Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни
«Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків»
на тему:
«Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику»
(на прикладі ВАТ «Дубровицький завод «Металіст»)
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра економіки підприємства
Напрям підготовки 6.030504 „Економіка підприємства”
Дисципліна „Обгрунтування господарських рішень
і оцінювання ризиків”
Курс _______4________
Група _______3_______
Завдання на курсову роботу
Студенту __________________________________________________________
Тема _______________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вихідні дані до курсової роботи:
планова, нормативно-довідкова та звітна інформація; дані бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку, фінансової і статистичної звітності; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР, що характеризують діяльність підприємства за 20___ - 20___ роки.
Зміст курсової роботи:
Вступ
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Графік виконання курсової роботи
Види робіт
Термін
Розділ 1
1 – 12 лютого
Розділ 2
13 – 28 лютого
Розділ 3
1 – 24 березня
Оформлення
25 – 30 березня
Здача на перевірку
31 березня
Дата видачі завдання « » лютого 2011 р.
Шкала оцінювання курсової роботи
Параметри
Максимально
Фактично
Якість виконання:
60
точність розрахунків
15
транзитивність оцінок
15
коректність висновків
10
застосування оригінальних методик
20
Якість оформлення:
10
текстова частина
5
розрахунковий матеріал
5
Вчасність виконання:
10
розділи курсової роботи
5
захист
5
Якість захисту:
20
презентація
5
відповіді на питання
15
Разом
100
Зауваження до курсової роботи
Дата захисту курсової роботи « » ________ 2011 р.
Викладач (________________)
Зміст
ст.
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
1.1. Економічна сутність і загальна характеристика видів фінансово-економічних результатів діяльності………………………………………..…..7
1.2. Система показників та вимірювання ефективності……………………....9
1.3. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень………………...11
1.4. Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства…………………………………………………………………….14
Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
2.1.Аналіз результатів діяльності підприємства………………………………16
2.2.Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства……………………………………………………………..………32
2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства………………………………….……..36
2.4.Оцінювання ефективності господарського рішення……...……………….38
2.5.Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства………………………………………………………….…….……45
Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику
3.1.Оцінювання ступеня ризику…………………………………..…………….47
3.2.Обґрунтування зниження ризику за рахунок обсягів виробництва продукції……………………………………………………………….…………58
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
В умовах становлення ринкових форм господарювання великого значення набуває розвиток підприємницької діяль ності. Підприємництво як форма господарювання є невід’ємною складовою ринкової економіки, її самостійним сектором.
Ефективність діяльності підприємства та його економічне та конкурентне становище на ринку обумовлюється результатами виробничої діяльності та її ефективністю.
Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін – продуктивність системи виробництва і обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів та послуг.
Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин, значного спаду обсягів виробництва однією із головних проблем переходу до соціально орієнтованої конкурентоздатної економіки є підвищення ефективності діяльності підприємств як первинної народногосподарської ланки. Підвищення ефективності діяльності підприємства є провідним завданням економіки кожного підприємства, підкомплексу, комплексу, галузі, регіону.
Мета роботи: є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування підприємства.
Завдання роботи:
- розкрити поняття ефективності діяльності підприємства;
- дослідити результати господарської діяльності підприємства
- обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємства;
- економічно обґрунтувати запропоноване господарське рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства;
- обґрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.
У роботі досліджуються: теоретична й практична основа аналізу й оцінки ефективності виробництва, методи оцінки, фактори підвищення ефективності виробництва, господарські рішення та аналіз їх ефективності. У курсовій роботі, на основі проведених досліджень і аналізу виробничої діяльності суб’єкта господарської діяльності, виявляються причини низької ефективності виробництва підприємства і визначаються спрямованість діяльності й заходи щодо підвищення ефективності виробництва суб’єкта ринкових відносин. Результатом проведення заходів щодо підвищення ефективності виробництва є ефект, що виражається в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості й підвищенні конкурентоздатності продукції на ринку.
Об’єктом дослідження обрано підприємство – ВАТ «Дубровицький завод «Металіст», розташоване: м. Дубровиця, Рівненська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як – лісопильне, токарне, стругальне виробництво.
Предмет роботи – є теоретичні і методичні засади ефективності функціонування підприємства.
Інформаційною базою дослідження були роботи вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців з питань ефективності діяльності підприємств, закони і нормативні акти України, дані державної статистичної звітності та результати власних досліджень і спостережень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довгострокових перспективних напрямів розвитку підприємства з метою підвищення економічної ефективності їх виробничо-господарської діяльності.
Побудова і зміст роботи різнопланова і різноманітна, що дозволяє розглядати питання формування й ухвалення уп равлінського рішення на високому рівні.
Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
1.1. Економічна сутність і загальна характеристика видів фінансово-економічних результатів діяльності
Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання..
Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.
Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату виробництва до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічного ефекту до витрат на його досягнення. В загальному ефективність діяльності підприємства можна визначити за формулою
, (1)
де Е – ефективність діяльності підприємства;
Еф – ефект, отриманий від діяльності підприємства за певний період часу, грн;
В – витрати на виробництво, за той самий період часу, грн.
Однією із найважливіших ознак ефективності є досягнення відповідного результату діяльності з найменшими витратами ресурсів. Інакше кажучи, ознакою ефективності діяльності є досягнення мети функціонування підприємства (організаційно-виробничої системи, організації) з найменшими витратами суспільної праці. Оскільки внаслідок виробничої діяльності можуть бути досягнуті різноманітні результати або ж ефекти, як наприклад, економія ресурсів, збільшення кількості робочих місць, зменшення витрат енергії, зниження шкідливих викидів, зростання прибутків і т. д., то необхідно говорити про можливі різні критерії (мірила) ефективності господарювання підприємства.
Оскільки, ефективність, як міра отриманих підприємством результатів, віднесених до витрачених для їх отримання ресурсів, застосовується для різноманітних аналітичних оцінок та обґрунтування господарських рішень, то з огляду на це, можуть бути виділені окремі види ефективності для певних практичних потреб діяльності підприємства [20.с.124].
Найпоширеніша класифікація ефективності виділяє наступні її види:
- економічна ефективність - економія суспільно необхідного часу па виробництво та споживання товарів і послуг;
- соціальна ефективність - збільшення кількості нових робочих місць, рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, підвищення рівня та комфортності життя;
- екологічна ефективність - гармонізація відносин людини з навколишнім середовищем, зменшення шкідливих викидів;
- науково-технічна ефективність - підсилення потенційних можливостей виробничих систем, наукових організацій, споживачів продуктивніше вирішувати ті чи інші завдання за допомогою продукції, виробленої даним підприємством.
Разом з тим, зауважимо, що можуть розглядатися інші види ефективності діяльності підприємства як, наприклад:
- внутрішня ефективність - це ефективність використання внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;
- зовнішня ефективність - це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, що забезпечуються факторами зовнішнього середовища;
- загальна ефективність як інтеграція зовнішньої і внутрішньої ефективності;
- ринкова ефективність - повнота задоволення потреб споживачів порівняно з альтернативними способами їх задоволення.
1.2. Система показників та вимірювання ефективності
Кількісне вираження підвищення ефективності відображається через систему показників виробництва. Ця система містить такі групи показників:
Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (рівень задоволення потреб ринку, виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції).
Показники ефективності використання живої праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці).
Показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів).
Показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини) [1.с.96].
Показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності оборотних коштів, тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів, питомі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, строк окупності інвестицій).
Показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, частка продукції, яка відповідає кращим світовим і вітчизняним зразкам тощо).
Крім того економічна ефективність підприємства може бути оцінена за допомогою групи таких показників, як показники ліквідності; показники платоспроможності; показники прибутковості; показники ефективності використання активів.
Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.
Платоспроможність підприємства - це здатність виконувати свої короткі та довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства. Нормальним вважається значення показника 0,5.
Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу [16.с.143].
Прибуток - це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства та відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності.
Прибуток від реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування податку на додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.
Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо; визначається як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об'єкта, який продається.
Прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов'язань, доходи від володіння борговими зобов'язаннями.
Показником прибутковості є також рентабельність.
Рентабельність - це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.
Показники ефективності використання активів характеризують оборотність фіксованих активів - фондовіддача, оборотність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів. Чим вищим є значення цього показника, тим краще використовуються основні і оборотні фонди підприємства [21.с.148].
1.3. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень
В основу оцінки ефективності прийнятих рішень покладе ний системний підхід як найбільш розроблений і апробований на практиці: Виходячи з такого підходу, виділяють наступні основні принципи оцінки ефективності системи управлінських рішень:
• пріоритету загальної кінцевої мети підприємства на даний період (всі інші цілі і завдання, у тому числі специфічні і функціональні, носять підтримуючий характер);
• ієрархія (всі елементи системи розробки, прийняття і ре алізації прийнятих рішень знаходяться в ієрархічному взаємозв'язку підпорядкування і відповідальності);
• єдності і зв'язаності (всі елементи системи керування, розроб ки і реалізації рішень знаходяться в єдиному зв'язку не тільки між собою, але й у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем);
• функціональності і розвитку (спільний розгляд структури керування реалізації рішень і функцій структурних підрозділів з їхнім пріоритетом над структурою фірми з урахуванням її розвитку);
• невизначеності і надійності (облік у прийнято і реалізації рішень факторів невизначеності і випадковості; прийняті рішення повинні носити випереджаючий характер, стосовно можливих спадів і криз);
• прогнозованості (прийняті рішення повинні носити прогнозний характер можливих наслідків реалізації рішень економічних, соціальних, екологічних і т.п.) [3,с.82].
Результат, що оцінює роботу системи управлінських рішень, (СУР) кількісно одержати важко, тому що вона не робить продукції і не робить послуг. Отже, виникає необхідність оцінювати цей результат за допомогою відносної ефективності СУР можна оцінювати такими показниками:
• трудозатратами ЛПР і персоналу керування на розробку, прийняття і реалізацію рішень;
• витратами часу на цикл реалізації управлінського рішення;
• організованістю функціонування (наявністю збоїв і неузгоджених дій між розроблювачами);
• співвідношенням ЛПР і персоналу, що входить в апарат керування;
• установленням залежності прийнятих рішень від прогнозо ваних економічних, екологічних, соціально-політичних й інших наслідків.
Оцінка ефективності СУР передбачає аналіз і розрахунок її внутрішньої і зовнішньої ефективності.
Показники внутрішньої ефективності дозволяють оцінити СУР як інструмент керування, системи діяльності персоналу ке рування. Показники зовнішньої ефективності СУР відбивають її вплив на організацію досягнення кінцевого результату, мети ке рування і є пріоритетними.
Ефективність прийнятих рішень можна оцінювати ретро спективно, тобто раніше прийнятих, котрі можна буде використо вувати в майбутньому, хоча цілком зрозумілим є та обставина, що однакових рішень не буває. Ефективність можна оцінювати і прогнозуванням (завчасним визначенням необхідного результату ухвалення рішення і СУР, на основі вибору найбільш прийнятно го варіанта системної діяльності персоналу по розробці рішення).
Найбільш ефективними методами вирішення цього завдан ня в даному випадку є моделювання і комплексні розрахунки. В результаті можуть бути отримані показники внутрішньої і зовнішньої ефективності СУР, а також порівняльні оцінки різних варіантів рішення обраної альтернативи.
Розрахункові методи оцінки служать для одержання число вих значень показників результативності прийнятих рішень чи функціонування СУР. Наприклад, найбільш розповсюдженим методом одержання показників, що характеризують взаємозв'я зок між розташовуваним і необхідним часом вирішення різних завдань ЛПР, є метод побудови і розрахунку сіткових графіків робіт.
Порівняльні методи оцінки базуються, в основному, на екс пертних методах. А ефективність роботи ЛПР і персоналу керу вання в СУР може бути розрахована по різних методиках, апро бованих на практиці [4,с.118].
Аналіз наукових концепцій з оцінкою ефективності прий няття рішень дозволяє виділити наступні підходи:
1. Персонал керування і ЛПР є сукупним суспільним пра цівником, безпосередньо взаємодіючим на виробництво, тому кінцеві результати його діяльності повинні служити критеріальним показником ефективності. Такі показники приймаються числові значення кінцевих результатів діяльності: прибуток, вит рати, обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції, строк окупності.
2. Критеріальні показники повинні відбивати результа тивність, якість і складність «живої» праці. Такими показниками оцінки персоналу є: продуктивність праці, питома вага за робітної плати, втрати робочого часу, якість праці робітників, фондозабезпеченість праці, трудомісткість і т.п.
3. Ефективність праці персоналу в значній мірі визначаєть ся його організацією, мотивацією, соціально-психологічним клі матом у колективі. Критеріальними показниками ефективності праці служать плинність персоналу, рівень його кваліфікації, дис ципліна і т.п.
Дослідження й аналіз теорії і практики прийняття уп равлінських рішень показує, що в рамках того чи іншого ме ханізму менеджменту можна застосовувати відповідні методи і засоби, однак ЛПР, як правило, змушений дотримуватись писа них і неписаних законів організації і керування, що відповідають визначеним цілям. Це означає, що менеджери, володіючи суча сними методами керування й ухвалення рішення, далеко не завжди можуть застосовувати їх на практиці [18.с.126].
1.4. Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства
Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.
Основні фактори підвищення ефективності виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.
Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників – організаційний, технологічний та ресурсний.
В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління [17.с.167].
Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт – від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).
В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.
Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці.
Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів: проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів; забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів; організувати використання вторинних ресурсів; створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість; акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.
Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.
Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
Аналіз результатів діяльності підприємства
Відкрите акціонерне товариство «Металіст» був створений у 1999р. на базі філіалу київського заводу «Радіовимірювач». Організаційна структура ВАТ «Дубровицький завод «Металіст» складається з: - голова правління; - головний інженер; - бухгалтерія; - відділ кадрів; - механічна дільниця; - столярна дільниця; - енергодільниця; - автотранспортна дільниця.
Підприємство спеціалізується на лісопильному та стругальному виробництві, просочуванні деревини, виробництві дерев’яної тари, загальних механічних операціях, виробництві замків та виробництві контрольно-вимірювальних приладів.
Основними видами продукції, що виробляє підприємство є віконні та дверні блоки із деревини, запасні частини до с/г техніки, продукція механічного цеху. Основні ринки збуту продукції м. Київ та м. Кузнецовськ.
Одним із способів покращення діяльності підприємства в галузі деревообробки є добудова виробничих площ та придбання обладнання. Є можливість виготовляти віконні блоки, балконні двері з потрійним заскленням. Ця продукція необхідна для будівництва житлових та цивільних будинків. Основними конкурентами підприємства в галузі столярного виробництва є Костопільський та Київський домобудівний комбінат.
Основними проблемами розширення виробництва є відсутність постійних замовників. В результаті цього механічний цех – основа підприємства, майже простоює.
Проведемо динаміку основних техніко – економічних показників підприємства за 2008 – 2010 роки (табл.2.1.1):
Таблиця 2.1.1.
Динаміка основних техніко-економічних показників
№п.п
Показники
Од.вим.
Роки
Відхилення
2008 р
2009 р
2010 р
Від 2008 р
Від 2009 р
Абс.
Відн.
Абс.
Відн.
1.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
тис.грн.
427
145
107
-320
-74,94
-38
-26,21
2.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів
тис.грн.
4134,5
3827,5
3352,5
-782
-18,91
-475
-12,41
3.
в тому числі активна частина
тис.грн.
2845,5
2470,5
2083,5
-762
-26,78
-387
-15,66
4.
Середньорічний залишок оборотних коштів
тис.грн.
159
205,5
173,5
14,5
9,12
-32
-15,57
5.
Коефіцієнт обіговості оборотних коштів
оборотів
2,69
0,72
0,62
-2,07
-77,04
-0,11
-17,27
6.
Середньорічна вартість активів
тис.грн.
1749,5
1601,5
1392
-209,5
-13,08
-357,5
-20,43
7.
Коефіцієнт обіговості активів
оборотів
0,24
0,09
0,08
-0,16
-64,97
-0,01
-11,11
8.
Середньоспискова чисельність працівників
осіб
42
16
8
-34
-80,95
-8
-50
9.
в тому числі робітників
осіб
37
13
4
-33
-89,19
-9
-69,23
10.
Фонд оплати праці
тис.грн.
400,4
133,3
96,0
-304,4
-76,02
-37,3
-27,98
11.
Середньорічний виробіток одного працівника
тис.грн./особу
10,17
9,06
13,38
3,21
31,56
4,32
47,68
12.
Середньорічний виробіток одного робітника
тис.грн./особу
11,54
11,15
26,75
15,21
131,80
15,6
139,91
13.
Середньомісячна заробітна плата одного працівника
грн.
794,44
694,27
1000
205,56
25,87
305,73
44,04
14.
Фондозабезпеченість
грн./грн.
9,68
26,4
31,33
21,65
223,66
4,93
18,67
15.
Фондовіддача
грн./грн.
0,103
0,038
0,032
-0,07
-69,01
-0,06
-15,79
16.
Механозабезпеченість
грн./грн.
6,66
17,04
19,47
12,81
192,34
2,43
14,26
17.
Фондоозброєність праці
тис.грн./особу
98,44
239,22
419,06
320,62
325,70
179,84
75,18
18.
Механоозброєність праці
тис.грн./особу
67,75
154,4
260,44
192,69
284,41
106,04
68,68
19.
Собівартість реалізованої продукції
тис.грн.
556
323
247
-309
-55,58
-76
-23,53
20.
Витрати виробництва
тис.грн.
791
444
346
-445
-56,26
-98
-22,07
Продовження табл.2.1.1.
21.
Питомі витрати
грн./грн.
1,85
3,06
3,23
1,38
74,59
0,17
5,56
22.
Прибуток від реалізації
тис.грн.
-260
-284
-239
21
-8,08
45
-15,85
23.
Прибуток від звичайної діяльності
тис.грн.
-260
-284
-239
21
-8,08
45
-15,85
24.
Рентабельність виробництва
%
-6,06
-7,04
-6,79
-0,73
12,05
0,25
-3,55
25.
Рентабельність виробничих фондів
%
-6,29
-7,42
-7,13
-0,84
13,35
0,29
-3,91
26.
Рентабельність продукції
%
-46,79
-87,93
-96,76
-49,97
106,86
-8,83
10,04
Аналізуючи основні техніко-економічні показники за 2008 – 2010 роки можна зробити висновок, що чистий дохід суб’єкта господарювання помітно зменшився у 2010 році порівняно з 2008 роком на 320 тис.грн. Значне скорочення спостерігається і в інших показників, таких як середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2010 році порівняно з 2008 роком на 18,91 % , середньорічна вартість активів - на 13,08 %, середньоспискова чисельність працівників – на 34 особи, а це в свою чергу призвело до зменшення фонду оплати праці на 304,4 тис.грн. Щодо фондозабезпеченості, то ми бачимо помітне підвищення цього показника у 2010 році на 21,65 грн/грн., хоча спостерігається зменшення фондовіддачі на 0,07 грн/грн. Зменшення фондовіддачі свідчить про те, що основні виробничі фонди не використовуються повністю.
Провівши аналіз витрат виробництва ми бачимо, що протягом трьох років вони помітно зменшились з 791 тис.грн. до 346 тис.грн. Дане підприємство є збитковим протягом трьох аналізованих років. Найбільша сума збитку становить у 2009 році – 284 тис.грн., але вже в 2010 році помітне невелике покращення і збиток зменшився на 45 тис.грн.
Для більш детального аналізу діяльності підприємства ВАТ «Дубровицький завод «Металіст» проаналізуємо забезпеченість підприємства основними засобами та ефективність їх використання (табл.2.1.2.) :
Таблиця 2.1.2.
Розрахунок вартості основних засобів
№п/п
Назва показника
2008 р
2009 р
2010 р
поч.року
кін.року
поч.року
кін.року
поч.року
кін.року
Абс.
Пв
Абс.
Пв
Абс.
Пв
Абс.
Пв
Абс.
Пв
Абс.
Пв
1.
Будівлі та споруди
1139
27,40
1439
35,00
1445
35,14
1269
35,82
1269
35,82
1269
40,13
2.
Машини та обладнання
2916
70,15
2616
63,62
2609
63,45
2216
62,55
2216
62,55
1835
58,03
3.
Транспортні засоби
102
2,45
57
1,39
58
1,41
58
1,64
58
1,64
58
1,83
4.
Всього
4157
100
4112
100
4112
100
3543
100
3543
100
3162
100
Провівши аналіз вартості основних засобів за 2008 – 2010 роки ми бачимо, що питому вагу протягом цих років займають машини та обладнання, хоча їх частка в загальній кількості зменшилась у 2010 році на 5,32%. Значне підвищення спостерігається вартості будівель та споруд, їх питома вага збільшилась на 5,13%. Щодо транспортних засобів, то їх вартість також зменшилась протягом трьох років, так якщо вона на початок 2008 року становила 102 тис.грн , то в 2010 році – зменшилась до 58 тис.грн. Таку зміну можна пояснити зміною структури виробництва, особливостями виробництва та їх обсягами. Оскільки відбувається зниження темпів використання машин та обладнання, то можна стверджувати про неефективне їх використання.
Проведемо дослідження інтен сивності уведення в дію нових основних фондів та інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва (таблиця 2.1.3.):
Таблиця 2.1.3.
Аналіз руху основних засобів
№п/п
Назва показника
2008р
2009р
2010р
Відхилення
Від 2008р
Від 2009р
Абс.
Відносне
Абс.
Відносне
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1.
Надійшло ОЗ
-
5
-
-
-
-5
-100
2.
Вибуло ОЗ
45
574
381
336
746,67
-193
-33,62
3.
Вартість ОЗ на поч.року
4157
4112
3543
-614
-14,77
-569
-13,84
4.
Вартість ОЗ на кін.року
4112
3543
3162
-950
-23,10
-381
-10,75
5.
Коефіцієнт надходження
-
0,0014
-
-
-
-0,0014
-100
6.
Коефіцієнт вибуття
0,01
0,14
0,11
0,097
893,39
-0,032
-22,96
Провівши аналіз руху основних засобів на підприємстві за 2008 – 2010 роки, можна зробити висновок про те, що протягом трьох років на ВАТ «Дубровицький завод «Металіст» основних засобів вибуло на загальну суму 1000 тис.грн. , а надійшло лише 5 тис.грн. Такий низький рівень надходження основних засобів на підприємство свідчить про неефективне їх оновлення, що в свою чергу призвело до погіршення основних техніко-економічних показників. Для підвищення ефекти вності використання основних фондів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з про грамним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.
Наступним етапом аналізу є вивчення забезпеченості підприєм ства основними виробничими фондами. Забезпеченість підприємства основними фондами характеризуєть ся показниками фондоозброєності праці та технічної озброєності праці (табл.2.1.4):
Таблиця 2.1.4.
Аналіз фізичного стану основних засобів та аналіз фондозабезпеченості
№п/п
Назва показника
2008р
2009р
2010р
Відхилення
Від 2008р
Від 2009р
Абс.
Відн.
Абс.
Відн.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1.
Обсяг виробництва продукції,тис.грн.
33,0
145,5
195,5
162,5
492,42
50,0
34,36
2.
Середньорічна вартість ОЗ,тис.грн.
4134,5
3827,5
3352,5
-782
-18,91
-475
-12,41
3.
Середньорічна вартість ОЗ активної частини,тис.грн.
2845,5
2470,5
2083,5
-762
-26,78
-387
-15,66
4.
Середньорічна чисельність персоналу, чол.
42
16
8
-34
-80,95
-8
-50,0
5.
Сума накопиченого зносу, тис.грн.
2655
2326
2070
-585
-22,03
-256
-11,01
6.
Вартість введених ОЗ, тис.грн.
0
5
0
0
0
-5
-100
7.
Коефіцієнт зносу
0,64
0,57
0,58
-0,05
-8,52
0,02
3,29
8.
Коефіцієнт оновлення
-
0,0014
-
-
-
-0,0014
-100
16.08.2012 17:08-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора