Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Прогнозування можливої хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Практична робота
Предмет:
Інші
Група:
КСМ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Практична робота №2
„Прогнозування можливої хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО)”
Варіант №17
Вступ
У відповідності з Міжнародним Реєстром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.
Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.
До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:
Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.
Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:
поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;
несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;
неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;
порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;
організаційні і людські помилки;
пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;
акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;
зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.
Існує можливість виникнення значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:
заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;
пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;
розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;
полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;
витік хімічно небезпечних речовин із насосів;
витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;
руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;
помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.
При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстилаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки).
Розрахункова частина
Вихідні дані:
Кількість працюючих, що потребують захисту (чол.) – 800;
Тип викинутої в повітря СДОР – фтористий водень;
Кількість викинутої СДОР в повітря (т) – 95;
Відстань від об’єкта до ХНО (км) – 3,5;
Азимут вітру (град) – 65°;
Швидкість вітру (м/с) – 5;
Ступінь вертикальної стійкості атмосфери – інверсія;
Температура повітря – 35°С;
Час після аварії на ХНО (год.) – 1,5;
Забезпечення працюючих ЗІЗ (%) – 100%;
Товщина шару розлитої СДОР (м) – 0,05;
Алгоритм оцінки з розрахунками:
Визначаємо глибину зон можливого зараження Г.
Визначаємо еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
(т)
К1 = 0 (з табл.Д1), отже , тобто первинної хмари при аварії речовина не утворює;
1.2. Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
(т),
де:
K2 = 0,028 (з табл.Д1);
K3 = 0,15 (з табл.Д1);
K4 = 2,34 (з табл.Д2);
К5 = 1 (бо ступінь вертикальної стійкості атмосфери - інверсія);
К7 = 1 (з табл.Д1);
Q0 = 95 т.
K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т,
N=1,5 год;
h=0,05 м;
d=0,989 т/м3 (з табл. Д1);
У випадку для Т<1 приймаємо Т=1, тобто Т=1;
Оскільки N>T, то K6=Т0.8= 10.8=1;
(т)
1.3. Для знайденої величини QE2 визначаємо глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця Д3), яка буде дорівнювати повній глибині зони зараження СДОР.
(км)
1.4. Отримане значення повної глибини зараження Г порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що ви значається за формулою
(км),
де:
N - час від початку аварії, год.;
U - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця Д4).
За істинну розрахункову глибину зони зараження (Гі) приймається менше значення з глибин Г і Гп (Гі = min{ Г, Гп }).
Гпі = min{ Гп , Г }=7,92 км;
2. Визначаємо площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР:
(км2),
де:
( = 45 - кутові розміри зони можливого зараження, град. (таблиця Д5).
3. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
(км2)
де:
K8=0,081 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - K8=0.081, при ізотермії – K8=0.133, при конвекції - K8=0.235, таблиця Д4).
4. Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості пере носу хмари повітряним потоком і визначаємо за формулою:
(год)
де:
l - відстань від джерела зараження до заданого об'єкту (км).
5. Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті визначаємо з використанням таблиці Д11.
Забезпечення людей протигазами є 100%, отже на відкритій місцевості можливі втрати – 80 чол.(10%), а у простих сховищах та будовах – 32 чол.(4%).
6. Час перебу вання людей у засобах індивідуального захисту (3І3) шкіри = 0,3 год. (таблиця Д14.)
Графічна частина
Щоб побудувати графічний додаток визначимо площу розливу і радіус розливу СДОР:
(м2)
(м)
Знаючи площу зони фактичного зараження, визначають розміри еліпса. Довжина еліпса рівна величині Гпі, а максимальна ширина b:
(км)
Висновки
Під час виконання розрахунково-графічної роботи я навчився розраховувати основні показники оцінки хімічної та радіаційної обстановки: еквівалентна кількість речовини у первинній та вторинній хмарі, глибина зони зараження, площа зони зараження, тривалість уражаючої дії СДОР, можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об`єкті.
Заходи по захисту населення
Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногенного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження.
На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:
створення і підтримання у готовності системи оповіщення;
накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;
планування заходів по евакуації;
накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;
підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
морально-психологічна підготовка робітників та службовців.
Основні заходи по попередженню викидів СДОР на хімічно небезпечних підприємствах
Організаційні:
Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.
Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.
Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.
Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.
Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.
Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.
Інженерно-технічні:
Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із СДОР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню СДОР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).
Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із СДОР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).
Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.
Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.
Розосередження запасів СДОР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ.
Виготовлення розчинів СДОР за межами основних цехів;
Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР;
Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.
Майданчики для перевалки СДОР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора