Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни «Економічний аналіз»
на тему:
“Аналіз прибутковості на прикладі ТОВ “Амід Альянс”
Зміст
Вступ………….……………………………………………………………………..……..3
Розділ I. Теоретичні основи аналізу прибутковості
1.1 Загальна характеристика ТОВ “Амід Альянс”……………………………………...5
1.2 Види прибутку підприємства, порядок його формування і розподілу………....….6
1.3. Аналіз прибутковості …………………………………………………….…...……13
1.4 Система показників рентабельності………………………………………………..18
Розділ II. Теоретичні основи аналізу прибутковості…………………………………..23
Висновок………………………………………………………………………………….40
Список використаної літератури……………………......................................................42
Додатки……………………...............................................................................................43
Вступ
В умовах ринкової економіки для підприємства важливими питаннями є розширення чи скорочення виробництва та реалізації продукції, зростання норми прибутковості, складності податкового, фінансового та бухгалтерського обліку, що викликають потребу в дослідженні вказаних проблем. Метою курсової роботи є аналіз формування прибутку підприємства та його використання в сучасних умовах переходу до ринкової економіки із властивими для неї економічними законами.
Підприємство є проміжною ланкою в системі економічних інтересів, які виникають у взаємозв’язках між певним підприємством та іншими підприємствами, між адміністрацією підприємства і трудовим колективом, між державними органами управління і підприємством.
Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах.
У зв’язку з цим визначення прибутку має особливе значення.
Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності.
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу.
Під час проведення роздержавлення і приватизації більшість громадян України стали власниками, тобто акціонерами підприємств. Однак власники, які не отримують відчутної винагороди за свій капітал, є такими лише номінально.
Прибуток є важливим інструментом переливання капіталів до галузей, що визначають науково-технічний прогрес, та концентрації фінансових ресурсів на тих підприємствах, адміністрація і власники яких здатні ефективно порядкувати ними.
У комплексі проблем, пов’язаних з підвищенням ролі прибутку у національній економіці, велике значення має удосконалення методів аналізу фінансових результатів господарюючих суб’єктів. Перехід діяльності підприємств на принципи господарського розрахунку не супроводжувався адекватним методичним забезпеченням аналітичної та планової роботи, через що стримувалася реалізація потенціалу економічного зростання. Важливі аспекти теорії та практики аналізу прибутку та збитків потребують проведення нових досліджень та розробок підходів до аналізу фінансових результатів діяльності підприємств.
Розділ I. Теоретичні основи аналізу прибутковості
1.1 Загальна характеристика ТОВ “Амід Альянс”
Приватне підприємство ТОВ “Амід Альянс” створено у 2004 році.ТОВ “Амід Альянс” є приватним підприємством, засновником являється юридична особа.
Адреса підприємства: Вінницька область, смт. Стрижавка, Житлове містечко ІВ 301/81 б.2 кв.8
Предметом діяльності являється оптова торгівля продукції сільського господарства (зерна, буряків, соняшників і т.д.).
Підприємство являється юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, діє на основі статуту, який схвалений трудовим колективом і затверджений Держкомітетом, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем в арбітражі і суді. ТОВ “Амід Альянс” має гербову печатку і бланки з своїм найменуванням.
Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі права власника щодо господарського використання свого майна.
Підприємство очолює директор, який призначається власником. При призначенні директора на посаду з ним укладається контракт.
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток, що залишається на підприємстві після сплати податків (чистий прибуток) поступає у повне розпорядження підприємства . За рахунок чистого прибутку створюється резервний фонд, для якого відраховується 5% прибутку після плати податків у бюджет і відрахувань на утримання обладнання.
Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде бухгалтерську і статистичну звітність.
1.2 Види прибутку підприємства, порядок його формування і розподілу.
Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.
Як економічна категорія, прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування з суми доходів підприємства суми пов’язаних з ними витрат. Прибуток розглядають як частину чистого доходу підприємства, отриманого на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.
Сума прибутку підприємства залежить від таких основних факторів:
від обсягів виробництва і реалізації продукції;
від ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства (ефективності використання основних засобів, виробничих запасів, нематеріальних активів, грошових коштів тощо, які впливають на рівень витрат підприємства).
Окрім того, формування прибутку підприємств залежить від нормативно-правового регулювання порядку визначення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших чинників.
Згідно чинного законодавства розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства.
Податковий прибуток (об’єкт оподаткування) – це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), який є об’єктом оподаткування за звітний період. Податковий прибуток (об’єкт оподаткування податку на прибуток) розраховується за формулою:
Оо = Дв – (Вв + А), (1.1)
де Оо – об’єкт оподаткування податку на прибуток (податковий прибуток), грн.;
Дв – скориговані валові доходи підприємства за звітний період, грн.;
Вв – скориговані валові витрати підприємства за звітний період, грн.;
А – сума нарахованої за звітний період амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших оборотних активів, грн.
Обліковий прибуток – це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності у методиках їх обчислення.
Можна виділити такі види облікового прибутку підприємства
– валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;
– прибуток від операційної діяльності;
– прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
– прибуток від надзвичайних подій;
В процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.
Рис 1.1 Складові облікового прибутку підприємства.
Валовий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це перевищення чистого доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) над їх собівартістю. У фінансовому обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом з відповідними супроводжуючими документами (накладними, рахунками фактурами тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обчислюють вирахуванням з доходу (виторгу) від продажу продукції сум акцизного збору, податку на додану вартість та інших вирахувань (отриманих від страховиків страхових сум, суми наданих підприємством знижок, вартості повернених товарів тощо). Собівартість реалізованої продукції включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі виробничі витрати, загальновиробничі витрати.
Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (основної діяльності), іншого операційного доходу та операційних витрат підприємства за звітний період.
До інших операційних доходів належать доходи від операційної оренди активів, від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаної на збитки безнадійної дебіторської заборгованості, доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
До операційних витрат належать адміністративні витрати (витрати на обслуговування і управління підприємством), витрати на збут, витрати пов’язані з реалізацією продукції) та інші операційні витрати (собівартість реалізованих підприємством виробничих запасів, суми сумнівних (безнадійних) боргів, втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані підприємством економічні санкції, відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства, окрім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг.
Різниця між іншими операційними доходами і операційними витратами характеризує прибуток підприємства від іншої операційної діяльності.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності підприємства, його доходу від участі в капіталі, суми інших фінансових доходів та суми інших доходів підприємства і суми втрат підприємства від участі в капіталі, а також його фінансових та інших витрат.
Дохід від участі в капіталі включає дохід підприємства отриманий від його інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть методом участі у капіталі.
Втрати від участі в капіталі – це сума збитків, спричинених інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюють методом участі у капіталі. Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.
До інших фінансових доходів підприємства належать доходи отримані ним у формі дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансових інвестицій (крім доходів, які облікуються за методом участі у капіталі). До фінансових витрат підприємства належать витрати на сплату процентів та інших витрат підприємства, пов’язаних із залученням позикового капіталу.
До інших доходів підприємства належать доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходи від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають в процесі звичайної діяльності та не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
До інших витрат підприємства належать: собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів, інші витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю.
Прибуток від надзвичайних подій – це прибуток від подій, що підлягають визначенню надзвичайних у операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності.
Прибуток від надзвичайних подій розраховують як різницю між надзвичайними доходами (відшкодування збитків від надзвичайних подій, відшкодування витрат та попередження втрат від надзвичайних подій тощо) та надзвичайними витратами (втрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій).
Прибуток від звичайної діяльності – визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку, який розраховується згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Чистий прибуток підприємства – розраховують як алгебраїчну суму прибутку від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку та податку з надзвичайного прибутку. Тобто, чистий прибуток – це сума прибутку підприємства після сплати податку на прибуток.
Прибуток нерозподілений – це частина чистого прибутку підприємства, що залишається після його розподілу та використання на інвестиційні потреби, формування внутрішніх цільових грошових фондів чи безпосередньо на фінансування поточних витрат. Порядок формування і розподілу прибутку підприємства подано на рис.1.2.
Рис. 1.2. Схема формування і розподілу прибутку підприємства.
Розподіл прибутку підприємства здійснюють у два етапи.
Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку. Слід зазначити що окремо оподатковується прибуток від звичайної діяльності і окремо – прибуток від надзвичайних подій. Якщо в результаті настання надзвичайних подій в діяльності підприємства виникли втрати, то їх суму (згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати») записують з звіті про фінансові результати зменшеною на суму податку на прибуток внаслідок збитків від надзвичайних подій. На цю ж суму зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства.
На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків – чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резервного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інвестицій; формування інших цільових фондів; для покриття поточних витрат тощо.
Напрямки використання чистого прибутку підприємство, як правило, визначає самостійно. Суму прибутку підприємства, що залишається після його розподілу називають нерозподіленим прибутком. Нерозподілений прибуток обліковують на окремому бухгалтерському рахунку і його суму записують у бухгалтерському балансі.
В економічній літературі виділяють поняття балансового прибутку підприємства. Балансовий прибуток – це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності підприємства за звітний період. Суму балансового прибутку раніше записували у бухгалтерському балансі. Однак, після затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» у бухгалтерському балансі підприємства записують суму нерозподіленого прибутку.
1.3. Аналіз прибутковості
Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб'єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху капіталу та його віддачу.
У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу — прибутковість (дохідність, рентабельність).
Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою (2.1):
(2.1)
де: КП — коефіцієнт прибутковості;
П — прибуток;
К — капітал.
Але слід зазначити, що зображено загальну концепцію розрахунку показника. На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого показника ефективності капіталу для розрахунку коефіцієнта прибутковості.
У чисельнику формули може бути балансовий, операційний чистий прибуток, у знаменнику — середні показники загального капіталу (загальні активи), основного капіталу (довгострокові активи), оборотного капіталу (поточні активи).
При розрахунку коефіцієнта прибутковості можуть використовуватися і дані пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефіцієнт прибутковості загального, власного, акціонерного, перманентного капіталів.
Вибір бази розрахунку показника прибутковості залежить від поставленої мети аналізу.
Коефіцієнт прибутковості, розрахований для основного та оборотного капіталу, дасть змогу володіти інформацією про ефективність інвестицій в ці активи. У разі розрахунку коефіцієнта прибутковості для власного, акціонерного та перманентного капіталів характеризується рівень прибутковості власників підприємства, прибутковість власного і довгострокового залученого капіталу.
При дослідженні прибутковості капіталу важливим є проведення факторного аналізу. Розглянемо факторний аналіз на прикладі дослідження коефіцієнта прибутковості загального капіталу (активів). Для цього перетворимо формулу КП = П/К з урахуванням виручки з реалізації:
, (2.2)
де: КПзгк — коефіцієнт прибутковості загального капіталу;
ЧП — чистий прибуток;
ВР — виручка від реалізації;
ЗГК — загальний капітал.
Виручка від реалізації, або обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні є одним із основних факторів, від якого залежить формування чистого прибутку. Із формули видно, що прибутковість загального капіталу залежить від прибутковості (рентабельності) реалізованої продукції () та оберненості загального капіталу (), тобто має місце такий взаємозв'язок:
(2.3)
Ці показники в зарубіжних країнах застосовуються як основні при проведенні фінансового аналізу. Розрахунок впливу факторів на відхилення прибутковості загального капіталу здійснюється за одним із способів елімінування.
Аналіз впливу факторів можна проводити із різним ступенем їх деталізації. Наприклад, факторний аналіз коефіцієнта прибутковості загального капіталу можна проводити за такою схемою (рис. 2.1).
Цією моделлю можна користуватися й при проведенні факторного аналізу коефіцієнта прибутковості основного та окремо оборотного капіталів.
Рис. 2.1. Модель факторної системи коефіцієнта прибутковості загального капіталу.
Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які свого часу були придбані на виробничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов'язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об'єктивного характеру, що не виключено).
При реалізації об'єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавчо встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об'єктів над їх залишковою вартістю.
Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об'єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об'єкта вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об'єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. На приклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис.грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.
Що ж до всіх інших об'єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об'єкта не впливає1. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об'єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об'єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв'язку з реконструкцією виробництва тощо.
Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій базується на законодавчо затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.
При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов'язань. Аналізуючи ці явища, слід мати на увазі, що нерідко арбітражні справи з цих питань програються через неякісну підготовку позовів, що є прямим свідченням низького рівня кваліфікації відповідних працівників і завдає матеріальних збитків підприємству. Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства.
1.4 Система показників рентабельності.
Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.
Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.
При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:
1) показники рентабельності продукції;
2) показники рентабельності капіталів (активів);
3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.
Методи розрахунку основних показників рентабельності
Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).
Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки.
На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.
Основні показники рентабельності:
Рентабельність продукції;
Рентабельність продаж;
Рентабельність активів;
Рентабельність текучих активів;
Рентабельність власного акціонерного капіталу.
1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):
(3,1)
Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.
2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків (В):
(3,2)
Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.
3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):
(3,4)
Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу.
Рентабельність активів також можна представити як ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і оборотності активів (Оа):
(3,5)
Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.
4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):
(3,6)
Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.
5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:
(3,7)
Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.
На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.
В ринковій економіці придається велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.
При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками:
По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);
По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;
По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.
Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра об'єднує три основним класи показників
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу).
2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів.
3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів.
Розділ II. Теоретичні основи аналізу прибутковості
Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів
Інформацію про основні види прибутку підприємства, як і основні дані для їх розрахунку, містить Звіт про фінансові результати. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства розпочинають з дослідження їх рівня і динаміки. В процесі аналізу вивчають зміну кожного з показників фінансових результатів за 2006, 2007 і 2008 роки або даними фінансового плану підприємства. Для оцінки рівня і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства за даними форми № 2 "Звіт про фінансові результати" складають аналітичну таблицю, що містить інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки від господарської діяльності підприємства за 2006, 2007 і 2008 роки, їх абсолютну і відносну зміну (відхилення).
За даними фінансової звітності ТОВ "Амід Альянс" проаналізуємо рівень і динаміку фінансових результатів його діяльності (табл. 1).
Таблиця 1
Рівень і динаміка фінансових результатів ТОВ "Амід Альянс"
Показник
Роки
Відхилення
2006
2007
2008
Від базового
Від минулого
абсолютне,
тис. грн.
відносне,
%
абсолютне,
тис. грн.
відносне,
%
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
13613,4
15194,0
19626,2
6012,8
44,2
4432,2
29,2
Податок на додану вартість
2268,9
2532,3
3271,0
1002,1
44,2
738,7
29,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
11344,5
12661,7
16355,2
5010,7
44,2
3693,5
29,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
11017,1
12296,3
15866
4848,9
44,0
3569,7
29,0
Валовий прибуток (збиток)
327,4
365,4
489,2
161,8
49,4
123,8
33,9
Адміністративні витрати
52,2
46,3
50,3
-1,9
-3,6
4,0
8,6
Інші операційні витрати
-
27,1
11,8
-
-
-15,3
-56,5
Прибуток (збиток) від операційної діяльності
275,2
292
427,1
151,9
55,2
135,1
46,3
Фінансові витрати
159,4
223,9
294,7
135,3
84,9
70,8
31,6
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
115,8
68,1
132,4
16,6
14,3
64,3
94,4
Податок на прибуток від звичайної діяльності
29,7
19,3
27,1
-2,6
-8,8
7,8
40,4
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності
86,1
48,8
105,3
19,2
22,3
56,5
115,8
Чистий прибуток (збиток)
86,1
48,8
105,3
19,2
22,3
56,5
115,8
Висновок:
З графіка і діаграми випливає, що найбільший дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є у 2008 році. порівняно з іншими роками дохід зростає, так як найменшим він був у 2006 році. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) також зростає такими ж темпами як і дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) найвищою є у 2008 році, найнижчою у 2006 році.
Чистий прибуток в порівнянні з іншими роками зростає, так як у 2006 році він становив 86,1тис. грн. а у 2008 – 105,3 тис. грн. У 2008 році в порівнянні з 2006 прибуток зріс на 22,3%, а відносно з 2007 роком на 115,8%. Це пов’язано з тим, що в 2007 році прибуток був мінімальним і становив 48,8 тис. грн.
Використовуючи дані таблиці 1, проаналізуємо витрати і вирахування ТОВ "Амід Альянс" (таблиця 2).
Таблиця 1.2
Динаміка і структура витрат і вирахувань ТОВ "Амід Альянс"
Показник
Роки
Відхилення
2006
2007
2008
від 2006
від 2007
Сума,
тис. грн.
Структура %
Сума,
тис. грн.
Структура %
Сума,
тис. грн.
Структура %
Суми,
тис. грн.
Структури %
Суми,
тис. грн.
Структури %
Податок на додану вартість
2268,90
16,77
2532,33
16,72
3271,03
16,76
1002,1
44,17
738,70
29,17
Собівартість реалізованої продукції
11017,10
81,44
12296,30
81,19
15866,00
81,28
4848,9
44,01
3569,70
29,03
Адміністративні витрати
52,20
0,39
46,30
0,31
50,30
0,26
-1,90
-3,64
4,00
8,64
Інші операційні витрати
-
-
27,10
0,18
11,80
0,06
-
-15,30
-56,46
Фінансові витрати
159,40
1,18
223,90
1,48
294,70
1,51
135,30
84,88
70,80
31,62
Податок на прибуток від звичайної діяльності
29,70
0,22
19,30
0,13
27,10
0,14
-2,60
-8,75
7,80
40,41
Разом витрат і вирахувань
13527,30
100
15145,23
100
19520,93
100,00
5993,6
44,31
4375,70
28,89
Висновок: Проаналізувавши таблицю 2 бачимо що усі відрахування найменшими були у 2006 році а найбільшими у 2008 році. Це пов’язано з тим, що у 2008 порівняно з 2006 роком збільшились обсяг реалізації продукції і збільшились відрахування.
Використовуючи дані табл. 2, проаналізуємо рівень і динаміку сумарних значень доходів, витрат та чистого прибутку ТОВ "Амід Альянс" (таблиця 3).
Таблиця 3
Рівень і динаміка доходів, витрат і чистого прибутку ТОВ "Амід Альянс"
Показник
Роки
відхилення
2006
2007
2008
абсолютне
відносне
абсолютне
відносне
Доходи
13613,40
15194,00
19626,20
6012,80
44,17
4432,20
29,17
Витрати і вирахування
13527,30
15145,23
19520,93
5993,63
44,31
4375,70
28,89
Чистий прибуток
86,10
48,80
105,30
19,20
22,30
56,50
115,78
Висновок:
З таблиці і діаграми зрозуміло що доходи, витрати і вирахування та чистий прибуток з кожним роком зростають. Ці показники найменшими були у 2006 році, а найвищими у 2008. Спостерігається чітка тенденція зростання.
Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності підприємства
Проаналізуємо, зміна яких фінансових показників ТОВ "Амід Альянс" зумовила зміну його операційного прибутку. Динаміка цих показників наведена в таблиці 4.
Таблиця 4
Динаміка фінансових результатів від операційної діяльності
ТОВ "Амід Альянс"
Показник
Роки
відхилення
2006
2007
2008
абсолютне
відносне
абсолютне
відносне
Чистий дохід від реалізації продукції
13613,4
15194
19626,2
6012,80
44,17
4432,20
22,58
Собівартість реалізованої продукції
11017,1
12296,3
15866
4848,90
44,01
3569,70
22,50
Валовий прибуток
327,4
365,4
489,2
161,80
49,42
123,80
25,31
Адміністративні витрати
52,2
46,3
50,3
-1,90
-3,64
4,00
7,95
Інші операційні витрати
-
27,1
11,8
-
-
-15,30
-129,66
Прибуток від операційної діяльності
275,2
292
427,1
151,90
55,20
135,10
31,63
Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Найбільший чистий дохід від реалізації продукції був у 2008 році. А найнижчим у 2006.
Собівартість реалізованої продукції найнижчою була у 2006 році, а найвищою у 2008.
Річну зміну чистого доходу та собівартості зобразимо на графіку.
Аналіз основних показників рентабельності виробництва та реалізації продукції
Важливим методологічним питанням економічного аналізу є вивчення і вимірювання впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників.
Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
Базовими для розрахунку показників цієї групи є показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрати на її виробництво і реалізацію. Показники рентабельності продукції формуються на основі розрахунку коефіцієнтів рентабельності за всією продукцією підприємства і за окремими її видами. В першому випадку зіставляють фінансовий результат діяльності (прибуток) з одержаним чистим доходом або витратами на виробництво і реалізацію продукції для