ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА. Курсова робота з Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику. Робота № 517290

Перехід до торгівельного партнера Binance

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти , науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА (КУРСОВА) РОБОТА з дисципліни «Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризику» на тему: «ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА» (на прикладі ВАТ «Рівень») РІВНЕ – 2011 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Факультет економіки та підприємництва Кафедра економіки підприємства Напрям підготовки 6.030504 „Економіка підприємства” Дисципліна „Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків” Курс _______________ Група ______________ Завдання на курсову роботу Студенту __________________________________________________________ Тема _______________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вихідні дані до курсової роботи: планова, нормативно-довідкова та звітна інформація; дані бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку, фінансової і статистичної звітності; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР, що характеризують діяльність підприємства за 2007 - 2009 роки. Зміст курсової роботи: Вступ _________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ _________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ _________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ Висновки Список використаних джерел Додатки Графік виконання курсової роботи Види робіт Термін Розділ 1 1 – 12 лютого Розділ 2 13 – 28 лютого Розділ 3 1 – 24 березня Оформлення 25 – 30 березня Здача на перевірку 31 березня Дата видачі завдання « » лютого 2011 р. Шкала оцінювання курсової роботи Параметри Максимально Фактично Якість виконання: 60 точність розрахунків 15 транзитивність оцінок 15 коректність висновків 10 застосування оригінальних методик 20 Якість оформлення: 10 текстова частина 5 розрахунковий матеріал 5 Вчасність виконання: 10 розділи курсової роботи 5 захист 5 Якість захисту: 20 презентація 5 відповіді на питання 15 Разом 100 Зауваження до курсової роботи Дата захисту курсової роботи « » ________ 2011 р. Викладач (________________) Зміст Вступ………………………………………………………………………………….. 5 Розділ 1.Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо ефективності використання економічного потенціалу підприємства…………….. 7 1.1 Теоретико-методичні основи оцінки економічного потенціалу підприємства..7 1.2 Ефективність використання економічного потенціалу підприємства та резерви її підвищення……………………………………………………………………………..12 Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства……………………………………………….16 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства…………………………………….16 2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства……………………………………………………………….34 2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо ефективності використання економічного потенціалу підприємства ВАТ «Рівень»……………...37 2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення……………………………..40 Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику………….47 3.1. Методика прогнозування ризику низьких обсягів реалізації продукції……………………………………………………………………………..47 Обґрунтування зниження ризику …………………………………………………..50 3.3. Оцінка ризику банкрутства підприємства………………………………………...53 Висновок………………………………………………………………………………....55 Список використаної літератури……………………………………………………….58 Додатки Вступ Актуальність теми. При переході від планової до ринкової економіки дуже різко змінилися умови, в яких функціонують українські підприємства. Тепер підприємствам необхідно самостійно пристосовуватись до мінливих умов ринкового середовища. Виходячи з цього, „економічний потенціал” виступає однією із найважливіших динамічних характеристик діяльності під-приємства, яка одночасно відображає стан підприємства щодо вимог зовніш-нього й внутрішнього середовища та використовується для оцінки його робо-ти. Інакше кажучи, підприємства використовують свій економічний потенціал як інструмент адаптаційного процесу, завдяки чому воно трансформується відповідно до мінливого зовнішнього й внутрішнього середовища. Проблема обґрунтування господарських рішень щодо ефективності використання економічного потенціалу підприємства та оцінювання ризику є украй актуальною, оскільки економічний потенціал характеризує лише загальний стан, загальні закономірності розвитку, не розкриваючи при цьому характер процесів, що протікають безпосередньо на підприємствах. Для побудови прогнозів і розробки стратегій розвитку, складання планів, ухвалення ефективних управлінських рішень необхідно мати в своєму розпорядженні об'єктивну інформацію про стан і тенденції розвитку економічного потенціалу підприємства. Мета й завдання дослідження. Метою дослідження даної роботи є оцінка ризику щодо ефективного використання економічного потенціалу підприємства та розробка і обгрунтування заходів щодо його вирішення. Для досягнення визначеної мети були поставлені і виконані наступні завдання: вивчення теоретичних основ формування та ефективності викори-стання економічного потенціалу підприємства; надання загальної характеристики діяльності обраного підприємства; оцінка впливу зовнішнього середовища на економічний потенціал підприємства; економічна оцінка складових потенціалу підприємства; проведення розрахунку вартості потенціалу підприємства і показників ефективності його використання; оцінка ризику розробка і обгрунтування заходів щодо ефективного використання економічним потенціалом підприємства. Об’єктом дослідження є ВАТ „Рівень”, що знаходиться у м. Рівне та спеціалізується на виробництві та реалізації пива. Предметом дослідження є економічний потенціал підприємства, його формування та ефективність використання. Методи дослідження. У роботі використані як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження. Зокрема, у процесі обгрунтування теоре-тичних основ широко використовувалисьметоди абстрагування, порівняння, аналізу і синтезу. Отримання прикладних результатів стало можливим завдяки використанню таким методів як: екстраполяція, інтерполяція, статистичні методи, метод дисконтування, опитування, спостереження. Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо ефективності використання економічного потенціалу підприємства 1.1. Теоретико-методичні основи оцінки економічного потенціалу підприємства Поняття „економічний потенціал підприємства” також можна сформулювати наступним чином - це „сукупна здатність підприємства, використовуючи достатню кількість і якість ресурсів, досягати стану рівноваги” [9]. Проблема оцінки економічного потенціалу виявляється недостатньо опрацьована на галузевому рівні, особливо на рівні окремого підприємства. В деяких публікаціях лише констатується, що питання оцінки економічного потенціалу окремих підприємств залишилися в стороні від уваги дослідників. Для побудови прогнозів, складання планів, ухвалення ефективних рішень необхідно мати у своєму розпорядженні об'єктивну інформацію про можливості підприємства в досягненні певної мети в різних напрямах діяльності. Найважливішим є отримання сукупної, інтегральної оцінки, яка враховувала б всі можливості і всі обмеження. Така оцінка, на погляд Є. В. Лапіна [6], може бути отримана на основі використання економічної категорії „потенціал”, яка відображає сукупні силові можливості в досягненні різних цілей, в різних областях. При цьому необхідно, щоб така оцінка відображала характер соціально-економічних відносин на сучасному етапі і містила в собі інтегральні оцінні характеристики всіх аспектів діяльності підприємства. Даний показник характеризує максимально можливу віддачу виробничої системи [5]. Для оцінки потенціалу підприємства необхідна система показників, яка враховує фактичну динаміку і теоретичні передумови потенціалу підприємства. На практиці оцінити конкретний потенціал підприємства складно через те, що необхідний детальний аналіз теперішнього стану підприємства і його майбутніх можливостей. Оцінка потенціалу підприємства представляє собою цілеспрямований процес визначення у грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного доходу, який має місце в певний проміжок часу в умовах конкурентного ринку. Формуючи загальний показник вартості потенціалу підприємства, необхідно враховувати об’єктивну структуру елементів, що формують виробничо-комерційну систему (рис. 1.1) [7, с. 88]. Рис. 1.1. Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства та його складових [7, с. 88] Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. виділяють наступні принципи оцінки потенціалу підприємства (рис. 1.2) [7]. До групи принципів, в основу яких покладено уявлення користувача, належать: корисність, заміщення та очікування. Рис. 1.2. Класифікація принципів оцінки потенціалу підприємства [7] Принцип корисності базується на засновку, що будь-яке підприємство має вартість, якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної економічної функції протягом даного періоду часу. Принцип заміщення передбачає, що максимальна ринкова вартість підприємства визначається найменшою вартістю іншого підприємства з еквівалентною корисністю. Інакше кажучи, покупець не сплатить за підприємство (нерухоме майно) суму більшу, ніж мінімальна ціна іншого об’єкта з адекватною корисністю. Принцип очікування полягає в тому, що вартість підприємства, визначається розміром чистого доходу, який очікується покупцем від володіння ним з урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу. До групи принципів, пов’язаних із землею, будинками і спорудами, належать: залишкова продуктивність; внесок; віддача; збалансованість; оптимальний розмір; поділ і поєднання пакета прав власності. Залишкова продуктивність. Згідно з економічною теорією земля має вартість або якусь цінність тільки тоді, коли є залишок чистого доходу після компенсації всіх інших факторів виробництва. Цей механізм розподілу доходу пов’язаний з тим, що земля фізично нерухома і щоб розпочати будь-яку економічну діяльність, до неї слід докласти працю, капітал і підприємницький менеджмент. Саме ці доходоутворюючі фактори компенсуються першочергово, а залишок доходу виплачується власнику землі як рента (податок, оренда). Внесок. Сутність цього принципу полягає в тому, що додаткові вкладення капіталу в будь-яку складову потенціалу підприємства ефективні лише тоді, коли вони підвищують його ринкову вартість. Величина вкладу визначається як різниця між зміненою вартістю й витратами, які викликали цю зміну. Вклад, який не забезпечує приросту вартості потенціалу підприємства, є зайвим „поліпшенням”. Віддача. Даний принцип означає, що по мірі залучення ресурсів до основних складових потенціалу підприємства, чистий прибуток має тенденцію до зростання, але до певного моменту (межі). Після чого темпи росту дохідності починають уповільнюватися до тих пір, поки приріст результативності не стане меншим за приріст витрат на додаткові ресурси. Збалансованість (пропорційність). Відповідно до цього принципу всі елементи ресурсо-виробничого та управлінського потенціалу підприємства повинні мати збалансовану внутрішню та загальну структуру. Оптимальний розмір (величина). Вимоги даного принципу відносяться до кожного фактора виробництва — ділянки землі, будівель і споруд, технічного оснащення, персоналуПринцип найліпшого й найефективнішого використання є синтезуючим принципом оцінки вартості потенціалу підприємства. Він інтегрує загальний вплив усіх раніше названих принципів і означає, що із можливих варіантів використання потенціалу підприємства обирається той, при якому найповніше реалізуються функціональні можливості всіх складових потенціалу і забезпечується максимальнийдохід.Під оцінкою економічного потенціалу підприємства розуміється визначення величини економічних ресурсів, якими володіє і розпоряджається підприємство,економічного результату їх ефективного використання. Оцінка економічного потенціалу підприємства може проводитися в натуральному і вартісному виразах. Оцінка економічного потенціалу підприємства в натуральному виразі припускає визначення кількості економічних ресурсів, якими володіє підприємство, і кількості продукції, робіт і послуг, які можуть бути виготовлені підприємством при якнайповнішому і ефективному використанні цих ресурсів. При цьому оцінка потенціалу підприємства проводиться з використанням натуральних вимірників. Оцінка економічного потенціалу підприємства у вартісному виразі припускає визначення вартості активів підприємства і величини економічних вигод, які воно може отримати в майбутньому. Оцінка економічних ресурсів підприємстваекономічних вигод проводиться з використанням вартісних показників і вимірників. Вартісній оцінці підлягають наступні види активів підприємства, що формують його економічний потенціал і задіяних у виробничій сфері: нематеріальні активи; капітальні інвестиції; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; виробничі запаси; незавершене виробництво; людський капітал, залучений на підприємство для здійснення виробничої і управлінської діяльності. Вартісною оцінкою економічного потенціалу є сукупність доходів, одержуваних підприємством від використання його активів по всіх напрямах виробничо-фінансової діяльності. Критерієм вартісної оцінки потенціалу підприємства є величина новоствореної вартості і її складові елементи. До складу доходів і надходжень грошових коштів, що визначають економічну оцінку потенціалу підприємства по результату його реалізації, входять: прибуток від операційної діяльності; доходи за вирахуванням витрат від фінансової діяльності; амортизаційні відрахування від вартості нематеріальних активів і основних засобів підприємства; доходи від залученого підприємством людського капіталу, отримані у формі основної і додаткової заробітної платні виробничого персоналу з урахуванням відрахувань на соціальні потреби (відрахування до Пенсійного фонду, соціального страхування, страхових внесків на випадок безробіття і т.д.). Економічний потенціал підприємства оцінюється у вартісному виразі: а) як сума доходів підприємства, одержаних протягом терміну корисного використання відповідних видів економічних ресурсів з урахуванням чинника часу. Чинник часу враховується за допомогою дисконтування прогнозованих по роках розрахункового періоду доходів підприємства, що є результатом реалізації економічного потенціалу; б) як середньорічна величина економічної оцінки потенціалу підприємства – диференційований по окремих його елементах. В оцінку економічного потенціалу підприємства включається сума очікуваного відшкодування вартості необоротного активу у формі ліквідаційної вартості. Величину сумарного економічного потенціалу пропонується виміряти як суму локальних потенціалів по формулі: (1.1) де ЕП – локальний i-й потенціал, що входить в систему економічного потенціалу; n – кількість локальних потенціалів. 1.2. Ефективність використання економічного потенціалу підприємства та резерви її підвищення Велика роль економічного потенціалу у вдосконаленні визначає необхідність управління процесом його використання, що, у свою чергу, потребує оцінювання ефективності використання економічного потенціалу. Загалом ефективність функціонування економічного потенціалу визначає ступінь досягнення деякого потенційного результату діяльності підприємства за визначений період часу. Допустимі і недопустимі відхилення від потенційного результату виробничо-господарської діяльності підприємства, перевищення якого є в принципі неможливим внаслідок дії тих чи інших технологічних або економічних причин, відображають поняття „низька” і „висока” ефективність. А отже, ефективність потенціалу можна розглядати принаймні у двох вимірах – технологічному та економічному. Оскільки основним критерієм ефективності функціонування підприємства є досягнення максимального кінцевого результату діяльності при оптимальному використанні виробничих і фінансових ресурсів, то, відповідно, основне завдання управління виробничим потенціалом полягає передусім у раціональному розподілі ресурсів із метою досягнення найвищих показників. Під досягненням найвищих показників діяльності розуміються найкращі результати стосовно кінцевих цілей діяльності і стратегій розвитку загальноекономічної стратегії розвитку промислових підприємств [12]. Одним із альтернативних підходів до вимірювання ефективності є метод оцінювання стохастичних меж виробництва і собівартості продукції, призначений для розрахунку реальної ефективності економічного потенціалу підприємства в контексті двох її основних складових: технологічної та економічної. Названий метод дозволяє відображати ефективність використання потенціалу підприємства у вигляді багатомірної величини і значно точніше ідентифікувати взаємозв'язки між його елементами [2]. Резерви підвищення ефективності використання економічного потенціалу формуються у результаті дії багатьох взаємопов’язаних чинників, що являють собою систему матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних та інших умов, які визначають рівень використання економічного потенціалу прямо чи опосередково. Тож для дослідження шляхів формування резервів і розробки механізмів їх використання слід мати класифікацію резервів. Коли врахувати усі особливості утворення, виявлення та використання резервів, то їх можна згрупувати та такими ознаками: за місцем утворення: регіон, підприємство, структурний підрозділ; за часом виникнення та використання: оперативні, поточні, перспективні (стратегічні); за часом дії: постійні, короткочасні; за можливістю виявлення: поверхневі (явні), глибинні (приховані); за формою впливу на ефективність виробництва: прямі, побічні; за мірою впливу на процес виробництва: інтенсивні, екстенсивні; за внесеними капіталовкладеннями: інвестиційні чи капіталоємкі, безінвестиційні чи некапіталоємкі; за проявом у процесі виробництва: реальні, потенційні; за зв’язком із виробництвом: внутрішньовиробничі, позавиробничі. Резерви, як правило, обмежені фазою виробництва. Але значна їх частина утворюється поза виробництвом. Без обліку територіальних чинників їх формування неможливо максимально використати поверхневі резерви. Тож резерви групуються за місцем їх утворення на регіональні підприємства та їх структурних підрозділів. Оскільки повне використання резервів пов’язане з чинником часу, особливе значення має розподіл їх на групи за часом утворення та використання — на оперативні, поточні, перспективні (стратегічні). Оперативні резерви — це потенційні можливості вдосконалення процесу залучення до виробництва ресурсів, дозволяючи перебороти відхилення у ході їх використання від норми та нормативів і безперервно проводити у стан, відповідний оптимальному. У часи оперативних резервів, обмежених проміжком технологічних операцій, змін, доби, декад, їх реалізація не потребує будь-яких капіталовкладень. Поточні резерви — це резерви, що протягом звітного періоду виникають під впливом можливостей удосконалення організації праці, ефективнішого використання наявного обладнання, вдосконалення технології, зниження трудомісткості продукції. Вони використовуються протягом місяця, кварталу, року та не потребують значних капіталовкладень. Перспективні резерви для свого використання потребують значних проміжків часу і матеріальних витрат. Вони пов’язані із запровадженням нових досягнень науки і техніки, передового досвіду, реконструкцією підприємств. Поточні та перспективні резерви органічно взаємозв’язані, оскільки в міру реалізації довгострокових проектів перспективні резерви переходять до категорії поточних. Поширений у практиці господарювання поділ резервів за можливістю виявлення на поверхневі та глибинні. До поверхневих або наявних відносять невикористані в даний період можливості у відповідних ланках виробництва. У більшості випадків вони пов’язані з можливостями запровадження у виробництво створеної техніки і відпрацьованої технології, випробуваної з одержанням ефекту на інших підприємствах організації виробництва та праці. Використання поверхневих резервів не потребує тривалих проміжків часу і значних фінансових витрат. Глибинні резерви — різноманітні. Переважно вони полягають у проектах нової техніки, новітньої технології, науково-технічних відкриттях і т. ін. Залежно від форм впливу на ефективність виробництва резерви поділяються на прямі та побічні. Прямі резерви безпосередньо впливають на ефективність виробництва, а побічні — виконують ту саму функцію опосередковано. Окрім того, за мірою впливу на процес виробництва резерви доцільно поділяти на інтенсивні й екстенсивні. Інтенсивні можливості пов’язані з підвищенням продуктивності технологічного устаткування, сукупності підвищення професійних, фізичних та духовних здібностей людини тощо. Екстенсивні резерви являють собою можливості підвищення ефективності сукупної тривалості роботи працівників. Використання екстенсивних резервів пов’язане з розширенням кількісного складу виробничого персоналу, установлення додаткового устаткування. З метою вибору варіантів капіталовкладень резерви поділяються на інвестиційні та безінвестиційні[5]. Інвестиційні резерви потребують суттєвих капіталовкладень і пов’язані із запровадженням таких дій, що призведуть до піднесення продуктивності роботи працівників через удосконалення технології, устаткування, умов праці і т. ін. Безінвестиційні резерви закладені у виведення з виробництва зайвого устаткування, ущільнення робочого часу тощо. За проявом у процесі виробництва резерви поділяються на реальні та потенційні. Резерви, які можливо використати в даний час за неявних виробничих ресурсів, являють собою реальні можливості підвищення ефективності використання робочої сили. Потенційні резерви — це наявні можливості, які використовуються у звітному періоді[11]. Ефективне використання економічного потенціалу промислових підприємств значною мірою обумовлює стан економічного і соціального розвитку держави в цілому та її місце на світовій зовнішньоекономічній і політичних аренах. Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства ВАТ „Рівень” є виробником пива. Пиво, зварене на рівненському пивзаводі, майже в повному обсязі споживається у м. Рівне та в Рівненській області. Офіційною датою заснування пивзаводу у Рівному є 1861 рік. На початку ХХ століття на базі пивзаводу було організовано АТ „Паровий пивоварний завод” – Бергшлосс. У післявоєний період Рівненський пивзавод був базовим підприємством Рівненського обласного об’єднання пивобезалкогольної промисловості. У 1994 році підприємство було приватизовано з утворенням акціонерного товариства відкритого типу „Рівненський пивзавод”. Місцезнаходження АТ і повна адреса: 33001 м. Рівне вул. Коперніка, 9 тел. 5-10-15 АТ обслуговує АППБ „Аваль”. Ідентифікаційний податковий номер №055139517165 Номер свідоцтва платника ПДВ: 24938225 Форма власності: колективна. Розташування підприємства є досить зручним. Воно побудоване за принципом єдиного комплексу, де розташовані: головний виробничий корпус, адміністративний корпус, лабораторія, транспортно-господарський цех, складські приміщення. Основною ціллю АТ є забезпечення високих доходів учасників на основі: виробництва та реалізації пива; організації та здійснення гуртової і роздрібної торгівлі, в тому числі й у власних торгових точках; здійснення торгової діяльності непов’язаної з основною діяльністю тощо. Основною складовою організації управління виступає організаційна структура підприємства. Організаційно-виробнича структура ВАТ „Рівень” показана додатку 1. Управління ВАТ здійснюють: • загальні збори акціонерів – вищий орган ВАТ • Рада ВАТ • дирекція ВАТ • ревізійна комісія Виробнича структура ВАТ складається з основного та допоміжного виробництва. Основна спеціалізація ВАТ - випуск пива і його реалізація. ВАТ випускає наступні сорти пива: “Жигулівське”; “Пшеничне”; “Рівень „Преміум”; “Бергшлосс Чорний”; “Бергшлосс „Світле”. На сучасному етапі свого функціонування ВАТ „Рівень” знаходиться на стадії розширення своєї діяльності. Зокрема, за період з 2007 року по 2010 рік обсяги виробництва пива ВАТ „Рівень” у натуральному вимірі виросли майже у 5 разів. На цьому підприємстві активно здійснюється модернізація обладнання, виробляються нові сорти пива і впроваджуються новітні види упакування і т. д. ВАТ „Рівень” діє в жорстких конкурентних умовах, які склалися на пивному ринку України. Можна стверджувати, що ринок пива в Україні є олігополістичним. Для того, щоб визначити місце ВАТ „Рівень” у конкурентній боротьбі на ринку пива України, знайдемо частку ринку ВАТ „Рівень” серед усіх виробників пива. Основні показники діяльності ВАТ „Рівень” за 2007-2009 рр. наведено в таблиці 2.1. Таблиця 2.1 Динаміка основних економічних показників № з/с Назва показника Одиниці виміру Роки 2009 рік у % до 2007 2008 2009 2007 2008 1 Обсяг виробленої продукції у діючих цінах (без ПДВ і Ап) тис.грн 13525,7 13668 18496 136,75 135,32 3 Виручка від реалізації продукції (з ПДВ) тис.грн 5525,7 4700 7974 144,31 169,66 4 Чисельність працівників всього чол. 96 89 85 88,54 95,51 в т.ч. робітників чол. 67 62 60 89,55 96,77 5 Продуктивність праці 1 працівника тис.грн/люд. 140,89 153,57 217,6 154,45 141,69 в т.ч. 1 робітника тис.грн/люд. 201,88 220,45 308,27 152,7 139,84 6 Витрати на виробництво продукції тис.грн 12822,9 13176 18418 143,63 139,78 7 Собівартість реалізованої продукції тис.грн 8000,00 8968,00 10522,00 131,53 117,33 8 Вартість активів всього тис.грн 4939,7 6654 8813 178,41 132,45 в т.ч. необоротні активи тис.грн 2555,9 2941 3088 120,82 105 9 Середньорічна вартість основих виробничих фондів тис.грн 4851,1 5605,5 6096,6 125,67 108,76 10 Фондовіддача грн 2,79 2,44 3,03 108,81 124,42 11 Прибуток від реалізації продукції тис.грн 293,3 288 275 93,76 95,49 12 Загальний прибуток (+), збиток (-) тис.грн 189 173 255 74,12 109,25 13 Рівень рентабельності (за загальним прибутком) % 1,47 1,31 1,38 93,93 105,45 14 Чистий прибуток тис.грн 9,4 11,0 17,0 1,29 1,17 15 Рентабельність виробництва % 11 10,3 14 27 35,9 16 Середньомісячна заробітна плата 1 працівника грн 1109,17 1405,0 1567,42 2,98 1,12 17 Питомі витрати грн/грн 0,95 0,96 0,99 105,04 103,30 Для наочності зобразимо основні показники діяльності ВАТ «Рівень» на графіку (рис.2.1). Рис.2.1. Основні показники діяльності ВАТ «Рівень» Як видно з таблиці 2.1та рис 2.1, ВАТ „Рівень” розширює свою діяльність. Про це можуть свідчити обсяги виробництва і реалізації продукції за 2007-2009 рр. Якщо у 2007 році підприємство реалізувало продукції на суму 5525,7 тис. грн., то у 2009 році цей показник становив 7974 тис. грн., що більше понад як у 1,5 рази. Проте, можна помітити, що темпи росту реалізованої продукції не змінюються. Розширення діяльності ВАТ „Рівень” по виготовленню пива не було б можливим без зростання вартості основних засобів. Якщо у 2007 році середньорічна вартість ОЗ становила 4851,1 тис. грн., то у 2009 році вона збільшилась до 6096,6 тис. грн. У період 2007-2009 рр. спостерігається незначне збільшення фондовіддачі з 2,79 грн/грн у 2007 році до 3,03 грн/грн у 2009 році. У 2008 році відбувається незначне зменшення цього показника до рівня 2,44 грн/грн, що зумовлено перевищенням темпу росту середньорічної вартості ОЗ над темпом росту обсягу продукції. Середньоспискова чисельність працівників ВАТ „Рівень” зменшилась з 96 осіб у 2007 році до 89 осіб у 2008 .Зменшення чисельності персоналу протягом 2007-2009 рр. не вплинуло на зниження продуктивності праці, а навпаки. Протягом 2007-2009 рр. спостерігається ріст повної собівартості продукції ВАТ „Рівень”. Якщо у 2007 році цей показник становив 8000 тис. грн., то вже у 2009 році відбулося його збільшення до рівня 10522 тис. грн. Найбільший ріст повної собівартості продукції спостерігався у 2009 році. Найбільший чистий прибуток ВАТ „Рівень” мало у 2009 році, його величина становила 17 тис. грн, відповідно у цьому ж році спостерігалося найбільше значення рентабельності виробництва – 14 %. Аналіз використання основних засобів підприємства Особливий вплив на виробничий потенціал ВАТ „Рівень” чинять основні фонди, а саме їх наявність, стан, рух та ефективність використання. Динаміка стану основних фондів ВАТ „Рівень” показано в таблиці 2.2.Таблиця 2.2 Динаміка стану ОЗ ВАТ „Рівень” за 2007-2009 рр. № з/п Показники Роки Відхилення 2007 2008 2009 09/07 09/08 1 Первісна вартість ОЗ, тис.грн. 4452,3 5249,9 5961,0 1,94 1,13 2 Залишкова вар-тість ОЗ, тис.грн. 2500,4 2884,5 3035,0 2,27 1,05 3 Вартість зносу, тис.грн. 1951,9 2365,6 2926,0 1,69 1,23 4 Коеф.зносу 0,44 0,45 0,49 0,88 1,09 5 Коеф.придатності 0,56 0,55 0,51 1,19 0,93 Рис.2.2.Динаміка стану ОЗ ВАТ «Рівень» 2007-2009рр. Як видно з таблиці, вартість основних засобів на підприємстві постійно зростає. Якщо в 2007 році первісна вартість основних засобів становила 4452,5 тис. грн., то у 2009 році вона склала 5961 тис. грн., що майже вдвічі більше. Що стосується стану основних фондів ВАТ „Рівень”, то як бачимо з таблиці і рисунка 2.2, впродовж періоду 2007-2008 років спостерігається деяка тенденція до збільшення частки придатних основних засобів і, відповідно, зменшення частки вже зношених основних засобів. Проте, у 2008 році ми можемо побачити незначне зменшення частки придатних основних засобів і зростання частки зношених основних засобів. Ця ситуація пов-торюється і в 2009 році. Хоча і існує тенденція до зростання частки придатних ОЗ, проте все ж таки, можна стверджувати, що частка зношених основ них засобів залишається доволі великою. Таблиця 2.3 Структура ОЗ за групами ВАТ "Рівень" за 2004-2007 рр. № з/п Показники Роки Відхилення 2007 2008 2009 2009/2007 2009/2008 1 Будівлі, споруди 1387,4 1503,3 1525,6 138,2 115,9 передавальні пристрої, тис.грн % 42,8 33,8 29,1 13,7 9,0 2 Машини та обладнання, тис.грн. 806,1 1610,2 2205,8 1399,7 804,1 % 24,9 36,2 42,0 17,2 11,3 3 Транспортні засоби, тис.грн. 92,1 250,3 250,3 158,2 158,2 % 2,8 5,6 4,8 1,9 2,8 4 Інструменти, прилади, 341,9 374,9 553,5 211,6 33,0 інвентар, тис.грн. % 10,5 8,4 10,5 0,0 2,1 5 Інші необоротні мат. активи 615,2 713,6 713,6 98,4 98,4 % 19,0 16,0 13,6 5,4 2,9 6 Всього ОЗ, тис.грн. 3242,7 4452,3 5249,9 2007,2 1209,6 % 100,0 100,0 100,0 - - Рис. 2.3 Структура ОЗ за групами ВАТ «Рівень» за 2007-2009рр. Провівши аналіз структури основних засобів за групами можна сказати ,що найбільшу частку в структурі ОЗ займають будівлі споруди та передавальні пристрої, друге місце займають машини та обладнання. Проаналізувавши динаміку зміни в структурі ОЗ у звітному році порівняно з базовим будівлі та споруди зросли на 138,2 тис.грн., хоча питома вага скоротилась на 13,7. Наступним кроком аналізу основних засобів буде аналіз руху основних засобів ВАТ „Рівень”, результати якого зведені в таблицю 2.4. Таблиця 2.4 Динаміка руху основних засобів ВАТ „Рівень” за 2007-2009 рр. № з/п Показники Роки Відхилення 2007 2008 2009 09/07 09/08 1 Балансова вартість ОЗ на п. р., тис.грн. 3242,7 4452,3 5250 1,86 1,18 2 Балансова вартість ОЗ на к. р., тис.грн. 4452,3 5249,9 5961 1,94 1,14 3 Вартість введених ОЗ, тис.грн. 1211,9 800,9 1495 3,12 1,87 4 Вартість виведе-них ОЗ, тис.грн. 110,7 3,3 784 - 237,6 5 Коефіцієнт оновлення ОЗ 0,27 0,15 0,25 3,13 1,67 6 Коефіцієнт вибуття ОЗ 0,03 0,00 0,15 - - 7 Коефіцієнт приросту ОЗ 0,34 0,18 0,14 1,56 0,78 Як видно з таблиці, підприємство кожного року вводить нові основні засоби в експлуатацію, у 2009 році підприємство придбало ОЗ на суму 1495 тис.грн., що свідчить про розширення виробництва. Поряд із купівлею нового обладнання, підприємство виводить з експлуатації застаріле і зношене. Проте порівняно з темпами оновлення ОЗ, темпи виведення ОЗ є доволі малими. Основною складовою аналізу ОЗ є аналіз ефективності використання ОЗ. Динаміка ефективності використання основних засобів і забезпеченості основними засобами ВАТ „Рівень” показана в таблиці 2.5

Курсова робота Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

mari

16.08.2012 17:08-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись