Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методи та засоби підготовки документів наукової діяльності
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Захист інформації
Група:
ЗІД-12
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
кафедра захисту інформації
Методи та засоби підготовки документів наукової діяльності
Львів 2010
Мета роботи: ознайомлення з текстовим редактором Microsoft Office Word 2003 (2007), методами і засобами створення документів наукової діяльності, шаблоном документа, стилями символів, абзацу, створенням списків тощо, та його практичне застосування; ознайомлення з векторною та растровою графікою, програмами для створення графічних зображень; ознайомлення з роботою із таблицями у середовищі Microsoft Office Word, набуття практичних навичок у їх застосуванні; ознайомлення із програмою Microsoft Visio та набуття навичок у створенні плану приміщення.
Microsoft Office Word
Дуже давно люди створили спеціальну систему знаків для кодування звуків людської мови. Спочатку вони вирубували написи на камінні, потім видавлювали гострими паличками на глиняних дощечках і бересті. Писали тексти паличками на папірусі, пензликами на шовку і перами на папері. Згодом гусяче перо замінили ручки з металевим пером, а їх – графітові олівці, авторучки, кулькові і гелеві ручки. Із середини XIX ст. починається активне використання друкарських машинок, спочатку механічних, потім і електричних.
Проте в роботі з текстами не мінялося головне: щоб внести зміни в текст, його потрібно було щоразу переписувати або передруковувати. І лише застосування комп’ютерів і спеціальних програм принципово змінило технологію роботи з текстом.
Однією з найбільш поширених систем опрацювання текстів є текстовий процесор Word. Ця програма розроблена корпорацією Microsoft і входить до пакета прикладних програм Microsoft Office. Перша версія текстового процесора Word була випущена у 1983 р. для операційної системи DOS, а для ОС Windows – у 1989 р.
Текстовий процесор Word 2007 використовує технологію WYSIWYG (англ. What You See Is What You Get – що бачиш, те й отримуєш), яка забезпечує відображення документа на екрані в такому самому вигляді, в якому він буде надрукований.
Word 2007 надає можливість роботи з файлами текстовий документів різних форматів: DOCX, DOC, RTF, TXT та ін. Стандартним для Word 2007 є формат DOCX.
Документ Word та його основні об’єкти
Основним елементом документа Word є аркуш з атрибутами ( а – ширина, h – висота), поля, колонтитули (спеціальні поля), текст, основним елементом якого є поля.
Виділяють такі формати аркуша:
А3 (410х297)
А4 (210х297)
А5 (182х257)
Користувач системи самостійно поділяє текст на абзаци. Абзаци складаються зі стрічок. Довжина стрічки визначається автоматично. Кількість символів в стрічці визначається гарнітурою шрифту, розміром і стилем шрифту. Існує також спосіб ручного регулювання відстані між словами при автоматичному вирівнюванні, так зване м’яке перенесення.
Форматування сторінок документа
Під час створення нового документа для нього автоматично встановлюються параметри сторінки, задані, як зазначалося, в шаблоні Normal.dot. При цьому визначаються формат паперу, розміри полів сторінки, її орієнтація, кількість колонок та низка інших параметрів. Із урахуванням цих параметрів виконується (також автоматично) розбивка документа на сторінки.
За потреби можна і вручну змінювати параметри сторінки та виконувати розбивку. Крім того, програма Word пропонує широкі можливості щодо оформлення сторінок – від автоматичної нумерації до застосування різних заголовків і колонтитулів на парних і непарних сторінках.
Щоб змінити налаштування сторінки, потрібно вибрати вкладку розмітка сторінки, де ми бачимо меню параметри сторінки і можемо змінити розміри полів, орієнтацію (альбомна, книжкова), розмір аркуша, колонки, вставити номери рядків і розрив сторінки. Також поля можна змінювати за допомогою лінійки (потрібно навести курсор миші на межу поля на лінійці і коли він набуде вигляду горизонтальної двонапрямленої стрілки, натиснути ліву кнопку миші та перетягнути межу поля у нову позицію).
Нумерація сторінок здійснюється за допомогою вкладки вставка і меню колонтитули, потрібно натиснути кнопку номер сторінки і вибрати позицію розташування цього номеру на сторінці (внизу, вверху на полях сторінки, поточне положення і вибрати формат цього номеру). А також у цьому меню можна вставити верхній або нижній колонтитули.
Форматування тексту документа
Основні принципи форматування тексту
Насамперед потрібно розрізняти форматування символів ( шрифтове оформлення) та абзаців (встановлення відступів, створення рамок, вирівнювання абзаців). Форматування символів передбачає вибір шрифту (гарнітури), його розміру та накреслення (курсив, напівжирне, звичайне), а також додаткових ефектів, що визначають вигляд символів (підкреслення, закреслення, тінь тощо).
Форматування абзаців передбачає вибір параметрів шрифту для символів всього абзацу, встановлення міжрядкового інтервалу, відступів перед та після абзацу, абзацного відступу, а також способу вирівнювання абзацу на сторінці. Виділяють такі види вирівнювання:
вирівнювання ліворуч
вирівнювання праворуч
вирівнювання по центру
за шириною сторінки
Виконувати форматування абзаців та символів можна двома способами – безпосередньо та з використанням стилів. Стиль – це набір значень параметрів форматування, що зберігається під певним ім’ям. Усі об’єкти, яким призначено один стиль, виглядають у документі однаково.
Де ж зберігаються стилі та їхні параметри, і взагалі чим визначається початковий вигляд документа, який створюється у програмі Word? Відповідь така: він визначається файлом шаблону (має розширення імені .dot). За замовчуванням використовується глобальний шаблон Normal.dot.
Шаблон документа – це спеціальний файл, який містить стилі абзаців, характерні для цього шаблону, специфічні налаштування інтерфейсу користувача, а також фрагменти тексту, стилі символів, налаштування параметрів сторінки, списки авто тексту, макроси (спеціальні програмні модулі написані мовою VBA, які виконують послідовність дій з числа передбачених).
Форматування окремих абзаців
Параметри абзацу
Параметри абзацу визначають за параметрами сторінки. Основними з них є шрифт, вирівнювання, відступи ( першого рядка, зліва, справа ) і міжрядковий інтервал. Абзаци ідентифікуються візуально двома способами:
відступом першої стрічки
збільшенням відстані між абзацами
Стилі абзацу
Стиль абзацу – це об’єкт, в якому збережені специфічні налаштування для цього стилю, такі як форматування символів та абзацу.
В стилях абзацу зберігається мова, позиція табуляції, форма меж тощо.
Стилі абзаців, які використовуються в документах:
заголовки різних рівнів:
розділ
підрозділ
пункт
підпункт
стиль для основного тексту
стиль для формули
нумеровані списки (стиль абзацу, який має автоматичну нумерацію, передбачає послідовну нумерацію кожного наступного абзацу)
стиль маркованих списків (однорівневих і багаторівневих).
Форматування символів
Для того щоб від форматувати деякі символи тексту, їх потрібно попередньо виділити. Однак якщо форматування здійснюється для символів одного слова, то текст можна не виділяти – достатньо зробити це слово поточним.
Одразу після виділення фрагмента тексту з використанням миші поруч із ним автоматично з’являється напівпрозора міні-панель, на якій розміщено елементи керування,що найчастіше використовуються для форматування тексту. При наведенні вказівника на на міні-панель вона перестає бути напівпрозорою і на ній можна вибрати потрібні інструменти.
Якщо потрібні інструменти форматування відсутні на міні-панелі, то слід скористатися елементами керування групи Шрифт вкладки Основне. На міні-панелі розташовані такі інструменти:
поле зі списком для вибору або введення назви шрифту
поле зі списком для вибору або введення розміру символів
кнопки для збільшення та зменшення розміру символів
кнопка для очищення формату
кнопка для відкриття діалогового вікна Шрифт
кнопки зі списками для вибору кольору символі і кольору виділення тексту
кнопки для встановлення значення видозміни символів та зміни регістру
кнопки для встановлення стилю накреслення символів
напівжирний
курсив
Оформлення списків
Створення нумерованого списку
Для того щоб створити нумерований список потрібно поставити курсор у стрічці і натиснути кнопку на вкладці основна-абзац нумерація, і програма автоматично вставить цифру 1 перед цим рядком. Натиснувши Enter наступний рядок буде автоматично пронумерований цифрою 2 і т.д. Завершивши список, потрібно ще раз клацнути по кнопці нумерація і вона спрацює як перемикач.
Також можна здійснювати нумерацію римськими цифрами, буквами. Для цього потрібно вибрати один із запропонованих програмою стилів списку.
Створення маркованого списку
Створення маркованого списку подібне до створення нумерованого списку, єдина відмінність у тому, що потрібно натиснути на кнопку маркери. Маркер- це спеціальний символ, який використовується замість цифр. Можна вибрати як стандартні маркери, так і зображення.
Створення багаторівневого списку
Для того щоб створити багаторівневий список потрібно виділити ті рядки, які знаходитимуться на іншому рівні у списку і натиснути кнопку збільшити відступ . Можна створювати як багаторівневі нумеровані списки так і багаторівневі марковані.
Вставка формул
Прості формули можна вводити за допомогою спеціальних клавіш клавіатури, але для введення більш складних потрібно скористатися редактором формул.
На вкладці вставка потрібно натиснути кнопку формула і відкриється вікно редактора формул. Існують також шаблони уже готових формул, якими ми можемо скористатися, а також можна самостійно створену формулу зберегти у шаблон і в подальшому використовувати.
Використання комп’ютерної графіки в наукових дослідженнях
Комп’ютерною графікою називають галузь інформатики, яка вивчає методи створення, обробки й використання зображень за допомогою програмно-апаратних засобів. Цей термін має й інше тлумачення: комп’ютерна графіка – це графіка створена на комп’ютері або, точніше, за допомогою комп’ютера, який використовують як інструмент малювання.
Основні сфери застосування технологій комп’ютерної графіки такі:
графічний інтерфейс користувача;
спец ефекти, цифрова кінематографія;
цифрове телебачення, Інтернет, відео конференції;
цифрове фотографування;
візуалізація наукових і ділових даних;
комп’ютерні ігри, системи віртуальної реальності;
системи автоматизованого проектування;
комп’ютерна томографія;
комп’ютерна графіка для кіно і телебачення.
Комп’ютерна графіка використовується для побудови діаграм, схем, креслень, створення тонових малюнків, фотографій, графічного відображення числових результатів (2D- і 3D-графіки).
У комп’ютерній графіці зображення створюються двома принципово різними методами. Перший із них, векторний, полягає в поданні зображення як набору об’єктів, що складаються з визначених математично точок і кривих. Другий метод, растровий, базується на застосуванні сітки пікселів.
Растрова графіка
Растрові зображення принципово відрізняються від векторних тим, що вони складаються з мозаїки пікселів. Піксел – це однотонно зафарбований квадратик, який є найдрібнішою одиницею цифрового зображення, що її можна редагувати. Пікселі розташовуються в рядках і стовпцях прямокутної сітки, яка називається растром. Кожний піксел має певні колірні характеристики. Зазвичай піксели такі малі, що зливаються на екрані, через що зображення видається цілісним, хоча в разі його збільшення добре видно зернисту структуру. Це явище називають пікселізацією зображення.
Колір піксела кодується числами. У чорно-білому зображенні він задається за допомогою числа 1 (чорний колір) або 0 (білий колір). Про таке зображення кажуть, що воно має глибину кольору 1 біт. У загальному випадку глибина кольору (або якість кольоровідтворення) визначається кількістю бітів, які використовуються для зображення кольору під час кодування одного піксела растрової графіки. Для того щоб отримати напівтонові та найпростіші кольорові зображення, використовують глибину 8 біт. Кожний піксел подається числом із діапазону від 0 до 255, яке відповідає одному з відтінків сірого чи одному з 255 стандартних кольорів.
Повноколірні зображення мають глибину 24 біти, тобто колір кожного каналу (червоного, зеленого і синього) передається за допомогою 8 біт. Колірні канали – це напівтонові зображення, які несуть інформацію щодо яскравості певного кольору. Сполучення всіх каналів дає повно колірне зображення. Разом три канали здатні утворити до 16,8 млн кольорів.
Поряд з глибиною кольору дуже важливим параметром растрового зображення є його роздільна здатність, яка визначає кількість пікселів на одиницю довжини. Роздільна здатність зображення вимірюється в пік селах на дюйм і позначається двома цілими числами, наприклад 300х600, що означають кількість пікселів на дюйм по горизонталі та вертикалі. Чим вища роздільна здатність, тим кращою буде його якість.
Отже, значення властивостей кожного піксела кодуються двійковим кодом і зберігаються у відеопам’яті комп’ютера, а при зберіганні зображення на зовнішньому носії – у відповідному файлі. За рахунок великої кількості пікселів у зображенні і відповідно великої кількості даних, які зберігаються у файлі, розміри файлів растрових зображень досить великі.
Растрові зображення можна отримати, скануючи малюнки або фотографії, фотографуючи об’єкти цифровим фотоапаратом або цифровою відеокамерою, створюючи малюнки з використанням графічного планшета або спеціальних програм.
Використовуються растрові зображення в поліграфічних і електронних виданнях у тих випадках, коли потрібно якісно і чітко передати в зображенні відтінки кольорів і плавні переходи від одного кольору до іншого.
Графічний редактор Paint
Paint являє собою засобом для малювання, за допомогою якого можливо створити прості або складні малюнки. Ці малюнки можна робити чорно-білими або кольоровими та також зберігати їх у вигляді файлів. Створені малюнки можна виводити на друк, використовувати замість фону робочого столу вставляти в інші документи Paint можна використовувати навіть для перегляду та редагування знятих за допомогою сканера фотографій.
Уявлення про Paint
Що собою являє редактор Paint?
ножиці
гумка
валик
піпетка
лупа
олівець
пензель
розпилювач
текст
лінія
крива лінія
прямокутник
многокутник
еліпс
округлений прямокутник
палітра кольорів
мал.1. Загальний вигляд
Як можна редагувати малюнок редактором Paint?
У нашому розпорядженні різні інструменти для “художньої” творчості: палітра кольорів, кисть, аерозольний балончик, гумки для стирання, лінії для малювання геометричних фігур (різних ліній, прямокутників, еліпсів, багатокутників). Редактор дозволяє вводити тексти, і багатий набір шрифтів дають можливість виконувати на картинках ефектні написи. Є і “ножиці” , для вирізування фрагментів картинки, - вирізаний елемент можна перемістити, скопіювати, зменшити, збільшити, розвернути і т.д.
Редагування малюнка
Для створення малюнка та для втілення Ваших художніх талантів є різні засоби, але для цього використовуєте редактор Paint. В ньому було зібрано на перший погляд прості але водночас складні функції.
Гумка призначена для стирання частини малюнка до кольору фона.
Пензель призначено для малювання довільних фігур. Вибирають натискуванням кнопки Кисть.
Розпилювач призначено для створення плавних тонових зображень.
Олівець призначено для малювання ліній довільної форми.
Валик призначено для заповнення обмежених областей малюнка основним кольором або кольором фону. Активізується кнопкою Заливка.
Лінія. Цей інструмент призначено для побудови прямих ліній.
Крива лінія. Цей інструмент призначено для малювання дуг.
Прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутників.
Округлений прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутника з округленими кутами.
Еліпс. Інструмент призначений для побудови еліпсів.
Многокутник. Цей інструмент призначено для побудови многокутників.
Текст. Інструмент призначено для введення текстових надписів на малюнках. Активізують кнопкою Надпись.
Ножиці. Інструмент призначений для вирізання (виділення) прямокутного або довільного за контуром фрагмента малюнка.
Піпетка. Інструмент призначений для вибору кольору.
Лупа. Інструмент призначений для збільшення масштабу малюнка.
Для власне побудови малюнка користувач може вибрати необхідний інструмент з панелі інструментів, натиснувши відповідну кнопку. Для вибору кольору можна використати два способи: По-перше, існує палітра кольорів з 28 кольорами . Для вибору кольору лінії і заливки потрібно клацнути лівою кнопкою миші над потрібним кольором. Для вибору кольори фону клацають правою кнопкою. Основний і фоновий кольори, що Використовуються за умовчанням відображаються в лівому нижньому кутку вікна Paint. По-друге, можна вибрати інструмент “Вибір кольору" і клацнути їм в тому місці екрана, який зафарбований потрібним кольором. Можна також клацати лівою або правою кнопкою миші.
Інші можливості Paint
В редакторі можна виробляти з малюнком все що забажаєте.
Для відображення або повернення частини малюнка використовується функція яка знаходиться в підменю “Рисунок” “Отразить/повернуть” що після активації з’явиться вікно де дозволить поставити перемикач відображення зліва на право чи зверху до низу, та обернути малюнок під певним кутом.
Також є така можливість як розтягнути та нахилити, де також знаходиться в підменю “Рисунок” “Растежение и наклон”, а завдяки цій можливості дозволяє здійснити розтягування у відсотках, а нахил у градусах.
Є також продивитися версію та авторів програми зайшовши в підменю “Справка” “О программе Paint” .
Збереження малюнка у файл
Для збереження малюнка в файлі використовується підменю “Файл". У ньому є дві команди: “Зберегти" і “Зберегти як". Команда “Зберегти" зберігає малюнок в файлі з раніше заданою назвою. Команда “Зберегти як" зберігає малюнок в файлі під новою назвою. Якщо зберігають щойно створений малюнок в перший раз, то комп'ютер для обох команд попросить вказати назву.
Отже, Paint – це графічний редактор, який використовується для зручності виконання завдань, що безпосередньо пов’язані зі створенням малюнку чи будь-якої схеми, що виконується за допомогою графічного редактора. Де створені малюнки можна виводити на друк, та використовувати замість фону робочого столу.
Створення логотипу за допомогою графічного редактора Paint
На цьому логотипі зображені так звані "дари смерті" (англ.- deathly hallows). Цей символ згадується у моїй улюбленій книзі Дж.К. Роулінг "Гаррі Поттер і смертельні реліквії". Про них розказується в казці "Про трьох братів".
Казка розповідає про трьох братів, які в силу певних обставин, отримали за власним бажанням ,подарунки від Смерті, яку вони зустріли. Цими дарами були: непереможна Бузинова паличка для старшого, камінь, що воскрешає мертвих для середнього і плащ-невидимка для молодшого. Звичайно, добра від подарунків не було. Старший і середній брати гинуть через них, і тільки молодший ховається від Смерті, щоб пізніше, уже в похилому віці віддатись їй добровільно.
Цей символ якраз і зображає ці три подарунки: пряма вертикальна лінія – Бузинова паличка, коло – камінь, трикутник – плащ.
Цей логотип створювався за допомогою геометричних фігур, що знаходяться на панелі інструментів та інструменту заливка. Розмір зображення 100х100 пікселів.
Векторна графіка
У векторній графіці для побудови зображень використовують точки та лінії. Для того щоб намалювати векторний об’єкт, художник за допомогою миші визначає його опорні точки і напрямок керувальних ліній. Опорні точки автоматично з’єднуються кривими, форму яких визначають клерувальні лінії. Ці криві називаються кривими Безьє. Точки, в яких з’єднуються криві Безьє, і клерувальні лінії не роздруковуються. Це робочі елементи, які використовуються для створення й редагування зображення. Комбінуючи векторні об’єкти і зафарбовуючи їх у різні кольори, можна отримати дуже цікаві зображення з чітко окресленими контурами.
Отже, векторне зображення будується з окремих базових об’єктів – графічних примітивів: відрізків, многокутників, кривих, овалів тощо. Таке зображення нагадує аплікацію. На малюнку об’єкти можуть накладатися, утворюючи багатошарове зображення, в якому кожен окремий об’єкт розміщується у своєму шарі.
Графічні примітиви характеризуються своїми властивостями:
колір та товщина контуру;
колір і спосіб заливки внутрішньої області:
однорідна
градієнтна
візерунок
текстура
рисунок
розташування на поверхні екрану;
розмір та форма і т.д.
Складність векторного зображення визначається кількістю графічних примітивів, з яких воно створене. При зберіганні такого зображення у файлі записуються перелік об’єктів зображення і значення їх властивостей. Тому чим більше об’єктів – тим більший розмір файлу цього зображення. Однак навіть для складних векторних малюнків розміри їх файлів зазвичай менші, ніж розміри файлів аналогічних растрових зображень.
Якість зображення у векторній графіці не залежить від масштабу його перегляду.
Векторні графічні зображення створюються за допомогою спеціальних програм та широко використовуються в картографії, мультиплікації, в інженерній графіці, при створенні логотипів, схем, діаграм – там, де важливими є чіткість контурів і можливість збільшувати масштаб зображення без втрати якості. Також об’єкти векторної графіки можна групувати.
Векторна графіка у середовищі Microsoft Word 2007
Створення графічних об’єктів
Текстовий процесор Word 2007 має вбудований векторний графічний редактор, що дає змогу створювати в текстовому документі нескладні векторні зображення. Графічні примітиви, які можна використовувати у Word 2007, поділяються на кілька груп: лінії, основні фігури, фігурні стрілки, блок-схема, виноски, зірки та стрічки. Список відповідних інструментів можна відкрити вибором кнопки «фігури» групи «зображення» на вкладці «вставлення».
У Word 2007 використовується кілька видів ліній – пряма лінія, крива ,сполучна лінія, полілінія і малоьована крива.
Інструменти з груп Основні фігури, Фігурні стрілки, Блок-схема тощо використовуються для створення примітивів, які мають задану геометричну форму. Наприклад, ромб, трикутник, подвійна стрілка, усміхнене обличчя, дуга, місяць тощо.
Особливості малювання фігур:
якщо при малюванні овалу або прямокутника утримувати натиснутою клавішу Shift, то створюватимуться фігури правильної форми – коло або квадрат;
утримання клавіші Shift при побудові ліній і стрілок обмежує кути нахилу величинами, кратними 15°;
малювання фігур при натиснутій клавіші Ctrl здійснюється від центра фігури, що малюється;
якщо потрібно послідовно намалювати кілька об’єктів одного виду, то відповідний інструмент слід вибирати правою кнопкою і зафіксувати режим малювання. Додавши всі потрібні об’єкти, натиснути клавішу Esc.
При створені графічного зображення зручно користуватися сіткою, яка дає змогу регулювати розміри графічних об’єктів, спрощує малювання прямих ліній і вирівнювання об’єктів.
Редагування і форматування графічних об’єктів
Графічні об’єкти можна редагувати і форматувати. Всі ці операції здійснюються для виділених об’єктів. Щоб виділити об’єкт, потрібно вибрати його на зображенні. При наведенні вказівника на об’єкт вказівник змінює свій вигляд на такий
Після вибору об’єкта навколо нього з’являються маркери зміни розмірів, а для деяких графічних об’єктів також і маркер обертання – це спеціальні позначки у вигляді маленьких кругів, які розташовані навколо фігури.
При наведенні вказівника на маркери зміни розмірів він набуває вигляду двосторонньої стрілки. Переміщення маркера приводить до зміни розмірів фігури. Використовуючи маркер обертання, об’єкт можна повернути на довільний кут.
Для деяких фігур існує ще один маркер – маркер зміни форми, який має виглід маленького жовтого ромба. Використовуючи його, можна змінювати зовнішній вигляд фігур, але їх ширина та висота залишаються незмінними.
Інші операції редагування (копіювання, переміщення, видалення) окремих графічних об’єктів або всього зображення здійснюються відомими способами: з використанням Буфера обміну, клавіш клавіатури або перетягуванням.
Для форматування графічних об’єктів зручно користуватися елементами керування тимчасової вкладки Формат, яка з’являється на Стрічці в розділі Засоби малювання при виділенні графічного об’єкта. При виконанні деяких операцій форматування застосовується динамічний перегляд результатів форматування.
мал.2. Вкладка Формат
Використовуючи цю вкладку можна задати стиль фігури, заливку, контур, змінити форму фігури, змінити тінь, об’єм тощо.
Встановлення значень властивостей графічних об’єктів також можна здійснювати в діалоговому вікні Формат авто фігури, яке можна відкрити однойменною командою контекстного меню цього об’єкта. Після того потрібно встановити необхідні значення на вкладках Колір та лінії, Розмір та Розташування цього вікна.
Операції над групою графічних об’єктів
Векторне зображення складається з окремих графічних об’єктів, які можна редагувати та форматувати окремо від інших об’єктів. Якщо деякі операції потрібно виконати не з одним об’єктом, а з кількома, то для прискорення роботи слід виділити групу цих об’єктів і виконати потрібні операції для всіх об’єктів групи одночасно.
Для того щоб група виділених об’єктів сприймалась як єдине ціле, ці об’єкти потрібно згрупувати. Виконання операції групування здійснюється таким чином:
Виділити потрібні графічні об’єкти зображення.
Відкрити на вкладці Формат у групі Упорядкування список Згрупувати.
Вибрати у списку команду Групувати.
За потреби об’єкти можна розгрупувати або перегрупувати у будь-який момент, використавши відповідні команди зі списку Згрупувати.
Упорядкування об’єктів векторного зображення
Над об’єктами або групами об’єктів можна виконувати такі операції: змінювати порядок їх розташування в багатошаровому зображенні, впорядковувати об’єкти на аркуші та полотні, повертати та відображати тощо.
Виконання всіх цих операцій здійснюється з використанням елементів керування групи Упорядкування тимчасової вкладки Формат або відповідними командами контекстного меню графічних об’єктів (розташування в тексті, на передній план, на задній план, обтікання текстом, вирівняти. згрупувати, обернути).
У випадку, коли створене зображення розміщується в текстовому документі, необхідно вказати спосіб обтікання цього малюнка текстом. Є такі види обтікання:
у тексті
навколо рамки
за текстом
перед текстом
Текстові написи на зображенні
Для розміщення текстових написів на графічному зображенні існує кілька способів – текст можна розмістити всередині фігури або створити окремі об’єкти Напис чи WordArt.
У внутрішній області більшості фігур слід у контекстному меню фігури вибрати команду додати текст і ввести його. Якщо повернути або дзеркально відобразити фігуру, напрямок розміщення тексту всередині фігури не буде змінюватися. При виділенні фігури напрямок розташування тексту можна змінити послідовним вибором кнопки Напрямок тексту, яка розташована на вкладці Формат в групі Текст.
Текстовий процесор Word дає змогу вставляти в документи текстові написи з певними графічними властивостями - об’єкти WordArt, які використовуються для художнього оформлення документа.
О’єкти WordArt мають два види властивостей: текстові (шрифт, розмір символів, колір, накреслення) і графічні (розмір зображення, розташування ,заливка, колір ліній, наявність тіні та об’ємних ефектів тощо).
Створення об’єктів WordArt здійснюється за таким алгоритмом:
Вибрати на вкладці Вставлення у групі Текст кнопку WordArt.
Вибрати у наведеному списку потрібний стиль напису.
Установити значення властивостей тексту за допомогою відповідних елементів керування і ввести текст створюваного напису в текстове поле вікна Зміна тексту WordArt.
Вибрати кнопку ОК.
Створений об’єкт WordArt буде розміщено в поточному місці документа. Редагування та форматування і тексту, і графічного об’єкта здійснюється за допомогою елементів керування вкладки Формат.
Галузева структура НАН України у вигляді організаційної діаграми
Microsoft Visio
Microsoft Office Visio — додаток для роботи з бізнесами-діаграмами і технічними діаграмами, що входить в систему Microsoft Office System — дозволяє перетворювати концепції і звичайні бізнес-дані в діаграми. Visio допомагає краще розуміти і пов'язувати важливі дані для вдосконалення процесу прийняття рішень, забезпечити погодженість дій різних підрозділів організації, розширити можливості зв'язку, продемонструвати професіоналізм і зробити гарне враження на аудиторію.
Запуск програми здійснюється подвійним натисканням клавіші миші або кнопкою Enter на іконці програми Visio. Коли програма завантажилася і готова до роботи вона, видає діалогове вікно з назвою New, в якому можна вибрати готовий трафарет блок - схеми і приступити безпосередньо до роботи. Також можна і не вибирати трафарет.
Зовнішній вигляд програми можна підрозділити на 6 частин:
Вікно для редагування зображень. У ньому проводяться всі основні дії, тобто відбувається редагування малюнка.
Палітри інструментів і об'єктів, в тому числі спеціалізованих, для різних завдань. За допомогою всіх цих допоміжних інструментів і відбувається редагування малюнка, а також доопрацювання до найдрібніших подробиць. Наприклад, можна встановити тип лінії, задати початкові і кінцеві положення стрілок, встановити колір шрифту і багато іншого.
Вікно для роботи з трафаретами (якщо воно відкрито).
У цьому вікні можуть бути запропоновані на вибір багато готових блок-схем, щоб відразу вставити готові фігури у вашу роботу.
Меню в якому завжди можна скористатися будь-якою командою не вдаючись до палітр інструментів. Тут також міститься багато важливих налаштувань до цієї програми. Всі панелі та меню взаємопов'язані.
Рядок в якій задається назва поточного файлу, над яким працюють у даний момент.
Рядок стану, в якій при старті вказано стан Ready (готовий).
Вікно для редагування зображень займає найбільший простір на екрані. Воно являє собою візуально лист в клітинку, в якому всі операції по редагуванню. Вікно для редагування перебуває ніби поверх спеціального фону, на якому не можна малювати й робити будь-які дії. Саме вікно має задані обмеження для редагування. Для більш точної побудови навколо вікна редагування є лінійка, вона дозволяє дуже точно розташувати об'єкти на площині і провести розрахунки. Розміри вікна для редагування можуть бути різними за розміром.
Трохи лівіше вікна редагування, розташовується вікно для роботи з трафаретами (якщо це вікно було вибрано за замовчуванням при початковому завантаженні або викликано за допомогою кнопки на панелі інструментів), тут розташовуються готові блок-схеми, фігури, стрілки, зображення і т.д. Для того щоб вихідне зображення в трафареті з'явилося у вікні для редагування потрібно, мишкою перейти у вікно трафарету і вибрати потрібний нам об'єкт. Після того як об'єкт вибрано, встановивши курсор на ньому, ми натиснувши ліву клавішу миші і тримаючи її переносимо це зображення з одного вікна до іншого. Так само як і у вікні для редагування тут присутні смуги прокручування. Так само можна відкрити відразу декілька трафаретів, тоді поруч із кнопкою назви даного трафарету з'являться й інші.
Якщо натиснути правою кнопкою мишки на кнопці назви даного трафарет з'явиться підменю, в якому виробляються додаткові команди.
Команда Activate означає що в даний момент це вікно активно, Float - перетворює меню трафарету в окреме вікно, яке можна або згорнути або закрити (завдяки цій функції можна помітно збільшити розміри для вікна редагування), Switch Sides - дозволяє перенести меню з лівої сторони в праву , Close - закриває меню трафарету. Крім того що можна клацнути мишкою на кнопці денного трафарету, так само можна клацнути і на самому об'єкті в трафареті. У цьому випадку теж з'являється допоміжне меню. Команда Close закриває заданий трафарет, Copy - копіює даний фрагмент, Icons and Names - показує значки і імена до них, Icons Only - показує тільки іконки, Names Only - показує тільки імена іконок, Shape Help - допомога з даного фрагменту. Так само можна самому створювати панелі для трафаретів і заносити туди сподобалися фігури. У процесі роботи написи можуть мати напівпрозорий колір, замість чорного (кольори за замовчуванням для активних додатків).
У спеціальному меню, яке розташовується вище вікна редагування, трафаретів і панелі інструментів можна вибрати різні налаштування для програми. А так само скористатися різними командами замість кнопок на панелі інструментів. Заходячи в кожен розділ даного меню відкривається дуже багато функцій. Перший значок зображує стандартну іконку Visio, у цьому меню відображаються стандартні функції. Причому у вигляді який відкритий не на весь екран, цей значок буде ставитися до піктограми робочого файлу (де вказано ім'я файлу). Команда Відновити - відновлює робочий розмір робочого вікна, Перемістити - дозволяє рухати робоче вікно, Розмір - збільшує або зменшує розміри робочого вікна, Згорнути - згортає робоче вікно в командний рядок, Розгорнути - розгортає робоче вікно на весь екран, Закрити - закриває робоче вікно, Наступне - перехід до іншого файлу (якщо ви працюєте не з одним робочим файлом). Опишемо надалі найголовніші функції всього меню в цілому. У меню File можна побачити такі команди як: New - це створення нового робочого файлу, Open - відкриває готовий файл над яким ви вже працювали, Close - закриває поточний робочий файл (якщо ви не зберегли всі роботу яку ви зробили, то за замовчуванням вам запропонують зберегти вашу роботу), Save - зберегти всі зміни і взагалі все роботу в цілому, Save as - зберегти всі зміни з різними розширеннями (це потрібно для того щоб ваші дані створені у програмі Visio, можна було перенести в інші програми), Save Workspace - збереження робочої версії, Properties - задає властивості даного файлу (ім'я творця, ключові слова , короткий опис і т.д.), Stencils - відкрити у вікні шаблонів ще один шаблон, Page Setup - параметри сторінки, Print Preview - короткий перегляд сторінки перед тим як роздрукувати, Print - друк, Send - відсилає всю вашу роботу електронною поштою, Спеціальне меню яке запам'ятовує з якими останніми 4 робочими файлами ви працювали, Exit - вихід з програми.
У меню Edit можна побачити такі команди як: Undo Line Style - скасувати останню дію, Repeat Line Style - повторити скасовану дію, Cut - вирізати об'єкт (и), Copy Drawing - копіювати всі об'єкти робочого столу (тут також застосовна команда Copy - копіювати один або виділені об'єкти), Paste-вставити скопійований або вирізаний об'єкт (и), Paste Special-спеціальні вставки, Clear - видалення об'єкта, Select All - виділити все, Duplicate - створити дублікат об'єкта, Select Special-спеціальне виділення, Drawing Page - це команда містить у собі 4 налаштування: Properties - параметри сторінки, Size / Scale - розміри, Delete - видалення всіх графічних об'єктів з вікна редагування, Reorder - змінити порядок розташування, Find - пошук, Replace - знаходження і заміна тексту, Go To - перехід до сторінки, Links - посилання, Object - об'єкт.
У меню View знаходяться команди: Last Zoom - останній масштаб зображення, Actual Size - справжній розмір, Page Width - ширина сторінки, Whole Page - ціла сторінка, Zoom - масштаб зображення (змінюється від 50 до 400), Layer Properties - властивості рівня, Rulers - прибрати або включити лінійку , Grid - прибрати або включити сітку на аркуші, Guides - керівництва on / off, Connection Points - показати або прибрати контрольні точки, Page Breaks - розмежувач сторінки, Status Bar - рядок стану, Toolbars - включити або виключити інструментальну панель.
У меню Insert входять команди: Page - параметри сторінки, Field - властивості об'єктів (щодо категорії, полів і формату), Lotus Notes Field - настройка параметрів для системи Lotus Notes, Picture - вставити картинку, Microsoft Graph - вставити діаграму, Object - вставити в Visio особливі об'єкти (малюнки з інших програм, кліпи і т.д.).
Меню Format включає в себе наступні команди: Line - властивості лінії, Corners - кути вигину, Fill - заповнення, Shadow - тінь, Font - тип шрифту і його параметри, Paragraph - опис параграфа, Tabs - позиція табуляції, Text Block - вставити текстовий блок, Style - стиль, Define Styles - параметри стилю, Layer - рівень, Protection - захист (не дозволяє міняти контрольні точки), Double-Click - настройка подвійного клацання миші на об'єкті, Behavior - налаштування програми (діляться на категорії Interaction Style, Selection Highlighting, Resize Behavior), Special - спеціальні параметри об'єкту. У меню Tools входять команди: Spelling - перевірка правопису, Align Shapes - вирівнювання об'єктів (форм) по горизонталі й вертикалі, Distribute Shapes - розподільник форм, Connect Shapes - підключення форм, Center Drawing - установка цента, Update Alignment Box - модифікація виділених форм, Run Add-on - додавання таблиць із заданими параметрами, Color Palette - колірна палітра, Shape Report - форма повідомлень, Protect Document - захист документа (за допомогою пароля), Ruler Grid - установки лінійки та сітки, Snap: Size, Operations - різні дії над об'єктами (комбінування, об'єднання, віднімання і т.д.), Actions - різні операції з лініями і масштабами об'єктів.
Програма Visio є графічним редактором на досить престижному рівні. Вона працює з об'єктами, з малюнками і текстом. Великий вибір трафаретів робить цю програму просто незамінною, якщо ви створюєте блок- схеми. Visio сумісна з багатьма програмами Microsoft Office, це дає імпортувати дані файли в інші програми і вже працювати там. Програма Visio постійно оновлюється. У неї маленькі системні вимоги. Вона може використовуватися як професіоналами так і людьми тільки початківцями.
План-схема навчальної аудиторії №223 19 навч.корпусу НУ «ЛП»
Робота з табличними даними у Microsoft Word
У разі необхідності розмістити інформацію у вигляді стовпців можна застосувати не дише табуляцію, а й таблиці, створені засобами Word. Таблиці дають змогу зробити інформацію більш наочною, краще відображають взаємозв’язки між даними. Структуру готової таблиці можна змінювати, об’єднуючи клітинки, вставляючи та видаляючи стовпці й рядки. Також можна виконувати форматування таблиці, застосовуючи процедуру як до всієї таблиці, так і до певних рядків, стовпців чи клітинок.
Word 2007 представляє великий вибір вже готових варіантів форматування таблиць. Всі вони розташовані на панелі "Стилі таблиць".
Панель "Параметри таблиці" дозволяє встановлювати додаткові параметри форматування на додаток до вже готових стилів.
При створенні нового (зміну існуючого) стилю таблиці, як правило, вказуються такі параметри:
* Ім'я стилю;
* Стиль;
* Стиль, на основі якого створюється новий;
* Вказується частина таблиці, до якої будуть застосовані параметри форматування.
Для доступу до додаткових параметрів налаштування служить кнопка "Формат".
Для налаштування меж таблиці служить кнопка "Межі". З її контекстного меню можна вибрати різні типи меж.
За допомогою кнопки "Заливка" можна змінити колір заливки комірок таблиці.
Інструменти, розташовані на панелі "Намалювати межу", дозволяють додавати / прибирати границю елементів таблиці (об'єднувати, роз'єднувати комірки), а також дозволяють зробити гнучкі настройки меж.
Для вставки і видалення елементів таблиці призначені інструменти панелі "Рядки та стовпці" контекстної стрічки "Макет".
Інструменти панелі "Розмір комірки" дозволяють зробити точні налаштування розмірів для будь-якої комірки таблиці.
Інструменти панелі "Вирівнювання" призначені для вирівнювання тексту в комірках, завдання його напряму і встановлення полів в клітинках.
Іноді таблиця може не вміщатися цілком на одну сторінку. У цьому випадку прийнято на кожній новій сторінці повторювати "шапку" таблиці. Для цього треба виділити рядок (рядки) таблиці, які будуть виступати в якості заголовка. Потім натиснути кнопку "Повторити рядки заголовків" на панелі "Дані".
Сортування таблиці
Сортування застосовують для впорядкування даних таблиці.
Встановіть курсор в тому стовпці, по якому буде проводитися сортування та натисніть кнопку "Сортування" на панелі "Дані".
У вікні "Сортування" при необхідності необхідно ввести додаткові параметри сортування.
Кнопка "Перетворити на текст" на панелі "Дані" перетворює дані таблиці в звичайний текст документа, при цьому треба вказати символи-роздільники.
Для проведення елементарн...
14.03.2012 17:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора