Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика продукції промисловості
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продукції промисловості ”
„ Statistics of products of industry ”
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS _______________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продукції промисловості ”
Оцінка: оформлення________________
змісту________________
захисту________________
Загальна оцінка: за стандартом ECTS_____________
за стандартом МОНУ____________
Підписи членів комісії_______________________________________
Рівне – 2009
УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/Ю.С. Бобровський, Рівне: НУВГП. 2009, - 39с.
В курсовій роботі розглянуте статистичне вивчення продукції промисловості. Коротко описані деякі поняття продукції промисловості. Було вивчено та визначено методи вимірювання продукції промислового підприємства. Також був здійснений аналіз систем вартісних показників обсягу продукції. В практичній частині, яку я виконав, представлені розрахунки основних показників продукції промисловості.
Іn my term paper considered statistical study of products of industry shortly described some concepts of products of industry. It was studied and certain methods of measuring of products of industrial enterprise. An analysis was also carried out systems of cost indexes of volume of products. In practical part which I executed, are presented the calculations of basic indexes of products of industry.
©Ю.С.Бобровський, 2009
© НУВГП, 2009
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студенту 2 курсу, 2 гр., Бобровському Ю.С.
Тема: «Статистика продукції промисловості»
Зміст курсової роботи
Вступ
1. Теоретична частина
2. Розрахункова частина
3.Загальні висновки
4.Використана література
Дата видачі "__"__________200_р. Дата захисту "__" _________200_р.
Керівник ________ Аверкина М.Ф. Студент ______________
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………….6
Розділ 1. Теоретична частина.
1.1.Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності………...……7
1.2. Методи вимірювання продукції промислового підприємства….…………… ..9
1.3. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої і чистої продукції…………….14
1.4. Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання зобов’язань на поставки…………………………………………………………………………………21
Розділ 2. Розрахункова частина.
2.1.Завдання 1……………………………………………………………………..…..24
2.2.Завдання 2……………………………………………………………………...….27
2.3.Завдання 3…………………………………………………………………………28
2.4.Завдання 4……………………………………………………………………..…..30
2.5.Завдання 5…………………………………………………………………...…….33
2.6.Завдання 6………………………………………………………………...……….35
2.7.Завдання 7……………………….………………………………..……………….36
Висновок………………………………………………………………………………38
Список використаної літератури…………………………………………………….39
Вступ
Статистика продукції промисловості – це галузева статистика. За її допомогою ми можемо оцінити рівень розвитку того чи іншого промислового підприємства, адже кількість виготовленої продукції, її склад, рівень виконання поставлених завдань щодо випуску продукції, її динаміку, виконання плану по асортименту, рівень ритмічності роботи підприємств, якість виготовленої продукції, якість роботи підприємств, тобто всі основні показники, що найповніше характеризують роботу підприємства, досліджує статистика продукції промисловості. Тому статистика продукції промисловості є важливим показником, за допомогою якого здійснюється вивчення соціально-економічних явищ, стану народного господарства країни в цілому.
Теоретична частина даної курсової роботи складається з чотирьох підрозділів, кожен з яких висвітлює те чи інше питання, що досліджує статистика продукції промисловості. Так, в першому підрозділі йде мова про поняття продукції промисловості (висвітлено, що таке готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво). Для характеристики роботи підприємства необхідно визначати кількість виготовленої продукції. Вимірювати кількість продукції можна в натуральному, умовно-натуральному і трудовому показниках. Це питання розкрите в другому підрозділі. В третьому йдеться про систему вартісних показників. Для обліку продукції у вартісному виразі застосовуються різні вартісні показники продукції: валовий оборот, валова продукція, чиста продукція, товарна продукція, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, оскільки у кожного з них є своя мета при обліку загального об’єму продукції. В четвертому підрозділі розкрита суть таких проблем: виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання забов’язань на поставки.
Розрахункова частина розрахункової роботи складається з семи завдань. Перше завдання ґрунтується на групуванні даних за однією і двома ознаками. В другому – потрібно знайти середні затрати праці на виготовлення однієї деталі, моду даного ряду, медіану і середнє лінійне відхилення. Третє завдання пов’язане з показниками варіації, четверте – з побудовою кореляційної таблиці, на основі якої потрібно знайти рівняння регресії, зобразити теоретичні і емпіричні дані на графіку, перевірити істотність зв’язку за F критерієм. П’яте завдання ґрунтується на рядах динаміки. В шостому завданні потрібно побудувати тренд, в сьомому – знайти середній виробіток робітників, середнє квадратичне відхилення та граничну помилку вибірки.
Розділ 1. Теоретична частина
1.1. Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності
Основою життя і розвитку суспільства є виробництво матеріальних благ. Суму матеріальних благ, вироблених суспільством за певний період часу у галузях виробничої сфери, називають сукупним суспільним продуктом, ма теріальна частина якого створюється у таких галузях, як сільське господарс тво, будівництво, лісове господарство і, особливо, промисловість, на яку припадає біля двох третіх його загального обсягу. Завдання промисловості - провідної галузі матеріального виробництва - забезпечення особистих і сус пільних потреб своєю продукцією. Обсяги і структура промислової продукції визначають економічну могутність держави, здатність забезпечити певний рівень добробуту її народу.
За 1996 р. обсяг промислової продукції в Україні становив 72,5 млрд. грн. (у фактичних цінах), що на 5,0% менше, ніж в попередньому році, і на 50,0% порівняно і 1990 р.[1, ст.329]. Здійснювана в Україні реструктуризація, перехід народ ного господарства до ринкової економіки повинні забезпечити стабілізацію виробництва, його динамізм у найближчій перспективі.
Промислова продукція - це прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми), виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг.
До про мислової продукції відносять вироби, які є результатом праці на даному під приємстві, в його цехах, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці. Закуплена сировина не може зараховуватися до складу продукції да ного підприємства. По-друге, промислова продукція - це результат лише ос новної виробничо-промислової діяльності. Тому до промислової продукції не належить продукція непромислових, хоча і виробничих підрозділів підприємства, наприклад, транспортного цеху, будівельного підрозділу чи підсобного сільськогосподарського виробництва (теплиці). Продукція цих підрозділів відноситься до відповідних галузей народного господарства вантажного транспорту, капітального будівництва чи сільського господарства.
По-третє, промислова продукція - це прямий результат основної діяльності, тому побічні результати виробництва - відходи, одержані в процесі виготовлення продукції (стружка, тирса), не можуть бути промисловою продукцією, навіть якщо вони реалізовані. Від відходів виробництва слід відрізняти попутні продукти, які враховуються у складі промислової продукції на рівні з основною. По-четверте, промислова продукція - це лише корисний результат виро бничої діяльності, тобто те, що може використовуватися за призначенням. З огляду на це не можна вважати промисловою продукцією непридатні вироби чи деталі, тобто виробничий брак навіть за умови його реалізації.
До робіт промислового характеру підносять ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, різка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканин і т. ін.). Особливістю робіт промислового харак теру є те, що вони відновлюють споживні вартості раніше виготовлених виро бів, або є необхідними складовими при створенні нових матеріальних благ.
Промислова продукція, як правило, виражена у речовій формі. Щодо по слуг, то вони не створюють матеріальних благ, а лише відновлюють або під вищують їх споживну вартість (наприклад, ремонт устаткування, хромування окремих деталей).
Стосовно ступеня завершеності виробництва на даному підприємстві промислова продукція може виступати у вигляді готових виробів, напівфаб рикатів, незавершеного виробництва.
Готова продукція – це продукція, вироблення якої закінчене в одному з цехів підприємства, відповідає вимогам стандартів, прийнята ВТК (відділом технічного контролю), забезпечена сертифікатом якості, повністю укомплектована, здана на склад готової продукції, оприбуткована там документально. Наприклад, для машинобудівного заводу готовим виробом будуть верстати, для комбайнового - готові комбайни.
Напівфабрикати – це готові види продукції, остаточно закінчені виробленням в одному з цехів підприємства, підлягаючі подальшій переробці в інших цехах даного підприємства. Напівфабрикати передаються з цеху, де вироблені в основне виробництво. Деяка частина їх може бути реалізована на сторону за договорами для ін. підприємств як готова продукція, реалізується у встановлених на них цінах. Частина напівфабрикатів повинна обов'язково залишатися на матеріальних складах на кінець місяця у вигляді продуктових запасів для подальшої переробки на даному підприємстві, але в наступному періоді часу. Ця частина напівфабрикатів є незавершеним виробництвом, враховується як різниця в чисельності залишків на кінець і початок місяця. Наприклад, на текстильному комбінаті із завершеним виробничим циклом напівфабрикатами є пряжа і сирова ткани на; з пряжі, виробленої на прядильних і ткацьких фабриках виготовляють сирову тканину, а з неї в оброблювальній фабриці - готову тканину. Водно час на самостійних прядильних і ткацьких фабриках пряжа і сирова тканина виступають уже не напівфабрикатами, а готовими виробами, оскільки на цих підприємствах вони не вимагають подальшої обробки.
Крім того, до готової продукції та напівфабрикатів належать також про дукти підсобних і допоміжних цехів, які забезпечують нормальну роботу основних цехів підприємства і лише незначна їх частина відпускається на сторону. Це виготовлена тара в підсобних цехах чи інструменти, форми штампів - в допоміжних. За своєю натурально-речовою формою - це готові вироби і напівфабрикати неосновного виробництва та роботи промислового характе ру.
Незавершене виробництво – це ті види продукції, обробка яких почата, але до кінця місяця ще не закінчена в межах цеху або підприємства. Цей вид продукції є тільки на тих підприємствах, де цикл вироблення продукції тривалий – більш 2-х місяців. Враховується як різниця у вартості залишків незавершеного виробництва на кінець і початок місяця.
Поділ на незавершене виробництво і напівфабрикати залежить від орга нізаційної структури підприємства. При безцеховій структурі управління, що характерна для невеликих підприємств, напівфабрикатів немає. Всі незавер шені обробкою предмети праці вважаються незавершеним виробництвом. При об'єднанні цехів продукти, які раніше вважалися напівфабрикатами, бу дуть враховуватися в складі незавершеного виробництва, а при розукруп ненні цехів частина предметів праці, яка раніше вважалася незавершеним виробництвом, враховуватиметься в складі напівфабрикатів.
Слід відзначити, що з народногосподарської точки зору поділ продукції на готову і напівфабрикати також має дещо умовний характер. Готові вироби даного підприємства можна розглядати як напівфабрикати, які передаються для подальшої переробки на інших промислових підприємствах (наприклад, стальний прокат - готовий виріб для доменного виробництва, але це напів фабрикат для машинобудівного виробництва). Тому поділ на готові вироби і напівфабрикати за межами підприємства втрачає своє значення, виникає не обхідність розрізняти проміжні і кінцеві продукти галузі і промисловості за галом.
Важливе значення для обліку продукції, розрахунку її обсягу має визна чення моменту готовності. Тут вихідним є те, що готовою вважається проду кція, яка завершена виробництвом, укомплектована, відповідає державним стандартам, прийнята ВТК, має документ, який підтверджує її готовність і якість і передана на склад готової продукції чи замовнику. Ця вимога стосує ться також і напівфабрикатів, продукції підсобних і допоміжних цехів та ро біт промислового характеру.[1, ст. 334]
1.2. Методи вимірювання продукції промислового підприємства
Облік продукції в натуральному виразі. На кожному підприємстві продукція враховується в натуральному виразі, незалежно від того, в якій кількості був вироблений кожен вид продукції. Враховується в тих одиницях вимірювання, які властиві фізичному стану даного виду продукції. Оскільки кожне промислове підприємство є самостійним господарським суб'єктом, колектив підприємства самостійно розробляє і затверджує планове завдання на визначення періоду часу в визначенні асортименту в натуральному виразі. Облік продукції в натуральному виразі ведуть в наступних одиницях вимірювання:
Натуральні – прості (літри, метри, тонни і т.д.) і складні – виходять як об’єднання двох простих натуральних одиниць (людино-години, людино-день).
Іноді залежно від різних умов виробництва, збуту, споживання можна один і той же вид продукції враховувати в різних одиницях вимірювання (електромотори – в штуках і в кіловатах)
Умовно-натуральні одиниці вимірювання. У багатьох галузях розробляється і встановлюється умовна одиниця вимірювання, що дозволяє натуральні одиниці зіставляти з умовною, одержувати перевідний коефіцієнт, а потім об'єм продукції в натуральному виразі умножити на перевідний коефіцієнт і враховувати продукцію в умовно-натуральних одиницях вимірювання (паливна, консервна галузі і т.д.).
Облік продукції в натуральному виразі необхідний для того, щоб знати, в якому об'ємі вироблені окремі види продукції в народному господарстві для задоволення потреб суспільства, а також для розрахунку душового споживання окремих видів продукції.
Нижче наведені дані про випуск продукції в Україні в натуральних оди ницях.
Таблиця 1.1
Виробництво найважливіших видні промислової продукції в Україні
1
1985
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
Електроенергія,
млрд. квт.год.
272
299
279
253
230
203
194
181
Сталь, млн.т.
55
53
45
42
33
24
22
22
Вугілля, млн.т.
189
165
136
134
116
95
84
71
Нафта, млн.т.
5,8
5,3
4,9
4,5
4,2
4,2
4,1
4,1
Екскаватори, тис.шт.
10,0
11,
10,4
7,1
5,5
2,9
2,2
0,5
Трактори, тис.шт.
136
107
90
71
56
16
10
5,4
Одиниці виміру продукції у фізичних величинах повинні відповідати єдиній міжнародній системі одиниць «СИ», яка прийнята у 1960 р.[2, ст. 273].
Розрізняють поточні і фіксовані оптові ціни підприємства, які діють у певних межах простору і часу. Для оцінки господарської діяльно сті підприємств і характеристики виробничих зв'язків використовують пото чні ціни. Для планування і обліку виконання планів за рік, квартал, місяць, для визначення динаміки обсягу у продукції використовують порівня льні ціни. Точніше буде на такі ціни фіксованими оптовими цінами підприємства. До складу товарної продукції в фіксованих цінах входить вартість різниці в залишках незавершеного виробництва. Бухгалтерський облік визначає обсяг незавершеного виробництва за собівартістю. Тому постає за вдання перерахувати його величину в оптові ціни під приємства. На практиці з цією метою використовують два методи — прямий та непрямий.
Прямий метод, який має різновидності, зводиться до визначення ступеня технічної готовності продукту і на цій основі - оцінки обсягу незавершеного виробництва в оптових фіксованих цінах підприємства. Так, наприклад, якщо готовність об’єкта на момент обліку становить 25%, а його вартість – 1000 крб., то незавершене виробництво в оптових цінах підприємства становитиме 250 тис. крб. (1000*0,25).
Непрямий метод застосовують у тому разі, коли неможливо використовувати прямий метод. При цьому ви користовують дані бухгалтерського обліку: з дебету рахунку «Виробництво» (20-й рахунок) виключають собівартість вироблених за звітний період готових ви робів, напівфабрикатів та робіт (послуг) промислового характеру, виконаних на замовлення інших підприємств. Одержане сальдо за дебетом цього рахунку являє собою незавершене виробництво на момент обліку за собівартістю. Для того, щоб включити цей показник у товарну продукцію, його обсяг слід визначити в оптових цінах підприємства. Для цього визначають коефіцієнт, який показує, на скільки оптова ціна незавершеного виробництва більша за його собівартість. Коефіцієнт визначають як відношення вартості в оптових цінах підприємства всієї виготовленої продукції до її собівартості.
Розглянутий метод визначення різниці в залишках, незавершеного виробництва має свої недоліки: по-перше, собівартість незавершеного виробництва включає не виробничі витрати (штрафи, пені), тому одержаний ре зультат буде дещо завищений; по-друге, незавершене виробництво при цьому методі може включати матері али та напівфабрикати, які вже списані з центрального складу підприємства, але ще не використані у вироб ництві, що теж відбивається на рівні показника.
Основне місце в системі макроекономічних показників по сідають валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий націо нальний продукт (ВНП). Ці показники насамперед застосовують ся для оцінювання стану і перспектив розвитку економіки, для міжкраїнних зіставлень.
Обсяг ВВП розраховується в поточних цінах різними методами: виробничим (реальним), розподільним (особистим) і методом кінцевого використання.[2, ст. 278].
Виробничий метод. За цим методом обсяг валового внутріш нього продукту визначають як суму доданих вартостей усіх ви робничих одиниць-резидентів плюс чисті податки на виробницт во та імпорт. Валова додана вартість обчислюється як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням. Вона містіть у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробницт ва і розподіляються між ними. У формалізованому вигляді роз клад доданої вартості ДВ на складові можна подати у вигляді:
ДВ = ОП + ПВ + ПІ + ЗД(2.1),
де ОП — оплата праці; ПВ — податки на виробництво (за відки данням субсидій); ПІ — податки на імпорт (за відкиданням суб сидій); ЗД — змішаний дохід.
Чисті податки на продукти та імпорт включають податки, розмір яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості то варів та послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих ви робничою одиницею-резидентом; при цьому з неї виключається розмір відповідних субсидій на продукти.
Субсидії — це відшкодування з державного бюджету в поряд ку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліп шення їх фінансового стану завдяки поповненню оборотних кош тів або компенсації окремих витрат.
Створений у результаті виробничої діяльності ВВП, що дорів нює розміру доданої вартості ДВ, можна подати так:
ВВП = 2 ДВ = І (ВВ - ПС + ЧП) (2.2),
де ПС — проміжне споживання; ЧП -— чисті податки; ВВ — ва ловий випуск.
Проміжне споживання містить витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, які використані інституційними одини цями для виробничих потреб.
Така схема обчислення валового внутрішнього продукту дає змогу знайти не лише його абсолютну величину, а й структуру (частку доданої вартості, створеної в кожній галузі, у загальному обсязі валового внутрішнього продукту), а також структуру ма теріальних витрат і чистої продукції у валовій за кожною галуззю народного господарства.
Як агрегований показник ВВП має вартісний вияв і оцінюється за основними цінами, цінами виробника, споживача і за ринкови ми цінами.
Основна ціна - це сума, яку утримано виробником за одиницю товару (послуги), що його вироблено як продукцію; на цій ціні не позначаються податки на продукцію і субсидії.
Ціна виробника - сума, яку отримає виробник за одиницю товару або послуги, з урахуванням податків і субсидії. При цьому в розрахунку не беруть участі суми зборів за доставку продукції споживачеві, податки на додану вартість і подібні до таких пла тежі, що збільшують ціну продукції на ринку.
Ціна споживача — сума, яка сплачується споживачем для то го, аби товар чи послуга були надані в необхідний їм час і в по трібному місці. Цю ціну знаходять з урахуванням усіх податків і додаткових (за доставку продукції і т. ін.) зборів, за відкиданням суми субсидій (ПДВ у ціні покупця враховується, якщо не підля гає відрахуванню за законодавством).
Ринкова ціна ВВП визначається з погляду витрат на придбан ня товарів і послуг, тобто як загальні витрати за відрахуванням імпорту (за цінами ФОБ).
Перші три види цін відбивають результат виробничої діяльно сті як такої, створення вартості і формування доходів виробника, які відшкодовують понесені їм витрати.
Розподільний метод. Розмір валового внутрішнього продукту цим методом можна визначити на стадії його первинного розпо ділу як суму первинних і перерозподілених доходів. До первин них доходів відносять доходи, які створюються до моменту їх пе рерозподілу суспільством. Це оплата праці робітників, зайнятих виробничої діяльністю, податки типа ПДВ, доходи від власності, інші доходи виробничих одиниць.
Серед доходів, які створюються в процесах перерозподілу, можна назвати проценти, які отримають за позиками і банківськими вкладами різного роду дивіденди, податки, внески із соціального страхування, аморти заційні відрахування і т. ін.
Розподільний метод передбачає включення до ВВП таких компонентів:
податки за винятком субсидій на виробництво та імпорт;
оплату найманих працівників;
чистий прибуток.
споживання основного капіталу,
Оплата найманих працівників включає всі грошові виплати, а також вартість як винагороду за працю, виконану у звітному пе ріоді, натуральних видач особам, які працюють за наймом. Вона охоплює всіх працівників резидентних підприємств незалежно від того, є вони працівниками-резидентами або нерезидентами.
Оплата праці складається із трьох компонентів:
заробітна плата (яка нарахована до утримання різних відра хувань і податків) і добові за час відряджень;
фактичні внески на соціальне страхування;
умовно нараховані внески на соціальне страхування.
До складу заробітної плати не входять відшкодування пра цюючим витрат виробничого характеру; допомога із соціального страхування; матеріальна допомога та інші трансфертні виплати; вартість послуг соціально-культурного характеру, які надаються спеціальними підрозділами підприємств і організацій безоплатно або за зниженою вартістю робітникам і членам їхніх сімей.
Фактичними внесками на соціальне страхування є відраху вання підприємств і організацій до Фонду соціального страху вання і пенсійного забезпечення.
Умовними внесками на соціальне страхування є допомога із соціального забезпечення, яку виплачують безпосередньо під приємства і організації своїм робітникам (доплати до пенсій, ви плати у зв'язку з виробничими травмами, професійними захво рюваннями і т. ін.).
Податки на продукти утримуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або ім портованих виробничою одиницею. До них належать:
податки з обороту і продажу;
акцизні збори;
надбавки до цін на окремі товари.
податок на додану вартість;
імпортні та експортні мита;
Інші податки включають платежі підприємств і організацій до державного бюджету і в позабюджетні фонди у зв'язку з викори станням ресурсів і отриманням дозволів на специфічні види дія льності:
плату за основний капітал і оборотні кошти;
внески на дорожні роботи;
за трудові ресурси;
податок на приріст коштів на оплату праці;
земельний податок;
внески на пом'якшення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і т. ін.
ринковий збір;
за воду, отриману промисловими підприємствами;
податки з власників будівель, транспортних засобів;
державне мито;
сільськогосподарський податок;
Субсидії на виробництво та імпорт включають дві групи: суб сидії на продукти й інші субсидії, що пов'язані з виробництвом.
Субсидії на продукти - це субсидії, які надані пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, проданих на внутріш ньому ринку або експортованих виробничою одиницею-резидентом.
Вони включають відшкодування з державного бюджету для державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, інші субсидії, призначені для покриття поточних зби тків підприємств.
Споживання основного капіталу за своїм економічним зміс том відповідає витратам на амортизацію і капітальний ремонт об'єктів основного капіталу.
Метод кінцевого використання. За допомогою цього методу величину валового внутрішнього продукту можна визначити на стадії його використання.
Після первинного розподілу ВВП перерозподіляється, у ре зультаті чого розраховують доходи, що їх називають вторинни ми, або похідними. Процес перерозподілу закінчується створен ням кінцевих доходів, тобто в кінці свого руху в процесі виробництва ВВП досягає стадії кінцевого використання, де за своїм цільовим призначенням поділяється на споживання в домашніх господарствах; вартість державних закупок; інвестиції в націо нальну економіку і чистий експорт (різницю між вартістю товарів за експортно-імпортними операціями). Обчислення валового внутрішнього продукту за категоріями кінцевого використання дає характеристику використання сукупних кінцевих продуктів та послуг за різними напрямками.
Обчислення валового внутрішнього продукту за напрямками кінцевого використання виконується за такою схемою:
1. Кінцеве споживання (1.1 + 1.2 + 1.3).
1.1. Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств.
1.2.Витрати на кінцеве споживання державних установ.
1.3.Витрати на кінцеве споживання приватних некомерційних (громадських) організацій, які обслуговують домашні госпо дарства.
2. Валове нагромадження (2.1 + 2.2).
2.1.Валове нагромадження основного капіталу.
2.2.Зміни запасів матеріальних оборотних коштів.
3.Сальдо експорту та імпорту продуктів і послуг.
4.Валовий внутрішній продукт .
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) визначають як різницю ВВП і вартості спожитого основного капіталу (ЧВП може оціню ватися в тих самих цінах, що й ВВП) [5, ст. 269].
1.3. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої і чистої продукції
Вартісний облік промислової продукції дозволяє обчислювати ряд пока зників її обсягу на будь-якому рівні: починаючи від цеху і закінчуючи галуз зю загалом. Цього не може забезпечити облік продукції в натуральних вимір никах, при якому різнойменна продукція не може підсумовуватись. Немож ливо у цьому випадку складати і елементи продукції, які перебувають на різ них стадіях її готовності: напівфабрикати і незавершене виробництво - це продукти, які розрізняються рівнем кристалізованої в них праці, здатністю задовольнити потреби суспільства.
Серед вартісних показників, які характеризують діяльність підприємства, розрізняють показники валового обороту, валової продукції, товарної продук ції, реалізованої продукції та чистої продукції. Кожен із цих показників має певний еконо мічний зміст, методику обчислення, а загалом вони становлять систему взає мопов'язаних вартісних показників. Всі ці показники, крім валового обороту, можуть бути розраховані заводським чи галузевим методами.
Порядок оцінки і обліку окремих елементів продукції промисловості ре гламентується відповідними нормативними документами Міністерства ста тистики України.
У практиці обліку і планування окреме підприємство не можна розгляда ти як єдине ціле, що не має внутрішньої організаційної структури: цехів, виро бництва. А втім, такі підрозділи існують, і без їх діяльності неможливо вироб ляти продукцію, яка проходить обробку в цих підрозділах, перетворюючись з сировини в незавершене виробництво, напівфабрикат, і зрештою, в готові вироби. Тому виникає необхідність визначати загальний обсяг продукції, ви робленої за даний період, всіма промислово - виробничими цехами незалежно від мети виробництва. В такому разі валовий виробничий оборот, який найчастіше називають валовим оборотом, дає можливість охарактеризувати обсяг продукції, створеної в усіх структурних підрозділах підприємства.
Під валовим оборотом розуміють вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.
До складу валового обороту (ВО) включають такі елементи продукції: - вартість готових виробів всіх промислово-виробничих цехів;
- вартість напівфабрикатів основного виробництва;
- вартість продукції допоміжних цехів у вигляді інструментів, оснастки;
- вартість виконаних робіт промислового характеру, таких як нікелю вання, розкрій, розфасовка, капітальний ремонт і модернізація власного ви робничого устаткування і інших підприємств;
- зміна залишків незавершеного виробництва.
Щодо незавершеного виробництва, то його як результат виробничої дія льності включають в розмірі різниці залишків на кінець і початок періоду. Ця величина може бути зі знаком (+), коли залишок на кінець періоду перевищує його розмір на початок періоду, і знаком (-), якщо, навпаки, залишок на початок більший, ніж на кінець періоду.
У зв'язку з тим, що незавершене виробництво обліковується в бухгал терських реєстрах за собівартістю, при розрахунку показників обсягу проду кції слід перерахувати його у вартість, виражену в оптових цінах. Це можна здійснити кількома способами. Зокрема, способом оцінки залишків незавер шеного виробництва, при якому використовують дані інвентаризації загото вок чи деталей. У деяких виробництвах використовують спосіб, що базуєть ся на визначенні проценту готовності виробу. Проте найчастіше на практиці використовується метод переоцінки незавершеного виробництва в оптові ці ни за коефіцієнтами, що відбивають співвідношення вартості готових виро бів в оптових цінах і планової чи фактичної собівартості цих же виробів.
Облік у складі валового обороту незавершеного виробництва необхід ний для більш точного визначення цього показника. Річ у тім, що в окремих виробництвах у даний період витрачаються тільки матеріали і праця, а в на ступному при незначних затратах праці незавершене виробництво перетво рюється в готову продукцію. У таких випадках неврахування незавершеного виробництва в складі виробленої продукції призвело б до заниження обсягу продукції в одному періоді і до завищення - в іншому.
На практиці зміна залишків незавершеного виробництва при визначенні показників продукції враховується лише на підприємствах з тривалим виробничим циклом. До таких виробництв належать підприємства машинобудування, виробництва металоконструкцій і ремонтні заводи.
Залежність показника валового обороту від організаційної структури ро бить проблематичним використання його для характеристики діяльності підприємства.[3, ст. 173].
Валова продукція – це основний показник, вживаний для точного обліку кінцевих результатів роботи підприємства. У його складі, також як і у У враховуються:
а) чисельність всіх видів готової продукції, виробленої основними, підсобними, побічними цехами як з своєї сировини, так і з сировини замовника по повній чисельності
б) чисельність напівфабрикатів власного виробництва і вироби допоміжних цехів, відпущені на сторону за договорами
в) чисельність робіт і послуг промислового характеру, виконаних як для себе господарським способом, так і на сторону для ін. підприємств, а також непромислових господарств свого підприємства
г) чисельність зміни залишків напівфабрикатів, інструментів, пристосувань і т.д., що знаходяться на досвідчений. складах у вигляді виробн. запасів для власного виробництва, але в наступному періоді часу
д) чисельність зміни залишків незавершеного виробництва як різниця на кінець і початок місяця.
Існує 2 методи розрахунку валової продукції:
Виходить як різниця між чисельністю ВО і чисельністю внутрішньозаводського обороту (ВЗО)
ВП=ВО-ВЗО
Розрахунок ВП по складу.
ВП=Г (всі види гот. продукції)
ВП сьогодні не є показником, по якому оцінюється діяльність підприємства, він не показується у формах стат. звітності №1-П, проте він визначається підприємством, оскільки необхідний для розрахунку основних показників об'єму виробництва, чистої і умовно-чистої продукції, а також для оцінки резервів динаміки об'єму виробництва. ВП враховується в незмінних фіксованих зіставних оптово-відпускних цінах підприємства.
У машинобудівній промисловості у зв'язку з особливостями організації бухгалтерського обліку не розрізняють напівфабрикатів і незавершеного ви робництва, проте окремо обліковують зміну в залишках інструменту і оснас тки власного виробництва [6, ст. 238].
Розглянемо порядок розрахунку валової продукції.
Цех
Валовий оборот
Із загального обсягу випуску
Використано в інших цехах (внутрішньозаводський оборот)
Зміна залишків напівфабрикатів ( і незавершеного виробництва)
Відпущено напівфабрикатів на сторону
Вироблено готових виробів і робіт промислового характеру на сторону
Валова продукція
Ливарний
Ковальсько-пресовий
Механічний
Складальний
Інструментальний
1430
1920
2450
3100
110
1440
1810
2450
-
100
-10
+30
-
-
+5
-
80
-
-
5
-
-
-
3100
-
-10
+110
-
3100
10
Разом
9010
5800
+25
85
3100
3210
По підприємству загалом валову продукцію можна обчислити шляхом вилучення із валового обороту внутрішньозаводського обороту (ВП=ВВО-ВЗО; 9010-5800=3210 тис. грн..); або ж підсумовуючи окремі елементи, що становлять валову продукцію (ВП=ГВ+Нф+Дн+Рн+Рп+Рз; 3100+85+25=3210 тис. грн.).
Якщо поділити величину валового обороту на валову продукцію, то одержимо коефіцієнт виробничого комбінування, який виражає, скільки в середньому цехів проходить послідовно оброблюваний предмет праці на підприємстві. У нашому прикладі:
К=9010/3210=2,8.
При обчисленні валової продукції в її обсяг включається вартість виро бів незалежно від того, виготовлені вони з власної сировини і матеріалів чи з сировини і матеріалів замовника. У зв'язку з цим величина валової продукції підприємств, особливо обробної промисловості, в значній мірі залежить від частки минулої праці, головним чином, вкладеної в предмети праці. Якщо, наприклад, на годинниковому заводі перейти від виробництва годинників в хромонікелевому корпусі до годинників у золотому корпусі, то вартість ва лової продукції збільшиться в кілька разів при незмінній кількості виробів і обсягу виробництва.
Хоча заводський метод визначення валової продукції підприємства є ос новним, у ряді галузей промисловості допускається відступ від нього: у ва лову продукцію включається вартість внутрішньозаводського обороту, у зв'язку з чим величина валової продукції наближається за своєю величиною до валового обороту.
Значну частину виробленої продукції, а часто й всю становить товарна продукція.[5, ст. 293].
Товарна продукція промислового підприємства чи фірми виражає в грошовій формі обсяг продукції, яка підготовлена в звітному періоді для від пуску за межі основної діяльності (для виробничого чи особистого спожи вання). Власне кажучи, товарна продукція є частиною валової продукції, яка підготовлена для передачі в народногосподарський оборот, тобто для її реа лізації. При визначенні її обсягу використовують заводський метод.
В товарну продукцію включаються: вартість готових виробів, виготовлених у звітному періоді основними, підсобними і побічними цехами підприємства;
- вартість напівфабрикатів власного виробництва і виробів допоміжного виробництва, відпущених у звітному періоді за межі основної діяльності;
- вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сто рони.
До складу товарної продукції входить також вартість сировини і матері алів замовника, якщо підприємство-виробник їх оплатило, вартість капіталь ного і середнього ремонту власного устаткування і транспортних засобів. Як відомо, вартість сировини і матеріалів замовника до складу валової продукції входить незалежно від того, оплачена вона чи ні.
Таким чином, обсяг товарної продукції відрізняється від валової на ве личину внутрішньозаводських елементів (вартість зміни залишків незавер шеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів власного виробництва), яка є складовою валової продукції. Ці елементи валової продукції
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора