Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік розрахункових операцій
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни «Бухгалтерський облік»
на тему: « Облік розрахункових операцій»
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра__________________________________________________________
Дисципліна_______________________________________________________
Спеціальність ____________________________________________________
Курс______________ Група ____________Семестр_____________________
Завдання
на курсову роботу студента
__________________________________________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
1. Тема роботи_____________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________2. Строк здачі студентом курсової роботи______________________________
3. Вихідні дані до роботи ____________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) ________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Дата видачі завдання______________________________________________
Календарний план
№
з/п
Назва етапів виконання курсової роботи
Строк виконання етапу роботи
Примітки
Студент ____________
підпис
Керівник ___________ ___________________
підпис прізвище, ініціали
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………....4
РОЗДІЛ 1 (теоретична частина)
1. Суть розрахунків, причини їх виникнення. Завдання обліку розрахунків...........………………………………………………………………...6
2. Облік розрахунків з підзвітними особами........................................................8
3 Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги..............................13
4. Облік розрахунків зі страхування....................................................................14
5. Облік розрахунків за податками та платежами..............................................17
5. Облік розрахунків з різними дебіторами………............................................19
5. . Облік розрахунків з різними кредиторами...................................................22
РОЗДІЛ 2 (практична частина)
Завдання 1: Скласти баланс на початок місяця………………………………..24
Завдання 2: Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства ……….25
Завдання 3: Скласти журнал реєстрації господарських операцій……………29
Завдання 4: Відкрити реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахунки)………....35
Завдання 5: Скласти оборотну відомість по синтетичним рахункам………...38
Завдання 6: Скласти сальдовий баланс на кінець звітного місяця…………...39
Висновок………………………………………………………………………….40
Список використаної літератури………………………………………………..42
Додатки
Вступ
Бухгалтерський облік основа підприємницької діяльності. Якщо діяльність здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем.
Дана курсова робота складається з двох частин: теоретичної і практичної. Теоретичне дослідження є досить актуальним, оскільки в останнє десятиріччя в Україні відбуваються складні процеси реформування системи бухгалтерського обліку, зумовлені зміною економічної системи й інтеграцією країни до Європейського Союзу. Це потребує запровадження єдиних світових стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що дасть змогу усунути економічні й торговельні бар’єри, активізувати надходження іноземних інвестицій, виходити на світові ринки капіталу, формувати конкурентоспроможне ринкове середовище. Ця проблема актуальна для всіх країн світу, особливо для нашої країни, оскільки бухгалтерський облік є необхідним засобом ведення міжнародного бізнесу й формування сучасної економічної політики.
Загально теоретичні питання адаптації національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності України до міжнародних є предметом досліджень таких відомих вітчизняних учених-економістів, як М. Білуха, Н. Дорош, І. Дрозд, М. Кужельний, Г. Купалова, М. Малік, Є. Мних, Р. Хом’як, В. Швець та ін. Методичним та прикладним питанням багатопланової проблеми процесу реалізації та визначення фінансової звітності України з міжнародними стандартами приділяють такі вітчизняні вчені і практики: Ф. Бутинець, С. Голов, Н. Горицька, О. Губачова, В. Костюченко, Ю. Кузьмінський, М. Лучко, В. Пархоменко, О. Редько, В. Сопко, Н. Ткаченко та інші. Серед зарубіжних дослідників слід назвати О. Амата, Р. Антоні, А. Афанасьєва, Дж. Блейка, В. Брюкова, Я. Вільямса, Х. Гернона, Ж. Дішара, В. Качаліна, В. Ковальова, М. Коркіна, Г. Мііка, Д. Мітчела, С. Модерова, Г. Мюллера, Б. Нідлза, Д. Оріле, А. Погорлецького, Я. Соколова, О. Соловйову й інші.
Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок розв’язання практичних завдань з бухгалтерського обліку, поглиблення теоретичних та розробка методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні у контексті гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності.
Розрахункова частина включає в себе складання балансу на початок місяця, нарахування заробітної плати різним видам працівників підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з об’язкових платежів, складання журналу господарських оперцій на основі початкових відомостей, відкриття на основі журналу господарських оперції Т-рахунків, складання оборотно-сальдової відомості, складання балансу на кінець звітного періоду та за повнення журналів-ордерів №1 «Відомості дебетових оборотів» та № 3 «Відомості аналітичного обліку»
РОЗДІЛ I
Суть розрахунків, причини їх виникнення. Завдання обліку розрахунків.
В процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формі. Готівкова форма розрахунків застосовується переважно для розрахунків з фізичними особами, але й юридичні особи мають право розраховуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів. Готівкові розрахунки: · розрахунки із заробітної плати; · розрахунки із стипендіатами; · розрахунки із депонентами; · розрахунки з підзвітними особами; · розрахунки за спеціальними видами платежів; · розрахунки за відшкодування завданих збитків. Безготівкові розрахунки: · розрахунки за податками і платежами; · розрахунки з покупцями і замовниками; · розрахунки в порядку планових платежів; · розрахунки зі страхування; · розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями; · розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами.
У бюджетних установах надається перевага безготівковим розрахункам. Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.
Безготівкові розрахунки здійснюються на основі наступних принципів: · обов’язкове зберігання установами коштів на реєстраційному або поточному рахунках банків (крім перехідних залишків у касі); · відсутність права вибору установи банку для відкриття рахунка, так як перелік уповноважених банків, які обслуговують бюджетні установи, обмежений постановою НБУ. Крім того, реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства; · самостійність вибору бюджетною установою форм безготівкових розрахунків. Установи банків можуть тільки рекомендувати, яку форму розрахунків використовувати; · терміновість здійснення платежів; · списання коштів із рахунків установи здійснюється тільки за розпорядженням власника; · проведення платежів у межах залишків коштів на рахунках платника.
Основні завдання обліку розрахункових операцій у бюджетних установах: · своєчасне відображення наявності та руху (надходження та вибуття) грошових коштів на рахунках бюджетних установ; · забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках бюджетних установ; · правильність відображення розрахункових операцій; · забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням встановленого порядку розрахунків; · забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків.
Облік розрахунків з підзвітними особами
Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в безготівковій формі, а значна їх частина – готівкою через підзвітних осіб. Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника. Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі: · на господарські видатки; · на службові відрядження; · на наукові експедиції. Через підзвітних осіб також може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів. Перелік підзвітних осіб затверджується розпорядженням керівника установи. Для одержання грошей під звіт підзвітна особа звертається з заявою на ім’я керівника установи і якщо за нею не рахується заборгованості за попереднім авансом, то керівник установи дає дозвіл на видачу грошей під звіт. Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов’язані подати до бухгалтерії авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючи документи: акт закупівлі, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїздні квитки. Обов’язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис. Строки, протягом яких підзвітні особи зобов’язані здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт: · протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження, якщо гроші були видані на витрати на відрядження; · протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки в підзвіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту; · наступного робочого дня після видачі на всі інші виробничі (господарські) потреби. Видатки на наукові експедиції здійснюються через підзвітних осіб згідно з певними інструкціями АН України. На першопочаткові витрати начальників експедицій видається аванс готівкою відповідно до затвердженого кошторису, масштабів та умов роботи експедицій. Підзвітні суми на експедиційні дослідження видаються на: · виплату заробітної плати; · оплату проїзду співробітників до місця роботи експедицій і назад; · оплату добових; · оплату квартирних; · здійснення орендної плати за користування транспортної техніки; · наймання комор, лабораторій, житла; · придбання паливно-мастильних матеріалів; · поштово-телеграфні витрати; · інші витрати. Основна маса авансів видається під звіт на службові відрядження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення. Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Вибуття у службове відрядження – обов’язок працівника. Відмову без поважних причин визнають дисциплінарним проступком. Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років, можна направити у відрядження тільки з їх згоди (ст. 177 КзПП), а вагітних жінок або жінок, які мають дітей до 3-х років, – направляти у відрядження заборонено. Направлення працівників у відрядження здійснюється керівником установи з оформленням наказу, в якому зазначається: · пункт призначення; · назва підприємства або організації, куди відправляється працівник; · строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення. Посвідчення на відрядження – це документ, який видається працівнику на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні. Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. Установа, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію посвідчень у спеціальному журналі. Строк відрядження не може перевищувати: · в межах України – 30-ти календарних днів; · за кордон – 60-ти календарних днів. Державним службовцям, а також іншим особам, які відправляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються витрати: · з наймання житлового приміщення в межах норм відшкодування видатків з урахуванням побутових послуг (прання, чищення, ремонт взуття, прасування одягу), що надаються готелях, - у розмірі не більше 10 % норм добових видатків за всі дні проживання; · транспортні витрати, тобто видатки на проїзд до місця призначення та під час відрядження з урахуванням страхових платежів; · видатки на службові телефонні переговори в розмірах, погоджених з керівником установи; · видатки на харчування, вартість якого включається у вартість проживання в готелі, при одноразовому харчуванні – не більше 20 %, при дворазовому – не більше 45 %, при триразовому – не більше 65 % норми добових витрат; · видатки на оформлення закордонних паспортів, дозволу на в’їзд, суми комісійних (при обміні валюти). Відшкодування ж видатків на проживання понад встановлену норму та оплата видатків на провезення більше ніж 30 кг багажу здійснюється за наявністю відповідних документів в оригіналі та тільки з дозволу керівника установи. За кожний день (включаючи день від’їзду і приїзду) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові, неробочі дні та час перебування у дорозі, йому виплачуються добові в межах норм. Добові витрати – це витрати на хурчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи. Добові витрати не потребують документального підтвердження, але Кабінет Міністрів України встановлює граничні норми добових витрат за кожний повний день відрядження, включаючи день від’їзду і приїзду: · 18 грн. – у випадку, якщо до рахунків готелів не включено витрати на харчування; · 14 грн. 40 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на одноразове харчування; · 10 грн. 80 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на дворазове харчування; · 7 грн. 20 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на триразове харчування. Граничні норми добових витрат на відрядження за кордон, грн.: · 280 грн. – у випадку, якщо до рахунків готелів не включено витрати на харчування; · 224 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на одноразове харчування; · 154 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на дворазове харчування; · 98 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на триразове харчування. Для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджету: · норми добових витрат встановлені в доларах США; · дано перелік окремих категорій працівників, яким передбачені надбавки до норм добових, і розміри цих надбавок; · зазначено, у якому випадку працівник, який отримав надбавку, буде сплачувати з перевищення прибутковий податок. Визначення кількості днів відрядження для виплати добових здійснюється із врахуванням дня вибуття у відрядження і дня повернення до місця постійної роботи, які зараховуються як 2 дні. Фактичний час перебування у відрядженні визначається по відмітках у посвідченні про відрядження, які завірені печаткою. При відсутності у посвідченні відміток про відрядження добові не виплачуються. При відрядженні строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має можливість щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Починаючи з 20 липня 2002 року, для перерахування в іноземну валюту граничних норм, встановлених у гривнях, використовують не прогнозний офіційний обмінний курс, а застосовують офіційний курс НБУ, що діє на день одержання коштів з каси уповноваженого банку. Витрати на відрядження (крім добових) відшкодовуються лише за умови наявності підтверджувальних документів. Підприємства, установи та організації, які направляють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами у національній валюті країни, до якої він виїжджає, або у вільно конвертованій валюті. Розмір авансу повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити реальні потреби відрядженого. Бухгалтер повинен ознайомити працівника з довідкою-розрахунком на виданий аванс і з діючими положеннями про надання звіту за отриманий аванс. Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у відрядженні. Залишок невитраченої суми повертають до каси у грошових одиницях, у яких був виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження. Разом з авансовим звітом подають документи (в оригіналі), які підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком). До звіту додають ксерокопію відміток у закордонному паспорті, яка завірена відділом кадрів або керівником підприємства. За час перебування у відрядженні працівнику виплачують добові й відшкодовують такі витрати: · на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження; · з наймання житлового приміщення; · на оплату телефонних рахунків; · комісійні (при обміні валютних коштів), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду і перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, які підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат. Перелічені витрати обов’язково підтверджуються документами в оригіналі. Якщо підзвітна особа не надала звіти і необхідні виправдовуючи документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. До обліку приймаються авансові звіти, які перевірені арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та відповідності до призначення авансу) і затверджені керівником. Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу. Підчистки, помарки, необумовлені виправлення, перекручення дат у посвідченні на відрядження та авансовому звіті не допускаються. Авансовий звіт обов’язково підписується підзвітною особою. Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами”. По дебету цього субрахунка відображаються грошові суми, які видані під звіт з каси, а також суми перевитрат, що відшкодовуються підзвітній особі. По кредиту субрахунка 362 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, які підтверджені відповідними звітами і документами, а також внесена в касу готівка в погашення невикористаних авансів. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали гроші під звіт. Сальдо на субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебетове сальдо показує залишки отриманих під звіт авансів, за якими не надані авансові звіти. Кредитове сальдо відображає величину перевитрачання по авансовому звіту порівняно з сумою, отриманою під звіт. Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері 8.
Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги
У результаті здійснення своєї діяльності, тобто при виконанні кошторисів доходів і видатків, у бюджетних установ виникають поточні зобов’язання. Зобов’язання виникають через існуючі борги установи щодо передачі певних активів або надання послуг іншим установам у майбутньому. Одним із видів поточних зобов’язань бюджетних установ є кредиторська заборгованість постачальникам та підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги. Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт тощо). Підрядники – це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво. Розрахунки з постачальниками і підрядниками за виконані роботи та надані послуги проводяться на підставі документів постачальників: · накладних; · рахунків-фактур; · актів прийнятих робіт, послуг; · товарно-транспортних накладних тощо. У бюджетних установах розрахунки з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи та надані послуги з капітального будівництва, надання послуг у наукових бюджетних установах, виробничих майстернях і підсобних господарствах обліковуються на рахунку 63 “Розрахунки за виконані роботи”. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведуть на картках форми № 292-а в розрізі кожного постачальника та підрядника.
Облік розрахунків зі страхування.
Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави. Усі бюджетні установи, зокрема органи ДПС, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов’язкове пенсійне страхування. Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До нарахувань на Фонд оплати праці належать: · збір до Пенсійного фонду; · збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; · збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття; · збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Облік розрахунків зі страхування ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”. По кредиту цього рахунка відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки: · 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”; · 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”; · 653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття”; · 654 “Розрахунки з інших видів страхування”. На субрахунку 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору – 32 % від фонду оплати праці; 1-2 % із заробітної плати кожного працівника. Для робітників, які мають статус державного службовця або які займають посади, робота на яких зараховується в трудовий стаж, що дає право на отримання пенсій відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціального захисту журналістів”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, Митного Кодексу України, положення про помічника-консультанта народного депутата України, передбачені диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду: · 1 % - від суми доходу, який не перевищує 150 грн.; · 2 % - від частини доходу в межах від 151 грн. до 250 грн.; · 3 % - від частини доходу в межах від 251 грн. до 350 грн.; · 4 % - від частини доходу в межах від 351 грн. до 500 грн.; · 5 % - від суми доходу, що перевищує 501 грн. Крім того, бюджетні установи є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні таких операцій: · при купівлі іноземної валюти (у розмірі 1 % від суми у гривнях, витрачених на купівлю валюти); · при відчуженні легкових автомобілів (у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, яка визначена відповідно до договорів купівлі-продажу, обміну, на основі довідок рахунків торговельних організацій, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, які підтверджують їх вартість); · за користування послугами мобільного зв’язку (6 % вартості послуг мобільного зв’язку, що сплачена споживачами цих послуг операторові, який їх надає (зокрема вхідні та вихідні дзвінки, абонентська плата та інші послуги, вказані в рахунках)). Бюджетні установи при придбанні нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування звільняються. На субрахунку 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням” ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Ставка збору – 2,9 % від фонду оплати праці; 0,25 % або 0,5 % із заробітної плати кожного працівника. На субрахунку 653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ставка збору – 2,1 % від фонду оплати праці; 0,5 % із заробітної плати кожного працівника. На субрахунку 654 “Розрахунки з інших видів страхування” ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Ставка збору – від 0,2 % до 13,8 % від фонду оплати праці. Облік розрахунків зі страхування ведеться у меморіальному ордері № 5. Страхові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати. За рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням виплачується допомога з: · тимчасової непрацездатності; · вагітності та пологів; · народження дитини; · догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; · поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); · забезпечення одноразових заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування, утримання санаторіїв-профілакторіїв). За рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплачується допомога з: · безробіття (зокрема одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності); · професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; · часткового безробіття; · безробіття та матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; · поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Крім того, за рахунок цього фонду надаються соціальні послуги з: · професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та профорієнтації; · пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні (створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних); · фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних. Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на багатографних картках форми № 283 у розрізі фондів.
Облік розрахунків за податками та платежами
Бюджетні установи, отримуючи доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, є платниками податків і платежів в бюджет і мають з ним постійні розрахунки. Податки і платежі за рахунок бюджетних установ: · податок на прибуток; · податок на додану вартість; · податок на землю; · податок з власників транспортних засобів; · виручка від реалізації будівель і споруд; · інші платежі. Податки і платежі фізичних осіб, утримані через бухгалтерію бюджетної установи: · прибутковий податок; · різниця в цінах за нестачами матеріальних цінностей та іноземної валюти; · інші платежі. Розрахунки з бюджетом обліковуються на рахунку 64 “Розрахунки за податками та платежами”. Порядок оподаткування прибутку бюджетних установ регламентовано Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно із Законом податок на прибуток, отриманий від підприємницької діяльності, сплачують бюджетні установи, які не відносяться до неприбуткових, а неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності. Доходи неприбуткових організацій, в тому числі закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків за кошторисом. Законом передбачено, що у разі, коли доходи неприбуткових організацій, одержані протягом звітного року з джерел, визначених підпунктом 7.1.12 Закону (кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивні доходи, в які включається орендна плата, кошти або майно, які надходять як компенсація вартості отриманих державних послуг), на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 % від загальних валових доходів, отриманих протягом звітного року, то відповідна неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30 % до суми такого перевищення. Сума нерозподіленого прибутку визначається за формулою: (Д – Вз – Вк) – (Д*0,25) = Пн де, Д – валові доходи за звітний рік; Вз – використано на статутні цілі за звітний рік; Вк – використано на статутні цілі у І кварталі наступного за звітним роком; Пн – невикористаний прибуток, який підлягає оподаткуванню за ставкою 30 %. Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено, що ПДВ сплачують ті бюджетні установи, обсяг оподатковуваних операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг протягом 12 місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також ті установи, що здійснюють продаж за готівку. Згідно з переліками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, від оподаткування цим податком звільняються послуги з вищої, середньої, професійно-технічної освіти, що надаються закладами освіти, а також платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, які мають відповідні ліцензії на надання таких послуг. Законом України “Про плату за землю” передбачено, що установи, які користуються пільгами щодо земельного податку, здають в оренду земельні ділянки, окремі будинки або їх частини іншим суб’єктам підприємницької діяльності, сплачують податок на землю на загальних підставах. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Бюджетні установи сплачують земельний податок за рахунок свого прибутку. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподатковуваного прибутку і податок на прибуток. Порядок обчислення і сплати податку на транспортні засоби регулюється Законом України “Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Згідно із законодавством об’єктами оподаткування є автомобілі, колісні трактори, мотоцикли, яхти, судна вітрильні, човни моторні і катери. Ставки податку визначені з розрахунку на рік: зі 100 см³ потужності двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Податок обчислюється виходячи з даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року і сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортного засобу. Операції з обліку розрахунків за платежами і податками в бюджет відображається в різних меморіальних ордерах, на підставі яких робляться записи в книгу Журнал-Головна. Аналітичний облік розрахунків за податками та платежами ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках форми № 292-а (у книзі ф. 292).
Облік розрахунків з різними дебіторами
Бюджетна установа відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом. Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою. Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є: · розрахунки в порядку планових платежів; · розрахунки з підзвітними особами; · розрахунки за відшкодування завданих збитків; · розрахунки з іншими дебіторами. Розрахунки в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту. Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами. Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць. Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни. Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”. За дебетом цього субрахунка записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг. Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії. Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів може також вестись на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292. Розрахунки за відшкодування завданих збитків: У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб. Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”. У дебет цього субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою: Рз = [ (Бв – А) * Іінф + Азб + ПДВ] * 2 де, Рз – розмір збитків, грн.; Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.; А – амортизаційні відрахування (знос), грн.; Іінф – загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції; Азб – розмір акцизного збору, грн.; ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн. Сума
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора