Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра АТХП

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Інші
Група:
АВ-32

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра АТХП Лабораторна робота № 2 „Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами” 1. Завдання (варіант 4). Побудувати та дослідити математичну модель відкритої проточної гідравлічної ємності, зображеної на малюнку.  Конструктивні параметри: r2=0.07м, L2=3м, (=0.9, ρ=1000 кг/м3, g=9.8м/с2 Задані значення вхідних та керуючих величин: вхідних величин: P2=0.4кПа, Q=15л/c=0.015м3/с. Значення стрибкоподібно змінюваних вхідних величин, які приводять систему до нових станів рівноваги: P2=4; 10; 16 кПа. 2. Побудова математичної моделі.         3. Дослідження математичної моделі. 3.1 Обчислення номінальних значень function y=OI_h0(x) P2=400; L2=3; d=0.07*2; Q=0.015; ro=1000; g=9.8; ; KCI=0.9; Kt=sqrt(pi^2*d^5/(8*L2*KCI)); h0=(0.000225*ro+P2*Kt^2)/(Kt^2*ro*g) h0 = 0.97 3.2. Знаходження реакції нелінійної моделі на стрибкоподібне збурення . t0=0; tk=800; h0=0.97; [t,y]=ode45('OI_h1',t0,tk,h0); Аргументом функції ODE45 є m-файл математичної моделі, записаний на диску під іменем OI_h1. Текст файлу наступний: function y=OI_h1(t,x) P2=4000; L2=3; d=0.07*2; Q=0.015; d1=1; ro=1000; g=9.8; ; KCI=0.9; S=pi*d1^2/4; Kt=sqrt(pi^2*d^5/(8*L2*KCI)); Q2=Kt*sqrt((ro*g*x(1)-P2)/ro); y=[1/S*(Q-Q2)] За отриманими числовими значеннями побудуємо графік зміни рівня в часі, спричиненої стрибкоподібною зміною тиску Р2 . Для цього виконаємо команди: plot(t,y); xlabel('t,c'); ylabel('h,M'); Grid  3.3. Побудова графіку залежності значень вихідної величини об’єкту h у стані рівноваги від значень вхідної величини P2 (статичної характеристики об’єкту). Для знаходження реакцій об’єкту на нові значення Р2=4; 10; 16 кПа потрібно підставити у файл OI_h1.m кожне із значень Р2. Одержані пари значень  та Р2 записуємо в таблицю. Значення залежності h(P2). Р2, кПа  0.4 4 10 16  h, м 0.97 1.34 1.96 2.567  Графік залежності h(P2) отримаємо, виконавши наступну послідовність команд: >> p2=[0.4 4 10 16]; >> h=[0.97 1.34 1.96 2.567]; >> plot(p2,h); xlabel('P2, kPa'); ylabel('h, M'); grid Графік статичної характеристики об’єкту - залежності вихідної величини об’єкту h від збурення P2.в стані рівноваги. 4. Висновки. Об’єкт поділений на такі елементи: гідравлічний насос, гідравлічна ємність, ідеалізований турбулентний трубопровід. Модель побудована на основі ідеалізованого рівняння Дарсі-Вейсбаха для турбулентного тркбопроводу.
Антиботан аватар за замовчуванням

13.12.2011 03:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!