Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Планування діяльності підприємств
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра регіонального управління
з дисципліни
“Планування діяльності підприємства”
на прикладі ДП «Зарічненське лісове господарство»
Варіант № 83
ЗМІСТ
Вступ.................................................................................................................. 3
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його
виробничої програми........................................................... 6
Аналіз зовнішнього середовища підприємства...................................... 6
Сегментація ринку..................................................................................... 7
Вивчення ємності ринку підприємства................................................... 8
Оцінка конкурентноздатності товару підприємства.............................. 8
Планування ціни на товар підприємства................................................11
Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства....................... 13
Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для
виконання виробничої програми......................................... 14
2.1. Планування виробничої програми підприємства.................................. 14
2.2. Планування виробничої потужності підприємства.............................16
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми...... 17
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання.................... 17
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення
підприємства.................................................................................................... 18
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах........... 18
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства.............................. 23
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві................................. 28
2.6.1. Планування росту продуктивності праці............................................ 28
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та
керівників для виконання виробничої програми......................................... 33
2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві..................... 35
Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства............... 38
3.1. Планування зниження собівартості продукції
по окремим техніко-економічним факторам................................................ 38
3.2. Планування доходів і надходжень..................................................... 39
3.3. Фінансовий план підприємства.......................................................... 41
Висновки та пропозиції................................................................................ 43
Список рекомендованої літератури............................................................... 44
Вступ
Сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів всіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства.
Планування є особливою формою діяльності, направленою на розробку і обґрунтовування програми економічного розвитку підприємства і його структурних підрозділів на певний (календарний) період відповідно до мети його функціонування і ресурсного забезпечення.
Основними загальними функціями управління підприємства є планування і прогнозування, організація, координація і регулювання, активізація і стимулювання, облік, аналіз і контроль.
Основне завдання управління полягає у виборі відповідної реакції організації на об'єктивні зовнішні та внутрішні обставини її діяльності. Сукупність цих обставин формує відповідний рівень нестабільності зовнішнього середовища і визначає доцільність застосування в організації тієї чи іншої методології стратегічного управління.
Оскільки на будь-якому підприємстві планування базується на неповних даних, навіть якщо на ньому чітко налагоджена система бухгалтерського і статистичного обліку, існує проблема в тому, що деякі аспекти функціонування економічної системи не піддаються оцінці, а залежать від зовнішнього середовища, яке характеризується швидкою мінливістю. В західній економіці ця мінливість пояснюється в першу чергу високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуальним і швидкозмінним характером.
Впровадження системи планування на підприємстві створює наступні важливі переваги: відстежує нові тенденції в економіці, техніці і технології та використовує їх в своїй діяльності; визначає потребу в капіталі і грошових коштах; дає змогу повніше використовувати інновації в своїй діяльності; аналізує підсумки роботи в цілях підвищення ефективності мети і корегування планів на наступний період; запобігає помилковим діям та обґрунтовує економічну доцільність напрямку розвитку підприємства; стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень в подальшій роботі та створює передумови для підвищення їх освітньої підготовки; покращує координацію дій на підприємстві та збільшує можливості в забезпеченні його необхідною інформацією; сприяє більш раціональному розподілу ресурсів.
Метою даної курсової роботи є визначення місця підприємства на ринку, шляхи формування його виробничими програмами; планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничих програм, а також планування фінансової діяльності підприємства.
Суб’єктом курсової роботи є ДП „Зарічненський лісгоп”, об’єктом курсової роботи є діяльність підприємства, спрямована на виробіткок целюлози і деревної маси, лущення, заготовки пилені, брус столярний, пиломатеріали.
Державне Підприємство „Зарічненське Лісове Господарство”, створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Основними напрямками діяльності є:
1) проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід, які в найкоротший строк дають велику кількість деревини народному господарству; здійснення заходів по зміні малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, залісення малопродуктивних земель, які не використовуються в лісовому господарстві; організація лісонасінневої справи і лісових розсадників;
2) збереження і поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст і промислових центрів; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вздовж великих річок і їх притоків;
3) поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів;
4) охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісо порушень; актування лісо порушень і притягання до відповідальності лісо порушників, стягнення з них збитків, пені, неустойки, штрафів, відповідно до діючого законодавства;
5) охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників;
6) облік лісових користувань ;
7) організація ведення лісового господарства;
8) організація та проведення полювання, реалізація мисливських тварин та продукції полювання;
9) облік державного лісового фонду і реєстрація всіх змін у його складі; розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс, і зміну границь лісництв;
10) проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил;
11) популяризація серед населення значення збереження і правильного використання лісів і захисних лісонасаджень; залучення громадськості до справи лісорозведення та охорони лісу;
12) здійснення зовнішньоекономічної діяльності; співробітництво з міжнародними організаціями і громадами;
13) виробництво товарів народного споживання;
14) проведення робіт щодо сертифікації продукції та її штрих кодового маркування;
15) інші види діяльності, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені законодавством України.
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо).
Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.
Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:
(1);
де-оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;
kФ - коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора
Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства.
Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50...+50). Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1:
Таблиця 1
Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства
№ п/п
Фактори зовнішнього середовища
Коефіцієнт “kФ”
Значення впливу фактора “Y”
Оцінка впливу фактора “Зн”
1
2
3
4
5
1
Економічні
1,03
+20
+20,6
2
Ринкові
0,33
+10
+3,3
3
Політичні
1,53
-20
-30,6
4
Технологічні
2,03
+30
+60,9
5
Конкурентні
0,23
-20
-4,6
6
Міжнародні
1,13
+30
+33,9
7
Соціальні
0,13
+10
+1,3
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Висновок: оцінивши загрози підприємства бачимо, що великою загрозою для підприємства є політичний фактор, нейтральний вплив чинять наступні фактори: конкурентні, соціальні, ринкові. Також є ряд факторів, які впливають на великі можливості підприємства: економічні, міжнародні та найбільш вагомий вплив чинить технологічний фактор.
1.2. Сегментація ринку
Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту.
В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку (ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками:
Географічна – розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо.
Демографічна – стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо.
Психографічна – суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства, яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості.
Поведінкова – рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо.
Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення (ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає в тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки.
Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці.
Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю.
Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля.
1.3. Визначення ємності ринку підприємства
Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку.
Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період.
Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою
QРИНКУ = n1 * n2 (2);
Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках;
n1 – кількість покупців товару, чол.
n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт.
QРИНКУ = 400030*2=800060 шт.
1.4. Оцінка конкурентоздатності товару
Конкурентосздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.
Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється.
Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі.
Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами.
Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентноздатність товару.
До технічних параметрів конкурентноздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людського комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.
До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.
Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності необхідно:
1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
Визначити інтегральний показник конкурентноздатності;
Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
(3) ;
де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці;
pi – параметричний індекс.
Державне Підприємство „Зарічненське Лісове Господарство” виготовляє брус столярний. Для визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами виберемо 5-10 параметрів, які характеризують властивості продукції, що мають суттєвий інтерес для споживача.
Всі розрахунки, а також технологічні та економічні параметри представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
№
Одиничний показник
Значення %
Значення, долі одиниці
Оцінка
Параме-тричний
індекс
Груповий параме-тричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1
Відповідність стандартам
30
0,3
5
1
0,3
2
Довжина бруса
20
0,2
3
0,6
0,12
3
Робота різними інструментами
25
0,25
3
0,6
0,15
4
Обробка зрізів
10
0,10
4
0,75
0,075
5
Обробка поверхні бруса
15
0,15
4
0,75
0,1125
ВСЬОГО
100
1
-
-
0,7575
Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок представлений в табличній формі, таблиця 3.
Таблиця 3
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення, долі одиниці
Оцінка
Параме-тричний
індекс
Груповий параме-тричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Транспортування
10
0,1
3
0,6
0,06
2.
Рівень ЗП
30
0,3
4
0,75
0,225
3.
Економічність
15
0,15
3
0,6
0,09
4.
Ціна
25
0,25
3
0,6
0,15
5.
Чисельність робітників
20
0,2
4
0,75
0,15
ВСЬОГО
100
1
-
-
0,675
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою
(4);
де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;
- груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
Висновок: отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка 1,12>1,03. Можна стверджувати, що брус столярний є конкурентноздатним виробом і значення його інтегрального показника є вищим ніж у виробу зразка.
1.5. Планування ціни на товар підприємства
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.
В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”.
Канонічне рівняння прямої має вигляд: .
Щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння.
Дані для побудови кривої попиту мають вигляд:
Ціна (Ц), грн.
10
20
30
40
50
Попит(N),тис.шт
32
24
16
8
0
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
-N=0.8*Ц-40;
N=(-0.8*Ц+40)*1000;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-0,8; в=40.
За основу візьмем залежність:
N = a*Ц + в (5);
N =(-0.8*40.15+40)*1000=7880 шт
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6);
П =316382-243794=72588 грн
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (7);
Д = 7880*40,15=316382 грн
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8);
В = 30,3*7880+5030=2437794
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9);
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ =
а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10);
П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
(12);
зобразимо графічно:
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства
Вище було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а * Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях.
N =a*40,15+в
Висновок до 1 розділу: Оцінивши загрози та можливості впливу таких факторів як: технологічні, міжнародні, економічні, політичні, соціально-культурні, ринкові, конкуренти, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі виявили, що технологічні (60,9%) та міжнародний (33,9%) фактор чинять найбільший вплив на підприємство.
Визначили ємність ринку підприємства, вона дорівнює 800060 штук. Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Під час оцінки конкурентоспроможності виробу отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка є більшим 1,12>1,03. Можна стверджувати, що брус столярний є конкурентноздатним виробом і значення його інтегрального показника є вищим ніж у виробу зразка. Під час планування ціни на продукцію , була визначена ціна 40,15 грн. При цій ціні прибуток буде максимальним 72588 грн.
2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми
2.1. Планування виробничої програми підприємства
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією.
Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою: , (13)
(шт.)
де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства.
∆QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду.
∆QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду.
n – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
(14);
(шт.)
де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках.
n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1).
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
, (15);
(грн.)
де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках.
Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції.
n – кількість видів товарної продукції.
QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках
m – кількість видів робіт промислового характеру.
Обсяг валової продукції розраховується за формулою:
QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16);
QВАЛ=417624,24+(16000-5300)+(5000-2300)=431024,24 (грн)
де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду.
QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду.
На основі приведених розрахунків складаються форми у вигляді таблиць.
Таблиця 3
План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі
Найменування продукції
Кількість продукції в натуральному виразі
Базисний період
очікуване виконання (факт)
План
в тому числі по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення
Виробництвопрофілюючих видів продукції, всього
433,4
100%
108,35
108,35
108,35
108,35
411,73
в тому числі: - експорт
43,34
10%
10,835
10,835
10,835
10,835
41,17
- нова продукція
86,68
20%
21,67
21,67
21,67
21,67
82,35
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством
2.1. Готові вироби, всього
6587,68
80%
1646,92
1646,92
1646,92
1646,92
6258,29
в тому числі: - експорт
658,77
10%
164,69
164,69
164,69
164,69
625,83
- нова продукція
658,77
10%
164,69
164,69
164,69
164,69
625,83
2.2. Продукція із давальницької сировини
823,46
10%
205,87
205,87
205,87
205,87
782,29
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
164,69
2%
41,173
41,173
41,173
41,173
156,46
2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
411,73
5%
102,93
102,93
102,93
102,93
391,14
2.5. Інші види продукції
247,04
3%
61,76
61,76
61,76
61,76
234,69
Всього
8668
2167
2167
2167
2167
8234,6
Таблиця 4
План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі
Найменування продукції
Кількість продукції в грошовому виразі
В цінах базисного року
В цінах планового року
в т. ч. по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення
Виробництво профілюючих видів
продукції, всього
14500,84
17401,01
4350,25
4350,25
4350,25
4350,25
в тому числі: - експорт
1450,08
1740,1
435,02
435,02
435,02
435,02
- нова продукція
2900,17
3480,2
870,05
870,05
870,05
870,05
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством
2.1. Готові вироби, всього
220921,4
265105,63
66276,4
66276,4
66276,4
66276,4
в тому числі: - експорт
2209,2
2651,06
662,77
662,77
662,77
662,77
- нова продукція
2209,2
26,51,06
662,77
662,77
662,77
662,77
2.2. Продукція із давальної сировини
27551,58
33061,9
8265,48
8265,48
8265,48
8265,48
Роботи промислового характеру і
послуги на сторону
5510,32
6612,38
1653,09
1653,09
1653,09
1653,09
Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і
валову продукцію
13775,8
16530,96
4132,74
4132,74
4132,74
4132,74
Інші види продукції
8265,48
9918,58
2479,65
2479,65
2479,65
2479,65
Всього
290525,4
348630,46
87157,6
87157,6
87157,6
87157,6
Як висновком до планування виробничої програми підприємства є те що при розрахунку плану виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі кількість продукції очікуваного виконання під час розрахунку становить 8668 шт., а це в свою чергу відповідає значенню QВіПЛ =8668 шт., також кількість у базисному періоді повинна бути меншою від очікуваного на 5% (8234,6 шт.)
При розрахунку плану виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі встановлено, що ціни планового періоду є вищими по всіх найменуваннях продукції в порівнянні з цінами базового року.
2.2. Планування виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.
Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою:
, (17);
При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою:
(18);
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми
На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі:
Таблиця 5
Баланс робочого часу на 2011 рік
№
Показник
Фонд часу
працівника
підприємства
1
2
3
4
1
Загальна кількість календарних днів
365
365
2
Кількість неробочих днів:
113
113
в т. ч. святкових
8
8
вихідних
105
105
3
Кількість календарних робочих днів
252
252
4
Невиходи на роботу, всього:
50
1
чергові і додаткові відпустки
26
---
відпустки по вагітності
0
---
виконання державних обов’язків
6
---
через хворобу
2
---
навчання
12
---
неявка з дозволу адміністрації
3
---
прогули
1
---
простої
0
1
5
Корисний ФРЧ
202
251
Висновок: розрахувавши баланс робочого часу на 2011 рік встановлено корисний фонд робочого часу для працівника 202дня та для підприємства 251 день, при загальній кількості неробочих днів 113.
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання
Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.
Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання:
(19);
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах
Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою:
, (20);
де НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції.
QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді.
Таблиця 6
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва
№ пп.
Найменування ресурсу
одиниці виміру
Норма витрат на одиницю продукції
Плановий обсяг виробництва, шт.
Потреба в ресурсі в натуральних показниках
ціна одиниці ресурсу, грн.
витрати на придбання ресурсів, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
1
матеріал 1
т/ шт.
30
8668
260040
0,0082
442,1
2
матеріал 2
т/ шт.
6
8668
52008
0,1331
1191
3
матеріал 3
т/ шт.
12
8668
104016
0,3127
5200,8
4
деталь 1
шт.
15
8668
130020
0,1117
2379,4
5
деталь 2
шт.
3
8668
26004
0,2508
1128,6
ВСЬОГО
-
-
-
-
10341,9
Висновок: отже, за даними розрахунками можна зробити висновок, що найбільша потреба в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва є для матеріалу 1 і становить 260040 грн. загальні витрати на придбання ресурсів стновлять 10341,9 грн.
Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою:
, (21);
де QЗ.К.ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках;
QЗ.П.ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках;
n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.
Таблиця 7
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва
№ пп.
Найменування ресурсу
одиниці виміру
Норма витрат на одиницю продукції
Сальдо незавершеного виробництва, шт.
Потреба в ресурсі, в натуральних показниках
Ціна одиниці ресурсу, грн.
Витрати на придбання ресурсів, грн.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора