Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз конкурентоспроможності суб’єктів нафтової промисловості на місцевому рівні
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Звіт
На тему:
Аналіз конкурентоспроможності суб’єктів нафтової промисловості на місцевому рівні
Рівне 2009
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Створення конкурентоспроможної і ефективної економіки України в перспективі значною мірою залежатиме від стану базових галузей промисловості, серед яких важливе місце займає паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). ПЕК визначає можливість забезпечення стабільного функціонування і розвитку матеріальної і нематеріальної сфер виробництва, безпосередньо впливаючи на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а отже і рівень добробуту населення. З огляду на специфіку вітчизняної економіки, а саме велику кількість крупних і енергоємних виробництв, продукція яких складає основу промисловості країни та її експорту, роль ПЕК відповідно зростає.
Повільне і здебільшого суперечливе реформування економіки за умов економічного занепаду, лібералізації економічних відносин, посилення конкуренції та зростання нестабільності кон’юнктури зовнішніх паливно-енергетичних ринків створило принципово нові умови господарювання для підприємств вітчизняного ПЕК, що суттєво послабило економічну стабільність та конкурентоспроможність суб’єктів господарювання (СГ), мінімізувавши таким чином їх можливості не лише з точки зору інвестиційно-інноваційного розвитку, але й простого відтворення основних виробничих фондів (ОВФ). Найбільш загрозливою є наявність стійкої тенденції до зростання собівартості виробництва продукції практично у всіх галузях ПЕК та критичний знос ОВФ при гострому дефіциті інвестиційних ресурсів, перш за все в електроенергетиці. Нинішній стан ПЕК суттєво обмежує конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, а відтак й національної економіки в цілому, обмежує можливості інноваційного розвитку і водночас активізує комплекс загроз економічній безпеці (ЕКБ) держави та її територіальних утворень. Незважаючи на нагромаджений значний теоретичний і практичний досвід реформування ПЕК, пропонований інструментарій реалізації економічних перетворень в основному зорієнтований на проведення комплексних і системних реформ, що потребує тривалого часу.
Відновлення економічної стабільності суб’єктів ПЕК і активізація на цій основі інвестиційних процесів є сьогодні найважливішою передумовою подолання кризових явищ у ПЕК та підвищення конкурентоспроможності економіки. Вирішити дану проблему у коротко- або середньотерміновій перспективі, з огляду на особливості макросередовища і обмеженість джерел інвестиційного капіталу, вельми складно. Об’єктивно виникає необхідність пошуку інноваційних рішень, які б сприяли конкурентоспроможному розвитку підприємств, перш за все за рахунок мобілізації їх власного потенціалу. Досягнути цього можна через реалізацію управлінських інноваційних рішень, спрямованих на активізацію кооперації між підприємствами ПЕК та суміжних із ними галузями, що передбачає розвиток інтеграційних процесів.
У відомих роботах дослідження зазначеного напрямку обмежується в основному відносинами мікрорівня. Саме цим визначається актуальність теми дисертації, в якій основну увагу зосереджено на комплексному вивченні мікро-, мезо- та макроекономічних переваг інтеграційних процесів у ПЕК і створенні відповідного методологічного підходу до оцінювання інтеграційних ефектів на різних рівнях управлінської ієрархії з урахуванням їх взаємовпливу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Результати роботи використані при виконанні двох науково-дослідних робіт “Розробка комп’ютерної системи оптимізації еколого-економічних параметрів промислової зони” (номер державної реєстрації теми: 0104U003296, наказ МОН України №746 від 17.11.2003 року), в частині моделювання й аналізу інтеграційних управлінських рішень (ІУР), – створення інтегрованих виробничих об’єднань, спрямованих на зменшення шкідливого впливу СГ на еколого-економічний стан промислової зони (акт впровадження від 08.08.2005 р.) та “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій”
Мета та задачі дослідження.
Мета даної роботи: довести реальну конкурентоспроможність українського нафтогазового сектору на місцевому рівні, на рівні Євроазійського нафтогазового коридору, що зараз активно формується на основі стрижня Каспій – Західна Європа, а також у розрізі глобальних світових тенденцій ринку нафти і газу.
В роботі буде робитися наголос на конкретні проекти розвитку галузі, а не на декларативні концепції та спекуляції навколо цієї теми.
Метою роботи також є доведення такої думки, що нафтогазова галузь зараз є потенційно надзвичайно конкурентоспроможною, але вже на даний час втрачено великі можливості по реалізації цієї переваги і якщо не вжити кардинальних заходів, то за зовсім невеликий час ми втратимо всі конкурентні переваги. Хоча це твердження виглядає надто неконкретним, але будуть наведені конкретні факти в підтримку цієї думки.
Метою і методом роботи є абстрагування від всіх тих помилок, що вже зроблені, і зосередження на теперішній позиції і реалізації можливостей галузі в майбутньому.
Мета роботи полягає у розробці методичних рекомендацій щодо економічного оцінювання та аналізу ефективності інтеграційних управлінських рішень у ПЕК задля підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі:
* проаналізувати ефективність реструктуризації галузей ПЕК з позицій забезпечення конкурентоспроможності їх суб’єктів та перспектив зміцнення конкурентоспроможності національної економіки в цілому;
* запропонувати систему управлінських рішень, реалізація яких дозволить підвищити конкурентоспроможність паливно-енергетичних підприємств, стабілізувати ситуацію у ПЕК та створити передумови для зміцнення конкурентоспроможності систем енергетики і національної економіки;
* визначити критерії та показники оцінювання ефективності ІУР і, зокрема, інтеграції в управлінні підприємствами, з точки зору економічної стабільності та конкурентоспроможності підприємств ПЕК з урахуванням вимог досягнення сталого розвитку та ЕКБ держави;
* удосконалити методичний підхід до мікроекономічного оцінювання результатів інтеграції суб’єктів ПЕК, акцентуючи увагу на зміні їх еколого-економічних та техніко-економічних параметрів при різних умовах формування інтегрованих об’єднань;
* дослідити вплив ІУР на можливості активізації інвестиційних ресурсів суб’єктів інтеграції ПЕК та суміжних галузей промисловості за рахунок використання їх власного потенціалу;
* розробити комплексну модель економічного оцінювання ефективності ІУР, що передбачає оцінювання критеріїв ефективності їх реалізації на різних рівнях територіально-виробничої та управлінської ієрархії.
Об’єкт дослідження – інтеграційні управлінські рішення, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності ПЕК і національної економіки в умовах формування ринкових відносин.
Предмет дослідження – методологія економічного оцінювання і аналізу ефективності інтеграційних управлінських рішень у сфері ПЕК з урахуванням їх впливу на конкурентоспроможність об’єктів мікро-, мезо- та макроекономічного рівнів.
Теоретичною основою дослідження є інформація і результати теоретичних, дослідницьких, дослідно-аналітичних і прикладних розробок, прогнозів вітчизняних і закордонних експертів, вчених і фахівців у сфері управління економікою й ПЕК, аналітично оброблені статистичні дані про розвиток української економіки за 1990-2005 р., наявні звітні і прогнозні дані міжнародних організацій про економічний розвиток й організаційні удосконалення в системі управління економікою.
Методи досліджень. Методологічну основу досліджень становили результати новітніх теоретичних і прикладних розробок вітчизняних та зарубіжних вчених у даній галузі. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи досліджень як статистичний аналіз, порівняльний та графічний аналіз, метод класифікації, систематизації та узагальнення (для визначення ролі ПЕК у вітчизняній економіці, аналізу тенденцій його розвитку та причин кризових явищ – Розділ 1, підр. 1.1, 1.2; визначення основних напрямків забезпечення конкурентоспроможності СГ ПЕК – Розділ 1, підр. 1.2; узагальнення методичних підходів до оцінювання ефективності ІУР – Розділ 2, підр. 2.2), метод семантичного аналізу (для тлумачення категорій “інтеграційні управлінські рішення” – Розділ 1, підр. 1.1, “еколого-економічний потенціал вертикально-інтегрованої енергопаливної компанії (ЕПК)” – Розділ 3, підр. 3.1), структурно-логічний метод (для дослідження взаємовпливу факторів конкурентоспроможності ПЕК і національної економіки – Розділ 1, підр. 1.3; визначення системи стабілізаційних рішень (СТР) у ПЕК та взаємозв’язків між ними – Розділ 1, підр. 1.1; аналізу впливу ІУР на конкурентоспроможність об’єктів мікроекономічного рівня – Розділ 1, підр. 1.3; визначення форм прояву ефектів інтеграції СГ ПЕК на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії – Розділ 2, підр. 2.1; створення комплексної моделі оцінювання ефектів ІУР – Розділ 2, підр. 2.1; дослідження впливу ІУР на складові ЕКБ територіальних утворень – Розділ 2, підр. 2.3), метод економічного аналізу (для дослідження зміни технічних, екологічних та економічних показників СГ внаслідок створення ЕПК – Розділ 3, підр. 3.1-3.3), пофакторного аналізу (для оцінювання інвестиційного потенціалу ІУР – Розділ 3, підр. 3.1-3.3), формалізації та економіко-математичного моделювання (при побудові моделей організаційних структур ЕПК – Розділ 3, підр. 3.1-3.3, визначенні міжгалузевих ефектів ІУР в ПЕК – Розділ 3, підр. 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
вперше:
* запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР у ПЕК з точки зору їх мікро-, мезо- і макроекономічної ефективності, що передбачає оцінювання результатів міжгалузевого взаємовпливу окремих ефектів інтеграції паливних та енергетичних підприємств як стабілізаційного, так і інноваційного характеру, оцінювання бюджетної ефективності ІУР, а також впливу зазначених рішень на параметри конкурентоспроможності СГ суміжних галузей промисловості та економічної системи загалом.
удосконалено:
* систему СТР у ПЕК, в якій на відміну від існуючої структури введено ІУР, призначені для реалізації на різних рівнях територіально-виробничої та управлінської ієрархії з метою відновлення економічної стабільності паливно-енергетичних підприємств, створення умов для активізації їх інвестиційних ресурсів і досягнення на цій основі конкурентоспроможності об’єктів різних ієрархічних рівнів;
* показники оцінювання результатів інтеграції підприємств ПЕК з точки зору досягнення еколого-економічної оптимізації стану територіальних утворень та зміцнення їх ЕКБ. На відміну від відомої системи показників оцінювання ефективності формування енерговугільних компаній пропонується оцінювати вплив інтеграційних ефектів також на індикатори ЕКБ за різними складовими та на показники сталого розвитку окремої території;
* теоретичні основи оцінювання інвестиційного потенціалу ІУР у ПЕК за рахунок створення відповідного методичного підходу, що вирізняється урахуванням взаємовпливу складових системи рішень, які становлять основу ІУР, їх власного та взаємного ефекту і передбачає виявлення резервів зменшення собівартості виробництва продукції підприємствами – суб’єктами інтеграції, резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, можливостей обмеження втрат прибутку та його зростання;
дістали подальшого розвитку:
* обґрунтування економічної доцільності широкого розвитку інтеграційних процесів у ПЕК України як одного з напрямів його реформування, спрямованого на подолання кризових явищ у даному секторі економіки та забезпечення адаптації паливно-енергетичних підприємств до ринкового середовища уже в коротко- і середньотерміновому періодах з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки і зміцнення ЕКБ територіальних утворень країни перш за все за енергетичною та інвестиційною складовими, на відміну від більшості концепцій реформування ПЕК, зорієнтованих на реалізацію заходів довготермінового характеру;
* методичні підходи до оцінювання параметрів економічної стабільності паливних та енергетичних підприємств унаслідок їх інтеграції. На відміну від існуючих підходів, що передбачають в основному оцінювання динаміки економічних показників суб’єктів інтеграції, пропонується враховувати вплив на її ефективність техніко-екологічних чинників через оцінювання системи екологічних показників та показників надійності, що, поряд з іншим, також дозволяє аналізувати конкурентоспроможність підприємств з точки зору різних часових інтервалів.
Практичне значення одержаних результатів. У теоретичному плані отримані результати можуть бути використані для удосконалення теорії та методичних положень щодо оцінювання ефективності реалізації ІУР як у ПЕК, так і інших секторах економіки з точки зору різних рівнів територіально-виробничої та управлінської ієрархії.
Практична значущість роботи полягає у створенні можливостей удосконалення програм інвестиційно-інноваційного розвитку вітчизняного ПЕК та підвищенні ефективності ринкових перетворень в економіці загалом:
Запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР, яка передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської діяльності, і враховує ефекти, що проявляються на рівні як підприємств ПЕК, так і СГ інших галузей промисловості, які не беруть участі в інтеграційних процесах .
Відповідно до моделі мікроконкурентоспроможність аналізується з точки зору технічних, виробничих та еколого-економічних параметрів конкурентоспроможності безпосередньо учасників інтеграції. Мезоконкурентоспроможність доповнюється аналізом соціально-економічних наслідків інтеграції, при цьому, передбачає оцінювання інтеграційних ефектів як безпосередньо в галузях ПЕК, так і в інших галузях. Показники аналізу макроконкурентоспроможності характеризують загальноекономічний ефект: обсяги виробництва, експорту, рівень доходів населення, обсяг валютних резервів НБУ та інші. Передбачається оцінювання зовнішніх витрат виробництва. Окремо виділено показники ЕКБ держави та сталого розвитку.
Перевагою запропонованої моделі є можливість оцінювання стабілізаційних та інноваційних ефектів інтеграції підприємств з точки зору їх взаємовпливу на мікро- мезо- і макрорівнях, що дозволяє відстежувати взаємозв’язок факторів у контурі “інтеграція підприємств ПЕК – конкурентоспроможність підприємств ПЕК – конкурентоспроможність інших галузей – конкурентоспроможність національної економіки”. Ефективним інструментом оцінювання такого впливу є міжгалузевий баланс (МГБ), використання якого передбачає модель.
Проведений аналіз взаємозв’язку між проявом деструктивних факторів у ПЕК, які спостерігаються сьогодні, і рівнем ЕКБ територіальних утворень дозволив розглядати інтеграцію в управлінні підприємствами ПЕК як важливий напрямок оптимізації параметрів територіальних утворень з точки зору досягнення прийнятного рівня їх ЕКБ за різними сферами життєдіяльності, перш за все енергетичною, інвестиційною, екологічною, виробничою.
Використана література
1. Коцко Т.А. Вертикально-інтегровані структури управління та їх вплив на конкурентоспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу в ринкових умовах // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Частина ІІІ. Збірник наукових праць. Випуск 4 (28). – Рівне, 2004. – С. 120-127.
2. Коцко Т.А. Комплексний підхід до економічної оцінки інноваційних ефектів інтеграції паливно-енергетичних підприємств // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2005. – №3. – С. 5-15.
3. Коцко Т.А. Удосконалення організації управління як чинник забезпечення конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств // Наука молода. – 2004. – Вип. 2. – С. 171-176.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора