РОБОТА З МАСИВАМИ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕДУР ТА ФУНКЦІЙ. Інші з Алгоритмічні мови та програмування. Робота № 516416

РОБОТА З МАСИВАМИ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕДУР ТА ФУНКЦІЙ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Комп’ютеризовані системи

Кафедра:

Автоматика і телемеханіка

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Алгоритмічні мови та програмування

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” РОБОТА З МАСИВАМИ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕДУР ТА ФУНКЦІЙ ІНСТРУКЦІЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 3 З КУРСУ “АЛГОРИТМІЧНІ МОВИ І ПРОГРАМУВАННЯ” для студентів спеціальності 6.0914 “Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління” та 6.1601 “Інформаційна безпека” Затверджено на засiданнi кафедри “Автоматика і телемеханіка”, протокол №___ від __.__.200__ р. Львів – 2006 Робота з масивами. Використання процедур та функцій: інструкція до лабораторної роботи №3 з курсу “Алгоритмічні мови і програмування” для студентів спеціальності 6.0914 “Комп'ютеризовані системи, автоматика і управління” та 6.1601 “Інформаційна безпека” / Укл.: ____________, Б.Д.Будз, О.І.Гарасимчук - Львів: НУЛП, 2006.- 16 с. Укладачі: ______________________________, Б.Д. Будз, асистент, О.І. Гарасимчук, асистент. Відповідальний за випуск: __________________________________. Рецензент: __________________________________. Мета роботи - вивчити синтаксис опису і використання в програмах змінних типу масив, навчитися використовувати масиви для оброблення матриць, вивчити основні алгоритми сортування масивів; навчитися описувати та застосовувати у програмах процедури і функції для виконання логічно закінчених алгоритмів. 1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Масиви. Масив - це сукупність елементів одного типу, доступ до кожного з яких забезпечується вказанням ідентифікатора масиву і порядкового номера (індексу) елемента в масиві. Кількість елементів у масиві задається під час описання змінної-масиву і надалі в програмі змінюватися не може. Розмір масиву не може перевищувати 64 кбайт (65535 байт). Оперативна пам'ять, виділена для локальної змінної-масиву при її описі, як правило, звільняється після закінчення виконання процедури (функції), в якій вона описана. Для опису змінної типу масив, як правило, спочатку описують тип-масив в розділі опису типів, після чого в розділі опису змінних описують змінну-масив, використовуючи ім'я описаного типу-масиву: type <ім'я_типу> = array[<тип_індексу>{,<тип_індексу>}] of <тип_елементів>; ... var <ім'я_змінної> : <ім'я_типу>; де array, of - зарезервовані слова Турбо-Паскаля; <ім'я_типу>, <ім'я_змінної> - ідентифікатори мови Турбо-Паскаль; <тип_індексу> - будь-який порядковий тип, крім longint і типів-діапазон з базовим типом longint. Як правило, використовується тип-діапазон; <тип_елементів> - будь-який тип мови Турбо-Паскаль, зокрема структурований. Використовується також спрощена форма опису змінної-масиву: var <ім'я_змінної> : array[<тип_індекса>{,<тип_індекса>}] of <тип_елементів>; В оперативній пам'яті комп'ютера елементи масиву розташовані один за одним так, що при переході від молодших до старших адрес у першу чергу змінюється крайній правий індекс масиву. Алгоритми оброблення масивів програмуються, як правило, з використанням оператора циклу for. Нижче наведена програма, яка вводить елементи двовимірного масиву з клавіатури і виводить на екран квадрати їх значень. program Array_Demo; const N=5; M=10; type Matrix=array[1..N,1..M] of real; var a : Matrix; i,j : integer; BEGIN writeln('Введіть елементи матриці :'); for i:=1 to N do for j:=1 to M do begin write (' а[',i,j,']= '); read (a[i,j]) end; writeln('Значення елементів матриці, піднесених до квадрата :'); for i:=1 to N do for j:=1 to M do writeln (' квадрат а[',i,j,']= ', sqr(a[i,j])); END. 1.2. Процедури і функції. Засобами структурних методів розроблення програмного забезпечення в мові Турбо-Паскаль є процедури і функції. Різниця між функцією і процедурою полягає в тому, що результатом виклику функції (виконання послідовності її внутрішніх операторів) є значення деякого типу, вказаного при її описі. Тому виклик функції може використовуватися тільки як операнд виразу або фактичний параметр. Процедура в зовнішню програму безпосередньо значення не повертає. Якщо необхідно, це можна зробити через параметр-змінну. Процедура не може використовуватися як операнд виразу. Описуються процедури і функції в програмі, як правило, після опису глобальних змінних. Якщо в тілі однієї процедури (функції) P1 викликається процедура (функція) P2, то P2 повинна бути описана до свого виклику. Винятком з цього правила є попередня декларація. Опис процедури: procedure <ім'я_процедури>[({[var]<змінна>{,<змінна>}:<тип>[;]})]; [<опис локальних імен>] begin <послідовність операторів> {тіло процедури} end; Опис функції: function <ім'я_функції>[({[var]<змінна>{,<змінна>}:<тип>[;]})]: <тип>; [<опис локальних імен>] begin <послідовність операторів> {тіло функції} end; де <ім'я_процедури>,<ім'я_функції> - ідентифікатори мови Турбо-Паскаль; <змінна> - ім'я локальної змінної, яку називають формальним параметром і через яку процедурі (функції) при її виклику із зовнішньої програми передаються вхідні дані, які називають фактичними параметрами; <тип> - ім'я стандартного типу, або типу, попередньо оголошеного в розділі type. Символ-розділювач «;» після оголошення останнього формального параметра (перед круглою дужкою, що закриває, в заголовку процедури (функції)) не ставиться. Кількість та типи формальних і фактичних параметрів повинні збігатися. Якщо перед <змінною> не стоїть зарезервоване слово var, то вона визначена як параметр-значення. В такому випадку фактичним параметром є значення виразу, що відповідає формальному параметру при виклику процедури (функції). Якщо фактичним параметром є глобальна (зовнішня) змінна, то процедура (функція) не може змінити її значення, оскільки їй буде передана тільки копія цієї глобальної змінної. Якщо перед <змінною> стоїть зарезервоване слово var, то вона визначена як параметр-змінна. В такому випадку як фактичний параметр можуть бути застосовані лише ідентифікатори глобальних змінних (використання виразів не допускається). При цьому процедура (функція) отримує доступ до комірки пам'яті, в якій зберігається глобальна змінна, і може змінити її значення. Процедура може повернути результат свого виконання тільки через параметр-змінну. Передавати дані у функцію рекомендується через параметри-значення; <опис локальних імен> - опис локальних (внутрішніх) типів, констант, змінних, процедур і функцій, які доступні для використання тільки в даній процедурі (функції), і термін існування яких в оперативній пам'яті комп'ютера визначається часом виконання цієї процедури (функції) після її виклику. Описувати типи всередині процедури (функції) не рекомендується; <послідовність операторів> - послідовність операторів мови Турбо-Паскаль, а також виклики процедур (функцій). Тіло функції повинно містити оператор присвоєння вигляду <ім'я_функції>:=<вираз>, де <вираз>- вираз мови Турбо-Паскаль, значення якого буде повернуте функцією в зовнішню програму і тип якого повинен бути сумісним з типом, що повертається функцією і вказаний при її описі. Оголошення типів у заголовку процедури (функції) не допускається. Конструкції procedure Sort_Array ( var a: array[1..10] of real ); function Sum_String_of_Matrix ( a: array[1..5,1..10 ): array[1..5] of double; є забороненими, оскільки оголошуються типи-діапазони, які вказують межі індексів масивів. Синтаксично правильними є такі конструкції: type Array10_Type = array[1..10] of real; Array5_Type = array[1..5] of double; Matrix_5x10_Type = array[1..5,1..10] of real; procedure Sort_Array ( var a:Array10_Type ); begin ... end; function Sum_String_of_Matrix (a:Matrix_5x10_Type):Array5_Type; var sum : Array5_Type; begin ... Sum_String_of_Matrix:=sum end; ... 1.3. Основні алгоритми сортування масивів. Сортування вставкою. На і-му кроці значення і-го елемента масиву тимчасово запам'ятовується в змінній x і послідовно порівнюється з j-ми елементами в бік першого елемента за встановленим критерієм (наприклад, x<аj при сортуванні за зростанням). Поки критерій справджується, j-ті елементи масиву послідовно переміщуються в бік і-го елемента. Значення і-го елемента, записане в змінній x, вставляється в масив після j-го елемента, для якого заданий критерій порівняння не справджується. На кожному кроці зона порівняння збільшується на один елемент в бік кінця масиву. Блок-схема алгоритму наведена нарис.1. Порівняння за заданим критерієм здійснює функціяf(aj,x), яка повертає тип boolean. Сортування вибором. На і-му кроці серед (n-i) елементів, послідовно порівнюючи елементи в бік останнього елемента масиву, шукається елемент, значення якого найкраще задовольняє заданому критерію (наприклад, найменше). Значення знайденого таким чином елемента міняється місцями із значенням і-го елемента. На кожному наступному кроці зона пошуку зменшується на один елемент від початку масиву. Блок-схема алгоритму наведена на рис.2. Порівняння за заданим критерієм здійснює функціяf(aj,x), яка повертає значення типу boolean. Сортування обміном (бульбашкове сортування). На і-му кроці порівнюються за визначеним критерієм (наприклад, аj <aj-1) значення всіх сусідніх пар з (n-i) елементів від кінця масиву до і-го елементу. Якщо для поточної пари критерій справджується, то елементи міняються місцями. Після (n-1) проходів масив стає відсортованим. Блок-схема алгоритму наведена на рис.3. Порівняння за заданим критерієм здійснює функціяf(aj,aj-1), яка повертає тип boolean. Блок-схеми алгоритмів сортування Рис.1 сортування вставкою Рис.2. сортування вибором Рис.3.Сортування обміном 2. ЗАВДАННЯ 2.1. Домашня пiдготовка до роботи 1. Вивчити правила опису та використання змінних-масивів в програмах, написаних алгоритмічною мовою Турбо-Паскаль. 2. Вивчити правила опису та виклику процедур і функцій в програмах, написаних алгоритмічною мовою Турбо-Паскаль. 3. Вивчити основні алгоритми сортування масивів. 4. Написати програму алгоритмічною мовою Турбо-Паскаль згідно з завданням, отриманим від викладача за табл.1: задану прямокутну матрицю A={aij} відсортувати за вказаним алгоритмом; для відсортованої матриці знайти значення функції F(fi(aij)); алгоритм сортування оформити у вигляді процедури; обчислення fi(aij) оформити у вигляді функції; елементи матриці вводити з клавіатури; програма повинна вивести на екран відсортовану матрицю, всі значення fi(aij) та значення функції F(fi(aij)). Таблиця 1 № п/п Алгоритм впорядкування матриці Алгоритм для розрахунку fi(aij) та F(fi(aij)) Матриця 1 Впорядкувати елементи стовпців матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - максимальний елемент у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij). -12 7 23 13 4 67 15 34 -5 9 2 5 17 -23 45 26 -6 23 -5 -9 18 37 -8 26 12 2 Впорядкувати елементи рядків матриці за зростанням їх значень методом обміну fi(aij) - мінімальний елемент у кожному стовпці матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 34 -8 27 7 12 -5 23 45 67 -2 13 -12 34 -3 25 17 56 -6 17 21 0 15 4 9 -14 3 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij) - сума елементів у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 2 0 33 -1 -21 78 7 -4 -3 11 -2 -7 -1 -9 0 13 61 60 42 -10 1 0 4 0 16 4 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - добуток елементів у кожному стовпці матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 90 7 89 -2 17 1 -4 8 56 32 -4 -6 -99 19 39 2 4 -7 0 75 11 41 22 80 -5 5 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом обміну fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 40 72 6 92 98 18 -33 -48 81 26 1 -4 6 -2 0 36 9 0 4 1 -55 2 66 70 -3 6 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вибору fi(aij) - середнє геометричне значення елементів у кожному стовпці матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) -3 -5 -45 -71 -5 0 1 3 2 7 11 9 45 0 4 9 19 55 44 90 -3 -4 -1 -5 0 7 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 6 34 12 70 -1 -7 97 80 99 -99 1 6 -3 2 -8 3 33 -1 0 -78 -3 -5 -8 -56 -23 8 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - сума елементів у кожному стовпці над головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 9 67 -65 45 1 12 61 48 -5 -1 0 39 0 41 2 36 95 -8 -5 0 11 22 71 3 63 9 Впорядкувати елементи рядків матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij) - сума елементів у кожному стовпці над допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 44 -2 -5 38 -91 2 0 6 3 22 13 1 -4 90 11 -3 -6 -98 -23 -24 10 34 32 31 69 10 Впорядкувати елементи стовпців матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку під допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) -1 -5 -47 -8 -1 -4 -98 -90 -45 -78 -3 -2 -5 -9 -4 -8 -67 -33 -91 -40 -2 -58 -11 -65 -77 11 Впорядкувати елементи рядків матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 1 16 21 11 6 2 17 22 12 7 3 18 23 13 8 4 19 24 14 9 5 20 25 15 10 12 Впорядкувати елементи стовпців матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - середнє геометричне значення елементів в кожному рядку над головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 0 2 -2 89 21 -1 -4 36 41 71 56 93 51 -2 -51 1 3 -8 0 9 23 41 5 8 -2 13 Впорядкувати елементи рядків матриц за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці над допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 12 46 -23 72 -5 59 7 -8 0 67 7 -8 -4 -97 -55 77 -1 -5 34 -8 0 22 27 24 24 14 Впорядкувати елементи рядків матриці за зростанням їх значень методом обміну fi(aij) - сума елементів у кожному стовпці під допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 87 98 57 29 95 -8 59 -2 9 -11 6 10 20 59 -23 12 13 51 46 -7 -2 87 69 90 -3 15 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку над головною діагоналлю; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 50 98 -4 85 -8 40 73 -2 -9 -19 1 6 73 21 0 0 25 2 -5 -3 99 19 95 92 -7 16 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - сума елементів у кожному стовпці під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 3 5 9 24 2 -23 0 37 29 10 0 1 4 -2 -5 -5 -83 -74 82 -1 11 88 -5 81 -39 17 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом обміну fi(aij) - середнє геометричне значення елементів у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 66 21 -3 -1 90 1 74 -2 80 -1 10 30 20 -50 91 2 4 5 81 0 33 69 -5 51 24 18 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вибору fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці над допоміжною діагоналлю; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 33 -5 -9 -20 -11 0 -42 86 83 71 -6 -9 33 13 22 52 -5 -7 53 19 -3 98 72 68 0 19 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє геометричне значення елементів у кожному рядку над головною діагоналлю; F(fi(aij))-сума fi(aij) 34 45 65 23 98 1 -4 67 -3 -18 23 -5 -1 94 -25 2 24 -4 79 -63 10 29 25 30 -6 20 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij)-добуток елементів у кожному стовпці під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 19 62 -45 -1 84 23 54 -4 -2 68 36 39 96 94 97 -3 -8 -4 -6 -22 98 -5 -3 0 11 21 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку над допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 22 41 45 -45 -49 5 1 3 -2 0 34 97 48 72 -1 -3 -7 5 92 20 0 -3 -57 9 1 22 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 30 31 36 63 -2 2 24 -3 -7 -1 45 28 -98 2 -8 0 -1 -2 -3 93 11 10 72 85 66 23 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - сума елементів у кожному рядку над головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє геометричне значення fi(aij) 31 65 -83 -2 -85 9 -2 11 -4 70 52 73 -8 -1 60 57 83 -1 82 50 1 -3 -2 78 -9 24 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - добуток елементів у кожному стовпці під допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 10 32 1 -8 -1 2 4 91 -82 96 33 62 -1 -8 0 5 -5 6 -6 7 -19 0 3 -22 -3 25 Впорядкувати елементи стовпців матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє геометричне значення елементів у кожному рядку під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 9 24 -2 86 -3 40 49 -4 -3 0 27 -76 77 -1 69 71 -89 -94 -51 50 2 96 42 36 -1 26 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - суму елементів у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) – середнє арифметичне значення fi(aij) 17 2 -12 0 34 -1 13 34 11 -2 12 0 -19 1 23 18 -2 12 0 9 10 25 -18 28 11 27 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку над головною діагоналлю; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 15 -8 45 -7 0 11 -7 5 0 96 47 18 -4 0 45 -4 0 78 7 22 14 78 11 -7 45 28 Впорядкувати елементи стовпців матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - сума елементів у кожному стовпці під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 78 12 -45 -8 0 42 26 95 0 -11 23 38 -45 0 88 45 78 12 -4 0 44 5 12 23 8 29 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє геометричне значення елементів у кожному рядку матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) 12 56 23 48 75 42 12 3 68 7 14 -7 -5 62 31 15 -48 55 3 4 42 26 -18 0 42 30 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці над допоміжною діагоналлю; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 45 -7 85 0 32 14 25 -4 0 32 14 -58 26 78 6 0 45 26 -4 56 15 -2 63 5 55 31 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку над головною діагоналлю; F(fi(aij))-сума fi(aij) 12 45 -8 75 0 14 26 33 -4 11 14 22 0 36 -4 47 52 12 10 31 14 -2 56 0 36 32 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вибору fi(aij)-добуток елементів у кожному стовпці під головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - середнє арифметичне значення fi(aij) -45 25 6 21 0 14 25 66 8 -7 18 22 -1 20 32 21 56 22 4 18 78 42 0 -12 3 33 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - добуток елементів у кожному рядку над допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 45 12 -4 0 56 14 26 -48 0 26 14 56 3 26 -4 48 0 56 85 -4 12 -5 0 36 24 34 Впорядкувати елементи стовпців матриці за зростанням їх значень методом вставки fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів в кожному рядку над головною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - сума fi(aij) 45 -5 0 36 14 15 -4 23 0 61 15 26 34 48 0 -4 15 -2 -3 -15 14 57 6 -4 23 35 Впорядкувати елементи рядків матриці за спаданням їх значень методом обміну fi(aij) - середнє арифметичне значення елементів у кожному стовпці над допоміжною діагоналлю матриці; F(fi(aij)) - добуток fi(aij) 25 26 -6 0 26 13 46 -4 72 56 32 -4 56 33 2 15 46 28 -7 -42 0 26 54 8 9 2.2. Робота в лабораторiї 1. Ввести в комп'ютер програму, написану мовою Турбо-Паскаль згідно з отриманим завданням. 2. Відлагодити введену програму, виправивши виявлені компілятором помилки. 3. Виконати програму. Остаточний текст відлагодженої програми та отримані результати занести в звіт по лабораторній роботі. 3. ЗМIСТ ЗВIТУ 1. Повний текст завдання. 2. Блок-схема алгоритму програми. 3. Список ідентифікаторів констант, змінних, процедур і функцій, використаних в програмі, та їх пояснення. 4. Остаточно відлагоджений текст програми згідно з отриманим завданням. 5. Результати виконання програми. 4. КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1. Поясніть, як можна описати змінну-масив мовою Турбо-Паскаль. 2. Як здійснюється доступ до елементів масиву ? 3. Як описуються процедури і функції мовою Турбо-Паскаль? В чому полягає різниця між процедурою і функцією ? 4. Як передаються фактичні параметри при виклику процедур і функцій ? 5. Який з простих методів сортування, на Ваш погляд, є найкращим, а який найгіршим ? Поясніть чому ? СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ 1. Фаронов В.В. Программирование на персональных ЭВМ в среде Турбо-Паскаль.- 2-е изд. - М.: Изд-во МГТУ, 1992. 2. Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство для пользователя и описание языка.- М.: Финансы и статистика, 1982. 3. Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування на мові Turbo Pascal: Навчальний посібник для техн. вузів - Х.: ВКП "Парітет" ЛТД, 1995. 4. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы. - М.: Мир, 1985. 5. Гроного П. Программирование на языке Паскаль. - М.: Мир, 1982. Навчальне видання Робота з масивами. Використання процедур та функцій: Інструкція до лабораторної роботи №3 з курсу “Алгоритмічні мови і програмування” для студентів спеціальності 6.0914 “Комп'ютеризовані системи, автоматика і управління” та 6.1601 “Інформаційна безпека” Укладачі: ______________________________, Б.Д. Будз, асистент, О.І. Гарасимчук, асистент.

Інші Алгоритмічні мови та програмування

09.02.2012 04:44

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись