Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Група:
ФМ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра трудових ресурсів і підприємництва
КУРСОВА РОБОТА
„ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА”
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Прогнозування попиту на продукцію підприємства.
Прогнозний попит визначається за функцією тренду реалізації продукції (A, B, C). Найпростішою функцією, яка досить об’єктивно відображає життєвий цикл продукції, є рівняння параболи другого порядку, тобто:
,
де Nt – кількість продукції, яка реалізована або буде реалізована в t-ому періоді (кварталі), шт./кв.; a, b, c – статистичні параметри функції тренду, які можуть визначатися методом найменших квадратів.
Сума квадратичних відхилень:
де - фактична кількість реалізованої продукції за минулі періоди t (див. завдання); Т – кількість періодів (кварталів) ретроспективного аналізу.
Сума S буде мінімальною при таких значеннях a, b та c, коли . Після диференціювання утвориться система трьох рівнянь з трьома невідомими (a, b, c):
1) ;
2) ;
3) .
Визначаємо „вручну” функцію тренду лише для продукції А. Параметр а будемо шукати наближено графічним способом:
Проаналізувавши даний графік встановили, що параметр а =0,74. Параметри в і с будемо визначати на основі системи двох рівнянь:
1) ;
2) .
Допоміжні розрахунки для розв’язування даної системи будемо виконувати в такій табличній формі
Таблиця 1.1
t
Nt
Nt*t
t2
t3
0
1,38
0
0
0
1
1,76
1,76
1
1
2
2,85
5,7
4
8
3
2,93
8,79
9
27
4
3,8
15,2
16
64
5
3,91
19,55
25
125
6
4,56
27,36
36
216
7
4,78
33,5
49
343
8
5,38
43
64
412
36
31,35
154,86
204
1296
Функція тренду попиту на продукцію А : y=--0,0179x2+0,6339x+1,3527
Таблиця1.2
t
Nt
Nt*t
t2
t3
0
2,94
0
0
0
1
3,36
3,36
1
1
2
3,78
7,56
4
8
3
3,96
11,88
9
27
4
4,2
16,8
16
64
5
4,36
21,8
25
125
6
4,54
27,24
36
216
7
5,1
35,7
49
343
8
5,34
42,7
64
412
36
37,58
167,06
204
1296
Таблиця 1.3.
t
Nt
Nt*t
t2
t3
0
1
0
0
0
1
2
2
1
1
2
2,2
4,4
4
8
3
2,9
8,7
9
27
4
2,91
11,64
16
64
5
3,4
17
25
125
6
3,1
18,6
36
216
7
3,1
21,7
49
343
8
2,9
23,2
64
412
36
23,51
107,24
204
1296
На основі отриманих функцій тренду знайдемо прогнозні значення попиту на продукцію підприємства для чотирьох наступних кварталів:
Квартал
Вид продукції
А
В
С
9
10
11
12
5,601
5,893
6,149
6,369
5,552
5,82
6,086
6,35
2,855
2,463
1,934
1,27
Сума
24,012
23,808
8,522
2. Оптимізація виробничої програми.
Оптимальна програма визначається на основі формування задачи лінійного програмування і її розв’язку симплексним методом. Математична модель задачі складається з трьох частин:
системи ресурсних обмежень - ;
системи обмежень, зумовлених попитом (хj ≤ N(n)j) і договорами поставок (хj ≥ N(д)j);
цільової функції Рjхj→max,
де tij – фактична машиномісткість j-го виду продукції за і-ою групою устаткування, м-год./шт.; хj – шукана кількість продукції j-го виду (A, B і C), шт./рік; Fi – ефективний (корисний) фонд часу одиниці устаткування, год./рік; qi – кількість устаткування і-го виду; N(n)j – прогнозний попит на продукцію j-го виду (A, B, C), шт./рік; N(д)j – обов’язкові поставки продукції j-го виду за укладеними договорами, шт./рік; Pj – прибуток від реалізації одиниці продукції, грн./шт.
Ефективний (корисний) фонд часу приймається однаковим для всіх видів устаткування і визначається за формулою
,
де Fн – номінальний (режимний) фонд часу, год./рік; Кр – втрати робочого часу, необхідні для планових ремонтів устаткування у відсотках Fн, Кр=5...8%.
,
де f – кількість робочих змін за добу (раціонально f=2); τ – тривалість робочої зміни (при п’ятиденному робочому тижні τ=40/5=8 год.); Тр і Тс – кількість робочих і святкових днів в наступному році (за календарем); Δτ – скорочення робочого дня перед законодавчо визнаним святом, Δτ=1 год.
Після обчислення F його значення можна заокруглити (F≈4000 год./рік) для спрощення наступних розрахунків.
Fн=(8*251-1*9)*2=3998 год/рік
Fі=3998*(1-5/100)=3798 год/рік
Для спрощення подальших розрахунків, ефективний фонд часу одиниці устаткування будемо приймати приблизно 4000 год/рік.
Прибуток на одиницю продукції (Рj) визначається умовно на основі вихідних даних завдання за формулою:
де Pj – прибуток з розрахунку на 1 м-год. машиномісткості продукції j-го виду (див. завдання), грн./м-год; Тj – сумарна машиномісткість одиниці продукції.
РА=5,5*13,9=76,45грн;
РВ=5,2*19,3=100,36грн;
РС=6,0*26,8=160,8грн;
РСн=2,4*28,2=67,68грн.
Прогнозний попит на продукцію A, B і C (N(n)j) визначається за відповідними функціями тренду – як сума значень Nt в наступних чотирьох кварталах (див. розділ 1). Оскільки нова продукція (Сн) є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення (максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали, тобто:
С+Сн <=(6,4+6,4+6,2+5,9)=24,9тис.шт
За вихідними даними завдання та результатами попередніх розрахунків складається математична модель (табл.2.1.)
У відповідності до наведеної моделі складається матриця коефіцієнтів: стовпчики позначаються відповідними дійсними змінними х1, х2, х3, х4, а стрічки – штучними змінними х11, х12, ... х1n, як показано в табл.1.3., без обмежень за договірними зобов’язаннями. В стовпчику наявних ресурсів приводяться значення їх залишку. Далі задача розв’язується за наступним алгоритмом.
В рядку цільової функції визначити максимальне значення поміж Рj. В наведеному прикладі Рmax=13,2. Стовпчик в якому знаходиться Рmax називається базовим (х4) і виділяється поміж інших.
Таблиця 2.1.
Математична модель
Обмеження
Потреби в ресурсах
Наявні ресурси тис. год. / рік
Всього
Витрати на виконання договірних зобов’язань:
Вільний залишок(
х1
х2
х3
х4
п.3 – п.4
1
2
3
4
5
Ресурсів
56
0
0
0
0
56
212
7,8
20
0
0
184,2
180
3,6
8,4
0
0
168
100
3,6
8
0
0
88,4
104
0
8
0
0
96
52
3,2
0
0
0
48,8
96
3,2
7,2
0
0
85,6
60
0
5,6
0
0
54,4
300
6,4
20
0
0
273,6
Попиту
2≤Х1≤24.0512
1
0
0
0
22,0512
4≤Х2≤23.6677
0
1
0
0
19,6677
Х3≤18.1547
0
0
1
0
0
Х3+Х4≤12.51
0
0
1
1
0
Цільова функція
76,45*Х1+100,36*Х2+160,8*Х3+67,67Х4
MAX
Знайти мінімальне додатнє відношення j-го ресурсу до відповідного елемента базового стовпчик. Відповідна стрічка матриці (х23) називається базовою, а її елемент, який знаходиться на перетині з базовим стовпчиком (а23,4=1) – опорним.
Накреслити сітку матриці такого ж розміру і поміняти місцями штучну і дійсну змінні базового стовпчика і стрічки (х4 на х23 і навпаки). Решту змінних записати на „старих” місцях.
Поділити елементи базової стрічки на опорний елемент і записати результати у відповідну стрічку нової матриці.
Значення решти елементів нової матриці визначається як різниця між попереднім значенням і добутком елемента відповідного базового стовпчика і новим значенням елемента бувшої базової стрічки. Наприклад, замість а13,3=2,1, записується результат обчислення: 2,1-1,8·1=0,3. Неважко зауважити, що в результаті таких обчислень всі елементи базового стовпчика, за винятком опорного, перетворюються в нулі, опорний приймає значення „1”. Якщо у базовій стрічці є нулі, то значення елементів відповідних стовпчиків переписуються без змін.
Якщо в рядочку цільової функції нової матриці є хоча б одне значення більше нуля, то продовжити перетворення (ітерації) за п.п. 1-5 цього алгоритму.
Таблиця 2.2
Базовий план
Штучні змінні
х1
х2
х3
х4
Залишок ресурсу
х11
0
0
4.1
3.5
56
х12
3.9
5.0
0
2.1
134.2
х13
1.8
2.1
5.6
5.0
168
х14
1.8
2.0
2.4
2.0
88.4
х15
0
2.0
1.8
2.4
96
х16
1.6
0
2.1
2.8
48.8
х17
1.6
1.8
3.0
2.4
85.6
х18
0
1.4
2.4
2.8
54.4
х19
3.2
5.0
5.4
5.2
273.6
х20
1
0
0
0
22,0512
х21
0
1
0
0
19,6677
х22
0
0
1
0
0
х23
0
0
1
1
0
Цільова функція
76.45
100.36
160.8
67.68
0
Таблиця 2.3
Перша ітерація
Штучні змінні
х1
х2
х11
х4
Залишок ресурсу
х3
0
0
1
0,75
5
х12
4,8
2,5
0
0,8
236,5
х13
2,4
2
0
0,45
153
х14
2,4
1
0
-0,1
83
х15
0
1,6
0
0,45
58,2
х16
1,8
0
0
0,7
46
х17
2
0,8
0
0
61,6
х18
0
1
0
1,1
39
х19
4
5
0
0,7
247
х20
1
0
0
0
18,58
х21
0
1
0
0
23,47
х22
0
0
0
-0,75
5,37
х23
0
0
0
0,25
19,9
Цільова функція
104,4
116,8
0
29,5
-648
Таблиця 2.4
Друга ітерація
Штучні змінні
х1
х21
х11
х4
Залишок ресурсу
х3
0
0
1
0,75
5
х12
4,8
0
0
0,8
177,8
х13
2,4
0
0
0,45
106,1
х14
2,4
0
0
-0,1
59,5
х15
0
0
0
0,45
20,6
х16
1,8
0
0
0,7
46
х17
2,
0
0
0
42,8
х18
0
0
0
1,1
15,5
х19
4
0
0
0,7
129,7
х20
1
0
0
0
18,6
х2
0
1
0
0
23,5
х22
0
0
0
-0,75
5,4
х23
0
0
0
0,25
19,9
Цільова функція
104,4
0
0
29,5
-3389,3
Таблиця 2.5
Третя ітерація
Штучні змінні
х20
х21
х11
х4
Залишок ресурсу
х3
0
0
1
0,75
5
х12
0
0
0
0,8
88,64
х13
0
0
0
0,45
61,47
х14
0
0
0
-0,1
14,94
х15
0
0
0
0,45
20,65
х16
0
0
0
0,7
12,56
х17
0
0
0
0
5,66
х18
0
0
0
1,1
15,53
х19
0
0
0
0,7
55,33
х1
1
0
0
0
18,58
х2
0
1
0
0
23,47
х22
0
0
0
-0,75
5,37
х23
0
0
0
0,25
19,9
Цільова функція
0
0
0
29,5
-5329,05
Таблиця 2.6
Четверта ітерація
Штучні змінні
х20
х21
х11
х3
Залишок ресурсу
х4
0
0
1,3
1
6,7
х12
0
0
-1,07
0
83,31
х13
0
0
-0,6
0
58,47
х14
0
0
0,13
0
15,6
х15
0
0
-0,6
0
17,65
х16
0
0
-0,93
0
7,89
х17
0
0
0
0
5,66
х18
0
0
-1,47
0
8,2
х19
0
0
-0,93
0
50,66
х1
1
0
0
0
18,58
х2
0
1
0
0
23,47
х22
0
0
1
0
10,37
х23
0
0
-0,33
0
18,23
Цільова функція
0
0
-39,33
0
-5525,71
Шукані значення хі знаходяться в „ресурсному” стовпчику кінцевої матриці, якщо всі значення елементів цільової функції є рівними або меншими від нуля. Прибуток при оптимальній програмі читається (з протилежним знаком) в „ресурсному” стовпчику цільової функції. В наведеному прикладі: х1=2,0 тис.шт.; х2=22,8 тис.шт.; х3=7 тис.шт.; х4=1,3 тис.шт. З урахуванням обов’язкових поставок продукції за договорами, для виробництва якої були вилучені необхідні ресурси, загальний випуск продукції з максимальним прибутком становитиме:
Na=24,0512-2=22,0512 тис.шт./рік;
Nв=23,6677-4=19,6677 тис.шт./рік;
Nс=18,1547+0=18,1547 тис.шт./рік;
N(c)н=12,51+0=12,51 тис.шт./рік.
Розраховуємо максимальний прибуток:
Nмах= 76,45х1+100,36х2+160,8х3+67,68х4 = 76,45*22,05+100,36*19,66+160,8*18,15+67,68*12,51=7423,99 тис.грн.
3. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів
(цехів і дільниць)
В структурі основних виробничих засобів (ОВЗ) основне місце посідають: робочі машини і устаткування (40...45%), будівлі і споруди (>40%). Тому, вартість інших складових ОВЗ можна визначити наближено – у відсотках вартості названих груп ОВЗ (див. табл. 3.2.).
Вартість робочих машин і устаткування основного виробництва визначається у табличній формі (табл. 3.1.) за даними, наведеними у завданні і додатку А.
Вартість робочих машин і устаткування допоміжного виробництва – інструментального та ремонтного.
Кількість металорізальних верстатів для виготовлення та відновлення інструментів і начиння становить 5...8%, а слюсарних верстатів – 1...2% загальної кількості машин і устаткування основного виробництва. Їх структура і вартість визначаються студентом згідно з додатком А.
Кількість устаткування, необхідного для ремонтно-механічних робіт, визначається залежно від планової машиномісткості ремонтів, а саме:
,
де Тр – нормативна машиномісткість ремонтно-механічних робіт, м-год.;
t(p) – те ж, з розрахунку на одиницю ремонтної складності (о.р.с.) устаткування, t(p)=38 м-год./о.р.с.;
F1– річний корисний фонд часу одиниці устаткування при однозмінній роботі, F12000 год.;
R – загальна ремонтоскладність устаткування (див. табл.. 3.1.) основного та інструментального виробництва, о.р.с.;
Тц – нормативна тривалість ремонтного циклу, Тц=5 років;
К3 – коефіцієнт завантаження верстатів у часі, К3=0,77;
Кв – коефіцієнт виконання норм верстатниками-ремонтниками, Кв=1,2.
q(p)=(38*2475,5)/(2000*5*0,77*1,2) = 10 шт.
Таблиця 3.1
Специфікація технологічного устаткування
№ з/п
Призначення
і назва
Модель-предста-вник
К-ть
Вартість,тис.грн.
Ремонтна складність, о.р.с.
Потужність, кВт
Коеф.Багато-верстат.обслуговування
Од.
Всього
Од.
всього
Од.
всього
А. Основне виробництво
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
Відрізні верс-тати (мех..пили)
8А541
14
14,0
196
5,0
70
1,1
15,4
0,75
2
Преси
П311
53
60,0
3180
13,0
689
40,0
2120
2,0
Верстати
3
- токарні
1К62
45
10,0
450
11,0
495
10,0
450
1,0
4
- свердлильні і розточні
2А55
25
11,0
275
13
325
4,5
112,5
1,0
5
- фрезерні
6Н81
26
14,0
364
10,0
260
4,5
117
1,0
6
- шліфувальні, інші
3701
13
40,0
520
14,0
182
2,2
28,6
0,5
7
Гальванічні ванни
АЛГ-403
15
8,0
120
7
105
26,3
394,5
0,5
8
Фарбувальні пости
КФ-2
24
3,0
72
3,0
72
2,5
60
0,75
9
Мех.скл.-монт.пости
75
1,0
75
2,0
150
0,5
37,5
1,0
Сума
290
5252
2348
3335,5
Продовження таблиці 3.1
В. Виробництво і відновлення інструментів та начиння
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
Верстати
1
- для заточки різців
3628
6
4,5
27
5,0
30
2,9
17,4
1,0
2
- для заточки фрез
3668
4
14,0
56
9,0
36
1,0
4
1,0
3
- для заточки свердл
3Б652
3
1,8
5,4
2,0
5,4
0,65
1,95
1,0
4
- для виготовлення начи- ння
1К62
3
10,0
30
11,0
33
10,0
30
1,0
5
Слюсарні верстаки
6
1,0
6
2,0
12
0,5
3
1,0
Сума
22
124,4
116,4
56,35
Всього
312
5376,4
2464,4
3391,85
1
Верстати металорізальні
11
1.1
Токарно-гвинторізні універсальні
1К62
3
10,0
30
11,0
33
10,0
30
1,0
1.2
Фрезерні
6Н81
2
14,0
28
10,0
20
4,5
9
1
1.3
Стругальні
7М36
2
16,0
32
10,0
20
7
14
1
1.4
Свердлильні
2А55
1
11,0
11
13,0
13
4,5
4,5
1
1.5
Шліфувальні
1.6
Монтажно-запресувальний апарат
П6320
1
5,0
5
6,0
6
3
3
1
1.7
Зварювальний апарат
АПШ-1
1
5,0
5
8
8
203
203
1
1.8
Ванна мийкова
Х
1
1,0
1
2,0
2
0,5
0,5
1,0
2
Верстаки та інше
4
1,0
4
2,0
8
0,5
2
1
Сума
15
116
110
266
Загалом
327
5492,4
2574,4
3657,85
Вартість будівлі виробничих підрозділів:
де в – орієнтована вартість 1 м3 будівлі виробничого призначення, в =200 грн./м3; Н – висота приміщення, Н=10 м; S – виробнича площа, м2; s – площа з розрахунку на одиницю устаткування, s = 10 м2; q – загальна кількість робочих місць (устаткування) у виробничих підрозділах; Кs – коефіцієнт додаткової площі (службових і підсобних приміщень), Кs=1,2.
Вб=200*10*10*301*1,2=7224 тис.грн
Результати планових розрахунків зводяться в підсумкову таблицю (т. 3.2.).
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи ОВЗ за нормами чинного законодавства:
І група (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої) – 2 %; ІІ група (автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та прилади до них) –10 %; ІІІ група (будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2, 4) – 6 %; IV група (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів)–15.
Таблиця 3.2
Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів
№ з/п
Групи основних засобів
Вартість,
тис. грн.
Обґрунту-вання
Річна
норма амортизації, %
Амортизаційні відрахув, тис.грн.
1
Будівлі
6278,4
Розр.§.3
2
125,56
2
Споруди
502,27
8%(п.1)
2
10,04
3
Робочі машини і устаткування
5492,4
Табл. 3.1
6
329,54
4
Силові машини і обладнання
549,24
10%(п.3)
6
32,95
5
Транспортні засоби
219,69
4%(п.3)
10
21,96
6
Передавальні пристрої
494,31
9%(п.3)
2
9,88
7
Оргтехніка
109,84
2%(п.3)
15
16,47
8
Інвентар та інструмент тривалого користування
219,69
4%(п.3)
6
13,18
Всього
13865,84
559,52
4. Планування чисельності персоналу підприємства
Спискова (облікова) чисельність основних робітників кожної (і-ої) професії (див. табл. 4.2.) визначається за формулою:
, Lтокарі(А)
де Ті – машиномісткість річного випуску продукції за і-им видом робіт, м-год.; Fl – річний корисний фонд часу робітника (за балансом робочого часу – табл.4.1.), год./люд.;К0 – коефіцієнт обслуговування машин (див.табл.3.1.).
Чисельність допоміжних робітників. Спискова чисельність робітників ремонтного (Lp) та інструментального виробництва (Liн) визначається залежно від кількості відповідних робочих місць (див. табл. 3.1.), тобто:
, Lверстатники
де F1 – корисний фонд часу 1-го робочого місця при однозмінній роботі, F1≈2000 год./рік; Fp – корисний фонд часу робітника, год./рік.
Спискова чисельність допоміжних робітників основного виробництва визначається за нормами обслуговування (табл.4.3.).
Таблиця 4.1.
Плановий бюджет робочого часу працівника
№ з/п
Види робочого часу в плановому році
В днях
В годинах (гр.2×8,0)
У відсотках номінального фонду часу
1
Календарна кількість днів
365
-
2
Неробочі дні:
а) вихідні
б) святкові
113
а)104
б)9
-
3
Робочий час (п.1-п.2)
252
2016
-
4
Скорочення робочого часу у передсвяткові дні (1 год.× п.2б)
9
5
Номінальний (режимний) фонд часу (п.3-п.4)
2007
100
6
Невиходи на роботу, цілоденні простої, в т.ч.:
а) чергові відпустки
202
а)161
7,8...8,2
б) відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами
б)20
0,8...1,2
в) виконання державних обов’язків
в)1
0,02...0,05
г) в зв’язку з хворобою
г)20
1,0...1,8
7
Явочний робочий час (п.5-п.6)
1805
Продовження таблиці 4.1.
1
2
3
4
5
8
Внутрізмінні втрати часу робітника, в т.ч.
а) перерви для годування дітей
41
а)1
0,0...0,05
б) скорочення робочого дня для підлітків і робітників в шкідливих умовах праці
б)40
2,0
9
Ефективний (корисний) фонд часу робітника (п.7-п.8), Fp, год./рік
1764
88
Таблиця 4.2
Спискова чисельність персоналу
№ з/п
Види робіт і основні професії
Чисельність, люд.
за видами продукції
всього
А
В
С
Сн
А. Основне виробництво
1
Основні робітники
1.1
Верстатники розкрою матеріалів
0
0
12
2
14
1.2
Штампувальники
9
129
0
3
141
1.3
Токарі
2
27
22
3
54
1.4
Фрезерувальники
0
2
7
3
12
1.5
Свердлильники-розточники
2
26
10
1
39
1.6
Шліфувальники
1
0
4
1
6
1.7
Фарбувальники
1
17
9
1
28
1.8
Гальваніки
0
9
5
1
15
1.9
Слюсарі - монтажники
4
65
21
9
99
Всього п.1
408
2
Допоміжні робітники
2.1
Наладники
50
2.2
Коректувальники
8
2.3
Слюсарі-ремонтники
12
2.4
Слюсарі-сантехніки
4
2.5.
Слюсарі - електрики
6
2.6.
Комірники
20
2.7.
Маневрові робітники
10
2.8.
Робітники – контролери
20
2.9.
Прибиральники приміщень
2
Всього п.2
132
Всього п.1та п.2
540
Б. Допоміжне виробництво
3
Ремонтне виробництво
17
3.1
Верстатники
12
3.2
Слюсарі
5
4.
Інструментальне виробництво
25
4.1
Верстатники
18
4.2
Слюсарі
7
Всього (п.3+п.4)
42
5.
Адміністративно-управлінський персонал – 7…10% (п.А+п.Б)
58
6.
Інженерно-технічні працівники (ІТП) – (6...12)% (п.А+п.Б)
34
7.
Молодший обслуговуючий персонал – 1…2% (п.А+п.Б)
6
Всього п.5, п.6, п.7
98
Загалом
680
Таблиця 4.3.
Планова чисельність допоміжних робітників основного виробництва
№ з/п
Професії допоміжних робітників основного виробництва
Норма обслуговування робочих місць
в одну зміну
Планова чисельність
на 2 зміни,
люд.
1
Наладники (в т.ч. коректувальники)
8...10*
58
2
Чергові слюсарі-ремонтники
50...60
12
3
Слюсарі-сантехники
200...250
4
4
Слюсарі-електрики
80...100
6
5
Комірники
30
20
6
Маневрові робітники (транспортування)
60
10
7
Робітники-контролери
25...30
20
8
Прибиральники приміщень
2000 м2 площі будівлі
2
* для складально-монтажних робіт не передбачається.
5. Планування зарплати персоналу виробничих підрозділів
Основна і додаткова зарплата основних робітників з розрахунку на одиницю j-го виду продукції визначається за формулою:
,
де Сі – годинна тарифна ставка за відрядною оплатою, грн./л-год.;
tij – машиномісткість одиниці продукції, м-год./шт.;
Кд – коефіцієнт доплати до тарифної зарплати, Кд=1,05.
Значення Сі визначається як добуток тарифної ставки для робіт першого розряду (С0) і тарифного коефіцієнта (К(т)і). В курсовій роботі С0 визначається наближено:
,
де Зmin – мінімальна місячна зарплата за чинним законодавством, грн./міс.;
F(н)р – номінальний фонд робочого часу працівника, (див. табл. 4.1), год./рік;
К(у) – коефіцієнт підвищення тарифних ставок, передбачений трудовими угодами, К(у)=1,05;
Кв – коефіцієнт підвищення тарифних ставок для робітників-відрядників, Кв=1,15.
Со=(350*12*1,05*1,15)/1975=2,57 грн/год
Оскільки фарбування і гальванопокриття відносяться до шкідливих робіт, то відповідні тарифні ставки необхідно збільшити на 15...18%. Тарифні коефіцієнти визначаються залежно від розряду робіт:
Розряд робіт
1
2
3
4
5
6
Тарифний коефіцієнт К(т)і
1,0
1,15
1,30
1,50
1,75
2,0
Якщо середній розряд робіт є дробовим числом, то тарифний коефіцієнт визначається шляхом інтерполяції суміжних значень.
К3,25=1,30+(1,50-1,30)0,25=1,35;К4=1,5;К3,75=1,30+(1,50-1,30)0,75=1,45; К3,5=1,30+(1,50-1,30)0,5=1,4. На основі розрахованих тарифних коефіцієнтів знайдемо тарифні ставки для відповідних розрядів: Ст3,25 = 1,35*2,57=3,47 грн/год; Ст4,0 =1,5*2,57=3,86 грн/год; Ст3,75 =1,45*2,57=3,73 грн/год; Ст3,5 =1,4*2,57=3,6 грн/год.; Ст4,25=
Середні розряди робіт на машинобудівних підприємствах серійного виробництва:а) заготівельно-підготовчі – 3,25;
б) металообробні (верстатні) – 4,0;
в) фарбувально-гальваничні – 3,75;
г) складально-монтажні – 3,5.
Результати планових розрахунків подаються в табличній формі (табл.5.1.)
Річний фонд зарплати основних робітників = 3159,86 тис.грн. (табл.5.1.)
Таблиця 5.1.
Плановий розрахунок зарплати основних робітників
№
Показники
Трудомісткість виробу [tijк(o)i]
К(т)і
сі, грн./год
Зарплата на 1 виріб, грн./шт.
Всього
А
В
С
Сн
А
В
С
Сн
І
Види робіт:
а) заготівельно-підготовчі;
0
0
3,08
2,6
1,35
3,56
0
0
12,60
10,64
7,8
10
0
4,2
31,93
40,94
0
17,19
б) металообробні;
3,6
6,1
9,8
9,4
1,5
3,98
16,39
27,77
44,62
42,80
0,8
0
1,05
1,4
3,64
0
4,78
6,37
в) фарбувально-гальванічні;
1,2
1,35
2,25
1,8
1,45
3,83
4,59
5,17
8,61
6,89
0
1,05
1,8
2,1
0
4,02
6,89
8,04
г) складально-монтажні
3,2
5
5,4
5,2
1,4
3,69
11,80
18,45
19,92
19,18
Всього
16,6
23,5
23,38
26,7
68,35
96,35
97,42
111,11
ІІ
Виробнича програма (N), тис.шт./рік
2,0
22,8
7
1,3
ІІІ
Річний фонд зарплати основних робітників
- тис.грн.
136,7
2196,78
681,94
144,44
3159,86
- %
4,33
69,52
21,58
4,57
100
Річний фонд зарплати (основної і додаткової) допоміжних робітників визначається за формулою:
,
Фонд заробітної плати допоміжних робітників=418,4+200,8+48,8=668 тис.гр.
де f = - розряд робітника; Сп – годинна тарифна ставка почасової оплати праці, грн./год.; L – чисельність робітників розряду f, люд.; Кд – коефіцієнт доплат до тарифного фонду зарплати (Кд=1,05). Для робітників з почасовою оплатою праці С(п)f можна визначити за формулою:
,
В планових розрахунках можна прийняти для основних категорій допоміжних робітників такі середні розряди:
1) наладчики, слюсарі-ремонтники, слюсарі-електрики – 4,25;
К4,25=1,5+(1,75-1,5)0,25=1,56. Cт4,25=2,23*1,56=3,48
2) слюсарі-сантехніки, робітники-контролери, комірники – 3,0; К3,0=1,3; Cт3,0=2,23*1,3=2,9;
3) маневрові робітники і прибиральники приміщень – 1,0; К1,0=1. Cт1,0=2,23*1=2,23.
Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу визначається відповідно до його чисельності (табл. 4.2.) за формулою:
,
де К(д)с – коефіцієнт доплат до тарифної зарплати, К(д)с=1,05; К(т)f – середній тарифний коефіцієнт для персоналу категорії f; Ч(с)f – планова чисельність персоналу категорії f, люд.
В планових розрахунках приймаються такі значення К(т)f:
1) управлінський персонал (керівники) – Кт=2,4;
2) ІТП – Кт=2,2;
3) молодший обслуговуючий персонал (МОП) – Кт=1,2.
Вартість основних матеріалів, напівфабрикатів і купованих виробів комплектації для забезпечення виробничої програми визначається за даними завдання з урахуванням коефіцієнта транспортно-заготівельних витрат Ктз=1,05.
Фонд заробітної плати АУП, ІТП, МОП = 1021,8 тис.грн.
6. Планування собівартості продукції
Собівартість – це сукупність витрат на виробництво і реалізацію продукції у грошовому виражені.
З огляду методів планових розрахунків складових собівартості продукції витрати поділяються на прямі, які можна визначити „прямим” рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від обсягів виробництва (вартість основних матеріалів, зарплата основних робітників тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно на весь обсяг продукції (наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити між виробами пропорційно прямим витратам, або за іншими критеріями (наприклад, пропорційно трудомісткості продукції).
Непрямі витрати на весь обсяг виробництва за окремими їх видами визначаються на основі планових кошторисів.
Таблиця 6.1.
Плановий кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування
№ з/п
Статті витрат
Сума, тис.грн.
Обґрунтування величини
1
Амортизація устаткування, приладів тощо - виробничих фондів ІІ і ІІІ груп
397,63
§3
2
Зарплата основна і додаткова допоміжних робітників
873,9
§5.2
3
Відрахування на соціальне страхування від зарплати допоміжних робітників
279,6
§32% п.2
4
Допоміжні матеріали
122,74
§6.1
5
Енергія для виробничих потреб (силова)
800,52
§6.1
6
Витрати на ремонт устаткування інструментів і пристосувань
164,77
§6.1
7
Малоцінні і швидкозношувані інструменти та пристрої
549,24
§6.1
Всього
3188,4
у процентах до зарплати основних робітників - %
100,9
Витрати за статтями кошторису 1 і 2 (табл.6.1) визначені в попередніх розділах. Вартість допоміжних матеріалів (ганчір’я, мастил, емульсії тощо) визначається орієнтовно за формулою:
,
де mд – середні витрати матеріалів на одиницю ремонтної складності (о.р.с.) устаткування, mд=60 грн./о.р.с.;
R –сумарна ремонтна складність устаткування, о.р.с.; R=2574
Кз – коефіцієнт завантаження технологічного устаткування (за результатами оптимізації виробничої програми); Кз =0,77
Ктз – коефіцієнт витрат на транспортно-заготівельні роботи, Ктз=1,05.
Вартість енергії для виробничих потреб складається з витрат на силову електроенергію, стиснене повітря, воду і пару. Поміж цих витрат основну частину (90%) складає вартість споживаної енергії для приводу електродвигунів, яка визначається за формулою:
,
де Цw – тарифна плата за одиницю споживаної електроенергії, Цw=0,15 грн./кВт-год.;
Рw – сумарна потужність установлених електродвигунів (див. табл.3.1);
Кw – коефіцієнт використання потужності двигунів і втрат електроенергії, Кw=0,8.
Витрати на інші види енергії складають 10...15% витрат на силову енергію.
До витрат на ремонт устаткування в даному випадку відноситься вартість запасних части і матеріалів, оскільки решта витрат (зарплата ремонтників, електроенергія тощо) враховані в інших статтях кошторису. Ці витрати складають 3...4 % вартості устаткування.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристроїв складає 10...15 % вартості устаткування.
Плановий кошторис загальноцехових витрат (див.табл.6.2.). Кошторис складається в табличній формі за результатами попередніх розрахунків та за плановими нормативами інших витрат, а саме:
а) витрати на устаткування (опалення, освітлення) та ремонт будівель – 40 грн. на м2 виробничої площі;
б) витрати на інноваційну діяльність – 8 %, на охорону праці – 4...5 % та інші 3...4 % фонду зарплати робітників.
Таблиця 6.2.
Плановий кошторис загальноцехових витрат
№ з/п
Статті витрат
Сума, тис. грн.
Обґрунтування
1
Утримання АУП, ІТП, МОП
- зарплата (основна і додаткова)
1021,8
§5.3
- відрахування соцстраху
326,9
32%
2
Амортизація цехових будівель (І група ОФ)
145,48
§3.4
3
Утримання і ремонт будівель
125,56
§6.2
4
Інноваційні витрати
322,7
§6.2
5
Охорона праці
201,6
§6.2
6
Інше
121,0
§6.2
Всього, тис.грн.
2265,04
- у відсотках зарплати основних робітників - %
71,6
Планова собівартість продукції визначається на основі складання загального кошторису витрат на річний обсяг виробництва та калькуляції собівартості кожного виробу (табл.6.3.)
Таблиця 6.3.
Планова собівартість продукції
№ з/п
Статті витрат
Витрати на річну програму
Обґрунтування
Витрати на виріб,
грн./шт.
тис.г.
%
А
В
С
Сн
І
Прямі витрати
1.1.
Основна і додаткова зарплата основних робітників
3159,86
Табл. 5.1
68,35
96,35
97,42
111,11
1.2.
Відрахування на соціальне страхування
1011,1
32%(п.1.1.
21,8
30,8
31,1
35,5
1.3.
Основні матеріали і куповані вироби (з вирахуванням реалізації відходів)
136458
§5
294
378
525
588
Продовження таблиці 6.3
1.4.
Паливо і енергія на технологічні потреби
-
Незначні і враховані в п.6.1
-
-
-
-
01
Всього прямих витрат
14628,9
100
384,1
505,1
653,5
699,1
ІІ
Непрямі витрати
2.1.
Утримання і експлуатація устаткування
- у % п.01
3188,4
63,7
88,1
122,9
122,6
2.2.
Загальноцехові витрати
- у % п.01
2265,04
48,9
68,5
74,4
80,1
02
Цехова собівартість
146082,34
п.п. (01+2.1+2.2)
496,7
661,7
850,8
901,8
2.3.
Загально виробничі витрати
160690,57
10 %(п.02
49,6
66,1
85,0
90,1
03
Виробнича собівартість
160690,57
п.02+п.2.3.
546,3
727,8
935,8
991,9
2.4.
Поза виробничі витрати
8034,5
5 %(п.03
27,3
36,3
46,7
49,5
04
Повна собівартість
168725,07
573,6
764,1
982,5
1041,4
05
Ціна, грн./шт.
172390,58
650,05
864,46
1143,3
1109,0
При калькулюванні собівартості виробу витрати на утримання і експлуатацію устаткування (табл.6.1) розподіляються пропорційно машиномісткості продукції , а загальноцехові витрати – пропорційно фонду зарплати основних робітників за видами продукції . Інші витрати (загальновиробничі і позавиробничі) – за плановими нормативами у % до суми решти витрат (див.табл.6.3.).
Таблиця 6.4
Показник
Вид продукції
А
В
С
Сн
Машиномісткість одиниці продукції м-год/шт.
17,4
13,9
18
17,6
Обсяги виробництва тис.шт.
18,58
26,47
0
6,7
Машиномісткість обсягу виробництва продукції і-того виду, м-год.
323,3
367,9
0
117,9
Машиномісткість всієї виробничої програми,м-год
809,1
Структура машиномісткості продукції і-того виду
0,4
0,45
0
0,15
Структура оплати праці основних робітників для і-того виду продукції
0,41
0,45
0
0,14
7. Планування потреби в оборотних засобах
Таблиця 7.1.
Обсяг оборотних засобів
№ з/п
Елемент оборотних засобів
Річна потреба (випуск), тис.грн.
Норма запасу, днів
Сума, тис.грн.
1
Виробничі запаси
1.1
Основні матеріали і комплектуючі вироби
136458
15
5685,75
1.2
Допоміжні матеріали та інші матеріальні цінності
122,74
10
3,4
1.3
Малоцінні і швидкозношувані предмети, інвентар та інше [80%(п.1+п.2)]
-
-
4551,32
Всього
-
-
10240,47
2
Незавершене виробництво
-
-
1339,3
3
Готова продукція на складі
172390,58
5
2394,3
Всього оборотних засобів
-
-
13974,07
Оборотні засоби визначаються за їх складовими (окрім „незавершеного виробництва”) на основі орієнтовних норм запасу в днях (табл.8.1.) наступним чином:
,
де Ві – річна потреба у відповідних матеріальних цінностях, тис.грн (див. кошторис);
Н(дн)і – норматив запасу в днях.
Оборотні засоби у незавершеному виробництві визначаються за формулою:
,
де С – повна собівартість річного випуску продукції, тис.грн.;
М – вартість основних і допоміжних матеріалів на річний випуск продукції, тис.грн.;
Тц – тривалість виробничого циклу,
Тц=25...30 днів.
8. Планові показники виробничо-господарської діяльності підприємства
За результатами попередніх розрахунків визначаються основні планові показники діяльності підприємства (табл.9.1.) та короткий коментар (висновки) стосовно ефективності виробництва.
Таблиця 8.1
Планові економічні показники підприємства
№ з/п
Показники
Одиниця
вимірювання
Значення
А. Кількісні показники
1
Виробничі засоби, в т.ч.:
а) основні
б) оборотні
тис. грн.
15360,91
13865,84
13974,07
2
Спискова чисельність виробничого персоналу, в т.ч.
- робітників
люд.
680
582
3
Річний обсяг продукції в планових цінах підприємства
тис. грн.
172390,58
4
Повна собівартість річного випуску продукції
тис. грн.
168725,07
5
Прибуток від реалізації продукції
тис. грн.
3665,51
Б. Якісні показники
1
Фондовіддача (п.3/п.1а)
грн./грн.
12,4
2
Продуктивність праці – виробіток:
а) на 1 працівника
б) на 1 робітника
тис.грн./люд.
253,5
296,2
3
Витрати на одиницю товарної продукції (п.4/п.3)
грн./грн.
0,9
4
Рентабельність виробництва (виробничих ресурсів) – (п.5/п.1)*100
%
23,8
5
Рентабельність продукції – (п.5/п.4)*100, в.т.ч.:
А
В
С
Сн
%
12,1
13,3
9,4
16,3
6,4
Таблиця 5.2
Річний фонд зарплати (основної і додаткової) допоміжних робітників
Категорії допоміжних робітників
Середній розряд
Тарифний коефіцієнт
Тарифна ставка
Чисельність відповідної категорії
ФЗП відповідної категорії допоміжних робітників (тис.грн)
1. Наладники,слюсарі-ремонтники, слюсарі-електрики.
4,25
1,56
3,43
76
551,8
2.Слюсарі-сантехніки, робітники контролери, комірники
3,0
1,3
2,86
44
266,3
3. Маневрові робітники, прибиральники приміщень
1,0
1
2,2
12
55,8
Фонд заробітної плати допоміжних робітників
873,9
Таблиця 5.3
Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу
Категорії працівників
Тарифний коефіцієнт
Чисельність відповідної категорії
ФЗП відповідальної категорії працівників (тис.грн)
1. Управлінський персонал (керівники)
2,4
58
643,1
2. Інженерно-технічні працівники (ІТП)
2,2
34
345,5
3. Молодший обслуговуючий персонал (МОП)
1,2
6
33,2
Фонд заробітної плати АУП, ІТП, МОП
1021,8
Висновки
Планування та організація виробництва є важливим етапом створення прибуткового, конкурентноздатного та процвітаючого підприємства (фірми).
Ефективне планування виробництва перш за все повинно базуватися на визначенні виробничої програми, оскільки саме вона задає напрямки планування інших показників господарської діяльності. Однак встановлення оптимальних планових показників виробничої програми має враховувати прогнозні обсяги реалізації продукції в плановому періоді, тому важливим етапом при визначенні виробничої програми є встановлення прогнозних обсягів попиту на продукцію. Для даного виду прогнозування ми користувалися трендовими методами. Ми встановили, що прогнозні обсяги попиту на продукцію будуть становити: Продукція: А=22,05тис.одн; В=19,66тис.одн; С=18,15тис.одн; С+Сн=12,51тис.одн. Після встановлення прогнозного обсягу попиту здійснили оптимізацію виробничої програми. При цьому ми переслідували такі цілі: 1) затрати ресурсу на виробництво шуканого обсягу не повинні перевищувати наявний ресурс; 2) Оптимальні обсяги виробництва не повинні перевищувати спрогнозовані обсяги попиту на відповідний вид продукції, але були б більшими або рівними ніж обсяги постачання за наперед укладеними договорами; 3) знайдені обсяги виробництва повинні приносити максимальний прибуток.
Застосувавши симплекс метод ми встановили, що оптимальна виробнича програма становить: NA=2,0 тис.шт./рік; NB=22,8 тис.шт./рік; NC =7 тис.шт./рік; NCн =1,3 тис.шт./рік.
У третьому розділі ми здійснювали планування основних засобів виробництва та нараховували їх амортизацію. Найбільш питому вагу серед виробничих засобів у вартісному вираженні становлять будівлі, споруди та робочі машини і устаткування. Вартість основних засобів загалом становить 13865,84 тис.грн. При визначенні амортизаційних відрахувань виходимо з встановлених амортизаційних груп (4 групи). Загальна сума амортизаційних відрахувань – 559,52 тис.грн.
В четвертому розділі ми здійснювали планування чисельності персоналу підприємства. При цьому планування здійснювалося у розрізі таких груп: 1. Основні робітники (на основі трудомісткості виробничої програми); 2. Допоміжні робітники основного виробництва (на основі норм обслуговування); 3. Допоміжні робітники допоміжного виробництва ( на основі кількості робочих місць); 4. Адміністративно-управлінський персонал, молодший обслуговуючий персонал та інженерно-технічний персонал ( у % до чисельності основних робітників). Загальна чисельність робітників – 540 чол. Загальна чисельність всього персоналу – 680 чол.
На основі визначення чисельності категорій персоналу здійснюємо планування фонду оплати праці (ФЗП). На відрядній системі оплати праці перебувають основні робітники, тому при визначенні їх ФЗП ми виходимо з кількості виробленої ними продукції. Нарахування заробітної плати допоміжних робітників здійснюємо на основі погодинної оплати праці з врахування відпрацьованого часу і встановленої тарифної ставки. Заробітну плату категорій управлінського персоналу визначаємо через місячні оклади.
Узагальнивши всі попередні планові показники ми здійснюємо калькулювання собівартості продукції. При цьому загальну суму непрямих витрат визначали на основі двох кошторисів: 1. Плановий кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування; 2. Плановий кошторис загально цехових витрат. Загальна сума прямих витрат становить 140628,9 тис. грн..
Найбільш питому вагу серед існуючих статей витрат займають основні матеріали та комплектуючі вироби.
Наступним етапом було планування потреби в оборотних засобах при цьому ми враховували нормативи запасу в днях для відповідних видів оборотних засобів.
Кінцевим етапом даної курсової роботи було здійснення аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства. Даний аналіз ми здійснили на основі відповідних кількісних та якісних показників.
Якісні показники: 1) фондовіддача – 12,4 грн./грн.;
2) Продуктивність праці:
а) на 1 працівника – 253,5 тис.грн./люд;
б) на 1 робітника – 296,2 тис.грн./люд.
3) Витрати на одиницю товарної продукції 0,9 грн./грн..
4) Рентабельність виробництва – 23,8%.
Вступ
Основним завданням курсової роботи є засвоєння теоретичного курсу «Організація і планування виробництва» та методичних основ планових розрахунків.
Організація виробництва органічне поєднанні і забезпечення неперервно-узгодженого руху всіх складових виробничого процесу.
Планування виробництва є відображення майбутньої виробничої діяльності, форми і систем майбутніх показників, де о...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора