МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Теоретичної радіотехніки та радіовимірювань”
/
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА №1
з дисципліни: “Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація”
на тему: “Обробка результатів прямих багатократних рівноточних (статистичних) вимірювань”
Львів-2010 р.
Тема: Обробка результатів прямих, багатократних, рівноточних (статистичних) вимірювань.
Мета роботи: Вивчення стандартної методики обробки результатів статистичних вимірювань, вибір формату запису результатів таких вимірювань:
Схема вимірювань та початкові дані:
1. Схема вимірювань:
2. Початкові дані:
номінальне значення частоти генератора 460 Гц;
точність установки частоти ±1,5%;
початковий статистичний ряд результатів вимірювань;
Номер вимірювання
Значення виміряної частоти, Гц
1
456,781
2
456,751
3
456,850
4
456,823
5
456,817
6
456,729
7
456,830
8
456,764
9
456,711
10
456,830
11
456,710
12
456,771
13
456,846
14
456,736
15
456,805
16
456,887
17
456,825
18
456,907
19
456,764
20
456,755
21
456,775
22
456,737
23
456,747
24
456,789
25
456,816
26
456,763
27
456,474
28
456,731
29
456,769
30
456,775
31
456,765
32
456,774
33
456,839
34
456,738
35
456,770
Основні етапи обробки результатів:
Отримання результатів.
Виявлення та відсіювання результатів вимірювань, які містять грубі похибки та промахи.
Оцінка експериментального розподілу.
Вибір математичної моделі для опису експериментального розподілу.
Перевірка узгодженості експериментального розподілу з математичною моделлю.
Формування висновку про вибраний вид математичної моделі.
Запис результатів вимірювання.
Виявлення та відсіювання результатів вимірювань, які містять грубі похибки та промахи.
Виконаємо попередні розрахунки, результати яких представимо у вигляді табл. 1.
Номер
вимірювання
аі
(аі-А)
(аі-А)2
1
456,781
0,0051714286
0,0000267437
2
456,751
-0,0248285714
0,0006164580
3
456,850
0,0742000000
0,0055056400
4
456,823
0,0472000000
0,0022278400
5
456,817
0,0412000000
0,0016974400
6
456,729
-0,0468000000
0,0021902400
7
456,830
0,0542000000
0,0029376400
8
456,764
-0,0118000000
0,0001392400
9
456,711
-0,0648000000
0,0041990400
10
456,830
0,0542000000
0,0029376400
11
456,710
-0,0658000000
0,0043296400
12
456,771
-0,0048000000
0,0000230400
13
456,846
0,0702000000
0,0049280400
14
456,736
-0,0398000000
0,0015840400
15
456,805
0,0292000000
0,0008526400
16
456,887
0,1112000000
0,0123654400
17
456,825
0,0492000000
0,0024206400
18
456,907
0,1312000000
0,0172134400
19
456,764
-0,0118000000
0,0001392400
20
456,755
-0,0208000000
0,0004326400
21
456,775
-0,0008000000
0,0000006400
22
456,737
-0,0388000000
0,0015054400
23
456,747
-0,0288000000
0,0008294400
24
456,789
0,0132000000
0,0001742400
25
456,816
0,0402000000
0,0016160400
26
456,763
-0,0128000000
0,0001638400
27
456,474
-0,3018000000
0,0910832400
28
456,731
-0,0448000000
0,0020070400
29
456,769
-0,0068000000
0,0000462400
30
456,775
-0,0008000000
0,0000006400
31
456,765
-0,0108000000
0,0001166400
32
456,774
-0,0018000000
0,0000032400
33
456,839
0,0632000000
0,0039942400
34
456,738
-0,0378000000
0,0014288400
35
456,770
-0,0058000000
0,0000336400
Обчислюємо:
середнє значення частоти: ;
середнє квадратичне відхилення результатів вимірювання від середнього значення: ;
межі: верхня:
нижня:
Визначення середнього значення частоти:
Визначення середнього квадратичного відхилення результатів вимірювання від середнього значення:
Визначення меж:
верхня:
нижня:
Подаємо початковий статистичний ряд у вигляді такого графіка:
/
Оскільки один результат виходить за межі, то:
викреслюємо цей результат з табл. 1;
перераховуємо таблицю, отримуємо нові значення межі та наносимо їх на графік.
Таблиця 2.
Номер
вимірювання
аі
(аі-А)
(аі-А)2
1
456,781
-0,0037058824
0,0000137336
2
456,751
-0,0337058824
0,0011360865
3
456,850
0,065294
0,0042633064
4
456,823
0,038294
0,0014664304
5
456,817
0,032294
0,0010429024
6
456,729
-0,055706
0,0031031584
7
456,830
0,045294
0,0020515464
8
456,764
-0,020706
0,0004287384
9
456,711
-0,073706
0,0054325744
10
456,830
0,045294
0,0020515464
11
456,710
-0,074706
0,0055809864
12
456,771
-0,013706
0,0001878544
13
456,846
0,061294
0,0037569544
14
456,736
-0,048706
0,0023722744
15
456,805
0,020294
0,0004118464
16
456,887
0,102294
0,0104640624
17
456,825
0,040294
0,0016236064
18
456,907
0,122294
0,0149558224
19
456,764
-0,020706
0,0004287384
20
456,755
-0,029706
0,0008824464
21
456,775
-0,009706
0,0000942064
22
456,737
-0,047706
0,0022758624
23
456,747
-0,037706
0,0014217424
24
456,789
0,004294
0,0000184384
25
456,816
0,031294
0,0009793144
26
456,763
-0,021706
0,0004711504
27
456,731
-0,053706
0,0028843344
28
456,769
-0,015706
0,0002466784
29
456,775
-0,009706
0,0000942064
30
456,765
-0,019706
0,0003883264
31
456,774
-0,010706
0,0001146184
32
456,839
0,054294
0,0029478384
33
456,738
-0,046706
0,0021814504
34
456,770
-0,014706
0,0002162664
Обчислюємо:
середнє значення частоти: ;
середнє квадратичне відхилення результатів вимірювання від середнього значення: ;
межі: верхня:
нижня:
Визначення середнього значення частоти:
Визначення середнього квадратичного відхилення результатів вимірювання від середнього значення:
Визначення меж:
верхня:
нижня:
Подаємо перерахований статистичний ряд у вигляді такого графіка:
/
Висновок: Виконавши цю розрахункову роботу, ми вивчили стандартну методику обробки результатів статистичних вимірювань. Виміряли початковий статистичний ряд результатів вимірювань частоти генератора, обчислили середнє значення частоти, середнє квадратичне відхилення результатів вимірювання від середнього значення, верхню і нижню межі і побудували графік початкового статистичного ряду. Після цього ми побачили, що один значення частоти, яке становить 456,747 Гц виходить за межі, а отже ми його відкинули та перерахували нову таблицю без цього значення, обчислили знову ті самі параметри і побудували нову характеристику статистичного ряду з якої побачимо, що всі результати входять в обчислені межі.
Оцінка експериментального розподілу.
Оцінку експериментального розподілу виконаємо у вигляді гістограми.
Порядок побудови:
Результати вимірювань розміщуємо у порядку зростання:
Номер
вимірювання
аі
1
456,710
2
456,711
3
456,729
4
456,731
5
456,736
6
456,737
7
456,738
8
456,747
9
456,751
10
456,755
11
456,763
12
456,764
13
456,764
14
456,765
15
456,769
16
456,770
17
456,771
18
456,774
19
456,775
20
456,775
21
456,781
22
456,789
23
456,805
24
456,816
25
456,817
26
456,823
27
456,825
28
456,830
29
456,830
30
456,839
31
456,846
32
456,850
33
456,887
34
456,907
Обчислюємо розмах значень:
Інтервал розділяємо на рівних інтервалів:
Обчислюємо ширину інтервалу:
Обчислюємо границі кожного інтервалу. Результати записуємо до таблиці 3.
Таблиця 3
Номер інтервалу
Границі інтервалів
nj
Pj*
1
456,71 ÷ 456,743
7
0,205882
2
456,743 ÷ 456,776
13
0,382353
3
456,776 ÷ 456,809
3
0,088235
4
456,809 ÷ 456,842
7
0,205882
5
456,842 ÷ 456,875
2
0,058824
6
456,875÷ 456,907
2
0,058824
Обчислюємо кількість результатів, які попадають в кожен інтервал гістограми.
Обчислюємо імовірності попадання результатів вимірювань в кожен інтервал.
Будуємо гістограму. Для цього на кожному інтервалі будуємо прямокутники, площі яких рівні Pj*.
/
Вибір математичної моделі для опису експериментального розподілу.
Вибір математичної моделі проводять з врахуванням:
Вигляду гістограми.
Дуже часто математичною моделлю може виступати функція Гауса.
Враховуючи сказане, вибір математичної моделі починаємо з нормального закону розподілу.
Всі розрахунки подаємо у вигляді таблиці 4.
№
j
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
1
7
3,5
24,89142103
-1,15362
0,124
0,124
4,216
2,784
7,750656
1,838
2
2
13
19,5
10,19836077
-0,47736
0,317
0,193
6,562
6,438
41,44784
6,316
3
3
3
7,5
0,039183869
0,1989
0,579
0,262
8,908
-5,908
34,90446
3,918
4
4
7
24,5
8,691433029
0,87516
0,809
0,230
7,820
-0,820
0,6724
0,085
5
5
2
9
8,94041058
1,55142
0,94
0,131
4,454
-2,454
6,022116
1,352
6
6
2
11
19,39755458
2,227681
0,987
0,047
1,598
0,402
0,161604
0,101
Обчислюємо:
Зважене середнє значення:
Зважене середнє квадратичне значення:
Нормовані значення середин інтервалів гістограми:
- інтегральне значення функції розподілу вибраної математичної моделі;
, де
за межі (-4;4) не виходить.
Перевірка узгодженості експериментального розподілу з вибраної математичної моделі.
Для перевірки узгодженості експериментального розподілу з вибраною математичною моделлю використовується спеціальний статистичний критерій – критерій узгодженості.
Серед них, найчастіше використовується критерій Пірсона (критерій χ2)
Обчислюємо:
- імовірність попадань результатів вимірювань в j-й інтервал, обчислений по математичній моделі:
- кількість попадань обчислених по математичній моделі;
χ2 = – це міра розбіжності між експериментальним розподілом і математичною моделлю;
χ2 = = 13.612
задаємося довірчою ймовірністю Рдов = 0,95;
обчислюємо рівень значності:
обчислюємо число ступенів вільності:
За таблицею значень функції χ2 знаходимо χ2доп = 7.8;
Значення χ2 > χ2доп, отже функція Гауса не описує експериментальний розподіл.
Запис результатів вимірювань.
Записуємо результат у вигляді:
Обчислюємо середньоквадратичне відхилення середнього значення:
середнє значення;
квантиль розподілу Стьюдента: для ;
середнє квадратичне відхилення середнього значення;
Оцінка систематичної похибки вимірювань.
Абсолютне значення систематичної похибки обчислюється так:
середнє значення частоти;
- номінальне значення частоти;
Відносна похибка:
% = % = -0,699 %
Порівнюючи отримане значення з максимально допустимою похибкою установки (±0.3%) робимо висновки: похибка вважається суттєвою і тому обчислюється поправка до результатів вимірювань.
Величина поправки рівна:
Отже, результат вимірювання з врахуванням поправки становить: