Національний господарський комплекс України. Звіт з Економіка підприємства. Робота № 517109

Перехід до торгівельного партнера Binance

Національний господарський комплекс України

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2005

Тип роботи:

Звіт

Предмет:

Економіка підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Звіт №3 На тему: „Національний господарський комплекс України” Рівне 2005 Завдання №I. Розкрити зміст понять: Господарство країни – сукупність взаємозв’язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери. Національний комплекс – територіальне утворення, в якому всі компоненти економічного життя функціонують як один організм, що забезпечує соціальні потреби суспільства. Світове господарство – глобальна економічна система, в яку кожна країна постачає товари для обміну, що у цій країні стають найкращими умовами для виготовлення, а отже найбільш дешевими. Господарський комплекс – сукупність всіх галузевих і господарських систем. Галузь – сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або по одиничних видах виробничої діяльності. Міжгалузевий комплекс – система економічно зв’язаних між собою виробництв, діяльність яких технологічно і територіально зумовлені. Завдання2. Дати коротку характеристику національному господарському комплексу України за даними статистичного довідника та Internet. Завдання №II. 1) Валовий внутрішній продукт (ВВП) по Україні Роки ВВП(млн. грн.) ВВП на 1 особу ВВП (%) ВВП на 1 особу (%) 2000 170070 3436 105,9 106,7 2001 204190 4195 109,2 111,1 2002 225810 4685 105,2 106,3 2003 267344 5591 109,6 110,5 2004 345943 7290 112,1 113 Валовий національний продукт (ВНП) Роки ВНП (млн. грн.) 1999 126934 2000 164942 2001 200610 2002 222585 Висновок: Проаналізувавши графіки ВВП та ВНП можна зробити висновки. Протягом останіх 8 років спостерігається ріст ВВП і ВНП. Але існують погляди, що в 2004 ріст ВВП не відповідав дійсності. Роки Усі товари та послуги (%) 1992 1627 1993 4835 1994 991,2 1995 477 1996 180,3 1997 115,9 1998 110,6 1999 122,7 2000 128,2 2001 112 2002 100,8 2003 105,2 2004 109 2) Темпи росту реального ВВП за рік Індекс споживчих цін Висновок: Темпи росту реального ВВП:В 93-му році відбувся значний скачок вгору реального ВВП, але з 93-96 рік спостерігається спад. Починаючи 1966-го року темпи росту реального росте ВВП залишалися приблизно на одному рівні. 3) Роки Експорт, млн. $ Імпорт, млн.$ Рівень показника інфляції, млн.$ 1996 14400,8 17603,4 -3202,6 1998 12637,4 14675,6 -2038,2 2000 14572,5 13956 616,5 2002 17957,4 16976,8 980,6 2004 32666,1 28996,8 3669,3 Роки Експорт(млн. дол. США) Імпорт(млн. дол. США) 1996 14400,8 17603,4 1997 14231,9 17128 1998 12637,4 14675,6 1999 11581,6 11846,1 2000 14572,5 13956 2001 16264,7 15775,1 2002 17957,1 16976,8 2003 23066,8 23020,1 2004 32666,1 28996,8 Висновок: що до інфляцці в Україні то з 1996-го року по 2000 рік спостерігається збільшення інфляції, а з 2000-2002 рівень інфляції залишався на одному рівні, починаючи з 2002-го року ми спостерігаємо річт інфляції. Кількість експорту та імпорту з1996-1966 приблизно була рівною, але з 1999 спостерігається збільшення як експорту так та імпорту, це помітно на графіку «Співвідношення експорту та імпорту». 4) Рівень безробіття Роки Економічно активне населення, тис. осіб Безробітні, тис. осіб Рівень безробіття (%) 1995 25562,1 1437 5,62 1996 26111,5 1997,5 7,65 1997 26085,6 2330,1 8,93 1998 25935,5 2937,1 11,3 1999 22747 2698,8 11,86 2000 23127,4 2707,6 11,7 2001 22755 2516,9 11,06 2002 22701,7 2301 10,13 2003 22614,2 2059,5 9,1 Рівень безробіття = безробіття/ економ. Активне населення*100 Висновок: рівень безробіття в Україні постійно зростав до 1999 року, а на далі по сьогодні спостерігаєть знеження безробітності в Україні. 5) Дефіцит бюджету(Млрд. грн. ) Роки Бюджет У відсотках до ВВП Доходи Видатки Дефіцит/Профіцит Доходи Видатки Дефіцит/Профіцит 2000 49,1 48,1 1,0 28,9 28,3 0,6 2001 54,9 55,5 -0,6 26,9 27,2 -0,3 2002 61,9 60,3 1,6 27,4 26,7 0,7 2003 75,3 75,8 -0,5 28,5 28,7 -0,2 2004 91,5 102,5 -11,0 26,5 29,7 -3,2 Висновок: щодо бюджету то він здебільшого є дифіцитним хоча в 2000 та 2002 роках був профіцитним. 6) Рівень державного боргу Дол. США грн.. % Загальна сума державного прямого та гарантованого боргу 15619419,27 82964107,45 100 Прямий борг 13086440,01 69509934,84 83,78 Внутрішній борг 4050122,09 21512628,57 25,93 Зовнішній борг 9036317,92 47997306,27 57,85 Гарантований борг 2532979,26 13454172,61 16,22 Внутрішній борг 181,91 966,25 0 Зовнішній борг 2532797,35 13453206,36 16,22 Висновок: рівень державного боргу в Україні становить 82964107,45 ГРН, зяких 69%-зовнішній борг, 31%-внутрішній. 7) Імпорт та експорт Молдови Висновок: Кількість експорту і імпорту є відносно стабільним з 1999 року починає рости. Імпорти ненабагато, але завжди перевищує експорт. Завдання №ІІI. Галузева структура національного комплексу Галузеві промисловості 1990 р. % 2000р. % Вся промисловість 100 100 Електроенергетика 3,2 12,2 Паливна 5,7 10,1 Чорна 11 27,4 Кольорова 1,1 2,5 Хімічна і нафтохімічна 5,5 5,8 Машинобудування і металообробка 30,5 13,2 Лісова, деревообробна 2,9 2,3 Буд. матеріалів 3,4 2,6 Легка 10,8 1,6 Харчова 18,6 17,4 Інші 7,3 4,9 Галузева структура за 1990р. Галузева структура за 2000 р. Висновок: якщо порівняти галузеву структуру національного комплексу за 1990 та 2000 то видно що легка промисловість та машинобудування і металообробка в 2000 році мають значно менший відсоток. Легка1990-10,8; 2000-1,6; машинобудування і металообробка1990-30,5; 2000-13,2. Але збільшився відсоток: електроенергетики, паливної промисловості, чорної промисловості, кольорової промисловості. Завдання №IV. Агро-промисловий комплекс Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ланок народного господарства (галузей, підгалузей, виробничих підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та збутом продукції. АПК формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення виробництва. Поділяються на агропромислові підприємства та агропромислові територіальні комплекси. За територіальними масштабами та особливостями вони різноманітні. В галузевій структурі АПК виділяють такі основні сфери: сільське господарство; промисловість по переробці сільськогоспо- дарської сировини (харчова, деякі галузі легкої промисловості); виробництво засобів виробництва для сільськогосподарських та несільськогосподарських галузей (машино- будування для сільського господарства, легкої та харчової промисловості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля, транспортування та збут продукції; виробниче обслуговування комплексу (ремонт тракторів та сільсько- господарських машин, будівництво тощо); наука, управлін-ня, підготовка кадрів. Чиники розміщення галузі М'ясна промисловість є однією з основних у харчовій індустрії. На розміщення м'ясокомбінатів вирішальний вплив має сировинна база, а визначальним фактором при розміщенні м’ясо переробних заводів, ковбасних та кулінарних фабрик є наявність споживачів. Розвиток холодильної техніки і холодильного транспорту дає змогу однаково наблизити переробку м'яса та худоби як до сировини, так і до споживача. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази. Найбільші м'ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську, містах Донбасу. Молочна промисловість об'єднує маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі, виробництво продуктів з незбираного молока. Розміщення підприємств по переробці молока переважно тяжіє до районів споживання. Найбільші такі підприємства е. в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. У Бердянську (Запорізька обл.), Жашкові і Тальному (Черкаська обл.), Ріпках і Козельці (Чернігівська обл.), Кременчуці та багатьох інших містах є маслоробні або сироварні заводи. У Бахмачі (Чернігівська обл.), Смілі (Черкаська обл.), Первомайську (Миколаївська обл.) великі заводи консервованого молока випускають згущене молоко з цукром, згущені вершки, сухе молоко тощо. Підприємства країни виробляють понад 280 тис. т масла, 1,3 млн т продукції з незбираного молока (в перерахунку на молоко) та понад 70 тис. т сиру жирного, у тому числі бринзи. Цукрова промисловість - провідна галузь харчової промисловості України. Тепер у країні виробляється майже 4 млн т цукру з цукрового буряка. В Україні працюють понад 190 цукрових заводів, розміщення яких збігається з основними районами вирощування цукрових буряків. У витратах на виробництво цукру частка сировини становить 80 %. Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Тернопільській областях. Цукрорафінадне виробництво є у Ходорові, Шепетівкці, Черкасах, Сумах, Дружбі (Сумська обл.), Бердичеві та Одесі. Борошномельно-круп'яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими факторами, що впливають на розміщення борошномельно-круп'яних підприємств, є споживач і сировинні ресурси. Найбільшими центрами галузі стали Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів. Консервна промисловість. Винятково важлива роль цієї галузі харчової промисловості полягає в тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале зберігання їх. Найважливішим фактором розміщення консервної промисловості є наявність сировини, яку постачає овочівництво і садівництво. Найбільшими центрами плодоовочеконсорвного виробництва в Україні є Одеса, Сімферополь, Херсон, м. Черкаси, Ніжин, Кам'янець-Подільський. Олійна промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. У своєму розміщенні галузь орієнтується на сировину, оскільки на виробництво 1 т олії витрачається від З-4 до 5-8 т насіння олійних культур. Основною олійною культурою в Україні є соняшник, з насіння якого одержують майже 90 % усієї олії. Найбільшими центрами виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава, Кіровоград, Вінниця. Щороку в Україні виробляється майже 700,0 тис. т олії. Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості. Сировинний фактор є вирішальним в картопле-крохмальному виробництві, оскільки для одержання 1 т крохмалю необхідно майже 6 т картоплі. Найбільшими виробниками картопляного крохмалю є Чернігівська і Житомирська області. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи, рису. На переробці кукурудзи у Дніпропетровській області спеціалізується Верхньодніпровський комбінат. Склад та структура АПК В структурі сільського господарства виділяють дві основні галузі — рослинництво і тваринництво. Залежно від соціально-економічних умов та рівня розвитку сільського господарства співвідношення між цими галузями в обсягах його продукції змінюються. Так, у 80-ті роки і на початку 90-х у структурі продукції сільського господарства переважала продукція тваринництва, а в останні роки — продукція рослинництва. В свою чергу, рослинництво за видом продукції, що виробляється, поділяється на ряд галузей: зернове господарство, виробництво технічних культур, картоплярство, овочівництво і баштанництво, плодівництво, польове кормовиробництво. Що стосується способу виробництва окремих культур, то до складу рослинництва входять такі галузі — рільництво, овочівництво, баштанництво, плодівництво, ягідництво та луківництво. Основними галузями тваринництва є скотарство, свинарство, вівчарство з козівництвом, птахівництво та ін. Сільськогосподарське виробництво розвивається на основі тих же економічних законів, які визначають розвиток і розміщення всього народного господарства. В той же час тут відзначаються і деякі специфічні умови розвитку цієї галузі, пов'язані з природними особливостями сільськогосподарського виробництва. Великий вплив на розвиток і розміщення сільського господарства має дія природних факторів, таких як кліматичні умови, ґрунтовий покрив, водні ресурси. Саме вони впливають на розвиток і розміщення цієї галузі народного господарства. Однією з особливостей сільськогосподарського виробництва є те, що основним засобом виробництва виступає земля, властивість якої — родючість. В той же час в інших галузях народного господарства земля не відіграє такої ролі, а використовується переважно як територія для розміщення того чи іншого виробництва. Основний засіб виробництва в сільському господарстві — земля — при правильному використанні має властивість постійно підвищувати родючість — природну основу інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Проблеми та перспективи розвитку АПК. У структурі сільського господарства України домінують такі галузі: рослинництво і тваринництво. Продукція сільського господарства в 1995 р. у порівняльних цінах 1983 р. становила 31,9 млрд крб. За останні п'ять років частка тваринницької продукції перевищувала 52 %, а за 1995 р. знизилася до 48,5 %. Основним шляхом підвищення ефективності всіх структурних підрозділів АПК є перехід на інтенсивний розвиток. Інтенсифікація сільського господарства означає збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю ресурсів. Хоча цей процес сьогодні вже стає реальністю, зростання собівартості продукції, зниження фондовіддачі свідчать про те, що збільшення капіталовкладень випереджає збільшення валової продукції. Протягом багатьох років підвищення продуктивності праці відстає від темпів зростання її оплати. Все це істотно сповільнює темпи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. В інтенсифікації виробництва найбільш важливими є заходи науково-технічного характеру, спрямовані на перехід від випуску окремих механізмів до комплексу машин, що дадуть змогу забезпечити поточну технологію. Важливе місце у системі заходів належить прогресивним індустріальним технологіям вирощування окремих культур. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва передбачає інтенсивне використання земельних угідь. Площа сільськогосподарських земель в Україні - 40,8 млн. га, в тому числі 80 % становить рілля, 6,7 млн. га - сінокоси і пасовища. Сільськогосподарське освоєння території країни перевищило допустимі норми, а рівень розораності сільськогосподарських угідь найвищий у світі. Досить того, що розораність сільськогосподарських угідь досягла у Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській, Черкаській та інших областях понад 90 %, а в Одеській, Херсонській, Миколаївській - навіть 95 %. При такій ситуації резервних ресурсів орних земель в Україні практично немає, тому її слід надзвичайно економко використовувати. Разом з тим для різних видів будівництва щороку відводиться 12-14 тис. га сільськогосподарських угідь, внаслідок чого їх площа постійно зменшується. Так, якщо в 1950 р. на душу населення в Україні припадало 1 га ріллі, то в 1995 р. - лише 0,64 га. Отже, приріст продукції землеробства в майбутньому можливий тільки за рахунок підвищення родючості ґрунтів. Продуктивність орних земель територіальне диференційована, тому для оцінки їх використовують земельний кадастр, який містить дані про економічну родючість ріллі. Критерієм останньої вважають кількість розрахункової вартості валової продукції на одиницю, посівної площі. Для одержання розрахункових показників застосовують метод добору типових господарств з кожного сільськогосподарського типу земель. Цей показник у межах окремих районів досить диференційований. Найбільш дійовим засобом поліпшення родючості землі й збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є меліорація. Нині площа меліорованих земель становить 5,9 млн га (або 14 % площі сільськогосподарських угідь), на них виробляють понад 20 % продукції землеробства. На осушених і зрошуваних землях вирощують 58 % овочів, 27 % плодів, ягід і винограду, 18 % кукурудзи на зерно і 12 % озимої пшениці. Економічна ефективність здійснення меліорації не викликає сумніву. Підвищення урожайності на меліорованих землях характерне для всіх сільськогосподарських культур. В Україні вже сформувалися Поліський гідромеліоративний комплекс, основними завданнями якого є ліквідація надмірного заболочення і перезволоження земель, і Степовий, що має забезпечити посушливі райони водою завдяки зрошувальній меліорації земель. Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва повинен супроводитися зниженням затрат живої праці на виробництво одиниці продукції. Однак формування і функціонування АПК відбуваються в умовах загострення проблеми трудових ресурсів, оскільки у колгоспах та радгоспах деяких областей і особливо низових адміністративних районів, зростає дефіцит робочої сили. Так, за останні роки середньорічна чисельність працівників колгоспів, радгоспів, міжгосподарських та інших сільськогосподарських підприємств зменшилася майже на ЗО %. Потреба у сільськогосподарських працівниках за рахунок механізації праці, удосконалення її організації та інших факторів скорочується повільніше, що погіршує забезпечення господарств робочою силою. Разом з тим цей процес територіально диференційований. Якщо в 1985 р. кожні 100 га сільськогосподарських угідь в колгоспах зони Карпат обслуговувало в середньому понад 32 колгоспники, на Поліссі - 17, в Лісостепу - 16, то в Степу - трохи більше ніж 10. Отже, збільшувати обсяги виробництва трудомісткої сільськогосподарської продукції в степовій зоні при існуючому рівні механізації праці та реальних витратах робочого часу нераціонально. Однією з найголовніших проблем аграрної реформи на сучасному етапі є пошук шляхів перетворення землі на об'єкт справді раціонального господарювання і закріплення її за конкретним зацікавленим господарем. У земельному законодавстві України передбачено право на вічну оренду з метою ефективного господарювання і передачу її у спадщину. Процес реформування аграрних стосунків в Україні відбувається як роздержавлення власності, формування якісно нових структур, які ґрунтуються на різних формах власності, на розвитку підприємництва і конкуренції на продовольчому ринку.

Звіт Економіка підприємства

money

25.06.2012 03:06-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись