І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Навчальний посібник
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ  Київ-2007 Навчальний посібник УДК 004:336.7 ББК 32.973-018.2 3 38 Рецензенти: Т. І. Лепейко, д.е.н., професор, завідуюча кафедрою менеджменту Харківського національного економічного університету В. О. Ф'тапюв, д.т.н., професор кафедри штучного інетекту Харківського технічного університету радіоелектроніки Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1104 від 28 квітня 2006 р.) Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. З 38 Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник. — К.: Професіонал, 2006. — 432 с ISBN 966-370-042-4 В роботі висвітлені основні поняття нових інформаційних технологій і їх застосування до розв'язування задач, які виникають у діяльності фінансових та кредитних установ. Приділена увага інформаційним системам, які діють у фінансових та кредитних установах, податкових та страхових органах України. Робота розрахована на студентів економічних факультетів вищих закладів освіти України, а також на практичних працівників фінансових та кредитних установ. УДК 004:336.7 ББК 32.973-018.2 © Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф., 2007 ISBN 966-370-042-4 © ВД «Професіонал», 2007 ЗМІСТ Передмова 6 Розділ 1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованого опрацювання. Фінансова та кредитна системи 8 Фінансово-кредитна інформація та її особливості 8 Структуризация та формалізоване подання економічної інформації 11 Класифікація та годування економічної інформації 16 Фінансово-кредитна система 19 Розділ 2. Технологічне забезпечення економічних інформаційних систем ..27 Автоматизовані інформаційні системи та їх класифікація 27 Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація 33 2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача 40 Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення 45 Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації 53 Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації 59 Технологія опрацювання текстової інформації 66 Технологія опрацювання табличної інформації 70 Інтегровані пакети для офісів 74 Системи управління базами даних 77 Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних 85 Технологія використання експертних систем 95 Неиромережеві технології у фінансово-економічній діяльності .... 99 Розділ 3. Моделі і методи фінансово-економічних розрахунків 105 3.1. Технологія використання вбудованих функцій EXCEL для фінансових розрахунків 106 Підбір параметра 107 Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки 128 Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами 135 Диспетчер сценаріїв 150 Розділ 4. Підтримка прийняття фінансових рішень на підприємстві 153 Організаційно-концептуальні та інформаційні засади прийняття фінансових рішень на підприємстві 153 Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу 162 Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень 166 Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень 176 Підтримка прийняття рішень із управління інвестиціями на підприємстві 175 4.6. Проблеми оптимального управління запасами 184 Розділ 5. Державні фінанси 188 Місцеві фінанси 188 Автоматизована система фінансових розрахунків 193 Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків 197 Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах 210 Розділ 6. Автоматизація розрахунків у податковій системі та в системі страхування 216 6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації 216 Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки» ...223 Інформаційне забезпечення 228 Зовнішні інформаційні зв'язки 233 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні 236 Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування» 238 Розділ 7. Банківські процеси і технології 244 7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій ■. 244 7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем 249 Стадії створення автоматизованих банківських систем 255 Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систему банках 259 7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем ..266 Розділ 8. Автоматизована технологія розв'язування задач «Операційний день банку» 271 Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку» 272 Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку» 277 Технологія роботи з системою 284 Розділ 9. Інші автоматизовані технології розв'язування банківських задач ... 307 Система обліку та контролю банківських валютних операцій 307 Система «Переказні операції» 314 Автоматизована система ведення банківських договорів 317 Автоматизована система «Облік діяльності філій банку» 321 Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті» 324 9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності 331 Розділ 10. Банківські комп'ютерні мережі 335 Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж 335 Корпоративна банківська мережа 339 Спеціалізовані системи «банк-клієнт» 343 Мережа Internet в банківській діяльності 348 Банкомати 355 Міжнародні банківські комп'ютерні мережі 357 Організація розрахунків в системі електронних платежів України 367 Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку 378 Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні 392 Розділ 11. Безпека економічних інформаційних систем 410 Поняття безпеки банківських інформаційних систем 410 Загрози та безпека економічних інформаційних систем 413 Використана література 430  Перехід до ринкових відносин у економіці і науково-технічний прогрес прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економічного життя українського суспільства останніх досягнень в області інформатизації. Досягнення Україною високих результатів у економіці і соціальній сфері та завоювання місця повноправного партнера у світовій економічній системі значною мірою залежать від того, які будуть масштаби використання сучасних інформаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, а також від того, яку роль будуть відігравати ці технології у підвищенні ефективності суспільної праці. Інформатизація в області управління економічними процесами передбачає, перш за все, підвищення продуктивності праці працівників за рахунок зниження співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфікації та професійної грамотності зайнятих управлінською діяльністю спеціалістів. Сфера застосування нових інформаційних технологій на базі персональних електронних обчислювальних машин і різних засобів комунікації в економіці досить широка, охоплює різні аспекти, починаючи від забезпечення простих функцій службового листування до системного аналіз}' та підтримки складних задач прийняття рішень. Персональні комп'ютери, лазерна та оптична техніка, засоби масової інформації і різного роду комунікації, включаючи супутниковий зв'язок, дозволяють закладам, підприємствам, фірмам, організаціям, їх трудовим колективам і окремим спеціалістам одержувати в потрібний час у повному об'ємі всю необхідну інформацію для реалізації своїх професійних, освітніх, б культурних і, навіть, побутових інтересів. Інформаційні процеси як активні сили взаємозв'язку всередині і між економічними об'єктами господарювання грунтуються на використанні різноманітних технологічних рішень і дають можливість віднести інформацію до розряду найбільш важливих, цінних і вартісних ресурсів, які економлять трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Нові інформаційні технології на базі персональних електронно-обчислювальних машин і різні засоби комунікацій широко застосовуються у фінансовій та банківській діяльності, в повсякденній практиці фінансових та кредитних установах України. Тому знання сучасних інформаційних технологій та їх використання працівниками трудових колективів необхідна умова успішної роботи фінансових та кредитних закладів. Матеріал пропонованого навчального посібника ґрунтується на лекціях, які автори читають для студентів-економістів, і відповідає державному стандарту освіти України. 7 Зацеркляний M. М., Мельников О. Ф. гиКЭСм ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОПРАЦЮВАННЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ 1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості Термін «інформація» поширений не лише в усіх галузях науки, а й у повсякденному житті людей. Інформація супроводжує людину на кожному її кроці. Коли виходити з того, що інформація — це подані певним чином повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду людської діяльності, то можна розглядати наукову, технічну, економічну, соціальну, політичну, військову та інші види інформації. Економічна інформація відображує явища економічного життя суспільства. Отже, економічна інформація — це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксованими, переданими, перетвореними, збереженими та використаними для управління економічним об'єктом та економікою в цілому. Виникають такі повідомлення під час підготовки до виробництва чи надання послуг, а також безпосередньо в кожному із цих процесів. Ці повідомлення супроводжують виробничо-господарську діяльність економічного об'єкту та управління ним. Усі автоматизовані системи опрацювання інформації працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, які можна фіксувати та опрацьовувати, дістаючи нові дані, які потрібні користувачу для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Якщо інформація так чи інакше стосується фінансів чи кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансово-кредитною  Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ інформацією. А оскільки фінанси та кредити — це елементи економіки, то й фінансово-кредитна інформація є частиною економічної інформації. Зупинимося на особливостях і характерних рисах економічної інформації, які враховуються при її опрацюванні. Важливою особливістю економічної інформації (а також фінансово-кредитної інформації) є те, що вона відображає діяльність економічного об'єкту за допомогою системи числових показників, має дискретну форму подання, може розміщуватися на матеріальних носіях і зображується здебільшого в алфавітно-цифровому вигляді. Отже, економічна інформація потребує насамперед арифметичного та логічного опрацювання (впорядкування, вибірку, агрегування тощо), причому переважають логічні операції, що ж до арифметичних, то вони зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій (додавання, віднімання, ділення, множення). Економічна інформація характеризується тим, що її доводиться тривалий час зберігати та накопичувати у великих обсягах, а також повторюваністю та циклічністю її виникнення і опрацювання. Крім того, початкові дані для економічної інформації виникають у багатьох низових точках економічного об'єкту, а тому існує проблема її збирання. Економічна інформація характеризується також стадіями виникнення; технологією опрацювання даних; способом передавання; мірою стабільності; участю в реалізації функцій управління. За стадіями виникнення розрізняється інформація первинна та вторинна, або похідна. Первинна інформація виникає безпосередньо в результаті виробничо-господарської діяльності економічного об'єкту. Вторинна інформація створюється опрацюванням первинної, або первинної і вторинної, або лише вторинної. За технологією опрацювання економічна інформація ділиться на вхідну, проміжну та вихідну. Вхідна інформація — це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які надходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв'язуванні розглядуваної задачі. Тобто вхідною інформацією (даними) може бути як первинна, так і вторинна інформація. 9  Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Вихідна інформація є результатом розв'язування задачі із перетворення вхідних даних. Вона видається безпосередньо юристувачеві або передається до інших систем. Під час опрацювання вхідних даних утворюється проміжна інформація, яка призначена не для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. Наприклад, показує кількість опрацьованих об'єктів, етап опрацювання тощо. За способом передавання розрізняють інформацію, яка передається кур'єром, поштою, телефоном, телетайпом, факсом, каналами зв'язку. Спосіб передавання інформації часто визначає і форму її подання. За мірою стабільності використання та зберігання економічна інформація ділиться на сталу, умовно сталу (якщо поновлення за період зберігання становить не більше 10 %), та змінну. Стала та умовно стала — це, як правило, нормативно-довідкова інформація. Завдяки зберіганню останньої є можливість її багаторазового використання у процесі автоматизованого опрацювання при одноразовому введенні. А це, в свою чергу, дає можливість скоротити обсяги введення. За участю у функціях управління розрізняють інформацію: фактичну, яка відображає події, що вже сталися (що було); планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися); нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає обмеження під час розв'язування задач; довідкову, яка надається користувачеві до відома (дата, ім'я тощо). Особливості економічної інформації враховують, організовуючи та реалізуючи її опрацювання. Вимірюють економічну інформацію в таких одиницях: натуральних — число повідомлень, документів, рядків, показників, слів, символів; телеграфних — біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти тощо. Натуральні одиниці використовуються при опрацюванні інформації людиною, а телеграфні — під час організації машинного, зокрема автоматизованого та автоматичного опрацювання. У фінансово-кредитних установах економічна інформація має свій специфічний зміст, оскільки зв 'язана із роботою установ із обслуговування клієнтів, впливаючи на економічні показники останніх. 10 Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ Водночас фінансово-кредитна установа не може функціонувати без управління власною діяльністю. Тому такій установі потрібна власна економічна інформація, яка використовується для прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу та регулювання її діяльності. Згідно з цим у фінансово-кредитних установах потрібно розрізняти власну економічну інформацію, пов'язану з діяльністю установи, та інформацію, яка стосується обслуговуваної клієнтури. Фінансово-кредитну інформацію не можна обмежувати інформацією, яка циркулює тільки у фінансово-кредитних установах, оскільки фінансово-кредитна інформація як різновид (підмножина) економічної інформації, виділена за певною ознакою, може характеризувати діяльність не лише фінансово-кредитних установ, а й інших структурних елементів економіки. На практиці фінансова та кредитна інформація часто використовуються автономно, оскільки категорії фінансів і кредиту порівняно самостійні. Фінансова інформація домінує у фінансових органах і установах, а кредитна — у банках та інших кредитних установах. 1.2 С тру кту риза ція та формалізоване подання економічної інформації Структуру економічної інформації утворюють конкретні інформаційні сукупності, які мають певний зміст. Структура фінансово-кредитної інформації як різновиду економічної інформації така сама, як і решти її різновидів. Опрацьовується не економічна інформація взагалі, а її конкретні структурні сукупності. Структурні побудови економічної інформації можуть бути різними, але пріоритет надається ієрархічному принципу виділення інформаційних сукупностей. Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вважати всю інформаційну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, підприємство, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу. Така множина ділиться на структурні одиниці нижчого рангу, і так триває доти, поки не досягнуться неподільні (атомарні) одиниці. Такими в економічній інформації є реквізити. Отже, саме вони є мінімальними структурними сукупностями економічної інформації, які мають певний економічний зміст. Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ/ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Будь-який об'єкт (явище, процес і т. д.) має певні особливості та характеристики, які притаманні лише йому і які виділяють його серед йому подібних. Наприклад, для виробу такими властивостями є його ціна, габаритні розміри, маса, потужність тощо. Характеристиками банківської установи є, зокрема, її статутний фонд, кількість клієнтів, послуги, які нею надаються, тощо. Усі ці властивості відображаються за допомогою змінних величин — реквізитів, або елементарних структурних одиниць економічної інформації. За формою реквізит є сукупністю символів — знаків чи цифр, — яка повністю відображає певні властивості об'єкта. Реквізит є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної сукупності. Подальший поділ реквізиту на менші складові порушує його зв'язок із певною властивістю об'єкта — тією, яку він відображає. При автоматизованому опрацюванні даних часто вживаються синоніми поняття «реквізит»: «елемент даних», «поле», «терм», «ознака», «атрибут», «змінна» і т. п. Далі здебільшого використовуються терміни «атрибут» і «змінна». Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою. Ім'я реквізиту є його однозначним означенням. При автоматизованому опрацюванні частіше використовується скорочене ім'я реквізиту — ідентифікатор. Він також однозначно визначає реквізит і, як правило, є набором знаків і символів, який має обмеження за алфавітом, довжиною тощо, що їх накладають застосовувані технічні та програмні засоби. Крім того, аби формули та алгоритми опрацювання інформації можна було задавати чи публікувати, для реквізитів вводяться літерно-цифрові позначення, заздалегідь визначені у мові. Значення реквізиту застосовуються для задания відповідної конкретної властивості об'єкта. Структура реквізиту — це спосіб задания його значень, який визначається довжиною, типом і форматом подання значень. Довжина реквізиту є числом знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою і змінною. Тип реквізиту визначається властивостями об'єкта, які він може відображати. Розглядаються числові, текстові та логічні типи. 12  Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ Реквізити числового типу характеризують кількісні властивості об'єкта, які дістаються в результаті обчислень чи вимірювань, тобто значення таких реквізитів задаються в числовій формі. Реквізити числового типу називаються реквізитами-основами, або кількісними атрибутами. Реквізити текстового типу виражають, як правило, якісні властивості і характеризують обставини, за яких відбувається той чи інший процес або дісталися ті чи інші значення кількісних атрибутів. Вони називаються реквізигами-ознаками, або якісними атрибутами. Реквізити логічного типу, або бульові, набувають лише двох значень: «істина» та «хибність». Вони відображають властивості об'єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи. Між структурними одиницями найвищого і найнижчого рангів існують інші структурні елементи. Складна структурна одиниця економічної інформації, утворена з декількох реквізитів, які дають кількісну і якісну або лише якісну характеристику об'єкта чи процесу, називається повідомленням. Вона може набувати різних форм, зокрема, подаватися у вигляді показника і документа. Складна структурна одиниця економічної інформації, утворена з одного реквізит-основи та одного чи декількох якісних атрибутів, зв'язаних із ним логічно, є показником. Показник завжди є повідомленням, але не кожне повідомлення є показником. Показник охоплює реквізит-основу і реквізити-ознаки, дає змогу характеризувати економічне явище як з кількісного, так і з якісного боку. В економіці роль показників надзвичайно велика, і їх можна вважати головними структурними одиницями економічної інформації. Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, об'єднані спільним змістом, утворюють інформаційний масив. До основних елементів інформаційного масиву належать записи, під якими розуміються значення однієї позиції масиву. Записи є тими елементами масиву, якими здебільшого оперує користувач під час роботи з ним. Множина однорідних показників (документів) є відповідним інформаційним масивом. Запис масиву характеризується переліком і послідовністю розміщення реквізитів (атрибутів), які входять до нього. Довжина запису Дорівнює сумі довжин зазначених атрибутів. ІЗ Зацєркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Інформаційний масив як сукупність записів характеризується також ідентифікатором. Останній присвоюється масиву при його створенні і використовується для його відшукування та роботи з ним. Записи в масиві можуть впорядковуватися за зростанням або спаданням значень відповідних атрибутів чи їх комбінацій. Такі атрибути називаються ключовими, або «ключами впорядкування» масиву. Кожний запис у масиві визначається своїм місцем у ньому або значеннями відповідних атрибутів. Отже, задавши ідентифікатор масиву, структуру його запису та ключові атрибути, повністю визначають масив як інформаційну одиницю. Зауважимо, що фіксування економічної інформації у документах, на магнітних дисках, стрічках чи інших носіях також супроводжується її структуризацією. В залежності від використовуваних засобів чи принципів автоматизованого опрацювання інформації, від мов програмування, можуть створюватися та виділятися певні структурні елементи інформації, а саме: бази даних, інформаційний фонд, каталоги та словники даних, файли даних (інформаційні, програмні, текстові), матриці, таблиці тощо. Зазначимо також, що в конкретній управлінській діяльності (планування, бухгалтерський облік і т. п.) застосовуються різні специфічні інформаційні структури, подані у відповідній формі (планові завдання, облікова, звітна документація тощо). Із впровадженням діалогового режиму спілкування людини та комп'ютера зв'язане виникнення таких структур інформації, як меню-стовп-чики, меню-рядки, екранні таблиці, вікна тощо, які притаманні і ручному опрацюванню інформації. Отже, залежно від мети та методів організації даних до структури-зації економічної інформації можливі різні підходи. Проте незалежно від цього аналіз і синтез економічної інформації взаємозв'язані і базуються на утворених структурних одиницях, оскільки аналізувати можна лише те, що виділяється. При автоматизованому опрацюванні економічної інформації за допомогою ЕОМ важливого значення набуває формалізація подання економічної інформації, її структурних утворень та перетворень. Іншими словами, для використання ЕОМ необхідно формалізувати подання інформаційних структур (атрибутів, повідомлень, показників, інформаційних 14  Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНАІНФОРШЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ масивів) та їх перетворень, тобто задати алгоритми, згідно з якими дістаються показники чи інші структурні одиниці вихідних повідомлень. Оскільки реквізит є основним і неподільним елементом економічної інформації, то перед початком автоматизованого опрацювання даних, необхідно формалізовано подати реквізити. Це виконується здебільшого з використанням таблиць із такими графами: «Назва реквізиту», «Позначення», «Тип», «Довжина», «Кількість знаків після коми», «Ідентифікатор» тощо. Якщо реквізитам присвоїти значення, яких вони можуть набувати, та присвоїти їм відповідні ідентифікатори, то стане можливим машинне подання інформації, її введення в ЕОМ, а отже, і її машинне опрацювання. Будь-яка інформація, зокрема й економічна, потребує матеріалізованого подання, тобто вона має бути якось і на чомусь зафіксованою. Розрізняють первинне і вторинне подання інформації. Записування даних, які вже пройшли первинну реєстрацію, є їх вторинним поданням. Обчислювальна техніка, безумовно, потребує певного подання інформації, а отже, декількох етапів роботи з даними: підготовки їх для введення в ЕОМ, самого введення, фіксування та зберігання в ЕОМ, виведення результатів опрацювання. Досі найпоширенішою є реєстрація економічної інформації на паперовій основі у формі документа (паперовий документ). Особливу роль відкрають первинні документи, в яких виконується первинна реєстрація (фіксація) інформації. Складання первинних документів — робота вельми відповідальна і трудомістка, оскільки спочатку потрібно «спіймати» й сприйняти інформацію, а потім зафіксувати її в документі на носіях. Документ, зокрема первинний, виконує дві функції: носія інформації та юридичного акта правильності, обґрунтованості, законності виконаних дій (фінансових, виробничих і т. п.). Зауважимо, що первинними документами можуть бути які завгодно носії інформації, причому трудомісткість їх заповнення і відповідальність за виконання відповідних дій мало залежить від форми носія. І сьогодні працівники, які заповнюють первинні документи, відповідають за їх правильне заповнення і оформлення. Скажімо, у банку під час роботи з клієнтами правильність оформлення паперового документа оператор засвідчує своїм підписом, а в разі автоматизованого 15 Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ режиму роботи — персональним ідентифікаційним номером — електронним підписом. Носіями інформації є технічні засоби, такі як ЕОМ і спеціалізовані технічні засоби відображення інформації. Особливо велике значення мають дисплейні засоби, роль яких дедалі зростає з використанням персональних комп'ютерів і діалогового режиму опрацювання. Якщо у великих ЕОМ на дисплеях, як правило, відображався результат опрацювання або режим роботи ЕОМ, то на дисплеях персональних комп'ютерів може відображатися повний технологічний процес розв'язування задачі, починаючи із введення первинних даних і закінчуючи видачею проміжних і результуючих даних. Нині з'являються численні нові види носіїв і, відповідно, нові способи подання інформації. Так, у банківській справі застосовуються магнітні картки та смарт-картки. Інформація, записана на таких картках, якщо вони використовуються як електронні гаманці, має вартість у буквальному розумінні цього слова. 1.3. Класифікація та кодування економічної інформації Для забезпечення організації та формалізованого подання економічної інформації, її пошуку і опрацювання, а також для скорочення обсягів опрацьованих даних потрібна її попередня класифікація та кодування. Класифікація — це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно певному методу чи правилу. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації. Об'єкт класифікації — це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, ознаки класифікації, за якими класифікуються об'єкти. До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна та змішана. Ієрархічна система класифікації — це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно заданим ознакам. Тобто первинна множина об'єктів спочатку ділиться на 16  Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ підмножини, утворені за однією ознакою, яка може набувати різних значень. Далі кожна одержана підмножина ділиться на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, в свою чергу, діляться на підгрупи за наступними ознаками і т. д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина, а отже, і об'єкт належить лише одній вищій множині. При використанні ієрархічного методу класифікації для віднесення конкретного об'єкта класифікації лише до одного класифікаційного угрупування необхідно дотримуватись таких правил: • поділ кожного угрупування виконується лише за однією основною ознакою; одержані на кожному рівні класифікації угрупування не повинні повторюватися; класифікація виконується так, аби сума частин утворювала множину, яка ділиться. Ієрархічна система класифікації характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини, або, що те саме, кількістю заданих ознак класифікації. Ієрархічній системі класифікації притаманні простота, наочність, логічність побудови, пристосованість до ручного опрацювання. Проте ця система не позбавлена недоліків. Насамперед це жорсткість структури, зв'язана з фіксованістю ознак і порядком їх розміщення, складністю включення нових ознак, необхідністю великого резерву для розміщення нових об'єктів. Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угрупування). Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, яка є списком значень певної ознаки класифікації. Отже, система класифікації може бути поданою переліком незалежних фасет (списків), які містять значення ознак класифікації. Множинний опис об'єктів техніко-економічної інформації виконується формулою, яка утворюється з послідовності ознак класифікації, що використовуються в задачі. Кількість фасетних формул визначається можливим поєднанням ознак. Для кожної фасетної формули можна утворити ієрархічну класифікацію, в якій на кожному рівні поділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а послідовність ознак визначається фасетною формулою.  Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести нетрадиційність і складність її використання в разі ручного опрацювання інформації і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування. Змішана система класифікації передбачає використання обох щойно згаданих систем. Зауважимо, що в ієрархічній системі класифікації на будь-якому рівні підмножини елементів не повинні перетинатися, а сума елементів усіх множин кожного рівня дорівнює кількості елементів первинної (початкової) множини. Для фасетної класифікації це не є обов'язковим, а отже, сума елементів підмножин може бути більшою за кількість елементів початкової множини. Для фасетної системи обов'язковим є не повторюваність ознак. Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бути достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури); забезпечувати розв'язування всіх задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак. У процесі кодування об'єктам класифікації та їх групам присвоюються цифрові, літерні або цифрово-літерні позначення — коди. Отже, код — це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення об'єктів класифікації та їх класифікаційних угрупувань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації даної множини є системою кодування. Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду — це сукупність знаків, які використовуються для його створення. Основа коду — це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому. 18 Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ Алфавіт і основа коду, якщо задано структуру, визначають місткість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодованими цим кодом без порушення його структури. Існують чотири системи кодування економічної інформації. 1. Порядкова, або реєстраційна, система створення коду з чисел на турального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа 0, 1,..., 9; основа коду дорівнює 10. Місткість коду А, коли задано його до вжину /, визначається формулою: А= 10 х l Серійно-порядкова система створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій кодів за об'єктами з однаковими ознаками. Послідовний метод побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угрупувань, одержаних у результаті застосування ієрархічної системи класифікації. Паралельний метод утворення коду .з кодів незалежних угрупувань, одержаних із використанням фасетної класифікації. Поряд із кодуванням економічної інформації застосовується шифрування, але не з метою спростити її опрацювання (шифрування як технологічна операція в цілому ускладнює процес опрацювання і збільшує загальні витрати часу за рахунок операцій шифрування і розшифрування), а для того, аби приховати зміст інформації. Зібранням кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угрупувань є класифікатор. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код. Кожний класифікатор має своє призначення та сферу дії. Класифікатори за сферою дії діляться на: а) особисті — особистого користування; б) локальні — використовуються під час розв'язування задачі чи комплексу задач; в) галузеві — використовуються в установах та на підприємствах од нієї галузі; г) загальнодержавні — обов'язкові для використання в усіх уста новах та на підприємствах держави. 19 Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ УФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХУСТАНОВАХ На рівні держави існує «Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації. Основні положення» (ГОСТ 6.01.1-87). Вона містить комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації, автоматизовану систему їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення. 1.4. Фінансово-кредитна система Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Фінанси є досить складним багатоплановим суспільним явищем, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь-яке інше явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення та деталізації. Фінанси мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб' єктами фінансових відносин. Ці потоки — їх характер і форми, спрямованість і обсяги — виступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що вони відображають ті чи інші грошові потоки, а саме — рух створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту (ВВП), тобто обмінні й розподільчі відносини. Від налагодженості цих відносин залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства. До характерних ознак фінансів належать: обмінно-розподільчий характер; рух вартості від одного суб'єкта до іншого; грошова форма відносин; формування доходів і здійснення видатків; еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу. Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормальної життєдіяльності. Зокрема, фінанси: • забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фі зичних осіб та держави; 20 Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим неперервність відтворення виробництва; здійснюють перерозподіл доходів між галузями, регіонами, соціальними прошарками населення, окремими юридичними і фізичними особами; впливають на інтереси суб'єктів розподільчих відносин і регулюють різні напрямки соціально-економічного розвитку; відіграють провідну роль у системі економічних методів управління економікою країни; утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства; забезпечують всеохоплюючий контроль за суб'єктами обмінно-розподільчих відносин при формуванні і використанні фінансових ресурсів. Фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток здійснюється через фінансово-кредитний механізм, який відображає напрямки, характер та сутність функціонування фінансів у суспільстві. Отже, фінансово-кредитний механізм — це сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства (рис. 1.1). Дія фінансово-кредитного механізму на соціально-економічний розвиток має кількісну і якісну визначеність. Кількісна визначеність проявляється сумою фінансових ресурсів, які виділяються на ті чи інші цілі. Це первинна основа функціонування фінансово-кредитного механізму. Без відповідних асигнувань і кредитів неможливе розв'язування жодного завдання суспільного розвитку. Але само по собі виділення ресурсів ще не гарантує розв'язування тієї чи іншої конкретної задачі. Надзвичайно важливо, яким чином здійснюється формування ресурсів, якими каналами і в яких формах вони виділяються і використовуються. Ця сторона характеризує якісну визначеність фінансово-кредитного механізму. При єдиній суті обмінно-розподільчих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки та особливості. Виділення форм фінансових відносин характеризує відносне відокремлення певних складових фінансів. Сукупність цих складових 21  22 Рис. 1.1 Структура фінансово-кредитного механізму  Рис. 1.2 Внутрішня будова національної фінансової системи Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ визначається терміном «фінансова система». Як і будь-яка інша система, вона є не простим набором окремих елементів, а сукупністю взаємозв'язаних елементів, які мають однорідні ознаки. Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою. За внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми і методи розподілу та перерозподілу ВВП. За організаційною структурою фінансова система є сукупністю фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками. Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів (рис. 1.2). Кожна сфера фінансової системи має відповідне призначення і специфічні ознаки. Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. Вони виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП. Діяльність суб'єктів господарювання залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами. Це, в свою чергу, визначається масою одержаних доходів та рівнем їх вилучення і надходження системою зовнішніх фінансових відносин. Мета господарської діяльності — виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг. Мета фінансової діяльності — одержання прибутку. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання регулюється законодавчо для взаємовідносин із державою, на підставі угод із іншими суб'єктами, в основі яких знаходяться інтереси підприємства, та статутними документами. Державні фінанси характеризують державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Це основна сфера перерозподілу ВВП і тому всі суб'єкти розподільчих відносин заінтересовані в її оптимальності. Оптимальність означає, що рівень централізації, з одного боку, повинний забезпечувати державу достатніми коштами і не підривати фінансову базу суб'єктів господарювання, а міра перерозподілу, з іншого боку, визначає як достатній вплив на 24  Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ пропорції соціально-економічного розвитку, так і на уникнення «утриманс...
Антиботан аватар за замовчуванням
otz

14.03.2012 17:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!