Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Проведення службових розслідувань за фактами розголошення державної таємниці та інших порушень режиму секретності
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Захист інформації
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Організація та проведення робіт пов’язаних із захистом інформації
Група:
ІБ – 44
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІКТА кафедра «Захист інформації»
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з дисципліни:
" Організація та проведення робіт, пов’язаних
із захистом інформації з обмеженим доступом"
на тему:
«Проведення службових розслідувань за
фактами розголошення державної таємниці
та інших порушень режиму секретності»
ПЛАН
Вступ
Витяг з інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України (від 20.08.2009).
Дії при виявленні факту розголошення державної таємниці.
Проведення службових розслідувань.
Висновки про результати службового розслідування.
Використана література.
Вступ
Діючі законодавчі акти передбачають обов’язкове призначення службового розслідування за кожним (без винятку) фактом розголошення державної таємниці, втрати матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю. Остаточне рішення про правову оцінку таких фактів приймають слідчі органи відповідно до покладених на них законодавством повноважень з урахуванням висновків службового розслідування.
Службові розслідування вказаних фактів призначаються керівниками підприємств, установ і організацій, де такі факти виявлені. Наказами цих керівників створюються комісії для проведення розслідувань. У роботі комісій можуть брати участь представники підприємств, установ, організацій вищого рівня, органів СБУ, інших державних органів, які виконують окремі функції щодо охорони державної таємниці в межах повноважень наданих їм чинним законодавством.
Рішення про необхідність і доцільність проведення службового розслідування інших порушень режиму секретності в кожному конкретному випадку приймається керівником підприємства, установи, організації за його власною ініціативою або за пропозицією СБУ, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить підприємство, установа, організація.
СБУ за власною ініціативою, має право призначати службове розслідування фактів розголошення державної таємниці або втрати її носіїв, створювати комісії для їх проведення із залученням представників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками).
1. Витяг з інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України (від 20.08.2009).
1. Загальні положення.
1.1. Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції, з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
1.5. За фактами розголошення державної таємниці, втрати її матеріальних носіїв та інших порушень законодавства про державну таємницю службове розслідування проводиться з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
1.7. Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що вчинене військовослужбовцем правопорушення містить ознаки злочину, службова особа, яка призначила службове розслідування, зобов'язана вжити заходів у порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
1.8. Службове розслідування не проводиться, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час перевірки, ревізії, інвентаризації, а також дізнання, досудового слідства або судом.
2. Підстави для проведення службового розслідування.
2.1. Підставами для проведення службового розслідування можуть бути факти:
недотримання положень чинного законодавства, що призвело до створення передумов або розголошення державної таємниці, втрати її матеріальних носіїв та інших правопорушень у сфері охорони державної таємниці;
порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок поводження з конфіденційною інформацією, яка є власністю держави, та іншою інформацією з обмеженим доступом, захист якої гарантується Конституцією України, розголошення або втрата їх матеріальних носіїв;
Службове розслідування може також проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.
2.2. Службове розслідування може бути призначено та проведено також на вимогу військовослужбовця СБУ з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
3. Порядок призначення службового розслідування.
3.1. Службове розслідування призначається начальником (керівником), який має право віддавати накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші службові особи мають право в разі потреби звертатись з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто начальником (керівником), яким воно призначено, чи доручено іншій службовій особі або декільком особам (комісії), одна з яких призначається її головою.
Повноваження службової особи (осіб), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, обмежуються терміном проведення службового розслідування.
Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
3.2. У наказі зазначаються підстави для призначення службового розслідування, мета і терміни його проведення, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно буде проводитись, дані про правопорушення, а також службова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.
3.3. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в рапортах співробітників СБУ, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, іноземців та осіб без громадянства, запитах і зверненнях народних депутатів України, заявах або повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ, організацій та їх службових (посадових) осіб, об'єднань громадян, засобів масової інформації або бути в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами, скаргами.
3.4. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, правопорушення якого підлягає розслідуванню, а також особам, які можуть бути причетними до правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.
4. Термін проведення службового розслідування.
4.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено службовою особою, яка призначила службове розслідування, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою підписання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження службовою особою, яка його призначила, висновку за результатами службового розслідування.
4.2. Термін проведення службового розслідування не включає час ознайомлення військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, з висновком службового розслідування, а також час перебування такого військовослужбовця у відпустці, службовому відрядженні, на лікуванні або відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.
5. Завдання, організація роботи та повноваження осіб під час проведення службового розслідування.
5.1. Службове розслідування має встановити:
обставини (час, місце) і наслідки правопорушення (події), з приводу якого було призначено розслідування;
осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якого було призначено службове розслідування, та його наслідками;
причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;
вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, які було порушено;
ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного.
5.2. Службова особа (особи), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, діє відповідно до вимог чинного законодавства України і відповідає за повноту, всебічність, об'єктивність і неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться.
5.3. Службовій особі (особам), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право:
викликати військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб з числа співробітників СБУ, осіб, які не є співробітниками (за їх згодою), котрі обізнані або мають стосунок до фактів або діянь (бездіяльності), що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні або письмові пояснення, інші документальні матеріали, що стосуються службового розслідування;
залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати від них консультації, а також письмові висновки з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;
ознайомлюватись і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають стосунок до службового розслідування, а в разі потреби - знімати з них копії і долучати їх до матеріалів службового розслідування;
отримувати та збирати згідно з чинним законодавством України матеріали, що мають стосунок до службового розслідування, у тому числі від інших органів державної влади, юридичних і фізичних осіб за запитом службової особи, яка призначила службове розслідування.
5.4. За згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усні пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформлюються в письмовому вигляді, підписуються опитуваним та долучаються до матеріалів службового розслідування.
5.5. Як фахівець може залучатись будь-яка особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, для надання висновку, пояснення, консультації, роз'яснення з досліджуваних питань та в разі потреби має відповідний допуск до відомостей, що становлять державну таємницю.
5.6. Співробітники СБУ зобов'язані всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати правдиві пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
5.7. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення стосовно нього службового розслідування;
брати участь у службовому розслідуванні, у т.ч. надавати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до службового розслідування, а також проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування;
звертатись з клопотанням про витребування й залучення до матеріалів розслідування нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка його проводить, заявляти про дострокове припинення її (їх) повноважень;
звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до начальника (керівника), який приймав рішення про призначення службового розслідування, про виведення зі складу комісії з проведення службового розслідування осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється військовослужбовець;
відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;
ознайомлюватися зі змістом матеріалів службового розслідування;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України.
5.8. Відмова військовослужбовця надати пояснення оформляється довідкою службової особи, яка проводить службове розслідування, і засвідчується підписами присутніх при цьому осіб.
6. Усунення від виконання службових обов'язків .
6.1. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов'язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків, займає керівну посаду, то одночасно з прийняттям цього рішення відповідним начальником (керівником) покладається тимчасове виконання обов'язків за цією посадою на іншу особу.
6.2. Термін усунення не повинен перевищувати тривалості службового розслідування та часу, визначеного для прийняття рішення за його результатами.
6.3. Військовослужбовці, усунуті на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків і стосовно яких за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ними військової служби на займаній посаді, приступають до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.
6.4. На час усунення від виконання службових обов'язків за військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за посадою, що він обіймав, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
7. Оформлення результатів службового розслідування.
7.1. За результатами службового розслідування складається висновок, у якому зазначаються:
посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, термін військової служби і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
підстави для призначення службового розслідування;
заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують відомості, що стали підставою для його призначення;
обставини, причини, умови та наслідки скоєного військовослужбовцем правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на службову діяльність;
вимоги законів чи інших нормативно-правових, а також розпорядчих документів, які були порушені;
ступінь та форма (навмисно чи з необережності) вини або невинуватість причетних осіб, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проводилось службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало з обов'язковим посиланням на отримані матеріали чи документи;
пропозиції щодо притягнення осіб, які вчинили правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду стягнення або зняття з військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, безпідставних звинувачень чи підозр;
вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що йому сприяли.
7.2. Висновок за результатами службового розслідування підписується особою (особами), якою (якими) воно проводилось.
Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті на ім'я службової особи, яка призначила службове розслідування. Вказаний рапорт приєднується до висновку і є його невід'ємною частиною.
У разі відсутності під час підписання висновку службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається у висновку.
7.3. Перед поданням висновку разом з матеріалами службового розслідування на затвердження службова особа (особи), яка (які) проводила службове розслідування, під підпис ознайомлює з його змістом військовослужбовця, стосовно якого воно проводилось.
Особа, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право ознайомитися з усіма чи окремими матеріалами службового розслідування, що стосуються її особисто, крім випадків, передбачених вимогами чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці. Під час ознайомлення з висновком особа може письмово викласти свої заперечення або заявити клопотання.
У разі відмови особи ознайомитися під підпис з висновком членами комісії робиться відповідний запис в аркуші ознайомлення з висновком, який засвідчується підписами двох присутніх при цьому осіб.
7.4. Висновок про результати службового розслідування подається на розгляд та затвердження службовій особі, яка його призначила, разом з усіма матеріалами розслідування, запереченнями і клопотаннями.
8. Прийняття рішення за результатами розслідування.
8.1. Службова особа, яка призначила службове розслідування, розглядає висновок і матеріали службового розслідування, як правило, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось, і затверджує висновок за результатами службового розслідування.
8.2. У випадку незгоди службової особи, яка призначила службове розслідування, з висновками і пропозиціями комісії (не підтверджуються відповідними документами, у процесі розслідування мали місце порушення, що дають підстави брати під сумнів об'єктивність його результатів, та інше) вона доручає голові комісії вжити додаткових заходів у межах терміну, установленого для проведення службового розслідування.
8.3. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, службова особа, яка призначила службове розслідування, приймає рішення про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, на висновку за його результатами.
8.4. Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється у порядку і в спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
8.5. Військовослужбовець, стосовно якого проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
8.6. Висновки разом з усіма матеріалами службового розслідування зберігаються з дотриманням вимог діловодства. Копія висновку долучається до особової справи військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування.
У випадку, коли службове розслідування проводилося на вимогу військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри, за його зверненням начальником (керівником), який призначив службове розслідування, військовослужбовцю надається копія висновку службового розслідування, за винятком випадків, якщо цей висновок містить інформацію з обмеженим доступом.
Дії при виявленні факту розголошення державної таємниці.
У разі виявлення факту розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носив керівник підприємства, установи, організації після попереднього з'ясування обставин, але не пізніше одної доби з часу виявлення такого факту, повідомляє у письмовій формі орган СБУ, а також підприємство, установу, організацію вищого рівня та замовника секретних робіт.
Повідомлення про факт розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носив повинно містити інформацію про час, місце та обставини виявлення факту розголошення або втрати, характер секретної інформації, яку розголошено, або тип (вид) матеріального носія інформації, назву, гриф секретності, реєстраційні номери, інші характерні дані втраченого матеріального носія, осіб, які вчинили розголошення секретної інформації або причетні до втрати матеріального носія інформації, причини та умови, що цьому сприяли (якщо це відомо), вжиті та заплановані заходи для запобігання (локалізації) негативним наслідкам розголошення або втрати, а також розшуку втраченого матеріального носія.
Якщо факти розголошення державної таємниці, втрати матеріальних її носіїв виявлено під час комплексних, цільових, контрольних перевірок або експертних перевірок у зв’язку з наданням дозволу на діяльність, пов’язану з державною таємницею, вимоги про інформування державних органів та призначення службового розслідування доцільно викласти в акті (довідці) за результатами перевірки.
Рішення про необхідність і доцільність службового розслідування інших порушень режиму секретності, виявлених під час вищевказаних перевірок, приймає комісія, яка проводила вказану перевірку. Пропозиції комісії про службове розслідування причин порушення режиму секретності, які створюють передумови для розголошення державної таємниці, втрати її матеріальних носіїв та вжиття заходів для усунення виявлених порушень, викладаються в акті (довідці) за результатами перевірок. Доцільно також у цих пропозиціях визначати строк проведення службового розслідування та інформування СБУ (територіального підрозділу).
Інформування СБУ про факти розголошення державної таємниці, втрати матеріальних її носіїв здійснюється негайно.
Водночас необхідно надіслати секретні матеріали, відомості з яких розголошені або втрачені, державним експертам з питань таємниці для оцінки і прийняття рішень (висновків) про наявність в них відомостей, що становлять державну таємницю. Надсилати вказані матеріали доцільно через центральний апарат СБУ, який має право давати відповідні доручення державним експертам, а в разі необхідності – для обґрунтованого вирішення цих питань залучати декількох експертів.
Проведення службових розслідувань.
Працівники територіальних підрозділів СБУ відповідно до повноважень, передбачених нормативними актами, можуть брати безпосередню участь у проведенні службових розслідувань і зобов’язані у межах своїх функцій здійснювати контроль за ходом службових розслідувань, обґрунтованістю їхніх висновків та вжитими заходами для реалізації цих висновків. Виконання вказаних завдань здійснюється на підставі розпорядження за підписом керівників територіальних підрозділів СБУ.
У разі, коли одночасно із службовим розслідуванням проводиться розслідування кримінальної справи, порушеної за вказаними фактами, порядок службового розслідування узгоджується з відповідними слідчими органами.
Після отримання завдання на проведення службового розслідування голові комісії доцільно скласти робочий план проведення службового розслідування з розподілом обов’язків між членами комісії, встановленням строків виконання передбачених планом заходів, обсяги та порядок їх документування.
План службового розслідування у ході його виконання може доповнюватися, коригуватися як щодо строків, так щодо запланованих заходів.
Члени комісії з проведення службового розслідування мають право:
розкривати i перевіряти секретну i несекретну кореспонденцію, підготовлену до відправлення;
оглядати приміщення підприємства, установи, організації, ділянки місцевості, сховища матеріальних носив секретної інформації, металеві урни (скрині), шафи, столи, робочі папки вcix виконавців та інші місця, де можуть перебувати втрачені матеріальні носи секретної інформації;
перевіряти секретну i несекретну документацію, облікові форми тощо;
опитувати працівників підприємства, установи, організації, причетних до розголошення державної таємниці або втрати матеріального носія секретної iнфopмaції, а також інших працівників, які можуть сприяти встановленню обставин такого розголошення або втрати, отримувати від них усні чи письмові пояснення та заяви;
на підставі запиту керівника підприємства, установи, організації, який призначив службове розслідування, звертатися до інших підприємств, установ, організацій, яким помилково міг бути відправлений матеріальний носій секретної інформації, що розшукується, отримувати i збирати потрібну інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних oci6;
залучати з дозволу керівника підприємства, установи, організації інших працівників цього підприємства, установи, організації до виконання окремих доручень, пов'язаних з розслідуванням;
Службове розслідування доцільно розпочинати з вивчення і аналізу інформації, яку мають керівники та режимно-секретні органи підприємств, установ і організацій про вказані виявлені факти. У процесі цієї роботи визначається коло посадових осіб, які можуть бути причетними до розголошення секретних відомостей, втрати носіїв такої інформації. Від цих посадових осіб необхідно обов’язково отримати письмові пояснення про виявлені факти. Письмове пояснення повинно бути підписане посадовою особою (автором пояснення) із зазначенням дати його написання. Член комісії, який отримав таке пояснення, робить на ньому позначку про час його одержання, вказує свою посаду і ставить особистий підпис.
На підставі інформації керівників підприємства, установи, організації, режимно-секретних органів та отриманих пояснень від посадових осіб визначаються подальші напрями службового розслідування.
У разі, коли втрачено документи, вироби, інші носії секретної інформації, доцільно вивчити і проаналізувати заходи, які були вжиті до прибуття комісії та визначити додаткові заходи і напрямки пошуків втрачених носіїв секретної інформації. Про припинення пошуків, якщо вичерпано всі можливі заходи, з’ясовано обставини їх втрати і встановлено винних у цьому осіб, комісія складає мотиваційний висновок. Затверджений у встановленому порядку, він є підставою для видання наказу відповідного керівника про зняття з обліку втрачено носія секретної інформації.
Мотивований висновок про припинення пошуків втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, складається за довільною формою, однак у ньому необхідно обов’язково викласти наступне:
повний обсяг заходів, які були вжиті для пошуків втрачених носіїв секретної інформації;
загальний висновок, на підставі вжитих заходів, що подальший пошук втрачених носіїв інформації, віднесено до державної таємниці, позитивних результатів не дає;
пропозиції про припинення подальшого пошуку цих носіїв.
Мотиваційний висновок про припинення пошуку втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, підписують члени комісії і затверджується керівником підприємства, установи, організації.
Мотивований висновок про припинення пошуків втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, долучається до матеріалів службового розслідування.
В процесі службового розслідування, коли виявлено повний обсяг розголошених відомостей, віднесених до державної таємниці, та встановлена загальна кількість втрачених документів, виробів, інших носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, вирішується питання про передання вказаних документів, матеріалів, виробів тощо для розгляду й оцінки державним експертом з питань таємниць для визначення ступеня секретності інформації, яку вони містять.
До отримання рішення (висновку) державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності розголошених відомостей та втрачених носіїв такої інформації комісія керується вимогами ЗВДТ та відомчих розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю.
Заходи, що вживаються у ході службового розслідування, обов’язково документуються у письмовій формі.
У випадку, коли виникає необхідність задокументувати ознаки, що підтверджують сліди злому, проникнення у режимне приміщення тощо складаються акти огляду службових приміщень, сховищ та інших об’єктів. Вказані акти підписують члени комісії, яка проводила цей огляд.
До матеріалів службового розслідування обов’язково додаються заяви (якщо вони були) посадових осіб, причетних до випадку, який розслідується, про додаткове вивчення окремих фактів, затребування і долучення окремих матеріалів тощо. На вказаних заявах член комісії, який їх отримав, робить такі ж позначки, як і на пояснювальних записках посадових осіб.
Копії секретних документів, пов’язані прямо чи опосередковано з матеріалам, за якими проводиться службове розслідування, прилучати, у разі необхідності, до матеріалів службового розслідування на підставі офіційного письмового запиту СБУ (територіального підрозділу).
У разі залучення науковців та спеціалістів державних органів, підприємств, установ, організацій до вивчення й оцінки окремих питань, пов’язаних з службовим розслідуванням, їх висновки оформляються у письмовому вигляді. На цьому висновку вказують дату, посаду вченого (фахівця) який ставить на ньому особистий підпис.
У випадках, коли причинами розголошення державної таємниці могли стати порушення вимог режиму секретності під час обробки, накопичення і пересилання інформації технічними засобами, доцільно вивчити порядок доступу до цих технічних засобів, наявність розголошених відомостей у базі даних укладених технічних засобів тощо. За результатами вивчення цих питань слід скласти окремий акт за підписами членів комісії.
Висновки про результати службового розслідування
Службове розслідування, може вважатися закінченим, якщо виконане його головне завдання, а зібрані матеріали є підставою для обґрунтованих висновків про обставини розголошення державної таємниці, втрату його носіїв, достатньо доказів вини у цьому посадових осіб та причетних до цього випадку осіб, встановлено причини та умови здійснення вказаних фактів.
Отримані матеріали у процесі службового розслідування необхідно всебічно вивчити і проаналізувати всім членам комісії, детально обговорити висновки, які будуть викладені у підсумковому документі. Висновки розслідування повинні базуватися тільки на основі встановлених фактів, підтверджених документально.
За результатами всіх здійснених заходів комісія складає висновок (висновки) про результати службового розслідування у відповідності із вимогами „Порядку …” – 1561-12. Висновок (висновки) про результати службового розслідування підписують усі члени комісії і затверджує керівник, що призначив службове розслідування. До висновку додаються всі документи і матеріали, зібрані комісією.
У заключній частині висновку (висновків) викладаються пропозиції, де необхідно передбачити:
заходи для усунення причин і умов, які спричинили розголошення державної таємниці, втрату секретних документів, виробів тощо;
доцільність подальших пошуків втрачених секретних документів, виробів, інших носіїв секретної інформації;
відповідальність винних осіб та доцільність подальшого доступу до державної таємниці.
У випадках, коли рішення (висновки) державного експерта з питань таємниць встановлено, що розголошені відомості, втрачені документи, вироби тощо містять державну таємницю, у пропозиціях слід передбачити передання матеріалів службового розслідування до відповідних органів СБУ для правової оцінки вказаних фактів.
Про результати службового розслідування керівник підприємства, установи, організації у десятиденний термін письмово інформує орган СБУ, підприємство, установу, організацію вищого рівня, а також замовника секретних робіт.
У повідомленні зазначається інформація про основі результати службового розслідування, ступінь секретності розголошених відомостей або інформації, що міститься у втраченому матеріальному носії, вжиті заходи для усунення причин та умов, які сприяли розголошенню секретної інформації або втраті її матеріальних носіїв, а також заходи щодо притягнення до відповідальності причетних осіб.
Керівник підприємства, установи, організації вищого рівня може призначити повторне службове розслідування у разі коли висновки комісії недостатньо обґрунтовані.
Використана література
Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України.
http://www.ovu.com.ua/proceedings/180.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора