Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Формування маркетингової цінової політики підприємства на прикладі ВАТ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА:
З дисципліни „Маркетинг” на тему:
„Формування маркетингової цінової політики підприємства на прикладі ВАТ „РЗВА”
Оцінка: Оформлення_____________________
Змісту__________________________
Захисту_________________________
Загальна оцінка:
За стандартом ЕСТS_________________
За стандартом МОНУ________________
Підписи членів комісії_______________________
Рівне - 2008
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА:
З дисципліни „Маркетинг” на тему:
„Формування маркетингової цінової політики підприємства на прикладі ВАТ „РЗВА”
Formation of marketing price politics on example «RZVA»
Код навчальної дисципліни в ECTS__________
Кількість академічних кредитів в ECTS_____
Виконав ст. 3 гр. 3 курсу ФЕіП
Фейцер М.В.
Консультант Т. Л. Адамчук
Рівне – 2008
УДК 333. 13(076.5)
ББК 65. 290 – 2
Курсова робота з дисципліни „Маркетинг”/ М.В.Фейцер , Рівне: НУВГП, 2008, - с.
Анотація курсової роботи українською мовою
У цій курсовій роботі описується формування маркетингової цінової політики підприємства на прикладі ВАТ „РЗВА”. Оцінюються його цінові стратегії та методи.
Анотація курсової роботи іноземною мовою, яку студент вивчає в університеті
In this term paper, forming of marketing price policy of enterprise is described on the example of VAT „ RZVA ”. His strategies of prices and methods are estimated.
Рецензент: Т.А. Адамчук
© М.В. Фейцер, 2008
© НУВГП, 2008
ЗМІСТ.
ВСТУП……………………………………………………………………………….5
1. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА………………....6
1.1. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ……………………..6
1.2. АЛГОРИТМ МАРКЕТИНГОВОГО РОЗРАХУНКУ ЦІН…………………..7
1.3. УПРАВЛІННЯ ЦІНАМИ ПІДПРИЄМСТВА………………………………..9
1.4. МЕТОДИ МАРКЕТИНГОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ……………………….13
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1…………………………………………………….16
2. АНАЛІЗ РИНКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА „РЗВА”…………….17
2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ТЕП ПІДПРИЄМСТВА……………...17
2.2. КОНКУРЕНЦІЯ НА РИНКУ ТА КОНКУРЕНТНІ МОЖЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………………….21
2.3. SWOT – АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА І ПРОДУКЦІЇ………………………..22
2.4. АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА. АНАЛІЗ ЦІН СПОЖИВАННЯ ТОВАРІВ……………………………………………………………..24
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2…………………………………………………….25
3. ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………………….28
3.1. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВИБІР МЕТОДУ ЦІНОУТВОРЕННЯ……………………………………………………………………...28
3.2. ФОРМУВАННЯ ВІДПУСКНОЇ ЦІНИ……………………………………….29
3.3. УМОВИ ОПЛАТИ ЗА ТОВАРИ…………………………………………...29
3. 4. УПРАВЛІННЯ ЦІНАМИ…………………………………………………….30
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 3…………………………………………………….33
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………....34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..35
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки України важливим і актуальним є питання механізму формування ціни, вибору методів і стратегій маркетингової цінової політики.
Ціна – одна з найважливіших категорій ринку, яка впливає на ряд чинників і сама є залежною від багатьох факторів. Ціна – мотивована і обґрунтована грошова вартість товару.
Для успішної роботи підприємства в умовах ринку воно повинно керуватися обґрунтованою ціновою політикою. Тому метою курсової роботи є формування системи базових знань і умінь про суть і цілі цінової політики підприємства на прикладі ВАТ „РЗВА”, про фактори впливу на ціноутворення, здобуття навичок з вибору ефективних цінових стратегій.
Завданнями, які ставилось за ціль досягти, були вивчення сутності ціноутворення, набуття практичних навичок, визначення оптимального рівня цін, вибір найефективніших цінових стратегій, тощо.
1. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА.
СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ.
Ціна і цінова політика - одна з головних складових маркетингової діяль ності, роль яких все більше зростає. Для підприємства - ціна є найважливі шим показником, оскільки її головна функція полягає у забезпеченні прибут ку від реалізації товарів.
Маркетингова цінова політика - це ціна і її зміна в залежності від си туації, яка складається на ринку. Роль і значення маркетингової цінової полі тики в діяльності підприємства суттєво залежить від типу ринку. Найбільшою є її роль на ринку монополістичної конкуренції і незначною - на ринку чистої конкуренції. Мінімальною є роль маркетингової цінової політики на ринку чистої монополії.
Залежно від форми реалізації розрізняють пряму й опосередковану марке тингову цінову політику. Пряма маркетингова цінова політика полягає в по передньому розрахунку цін і їх наступному регулюванні залежно від змін ринкової кон'юнктури. Опосередкована маркетингова цінова політика - в опрацюванні системи знижок, умов оплати, поставок, торговельного креди тування.
Політика цін - один з традиційних головних елементів марке тингу, оскільки ціна є:
одним із головних інструментів у конкурентній боротьбі;
однією з головних передумов купівлі-продажу товарів;
чітко і просто вимірюваною змінною, яка традиційно викорис товується в економічних розрахунках фірми;
важливою передумовою досягнення підприємством своїх стратегічних цілей;
надійним вирівнювачем попиту і пропонування
Виходячи із стратегії підприємства, метою ціноутворення може бути:
- отримання підприємством стабільного прибутку;
- досягнення, збереження чи збільшення обсягів товарообороту;
- вихід на нові ринки чи сегменти;
- перемога в конкурентній боротьбі;
- виживання за збереження мінімальних обсягів продажу;
- соціальна відповідність (забезпечення цінової доступності товарів спо живачам).
Отже, маркетингова цінова політика - це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати за товари та послу ги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів з метою забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця.
1.2. АЛГОРИТМ МАРКЕТИНГОВОГО РОЗРАХУНКУ ЦІН.
Алгоритм маркетингового розрахунку цін - це логічна послідовність кроків, першим з яких є визначення цілей ціноутворення. Алгоритм складається із таких кроків:
Постановка мети та визначення завдань ціноутворення.
Визначення величини попиту та пропонування, цінової еластичності.
Розрахунок витрат на виробництво та реалізацію продукції.
Вибір орієнтовного рівня цін, виходячи із умов конкурентного середовища
Вибір методу ціноутворення.
Безпосередній розрахунок ціни.
Щодо першого етапу даного ал горитму треба зауважити, що метою ціноутворення може бути:
1. отримання фірмою макси мального чи такого, що постійно зростає, прибутку;
2. досягнення, збереження чи збільшення обсягів товарообороту, доходів від продажу, частки ринку;
3. перемога в конкурентній бо ротьбі;
4. соціальна відповідальність (за безпечення доступності товарів чи по слуг з урахуванням купівельної спро можності споживачів);
5. виживання фірми.
Основними завданнями першого етапу маркетингового розрахунку ціни є врахування та обчислення від повідних обмежень, тобто чинників, які зменшують чи збільшують мож ливий інтервал варіацій цін.
На другому етапі маркетингово го розрахунку цін визначають дійсне значення попиту та пропону вання, тобто таке, яке має місце за раз на даному ринку. Це дає змогу визначити ціну рівноваги, тобто реальну ринкову ціну за умов, коли попит дорівнює пропонуванню.
Особливу увагу тут також приділяють визначенню цінової елас тичності попиту, тобто чутливості споживачів до зміни цін на товари. Цінова еластичність попиту визначається за допомогою відповід них коефіцієнтів.
,
де - коефіцієнт цінової еластичності;
ΔX та ΔP - відповідно зміна ціни та попиту;
X та P - початкові значення ціни та попиту.
Якщо KE=1, та попит не змінюється за будь якої зміни ціни (одинична еластичність попиту). При 0< KE <1 - попит нееластичний і зменшувати меться у разі збільшення доходів споживачів (товари низької якості). Якщо КE >1, - попит еластичний (товари високої якості).
Крім названої, розрізняють також перехресну еластичність попиту( ):
,
де ΔХа та Xа - відповідно відносна зміна обсягів продажу та початкове їх значення стосовно товару "а";
ΔPб та Pб - відповідно відносна зміна ціни та початкова ціна товару „б”.
Якщо >1 , то продукти взаємозамінні.
< 1 - продукти взаємодоповнювані.
=1 - продукти не є взаємозамінними та не мають конкурентного спів відношення.
Вивчаючи проблеми еластичності попиту, необхідно також знати і факто ри, які впливають на її значення: замінність товарів, питома вага товару в доході споживача, категорія товару, фактор часу тощо.
Пропонування - це кількість товару, яку виробники згодні виготовити і запропонувати за дану ціну, на конкурентному ринку протягом конкретного часу. Закон пропонування стверджує, що виробники вважатимуть доцільним спрямувати більшу кількість ресурсів на виробництво даного товару за від носно більш високого рівня ціни на нього. Зміна обсягів пропонування може статися внаслідок зміни умов виробництва і поставок товарів на ринок.
Досить суттєвим у маркетинговому розрахунку цін є визначення витрат підприємства на виробництво та реалізацію товарів ( третій етап). Ці ви трати поділяють на такі види:
постійні (фіксовані) - не змінюються залежно від обсягів виробництва та реалізації продукції;
змінні - змінюються (збільшуються чи зменшуються) від повідно до зміни обсягів виробництва та реалізації продукції;
повні (загальні) - сума постійних та змінних витрат, яка від повідає конкретному обсягові виробництва та реалізації продукції;
середні (питомі) - постійні, змінні та повні витрати з розрахунку на одиницю продукції;
маргінальні - збільшення (зменшення) повних витрат за від повідного збільшення чи зменшення обсягів виробництва на одини цю продукції.
Якщо аналіз попиту та пропонування дає змогу встановити максимальне значення ціни товару, то аналіз витрат визначає її міні мальне значення, яке уможливлює покриття підприємством своїх витрат за рахунок реалізації товарів.
Попередні етапи дають можливість підприємцеві створити уяв лення про максимальний (з погляду витрат підприємства) рівень ці ни на даний товар. Для уточнення орієнтовної ціни аналізують рі вень цін на конкурентні товари шляхом порівняльних закупівель опитування експертів чи споживачів.
Кінцевими етапами маркетингового розрахунку цін є вибір ме тодів (методу) ціноутворення і безпосередній розрахунок цін, що буде висвітлено у ході курсової роботи.
1.3. УПРАВЛІННЯ ЦІНАМИ ПІДПРИЄМСТВА.
При розробці цінової політики важливо визначити не тільки рівень цін, але і сформулювати лінію цінової поведінки фірми на ринку, її цінову стратегію, яка буде основою для прийняття рішень відносно ціни.
У процесах управління цінами можуть бути використані такі під ходи (стратегії, політики): стратегія високих цін; стратегія низьких цін; стратегія диференційованих цін; стратегія дискримінаційних цін; стратегія єдиних цін; стратегія стабільних цін; стратегія нестабільних цін; стратегія цінового лідера; стратегія конкурентних цін; стратегія престижних цін; стратегія неокруглених цін; стратегія цін масових закупок; стратегія поєднання цін з якістю товару.
Ринкова практика напрацювала близько 20-ти видів цінових стратегій, основними з яких є:
Стратегія високих цін ("зняття вершків") передбачає продаж товару спочатку за високими цінами, значно вище ціни виробництва, а потім поступове її зниження. Вона характерна для продажу товарів-новинок, коли фірма випускає спочатку дорогий варіант товару, а потім залучає все нові сегменти ринку, пропонуючи покупцям більш прості і дешеві товари. Така стратегія забезпечує продавцю швидку окупність коштів. Найбільш прийнятні умови для використання стратегії високих цін: високий рівень поточного попиту з боку великої кількості споживачів; непривабливість високої початкової ціни для фірм-конкурентів і обмеженість конкуренції; сприйняття високої ціни покупцями як свідчення високої якості товару.
Стратегія низьких цін ("прориву на ринок") передбачає первісний продаж товарів, які не мають патентного захисту, за низькими цінами з метою стимулювання попиту, одержання перемоги в конкурентній боротьбі. Фірма досягає успіху, витісняє конкурентів, займає у певному розумінні монопольне становище, потім знижує ціни. Але ця стратегія неприйнятна для ринків з низькою еластичністю попиту. Тому маркетологи радять використовувати стратегію низьких цін так: низькі ціни дозволяють фірмі закріпитися на ринку, але в подальшому вони не підвищуються, а зберігаються чи знижуються. Масовість продажу забезпечує прибутки.
Стратегія диференційованих цін активно використовується фірмами, які встановлюють певну шкалу можливих знижок і надбавок з врахуванням різновидності покупців, географії ринку і його характеристик, часу покупки, варіантів товарів і їх модифікацій. Вона передбачає: сезонні знижки; знижки за якість; знижки постійним партнерам; встановлення різного рівня цін і їх співвідношення по різних товарах в загальній номенклатурі, а також по кожній модифікації. Ця стратегія має переваги при дотриманні таких умов: легко сегментуючий ринкок; наявності чітких меж ринкових сегментів; високій інтенсивності попиту; неможливості перепродажу товару із сегментів з низькими цінами в сегменти з високими; врахування сприйняття покупцями диференційованих цін і попередження реакції образи; непротиріччя існуючому законодавству.
Стратегія дискримінаційних цін застосовується до некомпетентних покупців, а також при проведенні політики картелювання, тобто укладання між фірмами різного роду угод щодо цін. Така стратегія можлива при проведенні урядом загальної дискримінаційної політики по відношенню до країни, в якій функціонує фірма-покупець: встановлення високого ввізного і вивізного мита, обов'язкового правила користування послугами місцевого посередника тощо.
Стратегія єдиних цін зміцнює довіри споживачів, легко застосовується, зручна, робить можливим продаж за каталогами, посилкову торгівлю. Однак вона обмежена тимчасовими, географічними і товарними ринками.
Стратегія стабільних цін - це продаж товарів за незмінними цінами протягом тривалого часу. Характерна для масового продажу, як правило, однорідних товарів, з якими виступає багато фірм-конкурентів, наприклад, ціни на транспорт, часописи, цукерки тощо.
Стратегія нестабільних цін передбачає залежність ціни від ситуації на ринку і попиту споживачів. Фірма встановлює різні ціни для різних ринків і сегментів систематично корегуючи їх.
Стратегія цінового лідера передбачає або співвідношення фірмою свого рівня цін з рухом і характером цін фірми-лідера на даному ринку по конкретному товару, або укладення угоди (як правило, негласно), що у випадку зміни ціни лідером, фірма також змінює свою ціну.
Стратегія конкурентних цін пов'язана з проведенням агресивної цінової політики фірм-конкурентів із зниженням ними цін і передбачає для даної фірми можливість проведення двох видів цінової стратегії з метою зміцнення монопольного становища на ринку і розширення ринкової частки. У першому випадку продавець також проводить цінову атаку на своїх конкурентів і знижує ціну до низького рівня, прагнучи не втратити, а навпаки розширити свою частку на ринку. У другому випадку фірма-продавець не змінює ціни, незважаючи на те, що фірми-конкуренти зробили, в результаті чого норма прибутку від продажу зберігається, але триває поступова втрата частки ринку.
Стратегія престижних цін передбачає продаж за найвищими цінами і розрахована на сегменти ринку, які звертають особливу увагу на якість товару і товарну марку і мають надзвичайно низьку еластичність попиту, а також чутливо реагують на фактор престижності, тобто споживачі не купують послуги й товари за цінами, які вважають надто низькими. Така стратегія можлива у випадку високого престижу фірми, а також мінімальної конкуренції.
Стратегія неокруглених цін передбачає встановлення ціни нижче круглих цифр. Такі ціни покупці сприймають як свідчення ретельного аналізу фірмою своїх цін і бажання встановити їх на мінімальному рівні. Крім того, покупці, отримуючи здачу, сприймають ці ціни як більш низькі.
Стратегія цін масових закупок передбачає продаж товару із скидкою у випадку закупки його у великих кількостях. Така стратегія дає ефект, якщо можна очікувати негайного збільшення числа покупок, або ж у випадку, коли треба звільнити склади від застарілих товарів, які продаються погано.
Стратегія поєднання цін з якістю товару передбачає встановлення цін на високому рівні, який відповідає рівню якості продукції.
В торговельній практиці цінові стратегії використовуються не окремо, а комбіновано, при поєднанні одних видів з іншими. Тобто, залежно від ситуації, яка склалась на ринку, товаровиробники використовують різні види стратегій, які змінюють одна одну.
На внутрішньому ринку України ціна встановлюється в більшості випадків довільно, виходячи з інтересів продавців. Відсутні конкуренція і вільне переливання інвестицій з однієї галузі в іншу. В результаті ціни можуть різко підвищуватись, товари зніматись з ринку, створюючи штучний дефіцит і підвищення цін.
При допомозі маркетингу керівництву підприємства слід зробити вибір, яким з цих цінових стратегій віддати перевагу. Вибір залежить від багатьох факторів, серед яких треба відзначити частку ринку збуту, яку контролює дане підприємство, впровадження на ринок нового виробу, період окупності капітальних вкладень, жорсткість конкуренції тощо.
1.4. МЕТОДИ МАРКЕТИНГОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ.
Для встановлення рівня конкретної ціни на продукцію використовують декілька десятків методів. Розрізняють пряме та непряме ціноутворення. До методів прямого ціноутворення належать наступні.
Виходячи з витрат на виробництво та реалізацію продукції:
Метод простих формул
Середні витрати + прибуток
Згідно з маржинальними витратами
Метод беззбитковості
Виходячи з попиту:
На основі суб’єктивної оцінки цінності продукції
На основі цінової еластичності
З урахуванням умов конкуренції:
„Залежне” встановлення цін
„Слідування” за лідером
З урахуванням реакції конкурентів
Тендерне ціноутворення
У рамках товарної номенклатури:
За номенклатурною групою
Обмеження кількості
За географічним принципом:
Зональне ціноутворення
Відносно базового пункту
Франко-ціни
За умови „Інкотермс”
На основі узаконених умов:
Біржове ціноутворення
З урахуванням державної політики
Метод простих формул вважається найпридатнішим для визначення ціни у сфері послуг, де основними витратами є заробітна плата. Ціна обраховується за формулою:
Ц = В . К,
де В – витрати на виробництво та реалізацію продукції;
К – коефіцієнт, який залежить від накладних витрат, податків та очікуваного прибутку.
Метод „середні витрати + прибуток” передбачає використання такої формули для розрахунку ціни:
,
де Вп – прямі витрати на виготовлення одиниці продукції;
П – бажаний прибуток у відсотках.
Метод маржинальних витрат має на меті встановлення витрат і бажано го прибутку, виходячи з обсягу виробництва кожної конкретної партії товару, тому на різні обсяги випуску й реалізації продукції ціни будуть різними.
Метод беззбитковості - це оперування різними результативними зна ченнями прибутку за фактичних значень витрат та обсягів виробництва. Зна чення точки беззбитковості можна визначити за формулою:
,
де Q - значення точки беззбитковості;
F - постійні витрати;
Р - ціна одиниці товару;
V - питомі змінні витрати.
Метод суб'єктивної оцінки покупцем цінності товару має враховувати такі обставини:
якщо ціна є платою за задоволення якихось потреб, то її рівень встановлюється відповідно до міри задоволення таких потреб;
коли джерелом задоволення потреб є не стільки товар, як його ціна, то вона має бути або досить високою (антикваріат), або достатньо низькою (товари повсякденного попиту);
якщо ціна - не головне для споживача товару, то її рівень можна встановлювати в широкому діапазоні.
Метод цінової еластичності орієнтується на взаємозв'язок між зміною рівня ціни й відповідними змінами обсягів продажу.
Методи конкурентного ціноутворення виходять із пристосування цін на товари підприємства до цін на аналогічні товари, що їх пропонують конкуренти. Різновиди цих методів:
„залежне" встановлення цін з урахуванням наявного на ринку досконалої конкуренції рівня цін;
„наслідування лідерів" - орієнтація на ціни провідних підприємств, що успішно працюють на ринку;
ціноутворення з огляду на реакцію конкурентів з урахуванням можливого її посилення;
• тендерне (закрите) ціноутворення - розрахунок ціни в процесі змагання за вигідний контракт.
Методи товарної номенклатури передбачають, що ціна на найдорожчий товар встановлюється на рівні собівартості, або й трохи нижче. Збитки, які мають місце, перекриваються за рахунок більш високих цін на інші товари даної номенклатурної групи. Різновидом цієї групи методів є обмеження кі лькості цін у рамках товарної номенклатури. Наприклад, на чоловічі костюми можна встановити лише три ціни відповідно до трьох категорій розмірів - малого, середнього і великого. Це дозволяє продавати товар без конкретної орієнтації на собівартість кожного розміру.
Методи встановлення цін за географічним принципом враховують ви трати товаровиробників чи споживачів, які виникають через необхідність транспортування продукції від місць виробництва до місць споживання. За лежно від розподілу обов'язків з транспортування товарів між постачальни ками та споживачами проводиться франкування цін. Це означає, що всі витрати з транспортування продукції до названого пункту входять в ціну товару.
Існує шість видів франко-цін:
Франко-склад постачальника – витрати на виробництво продукції.
Франко-станція (порт) відправлення - витрати на транспортування продукції на станцію (порт) відправлення.
Франко-вагон на станції (порту) відправлення - витрати за завантаження і зберігання продукції на станції (порту) відправлення.
Франко-вагон на станції (порту) призначення - транспортний тариф від станції відправлення до станції (порту) призначення.
Франко-станція (порт) призначення - витрати на вивантаження та зберігання продукції на станції (порту) відправлення.
Франко-склад споживача - витрати на доставку продукції на склад споживача.
Різновидом методики встановлення цін за географічною ознакою є їх роз рахунок щодо базових пунктів території (міста, залізничні станції, пристані, порти), а також визначення зональних (поясних) цін.
Цінові умови „Інкотермс" використовуються у практиці міжнародної торгівлі. Деякі з них такі:
FAS - Free Alongside Ship (Звільнено від оплати до розміщення вздовж бо рту судна) — зобов'язання продавця вважається виконаним, коли товари розміщено вздовж борту судна на причалі або в ліхтері в указаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики втрати чи пошкодження товару, очищення від мита на експорт, має нести покупець.
FOB - Free on Board (Звільнено від оплати під час перебування на борту) зобов'язання продавця вважаються виконаними, якщо товар перейшов
через поручні судна у вказаному порту відвантаження. Після цього моменту
покупець несе всі витрати і ризики втрати чи пошкодження товару, прода вець також здійснює очищення товару від мита на експорт.
CІF - Cost, Insurance and Freight (Ціна, страхування і фрахт) — продавець повинен оплатити витрати і фрахт судна для доставки товарів у порт призна чення, забезпечити морське страхування ризику, здійснити очищення товару від мита на експорт.
GIF - Carriage and Insurance Paid (Перевезення і страхування сплачене) - продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця при значення, здійснює страхування товарів від ризиків втрати і пошкодження очищає товари від мита на експорт. Покупець несе всі ризики втрати чи по шкодження товару після того, як товар був доставлений перевізнику.
DAF - Delivered at Frontier (Доставлено до кордону) — продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, i товари стали до ступними для покупця в указаному пункті і місці на кордоні, але до прохо дження митного поста сусідньої країни. Покупець несе всі ризики втрати чи пошкодження товарів з моменту їх передання в його розпорядження в указа ному пункті на кордоні.
Ціноутворення з урахуванням державної політики існує у всіх країнах з ринковою економікою. Державному регулюванню, як правило, підлягають ціни на товар першої необхідності із низькою ціновою еластичністю та на продукцію підприємств-монополістів. Мета регулювання — захист споживачів та під тримання нормальних умов конкуренції. Залежно від форм безпосереднього впливу держави регулювання цін буває прямим і непрямим.
Прямі форми державного регулювання:
„заморожування" — збереження існуючого рівня цін або заборона їх підвищення протягом певного часу;
встановлення урядом фіксованих цін або їх мінімального чи макси мального рівня;
встановлення всіх економічних параметрів діяльності галузей-монополістів;
встановлення мінімальних закупівельних цін на сировину.
Непрямі форми державного регулювання:
визначення загальних принципів формування цін;
заборона домовленостей між фірмами щодо спільного формування цінової політики;
вплив на рівень ціни через монополію держави і державні підприєм ства;
ратифікування цін, тобто обов'язкове інформування відповідних державних органів про наміри товаровиробника підвищити ціни;
встановлення фіксованих норм прибутку чи рентабельності продук ції.
Біржове ціноутворення - це різновид розрахунку цін на підставі узаконених умов. Може здійснюватися як за результатами біржового дня (кінцеве котирування), так і в процесі торгів (проміжне котирування).
Основними вилами котирування цін на біржах є:
відображення меж коливання цін за кожним товаром чи контрактом на нього;
фіксування цін першої і останньої угоди біржового дня на даний то вар;
фіксування максимальних і мінімальних цін, які спостерігалися про тягом біржового дня;
• комбіноване сполучення всіх названих видів котирування.
Непряме маркетингове ціноутворення - це політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування та кондицій. Воно має на меті заохотити споживачів до тривалого контактування з підприємством щодо придбання його продукції.
У маркетинговій практиці широко використовуються такі види знижок:
кількісні — за придбання великої партії товару (бонус);
касові — за оплату готівкою або за здійснення оплати до раніше ви значеного терміну платежу (сконто);
функціональні — посереднику за успішне виконання певних марке тингових функцій:
торговельні — посередником за здійснення торгових операцій, на громадження й утримання збутових запасів;
сезонні — на товари, що продаються поза сезоном;
фінальні — на останню партію товару;
залікові — на новий товар за одночасного повернення старого;
договірні — на вимогу важливого клієнта;
комбіновані — спільне використання декількох видів знижок.
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1.
Отже, можна зробити висновок, що маркетингова цінова політика - це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати за товари та послу ги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів з метою забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця.
Алгоритм маркетингового розрахунку цін - це логічна послідовність кроків для реалізації політики ціноутворення. Алгоритм складається із шести кроків.
Основними завданнями першого етапу маркетингового розрахунку ціни є врахування та обчислення від повідних обмежень, тобто чинників, які зменшують чи збільшують мож ливий інтервал варіацій цін. На другому етапі маркетингово го розрахунку цін визначають дійсне значення попиту та пропону вання, тобто таке, яке має місце за раз на даному ринку. Це дає змогу визначити ціну рівноваги, тобто реальну ринкову ціну за умов, коли попит дорівнює пропонуванню. Досить суттєвим у маркетинговому розрахунку цін є визначення витрат підприємства на виробництво та реалізацію товарів - третій етап.
Кінцевими етапами маркетингового розрахунку цін є вибір ме тодів (методу) ціноутворення і безпосередній розрахунок цін.
Ринкова практика напрацювала близько 20-ти видів цінових стратегій, основними з яких є: стратегія високих цін; стратегія низьких цін; стратегія диференційованих цін; стратегія дискримінаційних цін; стратегія єдиних цін; стратегія стабільних цін; стратегія нестабільних цін; стратегія цінового лідера; стратегія конкурентних цін; стратегія престижних цін; стратегія неокруглених цін; стратегія цін масових закупок; стратегія поєднання цін з якістю товару, тощо.
Цінові стратегії використовуються не окремо, а комбіновано, при поєднанні одних видів з іншими. Тобто, залежно від ситуації, яка склалась на ринку, товаровиробники використовують різні види стратегій, які змінюють одна одну.
Серед методів ціноутворення розрізняють прямі та непрямі. Найбільш поширеними з них є:
Метод простих формул
Середні витрати + прибуток
Метод беззбитковості
На основі суб’єктивної оцінки цінності продукції
На основі цінової еластичності
„Залежне” встановлення цін
З урахуванням реакції конкурентів
Тендерне ціноутворення
За номенклатурною групою
Обмеження кількості
Зональне ціноутворення
Франко-ціни
За умови „Інкотермс
З урахуванням державної політики
Сконто знижка
2. АНАЛІЗ РИНКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА „РЗВА”.
2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ТЕП ПІДПРИЄМСТВА.
"Рівненський завод високовольтної апаратури" є акціонерним товариством із колективною формою власності і належить до електротехнічної сфери виробництва. ВАТ РЗВА є одним з найбільших у СНД підприємств з виробництва комутаційної і розподільної апаратури напругою від 0,4 до 110 кв.
За 45 років свого існування підприємство поставило на вітчизняний ринок і на ринки багатьох країн Європи, Азії й Африки більше мільйона вимикачів 6-35 кВ, кілька десятків тисяч комплектних розподільних пристроїв 6-10 кВ, десятки трансформаторних підстанцій з перетворенням напруги від 110 до 0,4 кв. Усі ці роки завод є лідером у своїй галузі.
Споживачами РЗВА є підприємства електричних мереж, атомні, теплові і гідроелектростанції, підприємства гірничодобувної, металургійної і хімічної промисловості, нафтогазовидобувні і переробні підприємства, нафто- і газопроводи, залізниці і метрополітени, енергетичні об'єкти сільського і житлово-комунального господарства, а також підприємства інших галузей.
Сьогодні підприємство динамічно розвивається. Висока кваліфікація керівників, конструкторів, технологів і виробничих робітників, сучасна техніка і передові технології - усе це забезпечує продукції високу якість і конкурентноздатні ціни.
Якість виробів контролюється на всіх етапах їхнього виробництва: від прийому замовлень і ретельної перевірки комплектації до вихідного контролю й упакування. Завдяки цьому РЗВА може гарантувати високу надійність, довговічність і безпеку апаратів. Якість продукції підтверджують численні вітчизняні і міжнародні сертифікати. Завод працює у відповідності з міжнародними стандартами якості. Має досить широку міжнародну географію ринку збуту. Зокрема відомі його представництва у таких містах: Київ, Донецьк, Красноярськ, Сурдута, Кемерово, Ростов – на – Дону, Москва.
У жовтні 2004 року відомі в СНД виробники комутаційної і розподільної апаратури - Рівненський завод високовольтної апаратури (Україна) і Нижнє - Туринський електро апаратний завод (Росія) - прийняли рішення про злиття активів і створення єдиного міжнародного холдингу по виробництву комутаційного і розподільного устаткування 0,4-110 кв. Очолила нове об'єднання керуюча компанія ЗАТ "Високовольтний союз". У ній сконцентровані функції керування активами, фінансовими потоками, пошук нових ринків збуту і розробка нових технологій і нової продукції. Синергетичний ефект злиття - оптимізація виробництва і скорочення витрат на управління. Об’єднані підприємства одержали можливість збільшити портфель замовлень, упровадити передові управлінські технології, підвищити мотивацію співробітників, визначити перспективи їхнього професійного росту і збільшити прибутковість заводів.
Вони виробляють комутаційне і розподільне устаткування для промислового
споживача: вакуумні і маломасляні вимикачі, комплектні розподільні пристрої,
комплектні трансформаторні підстанції, що комплектують і запасні частини.
Багаторічний досвід, технологічний і виробничий потенціал підприємств
холдингу дозволяють компанії вирішувати задачі будівництва об'єктів "під
ключ", модернізації енергетичних об'єктів і здійснення комплексних постачань
устаткування для діючих і споруджуваних промислових об'єктів.
Споживачами продукції ЗАТ "Високовольтний союз" є підприємства ПЕК, гірничодобувної, металургійної і хімічної промисловості, залізниці і метрополітени, підприємства інших галузей, а також сільського господарства і комунального сектора.
Перелік продукції РЗВА:
Комплектні трансформаторні підстанції
Закриті трансформаторні підстанції 35/10(6) кВ
Тягові підстанції
Комплектні розподільні пристрої
Комутаційні апарати
Вакуумні вимикачі
Генераторні вимикачі
Модулі
Викатні елементи
Універсальні монтажні комплекти
Розмикачі 10 кВ
Заземлювачі
Сухі трансформатори
Низьковольтне обладнання
Маломасляні вимикачі
ВАТ "Рівненський завод високовольтної апаратури" має таку адресу: вул. Біла, 16, м. Рівне, 33001, Україна телефон: (+38 0362) 22-15-36; 22-11-47; 25-82-56; 26-96-17 факс: (+38 0362) 26-96-44; 26-17-00 www.rzva.ua e-mail: rivne@vsoyuz.com.ua
Таблиця 1.
Характеристика та ТЕП для аналізу і досліджень маркетингової діяльності підприємства для виконання курсової роботи.
№
Показники та характеристики
ВАТ "РЗВА"
п/п
діяльності підприємства
2 004р.
2 005р.
1.
Юридичний статус
АТ
2.
Форма власності
колективна
3.
Спеціалізація
електротехнічне
обладнання
4.
Обсяг виробництва, млн.грн.
141,5
163,8
5.
Обсяг збуту, млн.грн.
121,7
144,4
6.
Активи підприємства, млн.грн.
306,2
321,7
7.
Рентабельність, %
11,2
14,7
8.
Амортизаційні витрати, млн.грн.
17,7
18,9
9.
Банківська заборгованість, млн.грн.
4,9
3,5
10.
Обсяг капіталовкладень, млн.грн.
21,7
20,1
11.
Відрахування у обов'язкові та
19,2
19,9
благодійні фонди, млн.грн.
12.
Середні витрати виробництва,
86,3
85,9
млн.грн.
13.
Оборотні кошти, млн.грн.
28,4
32,1
14.
Рівень конкурентоспроможності
0,81
0,89
продукції, част.один.
15.
Технічний рівень виробництва,
0,93
0,94
част. один.
16.
Технічний рівень продукції,
0,84
0,91
част. один.
17.
Оцінка організації служби
3
4
маркетингу, балів
Щоб дати характеристику підприємству, потрібно порівняти його діяльність за 20004-2005 рр. Результати порівняння наведено у таблиці 2.
Таблиця 2.
Аналіз зміни техніко – економічних показників діяльності підприємства.
№
Показники та характеристики
ВАТ "РЗВА"
Приріст
п/п
діяльності підприємства
2 004р.
2 005р.
Абсолютний
Відносний
1.
Обсяг виробництва, млн.грн.
141,5
163,8
22,30
15,76
2.
Обсяг збуту, млн.грн.
121,7
144,4
22,70
18,65
3.
Активи підприємства, млн.грн.
306,2
321,7
15,50
5,06
4.
Рентабельність, %
11,2
14,7
3,50
31,25
5.
Амортизаційні витрати, млн.грн.
17,7
18,9
1,20
6,78
6.
Банківська заборгованість, млн.грн.
4,9
3,5
-1,40
-28,57
7.
Обсяг капіталовкладень, млн.грн.
21,7
20,1
-1,60
-7,37
8.
Відрахування у обов'язкові та
19,2
19,9
0,70
3,65
благодійні фонди, млн.грн.
9.
Середні витрати виробництва,
86,3
85,9
-0,40
-0,46
млн.грн.
10.
Оборотні кошти, млн.грн.
28,4
32,1
3,70
13,03
11.
Рівень конкурентоспроможності
0,81
0,89
0,08
9,88
продукції, част.один.
12.
Технічний рівень виробництва,
0,93
0,94
0,01
1,08
част. один.
13.
Технічний рівень продукції,
0,84
0,91
0,07
8,33
част. один.
14.
Оцінка організації служби
3
4
1,00
33,33
маркетингу, балів
Отож, бачимо, як змінився стан ВАТ „РЗВА” за рік. Хоча зменшився обсяг капіталовкладень, знизилась заборгованість перед банком та середні витрати виробництва, але решта показників змінилась у сторону збільшення, що позитивно вплине на його діяльність.
2.2. КОНКУРЕНЦІЯ НА РИНКУ ТА КОНКУРЕНТНІ МОЖЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.
Оскільки „Рівненський завод високовольтної апаратури” є унікальним підприємством, яке виготовляє комутаційну та розподільчу апаратуру, то воно незалежне від конкурентів. Рівень конкурентоспроможності продукції оцінюється відповідно 0,81 та 0, 89 у 2004, 2005 році.
Але такі підприємства, як „Газотрон”, „Акватон”, „Радіозавод”, діяльність яких дещо схожа до РЗВА, конкурують на ринку праці. Для аналізу конкурентних можливостей РЗВА складемо і заповнимо таблицю 3.
Таблиця 3.
Аналіз конкурентних можливостей підприємства на ринку праці.
№ п/п
Економічні показники
"Радіозавод"
"Акватон"
"Газотрон"
"РЗВА"
1.
Заробітна плата
4
2
3
1
2.
Преміювання, винагороди
4
2
3
1
3.
Умови праці
4
2
3
1
4.
Кількість робочих місць
4
2
3
1
5.
Підготовка кваліфікації працівників
4
2
3
1
6.
Можливість кар'єрного зросту
4
2
3
1
7.
Соціальна захищеність
4
2
3
1
8.
Страхування
4
2
3
1
9.
Тривалість робочого часу
4
1
3
2
10.
Середній вік працівників
4
1
3
2
11.
Рейтинг підприємств, бали
40
18
30
12
12.
Місця
4
2
3
1
Отже, ВАТ „РЗВА” є лідером і на ринку праці. На другому місці „Акватон”, на третьому – „Газотрон”, а останнє четверте місце займає „Радіозавод”.
2.3. SWOT – АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА І ПРОДУКЦІЇ.
Оцінимо продукцію РЗВА та НТЕАЗ за показниками 2003 року. Позначимо український завод – Р, російський – Н.
Таблиця 4.
SWOT – аналіз продукції РЗВА та НТЕАЗ.
№
Показники
Оцінки
п/п
6
5
4
3
2
1
1.
Маркетингова стратегія
Н
Р
2.
Якість
Р
Н
3.
Упаковка
Н
Р
4.
Ціна
Р
Н
5.
Реклама
Н
Р
6.
Собівартість
Н
Р
7.
Конкурентоспроможність
Н
Р
Середній рівень РЗВА = (5*4+4*2+3/7) = 4,428
Середній рівень НТЕАЗ = (6*2+5*5+4*3)/7=4,857
Видно, що привабливі частини і слабкості нашого товару покриваються з оцінкою переваг і слабкостей товару конкурентів. Тому вони вирішили об’єднатися у холдинг. Злиття спрямоване на зміцнення позицій РЗВА і НТЕАЗ на ринках Росії і СНД, тому що відтепер добре відомі замовникам виробники електротехнічного устаткування працюють у єдиному ланцюгу як повноправні партнери. РЗВА і НТЕАЗ, що мають майже п'ятдесятилітню історію, роблять родинне устаткування. Спільно вони здатні забезпечити зростаючі потреби ринку СНД у високоякісному устаткуванні середньої напруги і зайняти лідируючі позиції в галузі.
Аналіз сильних та слабких сторін, шансів та загроз підприємства наведено у таблиці 5.
Таблиця 5.
SWOT – аналіз підприємства.
Слабкі сторони
Сильні сторони
1. Недостатність капіталу
1. Вигідні умови розрахунків і виплат
2. Слабке залучення клієнтів - покупців
2. Можливість запропонувати замовникам
3. Відсутність співпраці з підприємствами
додаткові послуни зі складування і транспортування
роздрібної торгівлі
3. Кваліфікрвані кадри:
4. Відсутнє проштовхування продажу певних
менеджери - економісти високо рівня
можливих товарів у підприємства роздрібної
інженери - програмісти
торгівлі
робочий персонал
Шанси
Небезпеки
1. Приплив інвестицій у розбудову збутової мережі
1. Втрата фінансової свободи
2. Початок співпраці із підприємтвами роздрібної
2. Відтік кваліфікованих кадрів:
торгівлі з продажу певної продукції
до замовників
до конкурентів
2.4. АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА. АНАЛІЗ ЦІН СПОЖИВАННЯ ТОВАРІВ.
"Рівненський завод високовольтної апаратури" є незалежним від цін конкурентів і використовує такий метод ціноутворення, як „середні витрати + прибуток”. Для розрахунку ціни використовується формула:
,
де Вп – прямі витрати на виготовлення одиниці продукції;
П – бажаний прибуток у відсотка...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора