Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “ Львівська Політехніка”
Кафедра Охорони праці
/
Звіт з практичної роботи №1
з дисципліни: «Охорона праці в галузі»
на тему: «Розрахунок освітлення точковим методом в приміщеннях з комп’ютерною технікою»
Варіант №4
Львів – 2012
Мета роботи: здійснити розрахунок освітлення точковим методом в приміщеннях з комп’ютерною технікою.
Теоретичні відомості.
Нераціональне освітлення може бути однією з причин порушень зору у користувачів комп’ютерної техніки. Згідно із статистикою серед інших функціональних порушень організму порушення зору займають чільне місце. Незадовільна кількість або якість освітлення а також досить часто засліплююча дія світильників на робочому місці з ПК є більшою, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до зменшення захисного кута дії світильника, разом із світлотехнічною специфікою робочих місць може призвести не тільки до виникнення астенопічних явищ, але й функціональних порушень очей користувача. Тому правильна організація освітлення в приміщенні з комп’ютерною технікою дасть можливість уникнути порушень зору.
Методика розрахунку освітлення точковим методом –
лінії, що світяться.
Загальне рівномірне освітлення при відсутності суттєвих затінень може розраховуватися будь-яким методом. Найчастіше використовується метод коефіцієнта використання, але в найбільш відповідальних випадках при світильниках прямого світла надають перевагу точковому методу.
Випромінювачі, довжина яких перевищує половину розрахункової висоти h, розглядаються як лінії, що світяться. Характеристиками ліній, що світяться є поздовжня і поперечна криві сили світла елементів, які утворюють лінію, і лінійна щільність світлового потоку ламп F'. Поперечна крива задається даними з каталогів.
Поздовжня крива часто характеризується параметром т. (Крива сили світла описується таким рівнянням: ). Для світильників з розсіювачами приблизно можна вважати т дорівнює 1,25, а для світильників з екрануючими гратками, що створюють в поздовжній площині захисні кути 15-30-45°, - т дорівнює 1.5-2.0-3.0 відповідно.
Щільність потоку визначається діленням сумарного потоку ламп в лінії F на її довжину L, причому лінії з рівномірно розподіленими по їх довжині розривами ( розглядаються при розрахунку як безперервні, якщо ( < 0,5 h, і під L розуміємо габаритну довжину лінії. Для довгих ліній з такими ж розривами можна вважати
(1)
де F - потік ламп в суцільному елементі, довжиною l.
При ( > 0,5h для кожної суцільної ділянки лінії окремо визначається F' і освітленість, що створюється цією ділянкою.
Розрахункові графіки і таблиці дозволяють визначити відносну освітленість ( (тобто освітленість при F'= 1000 лм/м і h= 1м), причому безпосередньо визначається освітленість точок, які лежать навпроти кінця лінії. Освітленість інших точок визначається шляхом поділу ліній на частини або доповнення їх уявними відрізками, освітленість від яких потім віднімається
При загальному рівномірному освітленні контрольні точки, як правило, вибираються посередині між рядами світильників.
При великій довжині рядів (починаючи приблизно від 2h) досить помітно позначається зменшення освітленості біля їх кінців (вдвічі в порівнянні з освітленістю центральних ділянок при рядах необмеженої довжини).
Для компенсації цього досить продовжити лінію на 0,5 h за межі поверхні, що освітлюється або на такій же довжині біля меж цієї поверхні здійснити подвоєнне значення F', або доповнити подовжні ряди світильників поперечними, що їх замикають. Вибравши один з наведених заходів контрольна точка може вибиратися навпроти середини рядів.
/
Рис. 1. Лінійні ізолюкси для світильників ЛПО13; ПВЛМ –Р (вбудовані і світильники на стелі з дзеркальими відбивачами з граткою з ПРА)
Для визначення ( найбільш зручні графіки лінійних ізолюкс (рис.1). При користуванні ними за планом вимірюються розміри р і L, далі знаходяться відношення р' = р:h і L' = L:h і для точки на графіку з координатами р' і L' визначається (.
Лінії, для яких L' > 4, при розрахунках практично можуть розглядатися як нескінченно довгі.
Лінійна щільність потоку F' визначається за формулою:
(1)
Підсумовуючи значення ( від найближчих ділянок, що створюють освітленість у розрахунковій точці визначають ((. Коефіцієнт (, враховує дію віддалених світильників, відбиття поверхонь приміщення та характер світлорозподілу. Значення ( приймається в межах 1,1-1,2. Коефіцієнт запасу к=1,5.
Для компонування лінії знаходиться загальний необхідний світловий потік ламп в лінії F=F'L. Число світильників в лінії при вибраному типі світильника і світловому потоці вибраного типу ламп в кожному світильнику визначається: . Сумарна довжина світильників співставляється з довжиною приміщення.
Індивідуальне завдання.
Необхідно розрахувати освітлювальну установку, показану на рис.1, на найменшу Е = 500 лк при k = 1,5. Світильники ПВЛМ –Р з лампами ЛБ 30-4; h = 2,3 м.Розміри
приміщення а*b – 4*8, м
Рис. 1. Розміщення освітлювальної установки в приміщенні
Точка А освітлюється шістьма “напіврядами", відміченими цифрами від 1 до 6 (рис. 1). Значення р, L, р', L' і визначені за рис.6 величини є вказані в таблиці:
Напівряд
р
L
Р'
L'
(
1 і 3
1
2
0,44
0,87
2 х70=140
5
3
2
1,3
0,87
20
2 і 4
1
6
0,44
2,61
2 х 100=200
6
3
6
1,3
2,61
25
(е=385
Приймаючи ( = 1,1, знаходимо лінійну щільність світлового потоку F’:
У кожному ряді повний потік ламп становить: . Число світильників N марки ПВЛМ –Р в лінії при світловому потоці лампи марки
ЛБ 30-4 визначається: світильників (з двома лампами в кожному потужністю 30Вт). Сумарна довжина світильників в ряді визначається: L=N Світильники добре вписуються в ряд, заповнюючи його майже без розривів.
Висновок: під час лабораторної роботи я розрахував освітлення точковим методом в приміщеннях з комп’ютерною технікою.