Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналівза допомогою приладу ST-031
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра захисту інформації
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Методи та засоби захисту інформації
Група:
ЗІД-12
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра «Захисту інформації»
/
Звіт
Про виконання лабораторної роботи №3
З дисципліни «Методи та засоби захисту інформації»
На тему: «Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналівза допомогою приладу ST-031 «Пиранья»»
Мета:дослідити інфрачервоне випромінювання в каналах прийому/передачі інформації, а також за допомогою приладу ST-031 «Пиранія» навчитись виявляти канали витоку інформації в інфрачервоному діапазоні
1.ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1.Інфрачервоне випромінювання
Інфрачервоне випромінювання відкрив у 1800 році Вільям Гершель, досліджуючи розподіл енергії в спектрі при допомозі чутливого термометра.
Інфрачервоне випромінювання (від лат. infra - нижче) — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій приблизно від 750 нм.
Людське око не бачить інфрачервоного випромінювання, органи чуття деяких інших тварин, наприклад, змій та кажанів, сприймають інфрачервоне випромінювання, що допомагає їм добре орієнтуватися в темряві.
Інфрачервоне випромінювання випускається всіма тілами, що мають температуру вищу за абсолютний нуль, максимум інтенсивності випромінювання залежить від температури. При підвищенні температури максимум зміщується в бік коротших хвиль, тобто в напрямку видимого діапазону. В зв'язку із залежністю спектру та інтенсивності інфрачервоного випромінювання від температури його часто називають тепловим випромінюванням.
Класифікація за довжиною хвилі
За довжиною хвилі інфрачервоне випромінювання підрозділяється на:
короткі інфрачервоні хвилі — від 800 до 1400 нм;
середні інфрачервоні хвилі — від 1400 до 3000 нм;
довгі інфрачервоні хвилі — від 3000 до 10 000 нм.
Інфрачервоне випромінювання використовується у приладах нічного бачення й в оптоелектроніці.
1.2.Канал інфрачервоного випромінювання
Для прихованого спостереження в темний час доби широко використовуються прилади нічного бачення, що працюють в Іч-діапазоні електромагнітного випромінювання. Як прилади нічного бачення використовують різноманітні технічні системи: біноклі, телекамери. У пасивному режимі роботи джерелом Іч-випромінюванні є природне випромінювання (місячне світло, світло зоряного неба). У активному режимі роботи система використовує своє джерело освітлення. Це збільшує потужність падаючого на фотокатод світлового потоку, відбитого від об'єкту, збільшує чіткість зображення і дальність спостереження. Але прилади, що працюють в активному режимі, легко відстежується спостережуваною стороною.
Прилади нічного бачення забезпечують спостереження до 1000 м і далі.
1.3. Призначення і основні можливості приладу ST 031 "Піранія"
Багатофункціональний пошуковий прилад ST 031 "Піранія" призначений для проведення заходів щодо виявлення і локалізації спеціальних технічних засобів перехоплення інформації, для виявлення природних і штучно створених каналів витікання інформації, а також для контролю якості захисту інформації.
ST 031 зберігає працездатність при напрузі живлення не нижче 4.8В, атмосферному тиску від 630 до 800 ммрт.ст., температурі довкілля від -5 до +35(С і вологості повітря, що не перевищує 95%.
З використанням приладу ST 031 "Піранія" можливе вирішення таких контрольно-пошукових задач:
а). Виявлення факту роботи і локалізація місця розташування радіовипромінюючих технічних засобів, що створюють потенційно небезпечні, з точки зору витоку інформації, радіовипромінювання.
б). Виявлення і локалізація місця розташування спеціальних технічних засобів, що працюють з випромінюванням в інфрачервоному діапазоні.
(наявністю) магнітної складової поля, трас прокладки прихованої (непозначеною) електропроводки. потенційно придатною для установки заставних пристроїв, а також дослідження технічних засобів, оброблювальних мовну інформацію.
г). Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення віброакустичних каналів витоку інформації, а також оцінка ефективності систем віброакустичного захисту приміщень.
д). Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення каналів витоку акустичної інформації, а також оцінка ефективності звукоізоляції приміщень.
1.4. Режим детектора інфрачервоних випромінювань
У цьому режимі прилад забезпечує, з використанням виносного датчика, прийом випромінювань джерел інфрачервоного діапазону в ближній зоні (в межах конкретного приміщення на об'єкті спецробіт), їх детектування і вивід для слухового контролю і аналізу у вигляді або тональних посилок (клацань), що чергуються, або у вигляді явних фонограм при їх прослухуванні як на вбудований гучномовці, так і на навушниках.
У кожен конкретний момент часу на фоні реальної шумувої обстановки приймається і детектується найбільш потужний із всіх сигналів в робочому діапазоні.
Його рівень, відносно встановленого порогу детектора приладу, відображується на індикаторі рідкокристалічного дисплея з 21-сигментною шкалою. При цьому, залежно від умов і цілей проведення контрольно-пошукових робіт, передбачена можливість вибору і установки необхідного (найбільш раціонального) порогу детектора приладу.
В сукупності цим забезпечується можливість оперативної попередньої класифікації сигналів і їх джерел.
1.5. Використання приладу для виявлення каналів просочування інформації в інфрачервоному діапазоні
Принципово слід розглядати два види таких каналів просочування інформації. Один з них створюється за рахунок застосування спеціальних технічних засобів з передачею перехопленої інформації в інфрачервоному діапазоні. Інший канал заснований на опроміненні скла вікон направленим променем джерела інфрачервоних випромінювань і прийомі відбитого сигналу, промодульованого акустикою приміщення.
Для виявлення обох каналів витоку необхідно провести однакові підготовчі заходи. Перш за все слід правильно вибрати час проведення перевірки, а саме таке, коли у вікна контрольованого приміщення не потрапляють прямі сонячні промені. У самому приміщенні необхідно вимкнути лампи розжарювання і джерела інтенсивного теплового випромінювання. Доцільно також вимкнути, якщо він є, кольоровий телевізор, оскільки датчик приладу може реагувати на "теплі" тони зображення.
Специфіка інфрачервоних закладок зумовлює необхідність забезпечення "прямої видимості" між передавачем закладки і приймачем інфрачервоних випромінювань. Тому в приміщенні дорога проходження випромінювання передавача назовні може проходити лише через віконні отвори. З врахуванням цих особливостей, пошук небезпечних сигналів слід починати від вікон приміщення, пересуваючись в глиб його. Оскільки в передавача може бути досить вузька діаграма спрямованості, а точка зору датчика приладу складає 300, необхідно плавно змінювати просторову орієнтацію датчика. Ознакою наявності інфрачервоного випромінювання є поява забарвлених сегментів шкали індикатора рівня і клацань звукової індикації в режимі "TONE" після "зафарбування" 4-го елементу шкали. Аналіз виявлених сигналів може проводитися "на слух" в режимі "AUD", а також візуально з використанням вбудованого осцилографа і аналізатора спектру. Локалізація джерел інфрачервоного випромінювання найточніше здійснюється поєднанням амплітудного методу і методу "акустозавязки". При цьому порядок дій такий же як і при роботі в режимі високочастотного детектора-частотоміра.
Для виявлення зовнішніх потенційно небезпечних інфрачервоних випромінювань необхідно обстежувати кожен віконний отвір. При цьому датчик орієнтується у бік вікна. Плавно змінюючи його просторове положення, провести обстеження всієї площі віконного отвору. Оскільки зондуючий сигнал не має модуляції, то його наявність може бути оцінена тільки за показами індикатора рівня і тональної індикації в режимі "TONE".
2.Результати проведення досліджень
Відстань від джерела ІЧ випромінювання
Кількість поділок на шкалі
22
всі
23
1
25
2
30
3
31
4
33
5
36
6
37
7
38
8
40
9
42
10
45
11
46
12
48
13
49
14
57
15
70
16
90
17
120
18
Графік залежності потужності приладу від відстані до джерела сигналу
2.1.Таблиці результатів проведення експериментів
Стандарт
Показ приладу (db)
А
В
WI FI (2.4GHz)
14
0.3
GSM (1800 MHz)
8.4
8.6
Bluetooth (2.4GHz)
0
13
Висновок :
Виконавши дану лабораторну роботу, я дослідив основні властивості інфрачервоного випромінювання, його властивості у каналах прийому/передачі інформації, а також за допомогою приладу ST 031 "Піранія" навчився виявляти канали витоку інформації у інфрачервоному, WI-FI, GSM, та Bluetooth діапазонах.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора