Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Огляд технічних засобів акустичного захисту
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра автоматики та телемеханіки
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Методи та засоби захисту інформації
Група:
ІБ-33
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра автоматики та телемеханіки
Курсова робота
З курсу “методи та засоби захисту інформації”
на тему:
“Огляд технічних засобів акустичного захисту”
Залікова книжка № 0209569
Теоретична частина
Огляд технічних засобів акустичного захисту
Процеси, що відбуваються в даний час, в політичному і економічному житті України роблять безпосередній вплив на стан її інформаційної безпеки. У сучасних умовах інформація виконує вирішальну роль як в процесі економічного розвитку, так і в ході конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках. Успішне функціонування і розвиток підприємств все більше залежить від подальшого вдосконалення їх діяльності у області забезпечення інформаційної безпеки у сфері виробництва, бізнесу і підприємництва. Інформаційна безпека виконує ключову роль в забезпеченні життєво важливих інтересів будь-якої країни. Створення розвиненого і захищеного інформаційного середовища є неодмінною умовою розвитку сучасного суспільства, оскільки саме через неї реалізуються загрози національної безпеки в різних сферах діяльності держави. Таким чином, кожен власник інформації прагнути зберегти її в таємниці, створюючи для цього систему захисту від несанкціонованого доступу з боку зловмисників. Зловмисником, у свою чергу, може бути обличчя або організація, зацікавлені в отриманні можливості несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, що роблять спробу такого доступу або що зробили його. У цих умовах промислове шпигунство, як сфера таємної діяльності по добуванню, аналізу, зберіганню і використанню інформації набуває великий розмах і охоплює всі сторони ринкової економіки. З розвитком ринкових відносин, багато засобів, що знаходилися раніше під контролем у спецслужб, стали доступні «приватному сектору « і питання їх придбання пов’язане лише з ринковою вартістю і умінням їх використовувати. Одним з джерел важливої інформації організації є наради, на яких представляються матеріали по наявних результатах і планах робіт. Присутність великої кількості людей і великі розміри приміщень ставлять перед цими організаціями проблему збереження комерційної таємниці. Таким чином, захист інформації при проведенні нарад за участю представників сторонніх організацій має актуальне значення і основними завданнями по забезпеченню інформаційної безпеки є виявлення і своєчасна локалізація можливих технічних каналів просочування акустичної інформації.
В цій роботі я б хотів більш детальніше зупинитися на огляді технічних засобів акустичного захисту.
На сьогоднішній день існує багато пристроїв для акустичного зчитування інформації. Розглянемо захист приміщення від акустичного витоку інформації за допомогою технічних пристроїв.
Розглянемо активні і пасивні засоби захисту акустичних каналів.
АКТИВНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Як правило, реалізація комплексу заходів щодо захисту інформації відбувається в приміщеннях, або вже експлуатованих, або будівельно-обробних робіт, що знаходяться на останніх стадіях. У таких жорстких умовах переважним є використання активних методів. Проте даний підхід має ряд недоліків, зокрема:
істотні фінансові витрати на проектування і створення систем активного зашумлення;
монтаж розподілених систем активного зашумлення, що припускає неминучу зміну реалізованих в приміщеннях інтер’єрних рішень;
паразитні акустичні шуми, обумовлені фізичними принципами функціонування розподілених систем активного зашумлення.
Реалізація активних методів захисту інформації
За останні декілька років ринок технічних засобів віброакустичного захисту інформації випробував на собі вплив різних тенденцій, які зумовили появу великої різноманітності даного виду приладів.
Як правило, у споживача, що зіткнувся із завданням реалізації віброакустичного захисту інформації, виникає проблема вибору системи захисту для її забезпечення. При цьому більшість покупців керуються наступними критеріями: низька ціна, мінімальні габарити, і кількість віброперетворювачів, що підключаються до генератора. На жаль, при подібнім підході не завжди вдається побудувати високоякісну систему захисту. Ефективність будь-якої системи віброакустичного зашумлення звичайно залежить від наступних основних параметрів:
коефіцієнт корисної дії (ККД) віброперетворювачів;
можливість регулювання спектру завад сигналу;
наявність системи контролю ефективності роботи.
ККД віброперетворювачів головним чином визначається ефективним радіусом дії останніх, що впливає на необхідну кількість даних приладів і відповідно на вартість системи, також на рівень паразитних акустичних перешкод. Чим вищий ККД, тим більшої комфортності вдається досягти, при виконанні норм по захисту приміщення і тим менше число перетворювачів може бути потрібно. На ринку існують два типу перетворювачів: п’єзокерамічні і електромагнітні.
П’єзокерамічні перетворювачі володіють вищим ККД, низьким рівнем паразитних акустичних перешкод і вищою ціною. Електромагнітні поступаються першим по характеристиках, але мають нижчу ціну. Звичайно різниця у вартості двох типів датчиків складає порядку: 10-40%. Причому, як показує практика, чим вищий радіус дії, тим менша їх кількість необхідна. Таким чином, вартість системи з п’єзокерамічними перетворювачами виявляється нижчою, ніж з електромагнітними.
Також варто відзначити, що останнім часом з’явилися перетворювачі, взагалі не випромінюючі паразитних акустичних перешкод. Подібні пристрої встановлюються на об’єкті в ході його будівництва або капітального ремонту і вмонтовуються безпосередньо в стіни. За рахунок такого способу установки вдається досягти якнайкращого узгодження перетворювачів і повністю позбавитися паразитних акустичних перешкод.
Можливість регулювання спектру завад сигналу в октавних смугах дозволяє оптимальним чином сформувати завади для виконання вимог по захисту приміщень, а також забезпечення комфортності роботи. На сьогоднішній день, практично всі існуючі на ринку системи володіють даною функцією. Таким чином, підсумковий рівень паразитних акустичних перешкод багато в чому залежить від правильності настройки (регулювання) системи разом з її правильно вибраною конфігурацією.
Контроль ефективності роботи дозволяє здійснювати спостереження за виконанням норм по захисту приміщення при роботі приладів роботи віброакустичного зашумлення. Це забезпечується установкою розгалуженої системи вимірювання рівня сигналу на захищаючих конструкціях. Використання даних систем гарантує рішення наступних задач:
контроль працездатності перетворювачів і системи в цілому;
контроль виконання вимог по захисту приміщень.
Якщо перше завдання не припускає серйозних вимог до системи контролю і на ринку, вже представлені прилади, в яких вона знайшла реалізацію, то для вирішення другого завдання необхідне застосування точних вимірювальних пристроїв (шумомірів) 0-1 класу точності, що значно підвищує вартість системи.
Розглянувши основні особливості систем віброакустичного зашумлення, слід торкнутися їх додаткових функцій, до яких відносяться:
активація системи по голосу (по наявності сигналу);
модульна реалізація системи.
Система активації по голосу
Дана система призначена для управління системою віброакустичного зашумлення. По суті, акустопуск аналізує рівень акустичних сигналів в приміщенні і, якщо той перевищує наперед встановлений поріг, активує систему віброакустичного зашумлення. Застосування даних систем може бути корисно в умовах сильних паразитних акустичних перешкод, викликаних або неправильною настройкою, або невірною конфігурацією системи захисту, або високою звукопроникністю захищаючих конструкцій. Активуючи систему захисту тільки у момент проведення переговорів, вдається скоротити період дії паразитних акустичних шумів на людей, що знаходяться в приміщенні, що захищається.
Поява подібних систем на ринку викликала багато питань щодо їх ефективності. Проблема полягає в тому, що в керівних документах відсутні вимоги до мінімального рівня акустичного сигналу, при якому повинна проходити активація. І питання щодо найбільш переважного рівня залишається відкритим. При виборі малого порогу спрацьовування, система захисту включиться від будь-якого шороху, наприклад звуку паперів, що перекладаються. І навпроти, високий поріг, обумовлює ризик того, що система не буде активована у момент обговорення закритої інформації.
Модульна реалізація системи віброакустичного зашумлення
Дане рішення припускає наявність у кожного перетворювача свого вбудованого генератора шуму. При цьому необхідність в стаціонарному генераторі пропадає, а до перетворювачів підводиться тільки живлення. Але малі габарити генератора обумовлюють ряд характерних для нього недоліків, наприклад:
відсутність можливості регулювання рівня сигналу по октавних смугах;
низька якість сигналу завад, оскільки він формується цифровим чином;
малий радіус дії із-за обмеженої потужності вбудованого генератора;
великі габарити перетворювача, що може порушити інтер’єрне рішення як всього приміщення, так і вікон зокрема
ПАСИВНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Недоліки, що виникають при використанні активних методів захисту, можна мінімізувати, а у ряді випадків і повністю усунути застосуванням спеціальних підходів. У їх основі лежить використання широкого спектру пасивних методів захисту мовної інформації.
Під пасивними методами розуміється комплекс проектних і будівельно-монтажних заходів, направлених на доопрацювання:
захищаючих конструкцій (стіни, підлога, стеля, вікна, двері) приміщення;
систем інженерного забезпечення (вентиляції, опалювання, кондиціонування);
дротяних систем різного призначення.
Проводячи вище перелічені роботи, вдається досягти відповідних рівнів звуко- і віброізоляції і пониження рівнів небезпечних сигналів, що виникають за рахунок акустоелектричних перетворень, що, у свою чергу, дозволяє істотно понизити, а в деяких випадках і взагалі відмовитися від застосування активних методів зашумлення.
Беручи до уваги значний досвід використання пасивних (будівельних) методів захисту, можна порівняно оцінити позитивні і негативні сторони обох підходів, рівно як і області їх оптимального застосування.
Розробка і реалізація комплексу пасивних методів
Розробка і впровадження пасивних методів захисту інформації виконуються силами підрядчика і включає наступний комплекс заходів:
аналіз архітектурно-будівельної і проектної документації документації та систем інженерного забезпечення, а також дротяних систем різного призначення;
розробку спеціальної частини архітектурно-будівельної і проектної документації для систем інженерного забезпечення;
авторський нагляд за будівельно-монтажними роботами по виконанню особливої частини проектів;
спеціальні інструментальні дослідження реалізованих рішень з метою визначення достатності вжитих заходів.
Аналіз архітектурно-будівельної документації
Даний захід припускає визначення потенційно небезпечних напрямів з погляду просочування мовної інформації по технічним каналах. За наслідками аналізу формується комплекс заходів по пасивному захисту тих або інших ділянок і розробляється спеціальний розділ по будівництву і устаткуванню приміщень, що захищаються.
Розробка спеціального розділу здійснюється у обов’язковому порядку незалежно від складності і масштабності робіт в рамках будівництва або реконструкції об’єкта. Таким чином, після закінчення робіт замовник одержує повний комплект виконавчої документації по будівництву і устаткуванню приміщень, що істотним чином спрощує подальшу експлуатацію об’єкта.
Авторський нагляд і інструментальний контроль
Крім розробки спеціального розділу на будівництво і устаткування приміщень, що захищаються, обов’язковим є здійснення авторського (технічного) нагляду за будівельно-монтажними роботами. Важлива особливість даних заходів полягає в тому, що до виконавців будівельних організацій необхідно донести всі нюанси виробництва робіт з акцентом на забезпечення необхідного рівня звуко- і віброізоляції захищаючих конструкцій, а також елементів систем інженерного забезпечення. Крім візуального контролю за ходом будівельно-монтажних робіт необхідний відповідний інструментальний контроль, здійснюваний на різних етапах будівельної готовності об’єкта належить виробляти відповідний інструментальний контроль.
Поєднання пасивних і активних методів
У тому випадку, коли пасивних методів недостатньо для забезпечення належного рівня захисту, застосовуються активні методи зашумлення, використання яких при правильній настройці не погіршує акустичну обстановку в приміщенні, що захищається.
Проектування розподілених систем активного зашумлення, як і інших дротяних систем, припускає розробку кабелепровода, кабельної мережі, генераторного і крайового устаткування. На етапі будівництва і реконструкції існує унікальна можливість проектування прихованого і обслуговуваного кабелепровода. Дані роботи дозволять, кінець кінцем, одержати розподілену систему захисту без зміни реалізованих на об’єкті інтер’єрних рішень.
При проектуванні і розробці блоку приміщень, що захищаються, можливо створення єдиної апаратної центру управління, включення систем, а також сигналізації їх працездатності, що істотно спрощує питання експлуатації всіх систем
Фінансовий аспект застосування пасивних методів
Розробка і реалізація пасивних методів захисту об’єкта приводить до незначного дорожчання проектних і будівельно-монтажних робіт і не буде істотним чином виділятися в статтях витрат в масштабах всього будівництва або реконструкції. Одночасно максимальна реалізація пасивних методів приведе до значної економії на устаткуванні активних систем зашумлення захисту, на їх монтажі, а також трудомісткому процесі настройки
Реалізація пасивних методів
Поза сумнівом, пасивні методи захисту незамінні при виконанні охоронних заходів для дверних отворів. При цьому найчастіше для приміщень низького і середнього рівнів, що захищаються, застосовується комбінація пасивних методів, що полягають в поліпшенні звукоізоляції дверних полотен (застосування досить товстих з монолітного дерева дверних полотен, а також м’яких ущільнювачів по контуру їх прилягання, пристрій порогів), і активних у вигляді застосування колонок зашумлення. На вимоги замовника для приміщень високого рівня часто доводиться використовувати тільки пасивні методи. Тоді перераховане вище доповнюється виконанням дверних полотен багатошаровими, з включенням звуко- і вібропоглинаючих шарів; при обробці тамбурів використовуються звуко- і вібропоглинаючі матеріали. Дверні отвори, виконані таким чином, дозволяють одержати звукопоглинання не менше 60-70 дБ, що задовольняє найвищим вимогам захищеності.
В рамках пасивних методів випробувано досить багато технічних рішень, що показали високу ефективність в частині захисту від витоку по каналах вентиляції довжині близько 2 м, Як показала практика, існуючі на ринку акустичні фільтри різних моделей при їх погонній довжині близько 2 м, забезпечують отримання загасання близько 40-50 дБ, а отже, захищеність по даному каналу.
Кажучи про захищеність приміщень від витоку по акустичному і вібраційному каналах через обмежуючі конструкції, слід зазначити, що до останнього часу широкого спектру рішень у області пасивних методів не існувало. Положення змінилося з появою обробних і одночасно звукопоглинальних матеріалів з дуже різноманітною текстурою і забарвленням поверхонь і досить непоганими значеннями коефіцієнта звукопоглинання. Сьогодні цілком можливо здійснювати проектування і виготовлення не тільки капітальних (цеглина, бетон), але і легких обмежуючих конструкцій (перегородки, стіни) із ступенем звуко- і віброізоляції, забезпечуючих виконання вимог для дотримання інформаційної безпеки в приміщеннях високої категорії важливості.
Те ж саме відноситься і до перекриттів стелі і підлоги. Тут захист по акустичному каналу, як правило, не такий актуальний, а блокування віброакустичного каналу активними методами виявляється достатньо трудомістким.
Особливо дорого коштує забезпечення захищеності по вібраційному каналу із застосуванням оптикоелектронних (лазерних) засобів дистанційного прослуховування мови для скіл вікон. Пасивних методів, окрім використання зовнішніх світлонепроникних жалюзі, не існує. Та і їх застосування може бути оспорено. Для цього каналу залишаються безумовним лідером активні методи.
АКТИВНІ І ПАСИВНІ МЕТОДИ В ПОРІВНЯННІ
Аналізуючи сучасні активні і пасивні методи, можна виділити наступні плюси і мінуси кожного з підходів.
Плюсами систем активного зашумлення є такі:
відносно низька вартість первинної реалізації;
можливість точної настройки зашумляючих сигналів, що знижують паразитні шуми;
можливість забезпечення захищеності практично будь-якого приміщення;
простота перекладу системи на інший рівень захищеності.
Проте активним методам властивий ряд недоліків, серед них:
паразитні акустичні шуми(що знижуються, але незникаючі при професійно виконаній настройці системи);
неможливість повного утаєння захисних заходів;
необхідність включення і виключення системи захисту (на період проведення закритого заходу);
захищеність приміщення забезпечується тільки при нормальному енергопостачанням приміщення;
періодична інструментальна перевірка ефективності і, можливо, підстроювання;
надійність системи визначається надійністю генераторів шуму і датчиків зашумлення.
Безперечними плюсами пасивних методів захисту інформації є наступні:
відсутність паразитних акустичних шумів в приміщенні, що захищається;
висока тимчасова надійність і стабільність параметрів звуко- і вібропоглинання;
повна скритність застосованих заходів захисту;
постійна захищеність приміщення протягом певного часу;
захищеність приміщення не залежить від наявності енергопостачання;
збільшення комфортності в приміщеннях (зниження загального рівня шуму).
В порівнянні з перевагами пасивних методів у них значно менше недоліків, серед яких наголошуються такі, як:
застосування даного виду методів захисту інформації в повному об’ємі можливо тільки під час будівництва або капітального ремонту в приміщенні, що захищається;
зміна параметрів захищеності приміщення, як правило, пов’язана з будівельними роботами.
А тепер докладніше про захист акустичного каналу від записуючих диктофонів.
Пристрої придушення запису працюючих диктофонів
Виявлення диктофона - дуже складне технічне завдання. Разом з тим, працюючий на запис диктофон можна подавити, тобто створити умови, при яких запис неможливий. Останніми роками частіше застосовують різні подавлювачі диктофонів, в яких можуть використовуватися як акустична, так і електромагнітна перешкоди. Існують наступні види дії на диктофони:
на сам носій інформації (магнітну стрічку);
на мікрофони в акустичному діапазоні;
на електронні ланцюги звукозаписного пристрою.
Системи придушення диктофонів шляхом дії на носій інформації
Даний спосіб дії на диктофони знайшов застосування в пристроях типу розмагнічувальної арки, яка встановлюється в тамбурі вхідних дверей і створює могутнє, змінне магнітне поле (звичайно з частотою мережі або їй кратної). В результаті, предмети (у тому числі і касети із записаною інформацією), що знаходяться в тамбурі, розмагнічуються.
Пристрої характеризуються високим енергоспоживанням і достатньо небезпечні для здоров’я. Тому організація, що застосовує такі системи, зобов’язана інформувати відвідувачів про наявність небезпеки, що є демаскуючим чинником і призводить до того, що, за наполяганням клієнта, розмова може відбутися за стінами даної установи.
Через вище перелічені причини, а також через те, що на сучасні цифрові диктофони дані пристрої не діють, даний клас засобів є малоефективним.
Системи протидії, що використовують принцип дії безпосередньо на сам мікрофон
Дані системи можна розділити на дві групи:
дія на мікрофон в ультразвуковому діапазоні з метою перевантаження мікрофонного підсилювача;
використання генератора активних акустичних перешкод в мовному діапазоні.
Системи ультразвукового придушення випромінюють могутні нечутні людським вухом ультразвукові коливання (звичайно частота випромінювання - близько 20 кГц), що впливають безпосередньо і на мікрофони диктофонів, і акустичні закладки, що є їх безперечною гідністю. Дана ультразвукова дія приводить до перевантаження підсилювача низької частоти, що стоїть відразу після акустичного приймача. Перевантаження підсилювача приводить до значних спотворень записуваних (передаваних) сигналів, часто до ступеня, непіддатливого дешифровці.
Наприклад, комплекс «Завіса» при використанні двох ультразвукових випромінювачів здатний забезпечити придушення диктофонів і акустичних закладок в приміщенні об’ємом 27 м3. Проте системи ультразвукового придушення мають важливий недолік: ефективність їх різко знижується, якщо мікрофон диктофона або «закладки» прикріпити фільтром із спеціального матеріалу або в підсилювачі з низькою частотою встановити фільтр низьких частот з граничною частотою 3,4...4 кГц.
Друга група засобів придушення, що використовує генератори активних акустичних перешкод в мовному діапазоні, застосовується в обмежених випадках. Проте на сьогоднішній день створено велику кількість активного віброакустичного маскування,яке успішно використовується для придушення засобів перехоплення мовної інформації. Можна перерахувати деякі з них: системи «Заслін», «Кабінет», «Барон», «Поріг-2М», «ФОН-В», «Шорох», VNG-012GL, VNG-006, ANG-2000, NG-101, «Луна» і т.д.
Для формування віброакустичних перешкод застосовуються спеціальні генератори на основі електровакуумних, газорозрядних і напівпровідникових радіоелементів. На практиці найбільш широке застосування знайшли генератори шумових коливань.
Разом з шумовими перешкодами в цілях активного акустичного маскування використовують мовоподібні перешкоди, хаотичні послідовності імпульсів і т.п.
Роль пристроїв, що перетворюють електричні коливання в акустичні коливання мовного діапазону частот, звичайно виконують малогабаритні широкосмугові акустичні колонки. Вони звичайно встановлюються в приміщенні в місцях найбільш вірогідного розміщення засобів акустичної розвідки (у нашому випадку - це може бути стіл керівника, стіл переговорів. Колонки повинні встановлюватися з таким розрахунком, щоб місця, де сидять відвідувачі, були повністю «охоплені перешкодами»)
При організації акустичного маскування необхідно пам’ятати, що акустичний шум може заважати учасникам переговорів, створювати дискомфорт і дратівливо впливати на нервову систему людини, викликаючи різні функціональні відхилення, приводити до швидкої стомлюваності. Дійсно, важко уявити собі довірчу розмову між партнерами під акомпанемент генератора шуму потужністю в 75...90 дБ.
Оптимізація режиму роботи даних систем акустичного зашумлення дозволить понизити рівень побічних шумів і забезпечити велику комфортність ведення розмов в приміщенні, що захищається.
У ряді систем можливе регулювання рівня сигналу завад. У деяких воно здійснюється вручну («Кабінет», VNG-012GL, ANG-2000), а в деяких - автоматично («Заслін-2М») (залежно від рівня маскованого мовного сигналу). У комплексі «Барон» можливе незалежне регулювання рівня сигналу завад в трьох частотних діапазонах (центральні частоти: 250, 1000 і 4000 Гц), в системі «Шорох-1» - в п’яти октавних смугах, а в генераторі VNG-012GL - в п’ятнадцяти третьоктавних смугах.
Іншим напрямом підвищення комфортності ведення розмов є оптимізація спектру перешкоди, що забезпечує виконання необхідних норм по захисту інформації при мінімальному інтегральному рівні перешкоди.
У системах акустичного маскування використовуються шумові, мовоподібні і комбіновані перешкоди. Найчастіше з шумових використовуються наступні види перешкод:
«Білий» шум (шум з постійною спектральною щільністю в мовному діапазоні частот);
«Рожевий» шум (шум з тенденцією спаду спектральної щільності 3 дБ на октаву у бік високих частот);
Шум з тенденцією спаду спектральної щільності 6 дБ на октаву у бік високих частот;
Шумова мовоподібна перешкода .
У системах акустичного маскування, як правило, використовуються перешкоди типу «білого» і «рожевого» шумів. мовоподібні перешкоди формуються (синтезуються) з мовних сигналів. При цьому можливе формування перешкоди як з приховуваного сигналу, так і з некорельованих з приховуваним сигналом мовних фрагментів (відрізків). Відомо, що при одній і тій же випромінюваній потужності, дещо більшим маскуючим ефектом володіють мовоподібні шуми (перешкоди). Що додатково маскують можливості таких перешкод, в порівнянні з рештою вище перелічених,це пояснюється їх структурною близькістю до маскованих мовних сигналів. В результаті слуховий механізм людини не в змозі виділити корисний мовний сигнал на тлі мовоподібної перешкоди навіть при співвідношеннях мова/шум вищих, ніж при маскуванні дисперсними шумами.
Існують також інші досить цікаві розробки в цій області. Розглянемо одну з них - апаратура під назвою CNDS [4] (Confidental Negotions Digital System), що забезпечує конфіденційність переговорів з різним числом учасників як в стаціонарних, так і переносних умовах.
Принцип роботи приладу заснований на маскуванні первинного носія мовної інформації звуковим сигналом (шумом), смуга частот якого співпадає із смугою частот мовного сигналу. Рівень випромінюваного шуму вибирається так, щоб в будь-якій точці кабінету керівника людська мова звучала б нерозбірливо. Характеристики шуму повинні виключати можливість шумоочищення перехопленого на вторинних переносниках мовного сигналу.При процедурі шумоочищення використовується двоканальний адаптивний фільтр, на один вхід якого подається сигнал приміщення (суміш мовного сигналу і шуму), а на другий вхід - оригінал випромінюваного шуму.
У стаціонарних умовах (у нашому випадку - в кабінеті керівника) число учасників може досягати 12 чоловік, елементи апаратури можуть бути вмонтовані в офісні меблі.
До складу апаратури CNDS входить блок цифрової обробки мовних сигналів з вбудованим мікрофоном, акустичні колонки і комплект навушників для учасників переговорів. Блок цифрової обробки генерує маскуючий шум і видає його на акустичні колонки, одночасно здійснюючи цифрову двоканальну адаптивну фільтрацію з метою шумоочищення прийнятого на вбудований мікрофон мовного сигналу. «Очищений» від маскуючого шуму мовний сигнал за допомогою навушників пред’являється учасникам.
Як маскуючий сигнал використовується шум типу «білого». У разі використання ефективніших мовоподібних перешкод, учасники переговорів крім «очищеного» мовного сигналу, який пред’являється їм через навушники, нещільно із-за прилеглих амбушурів, завжди додатково сприймають і що ослаблений маскує шум. Якщо цей шум - мовоподібний, то він відволікає слух, погіршуючи сприйняття «очищеної» мови.
Використання CNDS при веденні переговорів дозволяє одержати наступні результати:
мова парламентерів, записана на диктофон, що знаходиться в нагрудній кишені у кого-небудь з учасників переговорів, абсолютно нерозбірлива (деякою розбірливістю володіє тільки мова самого власника диктофона);
у сигналі, одержаному з мікрофону, що розташованого позаду говорить на відстані не більше метра від його голови, мова не прослуховується
Переваги акустичних генераторів в тому, що вони пригнічують будь-яку підслуховувальну апаратуру, у складі якої є мікрофон. Недолік - акустичні перешкоди чутні, вони заважають розмові і демаскують роботу апаратури захисту. При всіх своїх недоліках даний спосіб є набагато менш витратним, безпечнішим і надійнішим (!) способом збереження конфіденційності розмов в порівнянні із засобами виявлення диктофонів. Доцільно його застосовувати обмежено, у випадках, де потрібна максимальна захищеність переговорів (в даному випадку всі дрібні неприємності відходять на другий план).
Системи придушення диктофонів шляхом дії на електронні ланцюги звукозаписного пристрою
Альтернативою акустичним перешкодам є електромагнітні, які виробляються спеціальними генераторами.
На російському ринку представлено велику різноманітність подібних пристроїв: «Рубіж», «РаМЗес», «Шумотрон», «Буран», «УПД», «Бастіон». Розрізняються ці прилади по конструктивному і схемотехніці виконанню.
Принцип їх дії однаковий: подавлювач диктофонів є генератор електромагнітного випромінювання досить високої потужності, що працює в діапазоні СВЧ (як правило, для ці генератори радіоперешкод мають відносно вузьку смугу випромінювання, щоб мінімально створювати перешкоди радіоприймальній апаратурі різного призначення і максимально збільшити спектральну щільність сигналу). Частоти, на яких працюють ці прилади, частіше знаходяться близько 1 ГГц, хоча бувають виключення. Потужність - одиниці ватів, наприклад, 5-6 Вт. Прилади з більшою потужністю не проходять по медичних нормах.
Конструктивно подавлювачі диктофонів складаються з генератора, джерела живлення і антени. Електромагнітну перешкоду вони випромінюють направлено: звичайне це конус 60-70 градусів, направлений в один бік (задня пелюстка випромінювання практично відсутня). Саме в цій зоні і відбувається придушення диктофонів. Направлений сигнал дозволяє істотно збільшити напруженість електромагнітного поля в зоні придушення і понизити перешкоди, що наводяться на радіоелектронну апаратуру, що знаходиться поза зоною придушення (офісна оргтехніка, комп’ютери, телевізори і т.д.). Оскільки шумовий сигнал наводиться безпосередньо у вхідних ланцюгах, то однаково добре пригнічується і інша підслуховуюча апаратура, що має в своєму складі мікрофони. Як і для виявлювачів диктофонів, важливу роль виконує ступінь екранування диктофона або іншого підслуховуючого пристрою, тому якщо диктофони в пластмасових корпусах пригнічуються на відстані до 5-6 метрів, то в металевих - 1,5-2,5 метра. Якщо диктофон обладнаний виносним мікрофоном, то дальність придушення стає ще більшою за рахунок того, що сполучний кабель виконує роль антени, що приймає випромінювання від апаратури придушення.
Застосовуються в основному два варіанти виконання електромагнітних подавлювачів: переносний, змонтований в звичайному кейсі, і стаціонарний, розміщуваний в місці переговорів під столом або в найближчій шафі.
Недавно з’явився зовсім невеликий прилад - «Шумотрон-4». Його габарити: 200x150x50 разом з автономним живленням. Прилад можна помістити в барсетку, але працює він всього 15-20 хвилин, і зона придушення в 1,5-2 разу менше, ніж у звичайних.
Випромінююча антена приладу має строго виражену спрямованість, тому правильно буде говорити не про захист приміщення в цілому, а про створення якоїсь захищеної зони (або зон). Випромінювані цими антенами перешкоди, впливаючи на елементи електронної схеми диктофона, викликають в них шумоподібні наведення. Внаслідок цього одночасно з мовою здійснюється запис і шуму, що приводить до значного спотворення записуваної інформації або взагалі до повного її придушення.
Якнайкращі результати придушення досягаються при розташуванні диктофона на осі головної пелюстки діаграми спрямованості антени приладу. Тому при установці подавлювачів важливо правильно розташувати антену або сам пристрій (за наявності вбудованої антени).
Ще один момент, на який слід звернути увагу. Якщо що записує пристрій, знаходиться у його власника на тілі (у костюмі і т. д.), то не виключений факт, що мова самого господаря диктофона не обов’язково, але може і записатися, а ось із записом мови співбесідника напевно будуть великі проблеми. Це відбудеться через те, що звуковий тиск, що впливає на мікрофон записуючого пристрою, створюване голосом господаря диктофона і його співбесідника несумірні по рівню. Власнику подавлювача важливо якраз те, щоб не записали саме його мову. Це і відбувається завдяки застосуванню системи придушення.
Деякі типи диктофонів в режимі запису (UHER, DICTAPHONE, деякі моделі SONY, PANASONIC і т. д.) при попаданні в зону придушення починають самі «шуміти» в акустичному діапазоні, видаючи тим самим наміри свого господаря. Отже якщо у вашого співбесідника в кишені раптом щось зашуміло при включенні подавлювача диктофонів, значить, він хотів вас записати, і вжиті заходи обережності не марні.
Звичайно подібні прилади використовуються в офісі, але можливо їх застосування і в автомобілях з живленням від бортової мережі, іноді застосовується камуфляж у вигляді «кейса».
Стаціонарний варіант звичайно розміщують під столом, а антену найчастіше кріплять до кришки столу знизу або ставлять безпосередньо на стіл, що забезпечує оптимальну зону. Ще одна неприємність - випромінювання від однієї антени не забезпечує зону придушення, що перекриває звичайний стіл переговорів завдовжки біля З м. Для розширення зони придушення встановлюють другу антену («Шумотрон», «Шторм», «Рамзес-дубль») або навіть 4 антени («Шумотрон»). Двохантенні системи дозволяють забезпечити зону придушення уздовж однієї, широкої сторони столу переговорів [5].
Велику увагу слід приділити техніці безпеки. Щільність потоку потужності електромагнітного поля для діапазону 300-3000 Мгц (діапазон частот, в якому працюють досліджувані подавлювачі) нормована медико-санітарними нормами порогом 40 мВт/кв.см. Проте несприятлива дія на організм може відбутися не тільки одноразовою високою інтенсивністю випромінювань, але і систематичним опромінюванням з малою інтенсивністю. Це обов’язково слід врахувати при розміщенні подавлювача - його дія на місце розташування керівника повинна бути мінімальною.
Цікаво відзначити, що дана апаратура однаково ефективна як проти кінематичних, так і цифрових диктофонів. Ці пристрої набули найбільше поширення на практиці унаслідок їх ефективності і відносно недорогій ціні.
На жаль, у подавлювачів диктофонів є деякі недоліки.
Перший: несприятлива дія на організм людини. Багато приладів цього класу мають медичні сертифікати. Як правило, в них вказано, на якій відстані і скільки за часом може безпечно знаходитися людина в зоні основної пелюстки. Наприклад, для одного з виробів при відстанях 1,5 м цей час складає до 40 хвилин в день, на відстані 2,0 м до 1 години, а в зоні заднього і бічних пелюсток час знаходження не обмежений. Тут можна привести таке порівняння: стільникові телефони при всій своїй поширеності мають більший вплив (шкідливе) на організм людини, чим подавлювачі.
Другий недолік: джерело шумового електромагнітного випромінювання наводить перешкоди в звичайній радіоелектронній апаратурі. До найбільшої дії схильні радіоприймачі, активні акустичні колонки, звичайні телефонні апарати, офісні радіотелефони з аналоговими радіоканалами, аудіо- і відеодомофони, побутові телевізори, монітори комп’ютерів. При невдалому розташуванні подавлювачів можуть бути помилкові спрацьовування охоронної і пожежної сигналізації. Насправді, практично всі ці проблеми можна розв’язати грамотною установкою, розташуванням щодо інших радіоелектронних приладів і, як вже говорилося вище, правильним розташуванням щодо власника (у нашому випадку - керівника).
Практична частина
Створення локальної мережі
Комп’ютерні мережі, а також обчислювальні мережі , або мережі передачі даних, є логічним результатом еволюції двох найважливіших науково-технічних областей сучасної цивілізації – комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. З одної сторони, мережі являють собою розподілення обчислювальних систем, в яких група комп’ютерів домовлено виконує набір взаємопов’язаних задач, обмінюючись даними в автоматичниму режимі. З іншої сторони, комп’ютерні мережі можуть розглядатися як засіб передачі інформації на великі відстані, для того в них застосовуються методи кодування і мультеплексування даних, діставши застосування в різних телекомунікаційних системах.
Корпоративна мережа – це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, власника даної мережі. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства. На відміну від мереж операторів зв’язку, корпоративна мережа, в загальному випадку, не надають послуг стороннім організаціям чи користувачам. В залежності від масштабу підприємства, а також від складності і багатообразності вирішуваних задач розрізняють мережі відділу, мережі кампусу і корпоративні мережі (термін “корпоративні” в даній класифікації приймає вузьке значення – мережа великого підприємства).
За допомогою мереж в сучасному світі інформація передається з надзвичайно великою швидкістю, передається не тільки текстова інформація але і мультимедійна: голос, зображення. Це дає можливість створення таких послуг як відеоконференцзв’язок, аудіозв’язок, корпоративний телефонний зв’язок.
На даний час, сучасне підприємство, незалежно від його розмірів та виду діяльності має справу з великим обсягом інформації, обробляти яку без допомоги ЕОМ буває просто неможливо. Своєчасна обробка та отримання необхідної інформації, забезпечення її збереження та конфіденційності - є гарантія успішного ведення бізнесу.
Для підвищення ефективності роботи підприємства у наш час використовуються обчислювальні мережі, які являють собою результат еволюції комп’ютерних технологій. Обчислювальна мережа - це сукупність комп’ютерів, з’єднаних лініями зв’язку, вона забезпечує користувачам потенційну можливість спільного використання ресурсів усіх комп’ютерів, які під'єднанні до мережі. З розвитком обчислювальної техніки та появи стандартних мережевих технологій типу Ethernet, які дозволяють швидко та ефективно об’єднувати комп’ютери різних типів, обчислювальні мережі стали доступні широкому колу користувачів.
Що ж дає підприємству використання обчислювальних мереж? Це насамперед можливість спільного використання дорогих периферійних пристроїв – таких як дискові масиви великої ємності, високошвидкісні мережеві принтери, оптичні диски та інші. Це у більшості випадків є основною причиною розгортання мереж на підприємствах. Працюючи за комп’ютером, який підключений до сучасної обчислювальної мережі користувач може використовувати дані, які знаходяться на другому комп’ютері, друкувати документи на мережевому принтері так, як би він був підключений до його комп'ютера, використовувати разом з іншими користувачами мережі один виділений канал мережі Internet. Ця властивість називається прозорістю мережі.
В даний час із ростом великих транснаціональних корпорацій з’явилась інша причина розгортання мереж – це оперативний доступ до корпоративних баз даних. Внаслідок територіального розподілу підрозділів організацій у межах як країн так і континентів оперативний обмін інформацією між ними без використання комп’ютерних мереж стає неможливим.
Також важливим фактором є забезпечення за допомогою мережі резервування та збереження інформації. У випадку виходу з ладу однієї ЕОМ, її функції та навантаження на себе оперативно може взяти інша ЕОМ і це не призведе до простою роботи підприємства.
Усі ці та багато інших переваг, які надає обчислювальна мережа, роблять очевидним факт її необхідності для сучасного підприємства.
Метою даного курсового проекту є закріплення отриманих теоретичних знань та набуття необхідного досвіду з проектування локальних обчислювальних мереж, а також проведення розрахунків вартості апаратних засобів, які при цьому використовуються та оцінка ефективності розробленої мережі.
Структурна схема мережі. Загальна характеристика
Корпоративна комп’ютерна мережа (ККМ) об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 3, а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить 37 км.
Комп’ютерна мережа забезпечує наступні послуги для своїх корпоративних користувачів:
доступ до централізованої бази даних;
доступ до корпоративних WWW-, FTP- та E-mail-серверів;
забезпечення аудіозв’язком;
корпоративний телефонний зв’язок;
підключення до мережі Internet;
організація та доступ до публічних WWW-, FTP- серверів для користувачів Internet;
FDDI – перша технологія локальних мереж, у якій середовищем передачі даних являється волоконно-оптичний кабель, швидкість 100 Мбіт/с. Технологія FDDI є найбільш відмовостійкою, при однократних відмовленнях кабельної системи, або станції мережа за рахунок “згортання” подвійного кільця в одинарне залишається цілком працездатною. Як фізичне середовище FDDI використовує волоконно-оптичні кабелі і UTP (кручена пара) категорії 5. Технологія FDDI розроблялася для застосування у відпов...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора