Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Контрольна розрахункова робота
Предмет:
Основи промислових технологій і матеріалознавства
Варіант:
8
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем
Контрольно-розрахункова робота
з дисципліни
«Основи промислових технологій і матеріалознавства»
Останній номер залікової книжки 07
Варіант №8
План
Перше теоретичне питання..............................................................3
Друге теоретичне питання................................................................9
Третє теоретичне питання................................................................11
Розрахунок матеріального балансу технологічного процесу........15
Економічна ефективність технологічних процесів........................17
Визначення коефіцієнта використання матеріалів.........................19
Використана література....................................................................21
Тема 1. Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів
Завдання № 1
Дано: загальна початкова маса використаних матеріалів і сировини 6000кг., в ній сухого вапняку, мергелю, та вугілля відповідно 17%, 27%, 3%. Вологість мінеральної сировини 25%, вологість повітря 66%. Маса використаного повітря не відома. В першому процесі одержано 1100кг. клінкеру та 75% кисню, в другому 1300кг. клінкеру та 70% кисню.
1.1. Розв’язання
Визначаємо всі вхідні матеріали: в процесі переробки використовують вапняк, мергель, вугілля, повітря, які вміщують вологу (необхідно врахувати наявність вологи і показати її окремо).
Визначаємо маси вапняку, мергелю та вугілля в сухому стані за відносною кількістю від початкової маси всієї сировини:
Мв=(Мв*Х%)/100%=(6000*17%)/100% = 1020 кг.
ММ=(Мм*Х%)/100%=(6000*27%)/100% = 1620 кг.
Мв=(Мв*Х%)/100%=(6000*3%)/100% = 180 кг.
Визначаємо загальну масу мінеральної сировини в сухому стані:
1020+1620+180 = 2820 кг.
Розраховуємо загальну масу мінеральної сировини з водою:
(2820*100%)/(100%-25%) = 3760 кг.
Розраховуємо масу води, яка знаходиться в мінеральній сировині:
3760 – 2820 = 940 кг.
Визначаємо із умов балансу кількість повітря, що використовується в процесі випалювання клінкеру:
6000 – 3760 = 2240 кг.
Розраховуємо кількість вологи в повітрі за його вологістю:
( 2240 * 66% ) / 100% = 1478,4 кг.
Визначаємо кількість сухого повітря:
2240 – 1478,4 = 761,6 кг.
Визначаємо загальну кількість вологи (води), що була в матеріалах:
940 + 1478,4 = 2418,4 кг.
Перевіряємо баланс вхідних матеріалів у твердій, рідкій та газовій фазах (вапняк, мергель, вугілля, вода, повітря):
1020 + 1620 + 180 + 2418,4 + 761,6 = 6000 кг.
Визначаємо кількість одержаного кисню в першому та другому процесах:
1ТП: ( 6000 * 75%) / 100% = 4500 кг.
2ТП: ( 6000 * 70%) / 100% = 4200 кг.
Визначаємо відносне значення клінкеру для 1ТП і 2ТП:
1ТП: ( 1100 * 100%) / 6000 = 18,3 кг.
2ТП: ( 1300 * 100%) / 6000 = 21,7 кг.
Визначаємо витрати виробництва:
1ТП: 6000 – 1100 – 4500 = 400 кг.
2ТП: 6000 – 1300 – 4200 = 500 кг.
За результатами розрахунків складаємо таблиці матеріального балансу для першого та другого технологічних процесів, розраховуємо в таблицях кількість матеріалів у відносних одиницях (відсотках): таб.1, таб.2.
Визначаємо витрати мінеральної сировини на одиницю основної продукції:
1ТП: 2820 / 1100 = 2,6 кг.
2ТП: 2820 / 1300 = 2,2 кг.
Аналізуємо результати розрахунків і за кількістю відходів та питомою витратою мінеральних ресурсів визначаємо більш раціональний технологічний процес: за витратами – перший, за матеріалоємністю та виходом основної продукції – другий.
Таблиця 1.
Сировина і матеріали
Продукція та втрати
Назва
Маса, кг.
%
Назва
Маса, кг.
%
Вапняк сухий
1020,0
17
Клінкер
1100,0
18,3
Мергель сухий
1620,0
27
Кисень
4500,0
75
Вугілля сухе
180,0
3
Втрати
400,0
6,7
Повітря сухе
761,6
12,7
Вода
2418,4
40,3
Всього
6000
100
Всього
6000,0
100
Таблиця 2.
Сировина і матеріали
Продукція та втрати
Назва
Маса, кг.
%
Назва
Маса, кг.
%
Вапняк сухий
1020,0
17
Клінкер
1300
21,7
Мергель сухий
1620,0
27
Кисень
4200,0
70
Вугілля сухе
180,0
3
Втрати
500,0
8,3
Повітря сухе
761,6
12,7
Вода
2418,4
40,3
6000
Всього
6000,0
100
Всього
6000,0
100
Тема 2. Економічна ефективність технологічних процесів
Завдання №2
Дано: Річна програма машинобудівного підприємства складає 110 штук; маса однієї деталі 6кг.; вартість одного кілограму матеріалів 1,1грн.; коефіцієнт використання матеріалу в ТП1 складає 0,61, в другому ТП2 – 0,71; заробітна плата наладчиків в першому ТП1 складає 8200грн., в другому ТП2 – 52000грн.; вартість спеціальної технологічної оснастики відповідно 9200грн., і 4200грн.; норма штучного часу технологічних операцій в ТП1 – 51год., в ТП2 – 47год.; кількість технологічних операцій в ТП1 – 10штук, в ТП2 – 8штук; тарифна ставка виконання операцій відповідно 2грн/год. та 3грн/год.; норма відрахувань на спеціальні потреби 34%; накладні витрати поточного характеру для ТП1 – 42%, для ТП2 – 57%; коефіцієнт терміну використання оснастики в першому процесі дорівнює 0,81 в другому – 0,61.
2.1. Розв’язання
Розраховуємо масу початкового матеріалу для виготовлення всієї партії деталей:
в ТП1: М1 = (6*110 ) / 0,61 = 1081,97 кг.
в ТП2: М2 = (6*110) / 0,71 = 929,6 кг.
Визначаємо вартість матеріалу:
в ТП1: т1 = 1,1 * 1081,97 = 1190,167 грн.
в ТП2: т2 = 1,1 * 929,6 = 1022,56 грн.
Розраховуємо заробітну плату основних робітників, задіяних в технологічному процесі:
в ТП1: Зо = 51 * 2 * 10 = 1040грн.
в ТП2: Зо= 47 * 3 * 8 = 1128 грн.
Визначаємо величину нарахувань на заробітну плату:
в ТП1: Н1=(1040 * 36%) / 100% = 374,4 грн.
в ТП2: Н2=(1128 * 36%) / 100% = 406,08 грн.
Визначаємо заробітну плату основних робітників з нарахуваннями:
в ТП1: З1 = 1040 + 374,4 = 1414,4 грн.
в ТП2: З2 = 1128 + 406,08 = 1534,08 грн.
Визначаємо накладні витрати поточного характеру:
в ТП1: В1 = (1040 * 42%) / 100% = 436,8 грн.
в ТП2: В2 = (1128 * 57%) / 100% = 642,96 грн.
Розраховуємо поточні витрати на виготовлення заданої партії деталей:
в ТП1: а1 = 1190,167 + 1081,97 + 436,8 = 2708,937 грн.
в ТП2: а2 = 1022,56 + 929,6 + 642,96 = 2595,12 грн.
Розраховуємо одноразові поточні витрати на створення технологічних ліній:
для ТП1: в1 = 8200 + (9200 * 0,81) = 15652 грн.
для ТП2: в2 = 5200 + (4200 * 0,61) = 7762 грн.
Визначаємо розмір критичної партії продукції двох технологічних процесів:
Nкр = (7762 - 15652) / (2709 - 2595) = -69 шт.
Будуємо графік порівняння собівартості виготовлення партій деталей за першим та другим технологічними процесами (рис.1.1):
S1 = а1N+в1
S1 = (2709 * 110 + 15652) = 313642 тис.грн.
S2 = а2N+в2
S2 = (2595 * 110) + 7762 = 293212тис.грн.
рис. 2 Графік порівняння собівартості процесів
Висновки за результатами розрахунків:
За річного випуску продукції 110 штук, економічно доцільно
використовувати другий варіант технологічного процесу, тому що розмір критичної партії продукції двох технологічних процесів(Nкр) становить ≈52штуки, а звідси Nп> Nкр. А також доцільно зауважити, що (S1) собівартість виготовлення партій деталей за першим технологічним процесом 357398тис.грн., а (S2) собівартість виготовлення партій деталей за другим технологічним процесом становить 366968тис.грн., а тому S1<S2.
Визначаємо собівартість одної деталі в заданій партії:
ТП1: S1од = 313642 / 110 = 2851,2 грн.
ТП2: S2од = 293212 / 110 = 2666 грн.
Тема 3. Визначення коефіцієнта використання матеріалів.
Завдання № 3
3. Виходячи з конфігурації деталі та технології її штампування намалюємо розкладки деталей в стрічці:
D0 = 207 мм.
4. Визначаємо крок подачі:
В = 2,3 мм
K = D0 + в = 207 + 2,3 = 209,3 мм.
5. Визначаємо найбільший розмір контуру деталі, в напрямі ширини стрічки. Найбільший розмір контуру стаканової деталі в напрямі ширині стрічки дорівнює:
M = D0 = 207 мм.
6. Виходячи з відомої товщини матеріалу ( S – 3,0 мм.) за даними таблиці визначаємо ширину кромки
а = в =2,3 мм.
7. Визначаємо потрібну ширину стрічки або штаби. Потрібна стрічка або штаба мінімальною шириною: В = = 211,6 мм. Округляємо ширину стрічки до більшого цілого значення – 212 мм.
8. Визначаємо кількість деталей, яку можна виготовити із стрічки довжиною L = 2100 мм.
Nд = = = 10 шт.
9. Обчислюємо площу однієї деталі:
r =
r = = 103,5 мм
Fд = πr2
Fд = = 33636 мм2
10. Розраховуємо коофіціент використання матеріалу:
КВМ =
КВМ = = 75 %
11. Висновок:
При визначенні коефіцієнту використання матеріалів з’ясувалося наступне, що КВМ становить 75%. Якщо КВМ становить більше 60% то дане використання матеріалу є раціональне.
Використана література
1.ГОСТ 3.1001-81. Общие положения. М.: Изд- во стандартов.- 1981.
2.ГОСТ 3.1102-81. Стадии разработки и виды документов. М.: Изд- во стандартов.- 1981.
3.Система технологий. Учебное пособие. Под ред. В.Г.Небабина.- Одесса – Киев – Москва : 1997.
4.Единая система технологической документацыи (ЕСТД). Справочное пасобие / под ред. Е.А.Лободы и др.- М.: Из-во стандартов, 1992.
5.Единая система технологической докуметацыи. Справочное пособие. Е.А.Лобода ,В.Р.Мартынов, Б.С.Мендриков. Москва: Издательство стандартов – 1992.
6.Паливо та пристрої для його спалювання (короткий конспект лекцій)/ Б.В.Анцев, М.А.Приходько – Київ – Рівне: КПІ - ,2005. – 97с – 200
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора