Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Лабораторна робота № 4
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний авіаційний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра безпеки інформаційних технологій
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Комп’ютерні мережі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Національний авіаційний університет
Кафедра безпеки інформаційних технологій
Лабораторна робота № 4
з дисципліни «Комп’ютерні мережі»
Роботу
Мета:Ознайомитися із операційною системою Windows Server 2003, програмою командного рядка Netsh, особливостями налаштування проксі-сервера.
Хід роботи
Для виконання цієї лабораторної роботи нам потрібно встановити на віртуальну машину операційну систему Windows Server 2003. В якості віртуальної машини я обрав VMware Workstation.
Отже, встановимо Windows Server 2003.
Робочий стіл Windows Server 2003.
Для налаштування мережевого адаптера на нашій віртуальній машині скористаємося програмою командного рядка Netsh. Netsh є програмою командного рядка, що підтримує сценарій, дозволяє локально або видалено відображувати і змінювати параметри мережі поточного комп'ютера.
Щоб виконати команду netsh, необхідно запустити netsh з командного рядка інтерпретатора Cmd.exe і перейти до контексту, який містить потрібну команду. Доступність контекстів залежить від того, які мережеві компоненти були встановлені. Всередині контексту можуть існувати. Щоб вивести список команд і підлеглих контекстів, які можуть бути використані в даному контексті, на запит netsh введіть ім'я контексту, а потім — /? або help.
Команди і дочірні контексти доступні в контексті netsh.
Для налаштування мережевого адаптера нам потрібно перейти в контекст interface, а потім в контекст ip.
Для налаштування конфігурації скористаємося командою set address, доступною в контексті ip. Синтаксис:
set address [name=]имя_интерфейса [source=]{dhcp | static [addr=]IP-адрес [mask=]маска_подсети [gateway=]{none | основной_шлюз[[gwmetric=]метрика_шлюза]}}
Параметры
[ name =] имя_интерфейса
Обязательный параметр. Указывает имя интерфейса, для которого настраивается IP-адрес и шлюз. Значение параметра имя_интерфейса должно совпадать с именем интерфейса, указанным в окне «Сетевые подключения». Если имя_интерфейса содержит пробелы, его следует заключать в кавычки (например, "имя интерфейса").
[ source=]{dhcp | static [addr=]IP-адрес [mask=]маска_подсети [gateway=]{none | основной_шлюз [[gwmetric=]метрика_шлюза]}}
Обязательный параметр. Указывают, задается ли IP-адрес автоматически с помощью протокола DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) или является статическим. Если IP-адрес является статическим, параметр IP-адрес указывает настраиваемый адрес, а параметрмаска_подсети указывает маску подсети настраиваемого IP-адреса. Кроме того, для статического адреса также можно указать, использовать ли текущий основной шлюз (если указан), или настроить его для данного адреса. если шлюз необходимо настроить, значение параметра основной_шлюз указывает IP-адрес настраиваемого основного шлюза, а значение параметра метрика_шлюза задает метрику шлюза.
/?
Вывод справочных сведений в командной строке.
Налаштуємо параметри мережевого інтерфейсу, щоб ІР задавався автоматично за допомогою протоколу DHCP.
Задамо наступні параметри налаштування інтерфейсу «Подключение по локальной сети»: статична ІР-адреса, ІР 192.168.18.129, маска підмережі 255.255.255.0, основний шлюз 192.168.18.2, метрика шлюза 1.
Для того, щоб задати адресу DNS-сервера, скористаємося командою set dns в цьому ж контексті.
set dns [name=]имя_интерфейса [source=]{dhcp | static }[addr=]{адрес_IP | none} [register=]{none | primary | both}
Параметры
[ name =] имя_интерфейса
Обязательный параметр. Указание имени интерфейса, для которого указываются данные DNS. Значение параметра имя_интерфейса должно совпадать с именем интерфейса, указанным в окне «Сетевые подключения». Если имя_интерфейса содержит пробелы, его следует заключать в кавычки (например, "имя интерфейса").
[ source=]{ dhcp| static }
Обязательный параметр. Указывает, является ли IP-адрес статическим или задается посредством протокола DHCP.
[ addr=]{ адрес_IP| none }
Если IP-адрес является статическим, параметр адрес_IP указывает IP-адрес настраиваемого сервера DNS, а параметр none указывает, что настройка DNS должна быть удалена.
[ register=]{ none| primary| both }
Параметр None указывает, нужно ли отключить динамическое определение DNS. Параметр Primary регистрирует имя компьютера только под основным суффиксом DNS. Параметр Both регистрирует имя компьютера как под основным суффиксом DNS, так и под суффиксом, зависящим от соединения.
/?
Вывод справочных сведений в командной строке.
Встановимо для нашого інтерфейсу «Подключение по локальной сети» DNS-сервер Google, тобто 8.8.8.8
Тепер перевіримо наявність введених нами налаштувань у мережевих підключеннях.
Тепер нам потрібно налаштувати проксі-сервер. Для цього я обрав UserGate 5. Програма для підключення локальних користувачів до мережі Інтернет через одну зовнішню ІP-адресу. Проксі-сервер здійснює точний облік трафіку (NAT), має вбудований міжмережевий екран (fіrewall), port mappіng, систему Інтернет-статистики, трафік менеджер та декілька інших функцій. Головне вікно консолі адміністратора.
Отже, для початку додамо нового користувача. Оберемо тип авторизації по ІР-адресі і введемо ІР підключення нашого фізичного компа із віртуальною машною.
Налаштуємо роботу протоколів через проксі
Єдине, що нам залишилося зробити, то це в налаштуваннях браузера на фізичному компютері прописати ІР-адресу нашого проксі-сервера.
Висновки.
На цій лабораторній роботі ми ознайомилися із операційною системою Windows Server 2003. Також ми розглянули налаштування параметрів мережевого інтерфейсу за допомогою програми командного рядка Netsh, навчилися налаштовувати проксі сервер на прикладі UserGate 5.
10.03.2012 13:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора