Зміст та передумови раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту

Інформація про роботу

Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Кафедра обліку і аудиту Курсова робота з дисципліни «Бухгалтерський облік» на тему: «Зміст та передумови раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві» Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра Обліку і аудиту Дисципліна Бухгалтерський облік Спеціальність Економіка підприємства Курс ІІІ Група IІІ Семестр V Завдання на курсову роботу студента Єрьомкіної Олени Валентинівни 1. Зміст та передумови раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві. 2. Строк здачі студентом курсової роботи ______________________________ 3. Вихідні дані до роботи_____________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають_розробці)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Дата видачі завдання ______________________________________________ Календарний план № Назва етапів виконання курсової роботи Строк виконання етапу роботи Примітки                                               Студент_________ Керівник____________ ______________ Зміст Вступ.........................................................................................................................4 Теоретична частина Зміст та передумови раціональної організації обліку...............................6 Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.............11 Практична частина Завдання 1. Скласти баланс на початок місяця........................................16 Завдання 2. Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства..........................................................................................................17 Завдання 3. Скласти журнал реєстрації господарських операцій .........23 Завдання 4. Відкрити реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахунки)......32 Завдання 5. Скласти оборотну відомість по синтетичним рахунками...33 Завдання 6. Скласти сальдовий баланс на кінець звітного місяця.........34 Висновок.................................................................................................................35 Список використаної літератури..........................................................................36 Додатки Вступ Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття навичок розв’язання практичних задач з бухгалтерського обліку. Курсова робота складається з двох частин, теоретичної і розрахункової, які характеризують суть, завдання і значення аналізу бухгалтерського обліку. У теоретичній частині «Зміст та передумови раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві» йдеться про важливість раціоналізації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому що прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення їх реалізації неможливе без раціональної організації всієї економічної інформації на основі використання сучасної обчислювальної техніки. Адже з переходом до ринкової економіки і ускладненням господарських зв'язків зростають, вимоги до, управління економікою. Рівень управління економікою підприємств і об'єднань значною мірою залежить від повноти, обґрунтованості і достовірності інформації, яка міститься в бухгалтерському обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку. Чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю. Управління методологією бухгалтерського обліку і фінансовою звітністю здійснює Міністерство фінансів України, яке з урахуванням загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку і статистики розробляє національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, типовий План рахунків виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних), визначає принципи і методи ведення обліку і складання фінансової звітності. Нормативні акти з питань бухгалтерського обліку і звітності, які використовуються державною статистикою, Міністерством фінансів погоджуються з Держкомстатом України. Методичним та прикладним питанням проблеми раціоналізації бухгалтерського обліку приділяють такі такі вітчизняні вчені і практики: В. Швець, М. Білуха, С. Голов, Ф. Бутинець, О. Лишиленко, Н. Горицька, О. Губачова, М. Кужельний, Ю. Кузьмінський, М. Лучко, В. Пархоменко, О. Редько, В. Сопко, Н. Ткаченко та інші. Розрахункова частина складається з тощо, що необхідно скласти баланс на початок місяця, нарахувати заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов’язкових платежів, скласти журнал реєстрації господарських операцій на основі початкових відомостей, визначити початкові залишки місяця, підрахувати обороти по дебету та кредиту рахунків, визначити кінцеві залишки (сальдо), скласти оборотну відомість по синтетичним рахунками (оборотний баланс) і скласти сальдовий баланс (ф.№1) на кінець звітного місяця та заповнити журнали-ордери №1 «Відомості дебетових оборотів» та № 3 «Відомості аналітичного обліку». Розділ 1 Зміст та передумови раціональної організації обліку Побудова та належне функціонування обліку передбачає органічне поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення. Це, у свою чергу, забезпечує його відповідність як загальнодержавним вимогам з урахуванням галузевих особливостей, так і потребам самого підприємства в інформаційному забезпеченні оперативного управління, контролю та складання звітності. Принципи побудови обліку відповідають вимогам відповідного господарського механізму, процеси якого облік відображає і контролює, будучи його складовою частиною. За цих умов облік може або сприяти зміцненню господарського механізму, або гальмувати його розвиток. Усе залежить від того, наскільки облік відповідає вимогам діючого господарського механізму. Останній зумовлює мету і завдання обліку, а нерідко й відповідні методологічні рішення. Проте, якщо методологічні рішення обліку розробляються і встановлюються централізовано — органами, які здійснюють керівництво ним, то організаційні принципи побудови облікового процесу вирішуються самостійно кожним підприємством, виходячи з його структури, особливостей технології та організації виробництва. Отже, організація обліку є творчим процесом на кожному підприємстві і значною мірою залежить від його специфіки, обсягу господарської діяльності, наявності кваліфікованих облікових кадрів, рівня механізації та автоматизації облікових процесів, системи управління, чинної звітності, її періодичності тощо. Під раціональною організацією обліку розуміють систему заходів, які забезпечують найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку. Цю систему спрямовано на організацію такої побудови обліку, яка забезпечувала б контроль за виконанням зобов'язань підприємства, наявністю й рухом його майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів, уможливлювала б своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, формування повної й вірогідної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства (установи), необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними і банківськими установами та іншими заінтересованими органами й організаціями. Раціональне ведення бухгалтерського обліку значною мірою залежить від вдало вибраної форми обліку, що застосовується на даному підприємстві, та належної організації роботи. Останнє передбачає, крім усього іншого, також найраціональніші взаємовідносини центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими частинами підприємства. До важливих передумов раціональної організації обліку належать: визначення обсягу та складу облікової інформації, необхідної для управління та контролю, встановлення структури облікового апарату та розподілу обов'язків між окремими виконавцями, розробка документування та документообороту, обґрунтований вибір форми обліку та графіка звітності. [1, с. 301] Вивчення структури, особливостей технології й організації виробництва. Вивчення структури підприємства, умов роботи його виробничих підрозділів, постачальницької і збутової діяльності забезпечує правильну організацію обліку господарських процесів, встановлення взаємовідносин окремих підрозділів підприємства з бухгалтерією, визначення порядку документації господарських операцій і документообороту, реєстрації господарських операцій в системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації. При цьому визначають також технічні засоби одержання облікової інформації, використання обчислювальної техніки, склад і кваліфікацію облікового персоналу та інші конкретні умови ведення обліку на підприємстві. Вивчення характеру й обсягу необхідної інформації. В умовах ринкової економіки підприємства й організації здійснюють свою діяльність самостійно, але за умов конкуренції, коли їх. самостійні дії обмежуються можливістю кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на ринку, коли підприємство повинне стимулювати виробництво саме тих товарів, яких потребують споживачі. Для ринкової економіки притаманними є такі процеси і явища, як конкуренція, вільне ціноутворення, що складаються під впливом витрат, попиту або на їх поєднанні. У зв'язку з цим виникає потреба в організації такого внутрішньогосподарського обліку, який, будучи часткою бухгалтерського (фінансового) обліку, виконував би завдання, пов'язані з управлінням як підприємства в цілому, так і внутрішніми підрозділами, починаючи із ступеня проектування нового товару і закінчуючи його реалізацією. Оскільки така інформація забезпечується за допомогою бухгалтерського обліку, то головним бухгалтером разом з керівними працівниками повинно бути завчасно визначено обсяг інформації, її зміст і строки подання. Графік подання обліково-аналітичної інформації із зазначенням посадових осіб, які несуть відповідальність за об'єктивність і своєчасність її надання, затверджується керівником підприємства. Вивчення законодавчих і нормативних актів щодо обліку і звітності. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях є складовою ланкою в загальній системі народногосподарського обліку. Тому він повинен здійснюватися відповідно до чинних законодавчих актів, затверджених урядом, та нормативних актів Міністерства фінансів і Держкомстату України про порядок організації обліку на окремих ділянках (наприклад, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; про ведення касових операцій; про порядок складання звітів і балансів тощо), а також галузевих інструкцій (наприклад, щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції тощо). Тільки у такому випадку буде забезпечена єдність методології обліку й одержання звітної інформації, необхідної для контролю, аналізу й оперативного управління як окремим господарством, так і економікою країни в цілому. Встановлення облікових взаємовідносин бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства. Бухгалтерія як складова частина управлінського апарату тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства. Вона одержує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, в свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Ці взаємовідносини визначають організацію бухгалтерського обліку, яка може бути централізованою або децентралізованою. Застосування централізованої або децентралізованої системи бухгалтерського обліку залежить від конкретних умов роботи окремих підприємств або об'єднань, ступеня їхньої оперативної самостійності та організаційно-територіальної відокремленості. [2, с. 321] Законом передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та дотримання законодавства в процесі здійснення господарських операцій несуть керівники. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, вимог головного бухгалтера щодо оформлення та подання бухгалтерських документів. Залежно від розмірів підприємства, організаційної його структури, системи управління, обсягів облікової інформації керівник підприємства для ведення обліку може: створити бухгалтерську службу як самостійний структурний підрозділ підприємства на чолі з головним бухгалтером; передати повноваження щодо ведення обліку спеціалізованій організації або централізованій бухгалтерії, коли така є; найняти бухгалтера-фахівця на договірних засадах; особисто вести бухгалтерський облік, якщо підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність. Розвиток ринкових умов господарювання зумовлює функціонування підприємств із різною формою власності, різним обсягом господарської діяльності, від чого залежать суттєві відмінності в системі управління, обсязі облікової інформації. Усе це, у свою чергу, є передумовою різноваріантності організаційної побудови облікового процесу на конкретному підприємстві. Підприємство самостійно організовує ведення бухгалтерського обліку на засадах повної чи часткової його централізації. Централізована організація бухгалтерського обліку передбачає створення на підприємстві єдиного облікового центру - центральної бухгалтерії, яка і здійснює весь обліковий процес. При цьому документування здійснюваних операцій проводиться у відповідних господарських підрозділах і у встановлені графіком документообороту строки ці документи надходять у центральну бухгалтерію. Остання постійно здійснює оперативний контроль за правильним і своєчасним оформленням документів. Після ретельної перевірки та обробки вони стають підставою для ведення синтетичного й аналітичного обліку. У центральній бухгалтерії облік ведеться за такими напрямками, які забезпечують необхідну інформацію для здійснення контролю як за діяльністю підприємства в цілому, так і за діяльністю його господарських підрозділів. У кінці звітного періоду центральна бухгалтерія складає за даними синтетичного й аналітичного обліку баланс та інші форми звітності. Така організаційна форма ведення обліку набула поширення на порівняно невеликих підприємствах з компактним розміщенням господарських підрозділів. Вона має багато переваг, зокрема дає змогу ефективніше використати обліковий персонал, раціональніше розподілити обов'язки між конкретними виконавцями, ширше використати обчислювальну техніку в обліковому процесі, забезпечити своєчасне та якісне складання звітності. Однак така форма організації облікового процесу має й суттєві недоліки. Найважливішим з них є те, що контроль за здійснюваними операціями ведеться відірвано від місця їх проведення та документування, що знижує як його оперативність, так і його дійовість. Крім того, керівники господарських одиниць (цехів, дільниць, бригад) мають недостатнє інформаційне забезпечення під час прийняття відповідних рішень або здійснення поточного контролю за діяльністю господарського підрозділу. У зв'язку з цим на великих підприємствах, за значної кількості господарських підрозділів, а також тоді, коли окремі цехи, дільниці чи інші підрозділи розміщено на значній відстані від головного підприємства, обліковий процес будується за принципами його часткової централізації. На таких підприємствах обліковий процес здійснюється як центральною бухгалтерією, так і обліковим персоналом (обліковими групами) структурних підрозділів (цехів, бригад, дільниць). Нижчі облікові осередки здійснюють документальне оформлення проведених операцій, обробку та групування документів стосовно руху матеріалів, готової продукції, розрахунків з робітниками і службовцями та ін. У встановлені строки на підставі згрупованих документів облікові групи структурних підрозділів складають звіти, які разом з документами здають в центральну бухгалтерію. Після ретельної перевірки документів та складених звітів центральна бухгалтерія використовує їх для відображення проведених операцій у системі синтетичних і аналітичних рахунків. Отже, за часткової централізації обліку всі облікові роботи зі зведення та узагальнення діяльності підприємства здійснюються централізовано - центральною бухгалтерією, а контроль за документацією, її первинна обробка та групування документів, складання на цій підставі звітів проводяться децентралізовано. Така побудова облікового процесу значною мірою усуває недоліки, властиві повній його централізації. За таких умов суттєво посилюється контроль за роботою структурних підрозділів підприємства та інформаційне забезпечення керівництва в процесі прийняття управлінських рішень. Ця форма організації обліку набуває нині все більшого поширення, особливо за умов впровадження комерційного розрахунку. Вона застосовується на промислових і сільськогосподарських підприємствах, у будівельно-монтажних організаціях, на залізницях та ін. Проте і названа форма організації обліку має суттєві недоліки: це передовсім збільшення чисельності облікового персоналу, неефективне його використання, ускладнення своєчасного складання звітності. [3, с. 294] Укрупнення підприємств, створення їхніх об'єднань, виникнення спільних підприємств та їхніх філій, поширення дочірніх підприємств, зміцнення їхньої самостійності в управлінні зумовили організацію обліку на цих підприємствах на принципах повної децентралізації. Такі підприємства часто розміщено на значній відстані від головного. Тому вони здійснюють облік цілком самостійно. Тут проводиться документальне оформлення здійснюваних господарських операцій, перевірка та групування первинних документів, синтетичний та аналітичний облік, складання та подання звітності, включаючи баланс цього підприємства (філії, підрозділу). У встановлені строки баланс та інші звітні форми подають у центральну бухгалтерію, яка їх перевіряє та складає зведену (консолідовану) звітність у цілому по об'єднанню. Таку організаційну побудову обліку передбачено і чинним «Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», яке наголошує, що підприємство може виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (житлово-комунальне, транспортне, підсобне сільське господарство тощо), що входять до складу підприємства. Отже, децентралізація бухгалтерського обліку зумовлюється передовсім організаційною, територіальною чи технологічною відокремленістю підприємств чи їхніх окремих частин. Проте децентралізована організація бухгалтерського обліку стосується передовсім головного підприємства, тобто передбачає самостійність та автономність ведення обліку і звітності в його структурних підрозділах. Що ж до самих цих підприємств, чи їхніх філій, які входять в об'єднання, то там залежно від особливостей діяльності облік будується на принципах повної чи часткової централізації. Відтак зберігаються, на жаль, усі, як позитивні, так і негативні сторони цих організаційних форм ведення обліку. З-поміж організаційних форм побудови обліку особливе місце належить централізованим бухгалтеріям. Головна їхня особливість полягає в тім, що вони обслуговують не одне підприємство чи установу, а цілу групу однорідних господарств певного напряму. Найбільш широкого розвитку набули централізовані бухгалтерії з обслуговування бюджетних установ: шкіл, дитячих дошкільних закладів, лікарень, аптек, окремих промислових підприємств. Слід зазначити, що останнім часом виникла низка малих підприємств та аудиторських фірм, які на договірних засадах обслуговують інші малі підприємства стосовно ведення обліку, тобто виконують функції централізованих бухгалтерій. За таких умов безпосередньо на підприємствах чи установах замість самостійних бухгалтерій створюють обліково-контрольні групи, які займаються документальним оформленням господарських операцій та перевіркою документів. Усі інші облікові роботи та складання звітності виконує централізована бухгалтерія (аудиторська фірма). Така організаційна форма побудови обліку, як і всі інші, має і переваги, і недоліки. Зокрема на малих виробничих підприємствах дані облікової інформації нерідко становлять важливу комерційну таємницю, зберегти яку нелегко за такого принципу ведення обліку. У ринковій економіці все більшу роль відіграють підприємства малого бізнесу. Вони мають невеликий обсяг господарської діяльності, дещо спрощену форму обліку, а відтак і певні особливості його побудови. Залежно від обсягу облікової інформації на такому підприємстві може створюватись обліковий апарат або цю роботу доручають виконувати фахівцю за договором. За незначного обсягу облікових робіт їх може виконувати сам власник підприємства. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, ведуть облік доходів і витрат у порядку, передбаченому податковим законодавством України. [3, с. 295] 2. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації: введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби, як самостійного структурного підрозділу, на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних началах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, прийнятих підприємством для складання та подання звітності Підприємство має висвітлювати облікову політику обґрунтуванням: принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності, відсутності змін в обліковій політиці. Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх причин та змін у відповідних статтях; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звіту і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділи та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням показників до фінансового звіту підприємства. [4, c. 253] Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним. Найбільш поширена така структура апарату бухгалтерії, коли в її складі виділяють групи з обліку матеріальних цінностей, праці і заробітної плати, затрат на виробництво, готової продукції та її реалізації, а також узагальнення всіх даних обліку і складання звітності. Бухгалтерія підприємства може мати такі відділи (сектори): фінансово-розрахунковий - здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Якщо на підприємстві не відокремлено фінансову службу, ця група забезпечує також фінансове планування, контролює додержання платіжної дисципліни; праці і заробітної плати (оплати праці) - здійснює облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами по податках, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, органами соціального страхування, а також складає звітність про використання фонду заробітної плати; матеріального обліку - веде облік матеріальних цінностей, придбання і витрачання їх, здійснює облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, контролює стан складського обліку, бере участь в інвентаризації цих цінностей, складає встановлену звітність; виробництва і калькуляції - здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг), виявляє результати роботи окремих виробничих Підрозділів і підприємств в цілому, бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції; готової продукції та її реалізації - обліковує надходження з виробництва готової продукції на склади підприємства, а відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями, а також складає звітність про виконання плану реалізації; зведено-балансовий - здійснює облік решти господарських операцій (облік доходів, фінансових результатів, внутрішньовідомчих розрахунків тощо), веде узагальнюючі і облікові регістри, складає баланс та інші форми звітності з основної діяльності підприємства, організовує бухгалтерський архів. Роботу кожного відділу очолює старший бухгалтер. [5, c. 395] Особливості роботи підприємств зумовлюють різні структурні варіанти бухгалтерії. Так, на період здійснення підприємством капітального будівництва створюється відповідна група, яка забезпечує облік і складання звітності щодо капітальних вкладень і джерел фінансування їх. При наявності великого житлово-комунального господарства спеціальна група бухгалтерії здійснює облік операцій цього господарства тощо. Деякі відділи можуть бути укрупнені, а на малих підприємствах облікові роботи розподіляють між окремими працівниками бухгалтерії без створення самостійних груп. Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством. Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації. Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або першим керівником) підприємства. Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства. Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.[6, c.209] Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку. Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним. Головному бухгалтеру (або особі, на яку покладено функції ведення бухгалтерського обліку на підприємстві) забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства. Отже, в ринкових умовах господарювання, щоб головний бухгалтер міг виконувати свої обов'язки і використовувати свої права, він повинен бути економічно і юридичне освіченим, знати різні методи формування тих або інших показників і результатів діяльності, повинен вміти вибрати і запропонувати керівництву той варіант облікової політики, який найбільш повно забезпечує реалізацію прийнятої на підприємстві фінансової стратегії. Збільшення і ускладнення господарських зв'язків в умовах ринку, а звідси - зростання оперативної інформації, необхідної для управління, вимагають подальшого удосконалення організації бухгалтерського обліку, а також підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації всіх облікових працівників. Раціонально організувати облік можуть тільки спеціалісти, які володіють глибокими знаннями як з методології і техніки бухгалтерського обліку, так і з економіки, права, аналізу й аудиту. Розділ 2 Завдання 1 Складемо баланс на початок місяця за даними таблиці 2.1.1 (див. додаток 1) Таблиця 2.1.1 Залишки на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця № рахунка Назва рахунка Сума, грн.  104  Машини та обладнання (первісна вартість) 170000  131  Знос основних засобів 12000  124  Права на об’єкти промислової власності 2000  133  Накопичена амортизація нематеріальних активів 500  141  Довгострокові фінансові інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі 78500  201  Сировина і матеріали 26000  207  Запасні частини 4000  22  Малоцінні та швидкозношувальні предмети 3000  361  Розрахунки з вітчизняними покупцями 500  372  Розрахунки з підзвітними особами 1000  40  Статутний капітал 200000  441  Прибуток нерозподілений 120730  443  Прибуток, використаний у звітному періоді 4500  301  Каса в національній валюті 100  311  Поточні рахунки в національній валюті 80373  312   Поточні рахунки в іноземній валюті (2700 USD за курсом 8,01 UAH за 1 USD) 21627  601  Короткострокові кредити банків у національній валюті 20000  631  Розрахунки з вітчизняними постачальниками 24000  641  Розрахунки за податками, у т.ч.: 8600  641.1  з ПДВ 6000  641.2  з податку на прибуток 2000  641.3  з податку на доходи фізичних осіб 500  641.4 з комунального податку 100  661  Розрахунки за заробітною платою 5000  651  Розрахунки за пенсійним страхуванням 550  652  Розрахунки за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 100  653  Розрахунки зі страхуванням на випадок безробіття 70  656  Розрахунки зі страхуванням від нещасного випадку на виробництві 50  Залишкову вартість основних засобів розраховуємо за формулою:  Залишкову вартість нематеріальних активів розраховуємо як різницю права на об’єкти промислової власності та накопиченої амортизації нематеріальних активів:  Нерозподілений прибуток визначаємо як різницю між прибутком нерозподіленим та прибутком, використаним у звітному періоді:  По номеру рахунку вносимо суми до балансу і підраховуємо залишки. Баланс активу і пасиву буде становити 374600грн. Завдання 2 Розрахунки по заробітній платі Нарахуємо заробітну плату працівникам підприємства (див. додаток 2): Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов’язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України. Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка – 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років. Результати розрахунків оформимо у розрахунково-платіжній відомості (зведеній) (ф. № П-7), затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489. (див. додаток 2) Таблиця 2.2.1 Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць № П.І.П. Посада Посадовий оклад, грн. Нарахований відрядний заробіток, грн. Використання робочого часу, днів       Відпрацьо вано Невиходи Підстава невиходу  Адміністративний персонал  1 Іванченко О.І. Директор 3600  20 2 лікарняний лист  2 Лозинський В.В. Головний бухгалтер 2550  22    3 Лаврик К.С. секретар 1250  22    Загальновиробничий персонал  4 Петренко А.О. Інженер- технолог 1580  22    5 Павленко М.Ю. Майстер 1430  22    6 Клименко О.В. Комірник складу 1280  22    Робітники виробництва  7 Федоренко Т.С. оператор  2400 22    8 Дмитрієв О.О. оператор  2410 22    9 Ткаченко А. В. оператор  2200 10    10 Лучко Л.С. оператор  2350 18 4 лікарняний лист  11 Алєксєєнко Ю.Д. оператор  2320 22    12 Іванюк В.А. оператор  2380 22     Нараховуємо тарифну ставку і посадовий оклад. Нараховуємо посадовий оклад Іванченко О.І без лікарняних за наступною залежністю:  Отже, посадовий оклад Іванченко О. І. за 20 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 3272,72грн. Нараховуємо заробітну плату Лучко Л.С. без лікарняних за наступною залежністю:  Отже, заробітна плата Лучко Л.С. за 18 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 1922,72грн. Отже сума посадового окладу працівників підприємства обраховується за формулою: Нараховуємо оплату лікарняних працівників Іванченко О.І. та Лучко Л.С. за формулою:  Для Іванченко О.І.:  Для Лучко Л.С.:  Заробітна плата по видам персоналу: 1. Заробітна плата адміністративному персоналу:  грн.- включаючи лікарняні  грн.- без лікарняних 2. Заробітна плата загальновиробничому персоналу:  грн. 3. Заробітна плата робітникам виробництва:  грн. - включаючи лікарняні  грн. - без лікарняних 4. Оплата 5 днів тимчасової непрацездатності:  5. Загальний фонд оплати праці:  грн. - включаючи лікарняні  грн. - без лікарняних грн. Прізвище Нарахування Утримання   ЗП лікарняні всього ПФ ФСС з ТВП ФСС на ВБ ПзДФО Видано працівнику з каси  Іванченко О.І. 3272,73 236 3508,73 70,17 32,73 19,64 507,93 2878,26  Лозинський В.В. 2550 - 2550 51 25,5 15,3 368,88 2090,92  Лаврик К.С. 1250 - 1250 25 12,5 7,5 180,75 1024,25  Петренко А.О. 1580 - 1580 31,6 15,8 9,48 288,47 1234,65  Павленко М.Ю. 1430 - 1430 28,6 14,3 8,58 206,78 1171,74  Клименко О.В. 1280 - 1280 25,6 12,8 7,68 185,1 1048,82  Федоренко Т.С. 2400 - 2400 48 24 14,4 347,04 1966,56  Дмитрієв О.О. 2410 - 2410 48,2 24,1 14,46 348,47 1974,77  Лучко Л.С. 1922,73 460 2382,73 47,65 19,23 11,54 345,65 1958,66  Ткаченко А.В. 1000 - 1000 20 10 6 144,6 819,4  Алексеєнко Ю.Д. 2320 - 2320 46,4 23,2 13,92 335,47 1901,01  Іванюк В.А. 2380 - 2380 47,6 23,8 14,28 344,15 1950,17   Нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу: - до пенсійного фонду: грн. - до ФСС з тимчасової втрати працездатності: грн. - до ФСС на випадок безробіття: грн. - до ФСС від нещасних випадків на виробництві: грн. Нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу: - до пенсійного фонду: грн. - до ФСС з тимчасової втрати працездатності: грн. - до ФСС на випадок безробіття: грн. - до ФСС від нещасних випадків на виробництві: грн. Нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва: - до пенсійного фонду: грн. - до ФСС з тимчасової втрати працездатності: грн. - до ФСС на випадок безробіття: грн. - до ФСС від нещасних випадків на виробництві: грн. Утримання: - до Пенсійного фонду: грн. - до ФСС на випадок безробіття: грн. - до ФСС з тимчасової втрати працездатності: грн. - податок з доходів фізичних осіб: грн. Всього утримано: 3543,14+489,83+142,77+237,95 = 4413,69 грн. Завдання 3 Складемо журнал реєстрації господарських операцій на основі початкових відомостей, обрахувавши суми і записавши бухгалтерські проводки та первинні документи: Таблиця 2.3.1 Журнал реєстрації господарських операцій за листопад 2009 рік № з/п Первинний документ обліку Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Сума, грн.     Дебет Кредит   1 Договір поставки, платіжне доручення, рахунок-фактура Перераховано кошти з поточного рахунку у нац. валюті для погашення заборгованості перед постачальниками 631 311 24000  2 Банківська виписка Зараховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій (дивіденди за минулий рік) 311 731 1500  3 Прихідна накладна Оприбутковано матеріали від постачальників (без ПДВ) 201 631 9000  4 Прихідна накладна, податкова накладна Відображено податковий кредит 641 631 1800  5 Авансовий звіт Затверджено авансовий звіт за витратами на відрядження управлінського персоналу 92 372 990  6 Звіт...
Антиботан аватар за замовчуванням

19.12.2011 02:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!