Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Охорона праці
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
Вступ 4
1. База виробничої практики, коротка характеристика та виробнича структура. 5
1.1. Загальна характеристика підприємства 5
1.2. Основні напрямки діяльності ДП Зарічненський лісгосп 7
2. Охорона праці на підприємстві 11
3. Охорона навколишнього природного середовища 16
Висновки 22
Список використаної літератури: 23
Вступ
Завданням організаційно-управлінської практики є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання у вищих навчальних закладах, поглиблення професійної підготовки спеціаліста економіста, ознайомлення і набуття досвіду на робочих місцях, підвищення рівня знань з питань конкретної економіки, оволодіння практичними вміннями і навичками майбутньої професії. Організаційно-управлінська практика для студентів забезпечує можливість отримання досвіду та продовження наукового дослідження в сфері економіки підприємства. Тому в результаті проходження практики і складання звіту по ньому я намагатимусь висвітлити всі необхідні питання, якнайповніше їх розкрити, зробити їх аналіз, дати певну оцінку явищам і процесам, які відбуваються на підприємстві та зробити певні висновки.
На даному підприємстві я мав змогу ознайомитися з організацією виробництва, слідкувати за процесом виготовлення продукції. Колектив підприємства з розумінням поставився до моєї роботи і намагався у всьому допомагати.
В процесі перебування на підприємстві я мав можливість прослідкувати за тим, як іде керування таким складним механізмом як підприємство. В цій роботі я намагатимусь передати всі знання, яких я набув за час перебування на підприємстві, включаючи не тільки документально підтверджені, а й власні висновки з приводу функціонування підприємства як системи; вміння керувати процесом виробництва, управлінським персоналом підприємства; охорону праці на підприємстві та навколишнього природного середовища. Розкриття усіх цих питань та ще багато інших і є метою написання цієї роботи.
1. База виробничої практики, коротка характеристика та виробнича структура.
1.1. Загальна характеристика підприємства
Державне підприємство „Зарічненський лісгосп" Рівненського обласного управління лісового господарства розташоване в північно-західній частині Рівненської області на території Зарічненського і Дубровицького адміністративних районів. Найближча залізнична станція знаходиться на відстані 70 км в м. Дубровиця.
Загальна площа лісів держлісфонду Зарічненського лісгоспу складає 38,8 тис. га, в тому числі покрита лісом - 33,5тис. га або 86,3 % від загальної площі. До складу держлісфонду входить 4848 га (12,6 %) лісів І групи та 33652 га (87,4 %) лісів II групи. Загальний запас деревини – 5896 тис. кбм, а середній на 1 га – 176 кбм, в тому числі:
- по сосні звичайній: площа - 20481га (61,0 %), загальний запас - 3801тис. кбм (64,5 %), середній запас на 1 га – 185,6 кбм;
- по ялині європейській : відповідно - 158,0 га (0,5 %), 30,0 тис. кбм (0,5 %), 189,9 кбм;
- по дубу звичайному: - 1507 га (4,5 %), 226 тис. кбм (3,8 %), 150 кбм;
- по березі повислій: - 5499 га (16,4 %), 870 тис. кбм (14,8 %), 158,2 кбм;
- по вільсі чорній: - 5791 га (17,2 %), 943 тис. кбм (16,0 %), 162,8 кбм.
Для забезпечення потреб лісгоспу в посадковому матеріалі створено 60,9 га постійних лісонасінневих ділянок. Підприємство вирощує 2 млн. шт сіянців та саджанців, що забезпечує лісовідновлення і лісорозведення в ДП „Зарічненський лісгосп”, проведення лісокультурних робіт на землях сільськогосподарських підприємств.
На виконання Державної програми по збільшенню лісистості України на 2009 рік заплановано створення лісів на землях запасу загальною площею 72 га.
В адміністративно-господарському відношенні територія лісгоспу поділена на 8 лісництв (Олександрівське, Вичівське, Дубрівське, Локницьке, Мутвицьке, Острівське, Річицьке, Сварицевицьке), 2 нижніх склади: нижній склад в смт. Зарічне – розкряжовка та навантаження деревини, м. Дубровиця – навантаження залізничного транспорту, деревообробний цех та автотранспортний цех. До складу лісництв входять 34 лісових обходи. Річний обсяг лісовідновлення та лісорозведення в лісгоспі понад 180 га.
На території підприємства створено ряд природозаповідних об'єктів, загальною площею 11410 га, зокрема ботанічні заказники загальнодержавного значення Вичівський та Сварицевицький, загальною площею 3430га, де ростуть рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, цінні історичні деревостани дуба, знаходяться поселення різних звірів та птахів та гідрологічні заказники загальнодержавного значення Острівський і Дубрівський, загальною площею 2800 га.
Розрахункова лісосіка, яку підприємство освоїло в 2007 році, склала 39,5 тис. кбм, в тому числі від рубок головного користування — 13,3 тис. кбм, в т. ч. по хвойній госпсекції – 8,5 тис.м3, м’яколистяна – 4,8 тис.м3, та від рубок проміжного користування за лісом — 26,2 тис. кбм на площі – 1673 га, в т.ч. рубки догляду – 1,05 тис.м3 – 185 га, вибіркова санітарна рубка – 7,6 тис.м3 – 750 га, суцільна санітарна – 12,2 тис.м3 – 88 га, лісовідновна – 1,8 тис.м3 – 7 га, очищення лісу від захаращеності – 2,4 тис.м3 – 600 га , інші рубки пов’язані і не пов’язані з веденням лісового господарства – 1,15 тис.м3 – 43 га. На 2008 рік розрахункова лісосіка складає 39,5 тис.м3, в тому числі від рубок головного користування – 16,8 тис.м3.
Основними видами продукції, що виготовляється ДП „Зарічненський лісгоп” є: лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів і заготовок, для будівництва, для виробітку целюлози і деревної маси, лущення, заготовки пилені, брус столярний, пиломатеріали.
1.2. Основні напрямки діяльності ДП Зарічненський лісгосп
Основні напрямки діяльності ДП Зарічненський лісгосп полягають у:
Лісовідновленні, покращенні захисних функцій лісу:
проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід, які в найкоротший строк дають велику кількість деревини народному господарству; здійснення заходів по заміні малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель, які не використовуються в лісовому господарстві; організація лісонасінневої справи і лісових розсадників;
збереження і поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст і промислових центрів; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вздовж великих річок і їх притоків;
поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів.
Охороні лісових ресурсів і відтворенні лісової фауни:
охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень; актування лісопорушень і притягнення до відповідальності лісопорушників, стягнення з них збитків, пені, неустойки, штрафів, відповідно до діючого законодавства;
охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників;
організація та проведення полювання, реалізація мисливських тварин та
продукції полювання.
Лісогосподарська діяльність
облік лісових користувань;
організація ведення лісового господарства;
облік державного лісового фонду і реєстрація всіх всіх змін у його складі,розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс, і зміну границь лісництв;
проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил.
Лісопромислова діяльність
здійснення зовнішньоекономічної діяльності; співробітництво з міжнародними та іноземними організаціями і громадянами;
виробництво товарів народного споживання;
проведення робіт щодо сертифікації продукції та її штрих кодового маркування;
розробка та реалізація інноваційних проектів з метою вдосконалення виробництва.
Лісгосп самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
Зарічненське державне лісогосподарське підприємство, засноване на державній власності, входить до складу Рівненського обласного управління лісового господарства і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України.
Управління лісгоспом здійснює директор, який є одночасно за посадою державним інспектором по контролю за станом використання, охороною і захистом лісів. Директор самостійно вирішує питання діяльності держлісгоспу, за винятком тих, які віднесені статутом до компетенції Державного комітету лісового господарства України. Директор несе повну відповідальність за стан і діяльність лісгоспу, розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства. Директору безпосередньо підпорядковуються: головний інженер, головний лісничий, головний бухгалтер, головний економіст.
Контроль за виробничо-господарською діяльністю лісництв здійснює головний лісничий лісгоспу. Він очолює лісовий відділ, інженери якого займаються розробкою нормативно-технологічної документації і ведуть контроль за її виконанням.
Виробничий відділ та відділ реалізації Зарічненського лісгоспу очолює головний інженер. Він здійснює контроль за виконанням заготівель і вивозом деревини, використанням основних засобів виробничого призначення і матеріальних ресурсів у виробничому процесі, ефективною збутовою діяльністю підприємства. Головний інженер безпосередньо підпорядкований директору підприємства і за його відсутності виконує обов’язки керівника.
Планово-економічний відділ очолює головний економіст. Відділ займається розробкою поточних і перспективних планів фінансування лісогосподарських об’єктів, веде аналіз трудових і матеріальних витрат, визначає шляхи підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці. Головному економісту підпорядковуються інженер по організації і нормуванню праці, економіст по бюджету, економіст по цінам і ціноутворенню.
Головний бухгалтер очолює бухгалтерію, яка поряд з планово-економічним відділом становить фінансово-економічну службу. Відділ складається з головного бухгалтера, бухгалтера по матеріалам, бухгалтера по реалізації, бухгалтера по заробітній платі, бухгалтера по бюджету, бухгалтера лісництв і касира. Всі ці працівники ведуть відповідні журнали-ордери та інші реєстри.
Під виробничою структурою підприємства слід розуміти склад його виробничих підрозділів – виробництв, цехів, дільниць та інше, а також їх взаємозв’язок та розміщення. Виробнича структура підприємства будується на основі сукупного виробничого процесу. Підприємство, відповідно до структури виробничого процесу поділяється на основне, забезпечуюче, обслуговуюче, побічне виробництва.
Споживачами лісопродукції ДП Зарічненський лісгосп на ринку України є: ДЛГП „Клевань”; „Кондор”; Костопіль КДП; Березнівська сірникова фабрика; Оржів „Інколіс”; „Натан”; „Сава”; „Калерія”; Рівненська меблева фабрика; шахта “Ліпіївка”, шахта “Засядько” м. Донецьк. Працює підприємство і з іноземцями – угорцями, поляками, молдаванами, румунами.
Основна продукція, що збувається по Україні: фансировина, пиловник сосновий, будівельний ліс, пиловник дубовий, пиловник м’яколистяний, баланси, рудстійка, техсировина, дрова паливні.
З вищезазначеного можна зробити такий висновок, що ДП Зарічненський лісгосп на ринку лісової продукції і продукції деревообробки користується попитом, має як внутрішніх споживачів своєї продукції, так і зовнішніх. На підприємстві представлена лінійна структура управління.
Основні техніко- економічні показники ДП ,, Зарічненський лісгосп ” за останні п’ять років наведемо в табл. 1.2.1.
Таблиця 1.2.1.
Основні показники господарської діяльності підприємства за
2008-09 рр.
№ п/п
Показники
Од. виміру
2008 р.
2009 р.
Абсол.приріст
2009/08
1.
Обсяг реалізації продукції
тис.грн.
6600,6
9451,7
2851,1
2.
Балансова вартість ОФ
тис.грн.
4290,6
4829,9
539,3
3.
Фондовіддача
грн/грн
1,54
1,96
0,42
4.
Коефіцієнт віддачі спожитих фондів
27,29
39,9
12,61
5.
Коефіцієнт фондозйому
39,88
39,99
0,11
6.
Чисельність працівників
осіб
344
292
-52
7.
Відпрацьовано працівниками
Люд.-год.
522079
506397
-15682
8.
Фонд оплати праці
тис.грн.
2643
3291,7
648,7
9.
Продуктивність праці
Грн..
19187,8
32368,8
13181
10.
Собівартість продукції
тис.грн.
4708,3
6104,8
1396,5
11.
Витрати на 1 грн. реалізації продукції
Грн..
0,71
0,65
-0,06
12.
Валові капітальні інвестиції
тис.грн.
262
495
233
13.
Середня річна ЗП
Грн..
7683,1
11272,9
3589,8
14.
Прибуток
тис.грн.
1947,6
2220,7
273,1
15.
Рентабельність виробництва
%
41,37
36,38
-4,99
2. Охорона праці на підприємстві
Охорона праці - це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санаторно-гігієнічних профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Охорона праці регулюється Кодексом законів України про працю, Законом України „Про охорону праці”, міжгалузевими та галузевими Правилами з охорони праці, Державними санітарними нормами та інструкціями з охорони праці, затвердженими керівником підприємства, якщо вони не суперечать чинному законодавству України та іншим нормативно-правовим документам.
Дія Закону України „Про охорону праці” поширюється на всі підприємства, що діють на території України, незалежно від форм власності та відомчої належності, на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують в своїй діяльності найману працю.
Відповідно до вимог законодавства України з питань охорони праці, кожен работодавець зобов’язаний забезпечити на кожному робочому місці нешкідливі та безпечні умови праці, дотримуватись режимів праці та відпочинку. Під час укладання трудового договору, роботодавець повинен проінформувати працівника про умови праці. На підприємстві дана інформація надається під час вступного інструктажу з охорони праці, який здійснюється інженером з охорони праці зі всіма працівниками, що влаштовуються на роботу. Крім вступного, працівники проходять в обов’язковому порядку інструктажі на робочому місці:
первинний – перед допуском до роботи;
повторний – проводиться щоквартально;
позаплановий – при порушені правил техніки безпеки працівником, а також при зміні умов праці;
цільовий - при проведенні разових робіт, не пов’язаних з основною діяльністю.
Інструктажі на робочому місці проводяться безпосереднім керівником робіт і реєструються в спеціальному журналі з підписами особи, яка проводила інструктаж, а також праціфвника, якого інструктували.
Всі працівники перед допуском до роботи проходять профілактичний медичний огляд на предмет придатності до такої роботи за станом здоров’я. Роботодавець не має права допустити до роботи працівника, якщо останньому, за результатами медогляду, стан його здоров’я не дозволяє виконувати дану роботу. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або на шкідливих роботах, проходять медогляд щорічно. Організація профілактичних медоглядів проводиться за рахунок підприємства. Працівники, які приймаються на роботу з підвищеною небезпекою, або на ті де потрібен професійний відбір, проходять професійне навчання в учбових установах, що мають ліцензії на право проведення такого навчання.
Все технологічне обладнання і робочі місця повинні мати надійні засоби для попередження нещасних випадків.
До технічних засобів безпеки належать:
огородження рухомих частин механізмів та робочих зон, які виключають випадковий дотик до механізмів, які обертаються, або рухаються; огородження або ізоляція струмопровідних елементів;
світлова та звукова сигналізація , яка попереджає про пуск механізма в роботу, особливо транспортерів та конвейерів, які не проглядаються оператором по всій довжині;
тормозні пристрої, що забезпечують негайну зупинку механізму, максимально скорочуючи його рух за інерцією;
блокуючі пристрої, які виключають можливість пуску в роботу механізмів при відсутності огороження небезпечної зони.
Засоби захисту від виробничих шкідливостей поділяються на колективні та індивідуальні.
До колективних засобів захисту відносяться: вентиляція, повітряні душі, опалення виробничих приміщень, пиловловлюючи установки, звукоізолюючі кожухи та кабіни.
До засобів індивідуального захисту можна віднести: спецодяг, пилові та газові респіратори, антифони для захисту органів слуху від виробничого шуму,окуляри, захисні шлеми, інструмент з ізольованими ручками тощо.
Створення оптимального стану повітря в робочій зоні виробничих приміщень потребують значних фінансових витрат, а тому керівники підприємств не завжди в повному обсязі виконують роботи по захисту працівників від виробничих шкідливостей та попередженню шкідливих викидів в атмосферу.
До виробничих шкідливостей належать:
запиленість та загазованість повітря робочої зони;
теплові та іонізуючі випромінювання;
підвищена чи понижена температура повітря;
підвищена швидкість руху повітря (протяги);
підвищена чи понижена вологість повітря;
виробничий шум та вібрація;
недостатне освітлення робочого місця.
Оптимальні та гранично допустимі норми виробничих шкідливостей регулюються стандартами, недотримання яких може призвести до професійних захворювань працюючих, що, в свою чергу, приводить до значних моральних збитків працівника та економічних збитків роботодавця.
Контроль за станом повітря робочих зон, а також за наявністю викидів в атмосферу здійснює Державна санитарно-епідеміологічна служба.
Захист від запиленості, загазованості, протягів проводиться за рахунок облаштування систем вентиляції.
Захист від шуму та вібрації здійснюється правильним плануванням та розташуванням виробничого обладнання, дистанційним керуванням виробничими процесами, влаштуванням захисних кабін, укрить та кожухів.
Температурний режим приміщень регулюється опаленням. На підприємстві опалення централізоване від котельні, що працює на відходах деревини.
При обгрунтованій неможливості дотримання виробничих шкідливостей в межах встановлених норм, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити працюючих спецодягом, що захищає від забруднення тіла під час роботи на виробництві.
Працюючі забезпечуються згідно санітарних норм необхідними санітарно-побутовими приміщеннями, до яких належать: гардероби, вбиральні, умивальні, душові, кімнати гігієни жінок.
Питна вода, що подається до споживання, за своїми якісними властивостями повинна відповідати санітарним нормам. Зарічненський лісгосп забезпечується питною водою централізовано з міського водопроводу. Промислові та фекальні стоки подаються через міську каналізаційну систему на міскі очисні споруди.
Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, які можуть виникнути внаслідок недотримання правил техніки безпеки та належних умов праці, проводяться у відповідності до „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.
Розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, внаслідок яких робітник втратив працездатність на 1 день і більше, а також випадки із смертельними наслідками. Для рослідування нещасного випадку роботодавець наказом по підприємству призначає комісію в складі не менше 3-х осіб під головуванням працівника служби охорони праці. В розслідуванні випадків професійних захворювань приймають участь представники лікувальних закладів та санітарно-епідеміологічної служби. Результати розслідування нещасних випадків та професійних захворювань оформляються актом встановленої форми. В ньому відображаються дані про потерпілого (ПІП, вік, стаж роботи, професія, проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці), викладаються обставини та причини нещасного випадку, а також заходи по усуненню причин нещасного випадку. Потерпілі від нащасних випадків та професійних захворюваньмають право на компенсацію за втрату працездатності в повному обсязі незалежно від стажу роботи.
Для порівняльного аналізу стану виробничого травматизму введені коефіцієнти частоти (Кч) та тяжкості (Кт) нещасних випадків, які обчислюються за формулами:
Кч = (Н*1000) / Р; Кт = Т/Н, (1)
Де Н – кількість нещасних випадків за звітний період;
Р – середньоспискова чисельність працюючих;
Т – загальна кількість днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків.
Протягом 2006-2009 років у Зарічненському лісгоспі нещасних випадків та випадків професійних захворювань не зареєстровано.
З метою обліку робочих місць, їх відповідності нормам безпеки та умов праці, на підприємстві проведена атестація робочих місць за умовами праці та складені карти умов праці. За результатами атестації визначаються відхлення від нормативних умов праці за всіма параметрами. Якщо робоче місце визнане зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, то працюючі на даному робочому місці мають право на додаткову відпустку, пільгову пенсію та інші пільги, передбачені законодавством. Атестація робочих місць є основою для планування заходів щодо поліпшення та приведення до санітарних норм умов праці.
Правильна організація охорони праці на підприємстві та систематичний контроль за дотриманням трудової дисципліни та правил техніки безпеки є важливою умовою підвищення економічної ефективності діяльності підприємства та забезпечення здорових відносин між роботодавцем та найманими працівниками.
3. Охорона навколишнього природного середовища
Зростаючий рівень забруднення навколишнього середовища, поширення стихійних лих і техногенних катастроф, виснаження природних ресурсів зумовлюють актуальність проблем захисту й охорони довкілля, збереження та раціонального використання природних ресурсів. Це знаходить відображення у змінах, що відбуваються в управлінні народним господарством та національному законодавстві.
Природне законодавство регулює відносини вгалузі охорони, використання, відтворення природних ресурсів, екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, захисту життя і здоров’я людей від негативного впливу забруднювачів навколишнього середовища. Екологічне право в комплексі поєдную земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, флористичне, атмосфероохоронне, заповідне законодавство відповідно до норм, що регулюють використання природних ресурсів, і спрямовані на охорону довкілля в цілому. Основною сферою правового регулювання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів є матеріальне (індустріальне і сільськогосподарське) виробництво і забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки. Наприклад, Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” регулює застосування засобів захисту рослин та мінеральних добрив у лісовому та сільському господарстві та його біологічний вплив на навколишнє природне середовище.
Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів в Україні регламентується рядом законодавчих актів, зокрема законами України: „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про загальнодержавну прогараму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.”, „Про природно-заповідний фонд України”, „Про рослинний світ”, „Про мисливське господарство і полювання”, „Про тваринний світ”, „Про Червону книгу України”, „Про зону надзвичайної екологічної ситуації”, „Про екологічну експертизу”, „Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища”, іншими законами України, Земельним, Водним, Лісовим кодексами України та Кодексом України про надра, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.
У загальному вигляді сучасна екологічна політика держави відображена в „Основних напрямках державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених Постанової Верховної Ради України від 05.03.98 №188/98-ВР. Цим документом визначено, що розв”язання проблем техногенно-екологічної безпеки потребує здійснення заходів з технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження наукових досягнень , енерго- і ресурсоощадних технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, розв’язання проблем знешкодження і використання всіх видів відходів, екологічного контролю за процесом і наслідками використання природних ресурсів; проведення еколого-економічної класифікації районів України за рівнем техногенно-екологічних навантажень; розробки методології визначення ступеня екологічного ризику для довкілля, зумовленими техногенними об”єктами; створення системи моніторингового контролю.
У структурі екологічних функцій лісу значне місце належить водорегулюючим, грунтозахисним, кліматорегулюючим, біозахисним та рекреаційним його можливостям
На 92% території України порушено рівновагу, яка колись існувала, порушено кругообіг речовин. Все це змусило Верховну Раду України 1990 року оголосити територію нашої даржави зоною екологічного лиха. Необхідний комплекс заходів, у якому б одне з провідних місць належало лісонасадженням. Тому примноження лісових насаджень, створення певної мережі захисних лісонасаджень на полях і по берегах річок, залісення всіх невгідь, покращення охорони лісів – наджвичайно важливе завдання, яке може бути виконано лише за допомогою громадськості.
На жаль, протягом тривалого часу люди нищили ліси і не турбувалися за іхнє відновлення. Тепер з кожних 100 га територій, вкритих лісовою рослинністю, землі займають 15,6%, але оптимальна лісистість України – 19-20%. Лісовідновні заходи передбачається проводити в обсягах, які забезпечать повне заліснення площ рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки. Роботи з лісовідновлення будуть направлені на підвищення біологічної стійкості та продуктивності насаджень шляхом введення в їх склад високопродуктивних порід інтродуцентів (модрини, бука, ялини, дуба червоного та інш.). Буде продовжена робота з переведення лісового насінництва на генетико-селекційну основу шляхом створення клонових лісонасінневих плантацій першого і другого порядку, що дасть можливість підвищити продуктивність лісів на 15-20 відсотків.
Необхідна „екологізація” рубок головного користування, а це застосування способів рубок, величини порубочних площ і розміщення лісосік, сезонів їх розробки, термінів примикання, а також механізмів і способів трелювання деревини, які б найменше впливали на лісове середовище та забезпечили природнє відновлення лісів, що є стрижнєм екологічно збалансованого лісокористування. Невід’ємною частиною екологізації головного користування лісом є удосконалення їх технологій, пов’язане із застосуванням канатного, повітряного трелювання з максимальним збереженням ростучих дерев, підросту, грунтів.
Відповідно до прийнятого Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015рр.” , площу рукотворних лісів України за 15 років пропонується збільшити на 1724,7 тис.га за рахунок створення захисних лісових насаджень, лісових смуг та залісення деградованих і забруднених земель. Нині в усіх регіонах України є шкідливий вплив промислових викидів, велике рекреаційне навантаження на ліси, порушення гідрологічного режиму, які є причиною значного ослаблення лісів, зміни умов їх місцезростання. Головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними не були їхні наслідки, а в поступовій деградації прородного середовища під впливом здавалося б малопомітних результатів виробничої діяльності.Вони спричинюють такі серйозні планетарні явища, як глобальне потепління, кислотні дощи, спустелення, втрата біосферою біологічної різноманітності.
Захист стабільності клімату і недопущення парникового ефекту глобального потепління є однією з найважливіших сучасних екологічних проблем. Антропогенні зміни клімату відбуваються під впливом великого числа дій. Потепління клімату викликається в основному парниковим ефектом, який на 46% спричинений виробництвом енергій шляхом спалювання викопного палива, що супроводжується викидами в атмосферу вуглекислого газу, на 24% забрудненням атмосфери іншими хімічними речовинами, зокрема метаном, на 18% вирубуванням лісів та ерозією грунтів, що призводить до зниження біологічного зв”язування вуглекислого газу, на 9% інтенсифікацією сільського господарства, пов”язаною із надходженням в атмосферу підвищеної кількості оксидів азоту, на 3% спалюванням сміття.
Серед комплексу заходів зі зменшення викидів парникових газів та їх консервації, особливе місце посідає такий еколгічно безпечний і економічно виправданий захід як розширене відтворення і збільшення продуктивності біомаси лісів. Лісорозведення сприяє зменшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері не лише за рахунок поглинання його рослинами, а й за рахунок суттєвого зниження кількості прямих надходжень вуглецю в атмосферу з залісених грунтів.
Основними напрямками лісогосподарської діяльності щодо збільшення поглинання вуглекислого газу лісовими насадженнями є:
підвищення продуктивності лісових насаджень (збільшення їх біомаси на одиницю плоші, інтенсивний підхід);
поліпшення стану охорони лісів від шкідників, хвороб та захист їх від пожеж, зниження втрат біомаси лісів;
збільшення загальної площі лісових насаджень (збільшення біомаси лісів на території країни, екстенсивний підхід).
Територія України значною мірою забруднюється внаслідок транскордонного перенесення шкідливих речовин із країн Західної Європи. Кислотні опади надходять в України з масами атлантичного вологого повітря. Немає жодної країни, що межує з Україною на заході її кордонів, з боку якої перенесення забруднювальних речовин мало б нульовий, а тим більше від”ємний баланс. Внаслідок цього в Україні, як і у Західній Європі та інших країнах світу з розвиненою промисловістю, почалося масове засихання лісів і закислення грунтів. Насамперед починають засихати хвойні деревостани віком понад 60 років (найбільш продуктивні лісонасадження); змінюється видовий склад нижніх ярусів лісу, зростає буяння нітрофільних видів, розростається щучник, із травостою випадають чорниця і верес. Трансформується вся екосистема.
Охорона природи – це не лише збереження того природного середовища, в якому сформувалося і може оптимально розвиватися людство, а й вирішення багатьох інших проблем. Головною метою охорони природи є вироблення рішень, які забезпечували б екологічну безпеку на планеті. Під екологічною безпекою розуміють такий стан суспільства і природного середовища, який забезпечує збалансовану взаємодію в системі природне середовище – матеріальне виробництво – соціально-духовне життя суспільства за вираженої здатності природного середовища до самовідновлення і збереження його якостей, що відповідають потребам людства і всієї біоти Землі. Екологічна безпека не може забезпечуватись лише спеціальними природоохоронними діями. ЇЇ можна досягти лише завдаки поєднанню економічних, соціальних, політичних і демографічних механізмів. Для забезпечення поетапного переходу нашої держави на принцип сталого розвитку, необхідно при розробці економічної політики враховувати екологічний чинник. При цьому діяльність органів державної влади має бути спрямована на підвищення ефективності економічних механізмів та фінансових інструментів екологічної політики з метою стимулювання виробництва екологічно чистого продукту, застосування інноваційних та екологічно безпечних технологій, реалізації підприємствами інших заходів з охорони і захисту довкілля.
Розвиток екологічно безпечного виробництва та раціональне використання природних ресурсів залежатимуть не лише від ефективності діючих економічних механізмів, а й рівня інноваційного розвитку екологічного виробництва, стабільністю попиту на екологічну продукцію та формування у населення ціннісних орієнтацій.
Висновки
Основним завданням лісогосподарської діяльності ДП "Зарічненський лісгосп", є вирощування цінних деревних порід і формування з них лісонасаджень. Юридична адреса підприємства: Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Центральна, 78.
Управління держлісгоспом здійснює директор, який є одночасно за посадою державним інспектором по контролю за станом використання, охороною і захистом лісів.
Директор самостійно вирішує питання діяльності держлісгоспу, за винятком тих, які віднесені статутом до компетенції Державного комітету лісового господарства України.
Директор несе повну відповідальність за стан і діяльність держлісгоспу, розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства, діє без довіреності від імені Держлісгоспу, представляє його у всіх установах та організаціях, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.
Основні проблеми галузі:
Раціональне використання земель лісового фонду;
Охорона лісів від незаконних порубів, пожарів, випасання худоби в заборонених місцях;
Якісна розробка деревини;
Переробка низько товарної деревини на місці;
Виробництво товарів народного споживання з відходів деревини.
Список використаної літератури:
1. Статут Державного підприємства „Зарічненське Лісове господарство”. – смт. Зарічне, 2008 р.
2. Економіко-організаційна характеристика Зарічненського держлісгоспу. – смт Зарічне, 2008 р.
3. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.6 "Академвидав", 2007. – 416 с.
4. Шегда А. В. Менеджмент: Навч.посіб.– К.: т-во "Знання", КОО, 2006. – 583 с.
5. Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2007. – 196с.
6. Форма №1 „Баланс”.
7. Форма №2 „Звіт про фінансові результати”.
8. Форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”.
9. Форма №4 „Звіт про власний капітал”.
10. Примітки до річної фінансової звітності.
11. Форми 1-ПВ, 3-ПВ „Звіт з праці”.
12. Форма 1-підприємництво „Звіт про основні показники діяльності підприємства”.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора