Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИСКОРЕНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента
з „Економіки підприємства” за галуззю знань 0305
„Економіка та підприємництво”
Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Теоретичні засади прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність
Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення …………........................................................................................4
Прискорена амортизація основних виробничих фондів як економічна категорія ……………………………………….......................................…6
Механізм впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства ………………….….10
Фактори, що визначають прискорення амортизації основних виробничих фондів …………………………................................................12
Розділ 2. Економічна оцінка прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність
2.1 Методика проведення дослідження..............................................................13
2.2 Характеристика об’єкта дослідження ……...................................................15
2.3Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на обсяги виробництва………………………….......................................................22
2.4 Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів ……….........................................27
2.5Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на зношуваність основних виробничих фондів.......................................................32
2.6Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на придатність основних виробничих фондів.........................................................36
2.7 Оцінка впливу прискореної амортизації на ефективність виробництва………...............................................................................................40
Розділ 3. ОбҐрунтування пропозицій щодо оптимізації прискореної амортизації основних виробничих фондів
3.Оптимальні методи і норми амортизаційних відрахувань...............44
Висновки………………………………………………………………..………..47
Список використаної літератури………………………………………...……...48
Вступ
В даній роботі за допомогою кореляційного аналізу та опрацювання наукової інформації здійснена спроба пошуку найоптимальніших норм прискореної амортизації, як одного з найважливіших чинників розвитку підприємства-основної ланки господарства країни.
Розділ 1. Теоретичні засади прискореної амортизації основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємства
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при на явності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, багаторічні насадження. До основних фондів відноситься інвентар й інструмент вартістю більше 15 неоподаткованих мінімумів доходу громадян або терміном служби більше одного року незалежно від їх вартості. До основних фондів не відносяться спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються.
Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Соціальне значення основних виробничих фондів полягає у забезпеченні працівників :
засобами для життя;
служить засобом для самовираження працівників через прикладання праці до роботи, яка подобається;
також соціальна дія проявляється в тому, що основні виробничі фонди дозволяють людині зекономити час, який вона може використати для свого розвитку.
1.2. Прискорена амортизація основних виробничих фондів як економічна категорія
Як і будь-що основні виробничі фонди зношуються. Основним із джерел відновлення ОВФ є амортизація. Амортизація – це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів для повного їх відновлення (реновації).
Грошовим вираженням розміру амортизації є амортизаційні відрахування, що відповідають ступеню спрацювання основних фондів.
Амортизаційні відрахування є важливою частиною поточних витрат на виробництво продукції (вони вносяться у собівартість) і фінансових ресурсів народного господарства. Система амортизації відіграє важливу роль в економічному механізмі, виконуючи такі функції:
• формування фондів для повного відновлення основних фондів, що вибувають, після закінчення терміну їх придатності (забезпечення простого відтворення);
• накопичення коштів для розширеного відтворення;
• створення системи планово-фінансових нормативів, необхідних для планування народногосподарських пропорцій відтворення основних фондів і розподілу ресурсів обладнання;
• створення системи госпрозрахункових нормативів, які використовуються у розрахунках собівартості, прибутку і рентабельності;
• створення фонду розвитку виробництва, науки і техніки;
• стимулювання більш швидкого відновлення основних фондів.
Існують різноманітні методи нарахування амортизації, що можна розділити на так звані 2 основні групи: методи нормального нарахування амортизації та методи прискореного нарахування амортизації. Перші припускають нарахування залежно від строку нормальної експлуатації об'єкта основних засобів, як правило, рівномірно й обчислюються виходячи з початкової вартості цього об'єкта. Другі базуються на прискоренні амортизаційного процесу виходячи з різноманітних систем прискорення й обчислюються частіше усього на основі залишкової вартості.
Прискорена амортизація як економічна категорія - це така система нарахування амортизаційних відрахувань і порядок переоцінки засобів праці, за яких протягом перших років або всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання накопиченої суми амортизаційних відрахувань у порівнянні з дійсними темпами втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. у США внаслідок скорочення тривалості амортизаційних періодів і зростання масштабів прискореної амортизації за останні 30 років (з 1971 р.) промислові підприємства одержали можливість за рахунок амортизаційних відрахувань фінансувати близько 70% інвестицій, прискорилося відновлення виробництва. У Франції підприємства щорічно виділяють на амортизацію в середньому до 8% валового національного доходу, а валові інвестиції в основний капітал більш ніж на 60% фінансуються за рахунок амортизаційних відрахувань. Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод зменшення залишкової вартості та методу суми чисел (кумулятивний метод).
Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках), яка визначається за такою формулою:
На=1-,
де п — тривалість корисного використання об'єкта основних фондів, років. ОФп — балансова (первісна) вартість об'єкта основних фондів, грн.;
Різновидом розглянутого методу є метод прискорення зменшення залишкової вартості (метод подвійно залишкової амортизації), за яким сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну норму річної амортизації, яка застосовується при прямолінійному методі амортизації:
Ар =,
де А — знос (накопичена амортизація).
Слід зазначити, що в ряді країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4 рази. Так, у Франції застосовуються такі коефіцієнти: 1,5 — у разі терміну служби засобу праці 3-4 роки; 2 — якщо цей термін становить 5-6 років; 2,5 — якщо строк служби об'єктів перевищує 10 років. Проте найчастіше, особливо в США, застосовується метод подвоєної норми амортизації[4,ст.176].
Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання і поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амортизації тут — величина змінна і розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (від 1 до 7, якщо строк служби сім років). Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби устаткування.
При семирічному терміні служби це дорівнюватиме:
1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 = 28, або (1 + 7) : 2 · 7 = 28.
Норма амортизації для першого року (коли залишилось сім років строку служби) дорівнюватиме:
(7 : 28)100% = 25%,
для другого року (коли залишилось шість років служби) —
(6 : 28)100% = 21,43%.
При використанні цього методу в перші три роки замортизовано буде понад 64% вартості основних фондів, а через п'ять років — майже 90%. Застосування методів прискореної амортизації основних фондів зумовлюється їх узгодженістю з конкретним механізмом ринкових відносин. Ці методи служать для підприємств гарантією від втрат внаслідок знецінення основних фондів, посилюють роль амортизації як джерела нагромадження[1,ст. 43-47].
1.3. Механізм впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
Процес амортизації починається з оцінки вартості основних фондів та обліку за датою введення їх в експлуатацію. Отримані вартісні величини визначають обсяги фінансових ресурсів, які повинні бути повернені (замортизовані) у процесі експлуатації об'єктів основних засобів. Добуток річної норми амортизації і вартості об'єктів основних засобів виробництва характеризує собою грошову оцінку їх фізичного та технологічного зносу у звітному році. Акумуляція на окремому рахунку суми, що відповідає номінальній величині амортизаційних відрахувань при розподілі отриманої у звітному періоді виручки від реалізації продукції чи інших доходів, характеризує фактичний розмір амортизаційних відрахувань. Саме ця сума є реальним фінансовим ресурсом підприємства, цільовим призначенням якого є формування основного капіталу виробництва Переваги механізму прискореної амортизації можна аналізувати у двох аспектах:
1) більш швидке відтворення основних фондів;
2)менший негативний вплив інфляції;
3) зниження податкового преса для підприємства.
В умовах Ринкової економіки необхідно постійно стежити за конкурентноспроможністю продукції. Отже виробник має завжди буги готовим до швидкого переходу на більш прогресивну або економічну технологію. Частину потреби в капітальних вкладеннях на це виробник покриває за рахунок амортизаційних накопичень, що при прискореному методі амортизації дає можливість тільки за перші три роки експлуатації основного капіталу забезпечити понад 50% вартості техніки, яка замінюється. Прискорена амортизація дає можливість більш повно врахувати моральне зношення і знизити можливість пере амортизації[ 3, ст82].
У той же час політика прискореної амортизації є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємств, створює можливість стимулювати поновлення продукції і виробничого апарату.
1.4. Фактори, що визначають прискорення амортизації основних
виробничих фондів
Методи прискореної амортизації (метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод) доцільно застосовувати по відношенню до тих об'єктів, які зазнають швидкого морального старіння, в зв'язку з чим значно зростають витрати на ремонт, технічне обслуговування, експлуатацію (на транспортні засоби, комп'ютерну техніку тощо). Ще одним чинником, що впливає на вибір методів, прискореної амортизації, є випуск продукції, попит на яку швидко змінюється (існує можливість падіння попиту раніше, ніж зноситься устаткування для її виробництва)[5,ст.240]. Але у певних ситуаціях підприємства виявляються не зацікавленими в збільшенні норм амортизації. Більше того, відомі випадки, коли підприємства вживали заходів щодо зменшення звичайних норм амортизації. Такі ситуації виникали, коли промислові підприємства, втрачаючи велику частину свого портфеля замовлень, виявлялися завантаженими на 20-40% потужності. Деякі підприємства звертаються в міністерство з проханням про консервацію частини своїх потужностей. В економічному відношенні це означає призупинення режиму амортизації основних фондів. Такий режим називається відстроченою амортизацією.
Стосовно вибору прискореної чи звичайної амортизації, то потрібно враховувати активи підприємства, борговий стан, розширення чи звуження галузі у якій працює підприємство, дії конкурентів, багато інших факторів.
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів, їх стану та ефективності виробництва
2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження
Будь-яке дослідження розпочинається з одержання вихідної інформації (фактів). Процес збору первинного матеріалу (фактів) відбувається за допомогою статистичного спостереження, яке необхідно організувати так, щоб, спираючись на одержаний первинний матеріал (факти), можна було б зробити правильні узагальнюючі висновки.
Відповідно до закону великих чисел, чим більшим є масив зібраної інформації, тим більш достовірні результати дослідження можна отримати про те або інше економічне явище.
Проте дослідження такого масиву даних (інформації) потребує значних витрат часу та коштів. Тому використовують вибіркове спостереження, за допомогою якого характеристика всієї сукупності фактів дається за деякою їх частиною, яка відбирається у випадковому порядку.
Оскільки дослідженнях використовують повторну і безповторну вибірку, то похибка вибірки становить[2, ст. 171]:
,
де - стандартна похибка безповторної вибірки;
– квадратичне відхилення варіюючої ознаки;
– дисперсія варіюючої ознаки;
n – чисельність одиниць вибіркової сукупності;
N – чисельність генеральної сукупності.
. За вихідними даними= 0,07.
Слід зазначити, що відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини, яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням:
, (2.1)
де - гранична похибка вибірки;
– коефіцієнт довіри (або кратності), який залежить від вірогідності, з якою можна гарантувати, що гранична похибка не перевищує t – кратну середню похибку (за умовою = 2). Використовується максимальне значення дисперсії = 0,56. За вихідними даними= 0,07.
Гранична похибка вибірки дорівнює:
Δ=2* 0,07=0,14
Формула 2.2, яка використовується для визначення граничної похибки вибірки дає можливість не тільки визначити похибку вибірку, а й розрахувати чисельність вибірки, щоб похибка не перевищувала певні задані розміри. Використовується максимальне значення дисперсії = 0,56.
(2.2)
Тоді чисельність безпоторотної вибірки буде становити:
Отже, чисельність вибірки становить 39 підприємств.
Також варто зазначити, що вибір вибіркової сукупності (окремих підприємств) здійснювався випадковим способом за таблицею випадкових чисел.
2.2. Характеристика об’єкта дослідження
Здійснивши вибірку випадковим способом отримано таку сукупність одиниць( таблиця 2.1)
Характеристика вибіркової сукупності одиниць таблиця 2.1
Порядковий номер підприємства
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість основних виробничих фондів, тис.грн.
Середньооблікова чисельність працівників, осіб
Витрати виробництва, тис.грн.
Вибуло основних виробничих фондів, тис.грн.
Технологічна структура основних виробничих фондів
Оновлення основних виробничих фондів, тис.грн.
первісна
залишкова
1
2
4700
2500
2000
340
4000
250
01:00,4
250
2
3
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
3
4
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
4
8
4700
2200
2000
350
4100
270
01:00,5
270
5
12
4100
2000
1500
300
3600
220
01:00,5
220
6
14
5200
2500
1800
300
4400
240
01:00,3
200
7
16
4100
2000
1500
360
3600
200
01:00,3
210
8
17
3700
1900
1500
360
3000
220
01:00,5
240
9
19
4500
2000
1600
320
3800
200
01:00,5
200
10
20
4500
2000
1700
350
3800
180
01:00,4
180
11
30
5600
2700
2000
380
5000
200
01:00,3
180
12
35
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
13
36
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
14
38
4700
2200
2000
350
4100
270
01:00,5
270
15
42
4800
2200
1700
310
4200
230
01:00,6
220
16
43
5100
2500
1800
300
4400
240
01:00,3
200
17
44
5000
2600
1900
360
4500
190
01:00,5
180
18
45
4100
2100
1500
360
3600
200
01:00,3
210
19
46
3600
1900
1500
360
3000
220
01:00,5
240
20
47
4800
2200
2100
330
4000
280
01:00,3
250
21
48
4700
2200
2000
350
4100
270
01:00,5
270
22
50
3600
1850
1600
330
3000
190
01:00,4
180
23
51
3900
1900
1600
370
3200
200
01:00,3
200
24
56
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
25
58
4800
2000
1800
330
4000
280
01:00,3
250
26
60
4800
2200
1700
310
4200
230
01:00,6
220
27
66
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
28
67
4800
2000
1800
330
4000
280
01:00,3
250
29
68
4700
2000
2000
350
4100
270
01:00,5
270
30
70
5000
2500
1800
300
4400
240
01:00,3
200
31
75
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
32
76
4100
2000
1500
300
3600
220
01:00,5
220
33
78
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
34
79
4600
1900
1800
340
4000
250
01:00,4
250
35
86
3900
1900
1600
370
3200
200
01:00,3
200
36
87
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
37
95
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
38
96
3700
1800
1000
420
3000
190
01:00,5
230
39
98
4000
2000
1900
360
3500
200
01:00,3
210
На основі відібраних одиниць сукупності (вибірки) мною сформовано об’єкт дослідження, характеристика якого наведена у таблиці2.2:
Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження
таблиці2.2
Порядковий номер підприємства
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
Придатність основних виробничих фондів
Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн.
Витрати виробництва
Коефіцієнт оновлення
Продуктивність праці, тис.грн./особу
Рентабельність виробництва
Первісна
Залишкова
всього, тис.грн
на 1 грн. проданої продукції, грн.
1
2
4700
2500
2000
0,800
2,35
4000
0,851
0,125
13,824
0,175
2
3
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
3
4
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
4
8
4700
2200
2000
0,909
2,35
4100
0,872
0,135
13,429
0,146
5
12
4100
2000
1500
0,750
2,73
3600
0,878
0,147
13,667
0,139
6
14
5200
2500
1800
0,720
2,89
4400
0,846
0,111
17,333
0,182
7
16
4100
2000
1500
0,750
2,73
3600
0,878
0,140
11,389
0,139
8
17
3700
1900
1500
0,789
2,47
3000
0,811
0,160
10,278
0,233
9
19
4500
2000
1600
0,800
2,81
3800
0,844
0,125
14,063
0,184
10
20
4500
2000
1700
0,850
2,65
3800
0,844
0,106
12,857
0,184
11
30
5600
2700
2000
0,741
2,80
5000
0,893
0,090
14,737
0,120
12
35
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
13
36
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
14
38
4700
2200
2000
0,909
2,35
4100
0,872
0,135
13,429
0,146
15
42
4800
2200
1700
0,773
2,82
4200
0,875
0,129
15,484
0,143
16
43
5100
2500
1800
0,720
2,83
4400
0,863
0,111
17,000
0,159
17
44
5000
2600
1900
0,731
2,63
4500
0,900
0,095
13,889
0,111
18
45
4100
2100
1500
0,714
2,73
3600
0,878
0,140
11,389
0,139
19
46
3600
1900
1500
0,789
2,40
3000
0,833
0,160
10,000
0,200
20
47
4800
2200
2100
0,955
2,29
4000
0,833
0,119
14,545
0,200
21
48
4700
2200
2000
0,909
2,35
4100
0,872
0,135
13,429
0,146
22
50
3600
1850
1600
0,865
2,25
3000
0,833
0,113
10,909
0,200
23
51
3900
1900
1600
0,842
2,44
3200
0,821
0,125
10,541
0,219
24
56
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
25
58
4800
2000
1800
0,900
2,67
4000
0,833
0,139
14,545
0,200
26
60
4800
2200
1700
0,773
2,82
4200
0,875
0,129
15,484
0,143
27
66
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
28
67
4800
2000
1800
0,900
2,67
4000
0,833
0,139
14,545
0,200
29
68
4700
2000
2000
1,000
2,35
4100
0,872
0,135
13,429
0,146
30
70
5000
2500
1800
0,720
2,78
4400
0,880
0,111
16,667
0,136
31
75
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
32
76
4100
2000
1500
0,750
2,73
3600
0,878
0,147
13,667
0,139
33
78
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
34
79
4600
1900
1800
0,947
2,56
4000
0,870
0,139
13,529
0,150
35
86
3900
1900
1600
0,842
2,44
3200
0,821
0,125
10,541
0,219
36
87
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
37
95
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
38
96
3700
1800
1000
0,556
3,70
3000
0,811
0,230
8,810
0,233
39
98
4000
2000
1900
0,950
2,11
3500
0,875
0,111
11,111
0,143
Середнє
4315,385
2070,51
1658,97
0,800
2,69
3689,74
0,853
0,141
12,413
0,173
Мода
3700
2000
1900
0,950
2,11
3000
0,875
0,111
11,111
0,143
На основі даних таблиці 2.2 можемо зробити короткий аналіз та характеристику об’єкта дослідження.
За даними обчислень середнє значення обсягу виробленої продукції становить 4315,385 тис. грн, а найчастіше зустрічається 3700 тис. грн.Середні значення первісної вартості становлять 2070,51 тис. грн, модальне значення 2000 тис. грн. Також варто сказати, що середня придатність основних фондів становить 80%. Найбільшу частку становлять підприємства, ОВФ яких ношені на 21%. Вище середнє значення забезпечується часткою підприємств, придатність основних фондів яких становить 95%. Аналізуючи фондовіддачу можна стверджувати, що середній рівень фондовіддачі становить 2,69 грн/грн. Мінімальне значення фондовіддачі становить 2,11 грн/грн, а максимальне 3,7. Витрати на 1 грн. проданої продукції в середньому становлять 0,853грн. Найчастіше проявляються витрати в розмірі 0,875грн./гривню проданої продукції. Аналізуючи таблицю2.2 можна помітити, що придатність основних фондів практично не впливає на витрати на 1 грн. проданої продукції. Середній рівень рентабельності становить 17%.
Групування вибіркової сукупності підприємств за амортизаційними відрахуваннями
таблиця 2.3
Групи
Амортизаційні відрахування тис.грн
№ підприємств
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Кількість підприємств
Придатність основних виробничих фондів
Витрати на одну гривню проданої продукції, грн.
Продуктивність праці, тис.грн. /особу
Рентабельність виробництва
І
288-330
2,3,7,10,12,13,24,25,27,28,29,31,33,36,37,38,39
69100
17
0,79
0,85
10,96
0,18
ІІ
330-372
4,8,9,14,18,19,20,21,22
38400
9
0,85
0,85
12,39
0,18
ІІІ
372-414
5,15,17,23,26,32,34,35
35200
8
0,80
0,86
13,35
0,16
ІV
414-456
6,16
10300
2
0,72
0,85
17,17
0,17
V
456-498
30
5000
1
0,72
0,88
16,67
0,14
ІV
498-540
1,11
10300
2
0,77
0,87
14,281
0,15
Вибрана чисельність одиниць була піддана економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ(таблиця 2.3).
За даними таблиці 2.3 можна відзначити, що найбільша сукупність підприємств (група ІІІ) має середній розмір амортизаційних відрахувань в межах 358,66-394 тис.грн., а також рентабельність виробництва в цій групі займає друге місце. Загальною тенденцією є те, що зі зростанням амортизаційних відрахувань витрати на гривню проданої продукції зростають, що є закономірним явищем (графік 2.1).
графік 2.1
Знак „+” вказує на те, що зв’язок прямий , тобто збільшення однієї величини призводить до збільшення іншої, що і підтверджує факт збільшення витрат на одну гривню проданої продукції зі збільшенням амортизаційних відрахувань.
Продуктивність праці зі зростанням амортизаційних відрахувань також зростає, але цей збіг не закономірний, оскільки для збільшення продуктивності праці потрібні вкладення коштів у нові засоби виробництва, а прискорена амортизація навпаки - зменшує обігові кошти, звичайно можливий випадок отримання підприємствами кредиту.
Найменший обсяг виробництва становить у третій групі (2886,6тис.грн), де амортизаційні відрахування середні. Це, можливо, зумовлено малим власним капіталом цих підприємств, але придатність ОВФ цих підприємств майже найвища. Найбільший обсяг виробництва у п’ятій групі (5000тис.грн).
Стосовно тенденції, то загальна тенденція закономірна, найбільші амортизаційні відрахування мають підприємства з найбільшим обсягом виробництва продукції (графік 2.2).
графік 2.2
Основним з показників фінансового результату діяльності підприємства є рентабельність. З таблиці 2.3 видно, що рентабельність виробництва найвища у групі ІІ, де, майже, найменші амортизаційні відрахування. Цей зв’язок є закономірними, оскільки, чим менші амортизаційні відрахування тим більший прибуток, а рентабельність-це відношення прибутку до собівартості. Нажаль, у даному економічному групуванні я не можу помітити функціональний зв’язок між зростанням амортизаційних відрахувань і зменшення рентабельності(можливо, це зумовлено різними видами витрат на даних підприємствах, чи допомогою держави ), але загальна тенденція показує зниження рентабельності зі збільшенням амортизаційних відрахувань (графік 2.3).
графік 2.3
Знак „-” вказує на те, що зв’язок обернений, тобто збільшення однієї величини призводить до зменшення іншої, що і підтверджує факт зниження рентабельності зі збільшенням амортизаційних відрахувань.
2.3. Оцінка впливу прискореної амортизації основних виробничих фондів на обсяги виробництва
1) Вихідна інформація про прискорену амортизацію основних виробничих фондів та обсяги виробництва (таблиця 2.4):
таблиця 2.4
Порядковий номер підприємства
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Амортизаційні відрахування,тис. грн.
1
2
4700
500
2
3
4000
320
3
4
3700
288
4
8
4700
352
5
12
4100
400
6
14
5200
450
7
16
4100
320
8
17
3700
342
9
19
4500
360
10
20
4500
320
11
30
5600
540
12
35
4000
320
13
36
3700
288
14
38
4700
352
15
42
4800
396
16
43
5100
450
17
44
5000
416
18
45
4100
336
19
46
3600
342
20
47
4800
352
21
48
4700
352
22
50
3600
370
23
51
3900
380
24
56
4000
320
25
58
4800
320
26
60
4800
396
27
66
3700
288
28
67
4800
320
29
68
4700
320
30
70
5000
450
31
75
3700
288
32
76
4100
400
33
78
3700
288
34
79
4600
380
35
86
3900
380
36
87
4000
320
37
95
4000
320
38
96
3700
288
39
98
4000
320
За таблицею 2.4 можна розглянути графік залежності обсягу виробництва від величини амортизаційних відрахувань:
графік 2.4
З графіка 2.4 можна побачити тенденцію зростання обсягу виробництва зі зростанням амортизаційних відрахувань, це можна пояснити тим, що зі зростанням обсягу проданої продукції підприємство має змогу збільшити обсяг амортизаційних відрахувань.
2) Для уточнення зв’язку між даними будую кореляційну таблицю (таблиця 2.5) :
де х - сума амортизаційних відрахувань, тобто факторна ознака;
у-обсяг виробленої продукції, тобто результативна ознака;
таблиця 2.5
Порядковий номер підприємства
Підприємства
Значення ознаки
Відхилення від середньої
Квадратичне відхилення
Добуток
X
Y
1
2
500
4700
142,46
384,62
20295,29
147929
54792,90
2
3
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
3
4
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
4
8
352
4700
-5,54
384,62
30,67
147929
-2130,18
5
12
400
4100
42,46
-215,38
1802,98
46390,53
-9145,56
6
14
450
5200
92,46
884,62
8549,14
782544,4
81792,90
7
16
320
4100
-37,54
-215,38
1409,14
46390,53
8085,21
8
17
342
3700
-15,54
-615,38
241,44
378698,2
9562,13
9
19
360
4500
2,46
184,62
6,06
34082,84
454,44
10
20
320
4500
-37,54
184,62
1409,14
34082,84
-6930,18
11
30
540
5600
182,46
1284,62
33292,21
1650237
234392,90
12
35
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
13
36
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
14
38
352
4700
-5,54
384,62
30,67
147929
-2130,18
15
42
396
4800
38,46
484,62
1479,29
234852,1
18639,05
16
43
450
5100
92,46
784,62
8549,14
615621,3
72546,75
17
44
416
5000
58,46
684,62
3417,75
468698,2
40023,67
18
45
336
4100
-21,54
-215,38
463,91
46390,53
4639,05
19
46
342
3600
-15,54
-715,38
241,44
511775,1
11115,98
20
47
352
4800
-5,54
484,62
30,67
234852,1
-2684,02
21
48
352
4700
-5,54
384,62
30,67
147929
-2130,18
22
50
370
3600
12,46
-715,38
155,29
511775,1
-8914,79
23
51
380
3900
22,46
-415,38
504,52
172544,4
-9330,18
24
56
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
25
58
320
4800
-37,54
484,62
1409,14
234852,1
-18191,72
26
60
396
4800
38,46
484,62
1479,29
234852,1
18639,05
27
66
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
28
67
320
4800
-37,54
484,62
1409,14
234852,1
-18191,72
29
68
320
4700
-37,54
384,62
1409,14
147929
-14437,87
30
70
450
5000
92,46
684,62
8549,14
468698,2
63300,59
31
75
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
32
76
400
4100
42,46
-215,38
1802,98
46390,53
-9145,56
33
78
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
34
79
380
4600
22,46
284,62
504,52
81005,92
6392,90
35
86
380
3900
22,46
-415,38
504,52
172544,4
-9330,18
36
87
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
37
95
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
38
96
288
3700
-69,54
-615,38
4835,60
378698,2
42792,90
39
98
320
4000
-37,54
-315,38
1409,14
99467,46
11839,05
Σ
13944
168300
0,00
0,00
136475,69
10850769
839476,92
Середнє
357,54
4315,38
3) Для встановлення лінійної залежності і тісноти зв’язку розраховую коефіцієнт лінійної кореляції за формулою 2.3:
(2.3)