Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Цивільної оборони
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Розрахунково - графічна робота
Предмет:
Інші
Група:
К
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Розрахунково – графічна робота
з “ Цивільної оборони “
«Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об,єктах та проведення захисних заходів»
(Варіант №52)
Зміст
Варіант завдання.
Розрахункова частина має такі розділи:
Вступ;
Оцінка обстановки, яка склалася на ОГД у надзвичайних ситуаціях:
а) Оцінка хімічної обстановки,
б) Оцінка інженерного захисту працівників ОГД:
Оцінка захисної споруди за вмістимістю;
Оцінка захисної споруди за захисними властивостями від радіоактивного ураження;
Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;
Графічний додаток;
Висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.
Заходи для захисту персоналу ОГД
Список використаної літератури.
2.1. ВСТУП
На об’єктах господарювання є багато хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин, і небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими отруйними речовинами (НХР). Певні види НХР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або застосовують, на складах, сільськогосподарських об'єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.
Пла́виковя кислота́ (фтороводнева кислота) — водний розчин фтороводню (HF). Промисловістю випускається у вигляді 40 % (частіше), а також 50 % і 72 % розчинів. Назва «плавикова кислота» походить від плавикового шпату, з якого отримують фтороводень.
Фізичні властивості
Розчинення фтористого водню у воді супроводжується досить значним виділенням тепла (59 кДж/моль). Характерним для нього є утворення тієї, що містить 38,3 % HF і киплячою при 112 °C азеотропної суміші (за іншими даними 37,5 % і tкип 109 °C). Така азеотропна суміш виходить в кінцевому стані при перегонці як міцної, так і розбавленої кислоти.
При низьких температурах фтористий водень утворює нестійке з'єднання з водою складу Н2О·HF, Н2О·2НF та Н2О·4НF. Найстійкіше з них перше (tпл −35 °C), яке слід розглядувати як фторид оксонію — [Н3О]F. Друге є гидрофторідом оксонія [Н3О][HF2].
Хімічні властивості
Це кислота середньої сили (константа дисоціації складає 6,8•10−4, ступінь дисоціації 0,1 н. розчину 9 %). Як і фтороводень, вона роз'їдає скло і інші силікатні матеріали, тому плавикову кислоту зберігають і транспортують в поліетиленовій тарі.
Реагує з багатьма металами з утворенням фторидів (свинець не розчиняється в плавиковій кислоті, оскільки на поверхні його утворюється нерозчиний фторид PbF2; платина і золото також не розчиняються), не діє на парафін, який використовують при зберіганні цієї кислоти.
Технічна плавикова кислота
Технічна плавикова кислота зазвичай містить ряд домішок — Fe, Rb, As, кременфторістоводневу кислоту Н2SiF6, SO2) і ін.
Для грубого очищення її переганяють в апаратах з платини або свинцю, відкидаючи перші порції дистиляту.
Міцна плавикова кислота (більше 60 % HF) може зберігатися і транспортуватися в сталевих ємкостях. Для зберігання плавикової кислоти і роботи з нею в лабораторних умовах найбільш зручні судини з тефлону, поліетилену і інших пластмас.
Великий споживач фтороводневої кислоти — алюмінієва промисловість.
Токсичні властивості
Плавикова кислота сильно отруйна. Володіє слабкою наркотичною дією. Можливі гострі і хронічні отруєння із зміною крові і кровотворних органів, органів травної системи.
Володіє вираженою інгаляційною дією, дратівливою дією на шкіру і слизисті оболонки очей (викликає хворобливі опіки і виразки); шкірно-резорбтівною, ембріотропною, мутагенною і кумулятивною дією. Їй привласнений другий клас небезпеки для навколишнього середовища.
При попаданні на шкіру в перший момент не викликає сильного болю легко і непомітно всмоктується, але через короткий час викликає біль, хімічний опік і загальнотоксичну дія. Симптоми від дії слабо концентрованих розчинів можуть з'явитися через добу і навіть більше після попадання їх на шкіру.
Специфичні антидоти практично відсутні, тому при сорбації шкірою смертельною дози фтороводню людина может жити декілька діб (на наркотиках), але без надії на спасіння
2.2. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У
НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
а) Оцінка хімічної обстановки. 1) Визначення глибини зон можливого зараження Г. Для цього:
а) визначаємо еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0 = (0∙0.15∙1∙1∙15) = 0 (T)
де К1 = 0 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 = 0.15 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 = 1 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 = 1- коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначаємо глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).
Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру.
Г1= 0 (км)
б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4∙K5∙K6 ∙K7 Q0/(h ∙d) = 0.0948842 (T)
де: К2 = 0.028 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 = 1.67 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
d = 0.989 т/м3 - густина НХР, що розлилася, ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м. h = (1.1 – 0,2) = 0.9 м.
T - тривалість випаровування речовини, год.
К6 = 2.40822469 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
К6=N0.8 при N<Т
де: N = 3 - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
г) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2 ) з допомогою табл.2.
(0.1-0.05)(Г2-0.48)=(0.68-0.48)(0.0948842-0.05)
Г2= 0,7 (км)
Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою.
д) повна глибина зони зараження Гп , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) = 0,7 + 0.5 ∙0 = 0.7 (км)
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп’ , що визначається за формулою:
Г 'П = N · VП = 3 · 16 = 48 (Км)
де: N - час від початку аварії, год ;
VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл.4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’п і Гп.
2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ = 8.72 ∙ 10-3 ∙ (0.7)2 ∙ 45 = 0,192276 (км2)
де: φ = 45 - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К 8 · (ГП) 2 · N 0. 2 = 0.081 · (0.7) 2 · 3 0. 2 = 0,04944306 (км 2)
де: К8 = 0.081- коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря.
4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x : VП = 2/16 = 0.125 (год) = 7 хв 30 сек
де: x = 2 - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).
5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.
T = 0,8 год
6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7).
Можливі втрати населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження на відкритій місцевості становить 25% = 63 чоловік.
Можливі втрати населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження у будівлях становить 14% = 35 чоловік.
Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки
Джерело зараження
Тип НХР
Кіль-кість НХР, т
Глибина зони
зара-ження,
км
Площа зони можли-вого хімічного зара-ження,
км2
Площа зони фактичного хімічного зараження, км2
Час підходу зараже-ного повітря до заданого об’єкту, год
Тривалість уражаючої дії (випаро-вування)
НХР,
год
Можливі втрати від дії НХР, чол.
Зруйновано ємність з НХР на ХНО
HF
15
0.7
0,1923
0,0494
0.125
19
63 та 35 чоловік на відкритій місцевості та в будівлях відповідно
б) Оцінка інженерного захисту працівників ОГД.
Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:
- загальна вмістимість захисних споруд на ОГД - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;
- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;
система повідомлень діє оперативно і надійно.
Оцінка захисної споруди за вмістимістю
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :
а) площа підлоги:
- 0.5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м2 на одного працюючого на ПУ);
- 0.4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень- не менше 1.5 м3/людину;
в) висота приміщень не більше 3.5 м:
- при висоті від 2.15 до 2.9 м встановлюються двоярусні ліжка;
- при висоті 2.9 м і більше встановлюються триярусні;
г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;
д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Розрахунок сховища.
1. Визначити площу основних і допоміжних приміщень.
Загальна площа основних приміщень:
де: N - кількість основних приміщень; Si - площа і-того приміщення.
Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
де: М - кількість допоміжних приміщень; Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
2. Визначити вмістимість сховища за площею:
При триярусному розміщені ліжок
(Чол)
де: 0.4 - площа підлоги на людину при триярусному розміщені ліжок, м2.
3. Визначити вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації
(Чол)
де: h = 3 - висота приміщення, м; 1.5 - норма об’єму на людину, м3.
За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин, тобто 333.
4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості)
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
Км ( 1 захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну.
Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
a) Визначити ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:
де: hi - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8); Кр=8 для вбудованого сховища в середині виробничого комплексу, або кварталу.
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).
Кпосл. розр. ==1090
> 1000, перекриття відповідає необхідним нормам і не потребує додаткового переобладнання.
Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.
Норми (W норм) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
а) за режимом I - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 200 С (I кліматична зона), 20 - 250 С (II зона), 25 - 300 С (III зона), більше 300 С (IV зона).
б) за режимом II - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління (ПУ).
Послідовність оцінки :
Визначаємо необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі I і II:
а) за режимом I
(Чол)
де: Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;
Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.
б) за режимом IІ
(Чол)
де: Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;
Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.
в) III режим забезпечує установка, яка розміщена у ФВК-2. 1 шт ФВК-2 забезпечує чистим повітрям 150 чоловік впродовж 6 год.. Оскільки 250 чоловік дана установка може забезпечити чистим повітрям впродовж 3,6 год.
Визначаємо показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі I і II:
а) за режимом I
де: Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.
б) за режимом IІ
де: Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.
Кж ( 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі I, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів на 1 ФВК-2. Тоді показник, що характеризує життєзабезпечення в І режимі буде 1.09, а в ІІ - 1,36. У ІІІ режимі 3 ФВК-2 будуть забезпечувати 250 чоловік повітрям на 10,8 год, а нам потрібно 19 год тому ще слід додати 3 установки РУ-150/6. Отже, 3 ФВК-2 та 3 РУ-150/6 будуть забезпечувати 250 чоловік чистим повітрям протягом 21,6 год.
3. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
- радіус сектора рівний Гп = 0,7 км;
- φ=45( при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу.
Порядок нанесення зон зараження на карту або схему.
(м2) , (м)
2.Знаючи площу зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса ( S =πab, де π=3,14 , а=Гп/2=0,35 , b-мала піввісь). Довжина еліпса дорівнює величині Гп = 0,7 . Ширина еліпса B=2b=4Sф/πГп =4*0,0494/(3.14*0.7) = 0.09 км.
3.На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sр (суцільною лінією).
4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).
5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 5.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.
7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гп і В) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.
9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.
10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зображення обстановки замальовується жовтим кольором (рис.5.3).
11. Підприємство позначається на осі сліду.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Виконавши оцінку хімічної обстановки, що виникла в результаті аварій і спричинила руйнування ємностей з HF, можна подати розрахункові величини та показники, що показують рівень загрози життю людей. Також проведена робота дає змогу оцінити можливості захисту людей, рівень захисту, який зможе забезпечити сховище та методи і засоби збільшення коефіцієнта послаблення згубного впливу НХР.
При розтіканні хімічної речовини масою 15т глибина зараження рівна 410 м, можлива площа при такому об’ємі речовини 0,07 км2, фактична площа розливу менша і становить 0,017 км2.
Оскільки відстань від підприємства 2 км, що є більшим в порівнянні з глибиною зони зараження, то можна сказати ОГД не опиниться у зоні хімічного забруднення.. Можливі втрати людей при виникненні аварії становлять 63 чоловік (відкрита місцевість) і 35 чоловік (у будівлі). Значні втрати персоналу понесуться у зв’язку з тим, що забезпечення засобами індивідуального захисту становить лише 80%.
На мою думку основними заходи щодо захисту людей в аварійній ситуації повинні стати:
термінова зупинка виробництва і розміщення людей у сховищі, систему повітропостачання необхідно включити в режим повної ізоляції;
забезпечити виробничий персонал протигазами на 100%;
негайно оповістити виробничий персонал про загрозу хімічного забруднення;
здійснювати хімічне дослідження на об'єкті безперервно.
Отже в загальному можна стверджувати, що для укриття людей від хімічної аварії є достатньо місця та розміри сховища задовільні, хоча незабезпеченість людей засобами індивідуального захисту становить загрозу життю працівників. Оскільки людина – це найцінніший ресурс, її необхідно оберігати, тому необхідно приділяти надзвичайно велику увагу і ретельність, серйозний підхід до виконання обов’язків і правил, відповідальність за дотримання норм при проектуванні сховищ та укриттів.
ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГД
За результатами оцінки хімічної обстановки, яка виникла на ОГД в результаті аварії, враховуючи наявність колективних засобів захисту на підприємстві, розробляються заходи, направлені на захист персоналу. Вони передбачають:
Дії чергового диспетчера.
Черговий диспетчер ОГД отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ОГД, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади , компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій (далі – оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються при аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.
Оповіщення на ОГД організується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999р. №192 „Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях”. На ОГД створюються локальні системи оповіщення, які мають бути сполучені з регіональними системами централізованого оповіщення. Оповіщення здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляцій та телебачення. Термінова інформація, що передається територіальними органами ЦО, НС та ОГД передається уривчастим звучанням електросирен на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення, яке означає ”Увага всім!”. Тексти звернення до населення передаються державною і мовою, що є найбільш поширеною серед населення в цьому регіоні.
Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.
Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:
інструкція черговому диспетчеру ОГД про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ОГД з урахуванням особливостей об'єкта і затверджується начальником спеціального уповноваженого територіального органа виконавчої ради, до компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ОГД);
табло чергового диспетчера ОГД;
текст звернення до персоналу об’єкту та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;
засоби індивідуального захисту.
На території ОГД повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємностях з одиничним максимальним об'ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку та швидкості вітру.
Для звернення уваги персоналу ОГД та населення навколо об'єкту в разі виникнення аварії з НХР на території ОГД встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер.
2. Дії начальників служб ЦО на ОГД.
Дії начальника ЦО після отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:
віддача розпорядження на збір КС ЦО об'єкта;
доповідь начальнику ЦО району (міста) про обстановку, яка склалася, прийняті рішення та вжиті заходи;
прийняття і доведення рішення до підлеглих на запобігання (ліквідацію) НС;
практичне керівництво проведенням робіт щодо запобігання або ліквідації наслідків НС і ходом евакуації персоналу (при необхідності);
щодобове підведення підсумків щодо ліквідації наслідків НС та інформація вищої інстанції.
Дії начальника штабу ІДО об'єкта з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:
постановка завдання старшому оперативному групи, яка виїжджає в район (місце) НС, порядок зв'язку, взаємного інформування;
інформування начальника ЦО про НС, організація роботи комісії з НС;
уточнення обстановки в районі НС, визначення потреби в силах і засобах;
проведення аналізу та оцінки обстановки, уточнення завдань опергрупі;
підготовка пропозицій щодо першочергових робіт;
уточнення питань взаємодії;
при необхідності виїзд в район НС для організації керівництва. Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.
3. Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ і т.п.
Дегазація проводиться трьома способами:
1. Механічний спосіб – видалення зараженого шару на глибину проникнення НХР. Дегазація механічним шляхом проводиться в такий спосіб: відділяється заражений шар землі, снігу, фуражу, продукту. Ґрунт, звичайно, знімають на глибину 10 см, сніг – 20–25 см. В окремих випадках заражену ділянку засипають землею, піском, торфом, роблять настил з колод, дошок, гілок.
2. Фізичний спосіб – розкладання НХР за допомогою високих температур, видалення розчинниками. При фізичному способі верхній шар пропалюють паяльною лампою або спеціальними вогнеутворюючими пристосуваннями. З розчинників використовують дихлоретан, чотирхлористий вуглець, бензин, гас, спирт.
3. Хімічний спосіб – нейтралізація або розкладення НХР хімічними засобами. Різні види НХР знезаражуються різними речовинами.
Дегазуючими – називають речовини, які вступаючи у взаємодію з НХР, руйнують їх та утворюють нетоксичні з'єднання.
З хлористих препаратів застосовують хлорне вапно у вигляді порошку, водної кашки (на 1 л води 2 кг хлорні вапна) або розчину (4% активного хлору); водну кашку гіпохлориду кальцію – ДС–ГК (на 4 л води 1 кг гіпохлориду кальцію ); ДТС–ГК (на 10 л води 1 кг гіпохлориду кальцію); 2–5 % водний розчин хлораміну. Слід пам'ятати, що водні кашки хлорного вапна і 2,3 основної солі гіпохлориду кальцію готують безпосередньо перед застосуванням. У деяких випадках використовують луги: водний розчин гідрооксиду калію КОН або гідрооксиду натрію NaOH у концентрації до 10%; 20–25% водний розчин аміаку; лужні відходи промислових підприємств.
Дегазацію будівель, споруд починають із зовнішніх поверхонь, а потім обробляють внутрішні приміщення. Стіни будинків дегазують кашкою або розчинами.
При частковій дегазації транспорту знезаражуються тільки ті місця, з якими найчастіше доводиться стикатися. Повна дегазація автомобілів проводиться на станції знезаражування або на дегазаційних площадках. Після дегазації транспорту обслуговуючий його персонал і водії залишають для знезаражування в спеціально відведеному для цього місці одяг, взуття та засоби індивідуального захисту, а самі проходять санітарну обробку.
Основними способами дегазації зараженого одягу є: провітрювання, вимочування, кип'ятіння у воді і прання. Руйнування НХР при дегазації кип'ятінням проходить швидше з добавленням соди й інших мийних речовин. Кип'ятять одяг в місткостях, стирають у пральних машинах.
Під час знезаражування особовому складу забороняється палити, пити, приймати їжу і відпочивати на робочих площадках, розстібати або знімати засоби захисту без команди. На дегазаційних площадках також необхідно організувати хімічний контроль, періодично перевіряти ступінь зараженості устаткування і приладів, не можна допускати переповнення вибірних колодязів і ям, готування знезаражувальних розчинів проводити в засобах індивідуального захисту. Після закінчення робіт на дегазаційній площадці ями для стоку зараженої води і відходи засипають землею. Брудна половина площадки піддається знезаражуванню.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
В.Є.Гончарук, С.І.Качан, С.М.Орел, В.І.Пуцило – Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях – Посібник - Вид –во НУ “ЛП”, 2004р.-184с..
“Защита объектов народного хозяйства ”: Справочник / Г.П.Демиденко, Е.П.Кузьменко, П.П.Орлов и др.: Под ред. Г.П.Демиденко, - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1989. - 287 с.
“Повышение устойчивости работы объектов народного хозяйства в военное время”: Учебн. пособие / под ред. Г.П.Демиденко. - К.: Вища шк., 1984. – 172 с.
В.Г.Атаманюк, Л.Г.Ширшев, Н.И.Акимов, “Гражданская оборона”, М.: Высшая шк., 1986. - 207 с.
Цивільна оборона. За редакцією полковника П.І.Кашина.- Львів: ПП ”Василькевич К.І.”, 2005.
Довідник для виконання розрахунково-графічних робіт з БЖД і ЦО Вид-во НУ ЛП, 2001р.
М.І.Стеблюк. Цивільна оборона. –Київ : Знання, 2006 – 487 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора