Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обґрунтування проекту створення холдингової компанії
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економіки підприємства
Розрахункова робота
на тему:
«Обґрунтування проекту створення холдингової компанії»
Рівне – 2009
Зміст
Теоретична частина ………………………………………………………...... 3
1.1.Економічна сутність та значення холдингів у сучасній економіці економіці
1.2. Організаційні та законодавчі основи функціонування холдингів……4 1.3. Основні види та типи холдингових компаній…………………………….8
1.4.Досвід функціонування холдингів в Україні та закордоном…………….9
2. Розрахункова частина……………………………………………………....... 12
2.1. Розрахунок окупності здійснення операції «купівля»…………………. 12
2.2. Розрахунки по хлібозаводу………………………………………………. 16
2.3. Розрахунок по механізованій пекарні…………………………………… 19
2.4. Розрахунок по елеватору…………………………………………………. 20
Список використаної літератури………………………………………………. 22
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Економічна сутність та значення холдингів у сучасній економіці економіці
Холдинг (від англ. to hold — держати) - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління.
В світовій практиці холдингові компанії (ХК) — це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.
Перевага холдингових структур пояснюється достоїнствами централізованою фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно пов'язаних підприємств, у тому числі зі зниженням ризиків інвестицій і взаємних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін.
Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів, що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються народногосподарські проблеми, які не під силу одному окремо взятому підприємству: розробка і створення складних технічних проблем, освоєння високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми, створення нових виробничих потужностей та ін.
Як, правило, найбільш вагомими мотивами створення холдингових компаній у країнах з розвинутою економікою є такі:
1)придбання контролю над підприємствами;
2)можливість концентрації капіталів, більш вільне їх переливання і на цій основі оптимізація інвестиційного процесу;
3)консолідація діяльності групи підприємств з метою зменшення податкових платежів. Це досягається шляхом укладення угод між підприємствами, відповідно до яких їх прибутки чи збитки переводяться безпосередньо до холдингової компанії, що дозволяє холдингу враховувати збитки одного підприємства та прибутки іншого для сплати податку з решти частини прибутку;
4)залучення додаткових виробничих потужностей у результаті поглинання підприємств;
5)можливість диверсифікації виробництва, зниження ризику при виході на ринок;
6)розподіл господарських ризиків між різноманітними дочірніми фірмами
7)проникнення через холдинг в інші сфери виробництва і збуту товарів;
8)проведення загальної технічної, економічної, кадрової політики та здійснення контролю за дотриманням спільних інтересів підприємств.
До складу холдингу входять:
1.головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірніми підприємствами ;
2.дочірні підприємства, контрольними пакетами котрих володіє головне підприємство;
3. асоційовані підприємства, вкладення в котрі не дозволяють головному підприємству повністю контролювати їх і визначати основні напрямки фінансово-господарської діяльності;
4. підприємства, вкладення в котрі не дають права участі в управлінні;
5. інші господарські суб'єкти.
З юридичної точки зору холдинг — це об'єднання з частковою правоздатністю. Підприємства, що перебувають під контролем холдингу не втрачають своєї юридичної самостійності, а холдингова компанія, як сукупність організацій, не набуває статусу юридичної особи. Разом з тим, існує економічна залежність підприємств холдингу. Це проявляється у тому, що дії учасників визначаються волевиявленням головного підприємства.
1.2. Організаційні та законодавчі основи функціонування холдингів
Порядок утворення, діяльності і ліквідації холдингових компаній регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України , Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Холдингові компанії можуть утворюватися:
а) органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об'єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);
б) іншими суб'єктами на договірних засадах.
У випадках, передбачених законодавством, холдингові компанії утворюються за умови попереднього отримання дозволу відповідного органу Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України на концентрацію, узгоджені дії суб'єктів господарювання. Проекти установчих документів холдингових компаній, які утворюються за умови отримання зазначеного дозволу, підлягають погодженню з відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Найменування "холдингова компанія" ("державна холдингова компанія") та утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише тими суб'єктами господарювання, установчі документи та діяльність яких відповідають вимогам цього Закону. Інші суб'єкти господарювання не мають права використовувати у своїх найменуваннях такі словосполучення і не підлягають державній реєстрації за таким найменуванням.
Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід'ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Державна реєстрація холдингових компаній проводиться державним реєстратором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та інших нормативно-правових актів.
Найбільш гострим питанням залишається законодавче забезпечення діяльності холдингових компаній. На сьогоднішній день відсутня єдина загальнодержавна концепція, і, відповідно, законодавчі та нормативні акти щодо врегулювання процесів створення і функціонування акціонерних і холдингових компаній.
Президентом України протягом 2000-2001 років неодноразово зверталася увага Кабінету Міністрів України на необхідність прискорення формування належної законодавчої бази для створення та функціонування таких компаній, проте ситуація досі не змінилася. Розроблений ще понад рік тому Міністерством економіки, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом проект Закону України "Про холдингові компанії в Україні" так і не був внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України.
Аналіз практики застосування єдиного на сьогодні нормативного документу в цій сфері - Указу Президента України від 11 травня 1994 року N 224 "Про холдингові компанії, що створюються у процесі приватизації" - свідчить, що його положення вже застаріли. В результаті при створенні більшості холдингових компаній протягом останніх років основні положення зазначеного Указу Президента України фактично ігнорувалися. Як наслідок, значна частина холдингів вийшла поза межі правового поля буквально з перших днів їх існування.
Досі залишається невирішеним найбільш гостре питання - визначення права власності на передані акціонерним та холдинговим компаніям державою майно та корпоративні права.
Перевірками, проведеними під час роботи Комісії, виявлено непоодинокі випадки порушень положень чинного законодавства у статутах НАК "Нафтогаз України", ХК "Реле та автоматика", ЗАТ "Кредитно-гарантійна установа" та інших.
При створенні компаній мали місце порушення антимонопольного законодавства.
Засновники державних (національних) акціонерних та холдингових компаній (Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства) передавали їм цілісні майнові комплекси державних підприємств в основному на правах повного господарського володіння, а належні державні корпоративні права - у власність. Таким чином, при створенні 29 державних акціонерних, державних холдингових, кредитно-інвестиційних та лізингових компаній, що на даний час обліковуються у реєстрі Фонду державного майна, Кабінет Міністрів України фактично здійснив або погодив безкоштовну приватизацію 330 державних пакетів акцій на загальну вартість 1,0 млрд. гривень та державного майна вартістю 7,2 млрд. гривень (без урахування ДАК "Хліб України").
Контролюючи у більшості компаній повний пакет акцій, Уряд не встановив жодних критеріїв і вимог у частині ефективності управління переданим державою майном і жодних обмежень щодо його відчуження. Внаслідок цього керівництво компаній розпоряджалося цим майном на свій розсуд і, як свідчить практика, далеко не в інтересах держави.
Широкого розповсюдження набули схеми, за якими державні компанії холдингового типу отримували фінансову допомогу або кредити від комерційних структур, у тому числі і іноземних, під заставу державних пакетів акцій, використовуючи кошти на власні потреби компанії та її керівництва.
На сьогоднішній день не існує загальних законодавчих та нормативних актів, які б врегульовували на єдиних засадах процеси створення та функціонування державних акціонерних і холдингових компаній. Їх переважна більшість утворювалася шляхом прийняття спеціальних нормативних актів (в основному постанов Кабінету Міністрів України), якими у кожному випадку встановлювався особливості їх створення та діяльності. Перевірками, проведеними у рамках діяльності Комісії, у частині статутів компаній були виявлені положення, що порушують вимоги чинного законодавства, найчастіше Закону України "Про господарські товариства".
В цьому аспекті слід зазначити, що на підставі грунтовного аналізу законодавства з питань регулювання процесів створення, приватизації та фінансово-господарської діяльності державних (національних) акціонерних і холдингових компаній Комісією були розроблені пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів з метою підвищення ефективності управління державними корпоративними правами.
Потребує законодавчого врегулювання і порядок реєстрації емісії акцій державних холдингів, оскільки недоліки в ньому вкрай негативно впливають на стан сплати дивідендів на державну частку як самих компаній, так і переданих до їх статутних фондів дочірніх підприємств.
За минулий рік державними акціонерними та холдинговими компаніями було перераховано до державного бюджету лише 428 тис. гривень, хоча вартість переданого їм державою майна та пакетів акцій сягає 9 млрд. гривень. Тобто, за термінологією фінансистів, відбувається користування державним майном та корпоративними правами за річною відсотковою ставкою в 0,005 відсотка.
Аналіз матеріалів засвідчив про наявність цілого ряду негативних чинників у процесах створення, приватизації та фінансово-господарської діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній. Об'єднання підприємств у холдинги в більшості випадків відбувалося механістично без виваженого врахування переваг та недоліків цієї структури, без створення адекватних механізмів управління як в самих холдингах, так всією їх сукупністю з боку відповідних державних органів.
В цьому аспекті слід зазначити, що найбільш ефективною є фінансово-господарська діяльність компаній, які створювалися для виробництва продукції з єдиною технологічною послідовністю, або з метою управління виробництвом продукції в окремих підгалузях промисловості. Ціла низка холдингових компаній, де структурна їх перебудова відповідала внутрігалузевим потребам, діє досить успішно, нарощує кількісні показники та покращує якісні.
З іншого боку, визначилися компанії де створення холдингів не тільки не покращало ситуацію, але навпаки стало перешкодою нормального функціонування підприємств і потребує без відкладних рішень щодо реорганізації.
Не ефективною виявилася діяльність холдингових компаній, які створювалися з метою збереження, в процесі приватизації, визначального впливу держави на певний сегмент економіки, в першу чергу на розподіл (посередницько-збутові операції) енергоносіїв, зерна та інших матеріальних ресурсів.
Між цими полярними групами знаходяться компанії, які потребують підвищення рівня менеджменту і головне створення необхідної нормативно-правової бази функціонування холдингових компаній.
На неналежному рівні, також, забезпечуються державними акціонерними та холдинговими компаніями фінансова і податкова дисципліна. Під час перевірок, проведених у компаніях податковими органами та Голова КРУ, були виявлені численні факти порушень чинного законодавства, безгосподарності, нераціонального управління фінансовими ресурсами, у тому числі укладання завідомо невигідних кредитних та позикових угод.
За оцінками Комісії створення державних акціонерних та холдингових компаній в існуючому виді не стало суттєвим чинником стабілізації та росту виробництва у важливих для економіки України галузях, а результати аналізу ефективності їх діяльності свідчать, що потенційні можливості створених компаній не реалізовані.
За результатами роботи Комісії, з метою усунення порушень законодавства у процесі створення та фінансово-господарської діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній і запобігання таким порушенням в подальшому був підписаний Указ Президента України від 7 листопада 2001 року N1049 "Про невідкладні заходи щодо впорядкування діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній".
1.3. Основні види та типи холдингових компаній
На практиці відомі два основних види ХК — чисті й змішані. Чистий холдинг створюється з метою фінансового контролю і управління по відношенню до дочірніх підприємств. Змішаний здійснює, крім цього, підприємницьку діяльність — промислову, торговельну, транспортну, кредитно-фінансову.
До основних типів холдингових компаній відносять:
• холдинги, створені на основі об'єднання промислових підприємств;
• конгломерати, які формуються на основі поглинання підприємств різноманітної виробничої та комерційної діяльності;
• банківські холдинги;
• холдинги у системі фондів. Холдинги у системі фондів — створення інвестиційних фондів, які скуповують акції різних підприємств, що дає можливість засновникам і керівникам цих фондів контролювати такі підприємства.
Досвід функціонування холдингів в Україні та закордоном
Економічна база для заснування холдингових компаній в Україні почала створюватися у процесі акціонування і приватизації великих державних підприємств і об'єднань. Законодавчим підґрунтям процесів створення холдингових компаній став Указ Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 19.05.1994 року. Фактично заснування холдингових компаній в Україні розпочалось у 1995 році.
За період 1995-1999 роки було створено біля трьох десятків холдингових компаній та державних акціонерних компаній, а до їх складу було передано держпакети акцій більше 300 підприємств.
До основних передумов створення ХК в Україні можна віднести такі:
• наявність значної кількості підприємств, що мають багаточисельні зв'язки за «технологічними ланцюгами»;
• потреба у злитті промислового і фінансового капіталу;
• розвиток галузей промисловості, в котрих об'єктивно є необхідність у достатньо жорсткому і постійному галузевому управлінні;
• нездатність підприємств власними силами організувати процес постачання виробництва і збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;
• дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні;
• структурна криза.
Відповідно до Указу Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» основними способами створення холдингових компаній є:
• передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств холдинговій компанії;
• поглинання одного господарського суб'єкта іншимшляхом придбання контрольного пакету акцій.
При цьому холдингові компанії можуть створюватися шляхом:
• заснування холдингу на базі існуючого підприємства чи існуючого підрозділу;
• формування холдингової компанії на базі колишньої чи існуючої управлінської структури;
• створення холдингової компанії як нового господарського суб'єкта.
Перший варіант мас досить суттєві переваги перед двома іншими, оскільки у даному випадку немає обмежень на розміри контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств, що передаються у статутний фонд холдингової компанії. При цьому роль останньої буде виконувати одне із підприємств, які складають холдингову групу.
При другому варіанті в холдинг перетворюється орган управління (або «постміністерська структура», що виникла на його місці — концерн, корпорація і т. д.), а підлеглі йому господарські суб'єкти стають дочірніми підприємствами. Холдингові компанії, створені на базі управління, об'єднують, як правило, підприємства однієї галузі, які виробляють подібну продукцію, а тому менш стійкі чи менш ефективні, до того ж представляють небезпеку з точки зору монополізації ринків.
Третій варіант має свої особливості. По-перше, у холдингову компанію об'єднуються підприємства різних галузей. По-друге, вона виникає як новостворений суб'єкт, статутний фонд якою формується виключно за рахунок акцій дочірніх підприємств.
Аналіз створення ХК в Україні дозволив виділити такі мотивації їх заснування:
• холдинг створюється за ініціативою підприємства на його базі при виділенні структурних одиниць у самостійні юридичні особи або при поглинанні одного іншим;
• холдинг створюється за ініціативою групи підприємств чи об'єднання підприємств. Тут визначаються холдингові компанії, дочірні і асоційовані підприємства та акціонери холдингу;
• холдинг створюється за ініціативою державних органів управління.
холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств;
холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) - пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства. Прикладом холдингової структури є концерн «Нестле» (Швейцарія), який спеціалізується на виробництві і продажу продуктів харчування. В холдингу сконцентровані контрольні пакети шести основних дочірніх фірм, які є також змішаними холдинговими компаніями. Перша — «Юнілак Інк.», знаходиться у Панамі і контролює всі підприємства концерну, які розташовані у західній півкулі; друга — «Нестле продактс» розміщена у Швейцарії і здійснює контроль над дочірніми підприємствами, які знаходяться в країнах континентальної Європи.; третя — «Нестле холдингс» розташована на Багамських островах. Дві останні — «Мегті ентерпрайзес» і «Фіндус інтернешнл» побудовані за галузевим принципом та координують діяльність підприємств, які ви пускають бульйонні концентрати і свіжоморожені продукти. Крім цього цей холдинг, поряд із згаданими підприємствами і магазинами, володіє мережею ресторанів і готелів.
Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд"- потужний багатофункціональний будівельно-фінансовий комплекс України, у складі якого - найвідоміші будівельні компанії Києва.
"Київміськбуд" першим серед будівельних організацій почав власну інвестиційну діяльність, розробив і забезпечив втілення в життя програми спорудження житла за рахунок залучення внутрішніх приватних інвестицій.
"Київміськбуд" - найбільший оператор ринку нерухомості й забудовник. "Київміськбуд" працює на первинному ринку житла. Компанія будує майже половину всього житла, що споруджується в Україні підрядним способом.
До складу холдингової компанії "Київміськбуд" на правах дочірніх підприємств і асоційованих членів входять провідні загальнобудівельні трести, будинкобудівні комбінати, організації й підприємства промисловості, автотранспорту, будмеханізації, які забезпечують виконання всього комплексу робіт від оцінки будівельного майданчика й проектування до експлуатації зведених споруджень.
2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Задача
У регіоні функціонує кілька підприємств зернопереробки та хлібопекарської промисловості. Керівництво одного з таких підприємств акціонерне товариство «Млин» з метою зміцнення конкурентоспроможності розробило проект створення холдингової компанії у складі хлібопекарного заводу, механізованої пекарні та елеватора шляхом купівлі контрольного пакета їх акцій.
Обґрунтувати доцільність та ефективність такого проекту на основі вихідних даних та базових техніко-економічних показників підприємств. Базові ТЕП підприємств наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Базові техніко-економічні показники підприємств
Показники
Хлібозавод
Млин
Елеватор
Мехпекарня
Звіт
Проект
Звіт
Проект
Звіт
Проект
Звіт
Проект
1.Обсяг реалізації,тис.т.
10
22,51
22500
1700
2.Обсяг реалізації, тис.грн.
12000
31240
15800
1870
3.Собівартість продукції,тис.грн
9600
20800
11800
1300
4.Прибуток від реалізації,тис.грн.
2400
10430
3940
560
5.Чистий прибуток,тис.грн.
6.Ср.річна вартість ОВФ,тис.грн.
5900
9190
4500
400
7.Рентаб.в-ва,%
33,5
50
37,2
30
8.Чисельність працівників,осіб
300
285
446
404
260
248
32
30
9.Знос ОВФ, %
60
55
70
40
2.1. Розрахунок окупності здійснення операції «купівля».
Акціонерне товариство «Млин» купує контрольний пакет акцій підприємств, вартість якого складає 4874 тис. грн. використовуючи базові показники розрахувати окупність проведення операції «купівля».
Розрахунок наведений у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Розрахунок окупності операції «купівля»
Підприємства
Середньорічні вартість ОВФ, тис.грн.
Рентабельність виробництва, %
Базовий річний прибуток, тис.грн.
Хлібозавод
5900
33,5
1976,5
Елеватор
4500
37,2
1674
Механізована пекарня
400
30
120
Разом
10800
х
3770,5
Розрахуємо термін, за який окупиться вкладений капітал:
Ток. =
Ток. = 4874/3770,5 = 1,5 ≈ 1 рік 6 міс.
2.2. Створення холдингової компанії дає можливість активніше здійснювати інвестиційну діяльність і оновити основні фонди підприємств, які ввійшли у її склад. В першу чергу планується придбати і встановити нове обладнання у «Млині». Проектні дані щодо оновлення ОВФ «Млина» наведено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Проектні дані по оновленню ОВФ Млина
Показники
Одиниці виміру
Проект
Ціни,грн
1.Інвестиції на нове обладнання
Тис.грн.
1980
2.Додаткове виробництво борошна,разом
Т
4700
у т.ч. – в/с
Т
2820
1650
1с
Т
1410
1280
відходи
Т
470
300
3.Собівартість борошна:
1т в/с
Грн.
1170
повна собівартість
Тис.грн.
3299,4
1т 1с
Грн.
940
повна собівартість
Тис.грн.
1325,4
вартість 1т відходів
Грн.
300
загальна вартість
Тис.грн.
4765,8
4.Обсяг реалізації борошна, всього
Тис.грн.
6598,8
в/с
Тис.грн.
4653
1с
Тис.грн.
1804,8
відходи
Тис.грн.
141
Розраховуємо собівартість додаткового виробництва борошна:
Сдод. = Св/с + Сс – Ввід.
Сдод. = 3299,4 = 1325,4 – 141 = 4483,8 (тис.грн.)
Розраховуємо додатковий прибуток від реалізації додаткового обсягу виробництва борошна:
∆Пр = Qр – Сдод.
∆Пр = 6598,8 – 4483,8 = 2115 (тис.грн.)
Визначаємо чистий прибуток:
ЧП = 2115 * 0,75 = 1586,25 (тис.грн.)
Розраховуємо суму річних амортизаційних відрахувань від вартості нового обладнання ( а = 15%):
А = 1980 * 0,15 = 297 (тис.грн.)
Розраховуємо величину додаткового чистого грошового потоку як суму додаткового ЧП і річних амортизаційних відрахувань:
ΔГП = ∆Пр + ΔАр
ГП = 1586,25 + 297 = 1883,25 (тис.грн.)
Розрахувати термін окупності інвестицій на нове обладнання Млина:
То =
То = = 1рік
За даними розрахунків термін окупності вкладення капіталу становитиме 1 рік і 7 місяців. Чистий прибуток додаткового виробництва борошна – 1586,25 тис.грн., величина чистого грошового потоку – 1883,25 тис.грн. Термін окупності інвестицій на нове обладнання «Млина» становитиме 1 рік.
2.2. Розрахунки по хлібозаводу
У розрахунковій роботі згідно проекту пропонується здійснити наступні заходи:
1. Демонтувати на хлібозаводі піч потужзністю 5т. за добу і передати її виробничу програму механізованіій пекарні. Рентабельність виробництва у механізований пекарні на 3,5% нижча ніж на хлібозаводі, але піч пробула в експлуатації всього 5р. і тому не доцільно здавати її в металобрухт;
2. Демонтувати піч марки ФТЛ потужністю 12т. за добу і продати металобрухт. Термін експлуатації печі 8р.;
3. Встановити на хлібозаводі нову піч марки БН – 25 потужністю 25т. хлібобулочних виробів за добу.
Проведемо розрахунки економічної ефективності оновлення обладнання на хлібозаводі.
2.2.1. Оскільки піч потужністю 5 тонн на добу передається у механізовану пекарню, то перш за все потрібно обчислити витрати на її демонтування, які становлять 7,5% балансової вартості. Балансова вартість печі 65 тис.грн.
Вд = Бв * %
Вд = 65000 * 7,5% = 4875 (грн.)
Обчислимо залишкову вартість печі:
Взал. = Бв - Ав
Взал. = 65000 – 5*0,15 * 65000 = 16250 (грн.)
Загальний підсумок операцій по передачіпечі механізованій пекарні становить:
ΣВ = Вд + Взал
ΣВ = 1625 + 4875 = 21125 (грн.)
2.2.2. В розрахунках ми вважаємо, що піч марки ФТЛ є повністю амортизованою і залишкової вартості немає. Для того щоб здати її в металобрухт потрібно провести операції по демонтажу, які приймаємо в розмірі 5% балансової вартості. Балансова вартість печі ФТЛ становить 75000 грн., а ї вага 6 тонн.
Вд = 75000 * 5% = 3750 (грн.)
Обчислимо виручку від продажу печі в металобрухт:
Вм/бр = Цм/бр. * q
Вм/бр = 1000 * 6 = 6000 (грн.)
Загальний підсумок операцій по демонтажу печі ФТЛ становить:
ΣВ = Вд + Вм/бр
ΣВ = - 3750 + 6000 = 2250 (грн.)
2.2.3. Розрахуємо капітальні витрати на придбання і встановлення на заводі нової печі БН – 25. Загальна сума капітальних витрат буде включати вартість нової печі в сумі 670000 грн. та витрат на її монтаж (20% вартості), складські витрати – 5%, витрати на транспортування – 7%, інші витрати – 1%.
Бв БН-25 = 670000 + 134000 + 33500 + 6700 + 46900 = 891100 (грн.)
Сформувати виробничу програму печі БН -25. Піч придбали для випікання хліба круглого з борошна першого сорту, вагою буханки 0,75 кг. Відпескна ціна хліба 2430 грн./т. Річний фонд робочого часу печі 330 діб, потужність 25 т/добу, коефіцієнт використання потужності – 0,85.
Виробництво хліба круглого протягом року становить:
Qв-ва = РФРЧ * П * Квп
Qв-ва = 330 * 25 * 0,85 = 7012,5 (тонн)
Обсяг реалізації продукції у грошовому виразі становить:
Qр = Qв-ва * Цвідп.
Qр = 7013 * 2430 = 17041,59 (тис.грн.)
Визначаємо собівартість річного обсягу реалізованої продукції, якщо витрати на 1 грн. продукції становлять 72 коп.
С = В1грн * Qр
С = 0,72 * 17041,59 = 12269,94 ( тис.грн.)
Визначаємо прибуток річного обсягу реалізованої продукції:
П = Qр - С
П = 17041,59 – 12269,94 = 4771,65 (тис.грн.)
Одержану суму прибутку від реалізації потрібно скоригувати на величину загального підсумку від операцій від демонтажу 2 печей потужністю 5 т і 12 тонн на добу.
П' = 4771,65 – 4,88 + 2,25 = 4769,02 (тис.грн.)
Суму одержаного скоригованого прибутку є недостатньо точною, оскільки ще потрібно було б врахувати суму втрат за період зменшення обсягу виробництва хліба через простої пов’язані з демонтажем старих печей і монтажем нової БМ – 25. Обчислимо чистий прибуток від реалізації хліба на хлібозаводі:
ЧП = П' * Под.
ЧП = 4769,02 * 0,75 = 3576,765 (тис.грн.)
Розраховуємо суму додаткового чистого грошового потоку:
ЧГП = ЧП + Ав
Ав = Бв * а
Ав = 891100 * 0,15 = 133, 665 (тис.грн.)
ЧГП = 3576,765 + 133,665 = 3710,43 (тис.грн.)
Термін окупності проекту по хлібозаводу:
То = Бв / ЧГП
То = 891100 / 3710430 = 0,24
Обчислимо чисту теперішню вартість та індекс прибутковості інвестування у технічний розвиток хлібозаводу. Термін розрахунку 5 років, ставка дисконтування 15%. Розрахунок здійснюється у таблиці.
Таблиця 2.4.
Розрахунок ЧТВ
Роки
Додатковий ГП,
тис.грн.
Коефіцієнт
точності
Скоригований ГП
Коефіцієнт дисконтування
Теперішня вартість ГП
1
3710,43
0,95
3524,9
0,86
3063,4
2
3710,43
0,90
3339,39
0,756
2524,5
3
3710,43
0,85
3153,8
0,657
2072
4
3710,43
0,80
2968,3
0,571
1694,8
5
3710,43
0,75
2782,8
0,497
1383,79
Разом
18552,15
10742,18
Розрахуємо ЧТВ додаткового грошового потоку та індекс прибутковості:
ЧТВ = ΣТВ – КВ
І пр =
ЧТВ = 10742,18 – 891,1 = 9851,08 (тис.грн.)
Іпр = 10742,18 / 891,1 = 12,05
Розрахунок показує, що підприємство окупить вкладені інвестиції за 5 років і додатково одержить 9851,08 тис.грн. додаткового грошового потоку. Індекс прибутковості показує, що на кожну вкладену гривню за 5 років підприємство одержить 12,05 грн.
2.3. Розрахунок по механізованій пекарні
В механізованій пекарні на баланс з хлібозаводу передається піч потужністю 5 тонн на добу і залишковою вартістю 16,250 тис.грн. Собівартість виробництва 1 тонни продукції у цій печі складає 1760 грн. у механізованій пекарні і 1950 грн. було на хлібозаводі. Коефіцієнт використання потужності печі 0,85, річний фонд робочого часу 330 діб, а оптова відпускна ціна 1 тонни продукції 2100 грн.
Формуємо виробничу програму печі перенесеної з хлібозаводу:
Qв-ва = РФРЧ * П * Квп
Qв-ва = 330 * 5 * 0,85 = 1403 (тон)
Обсяг реалізації у грошовому виразі:
Q р = 2100 * 1403 = 2946,3 (тис.грн.)
Визначимо собівартість і прибуток річного обсягу реалізованої продукції:
С = 1760 * 1403 = 2469,28 (тис.грн.)
П = 2946,3 – 2469,28 = 477,02 (тис.грн.)
Розрахуємо додатковий прибуток за рахунок нижчої собівартості продукції порівняно з хлібозаводом:
ΔП2 = (Схл – См.п) * Qв-ва
ΔП2 = (1950 – 1760) * 1403 = 266,57 (тис.грн.)
П = 477,02 + 266,57 = 743,9 (тис.грн)
ЧП = 743,59 * 0,75 = 557,69 (тис.грн.)
За рахунок нової печі потужністю 5 тон на добу отримається додатковий прибуток у сумі 266,57 тис.грн., а загальний чистий прибуток становитиме 557,69 тис.грн.
2.4. Розрахунок по елеватору
За проектом передбачається збільшити потужність елеватора на 7,5 тонн і довести до 30 тис. тонн зберігання і переробки зерна на рік. Для реалізації цього проекту буде потрібно 3 700 тис.грн. Оптову відпускну ціну для млина планується знизити на 40 грн., а для потреб сторонніх споживачів вона залишиться незмінною на рівні звітного періоду. Із додатковим обсягом ( 7,5 тис. тонн) 1,5 тис.тон буде передаватись стороннім споживачам, а 6,5 тис.тон – на збільшення обсягу виробництва у млині. Визначить відпускну ціну по елеватору.
Цзв =
Цзв = 15800 / 22,5 = 702 (грн./тон)
Визначимо виручку від реалізації зерна елеватором:
Вр = 28,5 * 662 = 18867 (тис.грн.)
Вр = 1,5 * 702 = 1053 (тис.грн.)
ΣВр = 1053 + 18867 = 19920 (тис.грн.)
Розрахуємо собівартість зберігання і підготовки зерна елеватором. Собівартість операцій із зерном до створення обєднання становила:
Сзв = 11800 / 22,5 = 524 (грн./тон)
За рахунок оновлення основних фондів та інших заходів повязаних з реформуванням собівартість склала 463 грн./тону. Розрахуємо додатковий прибуток за рахунок зниження собівартості і збільшення обсягу реалізації:
Δ П = (524 – 463) * 30 = 1830 (тис.грн.)
Розраховуємо додатковий прибуток за рахунок збільшення обсягів заготівлі і переробки зерна:
Δ П2 = ( 702 – 463) * 1,5 = 358,5 (тис.грн)
Δ П2 = (662 – 463) * 6 = 1194 (тис.грн.)
Загальна сума прибутку становитиме:
П = 358,5 + 1194 + 1830 = 3382,5 (тис.грн)
ЧП = 3382,5 * 0,75 = 2536,875 (тис.грн.)
Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань і суму грошового потоку:
Ав = 3700 * 0,15 = 555 (тис.грн.)
ГП = ЧП + Ав
ГП = 2536,875 + 555 = 3091,875 (тис.грн.)
Термін окупності становитиме:
То = 3700 / 3091,875 = 1,19 ≈ 1 рік 2 міс.
Отже, за даними розрахунків отриманий чистий прибуток становитиме 2536,875 тис.грн., а сам проект окупиться за 1 рік і 2 місяці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Цивільний кодекс України
Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств навч. посібник/ Чепурда Л. М., Беляева С. С., Плахотнікова під аг. Ред.. Чепурди – К.:ВД «Професіонал», 2005. – 275с.
Господарський комплекс України
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора