МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬвІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
Контрольна робота
з дисципліни «Вступ до фаху «Облік і аудит»»
на тему : «Організація економічного аналізу»
Львів-2010
План
Вступ.
2. Аналіз як спосіб розвитку економічного мислення.
3. Предмет економічного аналізу і його інструментарій.
4. Організація економічного аналізу на підприємстві.
Висновки.
2
Вступ
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств підвищення виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємства, ініціативи.
Важлива роль у реалізації цього завдання приділяється економічному аналізу діяльності суб’єктів господарювання. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, влаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.
Економічний аналіз є конкурентною методологічною дисципліною. На його основі вивчаються основні закономірності розвитку наданого господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Роль аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини не використаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню його ринкових засад і подальшому зростанню ефективності діяльності.
3
Аналіз як спосіб розвитку економічного мислення
Вивчення явищ природи і громадського життя без аналізу не можливе. Сам термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Отже. Аналіз у вузькому плані розуміння є розчленовуванням явища чи предмета на його складові частини для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленування дозволяє заглянути в середину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність , визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі чи явищі.
Аналіз виступає в діалектичній , суперечливій єдності з поняттям «синтез» - поєднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об’єкта в єдине ціле. Діалектичний тендем аналіз-синтез розуміють як синонім будь-якого наукового дослідження.
Процес мислення аналітико-синтетичної діяльності людського мозку проходить три взаємозалежних стадії :
спостерігання;
наукову абстракцію;
формування нових практичних пропозицій.
Таким чином, аналіз у широкому значенні розуміють як спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленуванні цілого на складові частини і вивченні їх у всім різноманітті зв’язків і залежностей.
У науці і на практиці застосовуються різні види аналізу : фізичний , хімічний, математичний , статистичний, економічний та інші. Вони відрізняються об’єктами, цілями та методами дослідження. Економічний аналіз відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ, де неможливо використовувати мікроскопи, хімічні реактиви, де і те , і інше повинна замінити сила абстракції.
Сьогодні треба відрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз , що вивчає економічні явища а процеси на макрорівні, і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні – аналіз господарської діяльності, що використовується для вивчення економіки окремих підприємств. Якщо загальнотеоретичний економічний аналіз як науковий підхід значний розвиток одержав у праях економістів, ще минулого сторіччя , то економічний аналіз як наука виділився порівняно недавно.
Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковцями, використовується в управлінні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, комп’ютерних технологій, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної та закордонної науки в практику.
Перспективи розвитку аналізу в теоретичному напрямку тісно пов’язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку та ін. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів
4
практики. В умовах командно-адміністративної системи управління він не знаходив досить широкого практичного застосування , тому що не було необхідності в обґрунтування управлінських рішень на місцях, усі рішення надходили зверху.
Щодо перспектив прикладного характеру, то аналіз поступово посяде провідне місце в системі управління, цьому сприяють перетворення, які відбуваються в нашому суспільстві. Удосконалення економічного механізму у зв’язку з переходом до ринку, конкуренція підприємств і форм власності будуть сприяти підвищенню в зацікавленості в цій науці.
Предмет економічного аналізу і його інструментарій
Слід відзначити , що визначення предмета будь-якої науки – завдання дуже складне, в тому числі й в економічному аналізі. Незважаючи на те, що питання розробляється вже кілька десятиліть , остаточна крапка у визначенні предмета аналізу господарської діяльності ще не поставлена. У спеціальній літературі стосовно аналізу можна зустріти десятки його формулювань. Усі визначення, які найчастіше зустрічаються в літературі і більш-менш відповідають його сутності. Можна згрупувати в такий спосіб :
а) господарська діяльність підприємств;
б) господарські процеси і явища.
Змістом і предметом економічного аналізу визначаються завдання, які стоять перед ним. Найважливіші з них:
підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів, бізнесів-процесів і нормативів ( у процесі їхньої розробки );
об’єктивне та всебічне дослідження виконання бізнес-планів, бізнесів-процесів і дотримання нормативів ( за даними обліку і звітності );
визначення результативності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів ( окремо і в сукупності );
контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку;
виявлення і вимірювання внутрішніх резервів ( на всіх стадіях виробничого процесу );
перевірка оптимальності управлінських рішень.
1-ше завдання – підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів, бізнесів-процесів і нормативів , що досягається докладним ретроспективним аналізом господарської діяльності. Побудова тимчасових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності господарського розвитку. Далі виявляються основні фактори, які впливали в минулому і можуть впливати в майбутньому на господарську діяльність підприємств.
В усіх випадках використовуються методи порівняльного аналізу кінцевих
5
виробничо-фінансових результатів, показників соціально-економічної ефективності передових підприємств і організацій. Таким чином, бізнес-плани докладно заповнюються необхідними економічними розрахунками.
2-е завдання – об’єктивне й усебічне вивчення за даними обліку і звітності виконання встановлених бізнес-планів, бізнесів-процесів і дотримання нормативів за кількістю , структурую і якістю випущеної продукції, виконання робіт і послуг. На промислових підприємствах, наприклад, досліджується виконання виробничої програми за кількістю й асортиментом найважливіших виробів, сортності, комплектності та якості продукції , ритмічності виробництва , реалізації продукції, виконанню договорів постачання ; на транспорті – за вантажообігом; в організаціях зв’язку – за кількістю зроблених послуг тощо. У торгівлі основна увага звертається на обсяг оптового і роздрібного товарообігу, на його асортиментну структуру тощо.
3-є завдання – визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. На промислових підприємствах окремо досліджується ефективність використання засобів і предметів праці ( будинків і споруджень, інструментів, сировини та матеріалів), робочої сили ( за чисельністю, продуктивністю праці), фінансових ресурсів, узятих в сукупності (власних і позикових).
У сільському господарстві аналіз використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів безпосередньо погоджується з аналізом використання природних ресурсів, із чітким дотриманням певних екологічних вимог.
4-е завдання – забезпечення заданої ефективності й оцінка кінцевих фінансових результатів.
При оцінюванні фінансових результатів діяльності підприємств використовуються і кількісні, і якісні показники (в їх необхідному узгодженні). Так, розмір прибутку промислового підприємства залежить як від виконання плану товарообігу ( за обсягом і структурою ), так і від фактично сформованого рівня витрат обігу.
Для правильної оцінки дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів необхідно підрозділити фактори, що вплинули на досліджувані показники, на залежні та незалежні від підприємств. Усунення впливу сторонніх факторів ( шляхом відповідних розрахунків ) дозволяє об’єктивно проаналізувати результати зусиль колективу чи підприємства власника. Підрозділ факторів на залежні і незалежні від підприємства особливо необхідно в умовах ринкових відносин.
При аналізі діяльності внутрішніх підрозділів аналітичні розробки трохи звужуються. Зокрема, скорочуються пропозиції, пов’язані з результатами договорів постачання, з банківськими і бюджетними розрахунками, обмежуються можливості аналізу фінансових результатів.
5-е завдання – виявлення і вимір внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу.
Економічний аналіз як прикладна дисципліна виправдовує себе повною мірою лише тоді, коли приносить реальну користь. Дійсна корисність його полягає у виявлені невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу . Підвищення темпів розвитку економіки безпосередньо залежить від
6
того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії – досягнення найбільших результатів з найменшими витратами .
У процесі економічного аналізу виявлення резервів відбувається шляхом порівняльного вивчення, виконання плану внутрішніми підрозділами підприємства, однорідними підприємствами, а також вивчення і найбільш повного використання вітчизняного та закордонного передового досвіду. Критична оцінка самих планових розробок також може вказати на можливості їхнього перевиконання.
6-е завдання – полягає в обґрунтуванні і перевірці оптимальності управлінських рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, виявити його раціональність і ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.
Завдання економічного аналізу, звичайно, не вичерпуються наведеним вище переліком. Багатогранність господарських ситуацій ставить багато завдань автономного характеру. І їх можна вирішити, застосовуючи загальні й часткові аналітичні методи.
Організація економічного аналізу на підприємстві
Для того, щоб одержати змістовні глибокі висновки аналізу, слід ретельно продумувати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів; матеріальне, методичне і наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництва розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.
Аналітична робота підприємства розпочинається з планування . Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою по кварталах . У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об’єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.
У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об’єкти та етапи аналізу, терміни виконання і завдання робіт тощо.
Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, стосується це проведення аналітичних робіт працівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це пов’язано з вивченням діяльності
підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати
7
зміни не тільки об’єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та інформації, що використовується.
Загальне керівництво аналітичною роботою н підприємстві здійснює заступник директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також інші працівники інших професій, які мають відповідний досвід до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків та наукові адміністрації, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій.
Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, технологічних та інших служб.
Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов’язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу другорядних або зайвих проблем.
Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих етапів робі. Рекомендується вирізняти три головні етапи : попередній, основний та заключний.
На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначається виконавці та вирішується інші організаційні питання.
Основний етап передбачає заповнення усіх таблиць, вивчення і опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви виробництва.
На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використання знайдених резервів виробництва.
Із цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, пояснювальні записи до звітів, виробниче
8
листування тощо).Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об’єктивні показники від суб’єктивного, тенденційного їх тлумачення.
Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних та довідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписами керівника підприємства, має обов’язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів.
За виконанням заходів щодо наслідків аналізу слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.
Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформлюється у вигляді доповідної або аналітичної записки чи звіту.
Реалізація пропозицій за результатами аналізу здійснюється шляхом видачі наказів та розпоряджень, в яких визначаються перелік заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, необхідні матеріальні та грошові ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.
9
Висновки :
Зробимо висновки на основі узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства. Фінансово-господарський стан в цілому задовільний.
Денне підприємство характеризується високою ліквідністю;достатньою фінансовою стабільністю та поступовим її ростом; швидкою оборотністю коштів та зростання її темпів; поступовим зростанням рентабельності капіталу; високим рівнем самофінансування та його зростанням.
Найважливішим завданням керівництва є пошук обігових коштів. Найбільш вірогідним з цієї точки зору є шлях залучення коштів від продажу акцій, а також наступних емісійних цінних паперів.
Підприємство характеризується низькою питомою вагою постійних витрат у складі собівартості реалізованої продукції, що позитивно позначається на прибутковості і , як наслідок, - на рентабельності власного капіталу.
Тенденція росту фінансової стійкості дає підставу для ствердження, що підприємство зможе запобігти труднощів при значних змінах зовнішніх умов.
10
Список використаної літератури :
1.Навчальний посібник (Частина 1) «Організація і методи економічного аналізу» , вид. ХНЕУ , 2008, (стр.5-21);
2.Навчальний посібник «Курс економічного аналізу» , вид. «Знання-ПРЕС», 2000, (стр. 41-44);
3. «Організація і методи економічного аналізу», вид. ХНЕУ, 2008.
11