Зміст
Ст.:
Вступ…………………………………………………………………................4
Розділ 1. Підприємство в умовах ринкового господарювання.....................5
Розділ 2. Ресурси підприємства та їх використання…………...................12 Розділ 3. Організація і оплата праці на підприємстві…………..................28
Розділ 4.. Охорона праці на підприємстві………………………..................30
Висновок……………………………………………………………………....33
Список використаної літератури………………………………………….....34
Вступ
Шепетівське міжрайонне управління водного господарства, яке є структурним підрозділом Державного комітету України з водного господарства, було засноване у 1988 році. З 1990 року його колектив очолює Юрій Платонович Хацаюк. Сфера діяльності Шепетівського МУВГ охоплює використання й охорону вод та відтворення водних ресурсів на території Ізяславського, Шепетівського, Славутського та Полонського районів, водні господарства яких складні й багатогранні. За словами керівника, міжрайонне управління обслуговує понад 60 тисяч гектарів меліоративних земель, 31 осушувальну систему, з яких 27 міжгосподарських та 4 внутрігосподарські; здійснює інспекторські функції щодо дотримання вимог утримання ставкового господарства, малих річок, джерел тощо. Зокрема, ставкове господарство Шепетівщини нараховує 97 ставків, 88 з яких перебувають нині в оренді. А протяжність наших рік становить загалом 250 кілометрів. На балансі Шепетівського МУВГ також перебуває 954,9 км. відкритої водної мережі та 376 гідротехнічних споруд. Усе це складає золотий земельний фонд хмельницького Полісся, є основою його великих і сталих врожаїв. Спільно з екологічною інспекцією та районними СЕС управління систематично здійснює перевірки своїх водних об’єктів, бере участь у формуванні громадської свідомості щодо раціонального використання водних ресурсів, нагадує про важливість протиповеневих заходів. У даний час управління працює на протиповеневому об’єкті у с. Нижньому Дережнянського району. Готується також проектно-кошторисна документація щодо захисту від підтоплення с. Судилкова. До повеневої групи ризи-ку північного регіону області належать водосховище в с. Радогощ (Ізяславський р-н), каскад ставків на річці Хоморі — у с. Сахнівцях (Ізяславський р-н), смт. Грицеві (Шепетівський р-н), селах Лабунь і Новоселиця (Полонський р-н). Регулярно ведеться спостереження за водоймами, а орендарі попереджаються про необхідність регулювання рівня води під час затяжних злив. Незважаючи на чималий фронт роботи, яким охоплені працівники Шепетівського МУВГ, існує ще й ряд проблем, з якими доводиться постійно стикатись. Адже всі внутрігосподарські системи перебувають у комунальній власності на балансі сільських та селищних рад. Управління наполегливо працює над виділенням коштів на утримання меліоративної мережі за рахунок орендарів землі. Але, зазвичай, орендарі ухиляються від сплати за експлуатацію інженерної інфраструктури меліоративних земель. Не менш проблематичною виглядає і ситуація із ставками. Тридцять відсотків з них не мають дозволів на спеціальне водокористування, що також є порушенням водного законодавства України. Звісно, хотілося б, щоб усі ці проблеми найближчим часом були усунуті.
РОЗДІЛ 1 „Підприємство в умовах ринкового господарювання”
Юридичний статус підприємства
Шепетівське міжрайонне управління водного господарства (далі - Управління) є бюджетною неприбутковою організацією, підпорядковується Хмельницькому обласному виробничому управлінню по меліорації і водному господарству (далі - Облводгосп), належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству (далі - Держводгосп).
У своїй діяльності Управління керується Конституцією України, законамиУкраїни, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Держводгоспу, Хмельницького облводгоспу, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Управління здійснює свою діяльність в межах наданих йому повноважень на території 4 районів Хмельницької області: Ізяславського, Полонського, Славутського, Шепетівського.
В структурі Шепетівського МУВГ без права юридичної особи є 3 підрозділи: · Грицівська експлуатаційна дільниця місце знаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, смт. Гриців, вул. Суворова, 3; т. 8(03840) 34647 · Плужнянська експлуатаційна дільниця місце знаходження: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Плужне, вул. Базарна, 29 .
Славутська експлуатаційна дільниця місце знаходження: Хмельницька область, м.Славута, вул.Привокзальна, 69а.
Очолює управління Хацаюк Юрій Платонович, 1958 року народження, уроженець с. Марківці Шепетівського району Хмельницької області, освіта вища, в 1984 році закінчив Український ордена Дружби народів інститут інженерів водного господарства по спеціальності гідромеліорація. Місце знаходження управління: м.Шепетівка, вул.Новоград – Волинське шосе, 30
Види діяльності підприємства
Основними завданнями Управління є:
Забезпечення управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, а також здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері водного господарства та меліорації земель, забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах, впровадження досягнень науки і нової техніки, нових технологій, передового досвіду роботи. Організація експлуатації водогосподарських об'єктів, міжгосподарських меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які перебувають у державній власності. Організація виконання довгострокових державних і комплексних програм щодо розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, інженерних комунікацій, сільськогосподарських угідь та інших об'єктів. Крім того ряд проведення заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і земель у зоні впливу водних об'єктів.
Шепетівське міжрайонне управління водним господарством відповідно до покладених на нього завдань:
- Здійснює відповідно до законодавства в межах своїх повноважень контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, дотриманням підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності та господарювання), фізичними особами, у тому числі іноземцями, особами без громадянства, вимог водного законодавства, стандартів, норм і правил водокористування.
- Здійснює контроль за дотриманням встановленого режиму роботиводосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, технічним станом гідротехнічних споруд, які знаходяться на його балансі.
- Забезпечує здійснення комплексу робіт з експлуатації, поточного такапітального ремонту міжгосподарських меліоративних систем, протиповеневих водогосподарських споруд, водосховищ та інших об'єктів міжгосподарських систем та вживає, відповідно до законодавства і нормативно-правових актів, заходів щодо збереження меліоративних фондів, які перебувають у державній власності, а також на договірних засадах здійснює технічне та інженерно- технічне обслуговування і ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі чи споруд цієї мережі, інших гідротехнічних споруд та об'єктів.
- Здійснює технічну експлуатацію міжгосподарських меліоративних об'єктів.
- Забезпечує подачу виробникам сільськогосподарської продукції води для поливу сільськогосподарських культур, а також подачу технічної води іншим водокористувачам на договірних засадах. Організовує облік об'ємів поданої води.
- Надає систематичну організаційну допомогу водокористувачам у проведенні своєчасних і якісних поливів сільськогосподарських культур на основі визначення вологості ґрунту, впровадження прогресивних методів техніки поливів.
- Вдосконалює діючі зрошувальні та осушувальні системи і гідротехнічні споруди шляхом проведення своєчасної реконструкції, автоматизації та комп'ютеризації, підвищення технічного рівня експлуатації водогосподарських об'єктів, впровадження досягнень науки, техніки і передового досвіду, проведення ремонтно-експлуатаційних робіт із застосуванням засобів механізації.
- Проводить інвентаризацію та паспортизацію міжгосподарських меліоративних систем.
- Здійснює контроль за меліоративним станом зрошуваних і осушених земель, технічним станом меліоративних систем та інших гідротехнічних споруд та об'єктів.
- Сприяє розвитку та бере безпосередню участь у забезпеченні питноговодопостачання у сільській місцевості.
- Виконує заходи, які пов'язані з попередженням шкідливої дії вод іліквідацією її наслідків.
- Бере участь у роботі районних комісій з організації безаварійногопропуску льодоходу, повені та паводків.
- Розглядає та погоджує проекти щодо умов і режиму використанняводних ресурсів при експлуатації, введенні в дію, будівництві чи реконструкції господарських об'єктів на землях водного фонду, забезпечує ведення державного обліку водокористування у рибному і сільському господарствах.
- Бере участь у проведенні будівельно-ремонтних, земляних робіт, будівництві водопровідно-каналізаційних мереж та інших роботах.
- Складає проектно-кошторисну документацію на ремонт, будівництво,реконструкцію меліоративних об'єктів, гідротехнічних споруд та об'єктів.
Входить до складу Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженнямдокументації із землеустрою у разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель водного фонду.
Виробнича структура підприємства
До складу Управління на правах структурних підрозділів входять структурні підрозділи апарату Управління, а також:
- Грицівська експлуатаційна дільниця Шепетівського МУВГ, розташована: 30455, смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області, вул. Суворова, 3;
- Плужнянська експлуатаційна дільниця Шепетівського МУВГ, розташована: 30320, с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, вул. Базарна, 29;
- Славутська експлуатаційна дільниця Шепетівського МУВГ, розташована: 30000, м. Славута Хмельницької області, вул. Привокзальна, 69А;
- Шепетівська експлуатаційна дільниця Шепетівського МУВГ, розташована: 30400, м. Шепетівка, вул. Новоград-Волинське шосе, ЗО.
Функціонування підприємства як еономічної системи
Управління має право:
- Скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції, та видавати накази організаційно-розпорядчого характеру, .а також здійснювати контроль за їх виконанням.
- Від свого імені в межах наданих повноважень укладати угоди (договори, контракти), набувати майнових та немайнових прав, нести зобов'язання, виступати позивачем та відповідачем у судах.
- Від свого імені відкривати рахунки в органах Державного казначейства та банків України.
- З урахуванням коштів, виділених з бюджету, самостійно планувати обсяги робіт, строки та способи їх виконання, укладати угоди (договори) на виконання робіт і послуг, здійснювати ділові контакти з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами, без збільшення боргових зобов'язань.
- Керуючись нормативно-правовими актами з оплати праці, у межах фонду заробітної плати розробляти положення про преміювання та з оплати праці.
- Надавати платні послуги юридичним та фізичним особам згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Держводгоспу, на замовлення юридичних і фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1379 (із змінами та доповненнями), і у порядку, встановленому нормативно-правовими актами України.
- Брати і здавати в оренду нерухоме майно (за погодженням з Держводгоспом) та рухоме майно згідно з чинним законодавством.
- З метою забезпечення потреб населення водою в умовах дефіциту водних ресурсів, разом з обласними природоохоронними органами, органами санітарного нагляду та органами місцевого самоврядування, здійснювати заходи щодо зміни умов водокористування.
- Залучати спеціалістів підрозділів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Управління.
- Отримувати безкоштовно від підприємств, установ та організацій інформаційні матеріали в обсягах статистичної звітності, яка відноситься до сфери діяльності Управління, відповідно до порядку, встановленого законодавством.
- Надавати консультації щодо порядку підготовки матеріалів для отримання дозволів на спеціальне водокористування та їх погодження.
Управління зобов'язане:
- Виконувати норми і вимоги щодо охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
- Утримувати у належному технічному стані об'єкти інженерної інфраструктури державних міжгосподарських меліоративних систем.
- Здійснювати заходи з удосконалення роботи Управління.
- Забезпечувати своєчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів згідно з чинним законодавством України.
- Забезпечувати цільове використання, збереження закріпленого за ним майна та державних коштів і своєчасні розрахунки з працівниками Управління.
- Створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, соціальне страхування, правил і норм охорони праці, техніки безпеки.
РОЗДІЛ 2 „Ресурси підприємства та їх використання”
Основний капітал підприємства
Таблиця 2. „Склад основних засобів” (тис.грн.)
№ п/п
Найменування
№ суб. рах.
Наявність на кінець 2009 року (Всього)
1.
Земельні ділянки
202
1136
2.
Будинки, споруди та передавальні пристрої
204
20021
3.
Машини та обладнання
205
638
4.
Транспортні засоби
206
432
5.
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
207
10
Разом
Усього (сума рядків 202 – 217)
-
22287
Джерела утворення основних фондів.
Основні фонди на підприємстві утворюються за рахунок:
власних коштів підприємства
державних коштів
Таблиця 2.1 „Наявність та рух основних фондів” (тис.грн.)
Наявність на початок 2009 року (первісна вартість)
Надійшло у звітному році
Вибуло у звітному році
Наявність на кінець 2009 року
Наявність за відрахуванням зносу (залишкова вартість)
Амортизація (знос) основних засобів за рік
Вартість ОЗ, на які повністю нараховано знос.
Без урах. індексації
З урах. індексації
усього
у т.ч.введено в дію нових основних засобів
усього
у т.ч. ліквідовано основних засобів
На початок 2009
На кінець 2009
21701
22222
180
6
115
115
22287
6088
5697
909
481
Щоб проаналізувати використання ОВФ підприємства в часі використовують показники: коефіцієнт використання календарного часу, коеф.використання робочого часу, коеф.змінності, коеф.використання внутрішньозмінного часу та інтегральний коефіцієнт використання часу.
Коефіцієнт використання календарного часу характеризує питому вагу числа робочих днів в році.
Коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):
ККЧ = Чрд / Чкд
де Чрд __ число робочих днів в році;
Чкд __ число календарних днів в році.
ККЧ = 365 / 365 = 1
Отже, за отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на повну потужність.
Коефіцієнт використання робочого часу характеризує ступінь використання робочого часу в році:
КРЧ = Чфд / Чрд
де Чф.д. __ число фактично відпрацьованих днів в році.
КРЧ = 365 / 365 = 1
Коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу:
КВВЧ = Чфгзм / Чгзм
де Чф.г.зм. __ число фактично відпрацьованих годин в зміну;
Чг.зм. __ число годин в зміну.
КВВЧ = 10 / 12 = 0,83
Цей показник характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, який на даному підприємстві становить 0,83. Отже, ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується, так як високим вважається показник 0,80 – 0,85.
Відтворення основних виробничих фондів підприємства (види, форми, інтенсивність та ефективність відтворення, джерела фінансування).
Основними видами відтворення основних виробничих фондів на підприємстві є:
- часткове відтворення – відшкодування технічного зносу та відновлення первісних техніко-економічних показників.
- просте відтворення – заміна фізично зношених основних фондів новими.
Основними формами відтворення основних виробничих фондів на підприємстві є:
- реконструкція – повне або часткове переобладнання і перебудова виробництва
- технічне переоснащення – комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня окремих агрегатів та установок шляхом впровадження нової техніки і технології.
Відтворення основних виробничих фондів підприємства відбувається за рахунок власних коштів і прирівняних до них коштів – в межах нормативу.
Заходи щодо поліпшення основних виробничих фондів на підприємстві.
Одним з головних факторів підвищення ефективності основних фондів є їх оновлення та технічне вдосконалення. Значні резерви підвищення ефективності використання основних фондів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів. Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.
Основними напрямками збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Важливим напрямком підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого є досить значними.
Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення оптимального режиму їх роботи.
Оборотний капітал підприємства
Склад та структура оборотних засобів підприємства.
Основними елементами оборотних засобів підприємства є такі:
І. Оборотні фонди включають:
1) Виробничі запаси:
- сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати;
- допоміжні матеріали;
- паливо;
- тара;
- запасні частини для ремонтів;
- малоцінні та швидкозношуючі предмети.
ІІ. Фонди обігу:
- готова продукції (на складі і відвантаження)
- грошові кошти (на рахунках і в касі) і дебіторська заборгованість.
Процес виробництва на підприємстві пов’язаний із використанням оборотних фондів. Оборотні фонди на підприємстві представляють собою частину засобів виробництва, які функціонують у процесі виробництва як предмети праці. За характером свого обороту вони приймають участь у виробничому процесі один раз, втрачаючи при цьому свою натуральну форму, і переносять повністю свою вартість на новостворену продукцію, стають частиною собівартості цієї продукції.
Оборотний капітал підприємства. Його види, склад та структура
Власні джерела формування оборотних коштів
Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів. Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новоствореного підприємства. На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви. Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд. При цьому слід зазначити, що, ураховуючи спад виробництва, тяжке економічне становище підприємств, неспроможність їх розрахуватися за придбані матеріальні та інші ресурси, Верховна Рада України 23.02. 96 р. ухвалила Закон про зміни та доповнення до Декрету Кабінету Міністрів України «Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій». Згідно з цим Законом державні підприємства мали спрямовувати на поповнення власних оборотних коштів не менше 10 % загального прибутку підприємства. Ця частина прибутку звільнялася від оподаткування. На жаль, сьогодні ця пільга не діє. Обсяг коштів, що спрямовуються на поповнення власних оборот них коштів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів. До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства. Сталі пасиви — це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов’язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві. Методика визначення власних оборотних коштів підприємства, яка зараз пропонується, не робить розмежування між сталими пасивами і короткотерміновими пасивами. Відображаються вони в І розділі пасиву балансу. З метою повнішого залучення фінансових ресурсів і якісного управління ними підприємства мають змогу планувати сталі пасиви. Залежно від виду сталих пасивів можуть застосовуватись різні методики їх розрахунку. Розмір мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Що більший розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона сплачується, то вища заборгованість, то більше коштів підприємство може використати в господарському обороті. Так, якщо виплата заробітної плати здійснюється за першу половину місяця 25-го числа кожного місяця, а за другу половину — 10-го числа наступного місяця, то в обороті підприємства завжди перебуває дев’ятиденна сума заробітної плати.
Мінімальна заборгованість щодо резерву майбутніх платежів створюється головним чином за рахунок нарахувань на оплату відпусток. Належна заробітна плата за чергову відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами. Ці суми, що відносяться на собівартість продукції щомісячно, резервуються в порядку нарахувань на рахунок майбутніх платежів. Вони виплачуються робітникам, коли ті йдуть у відпустку, а потім списуються з цього рахунка. Однак на рахунку майбутніх платежів згідно з графіком відпусток завжди є кошти, які використовуються в господарському обороті. У зв’язку з цим мінімальні залишки коштів на рахунку майбутніх платежів ураховуються як джерело формування власних оборотних коштів. Резерв майбутніх платежів визначається в сумі мінімального залишку за звітними даними за 12 місяців, що передують плановому року, з урахуванням змін фонду заробітної плати в плановому році.
Сума мінімальної заборгованості із заробітної плати і резерву майбутніх платежів може визначатися і спрощеним методом, виходячи з суми мінімальної заборгованості за планом базового року й відсотка зростання фонду заробітної плати в плановому році.
Мінімальна заборгованість щодо відрахувань у позабюджетні фон ди також постійно є в обігу підприємства. Її можна визначити як добуток мінімальної перехідної заборгованості з оплати праці робітникам та відсотка відрахувань, затвердженого для відповідного фонду.
Мінімальна заборгованість кредиторам з оплати продукції за частковою готовністю обчислюється в галузях промисловості з тривалим циклом виробництва. Проміжні платежі замовників за етапами готовності продукції, що є джерелом покриття витрат незавершеного виробництва, ураховуються як сталі пасиви і можуть бути прирівняні до власних оборотних коштів. Сума за цим видом сталих пасивів визначається відповідно до програми виробництва, умов здачі продукції і порядку розрахунків.
На покриття приросту нормативу оборотних коштів спрямовується не вся сума сталих пасивів, а лише приріст її в плановому році, оскільки базову їх суму враховано в попередні роки.
Таблиця 2.2 „Оборотні засоби підприємства” (грн)
№ п/п
Показники
Загальний фонд
Спеціальний фонд
разом
1
Надходження - усього
12955262
124600
1419862
2
Надходження коштів із загального фонду бюджету
12955262
-
1295262
3
Надходження коштів із спеціального фонду бюджету
-
124600
124600
4
Видатки та надання кредитів - усього
1295262
124600
1419862
5
Поточні видатки
1295262
119600
1414862
6
Оплата праці працівників бюджетних установ
935612
20000
955612
7
Нарахування на заробітну плату
321850
7200
329050
8
Придбання предметів постачання матеріалів, оплата послуг та інші видатки
15250
77200
92450
9
Видатки на віджрядження
6000
15000
21000
10
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
16550
200
16750
11
Капітальні видатки
-
5000
5000
12
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
-
5000
5000
13
Капітальне будівництво (придбання)
-
5000
5000
Ефективне використання оборотних засобів підприємства
Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні заходи (рис.1 ). Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу - 90 днів, року - 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.
Рис. 1. Показники та способи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
Заходи щодо поліпшення використання оборотних засобів підприємства
Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами:
На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обґрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і інших до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, примі- більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом. На стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях , асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.
Персонал підприємства і його використання станом на 2009р.
Таблиця 2.3 «Чисельність, склад та соціальна структура персоналу підприємства»
Назва показника
Всього осіб
з них жінок
1
2
3
Облікова чисельність штатних працівників на кінець року, всього
64
22
З них: Кількість працівників, які прийняті на умовах неповного робочого дня (тижня)
3
-
Кількість працюючих у віці
15 - 34 років
13
4
з них 15 – 24
4
-
50 - 54 років
10
3
55 - 59 років
12
2
Кількість працівників, які мають вищу освіту за освітніми рівнями:
- неповна та базова вища освіта
12
5
- повна вища освіта
20
11
Кількість працівників, які отримують пенсію, всього
10
5
у тому числі: - за вислугу років
-
-
- за віком
7
4
1
2
3
- по інвалідності, всього
3
1
з них ІІІ групи
1
-
Жінки які знаходяться у відпустці в звязку з вагітністю та пологами, всього
-
1
Кількість працівників, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленим законодавством, всього
-
-
Таблиця 2.4 «Використання робочого часу»
Назва показників
За період з початку року
Робочий час, люд/год
Кількість працівників, осіб
Фонд робочого часу, всього
151884
79
Відпрацьовано, всього
136191
Х
- з них надурочно
-
Х
Невідпрацьовано, усього
15693
Х
У тому числі:
- щорічні відпустки (основні та додаткові)
11669
47
- тимчасова непрацездатність
3416
27
- навчальні відпустки та інші неявки передбачені законодавством
160
Х
- неявки у звязку з тимчасовим переводом для роботи на іншому підприємстві
-
-
- неявки з дозволу адміністрації
448
Х
- відпустки з ініціативою адміністрації
-
-
- неявки у звязку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень
-
-
- простої
-
Х
- масові невиходи на роботу (страйки)
-
-
інші причини
-
Х
Заходи щодо поліпшення використання трудових ресурсів підприємства.
Підвищення продуктивності праці означає такі зміни у процесі праці, котрі скорочують робочий час, який необхідний для виробництва одиниці продукції. Економія живої праці, тобто робочого часу на виробництві продукції у масштабі підприємства, означає підвищення продуктивності праці працівників даного підприємства, а економія сукупних витрат живої та минулої ( уречевленої) праці означає підвищення продуктивності суспільної праці.
Заходи щодо поліпшення використання трудових ресурсів підприємства, підвищення продуктивності праці:
1) Скорочення внутрішньозмінних простоїв; 2) скорочення прогулів; 3) проведення профілактичних заходів по скороченню захворюваності; 4) зменшення відпусток з дозволу адміністрації, а для цього забезпечити управління обсягом робіт.
Таблиця 2.5 «Земельні ресурси підприємства»
№
Найменування
М^2
1
Зем ділянка в м. Шепетівка
6611
2
Зем ділянка в смт Гриців
9798
3
Зем ділянка в Хролинськ. с/р
266500
4
Зем ділянка в м. Славута
14063
Всього
296972
Установлено, що у 2007 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю", застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; громадських організацій інвалідів; підприємств і організацій інвалідів; закладів фізичної культури та спорту - за рішенням місцевих органів самоврядування; спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Тобто Управління користується 100% пільгою плати за землю, і звільнене від налогів.
Інформаційне забезпечення
Важливе значення в діяльності підприємства має інформаційне забезпечення. Під інформаційним забезпеченням розуміють процес задоволення потреб в інформації, заснованої на застосуванні спеціальних засобів і методів її одержання, опрацювання, накопичення і видачі в зручному для використання виді. Структура інформаційного забезпечення Шепетівське міжрайонне управління водного господарства (далі Управління) включає:1. Інформаційний фонд, що являє собою набір даних, зведень, необхідних для прийняття відповідних управлінських рішень. Обсяг інформаційного фонду залежить від засобів, джерел його формування, а також сукупності розв’язуваних задач. На об’єм інформаційного фонду здійснює істотний вплив ступінь автоматизації управлінських робіт.
2. Спеціальні прийоми і методи інформаційного забезпечення - включають таблиці урахування документообігу, схеми документопотоку, а також спеціальні матриці.
3. Методи опрацювання інформаційного забезпечення - включають планування прогнозування, економічний аналіз. В якості джерел інформації використовуються первинні та вторинні джерела інформації в процесі управлінні ШМУВГ.
Інформацію, використовувану в Управлінні, можна також підрозділити на вхідну і вихідну. Вхідна інформація містить у собі всю інформацію, що надходить ззовні - від постачальників, посередників, контактних аудиторій, покупців. Вихідна інформація подана усіма формами статистичної і бухгалтерської звітності, що подаються органам статистичного управління і фінансовим органам. Для того, щоб інформацію можна було ефективно використовувати в процесі управління підприємством, вона повинна відповідати таким вимогам: бути економічною, оперативною, достатньою, достовірною, доступною і однозначною. В Управлінні його робітники не завжди мають у своєму розпорядженні необхідну інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень, іноді її буває недостатньо, а іноді вона приходить із запізненням або узагалі відсутня. Відсутність відділу маркетингу і системи маркетингової інформації негативно позначається на діяльність підприємства. Дотепер в Управлінні не проводять комплексний аналіз зовнішнього середовища, діяльність конкурентів вивчають поверхово, а дослідження споживачів практично не проводяться. Позитивним моментом в системі інформаційного забезпечення Управління є те, що на підприємстві всі відділи оснащені комп'ютерами. Але незважаючи на це, використання прогресивних інформаційних технологій у процесі збереження й обробки інформації неможливо на даному рівні оснащеності підприємства.Важливу роль в управлінні підприємством грають також обрані методи збору, опрацювання й аналізу інформації. В Управлінні, в основному використовують статистичні методи опрацювання інформації. Негативним моментом діяльності підприємства є невикористання на практиці таких методів як суцільне і вибіркове спостереження, графічного методу, методів кореляції і регресії. Використання даних методів дозволило б одержати важливу додаткову інформацію, що могло би сприятливо вплинути на подальший розвиток і функціонування підприємства. Правильна організація інформаційного забезпечення підприємства допомагає більш ефективному вирішенню проблем. На жаль на підприємстві не спостерігається комплексність маркетингової інформації, що дає можливість виникненню проблем у підприємстві.Одним із негативних явищ у господарчий практиці підприємства є неповна, несвоєчасна інформація про надходження, продаж і запаси окремих товарів за різними споживчими ознаками. Саме така інформація повинна служити головним джерелом для оцінки поточного становища ринку того чи іншого товару. У даному напрямку бракує також інформації про становище споживчого попиту, фактори, що його визначають, тенденції та прогнози його розвитку. При вивченні інформаційного забезпечення, варто звернути увагу на стан маркетингової інформації підприємства. Робітники Управління практично не здійснюють маркетингові дослідження, а саме дослідження ринку, покупців, конкурентів. Для прийняття певних управлінських рішень вони користуються в основному внутрішніми джерелами інформації. Тому використання прогресивних інформаційних технологій у процесі збереження й обробки інформації неможливо на даному рівні оснащеності підприємства. Проблемою у галузі інформаційного забезпечення процесу управління все ж залишається недостатнє оснащення підприємства сучасною обчислювальною технікою. Внаслідок цього не тільки підвищуються витрати, що пов'язані з отриманням і обробкою інформації, з веденням обліку та плануванням, але й ускладнюється процес прийняття своєчасних і обґрунтованих рішень у галузі збуту.Таким чином, інформаційне забезпечення діяльності Управляння є однією з важливих проблем на сьогоднішній день для підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень в процесі управління підприємством.
РОЗДІЛ 3 „Організація і оплата праці на підприємстві”
Заробітна плата як доход працівника.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним