Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Навчальний посібник
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
І ТЕХНОЛОГІЇ
У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ
УСТАНОВАХ
Київ-2007
Навчальний посібник
УДК 004:336.7 ББК 32.973-018.2 3 38
Рецензенти:
Т. І. Лепейко, д.е.н., професор, завідуюча кафедрою менеджменту
Харківського національного економічного університету
В. О. Ф'тапюв, д.т.н., професор кафедри штучного інетекту
Харківського технічного університету радіоелектроніки
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(лист № 14/18.2-1104 від 28 квітня 2006 р.)
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
З 38 Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник. — К.: Професіонал, 2006. — 432 с
ISBN 966-370-042-4
В роботі висвітлені основні поняття нових інформаційних технологій і їх застосування до розв'язування задач, які виникають у діяльності фінансо вих та кредитних установ. Приділена увага інформаційним системам, які ді ють у фінансових та кредитних установах, податкових та страхових органах України. Робота розрахована на студентів економічних факультетів вищих закладів освіти України, а також на практичних працівників фінансових та кредитних установ.
УДК 004:336.7 ББК 32.973-018.2
© Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф., 2007 ISBN 966-370-042-4 © ВД «Професіонал», 2007
ЗМІСТ
Передмова 6
Розділ 1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованого
опрацювання. Фінансова та кредитна системи 8
Фінансово-кредитна інформація та її особливості 8
Структуризация та формалізоване подання
економічної інформації 11
Класифікація та годування економічної інформації 16
Фінансово-кредитна система 19
Розділ 2. Технологічне забезпечення економічних інформаційних систем ..27
Автоматизовані інформаційні системи та їх класифікація 27
Автоматизовані інформаційні технології,
їх розвиток і класифікація 33
2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації
роботи користувача 40
Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення 45
Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації 53
Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації 59
Технологія опрацювання текстової інформації 66
Технологія опрацювання табличної інформації 70
Інтегровані пакети для офісів 74
Системи управління базами даних 77
Інтегровані технології в розподілених системах
опрацювання даних 85
Технологія використання експертних систем 95
Неиромережеві технології у фінансово-економічній діяльності .... 99 Розділ 3. Моделі і методи фінансово-економічних розрахунків 105
3.1. Технологія використання вбудованих функцій EXCEL
для фінансових розрахунків 106
Підбір параметра 107
Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки 128
Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами 135
Диспетчер сценаріїв 150
Розділ 4. Підтримка прийняття фінансових рішень на підприємстві 153
Організаційно-концептуальні та інформаційні засади прийняття фінансових рішень на підприємстві 153
Методологічні проблеми підтримки рішень
з фінансового аналізу 162
Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень 166
Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень 176
Підтримка прийняття рішень із управління інвестиціями
на підприємстві 175
4.6. Проблеми оптимального управління запасами 184
Розділ 5. Державні фінанси 188
Місцеві фінанси 188
Автоматизована система фінансових розрахунків 193
Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків 197
Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах 210
Розділ 6. Автоматизація розрахунків у податковій системі
та в системі страхування 216
6.1. Характеристика податкової системи України
з погляду опрацювання інформації 216
Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки» ...223
Інформаційне забезпечення 228
Зовнішні інформаційні зв'язки 233
Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні 236
Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування» 238
Розділ 7. Банківські процеси і технології 244
7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації
банківських технологій ■. 244
7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих
банківських систем 249
Стадії створення автоматизованих банківських систем 255
Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систему банках 259
7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем ..266 Розділ 8. Автоматизована технологія розв'язування задач
«Операційний день банку» 271
Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку» 272
Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку» 277
Технологія роботи з системою 284
Розділ 9. Інші автоматизовані технології розв'язування банківських задач ... 307
Система обліку та контролю банківських валютних операцій 307
Система «Переказні операції» 314
Автоматизована система ведення банківських договорів 317
Автоматизована система «Облік діяльності філій банку» 321
Система «Автоматизоване опрацювання даних
в обмінному пункті» 324
9.6. Автоматизація фондових технологій
в складі банківської діяльності 331
Розділ 10. Банківські комп'ютерні мережі 335
Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж 335
Корпоративна банківська мережа 339
Спеціалізовані системи «банк-клієнт» 343
Мережа Internet в банківській діяльності 348
Банкомати 355
Міжнародні банківські комп'ютерні мережі 357
Організація розрахунків в системі електронних платежів України 367
Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку 378
Електронні системи обміну банківськими повідомленнями
в Україні 392
Розділ 11. Безпека економічних інформаційних систем 410
Поняття безпеки банківських інформаційних систем 410
Загрози та безпека економічних інформаційних систем 413
Використана література 430
Перехід до ринкових відносин у економіці і науково-технічний про грес прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економіч ного життя українського суспільства останніх досягнень в області ін форматизації. Досягнення Україною високих результатів у економіці і соціальній сфері та завоювання місця повноправного партнера у сві товій економічній системі значною мірою залежать від того, які будуть масштаби використання сучасних інформаційних технологій у всіх сфе рах людської діяльності, а також від того, яку роль будуть відігравати ці технології у підвищенні ефективності суспільної праці. Інформатиза ція в області управління економічними процесами передбачає, перш за все, підвищення продуктивності праці працівників за рахунок зниження співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфіка ції та професійної грамотності зайнятих управлінською діяльністю спе ціалістів. Сфера застосування нових інформаційних технологій на базі персональних електронних обчислювальних машин і різних засобів ко мунікації в економіці досить широка, охоплює різні аспекти, починаючи від забезпечення простих функцій службового листування до системно го аналіз}' та підтримки складних задач прийняття рішень. Персональні комп'ютери, лазерна та оптична техніка, засоби масової інформації і різ ного роду комунікації, включаючи супутниковий зв'язок, дозволяють за кладам, підприємствам, фірмам, організаціям, їх трудовим колективам і окремим спеціалістам одержувати в потрібний час у повному об'ємі всю необхідну інформацію для реалізації своїх професійних, освітніх,
б
культурних і, навіть, побутових інтересів. Інформаційні процеси як ак тивні сили взаємозв'язку всередині і між економічними об'єктами гос подарювання грунтуються на використанні різноманітних технологічних рішень і дають можливість віднести інформацію до розряду найбільш важливих, цінних і вартісних ресурсів, які економлять трудові, матері альні та фінансові ресурси. Нові інформаційні технології на базі персо нальних електронно-обчислювальних машин і різні засоби комунікацій широко застосовуються у фінансовій та банківській діяльності, в повсяк денній практиці фінансових та кредитних установах України. Тому знан ня сучасних інформаційних технологій та їх використання працівника ми трудових колективів необхідна умова успішної роботи фінансових та кредитних закладів. Матеріал пропонованого навчального посібника ґрунтується на лекціях, які автори читають для студентів-економістів, і відповідає державному стандарту освіти України.
7
Зацеркляний M. М., Мельников О. Ф. гиКЭСм
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Розділ 1
ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ
ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОГО
ОПРАЦЮВАННЯ.
ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
Термін «інформація» поширений не лише в усіх галузях науки, а й у повсякденному житті людей. Інформація супроводжує людину на кожно му її кроці. Коли виходити з того, що інформація — це подані певним чи ном повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду люд ської діяльності, то можна розглядати наукову, технічну, економічну, со ціальну, політичну, військову та інші види інформації.
Економічна інформація відображує явища економічного життя суспільства.
Отже, економічна інформація — це сукупність повідомлень еко номічного характеру, які можуть бути зафіксованими, переданими, пере твореними, збереженими та використаними для управління економічним об'єктом та економікою в цілому. Виникають такі повідомлення під час підготовки до виробництва чи надання послуг, а також безпосередньо в кожному із цих процесів. Ці повідомлення супроводжують виробничо-господарську діяльність економічного об'єкту та управління ним.
Усі автоматизовані системи опрацювання інформації працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, які можна фіксувати та опра цьовувати, дістаючи нові дані, які потрібні користувачу для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
Якщо інформація так чи інакше стосується фінансів чи кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансово-кредитною
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
інформацією. А оскільки фінанси та кредити — це елементи економіки, то й фінансово-кредитна інформація є частиною економічної інформації.
Зупинимося на особливостях і характерних рисах економічної ін формації, які враховуються при її опрацюванні.
Важливою особливістю економічної інформації (а також фінан сово-кредитної інформації) є те, що вона відображає діяльність еконо мічного об'єкту за допомогою системи числових показників, має дис кретну форму подання, може розміщуватися на матеріальних носіях і зображується здебільшого в алфавітно-цифровому вигляді. Отже, еко номічна інформація потребує насамперед арифметичного та логічного опрацювання (впорядкування, вибірку, агрегування тощо), причому пе реважають логічні операції, що ж до арифметичних, то вони зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій (додавання, віднімання, ді лення, множення).
Економічна інформація характеризується тим, що її доводиться три валий час зберігати та накопичувати у великих обсягах, а також повто рюваністю та циклічністю її виникнення і опрацювання. Крім того, по чаткові дані для економічної інформації виникають у багатьох низових точках економічного об'єкту, а тому існує проблема її збирання.
Економічна інформація характеризується також стадіями виникнен ня; технологією опрацювання даних; способом передавання; мірою ста більності; участю в реалізації функцій управління.
За стадіями виникнення розрізняється інформація первинна та вто ринна, або похідна. Первинна інформація виникає безпосередньо в ре зультаті виробничо-господарської діяльності економічного об'єкту. Вторинна інформація створюється опрацюванням первинної, або пер винної і вторинної, або лише вторинної.
За технологією опрацювання економічна інформація ділиться на вхідну, проміжну та вихідну.
Вхідна інформація — це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які над ходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв'я зуванні розглядуваної задачі. Тобто вхідною інформацією (даними) може бути як первинна, так і вторинна інформація.
9
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Вихідна інформація є результатом розв'язування задачі із перетво рення вхідних даних. Вона видається безпосередньо юристувачеві або передається до інших систем.
Під час опрацювання вхідних даних утворюється проміжна інформація, яка призначена не для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. Наприклад, показує кількість опрацьованих об'єктів, етап опрацювання тощо.
За способом передавання розрізняють інформацію, яка передаєть ся кур'єром, поштою, телефоном, телетайпом, факсом, каналами зв'язку. Спосіб передавання інформації часто визначає і форму її подання.
За мірою стабільності використання та зберігання економічна ін формація ділиться на сталу, умовно сталу (якщо поновлення за період зберігання становить не більше 10 %), та змінну.
Стала та умовно стала — це, як правило, нормативно-довідкова ін формація. Завдяки зберіганню останньої є можливість її багаторазового використання у процесі автоматизованого опрацювання при одноразовому введенні. А це, в свою чергу, дає можливість скоротити обсяги введення.
За участю у функціях управління розрізняють інформацію:
фактичну, яка відображає події, що вже сталися (що було);
планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися);
нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає об меження під час розв'язування задач;
довідкову, яка надається користувачеві до відома (дата, ім'я тощо). Особливості економічної інформації враховують, організовуючи
та реалізуючи її опрацювання. Вимірюють економічну інформацію в таких одиницях:
натуральних — число повідомлень, документів, рядків, показни ків, слів, символів;
телеграфних — біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти тощо.
Натуральні одиниці використовуються при опрацюванні інформації людиною, а телеграфні — під час організації машинного, зокрема авто матизованого та автоматичного опрацювання.
У фінансово-кредитних установах економічна інформація має свій специфічний зміст, оскільки зв 'язана із роботою установ із обслуговування клієнтів, впливаючи на економічні показники останніх.
10
Розділ 1
ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
Водночас фінансово-кредитна установа не може функціонувати без управління власною діяльністю. Тому такій установі потрібна власна економічна інформація, яка використовується для прогнозування, пла нування, обліку, контролю, аналізу та регулювання її діяльності. Згідно з цим у фінансово-кредитних установах потрібно розрізняти власну еко номічну інформацію, пов'язану з діяльністю установи, та інформацію, яка стосується обслуговуваної клієнтури.
Фінансово-кредитну інформацію не можна обмежувати інформацією, яка циркулює тільки у фінансово-кредитних установах, оскільки фінансо во-кредитна інформація як різновид (підмножина) економічної інформації, виділена за певною ознакою, може характеризувати діяльність не лише фі нансово-кредитних установ, а й інших структурних елементів економіки.
На практиці фінансова та кредитна інформація часто використову ються автономно, оскільки категорії фінансів і кредиту порівняно само стійні. Фінансова інформація домінує у фінансових органах і установах, а кредитна — у банках та інших кредитних установах.
1.2 С тру кту риза ція та формалізоване подання економічної інформації
Структуру економічної інформації утворюють конкретні інформа ційні сукупності, які мають певний зміст. Структура фінансово-кредит ної інформації як різновиду економічної інформації така сама, як і решти її різновидів. Опрацьовується не економічна інформація взагалі, а її кон кретні структурні сукупності.
Структурні побудови економічної інформації можуть бути різними, але пріоритет надається ієрархічному принципу виділення інформацій них сукупностей.
Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вва жати всю інформаційну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, під приємство, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу. Така мно жина ділиться на структурні одиниці нижчого рангу, і так триває доти, поки не досягнуться неподільні (атомарні) одиниці. Такими в економічній інформації є реквізити. Отже, саме вони є мінімальними структурними су купностями економічної інформації, які мають певний економічний зміст.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ/ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Будь-який об'єкт (явище, процес і т. д.) має певні особливості та ха рактеристики, які притаманні лише йому і які виділяють його серед йому подібних. Наприклад, для виробу такими властивостями є його ціна, га баритні розміри, маса, потужність тощо. Характеристиками банківської установи є, зокрема, її статутний фонд, кількість клієнтів, послуги, які нею надаються, тощо.
Усі ці властивості відображаються за допомогою змінних вели чин — реквізитів, або елементарних структурних одиниць економічної інформації.
За формою реквізит є сукупністю символів — знаків чи цифр, — яка повністю відображає певні властивості об'єкта. Реквізит є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної су купності. Подальший поділ реквізиту на менші складові порушує його зв'язок із певною властивістю об'єкта — тією, яку він відображає.
При автоматизованому опрацюванні даних часто вживаються си ноніми поняття «реквізит»: «елемент даних», «поле», «терм», «ознака», «атрибут», «змінна» і т. п. Далі здебільшого використовуються терміни «атрибут» і «змінна».
Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), зна ченням і структурою.
Ім'я реквізиту є його однозначним означенням. При автоматизова ному опрацюванні частіше використовується скорочене ім'я реквізиту — ідентифікатор. Він також однозначно визначає реквізит і, як правило, є набором знаків і символів, який має обмеження за алфавітом, довжиною тощо, що їх накладають застосовувані технічні та програмні засоби.
Крім того, аби формули та алгоритми опрацювання інформації мож на було задавати чи публікувати, для реквізитів вводяться літерно-циф рові позначення, заздалегідь визначені у мові.
Значення реквізиту застосовуються для задания відповідної конкрет ної властивості об'єкта. Структура реквізиту — це спосіб задания його зна чень, який визначається довжиною, типом і форматом подання значень.
Довжина реквізиту є числом знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою і змінною.
Тип реквізиту визначається властивостями об'єкта, які він може ві дображати. Розглядаються числові, текстові та логічні типи.
12
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
Реквізити числового типу характеризують кількісні властивості об' єкта, які дістаються в результаті обчислень чи вимірювань, тобто зна чення таких реквізитів задаються в числовій формі.
Реквізити числового типу називаються реквізитами-основами, або кількісними атрибутами.
Реквізити текстового типу виражають, як правило, якісні властивос ті і характеризують обставини, за яких відбувається той чи інший процес або дісталися ті чи інші значення кількісних атрибутів. Вони називають ся реквізигами-ознаками, або якісними атрибутами.
Реквізити логічного типу, або бульові, набувають лише двох зна чень: «істина» та «хибність». Вони відображають властивості об'єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи.
Між структурними одиницями найвищого і найнижчого рангів іс нують інші структурні елементи.
Складна структурна одиниця економічної інформації, утворена з декількох реквізитів, які дають кількісну і якісну або лише якісну харак теристику об'єкта чи процесу, називається повідомленням. Вона може набувати різних форм, зокрема, подаватися у вигляді показника і доку мента. Складна структурна одиниця економічної інформації, утворена з одного реквізит-основи та одного чи декількох якісних атрибутів, зв'я заних із ним логічно, є показником.
Показник завжди є повідомленням, але не кожне повідомлення є показником. Показник охоплює реквізит-основу і реквізити-ознаки, дає змогу характеризувати економічне явище як з кількісного, так і з якісного боку. В економіці роль показників надзвичайно велика, і їх можна вва жати головними структурними одиницями економічної інформації.
Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, об'єднані спільним змістом, утворюють інформаційний масив.
До основних елементів інформаційного масиву належать записи, під якими розуміються значення однієї позиції масиву. Записи є тими елементами масиву, якими здебільшого оперує користувач під час ро боти з ним. Множина однорідних показників (документів) є відповідним інформаційним масивом.
Запис масиву характеризується переліком і послідовністю роз міщення реквізитів (атрибутів), які входять до нього. Довжина запису Дорівнює сумі довжин зазначених атрибутів.
ІЗ
Зацєркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Інформаційний масив як сукупність записів характеризується та кож ідентифікатором. Останній присвоюється масиву при його створенні і використовується для його відшукування та роботи з ним.
Записи в масиві можуть впорядковуватися за зростанням або спа данням значень відповідних атрибутів чи їх комбінацій. Такі атрибути називаються ключовими, або «ключами впорядкування» масиву. Кожний запис у масиві визначається своїм місцем у ньому або значеннями від повідних атрибутів.
Отже, задавши ідентифікатор масиву, структуру його запису та клю чові атрибути, повністю визначають масив як інформаційну одиницю.
Зауважимо, що фіксування економічної інформації у документах, на магнітних дисках, стрічках чи інших носіях також супроводжується її структуризацією. В залежності від використовуваних засобів чи принци пів автоматизованого опрацювання інформації, від мов програмування, можуть створюватися та виділятися певні структурні елементи інформа ції, а саме: бази даних, інформаційний фонд, каталоги та словники даних, файли даних (інформаційні, програмні, текстові), матриці, таблиці тощо.
Зазначимо також, що в конкретній управлінській діяльності (пла нування, бухгалтерський облік і т. п.) застосовуються різні специфічні ін формаційні структури, подані у відповідній формі (планові завдання, об лікова, звітна документація тощо).
Із впровадженням діалогового режиму спілкування людини та ком п'ютера зв'язане виникнення таких структур інформації, як меню-стовп-чики, меню-рядки, екранні таблиці, вікна тощо, які притаманні і ручному опрацюванню інформації.
Отже, залежно від мети та методів організації даних до структури-зації економічної інформації можливі різні підходи. Проте незалежно від цього аналіз і синтез економічної інформації взаємозв'язані і базуються на утворених структурних одиницях, оскільки аналізувати можна лише те, що виділяється.
При автоматизованому опрацюванні економічної інформації за до помогою ЕОМ важливого значення набуває формалізація подання еко номічної інформації, її структурних утворень та перетворень. Іншими словами, для використання ЕОМ необхідно формалізувати подання інфор маційних структур (атрибутів, повідомлень, показників, інформаційних
14
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНАІНФОРШЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
масивів) та їх перетворень, тобто задати алгоритми, згідно з якими діс таються показники чи інші структурні одиниці вихідних повідомлень.
Оскільки реквізит є основним і неподільним елементом економіч ної інформації, то перед початком автоматизованого опрацювання да них, необхідно формалізовано подати реквізити. Це виконується зде більшого з використанням таблиць із такими графами: «Назва реквізи ту», «Позначення», «Тип», «Довжина», «Кількість знаків після коми», «Ідентифікатор» тощо.
Якщо реквізитам присвоїти значення, яких вони можуть набувати, та присвоїти їм відповідні ідентифікатори, то стане можливим машинне по дання інформації, її введення в ЕОМ, а отже, і її машинне опрацювання.
Будь-яка інформація, зокрема й економічна, потребує матеріалізова ного подання, тобто вона має бути якось і на чомусь зафіксованою.
Розрізняють первинне і вторинне подання інформації. Записування даних, які вже пройшли первинну реєстрацію, є їх вторинним поданням.
Обчислювальна техніка, безумовно, потребує певного подання ін формації, а отже, декількох етапів роботи з даними: підготовки їх для введення в ЕОМ, самого введення, фіксування та зберігання в ЕОМ, ви ведення результатів опрацювання.
Досі найпоширенішою є реєстрація економічної інформації на па перовій основі у формі документа (паперовий документ). Особливу роль відкрають первинні документи, в яких виконується первинна реєстрація (фіксація) інформації. Складання первинних документів — робота вель ми відповідальна і трудомістка, оскільки спочатку потрібно «спіймати» й сприйняти інформацію, а потім зафіксувати її в документі на носіях.
Документ, зокрема первинний, виконує дві функції: носія інформа ції та юридичного акта правильності, обґрунтованості, законності ви конаних дій (фінансових, виробничих і т. п.).
Зауважимо, що первинними документами можуть бути які за вгодно носії інформації, причому трудомісткість їх заповнення і від повідальність за виконання відповідних дій мало залежить від форми носія. І сьогодні працівники, які заповнюють первинні документи, від повідають за їх правильне заповнення і оформлення. Скажімо, у бан ку під час роботи з клієнтами правильність оформлення паперового до кумента оператор засвідчує своїм підписом, а в разі автоматизованого
15
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
режиму роботи — персональним ідентифікаційним номером — елек тронним підписом.
Носіями інформації є технічні засоби, такі як ЕОМ і спеціалізова ні технічні засоби відображення інформації. Особливо велике значен ня мають дисплейні засоби, роль яких дедалі зростає з використанням персональних комп'ютерів і діалогового режиму опрацювання. Якщо у великих ЕОМ на дисплеях, як правило, відображався результат опра цювання або режим роботи ЕОМ, то на дисплеях персональних комп'ю терів може відображатися повний технологічний процес розв'язування задачі, починаючи із введення первинних даних і закінчуючи видачею проміжних і результуючих даних.
Нині з'являються численні нові види носіїв і, відповідно, нові спо соби подання інформації. Так, у банківській справі застосовуються маг нітні картки та смарт-картки. Інформація, записана на таких картках, якщо вони використовуються як електронні гаманці, має вартість у бук вальному розумінні цього слова.
1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
Для забезпечення організації та формалізованого подання економіч ної інформації, її пошуку і опрацювання, а також для скорочення обсягів опрацьованих даних потрібна її попередня класифікація та кодування.
Класифікація — це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно певному методу чи правилу. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації.
Об'єкт класифікації — це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, ознаки класифікації, за якими класифікують ся об'єкти.
До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна та змішана.
Ієрархічна система класифікації — це система, в якій поділ мно жини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно зада ним ознакам. Тобто первинна множина об'єктів спочатку ділиться на
16
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
підмножини, утворені за однією ознакою, яка може набувати різних зна чень. Далі кожна одержана підмножина ділиться на групи за значення ми наступної ознаки. Ці групи, в свою чергу, діляться на підгрупи за наступними ознаками і т. д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина, а отже, і об'єкт належить лише одній вищій множині.
При використанні ієрархічного методу класифікації для віднесен ня конкретного об'єкта класифікації лише до одного класифікаційного угрупування необхідно дотримуватись таких правил: • поділ кожного угрупування виконується лише за однією основною
ознакою;
одержані на кожному рівні класифікації угрупування не повинні
повторюватися;
класифікація виконується так, аби сума частин утворювала мно жину, яка ділиться.
Ієрархічна система класифікації характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини, або, що те саме, кількістю заданих ознак класифікації. Ієрархічній системі класифікації притаман ні простота, наочність, логічність побудови, пристосованість до ручного опрацювання. Проте ця система не позбавлена недоліків. Насамперед це жорсткість структури, зв'язана з фіксованістю ознак і порядком їх роз міщення, складністю включення нових ознак, необхідністю великого ре зерву для розміщення нових об'єктів.
Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угрупування). Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, яка є списком значень певної ознаки класифікації. Отже, система класифікації може бути по даною переліком незалежних фасет (списків), які містять значення ознак класифікації. Множинний опис об'єктів техніко-економічної інформації виконується формулою, яка утворюється з послідовності ознак класи фікації, що використовуються в задачі. Кількість фасетних формул ви значається можливим поєднанням ознак. Для кожної фасетної формули можна утворити ієрархічну класифікацію, в якій на кожному рівні по ділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а по слідовність ознак визначається фасетною формулою.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести нетрадиційність і складність її використання в разі ручного опрацювання інформації і недостатньо по вне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбіна цій фасет не мають практичного застосування.
Змішана система класифікації передбачає використання обох що йно згаданих систем.
Зауважимо, що в ієрархічній системі класифікації на будь-якому рівні підмножини елементів не повинні перетинатися, а сума елементів усіх множин кожного рівня дорівнює кількості елементів первинної (по чаткової) множини. Для фасетної класифікації це не є обов'язковим, а отже, сума елементів підмножин може бути більшою за кількість еле ментів початкової множини. Для фасетної системи обов'язковим є не по вторюваність ознак.
Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги:
бути достатньо містким і повним;
характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою гли биною (кількість ознак має бути виправданою);
гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури);
забезпечувати розв'язування всіх задач;
характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифіка ційних ознак.
У процесі кодування об'єктам класифікації та їх групам присвою ються цифрові, літерні або цифрово-літерні позначення — коди. Отже, код — це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначен ня об'єктів класифікації та їх класифікаційних угрупувань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів кла сифікації даної множини є системою кодування.
Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду — це сукупність знаків, які використовуються для його створення. Основа коду — це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому.
18
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
Алфавіт і основа коду, якщо задано структуру, визначають місткість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодованими цим кодом без порушення його структури.
Існують чотири системи кодування економічної інформації.
1. Порядкова, або реєстраційна, система створення коду з чисел на турального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа 0, 1,..., 9; основа коду дорівнює 10. Місткість коду А, коли задано його до вжину /, визначається формулою:
А= 10 х l
Серійно-порядкова система створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій кодів за об'єктами з однаковими ознаками.
Послідовний метод побудови коду з використанням кодів послі довно розміщених класифікаційних угрупувань, одержаних у ре зультаті застосування ієрархічної системи класифікації.
Паралельний метод утворення коду .з кодів незалежних угрупу вань, одержаних із використанням фасетної класифікації.
Поряд із кодуванням економічної інформації застосовується шиф рування, але не з метою спростити її опрацювання (шифрування як тех нологічна операція в цілому ускладнює процес опрацювання і збільшує загальні витрати часу за рахунок операцій шифрування і розшифруван ня), а для того, аби приховати зміст інформації.
Зібранням кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угру пувань є класифікатор. Позиція класифікатора містить, як правило, на йменування об'єкта і його код.
Кожний класифікатор має своє призначення та сферу дії. Класифікатори за сферою дії діляться на:
а) особисті — особистого користування;
б) локальні — використовуються під час розв'язування задачі чи комплексу задач;
в) галузеві — використовуються в установах та на підприємствах од нієї галузі;
г) загальнодержавні — обов'язкові для використання в усіх уста новах та на підприємствах держави.
19
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ УФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХУСТАНОВАХ
На рівні держави існує «Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації. Основні положення» (ГОСТ 6.01.1-87). Вона містить комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-еко номічної інформації, автоматизовану систему їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення.
1.4. Фінансово-кредитна система
Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьо му реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей.
Фінанси є досить складним багатоплановим суспільним явищем, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь-яке інше явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення та деталізації.
Фінанси мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб' єктами фінансових відносин. Ці потоки — їх характер і форми, спря мованість і обсяги — виступають предметом практичної фінансової ді яльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що вони відобра жають ті чи інші грошові потоки, а саме — рух створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту (ВВП), тобто обмінні й розподільчі від носини. Від налагодженості цих відносин залежить ефективність еко номічної системи і розвиток суспільства.
До характерних ознак фінансів належать:
обмінно-розподільчий характер;
рух вартості від одного суб'єкта до іншого;
грошова форма відносин;
формування доходів і здійснення видатків;
еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу.
Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормаль ної життєдіяльності. Зокрема, фінанси:
• забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фі зичних осіб та держави;
20
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим непе рервність відтворення виробництва;
здійснюють перерозподіл доходів між галузями, регіонами, со ціальними прошарками населення, окремими юридичними і фі зичними особами;
впливають на інтереси суб'єктів розподільчих відносин і регулю ють різні напрямки соціально-економічного розвитку;
відіграють провідну роль у системі економічних методів управ ління економікою країни;
утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер сус пільства;
забезпечують всеохоплюючий контроль за суб'єктами обмінно-розподільчих відносин при формуванні і використанні фінансових ресурсів.
Фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток здійснюєть ся через фінансово-кредитний механізм, який відображає напрямки, ха рактер та сутність функціонування фінансів у суспільстві. Отже, фінан сово-кредитний механізм — це сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток сус пільства (рис. 1.1).
Дія фінансово-кредитного механізму на соціально-економічний роз виток має кількісну і якісну визначеність. Кількісна визначеність прояв ляється сумою фінансових ресурсів, які виділяються на ті чи інші цілі. Це первинна основа функціонування фінансово-кредитного механізму. Без відповідних асигнувань і кредитів неможливе розв'язування жодного за вдання суспільного розвитку. Але само по собі виділення ресурсів ще не гарантує розв'язування тієї чи іншої конкретної задачі. Надзвичайно важ ливо, яким чином здійснюється формування ресурсів, якими каналами і в яких формах вони виділяються і використовуються. Ця сторона ха рактеризує якісну визначеність фінансово-кредитного механізму.
При єдиній суті обмінно-розподільчих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки та особливості.
Виділення форм фінансових відносин характеризує відносне від окремлення певних складових фінансів. Сукупність цих складових
21
22
Рис. 1.1
Структура фінансово-кредитного механізму
Рис. 1.2
Внутрішня будова національної фінансової системи
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
визначається терміном «фінансова система». Як і будь-яка інша система, вона є не простим набором окремих елементів, а сукупністю взаємозв'я заних елементів, які мають однорідні ознаки.
Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою бу довою і організаційною структурою.
За внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми і методи розподілу та перерозподілу ВВП.
За організаційною структурою фінансова система є сукупністю фі нансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.
Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової сис теми проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця кон центрації фінансових ресурсів (рис. 1.2).
Кожна сфера фінансової системи має відповідне призначення і спе цифічні ознаки.
Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. Вони виступають базовою основою всієї фі нансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП.
Діяльність суб'єктів господарювання залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами. Це, в свою чергу, визначається масою одержа них доходів та рівнем їх вилучення і надходження системою зовнішніх фінансових відносин. Мета господарської діяльності — виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг. Мета фінансової діяльнос ті — одержання прибутку.
Фінансова діяльність суб'єктів господарювання регулюється за конодавчо для взаємовідносин із державою, на підставі угод із іншими суб'єктами, в основі яких знаходяться інтереси підприємства, та ста тутними документами.
Державні фінанси характеризують державну централізацію фі нансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Це основна сфера перерозподілу ВВП і тому всі суб'єкти розподільчих відносин заінтересовані в її оптимальності. Оптимальність означає, що рівень централізації, з одного боку, повинний забезпечувати державу достат німи коштами і не підривати фінансову базу суб'єктів господарювання, а міра перерозподілу, з іншого боку, визначає як достатній вплив на
24
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
пропорції соціально-економічного розвитку, так і на уникнення «утри манс...
14.03.2012 17:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора