Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Охорона праці
Група:
СПР
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
ІКТА
Кафедра ЕОМ
Контрольна робота
з курсу: «Охорона праці»
1. За Державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПІН 3.3.2.007-98) і Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин визначити метеорологічні умови виробничого середовища для обчислювальної лабораторії. (питання 2)
Згідно ДСанПІН 3.3.2.007-98 експлуатацію електронно-обчислювальних машин відноситься до категорії робіт „Легка 1а”. До категорії 1а відносяться роботи, виконувані сидячи і супроводжуючися незначною фізичною напругою (ряд професій на підприємствах точного приладо-, машинобудування, швейному виробництвах, у сфері керування і т.п.).
Даний стандарт поширюється на повітря робочої зони підприємств народного господарства. Стандарт установлює загальні санітарно-гігієнічні вимоги до показників мікроклімату і припустимому вмістові шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Вимоги до припустимого вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони поширюються на робочі місця незалежно від їхнього розташування (у виробничих приміщеннях, у гірських виробітках, на відкритих площадках, транспортних засобах і т.п.).
Показниками, що характеризують мікроклімат, є:
температура повітря;
відносна вологість повітря;
швидкість руху повітря;
інтенсивність теплового випромінювання.
Оптимальні показники мікроклімату поширюються на всю робочу зону, припустимі показники встановлюються диференційовано для постійних і непостійних робочих місць. Оптимальні і припустимі показники температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати значенням, зазначеним у табл. 1.
Припустимі величини показників мікроклімату встановлюються у випадках, коли по технологічних вимогах, технічним і економічним причинам не забезпечуються оптимальні норми.
У кабінах, на пультах і посадах керування технологічними процесами, у залах обчислювальної техніки й інших виробничих приміщень при виконанні робіт операторського типу, зв'язаних з нервово-емоційною напругою, повинні дотримуватися оптимальні величини температури повітря 22-24°С, його відносної вологості 60-40% і швидкості руху (не більш 0,1 м/с). Перелік інших виробничих приміщень, у яких повинні дотримуватися оптимальні норми мікроклімату, визначається галузевими документами, погодженими з органами санітарного нагляду у встановленому порядку.
При забезпеченні оптимальних показників мікроклімату температура внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують робочу зону (стіни, стелі й ін.), або пристроїв (екранів і т.п.), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, не повинні виходити більш, ніж на 2°С за межі оптимальних величин температури повітря, встановлених у табл. 1 для окремих категорій робіт. При температурі поверхонь конструкцій, що обгороджують, нижче або вище оптимальних величин температури повітря робочі місця повинні бути вилучені від них на відстань не менш 1м. Температура повітря в робочій зоні, виміряна на різній висоті й у різних ділянках приміщень, не повинна виходити протягом зміни за межі оптимальних величин, зазначених у табл.1 для окремих категорій робіт.
Таблиця 1.1. Температура повітря в робочій зоні
Період року
Категорія робіт
Температура С
Відносна вологість
Швидкість руху, м/с
оптимальна
припустима
оптимальна
припустима на робочих місцях
оптимальна, не більше
допустима на рабочих місцях постійних і непостійних
верхня границя
нижня границя
на рабочих місцях
постій-них
непос- тійних
постій-них
непос-тійних
Холодний
Легка –I а
22-24
25
26
21
18
40-60
75
0,1
Не более 0,1
Теплий
Легка –I а
23-25
28
30
22
20
40-60
55 (при 28 С)
0,1
0,1-0,2
Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляції на постійному і непостійному робочому місцях не повинна перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50 % поверхні тіла і більш, 70 Вт/м2-при величині поверхні, що опромінюється, від 25 до 50 % і 100 Вт/м2-при опроміненні не більш 25 % поверхні тіла.
Інтенсивність теплового опромінення працюючих від відкритих джерел (нагрітий метал, скло, «відкрите» полум'я й ін.) не повинно перевищувати 140 Вт/м2, при цьому опроміненню не повинне піддаватися більш 25 % поверхні тіла й обов'язковим є використання засобів індивідуального захисту, у тому числі засобів захисту обличчя й очей.
При наявності теплового опромінення температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати зазначення в табл. 1 верхні границі оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних робочих місцях верхні границі припустимих значень для постійних робочих місць.
2. Електричний опір тіла людини. Заступна електрична схема тіла людини. Напруга дотику (питання 19)
Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму/напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
1) пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
2)пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
3)пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.
Таким чином, чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження. Однак необхідно зазначити, що це твердження не є безумовним, оскільки небезпека ураження залежить також і від інших чинників, наприклад від індивідуальних особливостей людини.
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така стандартна напруга становить 36 та 12 В), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її тіла.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та опору внутрішніх тканин тіла (рис. 2 б). Найбільший опір проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300—500 Ом. В цьому можна переконатися, коли до язика прикласти контакти батарейки, при цьому відчувається легке пощипування. Коли ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.
Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах — від 1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним R = 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги (рис. 4), площі контакту, частоти струму (рис. 5) та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм).
Рис. 2.1. Залежність опору тіла людини Rл від прикладеної напруги Uп: 1- змінний струм 50 Гц; 2 — постійний струм
Рис2.2. Залежність опору тіла людини R на шляху струму «рука—рука» від частоти струму та площі контакту S.
Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцево-судинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативні акти про охорону праці передбачають обов'язкові попередній та періодичні медичні огляди працівників (кандидатів у працівники) для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний, що підтверджують дані табл. 11. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає більш слабші скорочення м'язів та менш неприємні відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак, слід зауважити, що вищезазначене стосовно порівняльної небезпеки постійного та змінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний.
Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. При частоті меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Тривалість дії струму на організм людини істотно впливає на наслідки ура ження: чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму, при цьому опір тіла людини різко знижується і важкість наслідків зростає. Наприклад, для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при тривалості дії 0,1 с становить 500 мА, а при дії протягом 1с — вже 50 мА.
Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені на рис. 7, а їх характеристики в табл.12.
Рис. 2.3. Найбільш поширені шляхи проходження струму через тіло людини:
1 — «рука—рука»; 2 — «права рука—ноги»; 3 — «ліва рука—ноги»;
4 — «нога—нога»; 5 — «голова—ноги»; 6 — «голова—руки»
Таблиця 2.1
Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму приблизно в півтора рази є нижчими, ніж для мужчин. Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.
Умови навколишнього середовища можуть підвищувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так у приміщеннях з високою температурою та відносною вологістю повітря наслідки ураження можуть бути важчими, оскільки значне потовиділення для підтримання теплобалансу між організмом та навколишнім середовищем, призводить до зменшення опору тіла людини. Для правильного визначення необхідних засобів та заходів захисту людей від ураження електричним струмом необхідно знати допустимі значення напруг доторкання та струмів, що проходять через тіло людини.
Напруга дотику — це напруга між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина. Граничнодопустимі значення напруги доторкання та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електро установок при проходженні струму через тіло людини по шляху «рука—рука» чи «рука—ноги» регламентуються ГОСТ 12.1.038-82
Якщо людина одночасно доторкається до щонайменше двох точок, між якими існує деяка напруга, і при цьому утворюється замкнуте електричне коло, то через тіло людини проходить електричний струм. Величина цього струму, а відтак і небезпека ураження людини, залежить від низки чинників: схеми під'єднання людини до електричного кола, напруги мережі, схеми самої мережі, режиму її нейтралі, якості ізоляції струмопровідних частин від землі, ємності струмопровідних частин відносно землі і т. п.
3. Використання малих напруг (питання 27)
Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. До малих напруг належать номінальні напруги, що не перевищують 42 В. При таких напругах струм, що може пройти через тіло людини є дуже малим і вважається відносно безпечним. Однак, гарантувати абсолютної безпеки неможливо, тому поряд з малою напругою використовують й інші способи та засоби захисту.
Малі напруги застосовують у приміщеннях з підвищеною небезпекою (напруга до 36 В включно) та в особливо небезпечних приміщеннях (напруга до 12 В включно) для живлення ручних електрифікованих інструментів, переносних світильників, для місцевого освітлення на виробничому устаткуванні.
Джерелами такої напруги можуть слугувати батареї гальванічних елементів, акумулятори, трансформатори і т. п. На рисунку 1 наведено схему трансформатора малої напруги, що містить металевий корпус, магнітопровід 2, екран 3, обмотки малої 4 та високої 5 напруги.
Отже, застосування малих напруг суттєво зменшує небезпеку ураження електричним струмом, однак при цьому зростає значення робочого струму, а відтак і площа поперечного перерізу, що в свою чергу збільшує витрати кольорових металів (міді, алюмінію). Крім того, при малих напругах істотно зростають втрати електроенергії в мережі, що обмежує її протяжність. У силу вищеназваних обставин малі напруги мають обмежене використання.
Рис. 3.1. Схема трансформатора малої напруги
Рис.3.2 Вирівнювання потенціалів при контурному заземленні
Задача 2
Розрахуйте кількість повітря, яке виводиться відкритим з однієї сторони витяжним зонтом, який розташований в складальному цеху над пристроєм, в процесі роботи якого виділяються пари свинцю, каніфолі, бензину. Розмір укриття (. Рім цього, в приміщенні поза укриттям щогодинно витрачається (( бензину, який випаровується і у стані парів надходить у повітря приміщення.
Розрахуйте повітрообмін, який потрібний для створення нормальних умов у приміщенні.
Швидкість всмоктування у відкритих отворах укриття:
Таблиця 5.1
Вихідні
Варіанти
Дані
7
(, м2
6
(, г
6800
(, м( с
0,4
Розв(язання задачі:
Кількість повітря, яке виводиться місцевою вентиляцією:
(вив = 3600 ( ( = 3600*6*0,4 = 8640
Кількість повітря, яке потрібне для розрідження парів бензину поза укриттям за ГДК
(ГОСТ 12.1.005-88 ):
(прит= = 17000
Повітрообмін, який необхідно організувати:
(заг= (прит - (вив.= 17000 – 8640 = 8360
Відповідь: 8360
Задача 10
Розрахувати систему заземлення від ураження людей електричним струмом на радіотехнічному заводі.
Вихідні дані:
а) лінійна напруга мережі Uл=6кВ;
б) заземляючий пристрій складається із стержнів l=2500мм, d=50мм;
в) стержні розташовані по периметру 30х70 м;
г) загальна довжина під’єднаних до мережі повітряних ліній lв, км;
д) загальна довжина під’єднаних до мережі кабельних ліній lк, км;
е) питомий опір грунту (изм 102 Ом*м.
Таблиця 6.1
Вихідні
дані
Варіанти
7
lк, км
15
lв, км
25
(изм 102 Ом•М
4-1.5
Грунт
суглинок
Розв(язання задачі:
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора