Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Стратегія найменших сукупних витрат
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економіки підприємства
Індивідуальна робота
з дисципліни «Стратегічне управління»
на тему:
Стратегія найменших сукупних витрат
( на основі ПРСС «Коопзаготпром»)
Зміст
ст
Вступ …………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Стратегія найменших сукупних витрат в системі стратегічного управління ………………………………………………………………………4
1.1. Сутність поняття стратегії найменших сукупних витрат і її зв'язок з стратегічним управління……………………………………………………….4
Складові стратегії найменших сукупних витрат ………………..…… 5
1.3. Вплив стратегії найменших сукупних витрат на економічну діяльність підприємства ……………………………………………………………………6
Розділ 2. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства ….7
2.1. Характеристика підприємства та вибір корпоративної і конкурентних стратегій …………………………………………………………………………7
2.2. Загальне зовнішнє середовище підприємства …………………………9
2.3. Операційне середовище підприємства………………………………...10
2.4. Внутрішнє середовище підприємства…………………………………10
Розділ 3. Загальна характеристика проблеми ПРСС «Коопзаготпром» та альтернативні шляхи її вирішення ……………………………………….. 12
3.1. Обґрунтування підвищення прибутковості підприємства ………….12
3.2. Альтернативні заходи вирішення проблеми ……. ……………...……12
3.3.Обгрунтування збільшення обсягів виробництва…………………….15
Висновки ………………………………………………………………………18
Список використаної літератури ……………………………………………20
Додатки ………………………………………………………………………. 21
Вступ
В умовах становлення ринкових відносин в Україні, невід’ємною частиною яких є конкурентні відносини, усе актуальнішою стає проблема стратегічного планування конкурентної поведінки фірми, що дало б змогу досягти успіху в довгостроковій перспективі. Адже завдяки ефективній конкурентній стратегії підприємство зможе подолати 5 чинників конкуренції, забезпечити собі отримання прибутку та досягнення інших цілей.
Більшість українських фірм підходять до вибору конкурентної стратегії швидше стихійно, відповідно до обставин, ніж як до процесу стратегічного планування. Як наслідок, фірми часто змінюють стратегічний курс, що призводить до неможливості досягти високих фінансових результатів та забезпечити подальший розвиток бізнесу. Відсутність у багатьох українських фірм процесів планування та формування стратегії діяльності, зокрема конкурентної стратегії, веде до їх неконкурентоспроможності як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку та до неминучого краху в майбутньому.
Мета та завдання індивідуальної роботи заключається в тому, щоб дослідити традиційні конкурентні стратегії, а особливо стратегію найменших сукупних витрат, теоретично обґрунтувати механізм реалізації стратегій, зробити аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, проаналізувати стан підприємства. На основі отриманих результатів запропонувати заходи щодо покращення сучасного становища досліджуваног підприємства.
Стратегію найменших сукупних витрат, як і загалом конкурентні стратегії досліджували: Левицька І.В., к.е.н., Мельник О.В., Артем Євсеєв, Масліч Євген.
Актуальність дослідження і управління цією категорією підвищується по мірі формування ринкових взаємовідносин і створення конкурентного середовища. Вивчення конкурентів та умов конкуренції в галузі необхідне підприємству перш за все для того, щоб визначити свої переваги та недоліки порівняно з конкурентами та зробити висновки для розробки підприємством власної ефективної конкурентної стратегії або розробити заходи щодо підтримання конкурентної переваги.
РОЗДІЛ 1
СТРАТЕГІЯ НАЙМЕНШИХ СУКУПНИХ ВИТРАТ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Сутність поняття стратегії найменших сукупних витрат і її зв'язок з стратегічним управління.
Сучасна глобалізована ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства. Вони обумовлюються наявністю жорсткої конкуренції та необхідністю гнучко реагувати на неоднозначні зміни ситуації на ринках і в галузях діяльності підприємств. При цьому успіх підприємств залежатиме від здатності адаптуватися до змін в середовищі їх діяльності: передбачати і змінювати структуру бізнесу, розробляти і впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно визначити напрямки інвестицій за різними видами діяльності тощо, щоб досягти успіху і забезпечити процвітання підприємства у перспективі [5,с.102].
Стратегії бізнесу призначенні для управління кожним окремим видом діяльності. Вони складаються з таких типів:
Найменших сукупних витрат
Стратегії диференціації
Стратегія зосередження
Для того щоб отримати конкурентні переваги, забезпечити ефективність бізнесу використовуються конкурентні стратегії, однією з яких і є стратегія найменших сукупних витрат.
Стратегії найменших сукупних витрат полягає у тому, щоб зменшити витрати завдяки накопиченому досвіду підприємства, політики економії та мінімізації витрат у таких сферах як маркетинг, сервісно-обслуговуючих роботах, науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах.
Становище низькозатратного підприємства дає йому прибуток вище середнього у галузі не зважаючи на наявність сильних чинників конкуренуції. Таке становище захищає підприємство від суперництва, оскільки його низькі витрати означають, що воно може одержувати прибуток після того як конкуренти втратили свої прибутки у процесі боротьби. Становище низькозатратного підприємства захищає його і від впливових покупців, оскільки вони можуть застосовувати свій вплив лише для збивання цін до рівня найбільш ефективного конкурента.
Наявність малих витрат гарантує захист і від постачальників, бо дає можливість гнучкіше впоратися із зростанням цін на ресурси. Фактори, що приводять до становища низькозатратного підприємства також дозволяють подолати вхідні бар’єри підприємницької діяльності. Це звичайно ставить підприємство у зручне становище стосовно проблеми замінників порівняно з його конкурентами.
Таким чином становище низькозатратного захищає підприємство від усіх 5 чинників конкуренції, оскільки торгування можна продовжувати до того часу, поки не зійде з ринку найсильніший конкурент. Завдяки цьому підприємство досягає своїх цілей, забезпечує конкурентоспроможність на що спрямоване стратегічне управління. Стратегія найменших сукупних витрат впливає на загальну стратегію підприємства. Тобто між стратегією підприємства і стратегічним управлінням існує прямий зв'язок. Стратегія підприємства є одним з трьох елементів системи стратегічного управління.
Складові стратегії найменших сукупних витрат
Загальноконкурентні стратегії існують у таких видах: лідерство у зниженні витрат (цін), диференціація, фокусування. Ці стратегії пов’язують визначені керівниками цільові орієнтири щодо заповнення стратегічної прогалини з конкурентними перевагами, завдяки яким підприємство може їх досягти.
Стратегії найменших сукупних витрат полягає у тому, щоб зменшити витрати завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах як маркетинг, сервісно-обслуговуючих роботах, науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах.
Можливі такі шляхи досягнення переваг за витратами:
спрощення розробки товару;
оптимізація у випуску товару;
реінженіринг основних виробничих процесів;
використання більш простої і раціональної технології;
відмова від використання дорогих матеріалів і комплектуючих виробів;
перенос виробництва ближче до споживача/ постачальника, щоб зменшити транспортні витрати [8, с. 212].
Стратегію найменших сукупних витрат можуть собі дозволити підприємства великих розмірів, або ж які володіють великою часткою ринку, або ж мають зручний доступ до сировини чи інші переваги над конкурентами. Хоча в багатьох сферах діяльності великий масштаб виробництва і низький рівень витрат не є фактором, що забезпечує успіх. А в малому бізнесі, у свою чергу, існує багато способів зниження витрат, завдяки чому і малі фірми можуть випускати продукцію з конкурентним рівнем витрат.
Вплив стратегії найменших сукупних витрат на економічну діяльність підприємства
Як зазначалося, будь-який власник і керівник будують свою діяльність, сподіваючись на успіх. У свою чергу успіх асоціюється з успіхом підприємства, що потребує додаткових зусиль для вдосконалення всіх підсистем підприємства. Загальна стратегія має враховувати не лише бажання, а й можливості розвитку, які випливають з характеристик зовнішнього та внутрішнього середовищ. Базою для обгрунтування можливостей здійснення обраних загальних стратегій є загальні конкурентні стратегії, конкурентні переваги підприємства загалом та окремих його підсистем.
Оскільки підприємство функціонує у системі «підприємство – споживач», воно повинно так організувати свою діяльність, щоб вона забезпечувала досягнення місії та поставлених цілей. Забезпечити задоволення потреб споживачів і подолання 5 чинників крнкуренції, що в сукупності дозволяє досягти конкурентоспроможності і вижити в довгостроковій перспективі.
Стратегія найменших сукупних витрат спрямовує дії фірми на досягнення конкурентної переваги в якомусь товарі або окремому їхньому елементі. Лідерство може бути досягнуто за рахунок володіння значною часткою ринку, пріоритетним доступом до джерел сировини, матеріалів. Економія, що досягається фірмою, перетворюється в додатковий прибуток і може бути використана на збільшення витрат на модернізацію, рекламу і просування товарів [ 9,с.14].
Низькі витрати дозволяють фірмі не тільки встановлювати низькі ціни, одержуючи більш високий прибуток ніж конкуренти, але і створювати бар’єри для захисту своїх позицій від дії п’яти конкурентних сил [8,с.212].
Стратегія найменших сукупних витрат накладає суворі випробування на фірму, що прагне утримати свої позиції, а це означає реінвестування в сучасне устаткування, рішучу заміну застарілих активів, уникання розширення товарного асортименту та готовність до вдосконалення технології.
РОЗДІЛ 2
2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Характеристика підприємства та вибір корпоративної і конкурентних стратегій
Дубровицьке районне заготівельно-виробниче обєднання є підприємством Дубровицької районної спілки споживчих товариств. Організаційно-правова форма – підприємство, засноване споживчим товариством. Досліджуване підприємство є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», іншими законодавчими актами, статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс. Свій фірмовий бланк, печатку з своїм найменуванням, штамп, валютні та інші рахунки в установах банку, діє на принципах повного господарського розрахунку.
Метою діяльності підприємства є забезпечення потреб у товарах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій, установ споживчої кооперації України та позасистемних споживачів на основі раціонального використання виробничих потужностей, наявних ресурсів та доходів.
Підприємство здійснює комерційну , торгівельну, торгівельну- закупівельну, постачально-збутову та посередницьку діяльність продукцією хлібобулочних та ковбасних виробів . Оптова і роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна й комерційна торгівля, в т.ч. через мережу власних магазинів, торгівельних точок, складів тощо. Торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, інших підакцизних товарів, включаючи створення торгівельної мережі для реалізації продукції. Виробництво, переробка, закупівля і реалізація продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, всіх видів нафтопродуктів, морепродуктів, сільськогосподарської та харчової продукції. Закупівля сільськогосподарської продукції у населення.
Загальну характеритсику підприємства та його фінансове становище можна розглянути за допомогою основних економічних показників (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Основні економічні показники ПРСС «Коопзаготпром»
№
п/п
Показник
Од.
виміру
Періоди
Темп приросту, %
2006
2007
2008
2007
2008
1
Обсяг виготовленої продукції
тис.грн
2 074,2
2 439,3
2 594
17
6
2
Собівартість виготовленої продукції
тис.грн
1 258,2
1 431,2
1 542,5
13
7,7
3
Витрати виробництва
тис.грн
1 631
1 958,8
2 257,2
20
15,2
4
Середньорічна вартість основних фондів
тис.грн
670,35
688,7
692,95
2,7
0,5
5
Середньорічний залишок оборотних коштів
тис.грн
463,6
825,55
841,25
78
1,9
6
Валюта балансу
тис.грн
989,8
1 393,8
1 639,7
40,8
17,6
7
Середньооблікова чисельність працівників
чол.
64
64
64
0
0
8
в т.ч. робітників
чол.
61
54
53
-11,4
-1,8
9
Фонд оплати праці, всього
тис.грн
262,6
293
136,1
11,4
-53,5
11
Середньорічний виробіток 1 робітника
шт.
1496,5
1876,8
1545,83
25,3
-17,6
12
Середньорічна заробітна плата 1 працівника
грн.
576,23
732,54
786,87
27
7,3
13
Фондозабезпеченість
грн./грн
0,32
0,28
0,27
-12,63
-5,38
14
Фондовіддача
грн./грн.
3,09
3,54
3,74
14,46
5,68
15
Фондоозброєність праці
тис.грн./чол.
10,47
10,76
10,83
2,73
0,61
16
Коефіцієнт обіговості оборотних коштів
коеф.
4,47
2,95
3,08
-33,95
4,35
17
Витрати на 1 грн. виготовленої продукції
грн.
0,79
0,80
0,87
2,12
8,36
18
Прибуток від реалізації
тис.грн
816
1008,1
1051,5
23,5
4,2
19
Прибуток від звичайної діяльності
тис.грн
260,6
348,2
229,9
33
-33,8
20
Рентабельність виробництва
%
20,71
24,33
14,90
19,3
-36,9
21
Рентабельність виробничих фондів
%
26,41
25,03
14,11
-3,7
-43,9
22
Рентабельність продукції
%
12,56
14,27
8,86
15,9
-35
Оскільки дане підприємство характеризується відносно стабільними технологіями і домінуванням на ринку, то загальною стратегією можна обрати стратегію стабілізації – стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах діяльності та їх підтримку.
Стратегічно господарськими центрами на даному підприємстві можна вважати цехи: ковбасний і хлібобулочний. Оскільки тут виготовляються різні види продукції можна застосувати стратегію диференціації.
За своїм змістом диференціація може бути різною за розмахом, глибиною та формами, тобто основою цієї стратегії є різноманітність, вибір за різними видами продукції.
2.2. Загальне зовнішнє середовище підприємства
Як зазначалося, підприємство — це відкрита система, і його розвиток залежить від зовнішнього середовища. Однак такий підхід не розрізняє різних шарів зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу.
На діяльність підприємства найбільший вплив має такий фактор загального зовнішнього середовища як економічний. Оскільки реалізація продукції даного підприємства, а саме ковбасні вироби залежить в основному від доходів громадян, рівня інфляції в країні. Адже при його збільшенні відповідно збільшується і ціна на дану продукцію, купівельна спроможність громадян скорочується, а відповідно спадає попит. Стосовно хлібобулочних виробів, то цей товар користується і буде користуватися попитом за різного рівня доходів і темпу інфляції.
2.3. Операційне середовище підприємства
Єдиним і не дуже сильним конкурентом у Дубровицькому районі є завод продтоварів, який виготовляє аналогічну продукцію. Споживачами продукції ПРСС «Коопзаготпром» є населення Дубровицького району та взагалі по Рівненській області. Оскільки в даного підприємства майже немає конкурентів, то воно займає досить значну частку ринку, приблизно 55% в Дубровицькому районі. Воно обслуговує не тільки магазини, супермаркети і кіоски, а також школи та дитсадки по всьому районі. Постачальниками сировини є переважно приватні підприємства навколишніх сіл, а також фермерські господарства в Рівненській області.
Обсяги збуту продукції підприємства складають в середньому 2000 тис. грн. виробів хлібобулочного та ковбасного цехів.
2.4. Внутрішнє середовище підприємства
Перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг):
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати тощо.
Перелік змінних загальновиробничих витрат:
основна і додаткова заробітна плата загальновиробничого персоналу та відрахування на соціальні заходи;
витрати на водопостачання;
витрати на електроенергію для забезпечення технологічного процесу тощо.
Перелік постійних загальновиробничих витрат:
заробітна плата та інші виплати апарату управління цехами та дільницями, а також відрахування на соціальні заходи;
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, утримання, охорону виробничих приміщень та інші послуги;
амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;
витрати на операційну оренду основних засобів виробничого призначення, охорону праці і техніку безпеки;
витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування основних засобів загальновиробничого призначення тощо.
Змінні та постійні загальновиробничі витрати розподіляються на об’єкти витрат пропорційно відпрацьованому робітниками часу, заробітній платі, обсягу діяльності, прямим витратам тощо.
Таблиця 2.2
Елементи операційних витрат
Показник
2006р
2007р
2008р
Відхилення
від 2006р
від 2008р
Матеріальні витрати
1 183,20
1 384
1 284
200,80
-100
Витрати на оплату праці
247,6
480,3
389,8
232,70
-91
Відрахування на соціальні заходи
93,3
165,6
133,5
72,30
-32
Амортизація
48,4
51,4
46,3
3,00
-5
Інші операційні витрати
58,5
175,9
105,2
117,40
-71
Собівартість реалізації продукції досліджуваного підприємства за останній період становить 1542,5 тис.грн. Найбільшу частку у витратах займають матеріальні витрати ( 61,3%), витрати на оплату праці становлять 21,3% загальних витрат, відрахування на соціальні заходи, а також інші операційні витрати становлять майже однакові відсотки 75 і 8% відповідно. Найменшу частину становлять амортизаційні відрахування – 2%
РОЗДІЛ 3
3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
3.1. Обґрунтування підвищення прибутковості підприємства
Будь-яке підприємство у своїй діяльності прагне досягти максимального результату діяльності, тобто основною метою є збільшення його прибутку (доходу).
Після проведення аналізу за даними таблиці 2.1. можемо зробити висновок, що досліджуване підприємство характеризується спадом прибутковості за останній рік, хоча показник обсягу реалізації продукції помітно зростає. Але в останньому періоду темп його приросту значно спав - на 11% при тому, що темп приросту собівартості реалізованої продукції зменшився лише на 6%, а витрат виробництва - на 5%.
Тому для покращення поточної ситуації і досягнення конкурентоздатності підприємству потрібно збільшувати свою рентабельність. Для цього існують декілька способів.
Нерівномірне зменшення витрат, порівняно з доходами супроводжує зменшення прибутку, а отже і рентабельності продукції або взагалі її відсутності. Загалом зростання прибутку може здійснюватися за такими основними чотирма напрямами: зростання цін, зниження виробничих витрат, удосконалення структури кінцевих продуктів, підвищення вартості кінцевих продуктів.
Для покращення ситуації, що склалася саме на досліджуваному підприємстві потрібно:
- врівноважити темпи зростання обсягів реалізації продукції та собівартості;
- забезпечувати збільшення обсягів виробництва;
- зменшити собівартість виготовленої продукції.
Альтернативні заходи вирішення проблеми
Зменшення собівартості продукції.
Так як значна частина у витратах підприємства припадає на матеріальні витрати ( 61,3% ) та витрати на оплату праці (21,3% ), то для зменшення собівартості потрібно зменшити витрати на матеріали та сировину, знайти постачальників з більш оптимальними цінами, зменшити витрати на транспортування, переглянути норми виробітку та відрядні розцінки системи оплати праці.
Оскільки підприємство займається виготовленням хлібобулочних виробів та ковбасних, можна запропонувати заходи щодо зменшення собівартості по кожному з видів продукції.
Для виробництва ковбасного цеху доцільно:
- розробити і впроваджувати у виробництво нові технології;
- застосовувати технології раціонального оброблення, обвалки і жіловки м’яса яловичини і свинини;
- використовувати у виробництві традиційну сировину тваринного походження;
- збільшити частки м’яса птиці у виробництві ковбас;
- розробити нормативну документацію для нового вигляду ковбас і копченини.
Крім того, можна розробити нові технології по застосуванню:
- харчового складу сировини у виробництві варених ковбас і сосисок (що дозволило збільшити показники виходу без зниження якості);
- замінників м’яса сировиною тваринного походження (шкура, сухожилля, субпродукти II категорії;
- різних видів вакуумних і термоусадочних упаковок, впровадження технологій по заморожуванню і пастеризації продуктів (збільшення терміну придатності без застосування консервантів).
Шляхи збільшення виробничої потужності.
Збільшення обсягів виробництва сприяє збільшенню виручки від реалізації продукції, а отже і зростання прибутку і рентабельності. Для цього потрібно збільшити завантаження потужностей, які характеризуються низьким рівнем їх використання на сучасному етапі або введення нового, більш продуктивного. В останні роки потужність підприємств з виробництва хліба та хлібобулочних виробів використовуються лише на 30 - 35 відсотків.
Так як значну частину витрат підприємства становить амортизація це свідчить про те, що обладнання підприємства є досить застарілим і вимагає значних коштів на підтримання технічного стану та обслуговування. Тому доцільно буде ввести на досліджуваному підприємстві нових печей для хлібобулочного цеху.
Поширеним є використання на підприємствах середніх розмірів ротаційних та подових печей. Пекарна камера печі розрахована на завантаження однієї або декількох стелажних візків, які можуть розташовуватися або на платформі, або підвішуватися на гачок. Протягом всього процесу випічки візок здійснює обертальні рухи – це ротація .
Нове обладнання (німецького, австрійського та польського виробництва) дозволяє автоматично контролювати процес випічки коржів для тортів, тістечок та інших кондитерських виробів. Так процес випічки можна програмувати до секунди, а також задавати точну температуру, регулювання – автоматичне.
Замінивши великогабаритне устаткування компактним звільниться значна частина території. Тісторозподілювач чудово працює: з діапазоном розподілу від 50 до 500 г охоплюється весь асортимент на булочній ділянці. Тістоокруглювач «Восход Т0-5» має фіксувальні ручки, що дають змогу оперативно регулювати жолоби. Сталафлонове покриття робочих поверхонь округлювача унеможливлює залипання заготовки. Крім здоби і батонів, цей тістороздільний вузол можна використовувати і для інших видів хліба (тостерний хліб, багети, пшеничні батоноподібні хліби). Печі «Муссон-Ротор модель 99ЕК» економічні, мають сучасний і красивий дизайн. Дуже зручний контролер: задаються параметри і режими випікання для кожного виду виробу, а від пекаря вже нічого не залежить - він лише вибирає продукт.
Для ковбасного цеху збільшення виробничої потужності відбувається за рахунок покращення термічної обробки за допомогою використання ароматизаторів натурального рідкого диму, що дозволяє значно скоротити тривалість процесу термічної обробки, зменшити втрати при термообробці, забезпечити стабільність якості продукції, знизити собівартість готової продукції, забезпечити екологічно чисте виробництво і екологічно чистий продукт.
Врівноваження темпів зростання обсягів реалізації.
Для підвищення прибутковості, підприємству необхідно спрямовувати діяльність на максимальне задоволення попиту споживача і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення, чого можна досягти завдяки ефективному управлінню асортиментом продукції.
Сигналом необхідності перегляду асортименту продукції є зниження обсягу її реалізації, що свідчить про те, що споживачі не можуть задовольнити свої вимоги при існуючому якісному складі пропозиції товарів. Показовою є ситуація у хлібобулочному цеху: незважаючи на те, що хліб та інші хлібобулочні продукти є продуктом харчування першої необхідності для всіх без винятку споживачів, їх реалізація постійно зменшується.
Від складу та своєчасного оновлення асортименту значно залежить ступінь задоволення попиту, а відповідно – кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємства.
Підвищення ефективності управління асортиментом можна досягти завдяки визначенню оптимального ринкового сегменту, розробці ефективного комплексу маркетингу. Комерційний успіх підприємства залежить від того, яку частину асортименту складають товари, що користуються постійним високим попитом, і від наявності товарів стратегічної групи, зростання попиту на які очікується в майбутньому.
Тому для підвищення темпів зростання обсягів реалізації створення нової продукції є актуальною. Зміна ринкових умов вимагає необхідної зміни умов господарювання, зокрема і приділення більшої уваги таким альтернативним методам підвищення конкурентоспроможності підприємства як впровадження у виробництво нових унікальних видів хліба та хлібобулочних виробів.
На досліджуваному підприємстві можна вжити таких заходів:
підвищити рентабельність підприємства завдяки випуску елітних сортів хліба, ціни на які не підлягають державному регулюванню;
завоювати нових споживачів, зокрема високоприбуткових верств населення;
підвищити імідж підприємства та сформувати коло постійних споживачів;
посилити конкурентну позицію, досягти переваг перед конкурентами.
Створення неповторних рис нової продукції є одним з методів нецінової конкуренції, використання яких стратегічно орієнтованими підприємствами давно довело свою ефективність і вимагає широкого впровадження при плануванні діяльності сучасних підприємств.
На кінець 2008 року підприємство виробляло 17 видів хлібобулочних виробів. Тому доцільним буде розробити і впровадити у виробництво ще декілька видів нових виробів хлібобулочного цеху.
У ковбасному цеху слід зосередити увагу на дешевій ковбасній продукції - до 30 грн./кг (варена ковбаса в оптових цінах), відмовившись від випуску привабливої раніше продукції середнього і високого цінового сегменту.
Обґрунтування збільшення обсягів виробництва
Для зростання обсягів виробництва продукції на підприємстві можна запропонувати два заходи. Наприклад, можна збільшити відрядні розцінки, що стимулювало б працівників до збільшення обсягу виготовленої продукції. Дані про розцінки на даний момент часу наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Про розцінку оплати праці робітників ковбасного цеху Дубровицького заготпрому
Назва
Норма виробітку/год.
Розцінка за 100кг./грн..
Варена
89,6
23,26
Напівкопченя
78,5
26,54
Сосиски і сардельки
67,3
30,99
Мисливська
39,2
53,15
Копченості
37,25
55,95
Твердокопчені
56
37,23
Фарш
207
10,07
Але дана стратегія може збільшити витрати на оплату праці більшими темпами ніж обсяги виробництва,оскільки підприємство є трудомістким. Це є негативним наслідком даного заходу. Тому доцільніше буде впровадити нову технологію, за допомогою яких збільшиться виробнича потужність.
За допомогою подових печей підприємство матиме можливість збільшити виробничу потужність з 35 т./ на добу до 65 т./ на добу, при цьому відрядні розцінки для виробночого персоналу не набагато збільшаться, оскільки процес виробництва є практично автоматичним. Збільшення виробничої потужності веде за собою відповідне збільшення обсягів реалізації продукції, а отже і прибутку.
Якщо в 2008 році обсяг виробництва становив 2594 тис.грн., то при використанні нової технології обсяг виробництва збільшиться майже вдвічі і буде становити 5000 тис.грн. для того щоб виначити зниження собівартості потрібно визначити вирбіток 1 працівника.
В = (3.1)
Чисельність працівників на підприємстві становить 53 чол. І передбачається, що вона не зміниться. Тоді виробіток у 2008 і 2009 роках буде становити:
В2008 = = 49,9 грн./чол..
В2009 = = 94,3 грн./чол..
ΔВ = * 100% = 89%
В таблиці 2.1 наведені дані про середньорічну заробітну плату 1 робітника. Для економічної ефективності зниження собівартості темпи зростання продуктивності праці повинні бути вищі ніж темпи зростання витрат на оплату праці. Оскільки впровадження нової технології майже не призведе до збільшення заробітної плати, то вона зміниться лише за рахунок індексації і буде становити приблизно 836,74 грн. на 1 робітника.
ΔЗП = * 100% = 6,3%
Частка основної заробітної плати в обсязі виготовленої продукції буде становити:
Чозп = = 88,7% (3.2)
Тепер можна розрахувати зниження собівартості продукції:
ΔС = ( 1 – ) * Чозп (3.3)
ΔС = ( 1 – ) * 88,7 = 38,8 %
Отже, при впровадженні нової технології відбудеться зменшення собівартості, а відповідно і до збільшення прибутковості.
Рв-ва = * 100% (3.4)
Рв-ва = * 100% = 24,35%
Зменшення собівартості на 38,7% забезпечить збільшення рентабельності виробництва на 24, 35%. Це є на 63,4% більше ніж було у попередньому році.
За даними розрахунків можемо зробити висновок, що впровадження нових печей, що забезпечать збільшення обсягів виробництва є доцільним на досліджуваному підприємстві.
Висновок
На сучасному етапі вітчизняні підприємства, які діють в умовах нестабільного розвитку ринку і посилення конкуренції, для забезпечення собі виживання, розвитку і отримання сталого прибутку, необхідно завжди виробляти конкурентоздатну продукцію. Для цього їм необхідно передбачити і врахувати дії конкурентів, сформувати стратегію поведінки на ринку.
Поведінку підприємства на ринку по відношенню до конкурентів визначають конкурентні стратегії. Вони складаються з таких типів:
Найменших сукупних витрат
Стратегії диференціації
Стратегія зосередження
Стратегії найменших сукупних витрат полягає у тому, щоб зменшити витрати завдяки накопиченому досвіду підприємства, політики економії та мінімізації витрат у таких сферах як маркетинг, сервісно-обслуговуючих роботах, науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах.
На досліджуваному підприємстві сформувалася загальна стратегія – стратегія стабілізації та конкуренті стратегію для кожного стратегічно господарського центру – стратегію диференціації. Також проводився аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, за даними якого визначалися фактори, які мають найбільший вплив на діяльність досліджуваного підприємства.
За результатами аналізу основних економічних показників, можемо зробити висновок, що підприємство характеризується спадом всіх економічних показників. Від’ємне значення набуває темп приросту таких показників як середньоспискова чисельність працівників, відповідно і фонду оплати праці, а також середньорічного виробітку одного робітника Показники рентабельності за останній рік також спали, хоча показник обсягу реалізації продукції помітно зростає. Але в останньому періоду темп його приросту значно спав - на 11% при тому, що темп приросту собівартості реалізованої продукції зменшився лише на 6%, а витрат виробництва - на 5%.
На основі цих даних видно, що загальною і основною проблемою на досліджуваному підприємстві є спад прибутковості діяльності основних цехів. Тому для виживання у сучасному конкурентному середовищі потрібно подолати цю проблему, знайти шляхи для її вирішення. У третьому розділі запропоновані заходи щодо вирішення цієї основної проблеми.
Рентабельність діяльності підприємства становлять такі основні показники як: обсяг виробництва продукції, прибуток і собівартість. Тому для підвищення рентабельності потрібно:
- врівноважити темпи зростання обсягів реалізації продукції та собівартості;
- забезпечувати збільшення обсягів виробництва;
- зменшити собівартість виготовленої продукції.
Шляхами зменшення собівартості ковбасного цеху є зменшення витрат на сировину і матеріали, а також застосування більш нової технології і нових видів сировини.
На досліджуваному підприємстві стоїть проблема завантаженості обладнання, малої виробничої потужності, яка зменшує обсяги виробництва продукції. Найкраще вона буде вирішуватися за допомогою використання нових печей у хлібобулочному цеху, виробнича потужність яких значно вища - з 65 т./ на добу на діючому обладнанні до 105 т./ , а також нових методів термічної обробки у ковбасному цеху. Збільшення виробітку 1 робітником забезпечує зниження собівартості, а як наслідок відповідне збільшення прибіковості на 63,4 % у порівнянні з 2008 роком.
Також для збільшення обсягів реалізації потрібно зосередити увагу на виробництві того асортименту продукції, яка користується більшим попитом у споживачів, розробляти і впроваджувати у виробництво нові найменування хлібобулочних виробів, які матимуть унікальні влатсивості, які дозволять зайняти новий сегмент ринку.
Запровадивши всі ці заходи на підприємстві, використовуючи всі можливості і досягнення сучасних технологій можна не лише вижити у довгостроковій перспективі, а і досягти при цьму максимальног результату діяльності при мінімальних витратах, що і є основною метою діяльності більшості підприємств.
Список використаної літератури
Економіка підприємства: навч. посіб./ за ред. Шегди А.В. – К.: Знання, 2005. – 431с.
2.Виханський О. С. Стратегическое управление: Ученик. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.:Гардарики,1999. – 296с.
3.Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учеб. пособие. – Москва: Аспект-Пресс, 2002, - 415 с.
4.Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. Посібник. – Львів: Кінпатрі. ЛТД, 2000 – 264ст.
5.Ковтун О.І. Стратегія підприємства. 2-ге вид., стереотип. – Львів: «Новий світ – 2000», 2006 - 338с.
6.Корецький М. У., Дегтяр А. О., Дацій О. І. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: „Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.
7.Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.Г. Стратегічний менеджмент: Підручник. –К.: Каравела, 2006, 320 с.;
8.Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник – 2-ге вид., перероб. і доповн. – Львів: «Магнолія плюс», 2006.- 392с.
9.Міщенко А. П. Стратегічне управління: Навч. посіб. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004 – 336с.
10.Нємцов В.Д., Л. Є. Довгань Стратегічний менеджмент - 560ст.
11.Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. – Тернопіль: „Економічна думка”. – 2006. – 390 с.
12.Стратегія підприємства: Навч. посібник, 2 – ге вид., стереотип. – Львів: «Новий Світ-2000», 2006, - 388ст.
13.Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 120с.
14.Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001 – 200 ст.
15.Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2001. – 233с.
16.Шершньова З.Є. Стратегічне управління. Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.
17.http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&task=view&Itemid=36&catid=95&id=1275
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора