Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Аналітична робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра економіки підприємства
АНАЛІТИЧНА РОБОТА
з дисципліни „Стратегічне управління”
на тему:
„ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА”
(на базі ЗАТ „Костопільський завод скловиробів”)
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП ........................................................................................................................3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА .................................................5
Фінансова стратегія, її суть, цілі та завдання ..................................5
Процес розробки фінансової стратегії та її цілії .............................7
1.3. Значення фінансової стратегії для діяльності .................................9
2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЕРЕДОВИЩА ЗАТ „Костопільський завод скловиробів”................................................................................................13
Загальний аналіз середовища підприємства ..................................13
Загальне зовнішнє середовище .......................................................17
Операційне зовнішнє середовище ..................................................22
Внутрішнє середовище ...................................................................30
Виробництво ......................................................................30
Фінанси ................................................................................39
Маркетинг ............................................................................48
Персонал ..............................................................................51
Організація управління ......................................................55
3. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАТ „Костопільський завод скловиробів”..............................................................................................58
Залучення інвесимційних ресурсів, впровадження модельних
бізнес-проектів...................................................................................58
3.2. Зростання витрат виробництва продукції........................................58
3.3. Зниження рентабельності продукції ...............................................59
4.АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ДІЙ ЗАТ „Костопільський завод
скловиробів” ЩОДО ЗРОСТАННЯ ВИТРАТ ИРОБНИЦТВА................................................................................................60
4.1. Модернізація виробництва і реалізації продукції ..........................60
4.2. Скорочення чисельності штатного персоналу ...............................60
4.3. Підвищення продуктивності праці ..................................................60
Висновки до розділу 4 ..............................................................................55
5. ОБГРУНТУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН ........................62
5.1. Економічне обгрунтування рівня змін та ефективності
реалізації модернізації виробництва і реалізації продукції .........62
Рекомендації щодо реалізації модернізації виробництва і
реалізації продукції ...........................................................................64
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .........................................................................................66
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................68
ДОДАТКИ ................................................................................................................69
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах ринкових відносин, самостійності, відповідаль-ності підприємств за результатами своєї діяльності виникає об’єктивна необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації, фінансових можливостей та перспективної оцінки фінансового стану господарюючих суб’єктів. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Тобто актуальність теми полягає у тому, що кожне підприємство, враховуючи свої наявні і потенційні можливості, оцінюючи своє теперішнє і майбутнє фінансове становище, прагне якомога краще розробити і реалізувати стратегію своєї діяльності і при цьому покращити фінансові показники підприємства, а також отримати відповідні вигоди.
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники,пропорції та темпи розширенного відтворення,є основною формоюреалізації головних цілей підприємства.Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.За умов ринкової економіки,самостійність підприємств,їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідністьвизначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей.На вирішення таких питаннь і спрямованофінансову стратегію підприємства
Отже, зацікавленість підприємств проявляється в тому, щоб розроблена фінансова стратегія була якісною, ефективно впроваджувалася і приносила очікувані доходи.
Предметом дослідження є процес вибору, формування, обгрунтування і
прийняття рішень щодо реалізації фінансової стратегії, її подальшого впровадження на підприємстві, а також впливу цієї фінансової стратегії на подальший розвиток та фінансову стійкість підприємства.
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є розробка відповід-них заходів щодо забезпечення фінансової стійкості підприємства на основі вибору та впровадження фінансової стратегії.
Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства. Фінансова стратегія підприємства забезпечує: * формування та ефективне використання фінансових ресурсів; * виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках; * відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства; * визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами. Завданнями фінансової стратегії є: - визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей; - визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; - фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу; - вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості; - розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.
Отже, метою дослідження є вивчення різних підходів, методів розробки, формулювання, обгрунтування і вибору фінансової стратегії в межах ЗАТ”Костопільський завод скловиробів”. При цьому основними завданнями, які виникають у ході роботи, є формування фінансової стратегії підприємства, визначення її цілей та спрямованості, а також обгрунтування потенційних проблем, пов’язаних з впровадженням даної стратегії, і можливостей їх вирішення.
Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослі-
дження виступають роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері стратегіч-ного планування та інших наук. Серед вчених, які зверталися до дослідження фінансової стратегії, можна виділити таких: А. Зуб [1], О. Ковтун [2], М. Мартинен-ко [3] та ряд інших [4, 5, 7].
Практична цінність полягає у можливості подальшого застосування цього дослідження на практиці і відповідності його даних реальним умовам.
Економічна ефективність. Оскільки фінансова стратегія передбачає визна-
чення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших спосо-
бів їх досягнення, то цілі фінансової старатегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства, тобто дати можливість підприємству отримувати економічний ефект від її впровадження.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ
ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Фінансова стратегія, її суть, цілі та завдання
Будь-які заходи, спрямовані на реалізацію стратегічних програм підприємства, мають свою вартість. Організаційно-економічна стійкість підприємства визначаєть-ся її фінансовим станом та механізмом ефективного використання фінансів. Тому необхідною частиною стратегічного управління, яка забезпечує реалізацію будь-якої стратегії, є функціональна фінансова стратегія.
Фінансова стратегія становить собою стратегічну програму формування фінансових ресурсів та капітальних вкладень за рахунок власних та залучених зовнішніх коштів та капіталу, їх розподілу між корпоративними, функціональними та конкретними стратегіями, а також їх ефективного використання в процесі реалізації стратегій.
Фінансова стратегія характеризує розподілений у часі процес формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для реалізації корпоративної стратегії підприємства. Вона відображає процеси формування і використання грошових коштів, фінансування капітальних вкладень і поточних витрат [8, ст. 28].
Фінансова стратегія разом з інвестиційною є „ключовими” стратегіями, які забезпечують створення конкурентних переваг та їх успішне використання в стратегічній діяльності.
Фінансова стратегія є найважливішою підсистемою корпоративної стратегії. Звичайно ця стратегія має вигляд довгострокової програми конкретних дій з використання власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів для досягнення стратегічної конкурентної переваги. Виділяють такі характерні риси фінансової стратегії:
Фінансовий фактор – це найважливіший критичний фактор будь-якого бізнесу як у його тактичному, так і в стратегічному аспекті.
Фінансовий вимірник – єдиний вимірник усіх ключових характеристик будь-якого бізнесу; фінансовий аспект притаманний кожній спеціалізованій стратегії.
Діяльність з розробки і контролю за реалізацією фінансової стратегії, яка є однією з найбільш централізованих [5, ст. 227].
При формуванні фінансової стратегії необхідно:
визначити, які обсяги фінансових ресурсів та капітальних вкладень необхідно мати для покриття вартості заходів з реалізації стратегічного управління;
визнчити джерела та структуру фінансових ресурсів та капіталу;
встановити пріорітети та обсяги фінансування корпоративних, функціональних та конкретних стратегій;
встановити терміни та часові характеристики залучення та використання фінансових ресурсів та капіталу;
оцінити необхідність та обсяги залучення інвестиційних ресурсів [3, ст.257-258].
Стратегія фінансування є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрями організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприємства.
Розробка фінансової стратегії базується на таких принципах:
балансування матеріальних і фінансових потоків;
найефективніше фінансування розширення, підтримки та скорочення окремих підсистем та підприємства загалом;
прогнозування альтернативних варіантів розвитку підприємства з точки зору фінансових характеристик його діяльності в різних умовах;
фінансовий контроль та аналіз діяльності підприємства.
За допомогою фінансової стратегії визначають найкращу спрямованість фінансової діяльності, вона націлює на економію всіх видів стратегій на максимальне підвищення вартості підприємства [7, ст. 528].
Фінансова стратегія –це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами. Вона охоплює питання теорії та практики формування фінансів, їх планування, вирішує задачі, які забезпечують фінансову стабільність підприємства в ринкових умовах господаювання.Теорія фінансової стратегії досліджує об’єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, підготовки та ведення фінансових операцій. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства:
аналіз фінансового стану;
оптимізацію основних та оборотних засобів;
формування та розподіл прибутку;
грошові розрахунки;
інвестиційнуполітику.
Фінансова стратегія – це формування системи довгострокових цілей фінансово-господарської діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення, зважаючи на тенденції розвитку фінансового ринку. Основними етапами процесу формування фінансової стратегії підприємства є:
Встановлення загального періоду формування фінансової стратегії.
Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку.
Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.
Розробка фінансової політики з окремих аспектів діяльності.
Конкретизація показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.
Реалізація та оцінка розробленої фінансової стратегії. Фінансова стратегія підприємства згідно зі своєю стратегічною ціллю забезпечує :
- формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
- виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
- визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами;
- створення та підготовка стратегічних резервів;
- ранжування та поетапне досягнення цілей.
Таким чином успіх фінансової стратегії гарантується при взаємодії теорії і практики фінансової стратегії, при співпаданні стратегічних цілей з реальними економічними і фінансовими можливостями.
Завданнями фінансової стратегії є:
визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;
визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарю-
вання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;
фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;
вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств. На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна. У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється вироб-ництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використан-ню капіталу підприємства. Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факто-рів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та непередбачених обставин.
1.2. Процес розробки фінансової стратегії та її цілі
Стратегія фінансування (як функціональна стратегія) є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрями організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприємства [7, ст.528].
При формуванні фінансової стратегії необхідно:
- визначити, які обсяги фінансових ресурсів та капітальних вкладень необхідно мати для покриття вартості заходів з реалізації стратегічного управління;
- визначити джерела та структуру фінансових ресурсів та капіталу;
- встановити пріоритети та обсяги фінансування корпоративних, функціональних та конкурентних стратегій;
- встановити терміни та часові характеристики залучення та використання фінансових ресурсів та капіталу;
- оцінити необхідність та обсяги залучення інвестиційних ресурсів [2, ст.257].
У рамках фінансової стратегії на конкретно задану перспективу можлива розробка одного прогнозного стратегічного балансу чи їхньої системи.
Стратегічні баланси повинні складатися за істотно більш укрупненими, тобто агрегованими, позиціями порівняно зі звичайними (звітними) річними балансами підприємства.
Конкретні рішення з агрегування стратегічних балансів – це ситуаційні рішення, що кожне конкретне підприємство повинно приймати самостійно. При цьому в черговий раз настійно рекомендується творче дотримання принципу розумної достатності.
Видаткова частина стратегічного балансу обов’язково повинна відповідати структурі основних позицій застосовуваного формату фінансової стратегії.
Дохідна частина стратегічного балансу допускає різний ступінь конкретизації.
Традиційно – за допомогою стратегічних балансів – вирішують завдання оптимізації саме дохідної частини, тобто структури надходжень фінансових засобів на розвиток підприємства в певному стратегічному періоді за основними укрупненими джерелами.
Фінансова стратегія сучасного підприємства повинна вирішувати відповідні питання в рамках трьох основних напрямків:
повноцінний фінансовий сервіс усіх профільних бізнесів, що створюють і реалізують продукт підприємства;
ефективний фінансовий бізнес на тимчасово вільних засобах підприємства;
відносно самостійні фінансові інтереси, здійснювані системою дочірніх і/чи родинних підприємств.
Для більшості українських комерційних підприємств – особливо для промислових – більш-менш знайомим і освоєним є тільки перший напрямок, а другий і третій для багатьох не тільки практично, але і теоретично новий.
Але для того, щоб у наші дні успішно конкурувати на відкритому ринку, підприємство повинно одночасно ефективно працювати по всіх трьох зазначених напрямках [3, ст.228-229].
Процес формування фінансової стратегії підприємства проходить низку етапів:
Встановлення загального періоду формування фінансової стратегії.
Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.
Розробка політики з окремих аспектів діяльності.
Конкретизація показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.
Оцінка та реалізація розробленої фінансової стратегії.
Визначення загального періоду формування фінансової стратегії залежить від багатьох умов. Головною умовою його визначення є тривалість періоду, який прийнятий для формування загальної стратегії розвитку підприємства – оскільки фінансова стратегія має підпорядкований характер щодо генеральної стратегії, вона не може виходити за межі цього періоду (коротший період формування фінансової стратегії допускається).
Важливою умовою при визначенні періоду формування фінансової стратегії підприємства є можливість передбачити не розвиток економіки в цілому, а кон’юнктура тих сегментів фінансового ринку, з якими пов’язана майбутня фінансова діяльність підприємства. Умовами визначення періоду формування фінансової стратегії є також галузева належність підприємства, його розмір, стадії життєвого циклу тощо.
При формуванні стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства основна увага акцентується на підвищенні рівня добробуту власників капіталу (підприємства) та максимізації його ринкової вартості. Водночас така головна ціль потребує певної конкретизації з урахуванням завдань та особливостей майбутнього фінансового розвитку підприємства [5, ст.142].
При правильно поставленому процесі розробки корпоративної стратегії система цілей фінансової стратегії повинна логічно випливати із зміни стратегії підприємства [3, ст.221].
Система стратегічних цілей повинна забезпечити формування належних обсягів фінансових ресурсів та високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і капіталу; допустимий рівень фінансового ризику у процесі реалізації майбутньої фінансової діяльності підприємства й таке інше.
Систему стратегічних цілей фінансового розвитку підприємства слід формувати чітко й коротко, відображаючи кожну з цілей у конкретних показниках – цільових стратегічних нормативах. У ролі таких стратегічних нормативів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства можуть бути:
середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які формуються з власних джерел;
мінімальна вартість власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;
коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;
співвідношення оборотних та необоротних активів підприємства;
мінімальний обсяг грошових активів, що забезпечить поточну платоспроможність підприємства;
мінімальний рівень самофінансування інвестицій;
допустимий рівень фінансових ризиків у розрізі основних напрямків господарської діяльності підприємства [5, ст.143].
Система цілей повинна формуватись на основі міні-стратегії і становити особливу фінансову галузь загального дерева стратегічних цілей підприємства [6, ст.228].
У випадку побудови такого дерева стратегічних цілей, методика формування фінансової галузі дерева, тобто системи цілей фінансової стратегії, може бути наступною.
Крок 1. Визначення базового формату. Встановлюється загальне дерево стратегічних цілей підприємства, наприклад, з 4 рівнів.
Крок 2. Встановлення інтегральної фінансової мети. На рівні 1 загального дерева стратегічних цілей задається тільки одна інтегральна чи загальна фінансова мета підприємства.
Крок 3. Визначення основних цілей фінансової стратегії. На рівні 2 задається мета, що цілком відповідає основним стратегічним цілям встановленого формату фінансової стратегії.
Крок 4. Завдання стратегічних вказівок з фінансів. На рівні З задаються конкретні стратегічні вказівки з фінансів, що цілком відповідають вказівкам установленого формату фінансової стратегії [3, ст.221].
Найвідповідальнішим у формуванні фінансової стратегії підприємства є розроблення фінансової політики, яка є формою реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її реалізації. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної цілі такої діяльності.
Формування фінансової політики з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства може мати багаторівневий характер. Так, наприклад, у межах політики управління активами підприємства може бути розроблена політика управління оборотними та необоротними активами. У свою чергу, політика управління оборотними активами може включати як окремі блоки політики управління окремими їх видами і так далі.
Конкретизація цільових показників фінансової стратегії здійснюється за періодами її реалізації. У процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність представленої системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їхня внутрішня та зовнішня синхронізація в часі. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації розроблених показників фінансової стратегії з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також з прогнозними змінами кон’юнктури фінансового ринку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі усіх цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності між собою.
У системі забезпечення реалізації фінансової стратегії передбачається формування на підприємстві центрів відповідальності різних видів; визначення прав, обов’язків та відповідальність їхніх керівників за результати їхньої діяльності; розробки системи стимулювання працівників за їхній внесок у підвищення ефективності фінансової діяльності тощо.
Оцінка напрацьованої фінансової стратегії є прикінцевим етапом розробки фінансової стратегії підприємства і проводиться за такими елементами:
узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією розвитку. У процесі такої оцінки виявляють ступінь узгодженості цілей, напрямків та етапів у реалізації стратегії;
узгодження фінансової стратегії підприємства з прогнозними змінами зовнішнього фінансового середовища. У процесі такої оцінки визначають якою мірою розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих її сегментів;
внутрішня фінансова збалансованість стратегії. При проведенні такої оцінки визначають наскільки узгоджені між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; наскільки узгоджені між собою за напрямком та в часі заходи щодо забезпечення її реалізації;
можливість реалізації фінансової стратегії. У процесі такої оцінки насамперед розглядають потенційні можливості підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їхня технічна оснащеність з позиції завдань реалізації фінансової стратегії;
допустимий рівень ризиків при реалізації фінансової стратегії. У процесі такої оцінки необхідно визначити, наскільки рівень прогнозованих фінансових ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету її власників та відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, треба оцінити, наскільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності такого підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат та з позицій прогнозування загрози банкрутства;
результативність розробленої фінансової стратегії. Оцінка результативності фінансової стратегії може бути оцінена насамперед на підставі прогнозованих розрахунків системи основних фінансових коефіцієнтів. Воднораз можуть бути оцінені і не фінансові результати реалізації розробленої фінансової стратегії – зростання ділової репутації підприємства (гудвіл); підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних підрозділів (при створенні центрів відповідальності); підвищення рівня матеріального та соціального задоволення фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи матеріального стимулювання за результатами фінансової діяльності; вищого рівня технічної оснащеності робочих місць) [5, ст.144].
Отже, розробка обґрунтованої фінансової стратегії слугує основою для забезпечення життєдіяльності підприємства в довгостроковій перспективі. Інструментом реалізації фінансової стратегії є поточні бюджети, що відбивають взаємини з фінансовими, кредитними, страховими організаціями зовнішнього середовища, а також з окремими підрозділами всередині підприємства [6, ст. 229].
1.3. Значення фінансової стратегії для діяльності підприємства
Значення фінансової стратегії, тобто стратегічного аспекту фінансового фактора діяльності підприємства, є очевидним. Особливо це очевидно саме в українських умовах, що за критеріями нормального фінансового стану можна оцінювати тільки як довгостроково і стійко кризові.
Але навіть у таких умовах бізнес існує і якось розвивається. Отже, і він, в цілому, і його фінансова складова, зокрема, підкоряються відповідним загальним законам і закономірностям.
Тому в цьому контексті, насамперед, треба підкреслити, що фінансовий фактор будь-якого бізнесу, причому як у його тактичному, так і в стратегічному аспекті. Це можна вважати першою характерною рисою фінансової стратегії.
Друга особливість фінансової стратегії:
- фінансовий вимірник – єдиний вимірник усіх ключових моментів будь-якого бізнесу;
- фінансовий аспект властивий кожній спеціалізованій стратегії і для усіх їх є істотним;
- фінансові аспекти всіх спеціалізованих стратегій і стратегії в цілому – це внутрішні моменти фінансової стратегії.
Таким чином фінансова стратегія в певному значенні є універсальною стратегією, і, крім того, через фінансову стратегію відбувається особливе – за допомогою фінансів – інтегрування всіх спеціалізованих стратегій і всіх окремих стратегічних позицій в єдину, цілісну й органічну стратегію підприємства.
Характерна риса фінансової стратегії полягає також у тому, що діяльність з її розробки і контролю за реалізацією і в теорії, і на практиці є однією з найбільш централізованих стратегій підприємства [3, ст.220-221].
Отже, для будь-якого підприємства значення фінансової стратегії полягає в тому, що вона:
об’єднує встановлені стратегічні цілі в форму конкретних фінансових показників;
встановлює стандарти для організації фінансової інформації;
визначає оптимальні граничні витрати, необхідні для реалізації всієї сукупності планів підприємства;
в частині оперативного фінансового планування дає корисну інформацію для розроблення і коригування загальної стратегії підприємства;
характеризує розподіл у часі формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для реалізації корпоративної стратегії підприємства;
відповідає за прогнозування фінансових показників стратегічного плану, оцінювання інвестиційних проектів, розподіл і контроль фінансових ресурсів [8, ст.172].
РОЗДІЛ 2
СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЕРЕДОВИЩА
ЗАТ “Костопільський завод скловиробів”
2.1. Загальний аналіз середовища підприємства
Закрите акціонерне товариство ”Костопільський завод скловиробів” (надалі - Товариство) відносно молоде підприємство. 21 серпня 2008 року йому виповнилось вісім років.
Засновниками товариства у 2000 році стали ВАТ “Гостомельський склозавод” і ВАТ “Костопільський склозавод”.
На площах цеху №6 Костопільського заводу з серпня 2000 року по січень 2001 рік була побудована скловарна піч потужністю 55 тн. скломаси за добу і змонтовані два скло- формуючі автомати IS-6-2.
Першу продукцію, медичну склотару, отримано 08 січня 2001 року. Протягом 2001 року на підприємстві освоюється випуск усіх видів медичної склотари. Споживачами медичної склотари стають АТ “ Галич фарм”, “Фармак”, фармацевтичні фабрики, паралельно проектується монтується третій фідер і склоформуючий автомат IS-6-2.
Враховуючи тенденції ринків з медичної склотари робиться перефарбування скла у ванній печі №1 з коричневого на безколірне.
Завод в серпні 2001 року переходить на випуск парфумерної склотари.
З пуском третього склоформуючого автомата IS-6-2 завод починає освоювати склотару для напоїв. Колектив, спеціалісти підприємства в цей період за допомою ВАТ “Гостомельський склозавод” посилено навчаються, підвищують кваліфікацію. Поступово завод виходить на нові, вищі економічні показники. Випуск продукції за 2001 рік склав 67193 тисяч штук ємкості зі скла.
Споживачами підприємства стають відомими, потужні фірми у виробництві напоїв, такі як “Союз-Віктан”, “Росинка”. Парфумерна тара представляється на парфумерні комбінати “Супермаш”, “Алиє паруса”, “Ефект, Россо”.
В 2002 році відбувається подальше розширення виробничих потужностей, будується ванна піч №2 проектною потужністю 100 тн. скломаси в добу і формується ще два скло- формуючі автомати моделі, IS-6-2,(5-дюймів), які запускаться в листопаді 2002 року. З початку 2003 року завод приступає до освоєння пляшки місткістю 0,5 літра для горілчаних напоїв, пляшок місткістю 0,2., 0,25., 0,33 літра.
З метою більш ефективного використання печі №2 протягом 2003 року до печі монтується фідер зі склоформуючим автоматом IS-6-2, який почав видавати продукцію у жовтні 2003 року. Постійно розширюється асортимент і кількість споживачів скляної тари.
Підприємством освоєно випуск 84 видів різноманітної склотари, в тому числі для таких відомих фірм, як”Nemiroff”,”Олімп”, ”Славутич”.
Постійна праця колективу над підвищенням якості продукції дозволила здійснити експортні відвантаження парфумерної тари в Росію, Молдову, Білорусію, Латвію. Протягом 2004 року персонал заводу працює над впровадженням системи менджменту якості, що говорить про високу вимогливість на Костопільському заводі скловиробів до якості продукції. З розвитком основного виробництва будувалися і реконструювалися допоміжні служби. Так протягом 2003-2004 рр. проведена реконструкція складального цеху і введена сучасна лінія дозування компонентів шихти. Вся готова продукція з ведення в експлуатацію нових складів зберігається в приміщеннях.
Тісна співпраця зі споживачами, орієнтація виробництва на задоволення їх вимог дозволила Костопільському заводові скловиробів утвердитися на ринку України як виробник скляної тари у першій п’ятірці заводів країни.
Розширення географії поставок, переговори з компаніями” Сан Інтербрю Україна”, “Сан Інтербрю Росія”, ”Кока-кола” дають керівництву заводу і колективу впевненість у своєму майбутньому. Постійне вдосконалення професійної майстерносі, роботи з підвищення ефективності виробництва, зниження витрат матеріалів і енерго ресурсів дають змогу заводу виробляти якісну склотару з відповідною до потреб ринку ціною.
На підприємстві передбачена матеріальна допомога, що видається раз на рік у передбачених чинним законодавством випадках – у межах прожиткового мінімуму, яка не оподатковується.
ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” знаходиться за адресою 35000, вул., Гвардійська 7, м. Костопіль, обл., Рівненська, Україна. тел. (0362) 28-84-01, 69-00-40.
Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням та знаком у вигляді букви ‘К’стилізованої під склотару, кутовий штамп, а також інші атрибути юридичної особи.
ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами у як вклад до статусного капіталу, продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльністі, доходів, одержаних від господарської діяльності Товариства, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства або передано йому у користування, несе Товариство.
Акціонери не відповідають за зобов’язанням Товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належить. Акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов’язанням Товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” створене з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробутів акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідентів.
Предметом діяльності ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” є:
надання різного роду склотари;
закупка і переробка продукціі;
торгівельна діяльність, в тому числі оптова;
торговельно-закупівельна та торгово-посередницька діяльність;
створення оптово-роздрібних закладів торгівлі і послуг населенню, продаж різноманітних товарів через власну торгівельну мережу;
експорт-імпорт сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, комплектуючих та запасних частин, товарів народного споживання;
надання посередницьких, комерційних послуг виробничого та невиробничого характеру, здійснення угод з експорту;
зберігання машин, продовольчих та непродовольчих товарів, паливно-мастильних матеріалів;
зовнішньоекономічна діяльність;
купівля, продаж, оренда об’єктів нерухомості.
організація екологічних чистих виробництв, засобів контролю екологічного стану середовища.
Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).
ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності вдповідно до чинного законодавства України.
У процесі управління підприємством вся діяльність керівництва спрямовується на збільшення виробництва і конкурентоспроможності продукції, розширення ринків збуту. Мета, яку переслідує підприємство, - це збільшення прибутку та залучення інвестицій у розвиток підприємства та сфери виробництва, оскільки, переходячи на стадію зростання, потребує значних коштів. Тобто головною стратегією, якою керується підприємство, є стратегія зростання. Її суть полягає у стабільному збільшенні підприємства, зростанні обсягів виробництва і реалізації, прибутку і капіталу через проникнення на нові ринки та їх захоплення [8, ст. 26].
Оскільки ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” займається виробництвом і реалізацією лише одного виду продукії, тобто є однопрофільним, то його корпоративна стратегія і стратегія бізнесу збігаються.
Проте для досягнення найкращого результату свого розвитку доцільно розробляти стратегії на рівні окремих СГЦ, що підвищить ефект від діяльності підприємства. Процес розроблення стратегії на рівні СГЦ складається з аналогічних стадій здійснення стратегічного вибору на корпоративному рівні:
- вибір і формулювання цілей та загальної корпоративної стратегії;
визначення місії та цілей СГЦ;
аналіз зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей СГЦ;
аналіз альтернатив;
вибір стратегії СГЦ.
Відмінність полягає в тому, що сформульовані підприємством завдання та розроблена загальна стратегія є цілями, які повинні бути досягнуті на рівні СГЦ.
Розроблення стратегії бізнесу пов'язане з проблемами конкурентної боротьби, тому що цілі виживання переважають над іншими цілями, які визначають перспективну лінію поведінки підприємства.
Отже, запровадження певних стратегічних змін на рівні СГЦ є доцільним і виправданим, оскільки враховує особливості кожного конкретного СГЦ і спрямовує їх діяльність на досягнення основної цілі підприємства.
Процес формулювання стратегії передбачає передусім вивчення внутрішнього стану підприємства і виявлення усіх можливих факторів впливу на його діяльність, а також розробку плану дій, що дозволить підприємству визначити своє положення на ринку і адаптуватися до змін. Щоб досягти своєї мети, підприємство повинно швидко реагувати на зміни і так само швидко пристосовуватися до них. Для цього необхідно здійснити загальний аналіз впливу середовища, яке включає в себе ряд чинників, що і визначають подальший розвиток будь-якого підприємства (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Загальний аналіз впливу середовища ЗАТ “Костопільський завод скловиробів”
на формування фінансової стратегії
№ з/п
Чинник
середовища
Залежність від ситуації:
„+” залежить;
„-” не алежить
Вплив на ситуацію:
„+” позитивний;
„ -” негативний;
„0” відсутній
Значущість:
„+” важливо;
„-” неважливо
Загальне зовнішнє середовище:
1.
економічний
+
-
+
2.
технологічний
+
+
+
3.
політичний
+
-
+
4.
правовий
+
+
+
5.
соціальний
+
+
+
6.
екологічний
-
-
+
Операційне зовнішнє середовище:
7.
постачальники
+
+
+
8.
споживачі
+
+
+
9.
конкуренти
+
-
+
10.
виробники замінників
+
-
+
11.
державні закони
+
-
+
12.
фінансові організації
-
-
+
13.
міжнародна діяльність
+
+
+
Внутрішнє середовище:
14.
виробництво
+
+
+
15.
фінанси
+
+
+
16.
маркетинг
+
+
+
17.
персонал
+
+
+
18.
організація управління
+
+
+
Згідно даних загального аналізу впливу середовища можна стверджувати, що діяльність підприємства ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” залежить від значної кількості перерахованих вище компонентів середовища, тобто від ситуації, яка складається як на ринку і пов’язана з ним, так і з державою. Усі чинники є дуже важливими і здійснюють вагомий вплив у процесі виробництва і реалізації продукції, стимулюючи підприємства до покращення якості, збільшення обсягів продукції, задоволення потреб споживачів, що в свою чергу сприяє підвищенню конкурентоспроможності.
2.2. Загальне зовнішнє середовище
Підпри...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора