МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Лабораторна робота №1
з курсу „Менеджмент”
на тему: «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу»
Варіант №11
Тема роботи: Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу.
Мета роботи: Вивчення трудових процесів менеджерів різних рівнів управління і розроблення рекомендацій з вдосконалення функціональних обов’язків управлінців.
Технічні засоби: комп’ютер, калькулятор, форми для заповнення, графічні засоби.
1.1. Зміст роботи
Вивчення затрат і втрат робочого часу менеджером відповідного рівня на основі наведених спостережених листів фотографії робочого часу (ФРЧ).
Оброблення результатів ФРЧ:
Визначення тривалості кожної категорії робочого часу.
Присвоєння кожному виду робочого часу певного індексу (за прийнятою індексацією).
Зведення однойменних затрат і втрат часу, яке полягає в групуванні індексів і встановленні сумарної тривалості кожної категорії робочого часу.
Визначення питомої ваги категорії затрат і втрат робочого часу.
3.Висновки про виконання робочого часу менеджером. Розробка рекомендацій зі зменшення витрат і втрат робочого часу менеджером відповідного рівня.
1.2. Контрольні запитання
Менеджмент – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.
Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком. Людьми тощо. Менеджмент є складовою управління та означає управління людьми ( працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо).
2. Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, який чуйно реагує на ринкові відносини, досягнення науково-технічного прогресу, зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з врахуванням вимог ринку.
Підприємець – це людина , яка готова йти на ризик , новаторство, примноження багатства; регулює процес створення чогось нового, яке має цінність; бере на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та особисте задоволення від своїх досягнень.
Виділяють чотири групи якостей менеджера, які характеризують його в сучасних умовах:
професійно-ділові(висока професійність, уміння володіти стратегічним та тактичним менеджментом, здатність генерувати ідеї та приймати нестандартні управлінські рішення, нести відповідальність за них, прагнення до професійного зростання, підприємливість, авторитетність, здатність розумно ризикувати та здійснювати антикризове управління тощо);
адміністративно-організаційні (оперативність, гнучкість стилю управління, уміння стимулювати та викликати ініціативу, доводити справу до логічного завершення, послідовність, внутрішній контроль, уміння формувати єдину команду та використовувати знання підлеглих, здатність делегувати повноваження, уміння організувати час тощо);
соціально-психологічні ( психологічна компетентність, управлінська культура, розум, лідерські здібності, уміння керувати своєю поведінкою і регулювати свій психічний стан, колегіальність, толерантність, оптимізм, екстравертність, уміння керувати конфліктами,уміння організовувати час тощо);
моральні ( патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов’язку, громадська позиція, чесність, доброзичливість тощо).
Американський соціолог Парнос виділяє три рівні управління:
технічний;
управлінський;
інституційний.
Представники інституційного рівня забезпечують інтереси та потреби власників, здійснюють стратегічне та загальне керівництво, виробляють політику організації.
Представники управлінського рівня забезпечують реалізацію політику функціонування організації,яка розроблена вищим керівництвом, і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів, а також за їх виконання.
Представники технічного рівня відповідають за доведення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та за ефективність їх виконання.
Обєктивність процесів управління вимагає поділу управлінської праці. При цьому необхідно виділити горизонтальний поділ ( призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами) і вертикальний ( координація управлінської роботи). Саме вертикальний поділ приводить до створення рівнів управління.
Виділяють шість основних етапів розвитку менеджменту:
1 етап – розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва – базується на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та організацій. На цьому етапі менеджерів найбільше хвилюють технічні підходи, які стосуються управлінських знань, організаційних структур, методів виробничого планування , розробки робочих міст , технічних прийомів та навичок роботи, рівня кваліфікації та підготовки робочої сили. Цей етап характеризується розвитком школи наукового управління, фордизму, класичної школи управління тощо;
2 етап – формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків – пов'язаний із визнанням людини пріоритетним фактором виробничо-господарської діяльності. При цьому основна увага націлюється на соціальні аспекти: усі форми морального та матеріального стимулювання працівників, стилі управління, участь працівників у процесі прийняття управлінських рішень, організаційну культуру, можливості кар’єри та просування за службовою ієрархією. На цьому етапі сформувались дві основні школи: людських стосунків та поведінських наук.
3 етап – побудова систем управління, орієнтованих на ринок ( з другої половини ХХ ст.) – пов'язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, викликаних небезпечним попитом. На цьому етапі системи управління людьми, що створені ринко орієнтованими управлінськими школами, базуються на маркетингових концепціях.
4 етап – активне застосування кількісних ( економіко-математичних ) методів як важливих напрямків формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення – пов'язаний із широким застосуванням в менеджменті математики. Представнником цього етапу є школа науки управління.
5 етап – формування системних та ситуаційних підходів у менеджменті – пов'язаний з розглядом організації як системи, діяльність якої постійно залежить від змінного набору обставин. Системний підхід базується на використанні теорії систем у менеджменті з кінця 50-х років. Система – це сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які визначають її характер. Усі організації є системами, які складаються з таких елементів: структури, завдання, технології, людей і цілей. Існують закриті та відкриті системи.
6 етап – комп’ютеризація управлінських процесів (з 1980-х рр.. і до нашого часу) – пов'язаний із розвитком інформаційних та комп’ютерних систем. Сучасний етап характеризується шаленими темпами розвитку інформаційних технологій. Характерною особливістю використання сучасних засобів обчислювальної техніки є перехід до мережної обробки даних.
Школа «фордизму» (1899 – 1945 рр.). Її засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва. Відповідну систему управління називали “ терором машини “. Форд сформулював механізми чіткого контролю і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування.
Класична (адміністративна) школа управління (1920 – 1950 рр.) Започаткована Анрі Фаєлом. Він був керівником інституційного рівня управління. А. Фойль розділив процес управління на п’ять основних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контроль.
Фотографія робочого часу - це один з основних методів вивчення затрат робочого часу протягом зміни або за короткий період. Здебільшого фотографія проводиться з метою одержання вихідних даних для розробки (чи перевірки) нормативів часу, виявлення втрат робочого часу з різних причин та розробки організаційно-технічних заходів по вдосконаленню використання робочого часу.
Час виконання виробничого завдання включає в себе підготовчо-заключний, оперативне і час обслуговування робочого місця. Підготовчо-заключний час ) - це час, який витрачається на підготовку себе і свого робочого місця до виконання виробничого завдання, а також на всі дії по його завершенню.
Час перерв ділиться на: перерва на відпочинок і особисті потреби (Тотл), перерви організаційно-технічного характеру (Тпот), перерви через порушення трудової дисципліни (Тнтд).
Перерви організаційно-технічного характеру цей час, зумовлений технологією і організацією виробництва (Тпт), а також порушеннями течії виробничого процесу (Тпнт).
Перерви, пов'язані з порушенням трудової дисципліни це спізнення, самовільна відсутність з робочого місця, передчасний відхід з роботи, тобто простої з вини робітника.
Оперативний час (Туп) - це час, протягом якого робітник виконує завдання (змінює властивості предмета труда). Воно ділиться на основне (технологічне) і допоміжне.
Визначаються норми затрат часу на відпочинок, що знаходяться в залежності від ступеня стомлюваності робітника, при виконанні окремих видів робіт. Вони грунтуються на спеціальних наукових рекомендаціях і виражаються у відсотках до оперативного часу. Зокрема, доцільно використовувати для компенсації затрат унаслідок:
зайвих фізичних зусиль - до 1-9% оперативного часу;
підвищеної нервової напруги з урахуванням складності і небезпеки роботи - до 1-5%;
зусиль, пов'язаних із підвищеним темпом роботи, що вимірюється кількістю рухів у хвилину, а також незручним робочим положенням - до 1-4%;
підвищеної монотонності роботи, що викликається
повторювальністю операцій - до 1-3%;
понад нормальний рівень температури і вологості, забруднення, що характеризується підвищеним вмістом домішок у повітрі - до15%;
підвищеного шуму, вібрації - до 1-4%;
недостатньої освітленості -до 2% оперативного часу.
11. Час обслуговування робочого місця тратиться на підтримку його в належному стані. Воно, в свою чергу, може ділитися, хоч далеке не завжди, на організаційне і технологічне. У його рамках здійснюється прибирання, наведення порядку, сортування матеріалів, підготовка до роботи обладнання.
12.Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці і відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби. Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок. Добовий режим праці та відпочинку передбачає різі графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
14. Процесійний підхід розглядає менеджмент як процес безперервних взаємопов’язаних дій або функцій. Загальна сума всіх функцій управління є процесом управління.
Процесний підхід був значною віхою у розвитку управлінської теорії, а його основні складові застосовуються нині в практиці управління. Вперше поняття процесного підходу було запроваджено прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак ці функції розглядалися авторами як незалежні одна від одної. На противагу цьому, процесний підхід у нинішньому розумінні розглядає функції управління як взаємопов'язані
15. У 80-х p. минулого століття започаткований шостий етап розвитку менеджменту, пов'язаний з інформаційними та комп'ютерними системами. Він характеризується високими темпами розвитку інформаційних технологій. Характерною особливістю використання сучасних засобів обчислювальної техніки є перехід до мережевої обробки даних.
Ця технологія забезпечує ефективне колективне використання обчислювальних та інформаційних ресурсів, поліпшення комунікацій, процесів обміну інформацією, створює умови для функціонування розподілених систем обробки даних. У межах компанії, фірми чи підприємства функціонують локальні мережі.
Послідовність виконання лабораторної роботи
Зведення однойменних затрат і втрат часу менеджером відповідного рівня оформляється у вигляді табл.. 1.4. Студенти групують індекси і визначають сумарну тривалість кожної категорії затрат часу.
Кожен студент отримує індивідуальне завдання : спостережні листи ФРЧ менеджера відповідного рівня згідно з одержаним варіантом. Спостережних листів повинно бути принаймні з, що дасть змогу досліджувати, як використовують робочий час менеджери низової, середньої та вищої ланок управління.
Студенти визначають тривалість кожної категорії затрат і втрат часу і присвоюють кожному виду певний індекс (підготовчо-заключний – ПЗ; оперативний – ОП; час на обслуговування робочого місця – ОРМ; перерви на відпочинок і особисті потреби – ПВ; втрати часу через організаційно-технічні причини – ВОТП; втрати часу через порушення технологічної і трудової дисципліни ВПД). Так заповнюються таблиці 1.1, 1.2, 1.3.
Спостережний лист ФРЧ віце-президента з виробництва
№
з/п
Що спостерігалось
Поточний час
Тривалість, хв.
Індекс
1
2
3
4
5
1
Початок робочого дня
Прийшов на роботу
9:00
9:02
0:02
ВПД
2
Ознайомлення з кореспонденцією
9:19
0:17
ПЗ
3
Розпорядження про передачу інформації в основні цехи, планово-виробничий та диспетчерський відділи
9:33
0:14
ОП
4
Узгодження питань з іншими віце-президентами(з економіки, технічного розвитку, маркетингу, в телефонних розмовах)
9:48
0:15
ОП
5
Узгодження питань з постачальниками-посередниками про забезпечення робочого дня комплектуванням (деталями, вузлами тощо)
10:00
0:12
ОП
6
Підготовка наради з виробничих питань з начальниками основних цехів із залученням керівників і провідних спеціалістів з планово-виробничого і диспетчерського відділів, а також головного технолога, головного конструктора і начальника транспортного цеху
10:02
0:02
ВОПТ
7
Проведення виробничої наради у вищеперерахованому складі
10:36
0:34
ОП
8
Підготовка наказів, розпоряджень, інструкцій та іншої документації за результатами наради з секретарем, референтом, спеціалістами
10:49
0:13
ВОПТ
9
Вивчення інформації про хід виробництва на початок робочого дня
11:03
0:14
ОП
10
Прийняття рішень із забезпечення ритмічного і якісного виробничого процесу (усунення відхилень, ліквідація проблем постачання)
11:13
0:10
ОП
11
Розгляд і уточнення списків працівників підрозділів і служб на преміювання за минулий місяць
11:22
0:09
ОП
12
Відвідування президента з метою уточнення виробничих проблем
11:44
0:22
ВОТП
13
Телефонні розмови на виробничі теми
12:02
0:18
ОП
14
Творча робота (обдумування стратегій розвитку виробництва, можливості залучення інвестора, вирішення проблем вдосконалення організації виробництва тощо)
12:34
0:32
ОП
15
Прийом кваліфікованих інженерів і робітників для отримання їх пропозицій з вдосконалення виробничого процесу
12:59
0:25
ОП
16
Ознайомлення з інформацією про результати виробничої діяльності в першій половині дня
13:02
0:03
ОП
17
Обідня перерва
14:00
0:58
ПВ
18
Нарада у президента з питань нової емісії та залучення вітчизняних та іноземних інвестицій
14:35
0:35
ОП
19
Зустріч з підприємцями, представниками іноземних фірм і посередницьких структур з метою пошуку кращих варіантів забезпечення виробництва, запровадження технології випуску нових виробів
15:07
0:32
ОП
20
Підписання договорів з іншими підприємствами, посередницькими і фінансовими структурами тощо, пов’язаних з вдосконаленням виробничого процесу
15:26
0:19
ОП
21
Ознайомлення з інформацією про хід виробництва
15:42
0:16
ОП
22
Обхід цехів, виробничих дільниць та інших служб, які йому підпорядковуються
16:39
0:57
ОП
23
Телефонні розмови з іншими віце-президентами, керівниками служб з метою усунення недоліків тощо
16:46
0:07
ОП
24
Контакти з органами місцевої влади
17:30
0:44
ВОТП
25
Прийом представників екологічної служби, санепідемстанції
17:39
0:09
ВОТП
26
Перевірка протікання процесу виготовлення виробів (ритмічність, темп)
17:47
0:08
ОП
27
Прийняття рішення з вдосконалення виробничого процесу за підсумками робочого дня
18:00
0:13
ОП
28
Підведення підсумків через селектор з президентом та іншими віце-президентами
18:12
0:12
ПЗ
Спостережний лист ФРЧ начальника механічного цеху
№ п/п
Що спостерігалось
Поточний час
Тривалість, хв.
Індекс
1
2
3
4
5
1
Початок робочого дня
Прийшов на роботу
9:00
9:07
0:07
ВПД
2
Обхід цеху
9:52
0:45
ПЗ
3
Ознайомлення з кореспонденцією
10:12
0:20
ПЗ
4
Підготовка наради з виробничих питань з начальниками дільниць і майстрами
10:17
0:05
ОП
5
Проведення виробничої наради у вищеперерахованому складі
11:02
0:49
ОП
6
Проведення атестації робітників цеху
12:15
1:13
ОП
7
Телефонні розмови на виробничі теми
12:28
0:13
ОП
8
Ознайомлення з інформацією про результати діяльності цеху в першій половині дня
13:00
0:32
ПЗ
9
Обідня перерва
14:05
1:05
ПВ
10
Нарада у технічного директора з питань вдосконалення організації виробничого процесу
14:47
0:42
ОП
11
Прийом робітників цеху і вирішення конфліктних ситуацій
15:30
0:43
ВОТП
12
Телефонна розмова з технічним директором з питань доставки матеріалів
15:34
0:04
ОП
13
Обхід цеху з представниками органів технагляду
16:03
0:29
ВОТП
14
Робота з документами, літературою і т.ін.
16:32
0:29
ОП
15
Телефонні розмови на виробничі теми
16:46
0:14
ВПД
16
Обхід цеху. Перевірка протікання процесу механічної обробки виробів
17:30
0:44
ОП
17
Оформлення документації про техніко-економічну діяльність цеху
17:45
0:15
ОП
18
Складання плану роботи на наступний день
18:05
0:20
ПЗ
Спостережний лист ФРЧ майстрів механічного цеху
№ п/п
Що спостерігалось
Поточний час
Тривалість, хв.
Індекс
1
2
3
4
5
1
Початок робочого дня
Прийшов на роботу
9:00
9:01
0:01
ВПД
2
Обхід робочих місць. Перевірка приходу робітників цеху
9:10
0:09
ПЗ
3
Видача завдань для виконання, інструментів та матеріалів робітникам цеху
9:32
0:22
ПЗ
4
Оформлення документації з прийому матеріалів і литва
9:57
0:25
ОП
5
Нарада в начальника цеху з виробничих питань
10:45
0:48
ОП
6
Обхід робочих місць. Перевірка виконання операцій робітниками
11:24
0:39
ОП
7
Телефонна розмова з начальником цеху з питань отримання нових токарних верстатів
11:29
0:05
ОП
8
Підготовка і підписання документів про відправлення готової продукції на склад
11:54
0:15
ОП
9
Обхід робочих місць
12:16
0:22
ОП
10
Оперативне вирішення питань про ремонт свердлильного верстата
12:37
0:21
ОП
11
Обхід робочих місць. Ознайомлення з виконанням завдань робітниками в першій половині дня
12:55
0:18
ПЗ
12
Обідня перерва
14:02
1:07
ПВ
13
Обхід робочих місць
14:21
0:19
ПВ
14
Вивчення конструкторської документації на виготовлення нових виробів
14:54
0:33
ОП
15
Телефонна розмова з начальником цеху з питань освоєння виробництва нових виробів
15:01
0:07
ОП
16
Оформлення документів про отримання додаткових комплексів спецодягу
15:23
0:22
ОП
17
Обхід робочих місць
15:45
0:22
ОП
18
Розгляд і уточнення списку робітників на преміювання за минулий місяць
16:03
0:18
ВОТП
19
Формування списку робітників, що претендують на підвищення кваліфікаційного розряду
16:24
0:21
ОП
20
Телефонні розмови
16:32
0:08
ВПД
21
Обхід робочих місць. Спостереження за виконанням робітниками операцій
16:58
0:26
ОП
22
Оформлення документації (виписка нарядів, актів прийому і здачі тощо)
17:21
0:23
ОП
23
Обхід робочих місць, прийом інструментів і обладнання
17:56
0:35
ПЗ
24
Підписання документів про відправлення готової продукції на склад
18:12
0:16
ПЗ
Зведення однойменних затрат і втрат менеджером відповідного рівня оформляється у вигляді таблиці 1.4. Студенти групують індекси і визначають сумарну тривалість кожної категорії затрат часу.
№ з/п
Категорії робочого часу
Величина витрат і втрат робочого часу
Віце-президент з питань виробництва
Начальник механічного цеху
Майстер у механічному цеху
хв.
%
хв.
%
хв.
%
1
2
3
4
5
6
7
8
1.
ПЗ
0:29
3,3
1:57
17,2
1:35
16,6
2.
ОП
6:22
72,4
4:34
47,6
4:58
56,4
3.
ОРМ
-
-
-
-
-
-
4.
ПВ
0:58
6,7
1:05
11,5
1:26
15,5
5.
ВОТП
1:30
15,2
1:20
13.1
0:18
2,2
6.
ВПД
0:02
0,2
0:21
2,3
0:09
1,1
Питома вага кожної категорії затрат ( втрат) робочого часу визначається за формулою:
k=Tклт/Tр.д*100%
Tклт - тривалість певної категорії затрат ( втрат) робочого часу, хв.;
Тр.д – тривалість робочого дня, хв.;
k = 0:29/8:58*100 =3 k = 1:57/9:12*100=17 k = 1:35/8:11*100 = 17
k = 6:22/8:58*100 = 72 k = 4:34/9:12*100 =48 k = 4:58/8:11*100 = 56
k = 0:00/8:58*100 = 0 k = 0:00/9:12 *100= 0 k = 0:00/8:11*100 = 0
k = 0:58/8:58*100 = 7 k = 1:05/9:12*100=12 k = 1:26/8:11*100 = 16
k = 1:30/8:58*100 =15 k = 1:20/9:12*100 =13 k = 0:18/8:11*100 = 2
k = 0:02/8:58*100 = 0,2 k = 0:21/9:12*100 =2 k = 0:09/8:11*100 = 1
Висновок: Використання часу менеджерами всіх трьох рівнів: віце-президента з виробництва, начальника механічного цеху, майстра механічного цеху є досить продуктивним, оскільки всі вони витрачають майже 70% на основні види робіт, передбачені посадовими інструкціями їхньої посади. Але не зважаючи на це, коефіцієнт втрати часу через порушення технологічної і трудової дисципліни та втрати часу з організаційно-технічних причин є досить високим. Для того, щоб зменшити втрати і витрати робочого часу, на підприємстві необхідно ввести ряд заходів за такими напрямками:
покращення організації управлінської праці;
підвищення технічного рівня управління;
покращення психологічного клімату в колективі;
підвищення рівня технічної оснащеності управлінських робочих місць;
комп’ютеризація робочих місць;
вдосконалення документообігу;
покращення інформаційних процесів;
вдосконалення структури управління;
перерозподіл функціональних обов’язків;
вдосконалення системи прийняття управлінських рішень.
Запровадження цих даних на підприємстві дозволить працівникам апарату управління на підприємстві покращити продуктивність праці, скоротити затрати праці завдяки покращеній комп’ютерній оснащеності та за рахунок підвищення технічного рівня управління. Працівники підприємства будуть ефективніше працювати і здійснювати комунікації в здоровому робочому кліматі, а також за ефективної системи оплати та стимулювання праці за допомогою надбавок, премій та заохочень за успішно виконану роботу.