Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика споживання послуг в Україні
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу «Статистика»
за темою:
«Статистика споживання послуг в Україні»
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………..............3
1.Теоретична частина……………………………………………….......6
Статистика споживання послуг в Укрвїні………………...…….....6
2. Практична частина……………………………………………….....14
2.1 Завдання № 1…………………………………………………….....14
2.2 Завдання № 2……………………………………………………….18
2.3 Завдання № 3…………………………………………………….....26
2.4 Завдання № 4……………………………………………………….34
Висновки………………………………………………………………..38
Список використаної літератури……………………………………...39
Вступ
Розвиток економічних наук тісно пов’язаний з науковою і практичною діяльністю в сфері статистики. Пояснюється це перш за все тим, що висунуті теоретичні передбачення та їх практичне втілення повинні базуватись на конкретному аналізі вивчаючих явищ і процесів, які проходять в економічному і соціальному житті суспільства. Пізнання якісних сторін законів розвитку явищ можливе лише поряд з об’єктивним аналізом їх кількісної сторони.
Термін “статистика” походить від латинського “status” , що означає становище, стан явищ і використовувався спочатку в значення як “сума знань про державу.” Вперше цей термін ввів німецький вчений Ахенваль в 1749 р., який видав книгу про Державознавство.
В наш час термін статистика має декілька значень:
1. це особлива галузь практичної діяльності людей, яка направлена на збір, обробку і аналіз даних, характеризують соціально-економічний розвиток країни і її регіонів, галузей економічних і окремих підприємств;
2. статистикою часто називають статистичні дані , які подають у звітності підприємств або публікуються в пресі, довідниках, збірниках і є результатами звітної роботи;
3. статистикою називають науку, яка займається розробкою теоретичних положень і методів, що використовуються у статистичній практиці.
Як окрема галузь науки статистика виникла з повсякденних практичних потреб людей, оскільки для державного управління потрібна інформація про наявність і склад земель, чисельність населення, стан торгівлі. Об’єктом її вивчення є соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя.
Характерною особливістю статистики, яка відрізняє її від інших наук, є кількісне висвітлення явищ суспільного життя у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною. Важливою рисою статистики є те, що вона вивчає масові явища. Це означає, що статистичні показники завжди є результатом узагальнення деякої суспільності фактів.
Статистика – багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики, економічну статистику, галузеві статистики і соціальну статистику.
Статистика вивчає суспільні явища не ізольовано одне від одного, а у взаємозв’язку та взаємозалежності, виділяє різні типи і форми суспільних явищ, оцінює вплив факторів, які формують динаміку та варіацію явищ, розкриває процес переходу кількісних змін у якісні.
Спираючись на загальні принципи діалектичного методу, статистика розробила свої, властиві їй прийоми і способи вивчення суспільних явищ. Сукупність їх створює статистичну методологію.
Мета курсової роботи – закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході занять, розвинути економічне мислення, оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів.
Виходячи з цього, основними завданнями, які постануть, щоб досягти мети є:
закріпити знання з основних розділів соціально-економічної статистики, а саме розглянути тему: «Статистика споживання послуг в Україні».
провести кореляційне дослідження для виявлення взаємозв’язку між двома обраними показниками.
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації.
набути вміння оцінювати ряди динаміки
навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних.
Статистика споживання послуг в Україні
Послуги - це діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників -особисті, колективні. Вони є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), і, як правило, призводить до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги. Специфіка послуг як продукції полягає в тому, що послуги не накопичуються (за виключенням окремих видів), не транспортуються, не існують окремо від виробників, тобто вони споживаються, в основному, в момент їх надання.
Обсяг вироблених послуг - вартісна оцінка фактично вироблених підприємством послуг, включає послуги вироблені та передані (або передбачені для передачі) споживачам-іншим підприємствам, структурним одиницям даного підприємства, населенню, а також послуги вироблені та призначені для внутрішнього споживання підприємством. Показник обчислюється у цінах виробництва, тобто без податку на додану вартість.
Обсяг реалізованих послуг (включаючи ПДВ) - це доход підприємства від реалізації послуг, що зазначено в оформлених як підстава для розрахунків з споживачами документах.
Під споживанням розуміють використання товарів та послуг для задоволення індивідуальних та колективних потреб. Розрізняють виробниче, або споживання засобів виробництва для виготовлення певного продукту та невиробниче споживання, більшу частину якого становить особисте споживання – використання людиною виробленого продукту для забезпечення своєї життєдіяльності.
Особисте споживання виконує економічні та соціальні функції. Економічні функції полягають у відтворенні потреб, регулюванні обсягу та структури виробництва, відтворенні робочої сили; вони є критерієм реалізації суспільного продукту.
Соціальні функції полягають у підвищенні матеріального добробуту населення, формуванні всебічно розвиненої особистості.
Статистичний аналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежить рівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описує відповідні закономірності й тенденції. Результати статистичного аналізу використовують як для формального описування минулих тенденцій, так і для прогнозування розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.
Система статистичних показників споживання будується згідно із завданням спостереження і регулювання споживання на макро- та макрорівнях розвитку економіки.
На макроекономічному рівні враховується необхідність узгодження реалій сьогодення стосовно організації виробничих сил, реалізації складових ВВП, у тому числі фонду споживання.
Досвід розвинених країн свідчить, що ринкова економіка досягає розвитку, коли вона спирається на масове споживання, перетворення особистого кінцевого споживання на визначальний елемент ВВП.
Статистичне забезпечення вирішення проблем макроекономічного регулювання споживання включає таку систему показників:
частку кінцевого особистого споживання у ВВП, яке формує платоспроможність населення як базу підприємництва і ринкової трансформації економіки;
співвідношення частки праці і капіталу, або необхідного і додаткового продукту, у тому числі спрямованого на інвестування. Зниження частки праці гальмує попит, а звідси і пропозицію товарів;
рівень рентабельності промислових підприємств, невиправдане зростання якого є передумовою стагнації виробничого попиту, хаосу неплатежів, заборгованості, що у свою чергу гальмує випуск споживчих товарів і вихід із кризи;
розподіл зайнятих за рівнем заробітної плати за галузями та видами діяльності;
розподіл сімей за рівнем середньодушового доходу по соціальних групах населення в цілому (соціально-економічна диференціація);
структура доходів населення;
поділ доходів на платоспроможний попит, нагромадження і т. ін.;
структура платоспроможного попиту на товари та послуги.
Під впливом цих показників формується обсяг і структура фонду споживання населення в цілому та окремих його соціально-економічних груп.
Відповідно до системи національних рахунків витрати домашніх господарств на кінцеве споживання включають:
витрати на купівлю споживчих товарів (крім будинків та квартир) у державній, кооперативній торгівлі, на міських ринках та в неорганізованій торгівлі;
витрати на оплату споживчих послуг;
витрати за рахунок надходжень продуктів у натуральній формі, які вироблені в домашніх господарствах для власного кінцевого споживання;
витрати продуктів, одержаних домашніми господарствами в натуральній формі як оплата праці;
витрати на послуги з помешкання у власному житлі.
Аналізуючи споживання населення, треба виділити складові цієї системи. Це дозволяє врахувати особливості розрахунку показників, вивчити закономірності та тенденції процесу.
У ході аналізу споживання використовують такі групування:
1. За матеріальним складом і формою виявлення благ та послуг:
а) матеріальні продукти (продовольчі, непродовольчі товари, матеріальне споживання в закладах культурно-побутового та соціального обслуговування населення, електроенергія, водо-, газопостачання і теплофікація та ін.);
б) матеріальні послуги – послуги, які створені у сфері матеріального виробництва (оплата виготовлення, ремонту та монтажу споживчих товарів, які оплачуються населенням, утримання та поточний ремонт квартир, обслуговування транспортом і зв’язком, хімчистка);
в) нематеріальні послуги (без зношення житла);
г) послуги вцілому (б+в);
д) зношення житла;
е) загальне споживання населення (а+г+д).
2.За джерелами фінансування:
а) споживання за рахунок особистих доходів (споживання закуплених благ та послуг, включаючи споживання продукції власного виробництва);
б) безоплатне споживання за рахунок суспільних фондів у формі медичного обслуговування, освіти, обслуговування в яслах, дитячих садках, а також у вигляді суспільних дотацій при купівлі медикаментів, харчуванні на підприємствах, користуванні житлом;
в) загальне споживання населенням (а+б).
3.За призначенням матеріальних благ та послуг:
продовольчі товари; напої і тютюнові вироби; взуття та одяг; споживання житла; паливо, освітлення, вода, газ; предмети та послуги для домашнього господарства (побутові товари довгострокового користування, посуд, дрібний домашній інвентар); послуги охорони здоров’я та особиста гігієна; послуги транспорту та зв’язку; послуги освіти, культури, спорту та відпочинку; інші матеріальні блага та послуги.
4. За головними каналами надходження:
роздрібна торгівля, включаючи масове харчування, міські ринки; підприємства, які надають матеріальні послуги; підприємства, які надають нематеріальні послуги; бюджетні та інші установи; зношення житла; споживання продукції власного виробництва.
Використовують також інші групування стосовно суб’єктів споживання. Тут слід мати на увазі ознаки, які визначають рівень, структуру споживання та його джерела, тобто:
соціальну незалежність населення;
рівень матеріального добробуту населення, який визначається рівнем середньодушового доходу в сім’ї;
територію споживання;
Ураховуючи характер, особливості зміни споживання в перелічених групах у статистиці та динаміці, можна встановити закономірності зміни споживання під впливом основних факторів, а також структурні зміни у фонді споживання.
Особливе місце посідає аналіз споживання в натуральній формі як сукупності певних властивостей продукта, завдяки завдяки яким він задовольняє ту чи іншу потребу людей. Вирізняють групи натуральних показників споживання, що характеризують такі його аспекти:
споживання в натуральних одиницях вимірювання. Вони охоплюють споживання основних продуктів харчування, текстильних товарів та взуття і розраховуються на основі матеріальних натуральних балансів (м’яса, молока, картоплі, тканин, взуття тощо).
вміст споживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, калорійність харчування. Ідеться про щоденне середнє споживання речовин, які містяться в окремих видах продуктів харчування);
дані про наявність товарів довгострокового користування. Їх отримують шляхом поточного обліку купівлі товарів та оцінки їх вибуття. Використовують також дані вибіркових бюджетних обстежень населення;
фізичний обсяг та рівень споживання послуг.
Для аналізу у вартісному вираженні споживання оцінюють у поточних та незмінних цінах. Оцінюючи споживання, застосовують ціни, за якими населення придбало матеріальні блага і послуги: у разі купівлі в роздрібній торгівлі – роздрібні ціни, на ринку – ринкові ціни. Оцінюючи натуральні надходження, використовують роздрібні ціни, а також ціни виробництва; під час вимірювання динаміки фізичного обсягу споживання – незмінні ціни, тобто ціни певного року.
У статистиці використовують три основних джерела інформації для визначення витрат домашніх господарств на придбання споживчих товарів: вибіркові бюджетні обстеження; баланс грошових доходів та витрат населення; торговельна статистика.
Для одержання інформації про витрати населення на оплату послуг використовується статистична звітність закладів та організацій, що надають такі послуги домашнім господарствам. До їх складу включають ринкові споживчі послуги (побутові, житлово-комунальні, транспорту та зв’язку, оздоровчі і т. д.), а також послуги фінансових посередників (банків, страхових компаній, організацій з проведення лотерей).
Вартість послуг із проживання у власному житлі включається в загальну суму кінцевих витрат у розмірі валового випуску, тобто поточних витрат на утримання власного житла та вартості його зношення.
Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств відображає реальну величину кінцевого споживання, яке забезпечується як за рахунок одержаного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів у натуральній формі, які надаються населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства.
Для кількісного відображення залежності між динамікою доходів або цін та рівнем споживання окремих товарів розраховуються коефіцієнти еластичності, які показують, на скільки процентів змінюється рівень споживання за зміни середньодушового доходу або ціни на 1%.
Статистика вивчає, як змінюються фонди споживання за рахунок окремих факторів, для чого може бути використаний метод ланцюгових підстановок.
Рівень споживання диференціюється за регіонами, соціальними групами населення, усередині останніх – за групами з різним рівнем середньодушового доходу в сім’ї. Використовуючи ці групування, можна визначити вплив на динаміку рівня споживання зміни його в окремих групах та розподілом населення за виробничою ознакою групування. Цей аналіз проводять за допомогою системи індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.
Рівень споживання по регіонах в цілому залежать від рівня споживання в окремих групах населення (міського і сільського залежно від рівня доходу тощо) і поділу населення за цими ознаками. Тому важливо виявити різниця між рівними споживання в окремих регіонах, елімінуючи вплив цього поділу.
Важливе місце в статистичному вивченні споживання посідає його регіональний аналіз. Він дозволяє вивчити особливості споживання в регіонах (областях) під впливом розміщення продуктивних сил, рівня і структури доходів населення, співвідношення між окремими його соціально-економічними групами і т. ін.
Практична частина
Завдання № 1
Варіант-15 [45-49],[60-64],[85-99]
1. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
№ авто- підприємства
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт використання вантажівок
Виробіток на 100 машинотон, т/км
1
76
62
163
2
65
61
152
3
38
78
149
4
40
71
154
5
53
70
175
6
33
66
140
7
39
60
159
8
29
62
148
9
75
61
132
10
65
78
144
11
71
70
182
12
53
62
139
13
52
61
132
14
62
69
138
15
38
61
162
16
39
78
167
17
60
71
124
18
54
70
145
19
52
64
140
20
48
70
159
21
77
67
144
22
34
60
182
23
28
66
139
24
39
69
132
25
40
67
138
Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):
І ( 28-40-25) 38,40,33,39,29,38,39,34,28,39,40.
ІІ ( 40,25-52,5) 52,48,52.
ІІІ ( 52,5-64,75) 53,53,62,60,54.
ІV ( 64,75-77] 76,75,65,71,77,65.
число АТП для кожної групи:
І – 11
ІІ – 3
ІІІ – 5
ІV – 6
2.Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
І. 100% - 25 ІІ. 100% - 25
х% - 11 х% - 3
ІІІ. 100% -25 IV. 100% - 25
х% -5 х% - 6
3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
4.Середня продуктивність для кожної групи:
5.Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Таблиця 1.1.
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість АТП
Питома вага, %
Середня кількість на 1 АТП
Середня продуктивність
Середній процент використання
[28-40,25)
11
44
36,1
151,8
67,1
[40,25-52,5)
3
12
50,7
143,7
65
[52,5-64,75)
5
20
56,4
144,2
68,4
[64,75-77]
6
24
71,5
152,8
66,5
6. групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )
І – (60-64,5) = 62,61,60,62,61,62,61,61,64,60. (10)
ІІ – ( 64,5-69) = 66,67,66,67. (4)
ІІІ – (69-73,5) = 71,70,70,69,71,70,70,69. (8)
ІV – (73,5-78] = 78,78,78. (3)
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.
Таблиця 1.2.
Коефіцієнт використання вантажних автомобілів
Разом
Кількість вантажних авто
[60; 64,5)
[64,5; 69)
[69; 73,5)
[73,5; 78]
[28; 40,25)
4
3
2
2
11
[40,25; 52,5)
2
-
1
-
3
[52,5; 64,75)
1
-
4
-
5
[64,75; 77]
3
1
1
1
6
Разом
10
4
8
3
25
Висновок
Згідно простого розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються машини підприємств з кількістюстю машин 28 – 40,25. Використовуючи таблицю використання АТП за кількістю вантажних автомобілів можна сказати, що підприємства першої та четвертої групи мають найбільшу питому вагу кількості вантажних автомобілів у даній статистичній сукупності, хоча середня продуктивність найбільша для четвертої групи і становить 152,8.
Щодо комбінаційного розподілу, можна сказати що загальної закономірності немає, можливо це пояснюється тим, що дана статистична сукупність має невелику кількість елементів. Виходячи з цих даних , можна стверджувати , що більшість АТП мають низький коефіцієнт використання і мають невелику кількість вантажних автомобілів у своєму розпорядженні.
Завдання 2
За результатами типологічного групування розрахувати:
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
Моду і медіану за допомогою формул та графічно;
Показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсію за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення,дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
1. Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
2.Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
Таблиця 2.1
Кількість вантаж. Автомоб.
Накопичена
К-сть АТП (()
Розрахункові величини
частота
[28;40,25)
11
11
34,1
375,1
-15,208
167,3
2544,11
1162,81
12790,91
[40,25;52,5)
14
3
46,4
139,2
-2,908
8,7
25,36
2152,96
6458,88
[52,5;64,75)
19
5
58,6
293
9,292
46,5
431,70
3433,96
17169,8
[64,75;77)
25
6
70,9
425,4
21,592
129,5
2797,28
5026,81
30160,86
Разом
(
25
-
1232,7
(
352
5798,45
-
66580,45
3.Мода:
f max=11, модальний інтервал: 28-40,25;
(28-40,25)
Рис.2.1. Графічне зображення моди
4. Медіана:
∑ f /2= 25/2=12,5 медіальний інтервал: 40,25-52,5
Ме = 40,25+12,2546,4
Рис.2.2. Графічне зображення медіани
5. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
√ Розмах варіації
√ Обчислимо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
√ Середнє лінійне відхилення:
√ Середнє квадратичне відхилення:
√ Визначаємо дисперсію:
а) як квадрат квадратичного відхилення:
б) як різницю квадратів:
В) за методом моментів:
, де і
– середина інтервалу, який відповідає найбільшій частоті, -величина інтервалу.
За вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду:
- ширина інтервалу, ;,
√ Коефіцієнт осциляції:
,
√ Квадратичний коефіцієнт варіації:
,
оскільки , то статистична сукупність є однорідною, а середня типовою.
6. Групування за виробітком на 100 машинотон:
- Крок зміни ( за виробітком на 100 машин ):
[124;138,5) (6) 132,132,138,124,132,138.
[138,5;153) (10) 152,149,140,148,144,139,145,140,144,139.
[153;167,5) (6) 163,154,159,162,167,159.
[167,5;182] (3) 175,182,182.
Таблиця 2.2
Кількість вантажних авто.
Виробіток на 100 машинотон
Разом
(124-138.5 )
(138.5-153 )
(153-167.5 )
(167.5-182]
( 28;40,25 )
2
4
4
1
11
(40,25;52,5)
1
1
1
-
3
(52,5;64,75)
2
2
-
1
5
(64,75;77]
1
3
1
1
6
Разом
6
10
6
3
25
- Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
.
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машинотон
Кількість АТП
Розрахункові дані
1
2
3
4
5
6
7
28-40,25
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
2
4
4
1
131.25
145.75
160.25
174.75
262,5
583
641
174.75
- 19,77
- 5,27
9,23
23,73
781,70
111,09
340,77
563,11
Разом
11
1661,25
1796,67
40,25-52,5
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
1
1
1
0
131.25
145.75
160.25
174.75
131,25
145,75
160,25
0
- 13,16
1,34
15,84
30,34
173,18
1,79
250,90
920,51
Разом
3
437,25
1346,38
52,5-64,75
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
2
2
0
1
131.25
145.75
160.25
174.75
262,5
291,5
0
174,75
- 14,5
0
14,5
291
420,5
0
210,25
841
Разом
5
728,75
1471,75
64,75-77
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
1
3
1
1
131.25
145.75
160.25
174.75
131.25
437,25
160,25
174.75
- 19,25
- 4,75
9,75
24,25
370,56
67,68
95,06
588,06
Разом
6
903,5
1121,36
Таблиця 2.3
- Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії:
- середня з внутрішньо групових дисперсій:
- Міжгрупову дисперсія:
- групові середні
- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
G2=7,4+229,44= 236,84
Перевіримо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
Результати збіглися.
- Обчислимо коефіцієнт детермінації:
, це означає що 3,1% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта 96,9% зумовлено іншим фактором.
- Емпіричне кореляційне відношення:
, тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів.
- Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складе:
- Тоді дисперсія:
Висновок
Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є однорідною, обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Розраховуючи групові дисперсії та знайшовши середню серед внутрішньо групових та між групову дисперсії, я визначила загальну дисперсію двома способами – як суму розрахованих дисперсій та як середньозважену – і можна сказати, що відхилення не має, що пояснюється правильним розрахунком при заокругленнях.
Зв’язок між виробітком на 100 машинотон і к-сть автомобілів незначний, в нашому випадку коефіцієнт кореляції дорівнює 0,176.
Завдання 3
3.1. Розрахуйте для ряду динаміки:
середнє значення рівня ряду;
за ланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;
середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.
За результатами розрахунків зробіть висновки.
Зобразіть динамічний ряд графічно (лінійний графік або стовпчикова діаграма).
На основі підприємств про витрати на рекламу за три роки
(базовий, минулий, звітний) поквартально проведіть аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньоарифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахуйте показники сезонної хвилі та зобразіть її графічно. Обчисліть показники варіації сезонної хвилі.
А. Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг.
№
Вид продукції
2002
2003
2004
2005
2006
75
З5
11,9
13,8
12,1
10,1
9,6
Середнє значення рівня ряду:
Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим методом:
Таблиця 3.1.
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
З5
11,9
13,8
12,1
10,1
9,6
2
Абсолютний приріст
(
1,9
-1,7
-2
-0,5
3
Коефіцієнт зростання
(
1,15
0,87
0,83
0,95
4
Темп зростання
(
115
87
83
95
5
Темп приросту
(
15
-13
-17
-5
6
Абсолютне значення першого відсотку приросту
(
0,119
0,138
0,121
0,101
3.Показники аналізу ряду динаміки, обчислені за базовою схемою рахунку:
Таблиця 3.2.
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
З5
11,9
13,8
12,1
10,1
9,6
2
Абсолютний приріст
(
1,9
0,2
-1,8
-2,3
3
Коефіцієнт зростання
(
1,15
1,01
0,84
0,80
4
Темп зростання
(
115
101
84
80
5
Темп приросту
(
15
1
-16
-20
Середній абсолютний приріст:
- абсолютне зменшення
Середній коефіцієнт зростання:
= 0,94
Середній темп зростання:
Середній темп приросту:
Середнє абсолютне значення першого приросту:
Рис 3.1. Лінійний графік динамічного ряду.
Таблиця 3.3.
Б. Дані про витрати на рекламу підприємства “Авіс”
Період
Розрахункові показники
Витрати на рекламу
Ступінчата середня
Плинна середня
Базовий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
635
636
637
638
636
639,3
(
636
637
638
-11
-9
-7
-5
121
81
49
25
-6985
-5724
-4459
-3190
633,4
635,1
636,9
638,6
Минулий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
639
641
643
645
645
639,3
641
643
645
-3
-1
1
3
9
1
1
9
-1917
-641
643
1935
640,3
642
643,8
645.5
Звітний
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
647
649
651
654
651,3
647
649
651,3
5
7
9
11
25
49
81
121
3235
4543
5859
7194
647,2
648,9
650,6
652,4
26.08.2012 21:08-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора