Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Управління маркетинговим потенціалом підприємства шляхом управління оптимізації асортиментної політики
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економіки і підприємництва
Курсова робота
з дисципліни “Управління потенціалом підприємства ”
на тему:
“Управління маркетинговим потенціалом підприємства шляхом управління оптимізації асортиментної політики”
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Асортиментна політика підприємства та її місце у формуванні маркетингово потенціалу
1.1.Економічна сутність та види товарного асортименту…………………….5
1.2.Перспективний товарний асортимент як складова частина економічної стратегії підприємства…………………………………………………………..10
1.3. Методичні підходи щодо формування перспективного товарного асортименту……………………………………………………………………...24Розділ 2.Аналіз маркетингово потенціалу підприємства і його асортиментної політики
2.1.Загальна характеристика підприємства………………………………………..25
2.2.Аналіз асортименту продукції підприємства………………………………….30
2.3.Проблеми удосконалення асортиментної політики…………………………..34
Розділ 3.Обгрунтування заходів щодо покращення асортиментної політики
3.1.Аналіз можливостей виробництва і збуту нового продукту…………………38
3.2.Оновлення техніко-технологічної бази шляхом проведення технологічного переозброєння й реконструкції підприємства……………………………………41
Висновки……………………………………………………………………………40
Список використаної літератури ………………………………………………….42
Вступ
Розвиток ринкових відносин у суспільстві постійно змінює умови функціонування національних підприємств як на мікро- так і на макро- економічному рівні. Великі труднощі у діяльності підприємств пов’язані із неминучим співіснуванням елементів застарілої асортиментної політики підприємства, відсутність ринку у чистому вигляді, що не дозволяє безпосередньо орієнтуватись на зарубіжний досвід. Разом з цим, непідготовленість персоналу для роботи в умовах ринку негативно впливає на практичну діяльність підприємств. Складні умови функціонування, зміни форми власності, конкуренція, економічна самостійність підприємств вимагає від керівників усіх рівнів управління нових знань і навичок, які б відповідали вимогам часу. Що означає товар ?Це засіб задоволення певної потреби. Отже, товаром є все, що може задовольнити потребу (матеріальні вироби, послуги, ідеї, технології)-.
Актуальність моєї теми полягає в тому, що товари поділяють за групи та критеріями і сферами використання (товари споживчого попиту, або споживчі товари. В класифікації покладений розподіл всіх товарів орієнтованих відповідно до типу покупця:
- споживчі товари та послуги;
- товари виробничого призначення (промислові товари).
- і товари широкого вжитку які споживачі купують для особистого споживання.).Адже для того, щоб зацікавити покупця постійно потрібно оновлювати та виготовляти більш продуктивні товари і послуги. Україні перш за все необхідно кваліфікаційно орієнтуватись у кон’юктурі ринку, передбачити дії конкурентів, грамотно оцінювати своє положення на ринку і здійснювати ефективний відбір варіантів економічних, технічних господарських проектних і управлінських рішень асортиментної політики підприємств.
Предметом дослідження є Асортиментна політика підприємства Полоцької виправної колонії № 76.
Об’єкт визнаначення є конкурентно спроможність підприємства в сучасних умовах ринку та покращення продуктивності праці , прибутку, зміною та покращення асортиментної політики підприємства.
Стратегія підприємства представляє собою комплексну програму дій спрямовану на ефективну виробничу, науково-дослідну, комерційну, фінансову та іншу діяльність, реалізація якої забезпечує здійснення місії і досягнення цілей підприємства.
Мета посідає центральне місце в теорії стратегічного управління асортиментної політики підприємства .Вона є важливим чинником розвитку підприємства. Адже управління є основною всього підприємства, що передбачає встановлення конкретних цілей підприємства, підтримання взаємовідносин із зовнішнім середовищем, що допомагає досягти поставлених цілей, відповідає потенціалу та можливостям підприємства і дає змогу гнучко реагувати на зовнішні зміни (асортименту товарів підприємства).
Життєва необхідність у використанні асортиментної політики підприємства, як одного з найефективніших і найпрогресивніших засобів управління організацією, спонукається розвитком ринкових відносин, позитивними зрушеннями в економіці, зростаючою конкуренцією на будь-якому ринку.
В Україні теорія і практика асортиментної політики підприємства ще не зайняли належного щабля. Вітчизняним підприємствам важко застосувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної боротьби.
Завдання:
1. Оновлення продукції підприємства.
2. Ринкова орієнтація розробки нового продукту.
3. Виробництво і збут нового продукту.
4. Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
5.Оновлення техніко-технологічної бази шляхом проведення технічного переозброєння й реконструкції підприємства.
6. Комерціалізація розробки нового продукту.
Новизна обраного об’єкта дослідження полягає в обґрунтуванні поняття асортиментної політики підприємства та її вплив на господарську діяльність, а також розроблення заходів щодо покращення фінансового стану підприємства.
Розділ 1. Асортиментна політика підприємства та її місце у формуванні маркетингово потенціа
1.1.Товарна політика
Товари поділяють на групи за такими критеріями : сфера використання (товари споживчого попиту, або споживчі товари, і товари промислового призначення, або промислові товари);тривалість використання (товари
короткочасного використання і товари три валого використання);
матеріальність (товари та послуги).Товари виробничого призначення (промислові товари). Споживачі купують товари для особистого споживання.
Товари поділяють:
залежно від тривалості використання — на товари тривалого використання і товари короткочасного використання;залежно від поведінки та звичок покупців — на:
товари повсякденного попиту, купівля яких відбувається часто без роз думів, без докладання значних зусиль на їх порівняння і купівлю (зубна щітка, хліб, журнал):
товари постійного попиту (купуються регулярно);
товари імпульсивної купівлі (купуються незаплановано — гумка, цигарки);
товари для нагальних потреб (парасолька, обігрівач);
товари попереднього вибору — товари, які купуються не часто і попе редньо порівнюються між собою за окремими критеріями — якість, ціна, дизайн (квартири, електроприлади). Розрізняють схожі і несхожі товари (одяг, меблі);
товари особливого попиту— це товари з унікальними характеристиками або товари певної марки, заради придбання якої споживачі згодні доклас ти додаткових зусиль (престижні марки автомобілів);
Товари короткочасного використання повинні бути доступними для споживача (маєть ся на увазі, що торгові заклади, де продаються ці товари, мають бути розташовані в зручному місці і працювати за зручним для покупця графіком). При цьому торгова націнка має бути невеликою, а реклама та інші заходи щодо формування споживчих переваг повинні мати досить активний характер.
Товари тривалого зберігання вимагають від виробника надання більших гарантій що до термінів після продажного обслуговування. Це пояснює той факт, що в умовах жорсткої конкуренції терміни гарантійного обслуговування становлять вже не рік, як раніше, а два, три або навіть п'ять років.
Товари імпульсивної купівлі. Пропозиція цієї групи товарів має бути підпорядкована імпульсивності як стимулу купівлі: "Прийшов — побачив — купив". Оскільки покупці замислюються про купівлю цих товарів лише побачивши його на полиці, товари ім пульсивної купівлі слід розміщувати в торгових точках таким чином, щоб не промину ти жодної можливості "потрапити на очі" покупцеві, скажімо, біля кас.
Товари для нагальних потреб мають розміщуватися в багатьох торгових точках, щоб покупець міг їх придбати, щойно вони йому знадобляться.
Товари попереднього вибору, як ми вже зазначили, бувають схожі (однорідні) і не схожі (неоднорідні). Однорідні товари — товари однакової якості, тому увагу до них можна привернути, запропонувавши вигідні ціни або умови оплати.
Щодо неоднорідних товарів акценти трохи інші. Властивості, характеристики товару є важливішими за ціни. Найкраще можна задовольнити покупця, запропонувавши йому широкий асортимент виробів, серед яких він обов'язково знайде те, що задовольняє його індивідуальний смак (пам'ятаєте репризу А. Райкіна: "Чорний низ — білий верх є? — Є! — Білий низ — чорний верх є? — Є!.."). При цьому дуже важливу роль відіграє компетентність персоналу, який і поінформує, і порадить вибрати саме те, "що вам потрібно".
Товари особливого попиту. Вище ми навели приклад цієї групи товарів — престижні марки автомобілів. Навряд чи потенційного покупця ВМВ, Мерседес або Ауді варто переконувати у перевагах інших марок автомобілів. Вибір зроблено заздалегідь. Тому, на відміну від товарів попереднього вибору, порівняння товарів різних марок на пе реваги споживача взагалі не вплине. Покупець радше витратить більше часу на по шук дилера, ніж зробить вибір на користь іншої марки.
Товари виробничого призначення
Промислові товари — це товари, призначені для використання у виробничому процесі, для перепродажу або здавання в оренду.
Залежно від характеру і терміну використання та ролі в технологічно процесі виділяють такі групи товарів промислового призначення:
капітальне устаткування — будівлі, споруди, стаціонарні установки; допоміжне устаткування — рухоме виробниче обладнання та інструмої
сировина — продукти природи, призначені для подальшого використаня, які, в свою чергу, можуть бути мінерального (нафта, природний газ) натурального походження (бавовна, риба, пшениця, деревина);
напівфабрикати та деталі—товари, які стають частиною готової продую
матеріали — товари, які є результатом переробки сировини; послуги виробничого призначення включають:
виробничі послуги (послуги з технічного обслуговування та ремон обладнання, інжиніринг, лізинг);
розподільчі послуги (комерційні, транспортні);
професійні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські реклами, страхування);
громадські послуги (наприклад, освітні послуги).
Зазначимо особливості маркетингових стратегій різних груп товарів виробничої призначення.
Капітальне та допоміжне устаткування. Можливість отримати замовлення на будівниці стаціонарних споруд або на поставку устаткування передусім пов'язана виготовити устаткування за специфікацією замовника. Щодо реклами як складової комплексу маркетингу, вона набуває тут значно меншого значення.
Сировина. Природні матеріали (вугілля, газ), враховуючи їхню однорідність, обмежують можливості фірми щодо застосування певного спектра маркетингова заходів. Найважливішими факторами при виборі постачальника залишаються ціні і надійність поставок.
Напівфабрикати та комплектуючі деталі. Ціна на товари цієї групи — найважливіший фактор впливу на покупця. Але не лише ціна. Слід додати ще один, на перший погляд економічний фактор — довіра до партнера. Щодо комплектуючих , ціни слід зазначити важливість послуг, які постачальник пропонує покупцеві.
Основними факторами, що впливають на вибір постачальників мате ріалів, є ціна.
Так, фірми-оператори мобільного зв'язку пропонують своїм клієнтам послугу — голосового зв'язоку.
1.2. Інноваційне оновлення продукції підприємства
Успіх будь-якої фірми визначається можливістю виведення на ринок її нових продуктів. В умовах мінливих смаків споживачів, неперервного технічного прогресу і тиску конкурентів компанії не повинні задоволь нятись успішним збутом виготовлених продуктів: необхідно постійно створювати нові продукти і підтримувати інноваційний клімат фірми.
Розробка нового продукту завжди пов'язана з тим чи іншим ступе нем ризику. Не дивлячись на велику частку невдач при виведенні на ринок нової продукції, важливий не процент провалів, а число успішних виведень і підтримання інноваційного духу в цілому.
Щоб краще зрозуміти концепцію розробки нового продукту, доцільно згадати різницю між винаходом та інновацією.
Винахід - це пропозиція нових технічних рішень, ідей чи методів.
Інновація являє собою комерціалізацію винаходу в процесі виведення його на ринок. Не всі країни, що є успішними в галузі винаходів, настільки ж успішні в інноваціях.
Наприклад, Великобританія - батьківщина великої кількості відомих винаходів, серед яких: паровий двигун, пароплав, Фпокомотив, парова турбіна, Фелектронагрівач, гідравлічний прес, Фцемент, Фтелеграф, Фстетоскоп, гумові шини, велосипед, телебачення, комп 'ютер, електронна лампа,реактивний двигун. Однак в галузі інновацій Великобританія значно відстала від США і Японії, які успішно просувають неоригінальні продукти на ринок, одночасно знаходячи способи їх поліпшення. Класичний приклад - ефективний маркетинг існуючих технологій при виведенні на світовий ринок кишенькових плейєрів , за якими немає винаходів і фундаментальної новизни. Слід розрізняти власне винаходи від уміння їх патентувати. Судна на повітряній подушці, як стверджують, були оригінальною радянською розробкою, однак можливість реєстрації винаходу була втрачена.
Що таке новий продукт? Деякі нові продукти, що суттєво відрізняються від уже існуючих, можуть докорінно змінити ринок і конкурентне середовище. Так, кишеньковий калькулятор створив новий ринок, повністю витіснивши логарифмічну лінійку. Інша крайність-певний шампунь, який теж є новим продуктом, однак відрізняється від інших шампунів лише торговою маркою, запахом, упаковкою і кольором.
Чотири категорії іншого продукту
Заміна існуючого продукту. В цю категорію потрапляє біля 45% продуктів, що виходять на ринок. Сюди відносять модернізовані та удосконалені продукти, які до цього виготовлялись і поставлялись на ринок (наприклад, автомобіль Ропі Мопсіео, випущений замість автомобіля Зіегга), існуючі продукти, виведені на нові сегменти ринку, а також з більш низькою собівартістю за рахунок зміни їх складу чи конструкції, що дозволяє формі знижувати виробничі витрати.
—► Доповнення до наявного асортименту. На цю категорію припадає біля 25% нових продуктів, які з'являються на ринку і додаються виробниками до асортименту, який уже випускається.
—► Новий асортимент продукції. До цієї категорії відносяться біля 20% всіх нових продуктів, що поступають на ринок, виготовлені у відповідності до стратегії підвищення конкурентноздатності фірми.
—► Зовсім новий продукт. До цієї категорії відноситься всього біля 10% нових продуктів, що створюють цілком нові ринки збуту в результаті високої споживчої цінності цих продуктів, наприклад: факс-апарат, відеомагнітофон, відеокамера.
Належність нового продукту до тієї чи іншої категорії визначає співвід ношення між рівнем ризику і очікуваної винагороди при його випуску на ринок.
Поки продукт не попаде на ринок, споживачеві достат ньо важко оцінити його реальні переваги, тому маркетингові досліджен ня, що прогнозують попит, часто дають ненадійні результати. Визнання продукту ринком звичайно вимагає часу.
Наприклад, початкові маркетингові дослідження прогнозували відсутність попиту на кишенькові плейєри, виходячи з передумови, що більшість людей не захоче з'являтись із навушниками в громадських місцях. Опинившись на ринку, ці плейєри, однак, посту пово завоювали визнання молодіжних груп, яким сподобалось слухати музику в поїзді, автобусі (іншому виді транспорту) або на прогулянці.
На другому полюсі нових товарів знаходиться продукт, що доповнює існуючий асортимент, випуск якого не є особливо ризикованим, однак і не дає, як правило, відчутного прибутку.
Для формування й підтримування керівництвом сприятливого іннова ційного клімату на підприємстві важливим є дотримання ним принципів, які стосуються інноваційної діяльності. Найосновніші з цих принципів формулюються таким чином:
- підтвердження слів про необхідність інноваційної діяльності виділен ням ресурсів, необхідних для її здійснення.
- надання співробітникам часу для роботи над ідеями, проблемами, вина ходами, результати якої мають шанс бути втіленими в інноваціях.
- доступність керівників для працівників, що займаються науково-техні чною та інноваційною діяльністю.
- терпимість керівництва до невдач у сферах науково-технічної твор чості та інноваційної діяльності.
- щедра винагорода за успіхи в науково-технічній творчості (за науково-технічні ідеї, рацпропозиції, винаходи тощо) та в інноваційній діяльності.
- утримання керівників від необґрунтованої відмови працівникові у підтримці його ідеї, пропозиції, якщо він звертається за такою підтримкою.
- повсякденна підтримка й опіка інноваційної діяльності з боку керівниц тва та вживання керівництвом заходів, спрямованих на розширення, удоско налення й підвищення результативності цієї діяльності.
Важливим засобом забезпечення (в разі потреби в цьому) успішного інноваційного оновлення продукції є ефективна організація розробки нових продуктів, яка включає:
- формування груп, безпосередньо зайнятих розробкою; призначення керівників, відповідальних за розробку, виробництво
і реалізацію нового продукту;
Забезпечення тісної координації діяльності підрозділів апарату управління підприємством, найбільш причетних до розробки нових продуктів.
1.3. Ринкова орієнтація розробки нового продукту
Розробка нового продукту - процес високо вартісний, ризикований і довготривалий. Наприклад, розробка нової системи для гоління фірмою тривала більше 10 років, при цьому затрати на неї склали більше 100 млн. фунтів стерлінгів.
Ринкова орієнтація розробки нового продукту дозволяє скоротити затрати коштів і часу на розробку, а також пов'язаний з нею ризик. Ринково спрямована розробка нового продукту складається із восьми стадій. Формулювання (визначення) стратегії нового продукту генерування ідей розробки відбір ідей з усієї їх сукупності перевірка концепції розробки
аналіз можливостей виробництва і збуту розробка продукту ринкові випробування стадія комерціалізації. Названі тут стадії мають неоднакову тривалість: одні є коротко тривалими, а інші довготривалими.
Стратегія нового продукту - це визначення керівництвом підприємства незадоволених потреб, незаповнених ніш ринку або потреб, які доцільно сформувати, що утворюють ту сферу, стосовно якої слід вести генерування ідей розробки нового продукту.
Саме формуванням стратегії керівництво підприємства визначає найбільш загальні орієнтири для працівників, зайнятих розробкою нової продукції, які потрібні їм для успішного здійснення цієї діяльності.
Так, стратегія фірми по створенню нових продуктів ініціювала розробку нових сортів морозива, ринковий попит і висока ціна на які зумовлювались ідентичністю їх товарних марок із широковідомими то варними марками іншої продукції даної фірми.
Генерування ідей - це своєрідний пошук можливостей створення нового продукту. Йому повинне передувати чітке визначення цілей генерування - збільшення частки ринку підприємства, зростання обсягу продажу тощо.
Відповідно до визначених цілей генеруються ідеї щодо розробки ори гінального, модифікації існуючого товару чи імітації товару конкурента. Джерелами ідей розробки нового товару можуть бути покупці, вчені, конкуренти, торговий персонал, менеджери.
Особливо важливими джерелами ідей розробки нових продуктів є провідні споживачі - організації-новатори, які раніше ніж інші користувачі продукції відчувають потребу в її удосконаленні.
Надзвичайно важливим джерелом ідей розробки нових продуктів є маркетингові дослідження, які забезпечують зворотній зв'язок споживачів із виробниками продукції.
Метою відбору ідей розробки нового продукту є вилучення із загальної їх сукупності усіх непридатних для практичної реалізації. На цьому етапі, в першу чергу, здійснюється відсіювання тих ідей, які явно не відповідають найближчим і довготерміновим цілям компанії, її технічному рівню, фінансовим і ресурсним можливостям. Важливим засобом відбору ідей нової продукції є формування системи характеристик-показників, за якими має здійснюватись оцінка кожної ідей. Ця система може включати велику кількість характеристик-показників.
На етапі відбору або фільтрації ідей повинна бути визначена можливість патентного захисту нового продукту. Патентами забезпечується захист інтересів виробника нового продукту на ринку. Класичним у цьому розумінні вважається захист своїх прав винахідником телефону О. Белом, який отримав патент у 1876 р., а в наступному 1877 р. - додатковий патент на ряд деталей телефонного апарату. Він вів 600 судових справ проти конкурентів і програв лише 5 - усі інші порушники патентів Бела змушені були припинити свою діяльність.
Фірми, як правило, не обмежуються одним-єдиним патентом на винахід, що є базовим для створення даного продукту, а формують блок патентів, так звану "парасольку", яка стримує проникнення конкурентів у сферу техніки, де ця фірма є лідером. Так, "Дженерал електрик" оточила свої 3 патенти на електричні лампи, заповнені інертним газом, блоком із 524 інших патентів, а базовий патент фірми "Поляроїд" на моментальну фотографію закритий майже 1000 патентів у США та близько 2000 патентів за кордоном.
Фірма Техаз Іпвігшпепіз при відборі нових напівпровідникових продуктів фокусувала основну увагу на їх фінансових і ринкових характеристиках. Зокрема, щоб витримати такий відбір, ідея нового продукту повинна була забезпечити темп зростання збуту продукції з рентабельністю, не меншою 15%, причому, конструкція продукту повинна забезпечувати низькі затрати на його виробництво та високу споживчу якість.
Відбір ідей розробки нового продукту може здійснюватись шляхом експертної оцінки кожної з них членами комітету (або іншого органу чи структурного підрозділу) підприємства з розробки нового продукту.
Перевірка концепції розробки нового товару зводиться до того, щоб подати її споживачеві (довести до споживача), привернути у вагу споживача до нового товару, вселити у нього бажання (спокусити його) до купівлі нового товару.
Слід розрізняти ідею товару як можливість його виробництва та про позиції на ринку і концепцію товару, що являє собою версію перетворен ня ідеї в конкретний товар, призначений для споживача. Споживачі, при родно, купують не ідею, а товар. Через це при розробці концепції нового товару слід дати відповідь на такі питання: хто буде споживачем това ру? яку користь матимуть покупці товару при його використанні? який характер носить споживання товару (короткострокове, довгострокове, повторюваність купівлі тощо)?
Концепція нового товару може бути подана як у фізичному (зразок товару), так і в символічному вигляді (рисунок чи словесний опис).
До концепції, що виноситься на суд покупців, може бути запропонова ний такий перелік питань:
Чи чітка концепція для розуміння?
Чи вважаєте Ви, що концепція викликає довіру?
3)Чи бачите Ви переваги цього товару порівняно з товарами, які пропону ють конкуренти?
Купите Ви цей товар?
Маєте Ви намір замінити товар, який у Вас є, на цей товар?
Чи дійсно цей товар задовольняє Ваші потреби?
6)Які удосконалення різноманітних властивостей цього товару Ви може те запропонувати?
Як часто Ви купуватимете цей товар?
9) Чи влаштовує Вас ціна, що може бути встановлена на цей товар? Часто питання про намір купити товар є ключовим у прийнятті рішен ня про те, що цей товар витримав перевірку концепції. Так, в галузях, що виготовляють бакалію і предмети туалету, виробники для винесення рішення про позитивний результат перевірки концепції нового продукту часто використовують критерій, що понад 70% респондентів заявили про свій намір (своє бажання) купити цей продукт.
Перевірка концепції дозволяє порівняно недорогим способом дізнатись про оцінку споживачами нового товару (їх думку про новий товар), і на цій основі прийняти рішення: або про початок високо вартісної програм розробки нового продукту, або ж про відкидання ще на старті ідеї й концепції нового продукту як таких, що себе не виправдовують.
Розділ 2.Аналіз маркетингово потенціалу підприємства і його асортиментної політики
2.1.Загальна характеристика підприємства
Найменування та місце знаходження Підприємства
Найменування Підприємства:
повне – Підприємство Полицької виправної колонії № 76 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області,скорочене – Підприємство Полицької виправної колонії № 76. Місце знаходження Підприємства: 34375, Рівненська область, Володимирецький район, с.Іванчі.
Мета і предмет діяльності
Підприємство створено з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання.Основними напрямками діяльності Підприємства є виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання таких галузей народного господарства:
- виробництво керамічних виробів для домашнього господарства та керамічних декоративних виробів;
- виробництво виробів з текстилю;
- виробництво теслярських та столярних виробів;
- виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіткового полотна;
- інші операції з оброблення металу;
- виробництво інших будівельних виробів з бетону;
- обробка каменю;
- виробництво та розподілення тепла;
- інші види оптової торгівлі;
- професійно-технічна освіта;
- виробництво робочого одягу;
- виробництво виробів з дроту;
- виробництво спіднього одягу.
Інші види діяльності, не заборонені Підприємству чинним законодавством.
Юридичний статус Підприємства
Підприємство є юридичною особою. Права і обов’язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.
Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994р. № 352 „Про особливості застосування Закону України „Про підприємства в Україні” до підприємств установ виконання покарань (лікувально-трудових профілакторіїв)” і цього Статуту.
Підприємство може входити в об’єднання з Законом України „Про підприємства в Україні” за рішенням Держдепартаменту і за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Антимонопольним комітетом України.
Підприємство веде самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства.
Підприємство несе відповідальність за своїм зобов’язанням в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.
Підприємство не несе відповідальність за зобов’язаннями держави, Держдепартаменту та Управління.
Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді та європейському суді.
Майно Підприємства
Майно Підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.
Майно Підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання і не може бути об’єктом застави, крім товарів, що знаходяться в обороті або у переробці.
Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд здійснюючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та Статуту Підприємства.
Джерелом формування майна Підприємства є:
Майно, передане йому органами державного управління;
Доходи, одержані від реалізації продукції, а також віж інших видів фінансово-господарської діяльності;
Кредити банків та інших кредиторів;
Капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
Безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
Придбання майна інших підприємств, організацій;
Інші джерела, не заборонені чинним законодавством.
Відчуження майна, яке є державною власністю і закріплене за Підприємством, здійснюється за погодженням з Держдепартаментом в порядку, встановленому чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Підприємства і є державною власністю.
Підприємство має право відповідно до чинного законодавства здавати в оренду підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам належні йому устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, крім цілісних майнових комплексів структурних підрозділів (філіалів, цехів), з дозволу Управління на строк до одного року, а на більший строк – за узгодженням з Держдепартаментом.
Списання з балансу будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів та іншого майна, піднесеного до основних фондів, здійснюється Підприємством у порядку, встановленому чинним законодавством та нормативними актами Держдепартаменту.
Підприємство забезпечує ефективне використання закріпленого за ним державного майна.
Підприємство здійснює користування землею, іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються йому за рішенням суду або арбітражного суду.
Права та обов’язки Підприємства
Права підприємства
Підприємство планує свою діяльність за узгодженням з вищестоящою організацією з урахуванням створення робочих місць для засуджених, які підлягають працевлаштуванню на цьому Підприємстві, і забезпеченням їх обсягом робіт, достатнім для відшкодування витрат на утримання із зароблених ними коштів.
Засуджені чоловіки віком понад 60 років, інваліди 1 та 2 групи працевлаштовуються за їх бажанням та з урахуванням висновку лікарської комісії виправної колонії.
Відповідно до цих вимог Підприємство визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку, виходячи з галузевих науково-технічних прогнозів і пріоритетів, кон”юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки товарно-матеріальних цінностей та відходи виробництва за цінами, що формуються відповідно до чинного законодавства.
Підприємство за узгодженням з Держдепартаментом має право створювати філіали, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи, з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків і затверджувати Положення про них.
Обов”язки Підприємства.
При визначенні стратегії господарської діяльності Підприємство, крім положень, зазначених у пункті 5.1.1. Статуту Підприємства, повинно враховувати обов”язки щодо виробництва і поставки продукції для державних потреб та договірні зобов”язання.
Доведені у встановленому порядку завдання з поставки продукції для державних потреб є обов”язковими до виконання.
Підприємство:
Забезпечує своєчасну оплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством і Статутом Підприємства;
Здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів; забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введених в дію придбаного обладнання;
Здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню виробництва;
Здійснює придбання необхідних матеріальних ресурсів у підприємствЮ організацій та установ незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб;
Відповідно до завдання щодо поставки продукції для державних потреб, укладених договорів забезпечує виробництво та поставку продукції і товарів;
Створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує дотримання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки та протипожежної охорони;
Здійснює заходи щодо вдосконалення організації заробітної плати працюючих з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як у результатах особистої праці, так і за підсумками роботи Підприємства; забезпечує економне і раціональне використання фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками Підприємства;
Встановлює за рахунок зароблених засудженими коштів пільги по забезпеченню їх додатковим харчуванням у порядку, встановленому чинним законодавством;
Виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Підприємство здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством Керівник та головний бухгалтер Підприємства несуть персональну відповідальність за одержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.
Управління Підприємство
Управління Підприємством здійснює начальник виправної колонії, при якій створено Підприємство Начальник згаданої колонії є директором Підприємства за посадою.
Головним бухгалтером Підприємства за посадою є головний бухгалтер виправної колонії, при якій створено це Підприємство.
Начальник колонії при необхідності за погодженням з вищестоящою організацією може дозволяти працівникам поєднання інших посад Підприємства і колонії.
Підприємство встановлює структуру управління і штати в порядку, визначеному Держдепартаментом.
Керівник Підприємства:
Вирішує питання діяльності Підприємства за погодженням з вищестоящою організацією за винятком питань, віднесених Статутом Підприємства до компетенції Держдепартаменту та інших органів державного управління України;
Несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства;
Діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях;
Розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства і Статуту Підприємства;
Укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;
Несе відповідальність за виконання завдань щодо працевикористання засуджених;
Визначає повноваження своїх заступників.
Держдепартамент, Управління не мають права втручатися в оперативну, господарську діяльність Підприємства, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, а також у разі виникнення загрози заподіяння матеріальних збитків державі з вини Підприємства.
Порядок призначення чи звільнення з посади, права, обов”язки та умови служби керівника і працівників Підприємства, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу, визначаються законодавством України і нормативними актами Держдепартаменту.
Трудові відносини інших працівників з Підприємством визначаються законодавством України про працю і нормативними актами Держдепартаменту.
Трудові відносини Підприємства із засудженими регламентуються виправно-трудовим законодавством України.
Трудовий колектив Підприємства становлять працівники, які мають спеціальні звання рядового й начальницького складу, а також працівники, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору.
Правовий і соціальний захист персоналу Підприємства здійснюється згідно з чинним законодавством.
Господарська та соціальна діяльність Підприємства.
Основними узагальнюючими показниками результатів залучення до праці засуджених є рівень заробітку та доходів від їх працевикористання, достатність їх для виконання вимог законодавства.
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (доход). Чистий прибуток Підприємства після внесення обов’язкових платежів та податків до бюджетів, відрахувань у фонди згідно з чинним законодавством і Статутом Підприємства залишається у повному його розпорядженні.
Порядок використання прибутку, що залишається в розпорядженні Підприємства, визначається згідно з чинним законодавством шляхом доведення Підприємству нормативів розподілу цього прибутку.
Підприємство створює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з його діяльністю:
Фонд розвитку виробництва;
Фонд споживання;
Фонд охорони праці;
Інші фонди, що не суперечать чинному законодавству
Фонд розвитку виробництва створюється за рахунок коштів чистого прибутку в порядку, передбаченому чинним законодавством. Кошти фонду використовуються для розвитку матеріально-технічної бази Підприємства. Напрямки витрат фонду визначаються кошторисом.
Фонд споживання створюється в розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством і спрямовується на соціальний розвиток та матеріальне заохочення трудового колективу Підприємства та засуджених.Фонд охорони праці створюється в розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством і спрямовується на заходи щодо покращення умов та безпеки праці.
Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.
Форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат працюючим Підприємство встановлює згідно з чинним законодавством та нормативними актами Держдепартаменту.Підприємство сплачує обов’язкові виплати у спеціальні фонди у порядку, встановленому Держдепартаментом.
Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, безоплатні або благодійні внески підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.
Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України.
Аудит фінансової діяльності Підприємства здійснюється згідно з чинним законодавств ом України. Ревізія виробничої та фінансово-господарської діяльності Підприємства здійснюється в порядку, встановленому Держдепартаментом.
2.2.Аналіз асортименту продукції підприємства
Здійснюється шляхом розрахунку виробничої потужності підприємства з випуску саме цього продукту та рівня використання ,цієї потужності.
Аналіз можливостей збуту (продажу) нового продукту базується на оцінці його цільового ринку (визначенні розмірів ринку даного продукту), тобто на розрахунку контингенту покупців продукту та оцінці купівлі його останніми. При цьому треба дослідити максимум і мінімум можливого продажу та оцінити ступінь ризику виводу на ринок нового продукту.
Методи оцінки можливого продажу нового продукту значною мірою залежать від характеру його купівель: одноразові, нечасті, часті.
Так, для товарів, що їх купують порівняно рідко (автомобілі, інші товари тривалого користування), після певного насичення ринку і зменшення кількості покупців, які один раз уже купили цей товар, виникає попит, зумовлений необхідністю його заміни. Це слід враховувати при прогнозуванні продажу таких товарів. Для цього доцільно дослідити середню довговічність товару, що використовується. Якщо вона не дуже тривала і слід очікувати продажу, пов'язаного із заміщенням товару, то треба враховувати й інші фактори, що впливають на повторну купівлю - наявні кошти у покупців, ціни на товари конкурентів, проценти за кредит тощо.
Для товарів, які купують часто (наприклад, продовольчі) слід прогнозувати зростання чисельності покупців і повторний продаж. В принципі, повторний продаж можна попередньо оцінювати так, як і при одноразових купівлях, оскільки повторна купівля здійснюється одразу після першого придбання товару.
Після оцінки можливого продажу слід дати оцінку очікуваних витрат виробництва і прибутку від продажу для нового товару. Для цього потрібно провести розрахунок (попередній) затрат на виготовлення й ціни одиниці нового товару.
На цій стадії корисно передбачити і проаналізувати можливі відхилення від попередньо розрахованих затрат на виготовлення й ціни одиниці нового виробу та їх вплив на прибуток від його реалізації, а в кінцевому рахунку - на економічну доцільність проекту.
На стадії розробки нового продукту концепція нового продукту переходить у його розробку. Йдеться про розробку конструкції, тех нологію виготовлення, рецептуру продукту, за якими буде здійснюва тись його майбутнє виготовлення.
Ефективне здійснення розробки нового продукту забезпечується створенням багато профільної групи, зосередженої на забезпеченні виведення цього продукту на ринок. Відомо шість найважливіших принципів забезпечення успішного функціонування таких груп.
* Завдання. Керівництво фірми чітко формулює завдання розробки нового продукту (завдання проекту).
Організація проекту. Формується група різно профільних спец іалістів, призначається авторитетний керівник груп...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора