Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік і аудит
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
ВСТУП ДО ФАХУ “ОБЛІК І АУДИТ”
Курсова робота
на тему:
Обгрунтування вибору і особливості професії за фахом “Облік і аудит”
(на прикладі доцента вищого навчального закладу)
Студентки:
гр. ОА-12
Гуцман А. О.
Науковий керівник:
канд.екон.наук, доц.,
Кіндрацька Г. І.
Львів 2010
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………....3
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ ДОЦЕНТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1.1 Завдання, професійні обов’язки і права доцента вищого навчального закладу………………………………………………………………………………..5
1.2. Кваліфікаційні вимоги, професійні знання та етичні принципи особи, яка обіймає посаду доцента вищого навчального закладу…………………………..8
1.3 Відповідальність в роботі доцента вищого навчального закладу…………..14
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РИНКУ ПРАЦІ І РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЗА ФАХОМ « ОБЛІК І АУДИТ»
2.1. Аналіз попиту на доцента вищого навчального закладу в регіоні, в Україні та за її межами……………………….…………………………………………...………....16
2.2. Аналіз мережі вищих навчальних закладів України, які готують фахівців за спеціальністю облік і аудит, динаміки її розвитку…………………….…………18
2.3. Мотиви мого вибору спеціальності «облік і аудит» та вступу до Національного університету «Львівська політехніка»………..…………………23
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ
3.1. Загальна характеристика вищого навчального закладу (установи) особливостей його діяльності……………………………………………………..25
3.2. Переваги і недоліки на посаді доцента вищого навчального закладу……………………………………………………………………...……….33
3.3. Мотивація праці доцента у вищому навчальному закладі………………….34
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………………...39
Вступ
Наше майбутнє в першу чергу залежить від нас, а точніше від наших досягнень. Тому надзвичайно важливим є правильний вибір саме факультету та, звичайно, вищого навчального закладу, в якому ми збираємось здобувати освіту. Вибираючи навчальний заклад важливо, щоб це був, наприклад, престижний університет, у якому працюють професіонали, а не просто викладачі. Це повинні бути ті люди, котрі вміють не лише подати матеріал з певної дисципліни, а ще й виховати наступне покоління. Це повинні бути викладачі, які будуть додавати ентузіазму студентам, сприятимуть формуванню культурної, всебічно розвиненої, високоосвіченої людини.
Якість вищої освіти, згідно з Законом України «Про вищу освіту», це сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті, духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Праця доцента, як і будь-яка інша кваліфікована праця, стає більш об’ємною, більш наповненою та потребує від кандидата на вакансію глибоких знань і розумінь багатьох процесів, які навіть виходять за рамки вузької спеціалізації. Фахівець у цій сфері повинен викладати навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.
Обираючи професію економіста я не знала усіх її деталей та тонкощів. І я впевнена, що жоден абітурієнт вибираючи професію достеменно не знає, що ж його чекає в майбутньому, коли він влаштується на роботу за спеціальністю. Тому, дослідження в курсовій роботі на тему „Обгрунтування вибору і особливості професії за фахом „Облік і аудит” є дуже актуальні. Метою курсової роботи є дослідження обраної професії. У мене це доцент вищого навчального закладу.
Отже, завданням курсової роботи є дослідити особливості професії доцента вищого навчального закладу. До особливостей належать завдання, професійні обов’язки і права доцента вищого навчального закладу, кваліфікаційні вимоги, професійні знання та етичні принципи особи, яка обіймає посаду доцента, відповідальність в роботі доцента. Також потрібно дослідити мережу вищих навчальних закладів України, які готують фахівців за спеціальністю „Облік і аудит”, динаміку її розвитку. Потрібно сформулювати мотиви мого вибору спеціальності „Облік і аудит” та вступу до Національного університету „Лвівська політехніка”. Також потрібно навести загальну характеристику вищого навчального закладу і особливостей його діяльності, переваги і недоліки роботи на посаді доцента вищого навчального закладу та мотивацію праці доцента вищого навчального закладу.
Об’єктом мого дослідження є доцент вищого навчального закладу. Структурою курсової роботи є три розділи: професійний портрет головного доцента вищого навчального закладу, дослідження сучасних тенденцій ринку праці і ринку освітніх послуг за фахом „Облік і аудит”, перспективи професійного зростання. У кожному розділі є по три підрозділи, які розкривають суть курсової роботи. Після написання курсової роботи потрібно зробити висновки, які мають містити оцінку проведеного дослідження.
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ ДОЦЕНТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1.1. Завдання, професійні обов’язки і права доцента вищого навчального закладу
Доцент – в Україні та інших країнах вчене звання викладачів вищих навчальних закладів, що виконують функції університетських лекторів.
Професія доцента: динамічна, різноманітна.
Згідно до статті 56 Закону України «Про вищу освіту», педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані:
постійно підвищувати професійний рівень, загальну культуру;
забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей дітей, учнів, студентів;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;
виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;
готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;
постійно підвищувати професійний рівень, загальну культуру;
захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про вищу освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:
захист професійної честі, гідності;
вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
індивідуальну педагогічну діяльність;
участь у громадському самоврядуванні;
користування подовженою оплачуваною відпусткою;
забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників сільського господарства;
одержання службового житла;
підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, навчальних закладів, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку;
належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;
підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;
правовий, соціальний, професійний захист;
отримання пенсії відповідно до чинного законодавства;
отримання виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати), залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах:
понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;
У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ними професійних обов'язків і обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському колективах, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. А також, педагогічним та науково-педагогічним працівникам за рахунок власних коштів навчальних закладів може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань [1].
1.2. Кваліфікаційні вимоги, професійні знання та етичні принципи особи, яка обіймає посаду доцента вищого навчального закладу
Вчене звання доцента присвоюється МОН. Для розгляду атестаційних справ наукових і науково-педагогічних працівників у МОН утворюється атестаційна колегія.Головою атестаційної колегії є Міністр освіти і науки. Склад атестаційної колегії та положення про неї затверджує Міністр освіти і науки.
Рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання доцента приймається таємним голосуванням. Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні. Це рішення вченої ради дійсне протягом одного року з дати його прийняття. (пункт 4 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507).
Згідно до порядку представлення науково-педагогічних працівників до присвоєння вчених звань доцента в Національному університеті «Львівська політехніка», Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання доцента присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу III - IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, наукової установи за основним місцем роботи. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не повинен перевищувати шести місяців. За особливих обставин, які потребують більш тривалого часу для проведення експертизи атестаційної справи, строк розгляду може бути продовжений до одного року, про що МОН повідомляє здобувачеві.
Кожен доцент повинен мати документом, що засвідчує присвоєння вченого звання доцента, є атестат, який виготовляється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і видається МОН. Особам, які втратили атестат, видається дублікат з новим порядковим номером. У разі зміни особою прізвища (імені) атестат обміну не підлягає.
Порядок видачі атестатів, а також їх дублікатів визначає МОН.
Щодо присвоєння вченого звання доцента, то воно присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації:
1) яким присуджений науковий ступінь кандидата (доктора) наук;
2) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника або його заступника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати); які є авторами навчальних посібників або підручників з грифом МОН або інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади (з відповідних напрямів діяльності), виданих протягом останніх десяти років значних навчально-методичних і наукових праць (не менше 25), що використовуються у педагогічній практиці і опубліковані у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав; викладають основні навчальні курси на високому науково-методичному рівні. Як виняток вчене звання доцента може бути також присвоєне діячам культури і мистецтва, фахівцям фізичної культури і спорту, які мають державні почесні звання і працюють на посадах, перелічених в абзаці першому цього пункту, за умови успішної роботи на цих посадах не менше двох календарних років, мають стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації та прирівняних до них навчальних закладах післядипломної освіти не менше п'яти років, навчально-методичні та наукові праці, які використовуються у педагогічній практиці та опубліковані за останні п'ять років у провідних (фахових) виданнях України та інших країн, мають значні особисті творчі досягнення у сфері своєї діяльності.
(абзац другий підпункту 2 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п'ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав; 3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу. (підпункт 4 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
Вчене звання доцента присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:
1) які удостоєні відповідно почесного звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України", "Заслужений діяч мистецтв України", "Заслужений артист України", "Заслужений художник України", "Заслужений працівник культури України", "Заслужений архітектор України", "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України"; (підпункт 1 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
2) які працюють у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації;
3) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як п'ять років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою, декана факультету, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідуючого кафедрою з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж роботи не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;
значні особисті творчі досягнення:
- у музичній сфері - масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;
- в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері - персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
- у театральній сфері, сфері кіно і телебачення - записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;
- у сфері фізичної культури і спорту - значні особисті досягнення у спорті та підготовка призерів міжнародних змагань;
навчально-методичні та наукові праці, у тому числі не менш як три наукові праці, опубліковані за останні п'ять років у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав, або навчальні посібники з грифом МОН (крім науково-педагогічних працівників виконавських музичних кафедр). (абзац дев'ятий підпункту 3 пункту 14 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу; (підпункт 4 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
5) які особисто підготували не менш як три фахівці вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних або державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів міжнародних змагань).
Особам, для яких основним місцем роботи не є вищий навчальний заклад III - IV рівня акредитації або заклад післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, вчене звання доцента може бути присвоєно у разі їх науково-педагогічної роботи за сумісництвом з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) за умови їх відповідності вимогам. Датою присвоєння вченого звання доцента є наказ МОН, яким затверджується рішення атестаційної колегії.
Для наукових, науково-педагогічних працівників, яким вчене звання доцента присвоєно у державах, з якими Україна не підписала Угоди про визнання вчених звань, у МОН проводиться переатестація за клопотанням вчених рад вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, наукових установ, в яких вони працюють. Перелік необхідних для цього документів, а також порядок їх розгляду визначає МОН.
Вчене звання доцента може бути присвоєно іноземцям, залученим до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах України III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, за умови наявності відповідних наукових ступенів, нострифікованих в Україні, та з дотриманням цього Порядку.
МОН може позбавити особу вченого звання доцента на підставі клопотань вчених рад.
Рішення про порушення клопотання про позбавлення вченого звання доцента приймає вчена рада на своєму засіданні таємним голосуванням. Засідання ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.
Питання щодо обґрунтованості рішення про присвоєння вченого звання доцента, яке було прийняте більш як 10 років тому, МОН не розглядає.
Особи, яких було позбавлено вченого звання доцента, можуть бути поновлені в цих званнях МОН на підставі рішень вчених рад. Порядок розгляду питань про позбавлення (поновлення) вченого звання доцента, а також перелік необхідних для цього документів визначає МОН. Апеляція на рішення вченої ради може бути подана МОН не пізніше ніж протягом двох місяців після прийняття відповідного рішення.
Рішення МОН щодо апеляції є остаточним.
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 507)
Після прийняття МОН рішення про відмову у присвоєнні вченого звання доцента нове клопотання вченої ради про присвоєння вченого звання може, бути порушене не раніше ніж через один рік. Обов'язковою умовою повторного порушення клопотання повинно бути опублікування нових навчально-методичних і наукових праць. (Порядок доповнено пунктом 24 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р.№ 507) [7].
1.3. Відповідальність в роботі доцента вищого навчального закладу
Професійна відповідальність як «здатність відповідати» та «відповідність». Професійна відповідальність в «нейтральному» розумінні є «здатністю відповідати» певним цінностям, стандартам, нормам, які існують в певному професійному й не лише професійному середовищі.
Відповідальність роботодавця - відповідальність, пов'язана із заподіянням шкоди життю, здоров'ю, майну.
Професійна відповідальність - відповідальність за якість та кінцевий результат наданих послуг та здійснених робіт.
Доцент вищого навчального закладу несе такі види відповідальностей: адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, матеріальна та дисциплінарна відповідальність.
Адміністративна відповідальність:
Цей вид відповідальності та суми санкцій установлено КУпАП від 04.12.90 р. № 509-XII [8].
Отже, щодо особливостей цього виду відповідальності:
При вчиненні однією особою двох чи більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (ч. 1 ст. 36 КУпАП).
Якщо справи про обидва правопорушення розглядаються тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, установленої за серйозніше правопорушення (ч. 2 ст. 36 КУпАП).
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення (разове порушення), а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП).
Кримінальна відповідальність:
Особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності тільки в разі доведення її вини у вчиненні суспільно небезпечної дії (чи бездіяльності), що містить склад злочину, передбаченого КК.
Матеріальна відповідальність.
Це такий вид відповідальності представляє собою один з видів юридичної відповідальності за допущене правопорушення. Вона полягає в зобов’язанні працівників відшкодовувати завдану з їх вини шкоду закладу, з яким вони перебувають у трудових відносинах. Це може бути, наприклад, знищене майно закладу.
Дисциплінарна відповідальність.
Кожен заклад розробляє свої правила трудового розпорядку. Дисциплінарна відповідальність може бути застосована лише у випадку, якщо порушення трудової дисципліни здійснено працівником навмисне або за необережність при виконанні трудових обов’язків. Тобто порушення представляє собою протиправне невиконання або неналежне виконання працівником своїх обов’язків, тобто потрібна наявність двох умов: протиправність і вина. Основні види покарання: догана; звільнення [8].
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РИНКУ ПРАЦІ І РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЗА ФАХОМ « ОБЛІК І АУДИТ »
2.1. Аналіз попиту на доцента вищого навчального закладу в регіоні, в Україні та за її межами
Для людини даної професії необхідні такі якості, як терпіння, акуратність, організованість, уміння приймати нестандартні рішення. Аналізуючи області застосування, то доцент працює у колективі. Необхідні якості: терпіння, креативність, комунікабельність, уміння відстоювати свою точку зору і здатності до роботи з колективом. Можливий кар’єрний ріст.
Розгорнувши будь-який часопис із львівськими оголошеннями щодо працевлаштування, ми побачимо величезний спектр різних вакансій, та перш за все, вимагають професіоналів, які бажають і вміють працювати.
Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Основні вимоги, що пред’являють роботодавці при прийнятті на роботу доцентів:
Документ, що засвідчує присвоєння вченого звання доцента, яким є атестат, який виготовляється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і видається МОН.
стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах.
викладають основні навчальні курси на високому науково-методичному рівні [8].
У США, Великобританії та багатьох інших країнах професія доцента у вищому навчальному закладі традиційно є однією з найбільш високооплачуваних.
Попит на працівників за спеціальністю доцент у Львові є досить великим,це пов`язано з великою кількістю новостворених вищих навчальних закладів.
Провівши аналіз попиту на доцента на різноманітних сайтах пошуку роботи можна сказати, що кожному вищому навчальному закладу потрібні успішні, перспективні молоді люди, які би добре виконували свої обов’язки [12].
Обов'язки, які вимагає більшість роботодавців:
проведення навчання студентів стосовно вимог державньоосвітніх стандартів;
розробка навчально-методичних матеріалів для проведення занять;
участь у керівництві практиками студентів за спеціальністю кафедри;
Професія доцента дуже затребувана професія,оскільки дає можливість розвиватися не тільки у нудних рахунках і документаціях,а це також творча професія,наповнена цікавими подіями та непередбачуваними ситуаціям, де часто потрібен творчий підхід. Також цінується працівник з знанням іноземних мов, як мінімум 2.
Щодо заробітної плати в Україні висококваліфікований доцент може в середньому заробляє 4000грн, коли, наприклад, у Канаді він зароблятиме 8000грн-9000грн. У Росії зарплата також дещо більша, як і в Чехії, де діапазон заробітної плати у країні залежить від рівня зайнятості і кваліфікації працівника [9].
2.2. Аналіз мережі вищих навчальних закладів України, які готують фахівців за спеціальністю "Облік і аудит", динаміки її розвитку
Напрямок вищої освіти за професійним спрямуванням 7.050.106 “Облік і аудит”, затверджений Кабінетом Міністрів України № 325 від 18 травня 1994 р.
Спеціальність "Облік і аудит" є однією з найпрестижніших сучасних спеціальностей, а перехід до світової системи обліку підвищує вимоги до фахівців спеціальності "Облік і аудит".
Престиж цієї професії визначається не кон'юнктурними міркуваннями. Потреба сьогоднішнього суспільства у кваліфікованих бухгалтерів дійсно величезна.
Сьогодні практично кожний ВНЗ вважає своїм обов'язком навчати бухгалтерському ремеслу. В результаті випускники вищих навчальних закладів зазнають труднощів з працевлаштуванням. Оскільки практичного досвіду у них ще немає, а теорію вони знають слабко. Насправді існує проблема якості підготовки випускників, які іноді плутають дебет з кредитом.
Треба сказати, що нині роботодавці стали пред'являти до цих фахівців більш жорсткі вимоги, аніж минулого року. Багато компаній хочуть бачити бухгалтерів з вищою освітою за фахом, які вже мають стаж роботи не менше трьох років, добре знають податковий облік, швидко і легко орієнтуються в нормативних документах і, зрозуміло, працюють з бухгалтерськими комп'ютерними програмами. Вимоги до аудиторів дуже схожі. Західні аудиторські компанії додають до них знання стандартів міжнародної звітності та іноземної мови.
Але "перевиробництво" бухгалтерів суспільству не загрожує. Кваліфікованих професіоналів у фінансовій області не буває занадто багато. Чим їх більше, тим сприятливіші умови для суспільства в цілому. Вихід наших освітніх програм на міжнародний рівень відкриває перед молодими фахівцями колосальні можливості застосування отриманих знань. Керівні та управлінські кадри з освітою в галузі бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту цінуються дуже високо. Якщо у фахівців середньої та нижчої ланки є бажання працювати і вчитися стільки скільки буде потрібно, то їх професійне зростання буде передбачуване.
Університети щорічно присвоюють кваліфікацію економіста в галузі бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту кільком тисячам випускників.
Після закінчення університету випускник спеціальності "облік і аудит" одержує кваліфікацію економіст, бухгалтер-аудитор і є спеціалістом широкого фаху. Його діяльність пов'язана з забезпеченням якісного обліку на всіх напрямках виробничого процесу підприємств (або процесів надання послуг) з урахуванням особливостей їх юридичного статусу, розмірів та напрямків діяльності, а також за веденням облікових процесів і формування інформативної бази для економічного аналізу і управління діяльністю підприємств.
Майбутні бухгалтери та аудитори вивчають дисципліни гуманітарного циклу, опанування якими сприяє формуванню культурної, всебічно розвиненої, високоосвіченої людини (філософія, культурологія, українська мова, іноземна мова, правознавство, фізичне виховання тощо), природничо-наукового та загальноекономічного циклів, які готують до діяльності в економічній галузі (політична економія, мікроекономіка, макроекономіка, математика для економістів, економіка підприємства, статистика, маркетинг, гроші та кредит, фінанси, міжнародна економіка, національна економіка та ін.), і власне циклу професійної підготовки (фінансовий облік, облік у банках, облік у бюджетних установах, управлінський облік, аудит, організація і методика економічного аналізу тощо).
У світі, де панують інформаційні технології, випускник напряму «Облік і аудит» має досконало володіти спеціальними комп’ютерними програмами. В Університеті майбутні бухгалтери та аудитори вивчають програми «1С: Підприємство», «Парус», «Бест-Звіт», «Галактика» та інші [6,с. 96-97].
Найсильніші ВНЗ України за підготовкою фахівців бізнес/економічних спеціальностей [10].
Таблиця 1
Місто,в якому знаходиться ВНЗ
Назва ВНЗ
Рейтинг за оцінками випускників
Рейтинг за оцінками роботодавців
Інтегрований рейтинговий індикатор
Загальний рейтинг
1
2
3
4
5
6
Київ
Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана
3
1
1,8
1
Київ
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
1
3
2,2
1
Київ
Київський національний університет ім. Т.Шевченка
5
2
3,1
2
Київ
Київський національний торговельно-економічний університет
5
4
4,4
3
Київ
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут
5
5
5,0
4
Донецьк
Донецький національний університет
5
6
5,6
4
Київ
Українська академія зовнішньої торгівлі
5
7
6,2
5
1
2
3
4
5
6
Київ
Київський економічний інститут менеджменту
6
8
7,2
6
Київ
Європейський університет
6
10
8,5
7
Одеса
Одеський державний економічний університет
5
11
8,7
7
Донецьк
Донецький національний університет економіки і торгівлі
7
10
8,9
7
Київ
Університет банківської справи національного банку України
3
13
9,2
8
Львів
Львівський національний університет ім. І.Франка
2
14
9,4
8
Харків
Харківський національний економічний університет
11
9
9,8
8
Київ
Університет економіки і права «КРОК»
3
14
9,8
8
Львів
Львівська державна фінансова академія
5
13
10,0
8
Харків
Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту
8
12
10,5
9
Харків
Харківський інститут бізнесу і менеджменту
7
13
10,7
9
Львів
Національний університет «Львівська політехніка»
1
17
10,9
9
1
2
3
4
5
6
Харків
Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна
5
15
11,2
10
Київ
Міжнародний інститут менеджменту
14
10
11,5
10
Суми
Українська академія банківської справи Національного банку України
1
18
11,5
10
Чернігів
Чернігівський державний технологічний університет
5
16
11,8
10
Донецьк
Донецький національний технічний університет
10
13
11,9
10
Київ
Київський міжнародний університет
7
15
12,0
10
П’ятірка лідерів за підготовкою фахівців економічних спеціальностей за минулий рік не змінилася.
За результатами проведених опитувань компанією «Компас – 2010», перше місце за підготовкою фахівців бізнес-економічних спеціальностей займає Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, друге - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Обидва університети отримали найвищі оцінки експертів, проте КНЕУ вище оцінюється роботодавцями, натомість КНУ ім. Т.Шевченка більш популярний у середовищі випускників.
2.3. Мотиви мого вибору спеціальності "Облік та аудит" та вступу до Національного університету "Львівська політехніка"
Бухгалтер – не просто повноцінний член суспільства, це найбільш соціально відповідальний індивідуум. Учителі, лікарі, представники всіх професій відповідають за дуже важливі аспекти нашого життя, але так вийшло, що зараз саме бухгалтери тримають руку на пульсі і знаходяться в самій гущині подій. Розуміючи процеси, які відбуваються в суспільстві, ми можемо реально щось покращити. Подумайте тільки, якщо ви можете зробити так, щоб рідне підприємство отримувало більше прибутку, а співробітники могли заробляти більше – це практично означає і те, що ви прямо впливаєте на процвітання суспільства в цілому. Саме це мене і захоплює.
"Ви бували в бухгалтерії? Я бував у бухгалтерії. Скрізь цифри і цифри, і маленькі, і великі, самі різні, а під кінець все одне з одним сходяться. Облік! Дивно цікаво," - зауважив В.В.Маяковський. Сьогодні ніхто не назве бухгалтерську роботу нудною, рутинною. За роки ринкової економіки бухгалтер перетворився з рахівника у фінансового аналітика, податкового консультанта.
Бути бухгалтером з дитинства я не мріяла. Але вирішила для себе, що з часом зможу дорости до фінансового директора. І визначила шлях через бухгалтерію. Тобто бухгалтерія - етап проміжний, але не можна сказати, що незначний. Це етап важливий і потрібний. Адже найчастіше бухгалтер зіставляється з фінансовим директором.
Найскладніше для мене в професії - розвиток. Бухгалтеру важко підлаштовуватися під зміни законодавства, через себе пропускати нову інформацію і формалізувати її в конкретні завдання для відділів бухгалтерії. Це вимагає певних знань і зусиль.
Я обрала напрям підготовки «Облік і аудит», тобто обрала відповідальну роботу, яка потребує від фахівця глибоких економічних знань, уваги, зосередженості, наполегливості та посидючості, яка потрібна в кожній сфері діяльності і на яку завжди є попит.
Я бачу свою майбутню професію потрібною, точною, відповідальною та дуже цікавою. Для того, щоб стати хорошим бухгалтером потрібно мати не тільки бажання, але і знання. Тому на даний час найважливішим для мене завданням є успішно навчатися у НУ «Львівська політехніка», готуватися до своєї майбутньої професії, особливо дбайливо і наполегливо працювати над дисциплінами, які в першу чергу потрібно засвоїти сучасним спеціалістам бухгалтерського обліку: основи бухгалтерського обліку та звітності, вища математика, використання ЕОМ, основи статистики тощо. Окрім згаданих предметів потрібно пам’ятати і про інші дисципліни, які формують не тільки професіонала у тій чи іншій галузі, але й загальноосвічену та обізнану сучасну людину. А також цілком можливе і сходження по кар'єрних сходах, тобто після закінчення навчання у вищому навчальному закладі, є можливість залишитися на «своїй» кафедрі, звісно, лише за умови, що протягом навчання показували лише відмінні результати. Таким чином, багато молодих викладачів вчаться в аспірантурі. Після її закінчення можуть продовжити освіту в докторантурі. Захист дисертації і наукове звання відкривають дорогу до нових висот.
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ
3.1. Загальна характеристика Національного університету «Львівська політехніка» та особливості його діяльності
Національний університет «Львівська політехніка» веде самостійний баланс, має розрахунковий, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків України, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, має зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші атрибути юридичної особи.
Акредитований з певних напрямів (спеціальностей). Предметом основної діяльності Університету є підготовка фахівців з вищою освітою, наукові дослідження та реалізація їх результатів.
Основні напрями діяльності Університету зазначені у статуті, а саме:
- підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців за ліцензованими напрямами, спеціальностями та освітньо-кваліфікаційними рівнями;
- наукові дослідження і споріднені з ними роботи інноваційного циклу "наука- виробництво";
- підготовка та атестація наукових та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;
- підготовка молоді до вступу у вищі заклади освіти;
- культурно-освітня, туристична, спортивна та оздоровча діяльність, провадження медичної практики, надання медичних послуг студентам і працівникам.
До обов'язків Університету «Львівська політехніка» входить:
- дотримання норм чинного законодавства та державних стандартів України;
- виконання державних замовлень і зобов'язань за договорами з юридичними і фізичними особами;
- дотримання фінансової дисципліни, правил ведення обліку та звітності;
- сприяння соціальному захистові й оздоровленню учасників навчально-виховного процесу та інших працівників Університету;
- збереження та раціональне використання майна і коштів Університету;
- створення безпечних умов освітньої та інших видів діяльності;
- дотримання санітарних та екологічних норм;
- створення умов для задоволення культурних потреб працівників і студентів, функціонування їх самодіяльних колективів.
Щодо структури Університету, то її визначає Ректор згідно з вимогами чинного законодавства, відповідних нормативних документів та Статуту.
До структури входять:
- iнститути;
- факультети, департаменти, відділення, коледжі, технікуми, ліцеї;
- кафедри;
- центри, комплекси, об'єднання;
- науково-дослідна частина;
- навчальні, науково-дослiднi, проектно-пошукові, дослідно-конструкторськi, дослідно-впроваджувальні, конструкторсько-технологічні, інформаційні, серти фікаційні, виробничі та інші пiдроздiли, у тому числі геодезичні полігони;
- науково-технічна бібліотека;
- видавництво;
- технопарк, навчально-виробничі майстерні, виробничі, комерційні підрозділи;
- адміністративні та господарськi пiдроздiли;
- об'єкти соцiальної iнфраструктури;
- Львівський ордена Червоної зірки інститут сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету ”Львівська політехніка”;
- Мала технічна академія наук;
- баскетбольний спортивний клуб "Львівська політехніка";
- iншi структурнi пiдроздiли Унiверситету.
Управління Університетом здійснюється на засадах: автономії та самоврядування; розмежування прав, повноважень та відповідальності Міністерства освіти і науки, органів управління вищою освітою, керівництва Університету та його структурних підрозділів; поєднання колегіальних та єдиноначальних засад; незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.
Фінансування діяльності Університету здійснює державний бюджет. Фінансування з державного бюджету здійснюється відповідно до державних замовлень на підготовку фахівців і наукові дослідження за економічними і фінансовими нормативами, чинними для національних закладів (установ).
Університет самостійно здійснює оперативний, бухгалтерський, фінансовий та управлінський облік своєї роботи, веде статистичну звітність, подає відомості на вимогу органів, яким законодавством України надано право контролю за відповідними напрямами діяльності.
ПРЕДМЕТ І НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ
Предметом основної діяльності Університету є підготовка фахівців з вищою освітою, наукові дослідження та реалізація їх результатів.
Основні напрями діяльності Університету:
підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців за ліцензованими напрямами, спеціальностями та освітньо-кваліфікаційними рівнями;
наукові дослідження і споріднені з ними роботи інноваційного циклу "наука- виробництво";
підготовка та атестація наукових та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;
підготовка молоді до вступу у вищі заклади освіти;
культурно-освітня, туристична, спортивна та оздоровча діяльність, провадження медичної практики, надання медичних послуг студентам і працівникам Університету;
З метою розвитку матеріальної бази і підвищення ефективності основних напрямів діяльності Університет:
виконує науково-дослідні, науково-технічні, науково-виробничі, проектно-пошукові, дослідно-конструкторські, конструкторсько-технологічні, пуско-налагоджувальні, монтажні, будівельно-монтажні та експериментальні роботи;
розробляє, випробовує, виробляє і експлуатує складові частини космічних апаратів, назе...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора