потрібний нормативний акт в ІПС “Право”.
Багатопоточне виконання окремої задачі дозволяє запустити декілька потоків одночасно і при затримці у виконанні одного потоку працювати із слідуючим. Під потоком розуміється послідовність команд, які складають окрему приватну задачу, що вирішується всередині загальної задачі (процесу). Один потік може реагувати на команди користувача, а інший потік керувати виводом на друкуючий пристрій.
Windows-95 – інтегроване середовище, яке забезпечує ефективний обмін текстовою, графічною, звуковою та відеоінформацією між окремими програмами, надає великі можливості при роботі з інтерактивними компакт-дисками (Інформаційно-пошукові системи “Право”, “Закон” існують і в дискових варіантах). Покращені телекомунікаційні можливості дозволяють використовувати Windows-95 в локальних та глобальних мережах, працювати з електронною поштою.
Крім вдосконалення різних засобів, які були в попередніх версіях, Windows-95 надає багато нових можливостей.
Порівняно з попередніми версіями користувачевий інтерфейс системи став простішим і зрозумілішим. У Windows-95 з’явилась панель задач із розташованою на ній кнопкою “пуск”, яка дозволяє швидко відкривати програми, знаходити документи і звертатись до системних засобів. Панель задач робить перехід від однієї програми до іншої не більш складним ніж переключати телевізійні канали.
Провідник Windows являє собою потужний засіб перегляду файлової структури, а також управління файлами, дисками і т. д.
У Windows-95 з’явилась підтримка довгих імен файлів, що дозволяє більш повно відобразити їх зміст, значно спрощує їх організацію і пошук. Ім’я файла чи папки замість восьми символів може мати до 255 символів.
Windows-95 дозволяє зручно розташувати на екрані вікна з текстовим редактором, електронною таблицею, законодавчою базою(ІПС), словником і та іншими програмними засобами як розташовуються папки з паперами на робочому столі.
Windows-95 підтримує технологію “Включи і працюй”, яка автоматизує складний процес підключення до комп’ютера нових периферійних пристроїв і різноманітних плат та їх видалення.
Як бачимо, Windows-95 зручний у користуванні прогамний продукт і не використовувати його в роботі означає бездарно марнувати час.
2. Запропонуйте свою функціональну структуру автоматизованої системи контролю за проходженням інформаційних матеріалів у правоохоронних органах.
Для чого потрібен контроль за проходженням інформаційних матеріалів у правоохоронних органах?
У відповідності з інформаційними зв’язками, які склалися, у правоохоронних органах рухаються потоки інформації. Ці потоки в різних структурах різні. “Рухаються” закони, постанови і розпорядження виконавчо-розпорядчих органів, матеріали прокурорських перевірок, вироки судів, інформація про введення в дію нормативних актів, їх зміну, відміну їх дії, відомості про стан правопорядку, показники роботи міліції, прокуратури, суду та багато іншої інформації, яка з’являється в результаті роботи правоохоронних органів чи необхідна для їх роботи.
Причому потоки документальної та іншої інформації у ряді випадків не впорядковані, в деяких матеріалах спостерігається значний надлишок інформації, дублювання даних, деякі документи відомості і показники не завжди потрібні для роботи, деяких відомостей не вистачає і т.п.
Вирішення цієї проблеми необхідно пов’язувати з контролем різноманітних потоків інформації, їх аналізом і ув’язкою з цілями, задачами і функціями правоохоронних органів.
Перш ніж контролювати проходження інформаційних потоків у правоохоронних органах, слід інформатизувати їх діяльність.
Під інформатизацією діяльності правоохоронних органів слід розуміти процес створення оптимальних умов для найбільш повного задоволення їх інформаційно-правових потреб [ 15 ].
Для забезпечення інформатизації діяльності цих органів слід створити загальнонаціональну інформаційну систему, яка охоплювала б всі правоохоронні органи, юридичні установи і організації. Але перед цим повинні бути створені інформаційні системи окремих правоохоронних органів – інформаційна система суду, інформаційна система прокуратури і т. д.
Інформаційна система правоохоронного органу являє собою сукупність автоматизованих робочих місць (АРМ), з’єднаних між собою за допомогою мережових адаптерів і модемів по каналах зв’язку в єдину інформаційну систему. АРМ включає в себе персональну ЕОМ (робочу станцію), доповнену пакетом прикладних програм.
Набір прикладних прогам у різних структурах різний. Слід розробити пакети прикладних прогам для суду, для прокуратури, для митниці і т. д. Проте деякі програмні продукти можуть використовуватись всіма правоохоронними органами, наприклад інформаційно-пошукова система “Закон”.
Пакет прикладних програм для суду повинен включати прикладні програми для судді, консультанта суду, секретарів канцелярій у цивільних і кримінальних справах, судового виконавця і т. д.
Наприклад, програма секретаря канцелярії у цивільних чи кримінальних справах повинна автоматизувати його працю при реєстрації справи, видачі різних довідок, складанні звітів. Програма повинна надавати можливість голові суду здійснювати контроль за станом справ.
Пакет для прокуратури повинен включати як мінімум такі програми:
Інформаційного забезпечення нагляду за виконанням законів при провадженні попереднього слідства і дізнання:
Інформаційне забезпечення нагляду за розглядом заяв і повідомлень про скоєні злочини;
Інформаційне забезпечення нагляду за обгрунтованістю відмов у порушенні кримінальних справ;
Інформаційне забезпечення нагляду за виконанням законів при провадженні попереднього слідства слідства і дізнання;
Обробки відомостей про роботу прокурора по нагляду за слідством і дізнанням.
Інформаційного забезпечення нагляду за законністю судових вироків і постанов у кримінальних справах;
Інформаційного забезпечення нагляду за виконанням законів відносно неповнолітніх;
Обробки інформації про скарги;
Обробки інформації, яка проходить через канцелярію прокуратури;
Обробки інформації про кадровий склад органів прокуратури;
Обробки статистичної інформації;
І т. д.
Автоматизація праці дозволить звільнити працівниів від рутинних і трудомістких операцій, забезпечити підготовку аналітичних документів і контроль за виконавською дисципліною.
В міністерстві внутрішніх справ повинен бути створений інформаційний центр, який би вів інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. Він повинен мати три рівні:
районний – районний інформаційний центр МВС;
обласний – обласний інформаційний центр МВС;
загальнодержавний – головний інформаційний центр МВС.
В органах МВС інформація накопичується у фондах трьох рівнів – районному, обласному і загальнодержавному. На основі цих фондів і слід створити трьохрівневу інформаційну систему МВС.
На районному рівні на основі документів первинного обліку формується банк даних оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення. В цей банк включається інформація:
Про зареєстровані події і факти кримінального характеру та інші правопорушення;
Про правопорушників і злочинців;
Про предмети злочинного посягання;
Про знаряддя скоєння злочину;
Інша інформація, яка необхідна органам МВС.
На обласному рівні на основі районних інформаційних фондів формуються свої інформаційні фонди, де накопичуються відомості:
Про осіб, які проходять по матеріалах і справах оперативного обліку, а також по кримінальних справах;
Про осіб, засуджених за скоєння злочинів;
Про осіб, які знаходяться у розшуку і безвісти відсутніх, про неопізнані трупи громадян;
Про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення;
Про осіб, які знаходяться під адміністративним наглядом;
Про осіб, які відбули покарання в місцях позбавлення волі, спецкомендатурах, колоніях, поселеннях;
Про осіб, яких засуджено до покарання не пов’язаного з позбавленням волі і т. д.
Крім того, формуються криміналістичні колекції підробних грошових знаків і цінних паперів, підробних документів, відбитків печаток і штампів, зразків почерків і підписів іт. д. Створюються криміналістичні картотеки дактилоскопічних слідів з місць скоєння нерозкритих злочинів, трассологічних об’єктів, слідів взуття і транспорту, слідів зброї на кулях і гільзах та ін.
На загальнодержавному рівні створюється інформаційний фонд, до складу якого входять:
Поіменна і дактилоскопічна картотеки засуджених осіб і осіб, які перебувають на обліку;
Досьє про тяжкі і особливо небезпечні злочини міжрегіонального характеру;
Досьє на особливо небезпечних рецидивістів, професійних злочинців і авторитетів кримінального середовища;
Оперативна інформація про організовані і корумпоавні злочинні групи;
Відомості про злочини і правопорушення, які вчинено іноземними громадянами і відносно них і т. д.
Інформаційні потоки спеціального призначення формуються і циркулюють всередині галузевих служб, а також надходять до банків загального користування з метою інформаційного забезпечення конкретних оперативних заходів.
Найбільш повна інформація про обслуговувану територію міститься в обласних банках даних, де накопичуються конкретні криміногенні факти, користування якими можливе широкому колу співробітників МВС у відповідності з їх компетенцією.
Як зазначалося вище, інформаційні системи окремих правоохоронних органів об’єднуються в єдину інформаційну систему (нижче наводиться структурна схема). Роботу цієї системи повинен вести Головний інформаційний центр правоохоронних органів (ГІЦПО), який слід створити.
Головний інформаційний центр правоохоронних органів повинен:
мати доступ до інформаційних систем інших міністерств та відомств через систему передачі даних;
контролювати (вести облік) всю інформацію, яка є в інформаційній системі правоохоронних органів;
вести облік нормативно-правових актів, необхідних для роботи правоохоронних органів;
забезречувати правоохоронні органи потрібною їм інформацією неправового характеру;
і т. д.
Обмін інформацією між правоохоронними органами пропонується вести через ГІЦПО з метою запобігання виконання ланками правоохоронних органів невластивих їм функцій “довідкового бюро”, а також з метою уніфікації використовуваної інформації. Це не означає що,
Структурна схема інформаційної системи правоохоронних органів.
наприклад, кримінальна справа з попереднього слідства, яке проводив слідчий орган МВС, спочатку надходить до ГІЦПО, а потім потрапляє до суду. Справа передається відразу до суду, але паралельно з цим інформація про результати роботи органів МВС по цій справі повинна надійти до ГІЦПО. Потім вже із суду інформація про роботу суду по цій же справі надійде до ГІЦПО.
Інформаційні системи суду, прокуратури, митниці і т. д. мають теж багаторівневу структуру відповідну до структури самих цих правоохоронних органів.
Слід зазначити, що деякі процеси роботи правоохоронних органів вже автоматизовані, тобто вже існують певні ланки, які можуть бути об’єднані в єдину систему, їх слід лише адаптувати до вимог цієї системи.
Втілення в життя запропонованої (чи інщої) схеми вимагає титанічної праці програмістів, юристів, соціологів, співробітників правоохоронних органів та інших спеціалістів, а також, як для України, значних коштів. Але, якщо світове співтовариство і надалі зацікавлене мати в цьому регіоні лояльний уряд, то діяльність правоохоронних органів рано чи пізно буде інформатизовано.
Лабораторна робота № 4
Об’єкти соціально - економічного аналізу.
Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, пов’язану:
З дослідженням економічних процесів у їх взаємозв’язку, які складаються під дією об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку;
З науковим обгрунтуванням бізнес-планів, з об’єктивною оцінкою їх виконання;
З виявленням позитивних і негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;
З розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;
З узагальненням передового досвіду, з прийняттям оптимальних, обгрунтованих управлінських рішень [ 2 ].
Соціально-економічний аналіз поряд із економічними охоплює також соціальні, екологічні та інші показники і характеристики, які відображають результати функціонування не тільки суспільного виробництва, але й “неекономічних” підсистем суспільства, наприклад, культури, охорони здоров’я, інших галузей невиробничої сфери.
Отже, увага соціально-економічного аналізу направлена на економічну систему як таку, її соціальну інфраструктуру (освіту, охорону здоров’я, рекреаційну діяльність та інші аспекти забезпечення життєдіяльності людей), на комплекс інформаційних ресурсів, систему управління суспільними процесами, а також на їх взаємозв'зки і взаємний вплив.
2. Використовуючи текстовий процесор Word, підготувати “Гарантійний лист про забезпечення виплати по векселям”.
Законом України “Про підприємства в Україні” (ст.24.5) передбачено, що підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) відсотків за цим кредитом. Для оформлення таких угод воно має право застосовувати векселі.
Верховна Рада України 17 червня 1992 року прийняла постанову “Про застосування векселів у господарському обороті України”, згідно з якою запроваджується вексельний обіг з використанням простого і переказного векселів відповідно до “Однакового закону про переказний і простий вексель”, прийнятого Женевською конвенцією в 1930 році. СРСР приєднався до цієї конвенції 7 серпня 1937 року затвердивши постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/1341 “Положення про переказний і простий вексель”, яке чинне зараз в Україні.
Відповідно до статті 21 закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Розрізняють вексель простий і переказний.
Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власнику векселя після вказаного строку визначену суму. Переказний вексель (тратта*) містить письмовий наказ векселедержателя (трасанта*), адресований платнику (трасату*), сплатити третій особі (ремітентові*) певну суму грошей у певний строк.
Трасат стає боржником по векселю по векселю тільки після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на його оплату. Акцепт – прийняття до платежу переказного векселя, виражене письмово на лицьовій стороні векселя звичайно упоперек тексту словами “акцептовано”, або “прийнятий до платежу”, з зазначенням підпису особи, яка приймає вексель (акцептанта*). З моменту акцепту зобов’язаним за векселем є акцептант. Згідно ст.26 Положення про векселі простий підпис трасата на лицьовій стороні вважається теж прийняттям.
Вексельні зобов’язання можуть бути додатково гарантовані повністю або в частині вексельної суми за допомогою аваля – вексельного поручительства, в силу якого особа (аваліст*), яка здійснила його, переймає на себе відповідальність за виконання зобов’язання будь-якою зобов’язаною за векселем особою. Згідно ч.2 пункту 31 Положення про простий і переказний вексель, аваль виражається словами “вважати за аваль”, або іншою рівнозначною формулою і підписується тим хто дає аваль.
Отже, якщо трасат поставив свій підпис (акцептував вексель), чи аваліст перейняв на себе відповідальність за виконання зобов’язання за векселем, то це і є гарантією виплати по векселю. Банківська енциклопедія [ 3 ] дає визначення акцепту як згоду на оплату або гарантування платіжних документів, а авалю – як вексельної поруки. Таким чином, при операціях з векселями немає особливої потреби у підготовці інших гарантійних документів.
Ниижче наводиться зразок векселя і гарантійних написів на ньому.
*
Аваліст – особа, яка взяла на себе відповідальність за виконання зобов’язання будь-якою зобов’язаною за векселем особою;
Акцептант – особа, яка приймає на себе платіж за векселем;
Ремітент – першонабувач переказного векселя;
Тратта – так називається переказний вексель стосовно трасата;
Трасат – платник, який приймає переказний вексель;
Трасант – векселедавець переказного векселя.
Лабораторна робота №33
Методика аналізу фонду заробітної плати з метою виявлення зловживань та злочинів.
При розслідуванні розкрадань, господарських, посадових та інших злочинів виникає необхідність застосування методів економічного аналізу господарської діяльності.
Економічний аналіз – це вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність підприємств, установ і т.д., яке передує прийняттю обгрунтованих управлінських рішень[ 5 ]. Система показників господарської діяльності поділяється на дві групи: кількісні (об’ємні) і якісні. До показників першої групи відносяться, наприклад, об’єм технічних, сировинних, трудових, фінансових та інших ресурсів підприємства, об’єм виробленої і реалізованої продукції і т.п. Другу групу складають показники фондовіддачі, ефективності праці, собівартості і якості продукції і т.д.
При аналізі економічних показників можуть бути виявлені ознаки порушення планової, кошторисно-фінансової і бюджетної дисциплін, факти нераціонального використання матеріальних та грошових ресурсів і т.д. Ця інформація проявляється у економічних невідповідностях. Такими, наприклад, є: невиправдані перевищення норм витрат за окремими статтями кошторисів; перевитрати бюджетних асигнувань; значне, нічим не виправдане зростання собівартості продукції (робіт, послуг); перевитрати по фондах заробітної плати (в тому числі тимчасових працівників) і т.д.
Економічні показники, які можуть зацікавити слідчого, містяться не тільки у звітних матеріалах, що направляються до статистичних чи вищестоячих органів, але і в даних бухгалтерського обліку.
Із результатів проведеного аналізу використання фондів заробітної плати можна отримати дані про наявність перевитрат чи економії цих фондів.
Розрізняють абсолютне і відносне перевищення фонду заробітної плати[ 10 ]. У першому випадку виконання плану по об’єму виробництва приймають за 100%. У другому - плановий фонд заробітної плати корегується відповідно до фактичного об’єму виробництва. Процент, на який перераховується плановий фонд, завжди дещо менший, ніж процент перевиконання плану по об’єму виробництва. Це пояснюється відносно меншою залежністю розміру заробітної плати працівників, які знаходяться на почасовій оплаті, від зміни об’єму виробленої продукції.
Уявимо, що річний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу складає по плану 80 тис. грн., а за звітом 88 тис. грн. Об’єм виробництва виконаний на 110%. Коєфіцієнт перерахунку планового фонду заробітної плати на фактичний об'єм продукції дорівнює 0,6 (при зростанні виробництва на 1% фонд заробітної плати збільшується на 0,6%). В цьому прикладі абсолютне перевищення фонду заробітної плати становить 8 тис. грн. Плановий фонд заробітної плати, перерахований на фактичний об’єм виробництва, складає 84,8 тис.грн. Відносне перевищення складає 3,2 тис.грн. Саме відносні перевищення чи економія фонду заробітної плати мають вирішальне значення для оцінки роботи підприємства і для висновків про вплив цього фактору на показники собівартості продукції.
Причини виникнення випадків перевищення чи економії по фондах заробітної плати різні. Робити висновки про зловживання тільки на основі самих цих фактів було б передчасно. Дані про них використовуються в сукупності з іншими показниками. Так, наявність перевищення фонду заробітної плати в будівельній організації може служити ознакою криміногенності лише в сукупності з даними про значні приписки об'єму виконаних робіт, про збільшення числа тимчасових працівників, про невиправдане зростання собівартості робіт і тому подібними показниками.
Наприклад, за даними звітності державної будівельної організації, яка виконувала роботи по асфальтуванню доріг у сільській місцевості, було помічено зростання собівартості одиниці продукції – 1 кв. м. асфальтового покриття доріг. Зміна собівартості пройшла по статті “Основні матеріали” за рахунок фактору цін. Разом з тим ціни, які виплачувались за асфальт, як було встановлено, не змінювались. Збільшення собівартості списаного на виробництво асфальту відбулось у зв’язку із зростанням транспортних витрат.
Причина цього спочатку була незрозумілою, бо умови перевезення також залишались незмінними. Потім шляхом вивчення первинних документів встановили, що будівельна організація із своєї каси (крім безготівкових розрахунків) по відомостям виплачувала значні суми водіям за доставку асфальту, що і привело до збільшення його собівартості. Більша частина цих відомостей виявились підробними, а гроші, нібито виплачені по них, в дійсності були викрадені.
Співставляючи взаємозалежні показники, можна зробити припущення про наявність події злочину чи зловживаня, якщо буде помічено порушення взаємозв’язків між взаємозалежними показниками.
В даному випадку вибираються ті пари показників, динаміка яких при нормальній роботі повинна бути взаємозалежною. Наприклад, що стосується фондів заробітної плати, при збільшенні випуску продукції в деякій мірі повинні зростати і витрати по фондах заробітної плати основних виробничих працівників. Зростання витрат по цих фондах при зменшенні об’ємів виробленої продукції є не логічним і це повинно зацікавити працівників правоохоронних органів.
Література:
Атанесян Г.А. и др. Судебная бухгалтерия. М., 1989;
Баканов М.М., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа;
Банківська енциклопедія /під ред. Мороза А.М./. К., 1993;
Бэрлинер Э.М., Глазырин Б.Э., Глазырина И.Б. Офис от Microsoft. Начинающему пользователю о работе с Windows 95. М.,1997;
Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений.М.,1981;
Дулов А.В. Основы расследования преступлений, совершённых должностными лицами.-Минск, 1985;
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. № 887-ХІІ;
Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06 91р. №1201-ХІІ;
Кудрявцев В.Н. Вопросы кибернетики и право [ Сборник статей. Отв ред. В.Н. Кудрявцев]. М.,1970;
Орлов Г.С. Использование отдельных видов специальных познаний при расследовании хищений и хозяйственных преступлений.-Иркутск, 1992;
“Положення про переказний і простий вексель”, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/1341 від 07.08.37р.;
“Порядок проведення банками операцій з векселями”, затверджений правлінням НБУ 25.02.93р.;
Постанова ВР України “Про застосування векселів у господарському обороті України” від 17.06.92р. № 2470-ХІІ;
Правовая информатика социалистических стран. Учебн. пособие. М., 1987;
Рассолов М.М. и др. Правовая информатика и управление в сфере предпринимательства. М., 1996;