Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська Політехніка»
Кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювань
/
Розрахункова графічна робота з навчальної дисципліни «Радіовимірювання»
Виконав:
Студент групи РТ-21
Перевірив:
Львів – 2010
Тема: обробка результатів прямих багатократних рівно точних статистичних вимірювань.
Мета: ознайомлення з основними етапами обробки результатів статистичних вимірювань.
Хід роботи
Схема вимірювань та початкові дані.
Схема вимірювань:
Початкові дані:
номінальне значення частоти генератора – 270 Гц;
точність установки частоти генератора - ± 1,5 %;
початковий статистичний ряд:
Табл. 1
Номер
вимірювання
Значення частоти, Гц
Номер
вимірювання
Значення частоти, Гц
1
269,508
24
269,597
2
269,441
25
269,550
3
269,627
26
269,517
4
269,442
27
269,417
5
269,520
28
269,442
6
269,604
29
269,476
7
269,627
30
269,535
8
269,522
31
269,521
9
269,476
32
269,623
10
269,451
33
269,583
11
269,515
34
269,457
12
269,439
35
269,441
13
269,509
36
269,487
14
269,508
37
269,516
15
269,508
38
269,528
16
269,526
39
269,499
17
269,572
40
269,453
18
269,523
41
269,518
19
269,580
42
269,556
20
269,511
43
269,543
21
269,520
44
269,445
22
269,528
45
269,536
23
269,588
Обчислення оцінок основних статистичних характеристик.
Найчастіше на практиці описують оцінки таких характеристик:
оцінка середнього значення Ā:
Ā=
i=1
n
a
i
n
=
12128.285
45
=269.517 Гц
Ā – характеризує найбільш очікуване значення фізичної величини.
2) оцінка середнього квадратичного відхилення результатів вимірювання від середнього значення:
S=
i=1
n
a
i
−Ā
2
n−1
=
0,131
44
=0.055 Гц
S – міра розсіювання (розкиду) результатів вимірювань від середнього значення.
3) оцінка дисперсії розсіювання результатів вимірювань:
D=
S
2
=
0.055
2
=0.003025 Гц2
4) оцінка коефіцієнта асиметрії:
A=
i=1
n
(
a
i
−Ā)
3
n∙
S
3
=
0.0017
45∙
0.055
3
=0.227
A – характеризує несиметричність розподілу результатів вимірювань відносно середнього значення.
5) оцінка коефіцієнта асиметрії:
E=
i=1
n
(
a
i
−Ā)
4
n∙
S
4
−3=
0.00094
45∙
0.055
4
−3=−0.717
E – характеризує плосковершинність кривої розподілу.
Всі обчислення подаємо у вигляді таблиці:
Табл. 2
Номер
вимірювання
ai
(ai – Ā)
(ai – Ā)²
(ai – Ā)³
(ai – Ā)⁴
1
269,508
-0,009
0,000081
-0,000000729
0,000000007
2
269,441
-0,076
0,005776
-0,000438976
0,000033362
3
269,627
0,110
0,012100
0,001331000
0,000146410
4
269,442
-0,075
0,005625
-0,000421875
0,000031641
5
269,520
0,003
0,000009
0,000000027
0,000000000
6
269,604
0,087
0,007569
0,000658503
0,000057290
7
269,627
0,110
0,012100
0,001331000
0,000146410
8
269,522
0,005
0,000025
0,000000125
0,000000001
9
269,476
-0,041
0,001681
-0,000068921
0,000002826
10
269,451
-0,066
0,004356
-0,000287496
0,000018975
11
269,515
-0,002
0,000004
-0,000000008
0,000000000
12
269,439
-0,078
0,006084
-0,000474552
0,000037015
13
269,509
-0,008
0,000064
-0,000000512
0,000000004
14
269,508
-0,009
0,000081
-0,000000729
0,000000007
15
269,508
-0,009
0,000081
-0,000000729
0,000000007
16
269,526
0,009
0,000081
0,000000729
0,000000007
17
269,572
0,055
0,003025
0,000166375
0,000009151
18
269,523
0,006
0,000036
0,000000216
0,000000001
19
269,580
0,063
0,003969
0,000250047
0,000015753
20
269,511
-0,006
0,000036
-0,000000216
0,000000001
21
269,520
0,003
0,000009
0,000000027
0,000000000
22
269,528
0,011
0,000121
0,000001331
0,000000015
23
269,588
0,071
0,005041
0,000357911
0,000025412
24
269,597
0,080
0,006400
0,000512000
0,000040960
25
269,550
0,033
0,001089
0,000035937
0,000001186
26
269,517
0,000
0,000000
0,000000000
0,000000000
27
269,417
-0,100
0,010000
-0,001000000
0,000100000
28
269,442
-0,075
0,005625
-0,000421875
0,000031641
29
269,476
-0,041
0,001681
-0,000068921
0,000002826
30
269,535
0,018
0,000324
0,000005832
0,000000105
31
269,521
0,004
0,000016
0,000000064
0,000000000
32
269,623
0,106
0,011236
0,001191016
0,000126248
33
269,583
0,066
0,004356
0,000287496
0,000018975
34
269,457
-0,060
0,003600
-0,000216000
0,000012960
35
269,441
-0,076
0,005776
-0,000438976
0,000033362
36
269,487
-0,030
0,000900
-0,000027000
0,000000810
37
269,516
-0,001
0,000001
-0,000000001
0,000000000
38
269,528
0,011
0,000121
0,000001331
0,000000015
39
269,499
-0,018
0,000324
-0,000005832
0,000000105
40
269,453
-0,064
0,004096
-0,000262144
0,000016777
41
269,518
0,001
0,000001
0,000000001
0,000000000
42
269,556
0,039
0,001521
0,000059319
0,000002313
43
269,543
0,026
0,000676
0,000017576
0,000000457
44
269,445
-0,072
0,005184
-0,000373248
0,000026874
45
269,536
0,019
0,000361
0,000006859
0,000000130
На практиці оцінюється значущість коефіцієнтів вимірювань.
Для цього обчислюємо дисперсії коефіцієнтів A і E:
D
A
=
6
n−1
n+1
n+3
=0.122 ,
D
E
=
24n
n−1
n−3
n+1
2
n+3
n+5
=0.43
Якщо виконується умова, що
A
≤3
D
A
=1,049 і
E
≤5
D
E
=3,277 ,
то робиться висновок, що коефіцієнти незначущі, а значить ними можна знехтувати. В протилежному випадку коефіцієнти є значущі, а значить вони повинні бути враховані при виборі математичної моделі для опису розподілу результатів вимірювань.
Висновок: для нормального закону розподілу результатів вимірювань коефіцієнти A і E рівні нулю, тому якщо на практиці ми отримали А0 і Е0 або ними можна знехтувати, то з великою достовірністю можна говорити, що наші результати розподіляються за нормальним законом. В нашому випадку А і Е не дорівнюють нулю, тому, що ми маємо дуже мало вимірювань проте вони є незначущі (0,2271,049 і 0,7173,277), а значить ними можна знехтувати. Звідси слідує, що дійсно наші результати розподіляються за нормальним законом розподілу.
Виявлення та відсіювання результатів вимірювання які містять грубі похибки та промахи.
Грубі похибки та промахи повинні бути виявленні і відкинуті з результатів вимірювань. З цією метою використовується спеціальний статистичний критерій – критерій Стьюдента.
В роботі використовуємо критерій – правило трьох σ.
Початковий статистичний ряд представимо у вигляді такого графіка: /
На графік наносимо середнє значення і межі (границі):
верхню Ā+3S;
нижню Ā-3S.
Висновок: грубих похибок і промахів не виявлено; початковий ряд є однорідним; приведемо його характеристики : n=45, Ā=269.517 Гц, S=0.055 Гц
Додатково перевіримо наявність грубих похибок використовуючи коефіцієнти Стьюдента. Для цього знаходимо на графіку максимальне і мінімальне значення і обчислюємо квантиль t1 і t2 :
t
1
=
A
min
−Ā
S
=
269.417−269.517
0.055
=1.818
t
2
=
A
max
−Ā
S
=
269.627−269.517
0.055
=2
Для n = 45 при p = 0.98 tдоп. = 2,4
t1 tдоп., t2 tдоп.
За допомогою коефіцієнтів Стьюдента ми ще раз підтвердили, що грубі похибки і промахи відсутні, статистичний ряд є однорідним.
Побудова експериментального розподілу результатів вимірювань.
Експериментальний розподіл отримують у вигляді гістограми.
Порядок побудови гістограми:
однорідний ряд розміщуємо в порядку зростання;
обчислюємо розмах значень:
R=
a
max
−
a
min
=269.627−269.417=0.21;
відрізок
a
max
−
a
min
розділяємо на рівних інтервалів:
k=1+3.332
log
n=1+3.332
log
45≈7
;
обчислюємо ширину інтервалу гістограми:
ℎ=