Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Зразок оформлення обкладинки
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Система показників статистики продукції сільського господарства ”
Поля: ліве – 15 мм;
праве – 15 мм;
верхнє – 15 мм;
нижнє – 17 мм.
Оцінка: оформлення______________
змісту _______________
захисту _______________
Загальна оцінка: за стандартом ECTS_____________
за стандартом МОНУ____________
Підписи членів комісії_______________________________________
Рівне 2008
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Зразок оформлення титульної сторінки
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Система показників статистики продукції сільського господарства”
Переклад теми іноземною мовою, яку студент вивчає в університеті
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS _______________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Виконав ст. 4 гр. 2 курсу ФЕП
Горпишин А.М
Консультант:
Рівне – 2008
Зразок 2 – ої сторінки
УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ А.М Горпишин, Рівне: НУВГП. 2008, - _____с.
Анотація курсової роботи українською мовою
Анотація курсової роботи іноземною мовою, яку студент вивчає в університеті.
© А.М Горпишин, 2008
© НУВГП, 2008
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студенту 2 курсу 4 гр. Горпишина А.М
Тема: « Система показників статистики продукції сільського господарства »
Зміст курсової роботи
Вступ
1. _____________________________________________________________
2. _____________________________________________________________
Загальні висновки
Використана література
Дата видачі "__"__________200_р. Дата захисту "__" _________200_р.
Керівник ________/____________/ Студент ______________
(підпис) (прізвище) (підпис)
Вихідні дані та завдання до теми № 2:
«Система показників статистики продукції сільського господарства»
По господарствам області відомі такі дані( табл. 1) по зерновим культурам
Таблиця 1.
№
колгоспу
Валовий збір, ц
Врожайність, ц/га
Сумарні затрати, тис. грн.
Природна зона, де розташоване господарство
1
2
3
4
5
1
22,161
6,0
97,2
Полісся
2
14,691
8,6
47,0
Полісся
3
31,872
10,1
102,0
Лісостеп
4
38,346
12,1
98,5
Лісостеп
5
4,731
14,0
13,6
Лісостеп
6
5,727
12,2
17,2
Полісся
7
18,924
6,2
94,4
Полісся
8
11,454
8,9
46,9
Полісся
9
15,687
10,8
46,4
Полісся
10
13,446
11,3
35,7
Лісостеп
11
6,225
7,4
24,7
Лісостеп
12
26,394
8,4
144,7
Лісостеп
13
27,888
10,9
65,2
Лісостеп
14
25,149
7,5
110,7
Лісостеп
15
29,382
6,5
107,5
Полісся
16
16,434
7,3
49,2
Полісся
17
13,944
9,6
39,1
Лісостеп
18
26,892
9,7
66,4
Лісостеп
19
9,462
9,6
54,8
Лісостеп
20
26,892
9,7
66,9
Полісся
21
9,462
7,6
59,8
Полісся
22
6,972
6,9
40,2
Полісся
23
23,406
10,1
54,6
Полісся
24
54,531
12,5
138,2
Полісся
Завдання 1.
Побудуйте ряд розподілу колгоспів за величиною урожайності зернових культур. Утворити 4 групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати:
а) число колгоспів;
б) валовий збір та собівартість (всієї виробленої продукції і одного центнера);
Розрахунки представити в табличній формі (табл. 2). Зробити короткі висновки. Відобразити ряд розподілу у вигляді графіка.
в) виконати групування колгоспів за двома ознаками: природною зоною, де розташоване господарство та урожайністю зернових культур (табл.3). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники. Написати назви таблиць. Зробити короткі висновки.
Завдання 1.
Побудуємо ряд розподілу колгоспів за величиною урожайності зернових культур. Утворимо 4 групи з рівними інтервалами. Оскільки кількість груп дано, то визначаємо величину інтервалу за формулою: , де n = 4, тоді .
Утворюємо групи інтервалів:
6,0 - 8,0
8,0 – 10,0
10,0 – 12,0
12,0 – 14,0
Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.1).
Групування колгоспів за величиною урожайності зернових культур
Таблиця 2.1.
Групи колгоспів за урожайністю зернових культур, ц/га
Кількість колгоспів
Валовий збір, ц
Собівартість
всієї виробленої продукції, тис. грн.
одного центнера, грн.
6,0 – 8,0
8
134,46
583,7
4,341068
8,0 – 10,0
7
129,978
465,8
3,583683
10,0 – 12,0
5
112,299
303,9
2,706168
12,0 – 14,0
4
103,335
267,5
2,588668
Разом
24
480,072
1620,9
13,21959
Отже, середній валовий збір на 1 колгосп у четвертій групі найбільший і становить 103,335, оскільки там найменша кількість колгоспів (4) і собівартість (267,5 тис. грн.)
Графічно інтервальний ряд розподілу зображується у вигляді гістограми (Граф.2.1.).
Граф.2.1 Інтервальний ряд розподілу
Виконаємо групування колгоспів за двома ознаками: природною зоною, де розташоване господарство та урожайністю зернових культур. Розрахуємо для кожної групи техніко-економічні показники. Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.2.).
Таблиця 2.2.
Комбінаційне групування
Групи колгоспів за природними зонами
Підгрупи колгоспів за урожайністю зернових культур, ц/га
Кількість колгоспів
Валовий збір зернових культур, ц
Собівартість
Всієї виробл., продукції, тис.грн.
Одного центнера, грн.
Полісся
6,0-8,0
6
103,086
448,3
4,348796
8,0-10,0
3
53,037
160,8
3,031846
10,0-12,0
2
39,093
101,0
2,583583
12,0-14,0
2
60,258
155,4
2,578911
Разом
13
255,474
865,5
12,54314
Лісостеп
6,0-8,0
2
31,374
135,4
4,315675
8,0-10,0
4
76,692
305,0
3,976947
10,0-12,0
3
73,206
202,9
2,771631
12,0-14,0
2
43,077
112,1
2,602317
Разом
11
224,349
755,4
13,66657
Отже, бачимо, що в Лісостеповій зоні розташовано 11 колгоспів, валовий збір яких становить 224,349 тис.грн., при собівартості всієї виробленої продукції 755,4 тис.грн., і 13,67 грн. за один центнер, а на Поліссі розташовано 13 колгоспів, валовий збір яких становить 255,474 тис.грн., при собівартості всієї виробленої продукції 865,5 тис.грн., і 12,54 грн. за один центнер, отже, бачимо що в цих двох природних зонах умови для вирощування зернових майже рівні.
Завдання 2.
Використовуючи ряд розподілу за величиною урожайності зернових культур (таб.2) обчислимо:
1. Середню урожайність по господарствах.
Щоб визначити, яку формулу для обчислення середньої використати, складемо логічну формулу
Отже, для обчислення середньої урожайності по господарствах використаємо формулу середньої арифметичної зваженої.
;
Ознаку X обчислимо як середину інтервалів груп, для цього до нижньої межі додамо верхню і поділимо на 2 , тоді середня урожайність по господарствам буде становити: ц/га.
2. Моду даного ряду.
Визначаємо моду ряду розподілу кількості колгоспів за урожайністю зернових культур. Для визначення моди знаходимо модальний інтервал, якому відповідає найбільша частота , тобто модальний інтервал буде в межах ц/га. Моду визначимо за формулою:
, де
; ;;ц/га.; ; , тоді ц/га.
Зміст моди: найбільш розповсюдженим є рівень врожайності 7,78 ц/га.
3. Медіану даного ряду.
Для визначення медіани знайдемо медіанний інтервал. Для цього знайдемо кумулятивні частоти 8,15,20,24 так як кумулятивна частота медіанного інтервалу повинна бути більшою або рівною напівсумі частот (), то медіанний інтервал відповідає кумулятивній частоті , і рівний ц/га. Медіану визначимо за формулою:
, де
; ;;;, тоді
ц/га.
Зміст медіани: 50% колгоспів мають врожайність більшу ніж 9,14 ц/га., а інші 50% менше ніж 9,14 ц/га.
Середнє лінійне відхилення даного ряду.
Оскільки ми маємо інтервальний ряд розподілу, то використаємо зважене лінійне відхилення
, тоді
ц/га
Середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої врожайності становить 2 ц/га.
Завдання 3.
На основі даних про урожайність зернових культур визначимо:
Розмах варіацій.
Розмах варіацій для даного інтервального ряду визначається за формулою:
,ц/га.
Дисперсія .
Оскільки ми маємо дані, згруповані у вигляді інтервального ряду розподілу, то для визначення дисперсії використовуємо формулу зваженої дисперсії:
,тоді
Чим більша дисперсія, тим більше розсіювання даних ряду розподілу. Про наш ряд розподілу можна сказати, що він характеризується достатнім розсіюванням даних.
Середнє квадратичне відхилення.
Середнє квадратичне відхилення для даного інтервального ряду визначається за формулою:
, тоді ц/га.
Чим меншим є середнє квадратичне відхилення тим типовішою є середня і тим більш однорідна сукупність.
Коефіцієнт варіації.
Відносною мірою варіації е коефіцієнт варіації, що дозволяє порівнювати ступінь варіації ознаки по ряду, і визначається за формулою:
, тоді
Якщо коефіцієнт варіації менше 33% це значить, що сукупність однорідна, що ми й бачимо в нашому випадку.
Завдання 4.
1. Використовуючи вихідні дані Завдання 1 побудуємо кореляційну таблицю для дослідження зв’язку між урожайністю та собівартістю зернових культур.
Кореляційна таблиця
Таблиця 2.3.
X
Y
X2
Y2
XY
Yx
(Yx -Y)2
(Y -Y)2
(Y - Yx)2
6
97,2
36
9447,84
583,2
79,89
152,57
879,86
299,66
8,6
47
73,96
2209
404,2
70,24
7,32
421,79
540,23
10,1
102
102,01
10404
1030,2
64,68
8,18
1187,66
1392,96
12,1
98,5
146,41
9702,25
1191,85
57,26
105,68
958,68
1700,97
14
13,6
196
184,96
190,4
50,21
300,31
2909,25
1340,14
12,2
17,2
148,84
295,84
209,84
56,89
113,45
2533,86
1575,00
6,2
94,4
38,44
8911,36
585,28
79,15
134,79
721,59
232,65
8,9
46,9
79,21
2199,61
417,41
69,13
2,54
425,91
494,16
10,8
46,4
116,64
2152,96
501,12
62,08
29,78
446,79
245,88
11,3
35,7
127,69
1274,49
403,41
60,23
53,47
1013,63
601,49
7,4
24,7
54,76
610,09
182,78
74,70
51,23
1835,05
2499,50
8,4
144,7
70,56
20938,09
1215,48
70,98
11,88
5954,05
5433,92
10,9
65,2
118,81
4251,04
710,68
61,71
33,97
5,46
12,18
7,5
110,7
56,25
12254,49
830,25
74,32
46,06
1863,00
1323,21
6,5
107,5
42,25
11556,25
698,75
78,03
110,18
1597,00
868,23
7,3
49,2
53,29
2420,64
359,16
75,07
56,68
336,26
669,05
9,6
39,1
92,16
1528,81
375,36
66,53
1,01
808,69
752,55
9,7
66,4
94,09
4408,96
644,08
66,16
1,89
1,29
0,06
9,6
54,8
92,16
3003,04
526,08
66,53
1,01
162,24
137,66
9,7
66,9
94,09
4475,61
648,93
66,16
1,89
0,41
0,55
7,6
59,8
57,76
3576,04
454,48
73,95
41,16
59,87
200,31
6,9
40,2
47,61
1616,04
277,38
76,55
81,23
747,34
1321,33
10,1
54,6
102,01
2981,16
551,46
64,68
8,18
167,38
101,56
12,5
138,2
156,25
19099,24
1727,5
55,77
138,40
4993,19
6794,18
Продовження таблиці 2.3
Разом
Середнє значення
X
223,9
9,33
Y
1620,9
67,54
X2
2197,25
91,55
Y2
139501,81
5812,58
XY
14719,28
613,3
Yx
1620,9
67,54
(Yx - Y)2
1492,85
62,20
(Y - Y)2
30030,28
1251,26
(Y - Yx)2
28537,43
1189,06
2. Для розрахунку параметричного рівняння регресії побудуємо розрахункову таблицю (табл.2.3.). Використовуємо пряму форму зв’язку яка має вигляд:
Параметри і визначаються за наступними формулами:
Тоді рівняння регресії набуде вигляду .
Нанесемо емпіричні і теоретичні дані на графік (Граф.2.2.)
Граф. 2.2 Емпіричні і теоретичні дані
4. Кореляційне співвідношення розраховується за допомогою формули:
(тис. грн.)
Індекс кореляції:
(тис. грн.)
R = 0,049 показує, що зв’язок не тісний.
Лінійний коефіцієнт кореляції визначається:
;
(тис. грн.)
r = 0,22. Якщо r має знак мінус, отже для нашого випадку притаманна обернена залежність.
Коефіцієнт детермінації:
, або 4,9%
Виконується рівність:
На 4,9% урожайність залежить від собівартості, а на 95,1 % залежить від інших факторів.
Перевірка істотність зв’язку за допомогою F-критерію з рівнем істотності 0,05.
Знайдемо F- критерій за таблицею з додатку 8, .
Розрахуємо F- критерій за формулою
, отже для нашого випадку притаманний не істотний зв’язок.
Завдання 5.
Відомі дані (табл.4.1.) про валовий збір овочів в господарствах району, тис.,ц.:
Таблица 4.1.
в цінах
1990
1991
1992
1993
1994
1995
старих
нових
332,8
345,6
360
630
623
648
684
Для приведення ряду динаміки до співставного вигляду визначимо для 1992р. коефіцієнт співставлення рівнів рядів:
Множимо на цей коефіцієнт рівні першого ряда і отримаємо їх співставлення з рівнем другого ряду таким чином ми отримали співставлений ряд динаміки групи господарств району в нових межах (табл.5.2.).
Таблиця 5.2.
Роки
1990
1991
1992
1993
1994
1995
В нових цінах
582,4
604,8
630
623
648
684
Обчислимо:
Темпу росту
Темп росту є відносною характеристикою інтенсивності рівнів ряду динаміки тобто тобто він характеризує відносну швидкість їх зміни. Обчислюється зіставляючи два рівні ряду за формулою:
- для ланцюгового темпу росту;
- для базисного темпу росту;
де - рівень ряду з яким роблять співставлення,
- базисний рівень ряду, - попередній рівень ряду.
За базисний рік приймемо 1990.
Абсолютний та відносні прирости.
Показує наскільки одиниць власного вимірювання підвищується або знижується рівень за певний проміжок часу, тобто характеризує абсолютну швидкість зміни рівнів ряду динаміки. Він обчислюється як різниця рівнів ряду динаміки:
- для ланцюгового темпу росту;
- для базисного темпу росту;
де - рівень ряду з яким роблять співставлення,
- базисний рівень ряду, - попередній рівень ряду.
За базисний рік приймемо 1990.
Абсолютне значення одного проценту приросту.
Показує що являє собою в абсолютному вираженні кожен % приросту, тобто який він має реальний зміст. Обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту за той самий період:
.
Розрахунки представимо в табличній формі(табл.2.4.)
Таблиця 2.4.
Роки
Нові ціни
Темп росту ланцюговий
Темп росту базисний
Абсолютний приріст
Абсолютні значення 1 % приросту
1990
582,4
1
0
5,824
1991
604,8
1,0385
1,0385
22,4
22,4
6,048
1992
630
1,0417
1,0817
25,2
47,6
6,3
1993
623
0,9889
1,0697
-7
40,6
6,23
1994
648
1,0401
1,1126
25
65,6
6,48
1995
684
1,0556
1,1745
36
101,6
6,84
Середній абсолютний приріст.
Обчислюємо за формулою:
Для ланцюгового
Для базисного
Середній приріст показує на скільки в середньому за одиницю часу, в нашому випадку за рік, змінювались рівні ряду динаміки.
Тоді , і
.
Середній темп росту та приросту.
Середній темп росту обчислимо за формулою:
або 103,27%.
Темп приросту середній обчислюється як різниця між темпом росту і 1 (100%):
або 3,27%.
Зобразимо ряд динаміки за допомогою лінійної діаграми(рис.2.3.):
Граф. 2.3 ряд динаміки
Нанесемо емпіричні дані на графік(Граф.2.4.)
Граф. 2.4
Для вирівнювання ряду по прямій використаємо лінійне рівняння:
Для розрахунку використаємо систему рівнянь:
Розрахунки представимо в таблиці(таб.5.4.)
Таблица 2.5.
Роки
Нові ціни
Час, t
yt
Yt
1990
582,4
-3
9
1747,2
587,54
1991
604,8
-2
4
1209,6
601,26
1992
630
-1
1
630
614,98
1993
623
1
1
-623
642,42
1994
648
2
4
-1296
656,14
1995
684
3
9
-2052
669,86
Разом
3772,2
0
28
-384,2
3772,2
Розрахуємо параметри a i b, запишемо рівняння.
; .
Тоді, рівняння набуде вигляду:
Побудуємо тренд по оновленому Yt (рис.2.4.).
Завдання 7.
Таблиця 5.
№ магазину
Січень
Лютий
Ціна за кг., грн.
Продано, кг.
Ціна за кг., грн.
Продано, кг.
1
29,5
480
30,0
800
2
32,0
320
31,0
400
Разом
800
1200
По даним про реалізацію яловичини (тал 5.) розрахуємо:
Таблиця 5.1.
p1*q1
24000
12400
36400
p0*q0
14160
10240
24400
p0*q1
23600
12800
36400
Індекс змінного складу.
або 99,45%.
Індекс фіксованого складу.
або 100%.
Індекс структури.
або 99,45%.
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі я закріпив знаня і уміня проведення статистичного дослідження системи показників статистики продукції сільського господарства, також поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення, показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства, товарність продукції, методи її обчислення, показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, методи їх обчислення, статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства, виконував групування колгоспів, просте та комбіноване. З групування можна помітити , що собівартість зернових на Поліссі і у Лісостепу є майже однаковою.
Також встановив середню урожайність по господарствах , а за допомогою моди визначив, який є рівень найбільш розповсюдженим . За допомогою медіани я визначив, яка кількість колгоспів мають більшу врожайність, а яка меншу. За допомогою коефіцієнта Спірмена я встановив, що між урожайність зернових культур та їх собівартістю існує обернена залежність, тобто, чим вищий рівень врожайності тим нижча собівартість і навпаки. А також встановив що зв’язок між урожайністю та собівартістю є істотним.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора