Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
ЗВІТ
про виконання лабораторної роботи №5
на тему:
«Поділ на підмережі (SUBNETTING) та
об’єднання мереж (SUPERNETTING)
на основі протоколу IPv4»
Львів – 2008
Мета роботи – ознайомитись з механізмом ділення на підмережі (subnetting) та механізмом об’єднання мереж (supernetting) на основі існуючої версії протоколу IP – IPv4 та вміти використовувати набуті навички на практиці при конфігурації складніших мереж.
Завдання:
Наведення власних прикладів мереж із використанням ділення на підмережі та об’єднання мереж та зазначенням діапазону IP-адрес у цих мережах
Приклад мережі, яка ділиться на під мережі.
Діапазон IP адрес може коливатися так: 10.0.0-5.0-255
Зобразити приклади на рисунках
Приклад двох мереж із маскою 255.255.254.0
Визначити маску робочого хост-комп’ютера. З її значення визначити до якого класу належить ця мережа. Скільки підмереж є в ній.
За допомогою команди ipconfig в командній стрічці, отримаємо маску робочого хост-комп’ютера:
Ethernet adapter R2Network:
Connection-specific DNS Suffix . : liniacom.local
IP Address. . . . . . . . . . . . : 10.0.1.127
Subnet Mask . . . . . . . . . . . : 255.255.250.0
Default Gateway . . . . . . . . . :
В даному випадку вона дорівнює 255.255.250.0. Ця мережа належить до класу B, оскільки використовуються два останні розряди маски. Можливо 255-250=5 підмереж в даній мережі, у кожній по 255 хостів.
Навести широкомовну адресу та адресу маршрутизатора
255.255.255.255 – це широкомовна адреса мережі.
Оскільки в мережі відсутні фізичні маршрутизатори, їх не використовуємо.
Визначити кількість задіяних сегментів мережі.
Командою route PRINT 10* з командної стрічки ми визначимо всі задіяні сегменти мережі:
Active Routes:
Network Destination Netmask Gateway Interface Metric
10.0.0.0 255.255.250.0 10.0.1.127 10.0.1.127 20
10.0.1.1 255.255.255.255 127.0.0.1 127.0.0.1 50
10.0.1.127 255.255.255.255 127.0.0.1 127.0.0.1 20
10.0.8.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.12.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.16.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.20.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.24.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.28.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.32.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.36.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.0.40.0 255.255.255.0 10.0.0.1 10.0.1.127 1
10.255.255.255 255.255.255.255 10.0.1.127 10.0.1.127 20
Default Gateway: 192.168.0.5
===========================================================================
Теоретичні відомості:
Записуються IP–адреси чотирма числами в діапазоні від 0 до 255, які представляються в двійковій, вісімковій, десятковій або шістнадцятковій системах числення та розділяються крапками (наприклад 192.168.40.250). Для більш ефективного використання єдиного адресного простору Internet введено класи мереж:
* Мережі класу A ( 1–126) мають 0 в старшому біті адрес. На мережну адресу відводиться 7 молодших бітів першого байта, на гост–частину – 3 байти. Таких мереж може бути 126 з 16 мільйонами вузлів у кожній.
* Мережі класу B (128–191) мають 10 у двох старших бітах адрес. На мережну адресу відводиться 6 молодших бітів першого байта та другий байт, на гост–частину – 2 байти. Таких мереж може бути близько 16 тисяч з 65 тисячами вузлів в кожній.
* Мережі класу C (192–223) мають 110 у трьох старших бітах адрес. На мережну адресу відводиться 5 молодших бітів першого байта та другий і третій байт, на гост–частину – 1 байт. Таких мереж може бути близько 2 мільйонів з 254 вузлами в кожній.
* Мережі класу D (224–239) мають 1110 у чотирьох старших бітах адрес. Решта біт є спеціальною груповою адресою. Адреси класу D використовуються у процесі звернення до груп комп'ютерів.
* Мережі класу E (240–255) зарезервовані на майбутнє.
Висновок:
В даній лабораторній роботі я навчився визначати маски мережі, її тип. Також я визначив кількість підмереж у моїй мережі та зробив пошук хостів, маршрутизаторів і широкомовної адреси.