Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра регіонального управління
Курсова робота
На тему:
“Планування і контроль на підприємстві ВАТ“Сарненський хлібозавод”.
Вихідні дані (варіант № 20)
Таблиця 1.
№
п/п
Показник
Од.
виміру
Значення
1
2
3
4
1.
Коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактору
Економічні
1,02
Політичні
1,52
Ринкові
0,32
Технологічні
2,02
Конкурентні
0,22
Міжнародні
1,12
Соціальні
0,12
2.
Кількість покупців товару
чол.
400020
3.
Кількість покупок здійснених одним покупцем
разів
2
4.
Інтегральний показник конкурентноздатності товару зразка
1,02
5.
Постійні затрати в плановому році
грн.
5020
6.
Змінні затрати на одиницю продукції в плановому році
грн./шт
30,2
7.
Сальдо залишків продукції на складі
грн.
20200
8.
Сальдо залишків продукції відвантаженої, але не оплаченої споживачем
грн.
10200
9.
Залишок незавершеного виробництва
грн.
на початок планового року
5200
на кінець планового року
16200
10.
Залишок інструментів і оснастки власного виробництва
грн.
на початок планового року
2200
на кінець планового року
5200
11.
Потужність підприємства на початок планового періоду
шт.
9980
12.
Введення (виведення) потужностей протягом планового року
1
-80
2
-180
3
120
4
320
5
-480
6
-630
7
-180
8
-480
9
-230
10
-330
11
-380
12
-730
13.
Норма витрат ресурсу на основне виробництво
Матеріал 1
т/шт.
20
Матеріал 2
т/шт.
4
Матеріал 3
т/шт.
8
Деталь 1
шт./шт.
10
Деталь 2
шт./шт.
2
14.
Індекс цін плановий/базисний
1,2
15.
Виробіток 1-го працівника у базисному періоді
грн./чол.
4020
16.
Тривалість робочої зміни
год.
8
17.
Відсоток зменшення трудоємності робіт
%
5,2
18.
Час тривалості заходу по зменшенню трудоємності робіт
днів
2
19.
Коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого
%
85,2
20.
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих
%
62
21.
Кількість робочих днів 1-го працюючого в звітному періоді
днів
205
1
2
3
22.
Темпи зростання чисельності робітників
%
5,2
23.
Норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником
шт./чол.
3
24
Зменшення норми витрат на виготовлення одиниці продукції після проведення техніко-економічних заходів
Матеріал 1
%
5,02
Матеріал 2
%
11,02
Матеріал 3
%
4,02
25.
Номер місяця, коли було запроваджено захід по зниженню матеріальних затрат
4
26.
Постійні затрати в базисному році
грн.
5220
27.
Змінні затрати на одиницю продукції в базисному році
грн./шт.
32,2
28.
Частка амортизаційних відрахувань у постійних затратах
%
20,2
29.
Коефіцієнт змінності (кількість змін роботи підприємства за добу)
2
Таблиця 2.
Дані для розрахунку потреби в мастильних матеріалах
Назва одиниці
обладнання
Кількість працюючих одиниць
обладнання, шт.
Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, л.
Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, л.
Станок 1
3
0,009
0,0006
Станок 2
2
0,006
0,0004
Станок 3
4
0,01
0,001
Верстат 1
3
0,011
0,0008
Верстат 2
2
0,007
0,0016
Верстат 3
4
0,004
0,0012
Ціна одиниці мастильного матеріалу, грн.
0,02
0,52
Таблиця 3.
Дані для розрахунку потреби в інструменті
Номенклатура інструментів
Машинний час роботи для виготовлення 1-ці обладнання, год.
Довжина робочої частини інструменту, мм.
Довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм.
Час роботи інструменту між двома заточками, год.
Планова ціна 1-ці інструменту, грн.
Інструмент 1
0,07
10
0,5
11
45,02
Інструмент 2
0,08
7
0,35
6
56,02
Інструмент 3
0,09
6
0,25
8
23,02
Таблиця 4.
Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту обладнання
Матеріали для
ремонту
обладнання
Норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті
Сума ремонтних одиниць обладнання, що
підлягають ремонту:
Коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання
Коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при:
Ціна матеріалу, грн. за одиницю
капітальному
середньому
малому
середньому та капітальному ремонтах
малому та капітальному ремонтах
Матеріал 1
0,52
1
2
3
1,012
0,033
0,023
8,02
Матеріал 2
0,07
1
2
3
1,013
0,046
0,03
10,02
Матеріал 3
0,27
1
2
3
1,025
0,053
0,017
12,02
Матеріал 4
0,12
1
2
3
1,056
0,027
0,033
5,02
Таблиця 5.
Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту будівель
Матеріали для
ремонту будівель
Обсяг ремонтних робіт, грн.
Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %
Питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %
Планова ціна одиниці матеріалу, грн.
Матеріал 1
25000
23,5
15
2,02
Матеріал 2
25000
23,5
28
4,02
Матеріал 3
25000
23,5
5
5,02
Матеріал 4
25000
23,5
16
6,02
Матеріал 5
25000
23,5
10
3,02
Матеріал 6
25000
23,5
26
7,02
Таблиця 6.
Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за рахунок структурних зрушень у виробництві
Підрозділ підприємства
Частка працівників, зайнятих у даному підрозділі, %
Темпи зростання обсягів виробництва продукції по окремих підрозділах підприємства в плановому періоді, %
Підрозділ підприємства №1
25
112
Підрозділ підприємства №2
35
103
Підрозділ підприємства №3
40
114
Таблиця 7.
Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за розрахунок підвищення технічного рівня виробництва
Категорія
обладнання
Кількість одиниць обладнання, шт.
Темпи зростання продуктивності праці, %
Термін дії обладнання, років
Питома вага працівників, що обслуговують обладнання, %
Що не підлягає технічному вдосконаленню
6
0
5
50
Нове обладнання
2
1
10
34
Модернізоване обладнання
10
0,67
8
16
Всього
18
100
Таблиця 8.
Чисельність працівників у базисному році
Варіант
Чисельність працівників у базисному році, чол..
20
74
Таблиця 9.
Вихідні дані „Ціна за одиницю матеріальних ресурсів, що витрачаються при виробництві продукції, грн. за одиницю ”
Матеріал 1
0,0060
Матеріал 2
0,0900
Матеріал 3
0,2050
Деталь 1
0,0740
Деталь 2
0,1700
Таблиця 10.
Вихідні дані для побудови кривої попиту
Ціна, грн., Ц
10
20
30
40
50
Попит, шт., N
32000
24000
16000
8000
0
ЗМІСТ
Вступ…...............................................................................................................................7
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми ………………………………………………………………………...……….8
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства…………………………………….…........8
1.2. Сегментація ринку …………………………………………………………………… ……....9
1.3. Вивчення ємності ринку підприємства……………………………………………………..10
1.4. Оцінка конкурентноздатності товару підприємства…………………….............................10
1.5. Планування ціни на товар підприємства ……………………………………………..…….13
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства…………………………………...15
Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми…………………………………………………………………...17
2.1. Планування виробничої програми підприємства…………………………………........…..17
2.2. Планування виробничої потужності підприємства…..........................................................20
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми…………………………20
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання ……………………………………21
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства………………………..22
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах………………………………22
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства…………………………………………......27
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві……………………………………………31
2.6.1. Планування росту продуктивності праці ………………………………………………...31
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми…………………………………………………………………………………..35
2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві …………………………………….38
Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства…………………………..40
3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко-економічним факторам………………………………………………………………………………………….40
3.2. Планування доходів і надходжень…………………………………………………………..41
3.3. Фінансовий план підприємства……………………………………………………………..43
Висновки. ……………………………………………………………………………….45
Список використаної літератури……………………………………………………...46Вступ
Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.
При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, які застосовуються практично в усіх сферах комерційної діяльності і для різних фірм, необхідні для того, щоб вчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності фірми є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу.
Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які необхідні для вирішення поставлених завдань.
Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням діяльності підприємства є основною метою даної курсової роботи.
Предметом даної курсової роботи є детальне вивчення комплексу управлінських заходів, що використовує підприємство для організації виробництва і збуту своєї продукції. Об’єктом є саме підприємство та його планова політика.
Суть планування - як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити взаємозв’язку між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'язку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригування показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку.
Планування – процес формування цілей визначення пріоритетів розвитку, методів, засобів їх досягнення, параметрів взаємодії між членами підприємства, а також вибір та розподіл матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, інших організаційно-технічних, економічних та мотиваційних рішень, які забезпечать досягнення поставлених завдань.
В даній роботі ми розглядаємо ВАТ «Сарненський хлібозавод», основним видом діяльності якого є виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв. Основним видом продукцiї, що виробляє пiдприємство є хлiбобулочнi вироби. В асортиментi продукцiї, що виробляється вiд 62 до 70 найменувань хлiбобулочних виробiв.
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ, ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЙОГО ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ.
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства.
Будь-яке підприємство перебуває і функціонує у зовнішньому середовищі. Зовнішнє середовище підприємства – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість підприємства і на які вони не можуть впливати взагалі або чинити незначний вплив.
Для підприємств, на міжнародних ринках, особливого значення набуває група факторів міжнародного оточення, таких як:
Складність зовнішнього середовища – значна кількість факторів, різноманітність їх зв’язків і наслідки їх впливу;
Динамічність і рухомість зовнішнього середовища – різна швидкість змін факторів середовища;
Не визначеність зовнішнього середовища – обмеженість інформації та невпевненість в її достовірності;
Багатогранність зовнішнього середовища – відображення різної кількості подій та аспектів.
Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.
Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:
= (1)
де - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;
- коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора;
Y- значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства.
Таблиця 1.
Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства
№
п/п
Фактори зовнішнього
середовища
Коефіцієнт
„”
Значення впливу
фактора „Y”
Оцінка впливу фактора „”
1.
Економічні
1,02
30
30,6
2.
Ринкові
0,32
-10
-3,2
3.
Політичні
1,52
-30
-45,6
4.
Технологічні
2,02
25
50,5
5.
Конкурентні
0,22
-20
-4,4
6.
Міжнародні
1,12
-30
-33,6
7.
Соціальні
0,12
15
1,8
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі, тобто можна зробити висновок, що великі можливості підприємству надають економічні та технологічні фактори, загрозу для підприємства несуть політичні та міжнародні фактори, нейтральний вплив мають соціальні фактори, ринкові та конкурентні.
1.2. Сегментація ринку.
Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент - групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту.
В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку
(ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками:
1. Географічна - розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо.
2. Демографічна - стать, вік, склад сімї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо.
3. Психографічна - суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства; яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості.
4. Поведінкова - рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо.
Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає а тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки.
Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці.
Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю.
Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля.
1.3. Визначення ємності ринку підприємства.
Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку.
Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період.
Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою:
(2)
де - загальна ємність ринку в натуральних показниках;
- кількість покупців товару, чол.;
- кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт.
=400020*2=800040 шт.
1.4. Оцінка конкурентоздатності товару.
Конкурентоздатність - це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Рівень конкурентоздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.
Одиничний показник - відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється.
Груповий показник - поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі.
Інтегральний показник - чисельна характеристика конкурентоздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами.
Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентоздатність товару.
До технічних параметрів конкурентоздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людською комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.
До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.
Отже для визначення інтегрального показника конкурентоздатності необхідно:
1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
Визначити інтегральний показник конкурентоздатності;
Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентоздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
(3)
де - значення впливу одиничного показника, долі одиниці;
- параметричний індекс.
Припустимо, що підприємство виготовляє цемент. Для визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами виберемо 5 параметрів, які характеризують властивості продукції, що мають суттєвий інтерес для споживача. (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення,
долі
одиниці
Оцінка
Параметричний індекс
Груповий параметричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Термін придатності
25
0,25
5
1
0,25
2.
Вигляд
20
0,2
4
0,75
0,15
3.
Упаковка
10
0,1
3
0,6
0,06
4.
Склад
35
0,35
4
0,75
0,26
5.
Калорійність
10
0,1
3
0,6
0,06
Всього
100
1
0,7825
В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці (колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс 1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими недоліками” – 0,1.
Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового параметричного індексу за технічними параметрами.
Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі аналогічно таблиці 2.
Таблиця 3
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення, долі одиниці
Оцінка
Параме-тричний
індекс
Груповий параметричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Вартість сировини
30
0,3
5
1
0,3
2.
Безвідходна технологія
30
0,3
4
0,75
0,225
3.
Заробітна плата
15
0,15
5
1
0,15
4.
Чисельність обслуговуючого персоналу
10
0,1
4
0,75
0,075
5.
Відстань до точок реалізації
15
0,15
5
1
0,15
Всього
100
1
-
-
0,9
Розрахуємо інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою:
(4)
де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;
- груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
К=0,7825/0,9=0,87.
Отримане значення інтегрального показника порівняємо із аналогічним значенням товару зразка. Інтегральний показник конкурентоздатності товару зразка становить 0,87. При порівнянні можемо зробити висновок, що все таки значну конкурентоспроможність товару на ринку і про можливі перспективи щодо її підвищення.
1.5. Планування ціни на товар підприємства.
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В першу чергу встановимо залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння „кривої попиту”.
Рис. 2. Крива попиту
Для встановлення рівняння „кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки залежність має лінійний характер.
Канонічне рівняння прямої має вигляд: .
Таким чином, щоб встановити залежність між ціною та попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння. Візьмемо дві точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
N=-0,8*Ц+40;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-0,8; в=40.
Нехай була встановлена залежність:
N=а+Ц*в (5);
N=(-0,8*40,1+40)*1000=7920 грн
де N- попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;
а, в – параметри лінійного рівняння.
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6);
П=317592-244204=73388 грн
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (7);
Д= 7920*40,1=317592 грн
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМ * N + ВПОСТ (8);
В=30,2*7920+5020=244204 грн
Де ВЗМ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції, грн;
N – обсяг реалізації, шт.;
ВПОСТ - постійні затрати підприємства, див. вихідні дані.
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМ * N – ВПОСТ (9);
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМ * а * Ц – ВЗМ * в – ВПОСТ =
=а * Ц2 + (в – ВЗМ * а)Ц – (ВЗМ * в + ВПОСТ) (10);
Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2аЦ + (в – ВЗМ * а) (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
2аЦ + (в – ВЗМ * а) = 0 (12);
зобразимо графічно:
Отже, ціна товару, яка б забезпечила максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва, буде рівна:
Ц=40,1
Таким чином підприємство буде отримувати максимальний прибуток при реалізації товару за ціною 40,1 грн.
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства.
Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому розділі ми визначили ціну, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N=а*Ц+в (5), можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції в плановому році в натуральних одиницях:
N=(-0,8*40,1+40)*1000=7920 шт.
Висновок до розділу І
Провівши аналіз загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства можна зробити наступні висновки: найбільший вплив на діяльність підприємства мають технологічні та економічні фактори, що насамперед пов’язане з видом діяльності підприємства та продукцією, що випускається.
Загальна ємність ринку – 800040 шт.
Оцінивши конкурентоспроможність певного товару та порівнявши його з аналогічним еталонним показником можна сказати що даний товар поступається у характеристиках, проте вони є досить наближеними до еталонних.
Була визначена оптимальна ціна товару, яка становить 40,1 грн. та оптимальний розмір продажу товару, що складає 7920 одиниць.
РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ.
2.1. Планування виробничої програми підприємства.
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м. кв., м. куб., шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід), товарна продукція, валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією. Плановий обсяг реалізованої продукції визначається за формулою:
, (13)
QплР = (438276,96+20200+10200)=468676,96грн
де - обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства.
- сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду.
- сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду.
п – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (). Її величину приймаємо рівною на 10...15% більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
, (14)
де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках.
План випуску продукції в натуральних показниках в плановому році складатиме: =7920*1,15=9108 шт.
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
, (15)
QплТі=9108*40,1*1,2= 438276,96
де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках,
Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції,
n – кількість видів товарної продукції;
QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ * Ці);
m – кількість видів робіт промислового характеру.
Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою:
QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16);
Qвал = 438276,96+(16200-5200)+(5200-2200)= 452276,96
де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду,
QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду,
На основі приведених розрахунків складаються форми:
На основі приведених розрахунків складемо форми
Таблиця 3
План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі
Найменування продукції
Кількість продукції в натуральному виразі
Базисний період (на 5% менше за план)
очікуване виконання (факт)
План
в тому числі по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)
Виробництво профілюючих видів продукції, всього
455,4
100%
113,85
113,85
113,85
113,85
432,6
в тому числі: - експорт
45,54
10%
11,385
11,385
11,385
11,385
43,26
- нова продукція
91,08
20%
22,77
22,77
22,77
22,77
86,52
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)
2.1. Готові вироби, всього
в тому числі: - експорт
- нова продукція
6922,08
80%
1730,52
1730,52
1730,52
1730,52
6576
692,2
10%
173,05
173,05
173,05
173,05
657,59
692,2
10%
173,05
173,05
173,05
173,05
657,59
2.2. Продукція із давальницької сировини
865,26
10%
216,32
216,32
216,32
216,32
822
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
173,05
2%
43,26
43,26
43,26
43,26
164,4
2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
432,63
5%
108,16
108,16
108,16
108,16
411
2.5. Інші види продукції
259,58
3%
64,9
64,9
64,9
64,9
246,6
Всього
9108
2277
2277
2277
2277
8652,6
Таблиця 4
План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі
Найменування продукції
Кількість продукції в грошовому виразі
В цінах базисного року
В цінах планового року
в т. ч. по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)