Економічне обґрунтування господарських рішень щодо оптимізації плану реалізації продукції (виробничої програми). Курсова робота з Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику. Робота № 517289

Перехід до торгівельного партнера Binance

Економічне обґрунтування господарських рішень щодо оптимізації плану реалізації продукції (виробничої програми)

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти , науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА (КУРСОВА) РОБОТА з дисципліни «Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризику» на тему: «Економічне обґрунтування господарських рішень щодо оптимізації плану реалізації продукції (виробничої програми)» (на прикладі ТОВ фірма «Енергоконсалтінг») РІВНЕ – 2011 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Факультет економіки та підприємництва Кафедра економіки підприємства Напрям підготовки 6.030504 „Економіка підприємства” Дисципліна „Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків” Курс _______________ Група ______________ Завдання на курсову роботу Студенту __________________________________________________________ Тема __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Вихідні дані до курсової роботи: планова, нормативно-довідкова та звітна інформація; дані бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку, фінансової і статистичної звітності; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР, що характеризують діяльність підприємства за 2007 - 2009 роки. Зміст курсової роботи: Вступ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ ________________________________________________________________ Висновки Список використаних джерел Додатки Графік виконання курсової роботи Види робіт Термін Розділ 1 1 – 12 лютого Розділ 2 13 – 28 лютого Розділ 3 1 – 24 березня Оформлення 25 – 30 березня Здача на перевірку 31 березня Дата видачі завдання « » лютого 2011 р. Шкала оцінювання курсової роботи Параметри Максимально Фактично Якість виконання: 60 точність розрахунків 15 транзитивність оцінок 15 коректність висновків 10 застосування оригінальних методик 20 Якість оформлення: 10 текстова частина 5 розрахунковий матеріал 5 Вчасність виконання: 10 розділи курсової роботи 5 захист 5 Якість захисту: 20 презентація 5 відповіді на питання 15 Разом 100 Зауваження до курсової роботи Дата захисту курсової роботи « » ________ 2011 р. Викладач (________________) ЗМІСТ ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 7 1.1. План реалізації продукції, як складова виробничої програми підприємства 7 1.2. Планування прибутку підприємства в ринкових умовах 10 1.3. Методика аналізу прибутку торговельного підприємства 12 РОЗДІЛ 2 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТОВ ФІРМА "ЕНЕРГОКОНСАЛТІНГ" 15 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства ТОВ фірма «Енергоконсалтінг» 15 2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства 27 2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо підприємства ТОВ «Енергоконсалтінг» 28 2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення оптимізації плану реалізації продукції ТОВ «Енергоконсалтінг» 34 2.5. Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства ТОВ «Енергоконсалтінг» 35 РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАНЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО РИЗИКУ 36 3.1. Оцінювання ступеня ризику ТОВ «Енергоконсалтінг» методом аналізу доцільності витрат 36 3.2. Обґрунтування зниження ризику за рахунок покращення системи збуту ТОВ «Енергоконсалтінг» 39 ВИСНОВКИ 41 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46 ДОДАТКИ 48 ВСТУП Систематична оцінка фінансового стану підприємства необхідна тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок. Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Перш за все на фінансовому стані підприємства позитивно визначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, тим вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Основні питання оцінки фінансового стану підприємств розглянуті в працях провідних учених Л.О. Лігоненко, А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, Г.В. Савицької, А.І. Ковальова, І.В. Алєксєєва, І.М. Бойчика, В.Т. Долі, К.В. Ізмайлової, О.В. Павловської , П.Я. Поповича, М.Я. Коробова, А.А. Садекова, А.В. Коструби та ін., а особливості діяльності підприємств сфери послуг – Н.М. Внукової, Є.В. Майдебури, Є.В. Песоцької, А.В. Сидорової, І.К. Бєляєвського, Г.Д. Кулагіної. Наукові дослідження цих і багатьох інших авторів створили методологічну й теоретичну передумови для розробки методик аналізу, оцінки діяльності підприємств. Метою написання даної роботи є визначення фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ фірма «Енергоконсалтінг» та аналіз ефективності використання його майна. Об’єктом дослідження є фінансова звітність ТОВ фірма «Енергоконсалтінг» а 2007 – 2009р.р.: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Головними завданнями написання даної курсової роботи є вивчення і аналіз показників господарської діяльності підприємства, таких як: - показники фінансової стійкості; - показники ліквідності та платоспроможності; - коефіцієнти оборотності оборотного капіталу; - оцінка ризиків впровадження заходів з оптимізації обсягів реалізації продукції. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених з дослідження послуг, а також з питань оцінки фінансового стану підприємств, антикризового управління, законодавчі та нормативні акти України, статистичні дані, аналітична інформація та фінансова звітність підприємств побутового обслуговування. Для досягнення поставленої в роботі мети використано такі методи дослідження: абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень та формування висновків; семантичного аналізу – для визначення поняття „рентабельність”; фінансових коефіцієнтів – для оцінки фінансового стану підприємств побутового обслуговування; інтегральних оцінок – для узагальнення результатів фінансового аналізу; рядів динаміки – для характеристики зміни показників у часі; метод групування – для визначення приналежності підприємств, що аналізуються, до різних типів фінансового стану; графічний метод – для наочного подання результатів досліджень і загальнонаукові методи теоретичного узагальнення й порівняльного аналізу, якісного аналізу. Обробку інформаційних матеріалів здійснено з використанням сучасних інформаційних технологій і програм. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1. План реалізації продукції, як складова виробничої програми підприємства Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планом по праці і заробітній платі, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом. Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог: 1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 2) повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю. У процесі аналізу необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі реалізації, бо від цього залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність і т.п. Аналіз реалізації продукції проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.Фактори, які впливають на обсяг реалізації, наведено на рис. 6.1.5. Рис. 1.1. Структурно-логічна модель факторної системи обсягу реалізації продукції Рис. 1.2. Зв’язок між реалізованою і виготовленою продукцією З рис. 1.2. видно, що ГПп + ТП = РП + ГПк. Звідси РП = ГПп+ТП-ГПк. Щоб знайти резерви збільшення обсягу реалізації, потрібно: а) проаналізувати, чи виконується план виробництва товарної продукції; б) порівняти залишки готової продукції на початок та кінець року з нормативом і виявлений нормативний залишок потрібно реалізувати. Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань по поставках продукції. Виконання плану за договорами призводить до зменшення прибутку, виручки, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах ринку підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва. У виконання плану зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише за умови, що план поставок виконаний за всіма без винятку споживачами і продукцію поставлено у відповідні строки, відповідного асортименту та якості. У процесі аналізу необхідно визначити виконання плану поставок за місяць із зростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з’ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов’язань.Щоб строки % виконання договірних зобов’язань, потрібно від планової суми відняти вартість недопоставленої продукції і отриманий результат поділити на план поставок(РПпл): . Наступний етап аналізу – вивчення факторів впливу на випуск товарної продукції, а, отже, і на обсяг реалізації. Основні групи факторів зміни обсягу продукції зображено на рис.1.3. Рис. 1.3. Основні групи факторів зміни обсягу продукції 1.2. Планування прибутку підприємства в ринкових умовах Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За рахунок неї виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими підприємствами. Таким чином прибуток стає найважливішим для оцінки виробничої та фінансової складової діяльності підприємства. Вона характеризує кошториси його ділової активності і фінансове благополуччя. За рахунок відрахувань від прибутку до бюджету формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних та місцевих органів влади, і від їх збільшення в значній мірі залежать темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, примноження суспільного багатства і в кінцевому рахунку підвищення життєвого рівня населення. Прибуток являє собою різницю між сумою доходів і збитків, отриманих від різних господарських операцій. Саме тому вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств. Основним показником прибутку, що використовується для оцінки виробничо-господарської діяльності виступає: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, що випускається, валовий прибуток, оподатковуваний прибуток, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства або чистий прибуток. Таким чином, прибуток відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посилення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих результатів діяльності свого підприємства. Подальше посилення розподільної і стимулюючої ролі прибутку пов'язане з вдосконаленням механізму її планування і розподілу. Розмір прибутку і напрямки його використання підприємства почали планувати самостійно. У цьому плані ПДВ і акцизи не відображаються, оскільки вони стягуються до утворення прибутку. При її плануванні балансовий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як сума прибутку від реалізації основної продукції, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій. Крім цього з'являється поняття «оподатковуваний» і «чистий» (що залишається в розпорядженні підприємства) прибуток. Планування прибутку підприємства тісно пов'язане з плануванням виробничої програми, заробітної плати, собівартістю продукції та виручки. Балансовий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у вільних оптових цінах без ПДВ, акцизів і витратами на її виробництво і реалізацію. Прибуток від реалізації продукції може визначатися методом прямого рахунку і укрупнено на основі планового нормативу рентабельності. Перший метод полягає у визначенні різниці між виручкою від реалізації продукції та її собівартістю. Другий метод передбачає, що обсяг прибутку на плановий період визначається шляхом множення показника собівартості реалізованої продукції на плановий норматив рентабельності. Він може використовуватися як в усій продукції, так і до груп однотипних і окремих виробів. Величина цього нормативу приймається з урахуванням його значення у звітному базовому періоді і можливості зміни в плановому періоді, у тому числі з використанням факторного аналізу заходів щодо збільшення прибутку. Так як основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції, що випускається, сума прибутку знаходиться під взаємодією численних чинників: зміни обсягу, асортименту, якості, структури виробленої та реалізованої продукції, собівартості окремих виробів, рівня цін, ефективності використання виробничих ресурсів. Крім того, на неї впливають дотримання договірних зобов'язань, стан розрахунків між постачальниками і покупцями та ін. З прибутку проводяться відрахування до бюджету, сплачуються відсотки по кредитах банку. Серед факторів, що впливають на величину прибутку, помітне місце, крім зниження собівартості продукції (робіт, послуг) займає науково-технічний прогрес, зміна обсягів і структури виробництва, зміна цін. Дія фактора науково-технічного прогресу на збільшення прибутку виявляється, як правило, через зниження собівартості продукції, зростання продуктивності праці, підвищення фондовіддачі. Вплив зміни цін на прибуток проявляється при її зростанні, коли зростають ціни готової продукції або падають ціни на сировину та інші ресурси, і, навпаки, в зниженні прибутку зниження відпускних цін і зростання цін на матеріально-технічні ресурси та послуги. 1.3. Методика аналізу прибутку торговельного підприємства На практиці використовується зовнішній і внутрішній аналіз прибутку і фінансових результатів торговельного підприємства. Зовнішній аналіз базується на публікованих звітних даних і тому містить обмежену частину інформації про діяльність підприємств. Метою його є оцінка рентабельності роботи підприємства, ефективності використання капіталу, фінансового стану підприємства в цілому. Підсумки цієї оцінки враховуються у взаємини підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами та служать основою визначення положення цього підприємстві на ринку, в галузі і в діловому світі. Природно, що публікується інформація не зачіпає всіх сфер діяльності підприємств, містить укрупнені дані, в основному про їх фінансову діяльність, і в силу цього має здатність до згладжування і вуалювання негативних явищ, що мають місце в діяльності підприємств. Тому зовнішні споживачі аналітичного матеріалу намагаються при можливості отримати додаткові відомості про діяльність підприємств понад те, що їм публікується. Найбільше значення в справі оцінці доходів і фінансових результатів та визначення заходів по збільшенню прибутку та підвищення рентабельності має внутрішній аналіз. Він заснований на використанні всього комплексу економічної інформації, первинних документів і даних бухгалтерського обліку та звітності. Аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Він може отримати з першоджерела достовірні відомості про цінову політику підприємства і його доходи, про формування прибутку від реалізації, про структуру витрат на продаж та інших витрат, дати оцінку становища підприємства на товарних ринках, про прибуток від реалізації і т.п. Саме внутрішній аналіз дозволяє вивчити механізм досягнення підприємством максимального прибутку. Комплексний підхід до вивчення кінцевих результатів господарчо-фінансової діяльності дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення по ходу поточної діяльності, сприяє вибору кращих варіантів дій у перспективі. Цей вид аналізу грає вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, які використовуються при оцінці виконання поставлених завдань і для розробки програм розвитку на перспективу. Даний вид аналізу, пов'язаний з вивченням сформованих у минулому тенденцій, називається ретроспективним, а спрямований на вивчення майбутнього - перспективним. Особливого значення має аналіз доходів від торговельної діяльності.На практиці багато торгових організацій ведуть щоденний або щотижневий облік доходів від торговельної діяльності. Їх величина вказується в рахунок-фактурах або інших документах, на основі яких надходить товар до торгової організації. Зазвичай торговельні підприємства розраховують середній рівень доходів за кожний день або за кожну тиждень і зіставляють їх із середнім рівнем витрат на продаж товарів. У випадках істотних відмінностей цих відносних показників від середніх величин, запланованих організацією торгівлі, проводиться аналіз закупівельних і продажних цін, встановлюють доходи в розрізі постачальників і визначають, які заходи необхідно вжити для виправлення ситуації, при якому відбувається зменшення доходів. Ця робота значно полегшується в тих торгових організаціях, де ведуть облікові операції по надходженню товарів з використанням комп'ютерної техніки. Дуже важливо до організації закупівель залучати грамотних, відповідальних і чесних людей. Закупівлі і організація надходження товарів - центральна ланка організації всієї торгівлі. В умовах ринку необхідно чітко визначити, який обсяг продажів або частка ринку для підприємства можуть бути найбільш прибуткові. Одночасно з рішенням питань комерційного ціноутворення торговельне підприємство повинно вміти проводити фінансовий аналіз варіантів цінових рішень, поєднувати цінову та рекламну політику. РОЗДІЛ 2 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТОВ ФІРМА "ЕНЕРГОКОНСАЛТІНГ" 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства ТОВ фірма «Енергоконсалтінг» Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ фірма «Енергоконсалтінг» створено в 1997 році. Знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького,25. Основними видами діяльності компанії є: продаж та виготовлення будівельних матеріалів та конструкцій. Одним з основних напрямків діяльності компанії «Енергоконсалтінг» є широка дистрибуція будівельних матеріалів від провідних світових виробників. У асортиментом ряді продукції ТОВ «Енергоконсалтінг» представлені товари як дорогих цінових категорій, так і більш дешеві зразки китайських і польських виробників, що створює можливість вибору для широкої цільової аудиторії. Орієнтуючись на співпрацю з оптовими клієнтами, компанія «Енергоконсалтінг» пропонує дуже вигідну цінову політику та інформаційну підтримку (всі товари супроводжуються технічною інформацією з питанням використання). Спектр пропонованих товарів включає великий вибір сухих будівельних сумішей, гіпсокартонних систем, лакофарбової продукції, покрівельних матеріалів, водостічних систем, панелей для стін, теплоізоляції і т.п. Також, можна знайти як традиційні популярні будівельні матеріали, так і останні розробки в цій галузі. Крім будівельно-оздоблювальних матеріалів, ми також пропонуємо ряд товарів, що супроводжують кожне новосілля - двері (зовнішні і внутрішні), покриття для підлоги, пластикові плінтуси і т. п. Всі товари відповідають вітчизняним ГОСТам, багато сертифіковані згідно вимог ISO 9001, УкрСЕПРО. Крім дистриб'юторської діяльності, ТОВ «Енергоконсалтінг» займається також виготовленням пінополістирольних блоків, металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей, а також пошиттям еврогардін і виробництвом нестандартної каркасних меблів. Наявність штату висококваліфікованих фахівців, відстеження та реалізація останніх європейських тенденцій, відповідність виробів існуючим стандартам якості гарантує кінцевому споживачеві задоволення від співпраці з нами. Пінополістирольні блоки, вироблені на підприємстві, використовуються при будівництві котеджів та офісних будівель. Це порівняно новий будівельний матеріал має безліч переваг перед своїми традиційними побратимами, відрізняючись підвищеними експлуатаційними характеристиками і зручністю в роботі. До речі, крім виробництва пінополістирольних блоків, ТОВ «Енергоконсалтінг» пропонує комплекс послуг по будівництву котеджів з пінополістиролу, а також проведення ремонтно-будівельних робіт і здачу об'єктів "під ключ". Прекрасною прикрасою і захистом від зовнішнього світу стануть пластикові та алюмінієві вікна та двері, які вже не один рік виготовляються фахівцями компанії. Вони допоможуть завершити архітектурний вигляд будинку і наповнять ваш будинок теплом і світлом. Додатковим атрибутом хорошого смаку і стильного інтер'єру послужить нестандартні меблі, розроблена спеціально для Вас, відповідно до Ваших смаків та уподобань. Завершать ж інтер'єрне оформлення будинку вишукані єврогардини, спадаючі з карнизів і підкреслюють красу кімнат. У табл. 2.1. досліджується аналіз фінансових показників ТОВ «Енергоконсалтінг». Проведений аналіз в табл. 2.1 свідчить про те, що темп росту чистого доходу у 2008 році вищий за темп росту витрат, а у 2009 році темпи росту витрат і доходу рівні, але, незважаючи на це, підприємство щороку отримує лише збитки, що не відповідає законам аналізу і може означати лише те, що кошти підприємства виводяться з обороту. Таблиця 2.1. Аналіз фінансових показників ТОВ «Енергоконсалтінг», тис.грн. № Показники Рік Відхилення з/п 2007 2008 2009 2008/ 2007 2009/ 2008 1 2 3 4 5 8 9 1. Виручка від реалізації 73962,1 31816 22822 -42145,7 -8995 2. Чистий дохід від реалізації 61635,1 26464 18479 -35171,4 -7985 3. Темп росту доходів, % - 42,9 69,8 - 27 5. Чистий прибуток -1061,0 -605 -2368 455,9 -1763 6. Собівартість продукції 61015,6 25540,2 17391,9 -35475,4 -8148 7. Темп росту витрат, % - 42 68,1 - 26,2 8. Коефіцієнт випередження - 1,03 1,0 - 0,00 Отже, підприємство знаходиться не просто в кризовому становищі а на межі закриття. Рентабельність ТОВ «Енергоконсалтінг» досліджується в табл. 2.2. Таблиця 2.2. Аналіз динаміки рентабельності ТОВ «Енергоконсалтінг», % Показники Період Відхилення 2007 2008 2009 2008/ 2007 2009/ 2008 1 2 3 4 7 8 1. Рентабельність інвестицій - рентабельність сукупного капіталу -0,011 -0,009 -0,033 0,002 -0,025 - рентабельність власного капіталу 0,826 0,320 0,556 -0,506 0,236 2. Рентабельність продажу: валова рентабельність реалізації продукції 0,010 0,035 0,059 0,025 0,024 - операційна рентабельність реалізації продукції 0,005 0 0 -0,005 0,000 - чиста рентабельність реалізації продукції -0,017 -0,023 -0,128 -0,006 -0,105 3. Рентабельність виробничої діяльності - валова рентабельність виробництва 0,010 0,036 0,063 0,026 0,026 - чиста рентабельність виробництва -0,017 -0,024 -0,136 -0,006 -0,112 Проведений аналіз в табл. 2.2 показує, що у 2008 відбувається спад виробництва: рентабельність інвестицій зменшилась на 50,4%, проте, рентабельність продажу зросла на 1,4% і виробничої діяльності на 2%. Відповідно у 2008 році маємо 605 тис. грн. збитку, що на 455,9 тис. грн.. менше, ніж у 2007 р. У 2009 році порівняно з 2008 роком ситуація кардинально змінюється: зростає рентабельність інвестицій на 21,1%, зменшується рентабельність продажу на 8,1% і виробничої діяльності на 8,6%, що свідчить про зниження прибутку за рахунок основної діяльності. Збитки у 2009 році рівні 2368 тис. грн., Що свідчить про хибну ринкову політику підприємства і веде до розорення. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності. Розрізняють поняття майнової (абсолютної) ліквідності та фінансової (відносної) ліквідності. Майнова (абсолютна) ліквідність означає здатність активу трансформуватись у кошти. Ступінь ліквідності активів визначається тривалістю часу, необхідного для цієї трансформації.Фінансова ліквідність означає готовність і спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання у повному обсязі й у встановлені кредитною угодою строки. Це визначається політикою підприємства щодо збереження ліквідності, основне завдання якої - уникнення неліквідності і неплатоспроможності завдяки пошуку в необхідних обсягах резервів коштів та інших ліквідних активів. Суттєвою ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Водночас варто уникати ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних активів на довгий термін поза виробничим процесом, бо це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквідності компанії свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержаних, прострочених тощо. Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона "стійкою" (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності. У табл. 2.3 і табл. 2.4 здійснюємо аналіз коефіцієнтів ліквідності ТОВ «Енергоконсалтінг». Таблиця 2.3. Методика групування активів і пасивів для цілей аналізу ТОВ «Енергоконсалтінг», тис. грн. Групи активів 2007 2008 2009 Групи пасивів 2007 2008 2009 1 2 3 4 7 8 9 10 Найбільш ліквідні активи (А1) 4,8 1,1 0,9 Найтерміновіші зобов’язання (П1) 62258,2 58434,0 65934,5 Швидко реалізовані активи (А2) 79660,4 53718,1 55552,1 Короткострокові пасиви (П2) 33250,7 12329,0 9364,2 Повільно реалізовані активи (А3) 96123,8 7496,0 7830,1 Довгострокові пасиви (П3) 0,0 0,0 0,0 Важко реалізовані активи (А4) 12659,5 7658,2 7658,2 Постійні пасиви (П4) -1284,5 -1889,6 -4257,4 Зіставивши відповідні групи активів і пасивів в табл. 2.3. можна зробити висновок, що баланс абсолютно ліквідним не є в жодному році, оскільки не виконується рівність А1>П1, А2>П2, А3>П3, А4<П4. це означає, що підприємство своїми найбільш ліквідними грошовими активами не може покрити поточні зобов’язання. Таблиця 2.4. Аналіз коефіцієнтів ліквідності Показники Рік Відхилення 2007 2008 2009 2008/2007 2009/2008 Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) 1,841 0,865 0,842 -0,975 -0,023 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,834 0,759 0,738 -0,075 -0,021 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,00005 0,00002 0,00001 -0,000035 -0,000004 Аналіз динаміки коефіцієнтів поточної ліквідності проведений в табл. 2.4. показує, що 2007 - 2009 роках підприємство може покрити заборгованість за рахунок власного капіталу на 184,1%, 86,5% і 84,2% відповідно. За рахунок майбутніх надходжень підприємство може погасити заборгованість у 2007 році на 83,4%, у 2008 на 75,9%, у 2009 на 73,8%, що є вищим граничної у 2007 і 2008 р.р., а в 2009р. на 1,2% нижче. Тобто, і тут спостерігаємо тенденцію до розорення підприємства. Аналіз динаміки коефіцієнтів абсолютної ліквідності показує, що негайно підприємство може погасити заборгованість у 2007 році лише на 0,005%, у 2008 на 0,002%, у 2009 на 0,001%, що при нормі 20% показує абсолютну неліквідність підприємства. Таке зниження коефіцієнтів поточної, швидкої та абсолютної ліквідності свідчить про відсутність вільних коштів, а отже, знижує мобільність управління і швидкість реакції підприємства у кризових ситуаціях. Рис. 2.1 Динаміка коефіцієнтів ліквідності за 2007 – 2009 роки по ТОВ «Енергоконсалтінг» Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю, тобто фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники господарської діяльності підприємства — прибуток і обсяг реалізованої продукції — безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів. Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами. По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання. По-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції. По-третє, прискорення обороту на тій чи тій стадії кругообігу коштів змушує прискорити оборот на інших стадіях. Іншим індикатором фінансового стану підприємства являється його стійкість. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись зі своїми зобов’язаннями. Поняття фінансової стійкості підприємства тісно пов’язане із поняттям його перспективної платоспроможності. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу. Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті проведення об’єктивного аналізу величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції, тобто від основної діяльності. Важливим є дослідження стану фінансового балансу, джерел фінансування, напрямів фінансування та управління фінансами. Об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління акціонерним підприємством. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову підприємства. Фінансовий аналіз є ланкою, яка поєднує розробку управлінських рішень і діяльність акціонерного підприємства. Саме за допомогою фінансового аналізу можна визначити величину і динаміку фінансових ресурсів, здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, здійснювати інвестиції в основні засоби, покривати поточні фінансові потреби, тобто можна проаналізувати ефективність грошових потоків, де б доходи перевищували витрати не лише в поточному періоді, а й у майбутньому. В табл. 2.6 проведемо аналіз показників фінансової стійкості підприємства. З рис. 2.1 видно, що коефіцієнт автономії з 2007 – 2009 роках набагато менше 0,5, це означає, що ТОВ «Енергоконсалтінг» є нестабільним і потребує додаткових інвестицій. Таблиця 2.6. Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Енергоконсалтінг» № Показники Рік Відхилення 2004 2005 2004 2005 2006/ 2005 1 2 3 4 5 8 9 14. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) -0,01 -0,03 -0,06 -0,01 -0,03 15. Коефіцієнт фінансової залежності -73,35 -36,45 -16,69 36,91 19,76 16. Коефіцієнт фінансового ризику -1,42 -6,3 -2,08 -4,91 4,24 17. Коефіцієнт маневреності власного капіталу 10,86 5,05 2,80 -0,36 0,64 18. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами -40,81 -29,18 -30,24 11,63 -1,06

Курсова робота Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

mari

16.08.2012 17:08-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись