Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику. Методичні вказівки з Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику. Робота № 517291

Перехід до торгівельного партнера Binance

Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Методичні вказівки

Предмет:

Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства 067-21 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків» на тему: «Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику» для студентів за напрямом підготовки спец. 6. 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання Рекомендовано до друку методичною комісією факультету економіки і підприємництва Протокол №__від _____. Рівне – 2012 Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків» для студентів за напрямом підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання / В.М. Костриченко, Ю.В. Красовська, І.І. Зарівняк – Рівне: НУВГП, 2012. - 35 с. Упорядники: Костриченко В.М., к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства Красовська Ю.В., к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства Зарівняк І.І., к.е.н., ст.в. кафедри економіки підприємства Відповідальний за випуск: Кушнір Н.Б., к.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки підприємства © В.М. Костриченко, Ю.В. Красовська, І.І. Зарівняк 2012 © НУВГП, 2012ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………..... 3 Методичні рекомендації щодо змісту курсової роботи……………………………………………………............... 3 Рекомендована література ……………………………………… 7 Додаток А Перелік господарських рішень, що потребують обґрунтування …………………………………………………….. 9 Додаток Б. Методики економічного обґрунтування окремих операційних рішень………………………………………………… 10 Додаток В. Оцінювання ступеня ризику ………………………. 16 Додаток Г. Бланк завдання на курсову роботу та критерії оцінювання курсової роботи …………………………………… 23 Вступ Трансформація економіки в господарський механізм ринкового типу потребує якісно нового підходу до розв’язання економічних і організаційних питань господарської діяльності підприємств усіх форм власності і господарювання. В успішній діяльності підприємства дуже багато залежить від нього самого. Вибір технологій, методів аналізу, прогнозування, оптимізації та економічного обґрунтування господарських рішень визначає економіст або інвестор. Це зумовлює необхідність озброєння фахівців з економіки новітніми методами оцінки та аналізу економіки підприємства, адаптованими до вимог ринкових відносин, сучасними методологією і методикою прийняття рішень з управління виробництвом. Процес прийняття господарських рішень тісно пов'язаний із ситуаціями невизначеності, а отже, і з ризиком. Чим вища обґрунтованість і якість рішень у підприємницькій діяльності, тим менший економічний ризик. Сучасний фахівець з економіки, передбачаючи потік майбутніх можливих змін, створює таке поле інновацій, яке повинне забезпечити стійкість підприємства як соціально-економічної системи. В рамках вивчення навчальної дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків» передбачено виконання курсової роботи на тему: «Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику», мета якої - закріпити практичні навички обґрунтування господарських рішень в умовах багатокритеріальності, невизначеності та ризику. Методичні рекомендації щодо змісту курсової роботи Рекомендований зміст курсової роботи: Вступ Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо … (вид діяльності підприємства) Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства Аналіз результатів діяльності підприємства Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства Економічне обґрунтування господарського рішення щодо... Оцінювання ефективності господарського рішення Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику Оцінювання ступеня ризику Обґрунтування зниження ризику за рахунок… Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ до курсової роботи У вступі до курсової роботи стисло визначають актуальність обґрунтування господарських рішень та їх роль у підвищенні ефективності діяльності підприємства. Студент формулює мету виконання курсової роботи, ставить завдання, визначає практичну спрямованість даної роботи, оцінює ступінь вивченості проблеми та окреслює шляхи дослідження. Обсяг 2 – 3 сторінки. Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо … Формуючи назву теоретичного розділу студент вказує господарське рішення, яке пов’язане з одним із видів діяльності підприємства, і потребує обґрунтування в рамках даної курсової роботи. Для цього можна скористатися інформацією з додатку А. В даному розділі студент дає коротку характеристику обраного рішення, розкриває методичні аспекти обґрунтування обраного господарського рішення, визначає напрямки його впливу на ефективність господарської діяльності підприємства. Обсяг до 10 сторінок. Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства В цьому розділі студент висвітлює основні результати аналізу діяльності підприємства за обраним напрямком дослідження, визначає резерви підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, формулює господарське рішення, спрямоване на таке підвищення, проводить економічне обґрунтування доцільності реалізації обраного рішення та оцінює його вплив на ефективність діяльності підприємства. Обсяг 15 – 20 сторінок. 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства В даному параграфі студент, використовуючи статистичну та фінансову звітність підприємства, наводить таблиці, що містять структурно-динамічний аналіз тих показників діяльності підприємства, які характеризують обраний напрямок дослідження. Тут же дається їхня економічна характеристика з визначенням основних тенденцій. 2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства В даному параграфі студент, використовуючи методи абсолютних та відносних різниць, ланцюгових підстановок або інші, визначає резерви покращання використання тих чи інших ресурсів на підприємстві, створюючи підґрунтя для вибору господарського рішення, спрямованого на реалізацію встановленого резерву. 2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо.. Цей параграф передбачає чітке формулювання господарського рішення та конкретизацію мети його прийняття. Детально перераховуються всі можливі наслідки рішення, особливо виділяються позитивні наслідки, заради яких приймається рішення. Встановлюється тип рішення. Під обґрунтуванням прийняття рішення розуміється підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально існуючим обмеженням. На основі відповідної методики (Додаток Б) здійснюється економічне обґрунтування обраного господарського рішення. 2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення Виходячи з типу обраного господарського рішення студент проводить економічну оцінку його ефективності та оцінює доцільність реалізації такого рішення. 2.4.1. Алгоритм оцінки економічної ефективності операційного рішення Розрахунок планового показника економічного результату від реалізації рішення. Розрахунок витрат на реалізацію обраного рішення (формування кошторису, прогнозування) . 4. Обчислення показників ефективності операційного рішення. 2.4.2. Алгоритм оцінки економічної ефективності інвестиційного рішення: Встановлення потреби в інвестиціях та джерел їх фінансування. Прогнозування потоків грошових доходів від реалізації інвестиційного рішення. Розробка графіку повернення інвестицій з врахуванням фактору часу. Розрахунок чистої теперішньої вартості проекту або інших показників ефективності. 2.4.3. Алгоритм оцінки економічної ефективності фінансового рішення: Розрахунок потреби в додаткових фінансових ресурсах та визначення джерел їх надходження або перерахунок структури балансу підприємства (при перерозподілі фінансів між різними активами без залучення додаткових фінансових ресурсів). Розрахунок основних планових фінансових показників діяльності підприємства: прибутковості, ліквідності та фінансового стану. 2.5. Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства В даному параграфі студент узагальнює розрахунки впливу господарського рішення на ефективність діяльності підприємства. Такі розрахунки доцільно зводити в таблицю, форма якої може мати наступний вигляд: Таблиця 2.1 Вплив запропонованого господарського рішення на ефективність діяльності підприємства Показники, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства До впровадження рішення Після впровадження рішення Ефект від впровадження рішення … … … … Разом Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику В цьому розділі передбачається здійснити оцінку ризиків, що пов’язані з реалізацією обраного господарського рішення, а також розробити заходи щодо зниження ступеня господарського ризику підприємства. 3.1 Оцінювання ступеня ризику Для здійснення кількісної оцінки економічного ризику в курсовій роботі можна використати систему абсолютних та відносний показників ризику, наведених в таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Система показників кількісної оцінки ризику Група та назва показника Розрахункова формула Критерій оцінки ризику 1 2 3 Абсолютні показники Ризик альтернативного рішення R = Xн * Рн →min Математичне сподівання М(х)= М(х)= →min (очікувані втрати) →max (очікувані доходи) Дисперсія σ2= σ2= →min Показники, що характеризують функцію щільності розподілу ймовірностей розподілу випадкових втрат Показник допустимого ризику W(x) = 1 – <0,1 Показник критичного ризику W(x) = 1 – <0,01 продовження табл. 3.1 1 2 3 Показник катастрофічного ризику W(x) = 1 – <0,001 Відносні показники ризику Коефіцієнт варіації <0,33 Коефіцієнт ризику →min Крім того, студент може використати спеціальні методики розрахунку показників ризику (Додаток В), притаманних типу господарського рішення, що обґрунтовується в курсовій роботі. 3.2. Обґрунтування зниження ризику за рахунок… В цьому параграфі студент, виходячи з величини ризику, пропонує заходи для зниження ступеня ризику. Для цього використовуються основні принципи ризик-менеджменту. Спосіб зниження ризику також потребує обґрунтування. Обґрунтування способу зниження ризику можна здійснювати в табличній формі. Таблиця 3.2. Обґрунтування зниження ризику за рахунок … Показники Без проведення заходу Після проведення заходу Виручка від продажу продукції Собівартість реалізованої продукції в т.ч. витрати на проведення заходу - Прибуток Рівень рентабельності Ймовірність втрат Величина ризику Висновки У висновках наводять основні результати курсової роботи, відповідають на поставлені мету та завдання, а також оцінюють результати діяльності підприємства з урахуванням запропонованих в роботі рекомендацій. Рекомендована література Базова 1. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч. –метод. посіб. / В.В.Вітлінський, Верченко П.І.– К .: КНЕУ, 2000.- 292 с. 2. Клименко С.М. Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків:Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / С.М.Клименко, О.С.Дуброва. – К.: КНЕУ, 2006. – 188 с. Допоміжна Закон України "Про підприємництво"// Нове законодавство України. Випуск 2. - К., 1992. Закон України "Про підприємства в Україні"// Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1992. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003. Акіліна О.В. Економічне обґрунтування господарських рішень: Навч. посіб./О.В.Акіліна, В.Г.Пасічник. – К.. : ЦНЛ, 2005.- 144 с. Андрійчук В. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: Навч. посібник./ В.Андрійчук, Л.Бауер .- К.- КНЕУ, 1998. 316 с. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Эльга, Ника–Центр, 2004.- 624 с. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Эльга, Ника–Центр, 2004.- 624 с. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті./ В.В.Вітлінський, С.І.Наконечний. – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. – 336 с. Гевко І.Б. Методи прийняття управлінських рішень: Підручник. - К.:Кондор, 2009.-187 с. Гордійчук А.С. Економіка підприємства:Навч. посібник/А.С. Гордійчук, О. А. Стахів. - Рівне: РДТУ, 2000. - 247 с. Гуменюк В.Я. Управління ризиками: Навч. посібник./В.Я.Гуменюк, Г.Ю.Міщук, О.О.Олійник. – Рівне: НУВГП, 2010.- 158 с. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. З англ.. / Д.Дерлоу. – К. : Наукова думка, 2001. – 242 с. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і ситуацій: Навчальний посібник/ С.Ф.Покропивний, Г.О.Швиданенко, О.С.Федонін та ін.. – К.: КНЕУ, 2005. – 323 с. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с. Івченко І.Ю. Економічні ризики: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2004.- 304 с. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. перероб. – К.: ЦНЛ, 2004. 220 с. Колпаков В.М. Теория и практика управленческих решений: Учебное пособие для вузов/ В.М.Колпаков. – К.: МАУП, 2000. -256 с. Костриченко В.М. Ціноутворення: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – Рівне: НУВГП, 2008. – 116 с. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб.пособие. – К.: МАУП, 2000. – 144 с. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: Підручник.- К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 824 с. Лукянова В.В. Економічний ризик: Навчальний посібник./ В.В.Лукянова В.В., Т.В.Головач. –К.: Академвидав, 2007.- 464 с. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2003. – 188 с. Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посібник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 236 с. Покропивний С.Ф., Соболь Г.О., Швиданенко Г.О., Дерев’янко О.Г. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 379 с. Пономаренко О.І. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі: Навч. посібник. / О.І.Пономаренко, В.О.Пономаренко. –К.: Либідь, 1995. 240 с. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: Навч. посіб./ В.М.Приймак. – К.: Атіка, 2008. 240 с. Рыхтикова Н.А. Анализ и управление рисками организации: Учеб. пособие / Н.А.Рыхтикова. – 2-е изд. – М.: ФОРУМ, 2010. 240 с. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО «Новое знание», 1999.- 688 с. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посібн. для самост. вивч. дисц. –К.: КНЕУ,2006. – 92 с. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения: Учеб./Р.А.Фатхутдинов.- М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. – 271 с. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. –К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с. Управління підприємницьким ризиком. / За загальною редакцією Д.А.Штефанича. – Тернопіль: «Економічна думка», 1999. – 224 с. Юкаева В.С. Управленческие решения: Учеб. пособие. – М.: Изд. Дом «Дашков и К», 1999.- 292 с. Додаток А. ПЕРЕЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ Операційні рішення: Виробнича програма підприємства Потреба у виробничих ресурсах Ефективність використання виробничих ресурсів Продуктивність праці персоналу Рівень витрат виробництва Собівартість основних видів продукції Розмір виробничих запасів і запасів готової продукції підприємства Обґрунтування рівня ціни на окремі види продукції Доцільність використання нових матеріалів Виробництво нової продукції Вибір раціональних методів і форм організації виробництва Вибір оптимальних організаційних структур управління підприємством Соціальні рішення 11) Інші операційні рішення, узгоджені попередньо з викладачем Інвестиційні рішення: Вибір між орендою та придбанням нової техніки Лізингові операції Виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Створення та використання нової техніки та технології Виробничі інвестиції підприємства Фінансові інвестиції підприємства Інші інвестиційні рішення, узгоджені попередньо з викладачем Фінансові рішення: Структура джерел фінансування діяльності підприємства Залучення зовнішніх джерел фінансування Розміри продажу продукції в кредит Розмір виплат дивідендів за простими акціями підприємства Інші фінансові рішення, узгоджені попередньо з викладачем Додаток Б. МЕТОДИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙНИХ РІШЕНЬ 1.РІШЕННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ У ТЕХНІКУ ДЛЯ ЗАМІНИ ЖИВОЇ ПРАЦІ Для обґрунтування рішень даного типу необхідно розраховувати річну суму витрат на 1000 грн. капітальних витрат, що спрямовується на заміну живої праці минулою, і витрат на робочу силу, яка буде вивільнена. І складова включає постійні витрати (амортизацію) і змінні витрати (ремонт, пальне, енергія). ІІ складова – визначається за формулою: — тарифна годинна ставка; — тривалість робочого дня, год.; — кількість робочих днів за рік; — коефіцієнт соціальних нарахувань. На основі цих даних визначають “зрівноважені капітальні витрати, тобто капітальні витрати, за яких витрати в умовах механізації виробництва зберігаються із витратами на робочу силу, що вивільняється: де Пз — сума постійних і змінних витрат. Підприємство матиме економію, якщо інвестиції на заміну працівників будуть меншими за. Підприємство зазнаватиме збитків, якщо інвестиції будуть більшими за зрівноважені капітальні вкладення. 2. ПРИДБАННЯ ТЕХНІКИ ЧИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ НА УМОВАХ ПІДРЯДУ Для обгрунтування прийняття даного рішення насамперед потрібно точно визначити коло витрат на утримання техніки, а також здійснити їх розподіл на постійні і змінні. Постійні витрати — це витрати володіння технікою, які не залежать від інтенсивності її використання. Сюди відносяться амортизація, страхові платежі (на розсуд підприємства) і витрати на утримання приміщень, де зберігається техніка. Змінні витрати на техніку пов’язані з її експлуатацією. До них відносяться: пальне і мастила, ремонт техніки, оплата праці обслуговуючого персоналу, інші. Сума постійних і змінних витрат дає загальні річні витрати на утримання техніки. Її величина на одиницю продукції залежить від трьох факторів: строку служби техніки, співвідношенням між постійними і змінними витратами, обсягу виконаних робіт. Співвідношення між постійними і змінними витратами на утримання техніки є важливим економічним параметром, за допомогою якого розв’язують ряд важливих господарських проблем. Наприклад: обґрунтовують обсяг робіт, за якого досягаються беззбитковість роботи власної техніки порівняно з підрядом. , де — обсяг робіт; — постійні витрати на утримання техніки протягом року; — вартість підряду техніки на одиницю продукції; — зміні витрати на утримання техніки одиниці продукції. Слід пам’ятати, що для використання тієї самої роботи можуть використовуватися різні марки машин, що відрізняються за рівнем продуктивності. Як правило, більш продуктивні машини дорожчі, тому і постійні витрати більші, ніж у менш продуктивних. Це означає, що придбання техніки дорогої є доцільним при більших обсягах робіт. 3.ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ЗАМІНИ СТАРОЇ ТЕХНІКИ НОВОЮ АНАЛОГІЧНОГО ЗРАЗКА ТА ВИБОРУ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВАРІАНТУ Щоб дане рішення було обґрунтованим, необхідно здійснити в динаміці аналіз співвідношення між постійними і змінними витратами на техніку. В умовах застосування методів прискореної амортизації в перші роки експлуатації техніки супутні витрати на її утримання дещо знижуються за рахунок постійних витрат (зниження амортизації з часом). Проте, в міру старіння техніки супутні витрати починають зростати через збільшення витрат на енергію, ремонт. Це відбувається тоді, коли зниження постійних витрат не в змозі компенсувати зростання змінних витрат. Якщо в результаті такого зростання супутні витрати досягають їх початкової величини (у І рік), то це і є сигналом для порушення питання про заміну старої техніки на нову. Проте для прийняття рішення слід детально обгрунтувати вибір оптимального варіанту. Кожен варіант заміни потребує різних капітальних витрат і поточних витрат. Вибір на основі цих показників можливий лише тоді, коли їх привести до однієї розмірності (до одного року або до всього строку служби). Показником порівняння економічної ефективності є приведені затрати: або При обмеженій кількості варіантів можливо здійснювати вибір через коефіцієнт порівняльної економічної ефективності: Використання методики визначення порівняльної економічної ефективності можливе за умови використання вимог: І. Варіанти повинні вирішувати одну задачу, але з різними КВ і С. ІІ. Якщо варіанти різняться за обсягом виробленої продукції, то їх необхідно привести до співставного виду. Перераховувати КВ і С на однаковий обсяг продукції. Через коефіцієнт приведення: Ш. Необхідно застосовувати єдину методику і єдині ціни. IV. Варіанти не повинні відрізнятися за часом затрат і одержання ефекту. При визначені економічного ефекту від впровадження нової техніки необхідно забезпечувати тотожність ефектів: 1 — за продуктивністю машини; 2 — за строком служби машини. Для тотожності по 1 використовують коефіцієнт, що враховує ріст продуктивності: Строк служби вираховується через коефіцієнт реновації та нормативний коефіцієнт ефективності (Ен=0,15): Ефект від впровадження нової машини: 4. РІШЕННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАЛУЧЕННЯ ПОЗИЧКОВОГО КАПІТАЛУ Виробничі потреби підприємств часто зумовлюють необхідність залучення позичкового капіталу, що стає складовою частиною їх авансованого капіталу. При цьому необхідно дати відповідь на питання: чи економічно доцільно залучати позичковий капітал у конкретній виробничій ситуації. Обґрунтована відповідь базується на порівнянні норми прибутку на весь авансований капітал, що використали підприємства у процесі виробництва, і процентної ставки за кредит. Якщо друге перевищує перше, то краще використовувати власні кошти, і навпаки. Даний критерій базується на залежності: , — рентабельність (норма прибутку) на власний та авансований капітал; , — позичковий та власний капітал підприємств, — % ставка за . З наведеної формули видно, що норма прибутку на власний капітал залежить від рентабельності авансованого капіталу та від розміру ефекту, який отримає підприємство в результаті використання позичкового капіталу. Цей ефект ще називають ефектом фінансового левериджу, який рівний . Він складається з коефіцієнту фінансового левериджу , що характеризує величину позичкового капіталу на одиницю вартості , та диференціалом фінансового левериджу , що вказує на різницю між нормою прибутку на авансований капітал і % ставкою за кредит. Рентабельність зростає лише тоді, коли . І навпаки, якщо рівний 0, то залучення позичкового капіталу не вплине на рентабельність власного капіталу. 5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ 5.1. Обгрунтування чисельності та складу персоналу Обґрунтування чисельності та складу персоналу охоплює послідовні етапи робіт: – проектування трудових процесів на підприємстві; – нормування затрат праці на виконання окремих видів робіт; – планування чисельності працівників; – формування персоналу підприємства. Проектування трудових процесів на підприємстві передбачає визначення загального обсягу робіт та його розподіл у розрізі окремих груп виконавців. Глибина розподілу праці на підприємстві визначається його розмірами та загальним обсягом робіт. На невеликих підприємствах розподіл праці обмежений, тому виникає її суміщення. Нормування затрат праці передбачає розробку та використання на підприємстві певної системи норм праці. При обґрунтуванні господарських рішень щодо чисельності персоналу необхідно знати зв’язок між нормою часу і нормою виробітку. Планування чисельності працівників полягає у встановленні їх планової кількості. Для визначення чисельності основних працівників є три способи: 1) За трудомісткістю виробничої програми: , де — сумарна трудомісткість виробничої програми, люд.-год.; — дійсний фонд часу роботи одного середньоспискового робітника, год.; — середній коефіцієнт виконання норми на підприємстві. 2) За нормами обслуговування: , де n — загальна кількість одиниць устаткування; Зм — кількість змін роботи устаткування; Ксс — коефіцієнт спискового складу ; Но — норма обслуговування на одного робітника, одиниць. На — кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат, чол. 3) За нормами виробітку: , де N — планова кількість виробів, натуральних одиниць; Нвир.— годинна норма виробітку одного робітника. Планова чисельність допоміжних робітників () визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо встановленні певні норми. Якщо ж такі норми не встановленні, то , де nо — кількість робочих місць допоміжних робітників. Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі штатного розпису. Формування персоналу підприємства передбачає здійснення заходів з відбору необхідних робітників на ринку праці, їх підготовці у навчальних закладах або підвищення кваліфікації. 5.2. Обгрунтування заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці Основною метою управління продуктивністю праці на підприємстві є вишукування та реалізація можливих резервів її росту. Цей процес охоплює наступні етапи: 1) Побудова системи показників, що найбільшою мірою характеризують продуктивність праці працівників даного підприємства. 2) Вишукування та оцінка можливих резервів підвищення продуктивності праці.. 3) Оцінка ефективності запланованих заходів та їх реалізація. Вишукування та оцінка резервів має здійснюватись з урахуванням таких умов досягнення підвищення продуктивності праці: а) результати діяльності зростають, а затрати зменшуються (); б) результати діяльності зростають, а затрати не змінюються (); в) результати діяльності зростають, затрати також зростають, але меншими темпами (); г) результати діяльності незмінні, а затрати зменшуються (); д) результати діяльності зменшуються і затрати зменшуються, але більшими темпами (). Розрахунок приросту продуктивності праці проводиться за формулою: Якщо за розробленими заходами відома зміна трудомісткості, то можлива зміна продуктивності праці: . Важливим елементом економічного аналізу є розрахунок можливого приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці. Для визначення ефективності прийнятих рішень необхідно порівняти темпи росту виробництва і темпи росту заробітної плати. Зниження собівартості продукції внаслідок росту продуктивності праці, що перевищує ріст заробітної плати, знаходимо за формулою: , %, де — доля заробітної плати в собівартості продукції. 5.3. Обґрунтування системи стимулювання праці Основною метою управління стимулюванням праці є забезпечення росту доходів персоналу та диференціації їх виплат відповідно трудовому вкладу окремого працівника у загальні результати діяльності. В процесі управління стимулюванням праці приймаються рішення щодо: 1) вибору форм і систем оплати праці; 2) побудова на підприємстві тарифної системи заробітної плати; 3) побудова системи додаткового стимулювання окремих аспектів трудової активності персоналу; 4) індивідуалізація умов матеріального стимулювання найбільш кваліфікованих працівників; 5) планування коштів на стимулювання праці. При обґрунтуванні ФОП необхідно враховувати підвищення продуктивності праці працівників та підвищення прибутку. Для цього застосовують такий алгоритм: 1) Обчислюється індекс зростання продуктивності праці у розрахунковому періоді щодо базового (Іпрдк). 2) Визначається нормативний коефіцієнт випередження підвищення продуктивності праці щодо підвищення заробітної плати (). 3) Визначається розрахункове значення фонду оплати праці:: 4) Встановлюються індекси зростання прибутку та ФОП: 5) Обчислюється максимальне значення поточного ФОП: 6) Порівнюється розрахунковий фонд оплати праці (Фпот) та максимальний фонд оплати праці (Фпот max): якщо <, то >, то 6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ Лізинг є особливою формою кредитних відносин, а саме товарним кредитом в основних засобах, за якою право користування майном відокремлюється від права володіння ним. Лізингові платежі — це плата яку здійснює лізингоодержувач за використання наданого йому майна, вона встановлюється у розмірі що забезпечує покриття витрат на придбання майна та одержання прибутку лізингодавцю. Згідно Закону України «Про лізинг» лізингові платежі включають в себе: Суму амортизації об’єкта лізингу нарахована за термін за який вноситься платіж. Суму що сплачується лізингодавцю як % за залучений ним кредит для придбання об’єкту лізингу. Лізингова маржа або винагорода, прибуток лізингодавця. Відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкту лізингу. Інші витрати лізингодавця передбаченні угодою. Методика визначення кожної складової загальновідома. Найскладніше визначити розмір лізингової маржі. Згідно Закону України «Про лізинг» операції і сплати лізингових платежів за умовами договорів фінансового лізингу не є об’єктом оподаткування. Обґрунтування доцільності придбання майна на умовах лізингу спирається на порівняння вартості майна придбаного на умовах лізингу. Вартість майна на умовах лізингу Вмл — вартість майна на умовах лізингу; Епр — економічний прибуток; Лп — лізингові платежі. Вартість майна придбаного в кредит Якщо вартість майна придбаного за умов лізингу менша, ніж вартість майна придбаного в кредит, то укладання лізингової угоди є доцільним. Додаток В. ОЦІНЮВАННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ І. Методики оцінювання ризиків операційних рішень: Оцінка ризику неефективного виходу на ринок Ступінь економічного ризику (як імовірності технічного і комерційного успіху) може оцінюватись за допомогою підходу, запропонованого американськими економістами при оцінці технічних нововведень: де Е – ефективність реалізації нововведення; П – щорічний обсяг продаж нового виробу; С – продажна ціна виробу; Т – життєвий цикл виробу (передбачуваний строк виробництва нового виробу); Рт – імовірність технічного успіху (можливість практичного втілення дослідницьких ідей в новій вдосконаленій продукції); Rк – імовірність комерційного успіху (можливість збуту нової продукції на ринку і отримання очікуваних прибутків); Σ3 – сума затрат на реалізацію, включаючи затрати на розробку, освоєння виробництва і поточні виробничі затрати. Імовірність технічного і комерційного успіху, тобто врахування ризику і оцінка його ступеня, визначається в залежності від характеру продукції, яку передбачається отримати в результаті реалізації й інших факторів. Кожний з них може бути визначений за таблицею В1, що допомагає визначити імовірність успіху проектів. Таблиця В1 Фактор Опис винаходу Клас 1 Клас 2 Клас 3 1 2 3 4 Інформацій-ний Виріб відомий або добре оцінений Вимоги до використання виробу відомі, але характери-тики – лише в загальному обрисі Виріб на стадії проекту, вимоги до нього відомі лише в загаль-ному обрисі продовження табл. В1 1 2 3 4 Виробничо-технічний Звичайний процес виробництва. Виріб можна виробляти існуючим обладнанням Необхідні деякі нові технічні процеси і модернізація процесу виробництва Більшість технічних процесів будуть новими або необхідні нові методи виробництва Науково-технічний Необхідні лише лабораторні досліди або дослідне виробництво зразків Необхідні невеликі теоретичні дослідження або значне експериментальне дослідження Необхідна широка дослідна і експериментальна робота Юридичний Фірма має переваги в патентах та ліцензіях Відносно вільна можливість використати патент і отримати ліцензію Переважне становище в патентах і ліцензіях мають конкуренти Кадровий Персонал фірми – визнані спеціалісти в даній області В фірмі працюють такі ж досвідчені спеціалісти в даній області, як і у конкурента Відсутність досвіду в даній області, тоді як в інші в ній є спеціалістами 1.2. Методика оцінювання ризику падіння цін на товар 1. Будується статистичний ряд цін на продукцію підприємства. 2. Розраховується трендова модель та здійснюється прогноз ціни на наступний період. 3. Задаючись параметрами довіри визначаємо три рівня ціни – високий,середній та низький, а також їхні ймовірності. 4. Розраховується виручка, прибуток та показники прибутковості для кожного рівня ціни. 5. Визначаються втрати від недоотримання прибутку та зниження прибутковості порівняно з очікуваним або найкращим варіантом. 6. На основі розрахункових втрат та їх ймовірностей визначають рівень ризику від падіння цін на продукцію. 1.3. Методика оцінювання ризику неплатежів за товар Аналіз кредитоспроможності і оцінка ризику неповернення кредиту може здійснюватись за системою показників кредитоспроможності, що характеризують такі сторони діяльності: дієздатність, репутацію, капітал, наявність забезпечення кредиту тощо. Вибір показників кредитоспроможності здійснюється залежно від кількості експертів методами рангової кореляції та парних порівнянь. Пропонується система показників кредитоспроможності, в якій основну увагу приділено показникам, що характеризують перспективи роботи підприємств, яким надається відстрочка платежу (комерційний кредит). При цьому дослідження проводиться за двома напрямами – аналізу балансу на ліквідність і розрахунку очікуваних доходів, який доповнюється оцінкою можливості їх одержання. Одним з показників, що характеризують підприємство з цього боку, виступає коефіцієнт незалежності. Він дозволяє оцінити частку власника у загальній вартості майна фірми і обчислюється як відношення величини джерел власних коштів до загальної суми балансу. В більшості розвинених країн вважається, що коли цей коефіцієнт є вищим 0,5, то ризик кредиторів зведено до мінімуму: продавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство може погасити свої боргові зобов’язання. Коефіцієнт незалежності дає якісну картину фінансової стабільності та солідності досліджуваного підприємства. Для оцінки очікуваних доходів пропонується показник достатності очікуваних доходів підприємства для виконання ним своїх зобов’язань, який може варіювати в межах від 0 (є недостатнім) до 1 (є повністю достатнім). Проміжне значення цей показник може набувати у випадках, коли експерт, який оцінює, неповністю впевнений у можливості досягнення обстежуваним підприємством намічених результатів. Репутацію фірми пропонується організувати за кількома напрямами: 1) особисті контакти з його керівництвом і співробітниками, інша побічна інформація допомагає визначити моральні її якості і ділову активність 2) з’ясування наявного досвіду фірми з банками, постачальниками дозволяє визначити його акуратність у додержанні умов договорів 3) аналіз грамотності складання звітних документів дає уявлення про рівень організації на цьому підприємстві облікової і аналітичної роботи. Подібна інформація якісно не чітка, виражена в термінах природної мови, через що оцінити її чіткими тематичними критеріями неможливо. Тому, пропонується описувати названий показник за допомогою функції

Методичні вказівки Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризику

mari

16.08.2012 17:08-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись