Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економічний аналіз
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни „Економічний аналіз”
на тему:
„Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою”
на прикладі ДП „Радивилівський комбінат хлібопродуктів”
Зміст
ст.
Вступ
Розділ I. Теоретичні основи аналізу забезпеченості підприємства робочою силою
Загальна характеристика ДП „Радивилівський КХП”………..……….....4
Завдання та джерела інформації аналізу трудових ресурсів.....................6
Поняття трудових ресурсів і їх класифікація.............................................8
Склад і структура персоналу підприємства..............................................10
Аналіз кадрового потенціалу підприємства.............................................13
Розділ II. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою.......................15
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
На конкурентноспроможному ринку підприємство прагне підвищити своє економічне становище через досягнення переваг над конкурентами. Щоб отримати більшу перевагу над іншими підприємствами, підприємство знижує витрати виробництва або виготовляє товар, що за якістю кращий за інші подібні товари. Великою перевагою кожного підприємства є його персонал, та правильне і ефективне його використання.
Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. Трудові ресурси як економічна категорія відбивають відносини щодо населення, яке володіє фізичними й інтелектуальними здібностями відповідно до умов відтворення робочої сили. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді).
Актуальність цієї теми в тому, що на основі аналізу трудових показників персоналу підприємства можна виявити помилки та негативні тенденції і прийняти заходи по їх поліпшенню. Аналіз трудових показників дає необхідну інформацію про стан справ, яка має практичне значення. Для точнішого аналізу робочої сили використовують статистичні методи.
Мета цієї курсової роботи: аналіз ступеня забезпеченості та ефективності використання робочої сили на ДП „Радивилівського КХП”.
О’єктом дослідження обрано показники, що характеризують процес дослідження трудових ресурсів на базі ДП „Радивилівський КХП”.
Завдання курсової роботи: вивчення методів аналізу трудових ресурсів, форми їх застосування, і важливість їх використання для точного визначення забезпеченості підприємства робочою силою.
Розділ I. Теоретичні основи аналізу забезпеченості підприємства робочою силою
1.1. Загальна характеристика ДП „Радивилівський КХП”
Державне підприємство „Радивилівський комбінат хлібопродуктів” Державного комітету України по матеріальних резервах, створено згідно Розрядження Кабінету Міністрів України від 22.02.1999р. №133-р, відповідно до Закону України ”Про підприємства в Україні” шляхом реалізації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ”Хліб України” ”Радивилівський комбінат хлібопродуктів”.
ДП „Радивилівський комбінат хлібопродуктів”, (надалі ”Підприємство”), є державним підприємством, засновником на загальнодержавній власності, являється організаційною структурою системи державного матеріального резерву України і підпорядковується Державному комітету України по матеріальних резервах – орган управління майном. Державне підприємство „Радивилівський комбінат хлібопродуктів” є режимним об’єктом, охорона і пожежна безпека якого проводиться відомчою воєнізованою охороною.
Адреса підприємства: 35000 Україна, Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Волковенка 11.
Метою діяльності являється задоволення суспільних потреб борошномельною продукцією, комбікормами і реалізації на основі отримання прибутку.
Предметом діяльності підприємства являється виробництво борошна, комбікормів, проведення державних закупок зерна і олійних культур, їх збереження, проведення капітальних ремонтів будинків, споруд, обладнання та їх капітального будівництва.
Комбінат являється юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, діє на основі статуту, який схвалений трудовим колективом і затверджений Держкомітетом, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки, бути позивачем в арбітражі і суді. Комбінат має гербову печатку і бланки з своїм найменуванням.
Управління комбінатом здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і самоврядування трудового колективу.
Комбінат очолює директор, який призначається власником (державою) або уповноваженим органом. При призначенні директора на посаду з ним укладається контракт.
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток, що залишається на комбінаті після сплати податків (чистий прибуток) поступає у повне розпорядження комбінату. Частина чистого прибутку передається об’єднанню для утримання його апарату. За рахунок чистого прибутку комбінат створює резервний фонд, для якого відраховується 5% прибутку після сплати податків у бюджет і відрахувань на утримання обладнання.
Комбінат здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде бухгалтерську і статистичну звітність.
1.2. Завдання та джерела інформації аналізу трудових ресурсів
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами – одна з найважливіших умов його успішної роботи.
Мета аналізу ефективності використання трудових ресурсів - визначення резервів, їх більш ефективного використання, а також обчислення резервів збільшення обсягу продукції внаслідок зростання ефективності праці на підприємстві.
Завдання аналізу наступні:
· вивчення складу, структури, інтенсивності руху персоналу на підприємстві;
· оцінка забезпеченості підприємства персоналом;
· аналіз використання робочого часу і визначення впливу втрат робочого часу на результати виробництва;
· аналіз продуктивності праці;
· визначення впливу факторів, пов’язаних з використанням трудових ресурсів, на обсяг виробництва.
Аналіз здійснюється на основі наступних джерел інформації: “Звіту з праці” (форма № 2-ПВ), “Звіту підприємства по продукції” (форма № 1-П), звіту, “Чисельність окремих категорій працівників підприємства та підготовка кадрів” (форма № 6-ПВ), даних облікового складу, інших оперативних даних, первинних документів: наказів та розпоряджень про приймання, переведення, звільнення, надання відпусток, а також іншої планово-нормативної, облікової та оперативної інформації ).
Основним джерелом поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає в працездатний вік. Чисельність цієї категорії залежить від режиму її відтворення (розширене — перевищення кількості народжень над числом смертей на 1000 осіб населення; просте відтворення — відсутність приросту чисельності населення, тобто кількість народжених дорівнює числу смертей на 1000 осіб населення; звужене відтворення — не тільки відсутній природний приріст, а й відбувається його абсолютне зменшення — депопуляція), що пов'язано зі зниженням рівня шлюбності і народжуваності в країні, а також із зростанням дитячої смертності.
1.3. Поняття трудових ресурсів і їх класифікація
Трудові ресурси — це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.
Трудові ресурси класифікують за віковим складом. Все населення залежно від віку поділяється на:
• осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);
• осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки — від 16
до 54 років, чоловіки — від 16 до 59 років включно);
• осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки —з 55, чоловіки — з 60 років).
Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і. непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці — це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.
До трудових ресурсів належать:
• населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);
• працюючі особи пенсійного віку;
• працюючі особи віком до 16 років.
Відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне.
Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих із безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.
Економічно неактивне населення — це та частина населення, Яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать:
• учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;
• особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;
• особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;
• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;
- • особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;
• інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.
Використання робочої сили в процесі праці передбачає її відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку із відтворенням суспільного продукту. Процес відтворення робочої сили поділяється на окремі фази. Це фаза формування, фаза розподілу й перерозподілу і фаза використання
1.4. Склад і структура персоналу підприємства
Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.
Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.
Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.
Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору (контракту). Враховуючи те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їх призначенню, всі працівники підрозділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема, у промисловості до першої групи - промислово-виробничого персоналу — відносяться працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони — тобто всі зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і знаходяться на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва, а саме: житлово-комунального господарства, дитячих садків та ясел, амбулаторій, учбових закладів тощо.
Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (при визначенні продуктивності праці приймається, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). Разом з тим поширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами вищезазначене групування персоналу стає все більше умовним.
У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.
Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах.
Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема — інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.
До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема — діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, сценографісти тощо.
Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, кур'єри, гардеробники. В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних — тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних — тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації межі між основними та допоміжними робітниками стираються, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.
Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.
Професія — це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність — це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.
Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються, рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. В той же час існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців. Так, наприклад, у харчовій промисловості нараховується 850 професій та спеціальностей і з них тільки біля половини є специфічними для цієї галузі.
1.5. Аналіз кадрового потенціалу підприємства.
Кадровому потенціалові підприємства належить провідна роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних та економічних завдань щодо досягнення накреслених результатів господарювання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та раціональне її використання значною мірою визначають організаційно-технічний рівень виробництва, характеризують ступінь використання техніки і технології, предметів праці, створюють умови для високої конкурентоздатності та фінансової стабільності. Вихідним моментом для оцінювання і прийняття рішень у галузі кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання. Слід зауважити, що з переходом до ринкової економіки аналіз трудових відносин набирає щораз більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, та є конкурентною на ринку праці. Це розширює межі аналітичних досліджень, критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.
При аналізі кадрового потенціалу вирішують такі завдання:
- оцінюють трудовий потенціал підприємства і його підрозділів;
- визначають ступінь відповідності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу кадрів та їх структури до сучасного науково-технічного рівня виробництва і його організації;
- встановлюють забезпеченість виробництва кадрами;
- визначають ступінь обгрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції;
- виявляють резерви підвищення продуктивності праці.
Аналіз чисельності і структури працюючих починають з оцінюванню їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності проти розрахункової чи проти минулого періоду. При цьому окремо виділяють склад і структуру персоналу основної діяльності.
Розділ II. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою
2.1. На першому етапі аналізу забезпеченості підприємства робочою силою знаходим резерви росту обсягу виробництва різними методами.
Метод абсолютних різниць:
1. Q = R* ППR
1.1. ∆Q = Q1 – Q0
1.2. ∆QR = (R1 – R0)* ППR0
1.3. ∆QППR = R1*(ППR1- ППR0)
Перевірка: ∆Q = ∆QR + ∆QППR
1.1. ∆Q = 34801 - 7773 = 27028 тис.грн.
.1.2. ∆QR = (443-430)*18,077= 235,001 тис.грн.
1.3. ∆QППR = 443*(78,558 - 18,077)= 26793,083 тис.грн.
Перевірка: 235,001+26793,083=27028,1 тис.грн.
Висновок: Резервів зростання обсягів виробництва продукції не виявлено.
2.Q = r * ППr.
2.1. ∆Q = Q1 – Q0
2.2. ∆ Q r = ( r1 – r0) * ППr0
2.3. ∆Q ППr = r1*( ППr1 - ППr0)
Перевірка: ∆Q = ∆Qr + ∆QППr
2.1. ∆Q = 34801 - 7773 = 27028 тис.грн.
2.2. ∆ Qr= (327-337)*23,065= - 230,65 тис.грн.
2.3. ∆ QППr = 327*(106,425-23,065)= 27258,72 тис.грн.
Перевірка: -230,65+27258,72=27028,1 тис.грн.
Висновок: Резервом зростання обсягів виробництва є зміна чисельності робітників. Загальна сума яких становить 230,6 тис.грн.
3. Q = Nл-г * ППс-г
3.1. ∆Q = Q1 – Q0
3.2. ∆QNл-г = (Nл-г1 - Nл-г0)* ППс-г0
3.3. ∆QППс-г = Nл-г1 *( ППс-г1 - ППс-г0)
Перевірка: ∆Q = ∆QNл-г + ∆QППс-г
3.1. ∆Q = 34801 - 7773 = 27028 тис.грн.
Nл-г1 = 327*224,76*8,04 = 590912люд-год
Nл-г0 = 337*213,87*7,68 = 553529,8люд-год.
3.2. ∆QNл-г = (590912-553529,8)*0,082= 306,5 тис.грн.
3.4. ∆QППс-г = 590912*(0,128-0,082)=27359,2 тис.грн.
Перевірка: 306,5+27359,2= 27665,7 тис.грн.
Висновок: Резервів зростання обсягів виробництва продукції не виявлено.
4.∆Q = R * Пв *N * T * ППс-г
4.1. ∆Q = Q1 – Q0
4.2. ∆QR = ( R1 – R0) * Пв0 *N0 * T0 * ППс-г0
4.3. ∆QПв = R1 * (Пв1 – Пв0) * N0 * T0 * ППс-г0
4.4. ∆QN = R1 * Пв1*( N1 - N0) * T0 * ППс-г0
4.5. ∆QT = R1 * Пв1* N1*( T1 – T0) * ППс-г0
4.6. ∆QППс-г = R1 * Пв1* N1* T1* (ППс-г1 - ППс-г0)
Перевірка: ∆Q = ∆QR + ∆QПв + ∆QN + ∆QT + ∆QППс-г
4.1. ∆Q = 34801 - 7773 = 27028 тис.грн.
4.2. ∆Q R = (443-430)*0,7837*190,92*7,68*0,082= 122,5 тис.грн.
4.3. ∆QПв = 443*( 0,7381-0,7853)*190,92*7,68*0,082= -251,4 тис.грн.
4.4. ∆QN = 443*0,7381*(215,74-190,92)*7,68*0,082=511,1 тис.грн.
4.5. ∆QT = 443*0,7381*215,74*(8,04-7,68)*0,082=208,2 тис.грн.
4.6. ∆QППс-г=443*0,7381*215,74*8,04*(0,128-0,082)=26089,4 тис.грн.
Перевірка: 122,5-251,1+511,1+208,2+26089,4=26680,1 тис.грн.
Висновок: Резервом зростання обсягів виробництва продукції є зміна питомої ваги робітників у чисельності працівників. Загальна сума резерву становить 251,1 тис.грн.
Метод ланцюгових підстановок:
1. Q = R* ППR
№п\п
№ підстановки
Фактори
Q
∆Q
Причина відхилення
R
ППR
1
-
R0
ППR0
Q
-
-
2
1
R1
ППR0
Q’
Q’-Q
R↑↓
3
2
R1
ППR1
Q”
Q”- Q’
ППR↑↓
Перевірка: Σ ∆Q = Q1– Q0
№п\п
№ підстановки
Фактори
Q
∆Q
Причина відхилення
R
ППR
1
-
430
18,077
7773,1
-
-
2
1
443
18,077
8008,1
235
R↑
3
2
443
78,558
34807,2
26799,1
ППR↑
Перевірка: 34801-7773=235+26799,1=27034,1 тис.грн.
Висновок: Резервів зростання обсягів виробництва продукції не виявлено.
Q = r * ППr.
Така ж методика і надалі в цьому методі.
№п\п
№ підстановки
Фактори
Q
∆Q
Причина відхилення
r
ППr
1
-
337
23,065
7772,9
-
-
2
1
327
23,065
7542,3
-230,6
r↓
3
2
327
106,425
34801
27258,7
ППr↑
Перевірка: 34801-7773=-230,6+27258,7=27028,1 тис.грн.
Висновок: Резервом зростання обсягів виробництва продукції є зміна чисельності робітників. Загальна сума резерву становить 230,6 тис.грн.
Q = Nл-г * ППс-г
№п\п
№ підстановки
Фактори
Q
∆Q
Причина відхилення
Nл-г
ППс-г
1
-
553529,8
0,082
48148,25
-
-
2
1
590912
0,082
48454,78
306,5
Nл-г ↑
3
2
590912
0,128
75636,74
27181,96
ППс-г↑
Перевірка: 34801-7773=306,5+27181,96=27488,46 тис.грн.
Висновок: Резервів зростання обсягів виробництва продукції не виявлено.
4.∆Q = R * Пв *N * T * ППс-г
№
№ підстановки
Фактори
Q
∆Q
Причина відхилення
R
Пв
N
T
ППс-г
1
-
430
0,7837
190,9
7,68
0,082
40513,46
-
2
1
443
0,7837
190,9
7,68
0,082
41738,28
122,5
R↑
3
2
443
0,7381
190,9
7,68
0,082
39309,72
-242,9
Пв↓
4
3
443
0,7381
215,7
7,68
0,082
44416,48
510,7
N↑
5
4
443
0,7381
215,7
8,04
0,082
46498,5
208,2
T↑
6
5
443
0,7381
215,7
8,04
0,128
72583,03
26084,5
ППс-г↑
Перевірка: 34801-7773=122,5-242,9+510,7+208,2+26084,5 = 26683 тис.грн.
Висновок: Резервом зростання обсягів виробництва продукції є зміна питомої ваги робітників у чисельності працівників. Загальна сума резерву становить 242,9 тис.грн.
Метод відносних різниць
Q = r * *N * T * ППс-г
Таблиця 1. Вихідні дані
№ п/п
Показники
Відношення до 2005 року
1
Середньоспискова чисельність робітників
103,1
2
Загальне число відроблених люд.-дн.
88,5
3
Загальне число відроблених люд.-год.
95,5
4
Обсяг випуску продукції тис. грн.
122,3
5
Опсяг випуску продукції в базовому
7773
1. Розрахунок обсягу виробництва у звітному році
∆Q = Q0 * %/100 = 7773*122,3/100 = 9506,4 тис.грн.
2. Розрахунок абсолютного відхилення по обсягу випуску продукції ∆Q = Q1 – Q0 = 9506,4-7773 = 1733,4 тис.грн.
Процентне значення впливу кожного з факторів
∆Q r% = ∆r% - 100% = 103,1-100 = 3,1%
∆Q N% = ∆N% - ∆r% = 88,5-103,1 = -14,6%
∆Q T % = ∆T% - ∆N% = 95,5-88,5 = 7%
∆QППс-г%= ∆Q% -∆T% = 122,3-95,5 = 27,1%
Перевірка: : Σ ∆Q% = ∆Q% = 3,1-14,6+7+27,1 = 22,3%
1733,4/9506,4*100=22,4%
4. Вартісний вплив кожного з факторів
∆Q r = ∆Qr% * ∆Q / ∆Q% = 3,1*1733,4/22,3 = 240,9 тис.грн.
∆QN = ∆QN% * ∆Q / ∆Q% = -14,6*1733,4/22,3 = -1134,9 тис. грн
∆QT = ∆QT % * ∆Q / ∆Q% = 7*1733,4/22,3 = 544,1 тис.грн.
∆QППс-г = ∆QППс-г % * ∆Q /∆Q% = 27,1*1733,4/22,3 = 2106,5 тис.грн.
Перевірка: : Σ ∆Q = ∆Q = 240,9-1134,9+544,1+2106,5 = 1733,4 тис.грн.
Висновок: За даними розрахунків резервом зростання обсягу випуску продукції є зміна відроблених днів. Загальна сума резерву становить 1134,9 тис.грн.
Аналіз трудових ресурсів підприємства ДП „Радивилівський КХП”
Таблиця 2.1.Трудові ресурси підприємства
№
п/п
Показники
Одиниці
виміру
Роки
Відхилення
2005
2006
2007
05/06
06/07
1
2
3
5
6
7
9
10
11
12
1
Обсяг продукції, Q
тис.грн
7773
11501
34801
27028
447,72
23300
302,47
2
Чисельність працюючих, R
чол
430
402
443
13
103,02
41
110,2
3
Чисельність робітників, r
чол
337
306
327
-10
-97,03
21
106,9
4
Питома вага роб. в чис. прац., Пв
%
78,37
76,12
97,9
19,53
24,92
21,48
28,22
5
Середньорічна ПП працівника
тис.грн./чол.
18,077
28,621
78,558
60,48
334,57
49,94
85,19
6
Середньорічна ПП робітника
тис.грн./чол..
23,065
37,6
106,425
83,36
361,14
68,83
183,1
7
Середньоденна ПП робітника
грн.
63,19
103,01
291,58
228,4
361,43
188,6
183,1
8
Середньогодинна ПП робітника
грн.
8,23
7,96
12,81
4,58
55,65
4,85
60,9
9
Середне число днів відпрацьованих одним робітником протягом року
днів
213,87
224,76
224,76
10,89
5,09
0
100
10
Середня тривалість робочого дня
год.
6,78
7,94
8,04
1,26
18,58
0,1
1,26
Рис. 1. Динаміка обсягів виробництва продукції
Висновок: Динамiка обсягiв виробництва продукцiї показує, що існує чітка тенденція зростання обсягів виробництва продукції, оскільки найнижчий обсяг був у 2005р. – 7773тис. грн., а найбільшим в 2007р. – 34801 тис.грн.
Рис.2. Динаміка середньорічної продуктивності праці працівників.
Висновок: Знову ж таки провівши аналіз продуктивності праці працівника виявлена чітка тенденція зростання продуктивності праці працівника: найменша вона у 2005р., а найбільша в 2007р.
Рис.3. Динаміка середньорічної продуктивності праці робітників.
Висновок: Проаналізувавши середньорічну продуктивність праці робітників, можна зробити висновок, що проявляється чітка тенденція до зростання продуктивності праці: в 2005р. вона була 23,1 тис.грн./чол.., і в 2007р. – 104,6 тис.грн./чол..
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві
Таблиця 2.2. Вихідні дані
№
Показники
2005
2006
2007
1
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
7773
11505,6
34801
2
Чисельність працівників, чол.
430
402
443
3
В тому числі виробничий персонал
405
384
438
з них робітники
306
337
337
спеціалісти
70
19
49
молодший обслуговуючий персонал
19
22
46
керівники
10
6
6
4
Невиробничий персонал
25
18
5
5
Прийнято на роботу всього чоловік
67
28
72
6
Звільнено з роботи всього
65
158
44
7
за власним бажанням, звільнено за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді
58
9
8
Неявки на роботу днів всього
2198
2737
14325
9
Щорічні відпустки
8306
9486
10306
10
Тимчасова непрацездатність
1741
662
575
11
Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавствам
2
8
2
12
Фонд оплати праці працівників,тис.грн.
814,90
814,50
1667,3
13
Фонд оплати праці робітників, тис.грн.
568,80
464,40
1011,4
Таблиця 2.3. Структурно-динамічний аналіз забезпеченості підприємства робочою силою
Показники
2005
2006
2007
Відхилення
від 2005
від 2006
абс.
Пв
абс.
Пв
абс.
Пв
абс.
відн.
абс.
відн
Сеоредньоспискова чисельність персоналу
430
100
402
100
443
100
13
103,02
41
110,2
Чисельність виробничого персоналу:
405
94,19
384
95,52
438
98,97
33
8,15
54
140,06
робітники
306
71,16
337
83,83
337
76,07
31
10,13
0
0
спеціалісти
70
16,28
19
4,73
49
11,06
-21
-30
30
157,89
молодший обслуговуючий персонал
19
4,42
22
5,47
46
10,38
27
142,11
24
109,09
керівники
10
2,33
6
1,49
6
1,35
-4
-40
-4
-40
Чисельність невиробничого персоналу
25
5,81
18
4,48
5
1,13
-20
-80
-13
-42,22
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора