ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента з „Економіки підприємства” за галуззю знань 0305 „Економіка та підприємництво” Вступ……………………………………………………………………………..3 Розділ 1. Теоретичні засади прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення …………........................................................................................4 Прискорена амортизація основних виробничих фондів як економічна категорія ……………………………………….......................................…6 Механізм впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства ………………….….10 Фактори, що визначають прискорення амортизації основних виробничих фондів …………………………................................................12 Розділ 2. Економічна оцінка прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність 2.1 Методика проведення дослідження..............................................................13 2.2 Характеристика об’єкта дослідження ……...................................................15 2.3Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на обсяги виробництва………………………….......................................................22 2.4 Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів ……….........................................27 2.5Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на зношуваність основних виробничих фондів.......................................................32 2.6Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на придатність основних виробничих фондів.........................................................36 2.7 Оцінка впливу прискореної амортизації на ефективність виробництва………...............................................................................................40 Розділ 3. ОбҐрунтування пропозицій щодо оптимізації прискореної амортизації основних виробничих фондів 3.Оптимальні методи і норми амортизаційних відрахувань...............44 Висновки………………………………………………………………..………..47 Список використаної літератури………………………………………...……...48 Вступ В даній роботі за допомогою кореляційного аналізу та опрацювання наукової інформації здійснена спроба пошуку найоптимальніших норм прискореної амортизації, як одного з найважливіших чинників розвитку підприємства-основної ланки господарства країни. Розділ 1. Теоретичні засади прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення Процес виробництва на підприємстві здійснюється при на явності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні. Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, багаторічні насадження. До основних фондів відноситься інвентар й інструмент вартістю більше 15 неоподаткованих мінімумів доходу громадян або терміном служби більше одного року незалежно від їх вартості. До основних фондів не відносяться спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці. Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. Соціальне значення основних виробничих фондів полягає у забезпеченні працівників : засобами для життя; служить засобом для самовираження працівників через прикладання праці до роботи, яка подобається; також соціальна дія проявляється в тому, що основні виробничі фонди дозволяють людині зекономити час, який вона може використати для свого розвитку. 1.2. Прискорена амортизація основних виробничих фондів як економічна категорія Як і будь-що основні виробничі фонди зношуються. Основним із джерел відновлення ОВФ є амортизація. Амортизація – це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів для повного їх відновлення (реновації). Грошовим вираженням розміру амортизації є амортизаційні відрахування, що відповідають ступеню спрацювання основних фондів. Амортизаційні відрахування є важливою частиною поточних витрат на виробництво продукції (вони вносяться у собівартість) і фінансових ресурсів народного господарства. Система амортизації відіграє важливу роль в економічному механізмі, виконуючи такі функції: • формування фондів для повного відновлення основних фондів, що вибувають, після закінчення терміну їх придатності (забезпечення простого відтворення); •   накопичення коштів для розширеного відтворення; •   створення  системи  планово-фінансових  нормативів,  необхідних   для планування народногосподарських пропорцій відтворення основних фондів і розподілу ресурсів обладнання; • створення  системи  госпрозрахункових  нормативів,  які використовуються у розрахунках собівартості, прибутку і рентабельності; •    створення фонду розвитку виробництва, науки і техніки; •    стимулювання більш швидкого відновлення основних фондів. Існують різноманітні методи нарахування амортизації, що можна розділити на так звані 2 основні групи: методи нормального нарахування амортизації та методи прискореного нарахування амортизації. Перші припускають нарахування залежно від строку нормальної експлуатації об'єкта основних засобів, як правило, рівномірно й обчислюються виходячи з початкової вартості цього об'єкта. Другі базуються на прискоренні амортизаційного процесу виходячи з різноманітних систем прискорення й обчислюються частіше усього на основі залишкової вартості. Прискорена амортизація як економічна категорія - це така система нарахування амортизаційних відрахувань і порядок переоцінки засобів праці, за яких протягом перших років або всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання накопиченої суми амортизаційних відрахувань у порівнянні з дійсними темпами втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. у США внаслідок скорочення тривалості амортизаційних періодів і зростання масштабів прискореної амортизації за останні 30 років (з 1971 р.) промислові підприємства одержали можливість за рахунок амортизаційних відрахувань фінансувати близько 70% інвестицій, прискорилося відновлення виробництва. У Франції підприємства щорічно виділяють на амортизацію в середньому до 8% валового національного доходу, а валові інвестиції в основний капітал більш ніж на 60% фінансуються за рахунок амортизаційних відрахувань. Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод зменшення залишкової вартості та методу суми чисел (кумулятивний метод). Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках), яка визначається за такою формулою: На=1-, де п — тривалість корисного використання об'єкта основних фондів, років. ОФп — балансова (первісна) вартість об'єкта основних фондів, грн.; Різновидом розглянутого методу є метод прискорення зменшення залишкової вартості (метод подвійно залишкової амортизації), за яким сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну норму річної амортизації, яка застосовується при прямолінійному методі амортизації: Ар =, де А — знос (накопичена амортизація). Слід зазначити, що в ряді країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4 рази. Так, у Франції застосовуються такі коефіцієнти: 1,5 — у разі терміну служби засобу праці 3-4 роки; 2 — якщо цей термін становить 5-6 років; 2,5 — якщо строк служби об'єктів перевищує 10 років. Проте найчастіше, особливо в США, застосовується метод подвоєної норми амортизації[4,ст.176]. Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання і поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амортизації тут — величина змінна і розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (від 1 до 7, якщо строк служби сім років). Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби устаткування. При семирічному терміні служби це дорівнюватиме: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 = 28, або (1 + 7) : 2 · 7 = 28. Норма амортизації для першого року (коли залишилось сім років строку служби) дорівнюватиме: (7 : 28)100% = 25%, для другого року (коли залишилось шість років служби) — (6 : 28)100% = 21,43%. При використанні цього методу в перші три роки замортизовано буде понад 64% вартості основних фондів, а через п'ять років — майже 90%. Застосування методів прискореної амортизації основних фондів зумовлюється їх узгодженістю з конкретним механізмом ринкових відносин. Ці методи служать для підприємств гарантією від втрат внаслідок знецінення основних фондів, посилюють роль амортизації як джерела нагромадження[1,ст. 43-47]. 1.3. Механізм впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства Процес амортизації починається з оцінки вартості основних фондів та обліку за датою введення їх в експлуатацію. Отримані вартісні величини визначають обсяги фінансових ресурсів, які повинні бути повернені (замортизовані) у процесі експлуатації об'єктів основних засобів. Добуток річної норми амортизації і вартості об'єктів основних засобів виробництва характеризує собою грошову оцінку їх фізичного та технологічного зносу у звітному році. Акумуляція на окремому рахунку суми, що відповідає номінальній величині амортизаційних відрахувань при розподілі отриманої у звітному періоді виручки від реалізації продукції чи інших доходів, характеризує фактичний розмір амортизаційних відрахувань. Саме ця сума є реальним фінансовим ресурсом підприємства, цільовим призначенням якого є формування основного капіталу виробництва Переваги механізму прискореної амортизації можна аналізувати у двох аспектах: 1) більш швидке відтворення основних фондів; 2)менший негативний вплив інфляції; 3) зниження податкового преса для підприємства. В умовах Ринкової економіки необхідно постійно стежити за конкурентноспроможністю продукції. Отже виробник має завжди буги готовим до швидкого переходу на більш прогресивну або економічну технологію. Частину потреби в капітальних вкладеннях на це виробник покриває за рахунок амортизаційних накопичень, що при прискореному методі амортизації дає можливість тільки за перші три роки експлуатації основного капіталу забезпечити понад 50% вартості техніки, яка замінюється. Прискорена амортизація дає можливість більш повно врахувати моральне зношення і знизити можливість пере амортизації[ 3, ст82]. У той же час політика прискореної амортизації є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємств, створює можливість стимулювати поновлення продукції і виробничого апарату. 1.4. Фактори, що визначають прискорення амортизації основних виробничих фондів Методи прискореної амортизації (метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод) доцільно застосовувати по відношенню до тих об'єктів, які зазнають швидкого морального старіння, в зв'язку з чим значно зростають витрати на ремонт, технічне обслуговування, експлуатацію (на транспортні засоби, комп'ютерну техніку тощо). Ще одним чинником, що впливає на вибір методів, прискореної амортизації, є випуск продукції, попит на яку швидко змінюється (існує можливість падіння попиту раніше, ніж зноситься устаткування для її виробництва)[5,ст.240]. Але у певних ситуаціях підприємства виявляються не зацікавленими в збільшенні норм амортизації. Більше того, відомі випадки, коли підприємства вживали заходів щодо зменшення звичайних норм амортизації. Такі ситуації виникали, коли промислові підприємства, втрачаючи велику частину свого портфеля замовлень, виявлялися завантаженими на 20-40% потужності. Деякі підприємства звертаються в міністерство з проханням про консервацію частини своїх потужностей. В економічному відношенні це означає призупинення режиму амортизації основних фондів. Такий режим називається відстроченою амортизацією. Стосовно вибору прискореної чи звичайної амортизації, то потрібно враховувати активи підприємства, борговий стан, розширення чи звуження галузі у якій працює підприємство, дії конкурентів, багато інших факторів. Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів, їх стану та ефективності виробництва 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження Будь-яке дослідження розпочинається з одержання вихідної інформації (фактів). Процес збору первинного матеріалу (фактів) відбувається за допомогою статистичного спостереження, яке необхідно організувати так, щоб, спираючись на одержаний первинний матеріал (факти), можна було б зробити правильні узагальнюючі висновки. Відповідно до закону великих чисел, чим більшим є масив зібраної інформації, тим більш достовірні результати дослідження можна отримати про те або інше економічне явище. Проте дослідження такого масиву даних (інформації) потребує значних витрат часу та коштів. Тому використовують вибіркове спостереження, за допомогою якого характеристика всієї сукупності фактів дається за деякою їх частиною, яка відбирається у випадковому порядку. Оскільки дослідженнях використовують повторну і безповторну вибірку, то похибка вибірки становить[2, ст. 171]: , де  - стандартна похибка безповторної вибірки;  – квадратичне відхилення варіюючої ознаки;  – дисперсія варіюючої ознаки; n – чисельність одиниць вибіркової сукупності; N – чисельність генеральної сукупності. . За вихідними даними= 0,07. Слід зазначити, що відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини, яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням: , (2.1) де  - гранична похибка вибірки;  – коефіцієнт довіри (або кратності), який залежить від вірогідності, з якою можна гарантувати, що гранична похибка не перевищує t – кратну середню похибку (за умовою  = 2). Використовується максимальне значення дисперсії  = 0,56. За вихідними даними= 0,07. Гранична похибка вибірки дорівнює: Δ=2* 0,07=0,14 Формула 2.2, яка використовується для визначення граничної похибки вибірки дає можливість не тільки визначити похибку вибірку, а й розрахувати чисельність вибірки, щоб похибка не перевищувала певні задані розміри. Використовується максимальне значення дисперсії  = 0,56.  (2.2) Тоді чисельність безпоторотної вибірки буде становити:  Отже, чисельність вибірки становить 39 підприємств. Також варто зазначити, що вибір вибіркової сукупності (окремих підприємств) здійснювався випадковим способом за таблицею випадкових чисел. 2.2. Характеристика об’єкта дослідження Здійснивши вибірку випадковим способом отримано таку сукупність одиниць( таблиця 2.1) Характеристика вибіркової сукупності одиниць таблиця 2.1 Порядковий номер підприємства Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис.грн. Середньооблікова чисельність працівників, осіб Витрати виробництва, тис.грн. Вибуло основних виробничих фондів, тис.грн. Технологічна структура основних виробничих фондів Оновлення основних виробничих фондів, тис.грн.     первісна залишкова       1 2 4700 2500 2000 340 4000 250 01:00,4 250  2 3 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210  3 4 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  4 8 4700 2200 2000 350 4100 270 01:00,5 270  5 12 4100 2000 1500 300 3600 220 01:00,5 220  6 14 5200 2500 1800 300 4400 240 01:00,3 200  7 16 4100 2000 1500 360 3600 200 01:00,3 210  8 17 3700 1900 1500 360 3000 220 01:00,5 240  9 19 4500 2000 1600 320 3800 200 01:00,5 200  10 20 4500 2000 1700 350 3800 180 01:00,4 180  11 30 5600 2700 2000 380 5000 200 01:00,3 180  12 35 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210  13 36 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  14 38 4700 2200 2000 350 4100 270 01:00,5 270  15 42 4800 2200 1700 310 4200 230 01:00,6 220  16 43 5100 2500 1800 300 4400 240 01:00,3 200  17 44 5000 2600 1900 360 4500 190 01:00,5 180  18 45 4100 2100 1500 360 3600 200 01:00,3 210  19 46 3600 1900 1500 360 3000 220 01:00,5 240  20 47 4800 2200 2100 330 4000 280 01:00,3 250  21 48 4700 2200 2000 350 4100 270 01:00,5 270  22 50 3600 1850 1600 330 3000 190 01:00,4 180  23 51 3900 1900 1600 370 3200 200 01:00,3 200  24 56 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210  25 58 4800 2000 1800 330 4000 280 01:00,3 250  26 60 4800 2200 1700 310 4200 230 01:00,6 220  27 66 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  28 67 4800 2000 1800 330 4000 280 01:00,3 250  29 68 4700 2000 2000 350 4100 270 01:00,5 270  30 70 5000 2500 1800 300 4400 240 01:00,3 200  31 75 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  32 76 4100 2000 1500 300 3600 220 01:00,5 220  33 78 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  34 79 4600 1900 1800 340 4000 250 01:00,4 250  35 86 3900 1900 1600 370 3200 200 01:00,3 200  36 87 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210  37 95 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210  38 96 3700 1800 1000 420 3000 190 01:00,5 230  39 98 4000 2000 1900 360 3500 200 01:00,3 210   На основі відібраних одиниць сукупності (вибірки) мною сформовано об’єкт дослідження, характеристика якого наведена у таблиці2.2: Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження таблиці2.2 Порядковий номер підприємства Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн. Придатність основних виробничих фондів Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн. Витрати виробництва Коефіцієнт оновлення Продуктивність праці, тис.грн./особу Рентабельність виробництва     Первісна Залишкова   всього, тис.грн на 1 грн. проданої продукції, грн.     1 2 4700 2500 2000 0,800 2,35 4000 0,851 0,125 13,824 0,175  2 3 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  3 4 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  4 8 4700 2200 2000 0,909 2,35 4100 0,872 0,135 13,429 0,146  5 12 4100 2000 1500 0,750 2,73 3600 0,878 0,147 13,667 0,139  6 14 5200 2500 1800 0,720 2,89 4400 0,846 0,111 17,333 0,182  7 16 4100 2000 1500 0,750 2,73 3600 0,878 0,140 11,389 0,139  8 17 3700 1900 1500 0,789 2,47 3000 0,811 0,160 10,278 0,233  9 19 4500 2000 1600 0,800 2,81 3800 0,844 0,125 14,063 0,184  10 20 4500 2000 1700 0,850 2,65 3800 0,844 0,106 12,857 0,184  11 30 5600 2700 2000 0,741 2,80 5000 0,893 0,090 14,737 0,120  12 35 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  13 36 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  14 38 4700 2200 2000 0,909 2,35 4100 0,872 0,135 13,429 0,146  15 42 4800 2200 1700 0,773 2,82 4200 0,875 0,129 15,484 0,143  16 43 5100 2500 1800 0,720 2,83 4400 0,863 0,111 17,000 0,159  17 44 5000 2600 1900 0,731 2,63 4500 0,900 0,095 13,889 0,111  18 45 4100 2100 1500 0,714 2,73 3600 0,878 0,140 11,389 0,139  19 46 3600 1900 1500 0,789 2,40 3000 0,833 0,160 10,000 0,200  20 47 4800 2200 2100 0,955 2,29 4000 0,833 0,119 14,545 0,200  21 48 4700 2200 2000 0,909 2,35 4100 0,872 0,135 13,429 0,146  22 50 3600 1850 1600 0,865 2,25 3000 0,833 0,113 10,909 0,200  23 51 3900 1900 1600 0,842 2,44 3200 0,821 0,125 10,541 0,219  24 56 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  25 58 4800 2000 1800 0,900 2,67 4000 0,833 0,139 14,545 0,200  26 60 4800 2200 1700 0,773 2,82 4200 0,875 0,129 15,484 0,143  27 66 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  28 67 4800 2000 1800 0,900 2,67 4000 0,833 0,139 14,545 0,200  29 68 4700 2000 2000 1,000 2,35 4100 0,872 0,135 13,429 0,146  30 70 5000 2500 1800 0,720 2,78 4400 0,880 0,111 16,667 0,136  31 75 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  32 76 4100 2000 1500 0,750 2,73 3600 0,878 0,147 13,667 0,139  33 78 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  34 79 4600 1900 1800 0,947 2,56 4000 0,870 0,139 13,529 0,150  35 86 3900 1900 1600 0,842 2,44 3200 0,821 0,125 10,541 0,219  36 87 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  37 95 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  38 96 3700 1800 1000 0,556 3,70 3000 0,811 0,230 8,810 0,233  39 98 4000 2000 1900 0,950 2,11 3500 0,875 0,111 11,111 0,143  Середнє 4315,385 2070,51 1658,97 0,800 2,69 3689,74 0,853 0,141 12,413 0,173  Мода 3700 2000 1900 0,950 2,11 3000 0,875 0,111 11,111 0,143   На основі даних таблиці 2.2 можемо зробити короткий аналіз та характеристику об’єкта дослідження. За даними обчислень середнє значення обсягу виробленої продукції становить 4315,385 тис. грн, а найчастіше зустрічається 3700 тис. грн.Середні значення первісної вартості становлять 2070,51 тис. грн, модальне значення 2000 тис. грн. Також варто сказати, що середня придатність основних фондів становить 80%. Найбільшу частку становлять підприємства, ОВФ яких ношені на 21%. Вище середнє значення забезпечується часткою підприємств, придатність основних фондів яких становить 95%. Аналізуючи фондовіддачу можна стверджувати, що середній рівень фондовіддачі становить 2,69 грн/грн. Мінімальне значення фондовіддачі становить 2,11 грн/грн, а максимальне 3,7. Витрати на 1 грн. проданої продукції в середньому становлять 0,853грн. Найчастіше проявляються витрати в розмірі 0,875грн./гривню проданої продукції. Аналізуючи таблицю2.2 можна помітити, що придатність основних фондів практично не впливає на витрати на 1 грн. проданої продукції. Середній рівень рентабельності становить 17%. Групування вибіркової сукупності підприємств за амортизаційними відрахуваннями таблиця 2.3 Групи Амортизаційні відрахування тис.грн № підприємств Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Кількість підприємств Придатність основних виробничих фондів Витрати на одну гривню проданої продукції, грн. Продуктивність праці, тис.грн. /особу Рентабельність виробництва  І 288-330 2,3,7,10,12,13,24,25,27,28,29,31,33,36,37,38,39 69100 17 0,79 0,85 10,96 0,18  ІІ 330-372 4,8,9,14,18,19,20,21,22 38400 9 0,85 0,85 12,39 0,18  ІІІ 372-414 5,15,17,23,26,32,34,35 35200 8 0,80 0,86 13,35 0,16  ІV 414-456 6,16 10300 2 0,72 0,85 17,17 0,17  V 456-498 30 5000 1 0,72 0,88 16,67 0,14  ІV 498-540 1,11 10300 2 0,77 0,87 14,281 0,15   Вибрана чисельність одиниць була піддана економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ(таблиця 2.3). За даними таблиці 2.3 можна відзначити, що найбільша сукупність підприємств (група ІІІ) має середній розмір амортизаційних відрахувань в межах 358,66-394 тис.грн., а також рентабельність виробництва в цій групі займає друге місце. Загальною тенденцією є те, що зі зростанням амортизаційних відрахувань витрати на гривню проданої продукції зростають, що є закономірним явищем (графік 2.1). графік 2.1  Знак „+” вказує на те, що зв’язок прямий , тобто збільшення однієї величини призводить до збільшення іншої, що і підтверджує факт збільшення витрат на одну гривню проданої продукції зі збільшенням амортизаційних відрахувань. Продуктивність праці зі зростанням амортизаційних відрахувань також зростає, але цей збіг не закономірний, оскільки для збільшення продуктивності праці потрібні вкладення коштів у нові засоби виробництва, а прискорена амортизація навпаки - зменшує обігові кошти, звичайно можливий випадок отримання підприємствами кредиту. Найменший обсяг виробництва становить у третій групі (2886,6тис.грн), де амортизаційні відрахування середні. Це, можливо, зумовлено малим власним капіталом цих підприємств, але придатність ОВФ цих підприємств майже найвища. Найбільший обсяг виробництва у п’ятій групі (5000тис.грн). Стосовно тенденції, то загальна тенденція закономірна, найбільші амортизаційні відрахування мають підприємства з найбільшим обсягом виробництва продукції (графік 2.2). графік 2.2  Основним з показників фінансового результату діяльності підприємства є рентабельність. З таблиці 2.3 видно, що рентабельність виробництва найвища у групі ІІ, де, майже, найменші амортизаційні відрахування. Цей зв’язок є закономірними, оскільки, чим менші амортизаційні відрахування тим більший прибуток, а рентабельність-це відношення прибутку до собівартості. Нажаль, у даному економічному групуванні я не можу помітити функціональний зв’язок між зростанням амортизаційних відрахувань і зменшення рентабельності(можливо, це зумовлено різними видами витрат на даних підприємствах, чи допомогою держави ), але загальна тенденція показує зниження рентабельності зі збільшенням амортизаційних відрахувань (графік 2.3). графік 2.3  Знак „-” вказує на те, що зв’язок обернений, тобто збільшення однієї величини призводить до зменшення іншої, що і підтверджує факт зниження рентабельності зі збільшенням амортизаційних відрахувань. 2.3. Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на обсяги виробництва 1) Вихідна інформація про прискорену амортизацію основних виробничих фондів та обсяги виробництва (таблиця 2.4): таблиця 2.4 Порядковий номер підприємства Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Амортизаційні відрахування,тис. грн.       1 2 4700 500  2 3 4000 320  3 4 3700 288  4 8 4700 352  5 12 4100 400  6 14 5200 450  7 16 4100 320  8 17 3700 342  9 19 4500 360  10 20 4500 320  11 30 5600 540  12 35 4000 320  13 36 3700 288  14 38 4700 352  15 42 4800 396  16 43 5100 450  17 44 5000 416  18 45 4100 336  19 46 3600 342  20 47 4800 352  21 48 4700 352  22 50 3600 370  23 51 3900 380  24 56 4000 320  25 58 4800 320  26 60 4800 396  27 66 3700 288  28 67 4800 320  29 68 4700 320  30 70 5000 450  31 75 3700 288  32 76 4100 400  33 78 3700 288  34 79 4600 380  35 86 3900 380  36 87 4000 320  37 95 4000 320  38 96 3700 288  39 98 4000 320   За таблицею 2.4 можна розглянути графік залежності обсягу виробництва від величини амортизаційних відрахувань: графік 2.4  З графіка 2.4 можна побачити тенденцію зростання обсягу виробництва зі зростанням амортизаційних відрахувань, це можна пояснити тим, що зі зростанням обсягу проданої продукції підприємство має змогу збільшити обсяг амортизаційних відрахувань. 2) Для уточнення зв’язку між даними будую кореляційну таблицю (таблиця 2.5) : де х - сума амортизаційних відрахувань, тобто факторна ознака; у-обсяг виробленої продукції, тобто результативна ознака; таблиця 2.5 Порядковий номер підприємства Підприємства Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток    X Y                                               1 2 500 4700 142,46 384,62 20295,29 147929 54792,90  2 3 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  3 4 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  4 8 352 4700 -5,54 384,62 30,67 147929 -2130,18  5 12 400 4100 42,46 -215,38 1802,98 46390,53 -9145,56  6 14 450 5200 92,46 884,62 8549,14 782544,4 81792,90  7 16 320 4100 -37,54 -215,38 1409,14 46390,53 8085,21  8 17 342 3700 -15,54 -615,38 241,44 378698,2 9562,13  9 19 360 4500 2,46 184,62 6,06 34082,84 454,44  10 20 320 4500 -37,54 184,62 1409,14 34082,84 -6930,18  11 30 540 5600 182,46 1284,62 33292,21 1650237 234392,90  12 35 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  13 36 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  14 38 352 4700 -5,54 384,62 30,67 147929 -2130,18  15 42 396 4800 38,46 484,62 1479,29 234852,1 18639,05  16 43 450 5100 92,46 784,62 8549,14 615621,3 72546,75  17 44 416 5000 58,46 684,62 3417,75 468698,2 40023,67  18 45 336 4100 -21,54 -215,38 463,91 46390,53 4639,05  19 46 342 3600 -15,54 -715,38 241,44 511775,1 11115,98  20 47 352 4800 -5,54 484,62 30,67 234852,1 -2684,02  21 48 352 4700 -5,54 384,62 30,67 147929 -2130,18  22 50 370 3600 12,46 -715,38 155,29 511775,1 -8914,79  23 51 380 3900 22,46 -415,38 504,52 172544,4 -9330,18  24 56 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  25 58 320 4800 -37,54 484,62 1409,14 234852,1 -18191,72  26 60 396 4800 38,46 484,62 1479,29 234852,1 18639,05  27 66 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  28 67 320 4800 -37,54 484,62 1409,14 234852,1 -18191,72  29 68 320 4700 -37,54 384,62 1409,14 147929 -14437,87  30 70 450 5000 92,46 684,62 8549,14 468698,2 63300,59  31 75 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  32 76 400 4100 42,46 -215,38 1802,98 46390,53 -9145,56  33 78 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  34 79 380 4600 22,46 284,62 504,52 81005,92 6392,90  35 86 380 3900 22,46 -415,38 504,52 172544,4 -9330,18  36 87 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  37 95 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  38 96 288 3700 -69,54 -615,38 4835,60 378698,2 42792,90  39 98 320 4000 -37,54 -315,38 1409,14 99467,46 11839,05  Σ   13944 168300 0,00 0,00 136475,69 10850769 839476,92  Середнє   357,54 4315,38             3) Для встановлення лінійної залежності і тісноти зв’язку розраховую коефіцієнт лінійної кореляції за формулою 2.3:  (2.3)
Антиботан аватар за замовчуванням

19.12.2011 21:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!