НаУКМА Реферативна робота з психології та сучасної педагогіки на тему “Особливості форм організації навчання та методів навчання за педагогом новатором” Написано студентом ФПН-3 Заклецьким Олександром Київ 1999 р. План : Вступ Ким повинен бути вчитель ? Діти та батьки . Природа , як навчальний клас. Фантазія , як навчальний матеріал. Фізичний розвиток і навчання. Висновки . Список літератури . На сучасному етапі розвитку нашої країни великою проблемою є злочинність , а особливо злочинність серед підлітків ; виникає запитання чому спостерігається таке явище ? Звичайно , що однозначної відповіді на таке запитання дати досить складно , тут відіграють велику роль економічні та соціальні фактори , але , на мою думку одним з ключових факторів є виховання підлітків , якому зараз не приділяють особливої уваги , а головне забувають досвід вихователів , що виховували покоління громадян ще при союзі . Тут була зроблена величезна помилка , бо їх досвід є справжнім скарбом і для сучасних педагогів . Особливу увагу , як я вважаю , треба приділяти вихованню людини у початкових класах , дітей 6-12 років , коли йде не тільки формування м’язової системи та скелету , а й ускладнення структури головного мозку . Саме в цей час йде боротьба за дитину між школою та вулицею і тут педагог повинен так себе “подати” дитині , щоб їй було цікаво вчитися , розбудити в ній цікавість до нових знань , до опанування тих предметів , які потім стануть в пригоді в повсякденному житті. Звичайно , що без співпраці педагога з батьками це буде зробити дуже тяжко , але від педагога залежить чи буде дитина цікавитись наукою , чи вона піде на вулицю продавати газети та мити машини , а можливо й скоювати крадіжки . З іншого боку , навіть при цікавому вчителі в школі батьки можуть дуже сильно вплинути на дитину ( або навпаки своєю бездіяльністю ТА НЕУВАГОЮ ) так , що з неї виросте спрацьований злочинець . Саме в аспекті виховання дітей 6-10 років велику роботу вів В. А. Сухомлинський , тому я вирішив проаналізувати дві його книги “Сердце отдаю детям” та “Батьківська педагогіка”, користуючись при цьому ще двома книгами , як критикою . Сухомлинський бувши в свій час директором школи зміг описати виховний процес дітей , те як він виховував в них шляхетні почуття , допомагав опанувати знання , виховати волю та відчуття власної гідності , будив жагу до знань . “Дитина — дзеркало духовного життя батьків . Сама цінна риса , що передається дітям без особливих зусиль це вміння робити добро людям … Саме велике зло – егоїзм та індивідуалізм” саме ці якості закладаються дитині у 5-7 років . В свій час дуже багато батьків користувалися порадами доктора Спока з приводу виховання дітей, відкинувши поради вітчизняних педагогів та вихователів в результаті багато хто з цих дітей виросло спрацьованими егоїстами . Тому на мою думку не можна не прислуховуватись до порад Сухомлинського в цій галузі , бо діти , яких він виховав виросли дійсно добрими та достойними . “Щоб гарно знати дітей треба гарно знати батьків” казав Сухомлинський , він наголошував на співпраці вихователя та батьків у виховному процесі , бо саме батьки є тим першим еталоном на який орієнтується діти . “Задача вчителя та батьків – дати кожній дитині щастя” . На думку Сухомлинського однією з граней щастя є творіння радощі для інших . Ні в якому разі не можна привчати дитину тільки до радощі споживання , бо тоді вона виросте черствим егоїстом . Дитині треба дарувати радість творіння , радість співчуття та розділення з іншими радощі , щастя хвилювання за іншу людину . І , звичайно , самим батькам обов’язково треба співчувати , турбуватися про дитину . Я наведу приклад з власного життя : в мене ще в школі був один знайомий , який до 3 класу був круглий відмінник , потім мати розлучилася з батьком та влаштувалася на роботу у видавництво і досить швидко зайняла досить високий піст . Син залишився без нагляду і турботи . Ні , звичайно турбота залишилася , але у дуже малій кількості , бо мати приходила втомлена після роботи і могла , хіба що сказати декілька фраз . Син почав гуляти у дворі , потім почав навіть цуратися матері … Зараз він сидить в тюрмі за розповсюдження та вживання наркотиків … Звичайно , що винувата в цьому не тільки мати , а й школа , вчителі , що не помітили вчасно те , що почало відбуватися з дитиною . Тому я повністю згоден з Сухомлинським у тому , що дитині потрібно весь час приділяти увагу , турбуватися про неї та про її духовний розвиток . З нею треба ходити у вільний час в театр , або на природу . Взагалі тема природи весь час постає У роботах Сухомлинського . Він описує методику роботи з дітьми на природі . Вивести дітей на природу та провести там урок набагато складніше ніж провести роботу в класі , але з іншого боку й набагато ефективніше . Як відомо набагато краще запам’ятовується та інформація , що була засвоєна більшою кількістю органів сприйняття , і звичайно, що на природі , якщо ви зможете прикувати до себе увагу учнів матеріал запам’ятається набагато краще бо у процесі сприйняття будуть працювати і зорові , і моторні, і слухові органи сприйняття , а іноді й органи сприйняття запаху . Дитина по своїй природі – дослідник , тому все , що треба це підштовхнути його до бажання проводити ці цікаві досліди у потрібному вам напрямку . “Казка – це , образно кажучи , свіжий вітерець , що роздуває полум’я дитячої думки та мовлення Діти не тільки люблять слухати казку . Вони творять її .” Вчителю треба навчити дитину уявляти те , про що він розповідає і тоді це закладеться в пам’яті дитини назавжди . Але тут треба бути дуже уважним, щоб дитина не прийшла до хибних висновків . “ … Ми торкаємося до найтонкішого та найтиндинішого , що є в природі – до мислячої матерії організму , що росте.” І тут не треба забувати й про фізичний розвиток особистості : дитина не може довго сидіти на одному місці , їй треба кудись подіти ту енергію , що створюється у її ростучому организмі . Не треба забувати про те , що дитині треба рухатися , тому треба робити невеличкі перерви для того щоб дитина могла фізично попрацювати . Саме здорова дитина буде нормально засвоювати нову інформацію . Висновки які я тут спробую зробити будуть носити дещо однобокий характер , тому , прошу вас не судити мене строго . Ми стоїмо на порозі нового століття та нового тисячоліття . За ті сто років , що минули людство встигло накоїти стільки зла та горя , скільки не робило , мабуть весь час свого існування . Окрім того , що воно винищувало само себе у кривавих війнах та гнобило себе , воно ще й вбивало свою природу – своє середовище існування . На даному етапі нормальній людині стає зрозуміло , що подальший розвиток у цьому напрямку доведе до апокаліпсису . Людство отруїть само себе , воно задушить себе власною ж масою . Якщо задуматися : а чи багато серед людей щасливих ? Виходить зовсім мізерна частка . Щасливі тільки етнічні народи , які ще живуть у гармонії з природою , а таких залишилося дуже мало , да й тим намагаються нав’язати “блага цивілізації” віднявши тим самим у них їх власний світ і давши на заміну “універсальний задовільнювач” який не приносить щастя . Сучасна людина весь час кудись біжить та весь час хоче все більше й більше . Ми зараз живемо в епоху “consumers society ” – епоху споживачів , а хіба не попереджував нас Сухомлинський , що саме радість споживання призводить до байдужості , егоїзму , черствості ? Стає зрозумілим потреба у вихованні нового покоління , що змогло б жити у гармонії з природою , поважати її . Покоління , що користувалося б такими простими правилами : живи та дай жити іншому ;стався до інших , як ти хотів би щоб до тебе так ставилися ; поважай та бережи природу ; ніщо не звідки не береться і нікуди не зникає та ін. Але щоб виховати таке покоління треба змінити психологію батьків та вчителів , бо тільки так можна його виховати . І тут не можна скористатися досвідом Сухомлинського, людини що сповідувала добро та вірила , що виховувати треба ласкою . Список літератури : В.А.Сухомлинский «Сердце отдаю детям» Киев «Радянська школа» 1981 В.О.Сухомлинський “Батьківська практика” Київ «Радянська школа» 1978 М.В.Рождественская «Будьте внимательны к детям» Киев «Радянська школа» 1984 А.М. Федь «Эстетика поведения и быта школьников» Киев «Радянська школа» 1981