Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обчислювальної математики
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Інформатика та комп'ютерна техніка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МАТЕМАТИКИ
Звіт про навчальну практику з
“Інформатики та комп(ютерної техніки”
Тематичний план практики:
Підготовка текстового матеріалу в редакторі Word. Оформлення текстових документів згідно заданих вимог.
Підготовка таблиць в редакторі Word. Формвання текстів з математичними формулами, використання графіки в текстових документах.
Компоновка документів в редакторі Word з різнотипних частин (графіки, малюнки, тексти). Художнє оформлення текстових документів. Формування графічних елементів в засобах графічного редактора.
Використання спец ефектів.
Сканування графічних зображень, фото і оформлення їх за прогорамою Foto Shop. Сканування і розпізнавання тексту задопомогою програми Fine Rider.
Створення презентацій за допомогою програми Power Point.
Проектування і формування електронних таблиць за допомогою табличного процесора Exel. Побудова графіків і діаграм. Математична обробка данних в Exel. Робота з матрицями. Формування електронних таблиць з використанням логічних функцій і функцій пошуку. Створення підсукових таблиць. Автофільтри і форми в Exel.
Ознайомлення зі структурою університетської локальної мережі і робота в ній.
Пошук інформації в Інтернеті за допомогою глобальної мережі Internet.
Комплексний переклад тексту з російської та англійської мов на українську за допомогою програми електронних перекладачів Ruta і Play.
Робота з електороною поштою e-mail. Створення електронної поштової скриньки, пересилання повідомлень.
Підготовка звіту про практику. Збереження і архівування інформації.
Завдання:
Microsoft Word.
Оформувати реферат на одну з тем, що пов’язані з інформатикою, обсягом 5 стор. Оформити, перекласти, відредагувати реферат.
Оформити привітання другові у вигляді листівки.
Microsoft Power Point.
Створити презентацію уявної фірми (3-5 кадрів).
Створити особову картку з фото.
Microsoft Excel.
Розв’язування нелінійних рівнянь. (044-140, ст.27;044-75, ст. 3,4).
Робота з матрицями. (044-140, ст.28; 044-75, ст.8, 11, 17).
Таблиці з логічними функціями та функціями пошуку. (044-140, ст.27, 044-84, ст.36, 044-112, ст.19).
Формування підсумкових таблиць.(044-140,ст.33).
Автофільтри.Форми(044-140,ст.34)
Створити поштову скриньку, повідомити своїм колегам власну електронну адресу, надіслати кілька повідомлень і переглянути свою поштову скриньку.
5. Підготувати письмовий і електронний звіт про практику.
1. Microsoft Word.
Історія розвитку Інтернет
План.
Історія виникнення Інтернет
Електронна поштa
Протоколи Інтернет
Адресація і маршрутизація Інтернет
HTPP
Створення Web-сторінок
використовуючи ресурси Windows
Як улаштований HTML-документ
Історія виникнення Інтернет
Cіть ARPANET була розроблена і розгорнута в 1969 році компанією “Bolt, Beranek and Newman” (BBN) за замовленням Агентства передових дослідницьких проектів (ARPA) міністерства оборони США з метою створення системи надійного обміну інформацією між комп'ютерами, а також (що з'явилося однієї з головних цілей) для відпрацьовування методів підтримки зв'язку у випадку ядерного нападу. Слово “надійне” припускало дуже жорстку умову: вихід з ладу будь-яких складових системи (тобто комп'ютерів і з'єднуючих їхніх ліній зв'язку) не повинний позначитися на безперебійності обміну інформацією між іншими комп'ютерами. ARPANET дозволяла кожному зі своїх комп'ютерів зв'язуватися з будь-яким іншим навіть за умови виходу з ладу істотної частини елементів мережі.
Засновники ARPANET спочатку дозволяли вченим тільки ввійти в систему і запустити програму на вилученому комп'ютері. Незабаром до цих можливостей додалися передача файлів, електронна пошта і списки розсилання, що забезпечили спілкування дослідників, що цікавилися однієї і тією же областю науки і техніки. Унаслідок розвитку ARPANET проявився Інтернет.
У 1982 році на зміну першим протоколам ARPANET прийшли нові стандарти: стандарт “Transmission Control Protocol”, що описує спосіб розбивки інформаційного повідомлення на пакети і їхні передачі, і “Internet Protocol”, керуючий адресацією в мережі. Ці могутні протоколи були запропоновані ще в 1974 році Робертом Кэном, одним з основних розроблювачів ARPANET, і ученым-компьютерщиком Винтоном Серфом. Розроблювачі з Америки, Англії і Скандинавії почали створювати IP-програми для всіх мислимих типів комп'ютерів. За підтримкою ARPA (Агентства передових дослідницьких проектів) були розроблені протоколи межсетевого обміну для різноманітних мереж. Практичним наслідком цього стала можливість обміну інформацією між комп'ютерами різних виготовлювачів. Це залучило університети і численні урядові заклади, що історично мали парк різнотипної техніки і тепер одержували можливість обмінюватися інформацією.
У 1983 році Агентство зв'язку міністерства оборони США прийняло рішення про використання протоколів TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) на усіх вузлових машинах ARPANET. Таким чином, був установлений стандарт, відповідно до якого могла розвиватися мережу Internet. З цього моменту стало можливо додавати шлюзи і приєднувати до неї нові мережі, залишаючи первісне ядро незмінним. У цьому ж році початкова ARPANET була розділена на мережу MILNET, що призначалася для використання у військових цілях, і ARPANET, орієнтовану на продовження досліджень у мережній області. Сама ARPANET припинила своє існування в червні 1990 року, а її функції поступово перейшли до більш розгалуженої структури Internet.
Інтернет (англ. Internet від лат. inter між і англ. net мережа, павутина), міжнародна (всесвітня) комп'ютерна мережа електронного зв'язку, що поєднує регіональні, національні, локальні й ін. мережі. Сприяє значному збільшенню і поліпшенню обміну інформацією, насамперед науково-технічної. Поєднує понад 50 млн. колективних і індивідуальних користувачів (кожний зі своєю електронною адресою) в усьому світі.
Мережа Internet — світова асоціація комп'ютерних мереж. Вона являє собою яскравий приклад реалізації концепції інтермереж, тобто інтегрованої мережної павутини, що складає з різних фізично неоднорідних комунікаційних мереж, об'єднаних між собою в єдину логічну архітектуру. Internet поєднує безліч серверів, на яких знаходиться величезний обсяг інформації з різноманітних тем. Інформація на серверах організована для доступу користувачів різними способами. За цією ознакою найбільш популярними є сервери FTP, WWW і Telnet (див. Види серверів).
Електронна пошта
Електронна пошта - це система пересилання повідомлень між користувачами обчислювальної мережі. Кожен користувач повинний мати адресу електронної пошти, що, аналогічно поштовому, однозначно визначає адресата. Послана інформація ( чифайл повідомлення) потрапить у поштову скриньку в будь-якій крапці мережі за лічені хвилини. Одержати інформацію зі своєї поштової скриньки можна в будь-який зручний час. Крім того, використання електронної пошти дозволяє брати участь у конференціях (обміні інформацією) по якій-небудь тематиці, що організуються в глобальних мережах
Види доступу до Інтернет
Насамперед, варто розрізняти On-line доступ до мережі, що дає доступ до всіх можливостей, наданим Internet: WWW, FTP (див. Протоколы Интернет) і т.д. — при такому доступі обробка запитів користувача відбувається в режимі реального часу, і Off-line доступ, коли завдання для мережі готується заздалегідь, а при з'єднанні відбувається лише чи передача прийом підготовлених даних. Такий доступ менш вимогливий до якості і швидкості каналів зв'язку, але звичайно дає лишь можливість користатися E-mail — електронною поштою. Хоча, справедливості заради, треба помітити, що існують сервери (у першу чергу — FTP), що дозволяють реалізувати основні On-line можливості через пошту: обробляючи лист-запит, комп'ютер чи прийме передасть необхідні дані, а потім по E-mail перешле їх, якщо це необхідно, на вашу адресу. Крім того, по електронній пошті можна підписатися на мережні конференції по всіляких темах — від обговорення літературних творів до пошуку чи роботи одержання біржових зведень.
Протоколи Internet
Мережний рівень:
IP (Internet Protocol) забезпечує негарантовану доставку пакета від вузла до вузла, у роботі з нижніми рівнями використовує ARP і RARP.
ARP (Address Resolution Protocol) динамічно перетворить IP-адреса у фізичний (MAC).
RARP (Reverse Address Resolution Protocol) зворотний до ARP, перетворить фізична адреса в IP-адресу.
ICMP (Internet Control Message Protocol) керує передачею керуючих і діагностичних повідомлень між шлюзами і вузлами, визначає приступність і здатність до відповіді абонентів-адресатів, призначення пакетів, працездатність маршрутизаторів і т.д. ICMP взаємодіє з вищестоящими протоколами TCP/IP. Повідомлення передаються за допомогою IP-дейтаграмм.
Транспортний рівень:
UDP (User Datagram Protocol) забезпечує негарантовану доставку користувальницьких дейтаграмм без установлення з'єднання між заданими процесами передавального і приймаючого вузлів. Взаємодіючі процеси ідентифікуються протокольними портами (Protocol Ports) - целочисленными значеннями в діапазоні 1-65535. Порти 1-255 закріплені за широковідомими додатками (Well-known port assignments), інші призначаються динамічно перед посилкою дейтаграммы. UDP-дейтаграмма має заголовок, що включає номери порту джерела (для можливості коректної відповіді), порту призначення і поле даних. Довжина полючи даних UDP-дейтаграммы довільна, протокол забезпечує її інкапсуляцію (приміщення в поле даних) в одну чи трохи IP-дейтаграмм і зворотну зборку на прийомній стороні.
UDP дозволяє безлічі клієнтів використовувати співпадаючі порти: дейтаграмма доставляється клієнту (процесу) із заданою IP-адресою і номером порту. Якщо клієнт не знаходиться, то дейтаграмма відправляється за адресою 0.0.0.0 (звичайно це "чорна діра").
TCP (Transmission Control Protocol) забезпечує гарантований потік даних між клієнтами, що установили віртуальне з'єднання. Потік являє собою неструктуровану послідовність байт, їхня інтерпретація погодиться передавальної і прийомною стороною попередньо. Для ідентифікації використовуються порти, аналогічно UDP-портам. Активна сторона (ініціатор обміну) звичайно використовує довільний порт, пасивна - відомий порт, що відповідає використовуваному протоколу верхнього рівня. Комбінація IP-адреси і номера порту називається гніздом TCP (TCP Socket).
TCP буферизует вхідний потік, очікуючи перед посилкою заповнення великий дейтаграммы. Потік сегментируется, кожному сегменту призначається послідовний номер. Передавальна сторона очікує підтвердження прийому кожного сегмента, при його тривалій відсутності робить повторну передачу сегмента. Процес, що використовує TCP, одержує повідомлення про нормальне завершення передачі тільки після успішної зборки потоку приймачем. Протокол забезпечує повний дуплекс, це означає, що потоки даних можуть йти одночасно в зустрічних напрямках.
Рівень представлення даних і прикладний рівень:
TelNet - забезпечення вилученого термінала (символьного і графічного) UNIX-машини.
FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів на основі TCP.
TFTP (Trivial File Transfer Protocol) - тривіальний протокол передачі файлів на основі UDP.
SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - протокол передачі електронної пошти, що визначає правила взаємодії і формати керуючих повідомлень.
RIP (Routing Information Protocol) - протокол обміну трассировочной інформацією між маршрутизаторами, що забезпечує динамічну маршрутизацію.
DNS (Domain Name System) - система забезпечення перетворення символічних імен і псевдонімів мереж і вузлів у IP-адреси і назад.
SNMP (Simple Network Management Protocol) - простий протокол керування мережними ресурсами
RPC (Remote Procedure Call) - протокол виклику вилучених процедур (запуску процесів на вилученому комп'ютері).
NFS (Network File System) - відкрита специфікація мережної файлової системи, уведена Sun Microsystems.
Серед протоколів прикладного рівня найбільше употребимы FTP, HTTP, Telnet і SMTP і POP.
Протокол передачі файлів (File Transfer Protocol, FTP) забезпечує пересилання файлів з файлової системи сервера в локальну файлову систему клієнта і навпаки (див. Виды серверов).
Адресація і маршрутизація в Internet
На відміну від фізичних (MAC) адрес, формат яких залежить від конкретної мережної архітектури, IP-адреса будь-якого вузла мережі представляється четырехбайтным числом. Відповідність IP-адреси вузла його фізичній адресі усередині мережі (подсети) установлюється динамічно за допомогою широкомовних запитів ARP-протоколу.
При написанні IP-адреса складається з чотирьох чисел у діапазоні 0-255, що представляються в двоичной, восьмиричной, десяткової чи шестнадцатеричной системі числення і поділюваних крапками. Адреса складається з мережної частини, загальної для усіх вузлів даної мережі, і хост-части, унікальної для кожного вузла. Співвідношення розмірів частин адреси залежить від класу мережі, однозначно обумовленого значеннями старших біт адреси. Класи мереж уведені для найбільш ефективного використання єдиного адресного простору Internet.
Мережі класу A мають 0 у старшому біті адреси, у них на мережну адресу приділяються молодші 7 біт першого байта, хост-часть - 3 байти. Таких мереж може бути 126 з 16 мільйонами вузлів у кожній.
Мережі класу B мають 10 у двох старших бітах адреси, у них на мережну адресу приділяються молодші 6 біт першого байта і другий байт, хост-часть - 2 байти. Їх може бути близько 16 тисяч по 65 тисяч вузлів.
Мережі класу З мають 110 у трьох старших бітах адреси, у них на мережну адресу приділяються молодші 5 біт першого байта, другий і третій байти, хост-часть - 1 байт. Їх може бути близько 2 мільйонів по 254 вузла.
Для поділу трафика мереж з великою кількістю вузлів застосовується поділ на подсети (Subnet) необхідного розміру. Адреса подсети використовує трохи старших біт хост-части IP-адреси, що залишилися молодші біти - нульові.
У загальному виді IP-адреса складається з адреси мережі, подсети і локального хост-адреса.
Комбінації з усіх чи нулів всіх одиниць у мережний, подсетевой чи хост-части зарезервовані під широкомовні повідомлення і службові цілі.
Внутрішній трафик (під)мережі ізолюється від іншої мережі маршрутизатором. Область адрес (під)мережі визначається значенням маски (під)мережі. Маска являє собою 32-бітне число, що представляється за загальними правилами запису IP-адреси, у якого старші біти, що відповідають мережний і подсетевой частинам адреси, мають одиничне значення, молодші (локальна хост-часть) - нульові.
При посилці IP-дейтаграммы вузол порівнює IP-адреса призначення зі своєю IP-адресою і накладає на результат маску (під)мережі. Ненульове значення результату цієї операції є вказівкою на передачу пакета з (під)мережі в зовнішню мережу.
Термін Routing - маршрутизація - означає передачу дейтаграммы (datagram) від одного вузла до іншого.
Direct Routing - пряма маршрутизація - здійснюється між вузлами однієї (під)мережі. У цьому випадку джерело знає конкретна фізична адреса одержувача і инкапсулирует IP-дейтаграмму у фрейм мережі, що містить ця адреса і безпосередньо передається по мережі одержувачу.
Indirect Routing - непряма маршрутизація - передача дейтаграмм між вузлами різних (під)мереж. Знайшовши розбіжність немаскованої (мережний) частини IP-адрес, джерело посилає фрейм із IP-дейтаграммой по фізичній адресі маршрутизатора. Маршрутизатор аналізує IP-адреса призначення отриманої дейтаграммы і, у залежності від адрес прямо підключених до нього (під)мереж, посилає дейтаграмму або прямо за адресою призначення, або до наступного маршрутизатору. Для забезпечення межсетевого обміну усі вузли мережі (у тому числі і маршрутизатори) повинні мати списки IP-адрес доступних маршрутизаторів.
Інформація в TCP/IP передається пакетами зі стандартизованою структурою, називаними IP-дейтаграммами (IP Datagram), що мають поле заголовка (IP Datagram Header) і поле даних (IP Datagram Data). Поле заголовка містить власне заголовок, IP-адреси джерела і приймача. Довжина дейтаграммы визначається мережним ПО так, щоб вона уміщалася в поле даних мережного фрейму, що здійснює її транспортування. Оскільки по шляху проходження до адресата можуть зустрічатися мережі з меншим розміром полючи даних фрейму, IP специфицирует єдиний для всіх маршрутизаторів метод сегментації - розбивки дейтаграммы на фрагменти (теж IP-дейтаграммы) і реассемблирования - зворотної її зборки приймачем. Фрагментированная дейтаграмма збирається тільки її остаточним приймачем, оскільки окремі фрагменти можуть добиратися до нього різними шляхами.
Можлива також конкатенація - з'єднання декількох дейтаграмм в одну і сепарація - дія, зворотна конкатенації.
IP-адреси і маски призначаються вузлам при їх конфигурировании чи вручну автоматично з використанням DHCP чи BOOTP серверів.
DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) - протокол, що забезпечує автоматичне динамічне призначення IP-адрес і масок подсетей для вузлів-клієнтів DHCP-сервера. Адреси знову активованим вузлам призначаються автоматично з області адрес (пула), виділених DHCP-серверу. По закінченні роботи вузла його адреса повертається в пул і надалі може призначатися для іншого вузла. Застосування DHCP полегшує інсталяцію і діагностику для вузлів (некоректне призначення адрес і масок приводить до неможливості зв'язку по IP), а також знімає проблему дефіциту IP-адрес (реально аж ніяк не всі клієнти одночасно працюють у мережі).
Протокол BOOTP виконує аналогічні функції, але по відключенні вузла IP-адреса, що звільнилася, у пул не повертає.
HTTP
Для перегляду WWW-серверів служить протокол роботи з гіпертекстом (HyperText Transfer Protocol, HTTP).
Протокол вилученого доступу терміналів Telnet дозволяє серверу сприймати вилучені термінали в якості стандартних мережних віртуальних терміналів, що працюють у ASCII-кодах.
Простий протокол передачі електронної пошти (Simple Mail Transfer Protocol, SMTP) і поштовий протокол (Post Office Protocol, POP) — протоколи передачі і прийому електронної пошти.
Види серверів
FTP (File Transfer Protocol)
FTP -сервери містять інформацію у виді файлової структури. Шукати потрібні зведення на них досить складно. Варто звернути увагу на те, що імена підкаталогів розділяються не зворотною косою рисою \, а прямої — /, як це прийнято в операційній системі UNIX.
WWW (World Wide Web)
Особливість інформації на серверах WWW полягає в тому, що вона:
по-перше, представляється у виді форматированного тексту і графічних, можливо анимированных, зображень;
по-друге, постачена перехресними посиланнями для зміни поточного WWW-сервера, що тече чи WWW-сторінки поточного розділу на сторінці.
Перехресне посилання на WWW-сторінці можуть виглядати підкресленим текстом нестандартного чи кольору графічним зображенням, щиглик мишею на перехресному посиланні може “перенести” користувача на інший WWW-сервер, іншу чи сторінку інший розділ на поточній сторінці. На всіх WWW-серверах активно застосовуються перехресні посилання, як з метою спрощення доступу до інформації, так і з метою реклами. “Подорож” від посилання до посилання по мережі WWW називають “серфінгом”.
Telnet
Клієнти Telnet одержують можливість використовувати ресурси численних серверів Telnet для доступу до даних і програм.
Для роботи досить мати програму, що перетворює комп'ютер у вилучений термінал вузла, з яким ви з'єдналися. При цьому аналізом усіх команд, що надходять із клавіатури, і формуванням відповідей буде займатися вилучений сервер, а задачею локальної машини буде лише справно пересилати коди клавіш, що натискаються, і друкувати на екрані прихожу інформацію.
Створення WEB сторінок використовуючи ресурси Windows
Windows 98 містить всі інструментальні засоби, необхідні для створення і підтримки WEB вузла. Програма FrontPage Express – це редактор WEB сторінок, у который входить кілька майстрів, здатних виконати за вас велику частину самої роботи. Після того, як з її допомогою ви створите свою сторінку, у гру вступить Видавець Web (Web Publishing Wizard), що зробить усе, що потрібно щоб кожний міг побачити вашу домашню сторінку в Інтернету.
Однак FrontPage Express дозволяє створювати лише примітивні сторінки, содержажие нічого крім тексту і картинок.
Як улаштований HTML-документ
HTML-документ — це просто текстовий файл із розширенням *.htm (Unix-системи можуть містити файли з розширенням *.html). От найпростіший HTML-документ:
<html>
<head>
<title>
Приклад 1
</title>
</head>
<body>
<H1>
Привіт!
</H1>
<P>
Це найпростіший приклад HTML-документа.
</P>
<P>
Цей *.htm-файл може бути одночасно відкритий
і в Notepad, і в Netscape. Зберігши зміни в Notepad,
просто натисніть кнопку Reload ('перезавантажити') у Netscape,
щоб побачити ці зміни реалізованими в HTML-документі.
</P>
</body>
</html>
Для зручності читання я ввів додаткові відступи, однак у HTML це зовсім не обов'язково. Більш того, браузери просто ігнорують символи кінця рядка і множинних пробілів у HTML-файлах. Тому наш приклад цілком міг би виглядати й от так:
<html>
<head>
<title>Приклад 1</title>
</head>
<body>
<H1>Привіт!</H1>
<P>Це найпростіший приклад HTML-документа</P>
<P>Цей *.htm-файл може бути одночасно відкритий і в Notepad, і в Netscape.
Зберігши зміни в Notepad, просто натисніть кнопку Reload ('перезавантажити')
у Netscape, щоб побачити ці зміни реалізованими ВHTML-документе.</P>
</body>
</html>
Як видно з приклада, вся інформація про форматування документа зосереджена в його фрагментах, укладених між знаками "<" і ">". Такий фрагмент (наприклад, <html>) називається міткою (по-англійському — tag, читається "тэг").
Більшість HTML-міток — парні, тобто на кожну відкриваючу мітку виду <tag> є закриваюча мітка виду </tag> з тим же ім'ям, але з додаванням "/".
Мітки можна вводити як великими, так і маленькими буквами. Наприклад, мітки <body>, <BODY> і <Body> будуть сприйняті браузером однаково.
Багато міток, крім імені, можуть містити атрибути — елементи, що дають додаткову інформацію про те, як браузер повинний обробити поточну мітку. У нашому найпростішому документі, однак, немає жодного атрибута. Але ми обов'язково зустрінемося з атрибутами вже в наступному розділі.
Обов'язкові мітки
<html> ... </html>
Мітка <html> повинна відкривати HTML-документ. Аналогічно, мітка </html> повинна завершувати HTML-документ.
<head> ... </head>
Ця пара міток указує на початок і кінець заголовка документа. Крім найменування документа (див. опис мітки <title> нижче), у цей розділ може включатися безліч службової інформації, про яку ми обов'язково поговоримо трохи пізніше.
<title> ... </title>
Усе, що знаходиться між мітками <title> і </title>, тлумачиться браузером як назва документа. Netscape Navigator, наприклад, показує назва поточного документа в заголовку вікна і друкує його в лівому верхньому куті кожної сторінки при висновку на принтер. Рекомендується назва не длиннее 64 символів.
<body> ... </body>
Ця пара міток указує на початок і кінець тіла HTML-документа, якесь тіло, власне, і визначає зміст документа.
<H1> ... </H1> — <H6> ... </H6>
Мітки виду <Hi> (де i — цифра від 1 до 6) описують заголовки шести різних рівнів. Заголовок першого рівня — самий великий, шостого рівня, природно — самий дрібний.
<P> ... </P>
Така пари міток описує абзац. Усе, що укладено між <P> і </P>, сприймається як один абзац.
Мітки <Hi> і <P> можуть містити додатковий атрибут ALIGN (читається "элайн", від англійського "вирівнювати"), наприклад:
<H1 ALIGN=CENTER>Вирівнювання заголовка по центрі</H1>
чи
<P ALIGN=RIGHT>Зразок абзацу з вирівнюванням по правому краї</P>
Прикладtml>
<head>
<title>Приклад 2</title>
</head>
<body>
<H1 ALIGN=CENTER>Привіт!</H1>
<H2>Це ледве більш складний приклад HTML-документа</H2>
<P>Тепер ми знаємо, що абзац можна вирівнювати не тільки вліво, </P>
<P ALIGN=CENTER>але і по центрі</P> <P ALIGN=RIGHT>чи по правому краї</P>
</body>
</html>
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора