МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу “Статистика”
за темою
“Статистика транспорту в рівненській області”
Зміст
Зміст....…………………………………………………………….........2
1.Теоретична частина...........................................................................3
Предмет метод статистики.......................................................3
1.2 Звітність як одна з форм статистичного спостереження.........5
1.3 Організація статистичної звітності в Україні...........................7
1.4 Кореляційне дослідження..............................................................9
2. Практична частина.........................................................................11
2.1 Завдання № 1..................................................................................11
2.2 Завдання № 2..................................................................................15
2.3 Завдання № 3..................................................................................23
2.4 Завдання № 4..................................................................................30
Висновки................................................................................................35
Список використаної літератури......................................................36
1.Теоретична частина.
1.1 Предмет метод статистики.
Місце статистики як дисципліни зумовлено її роллю у науковій та практичній діяльності суспільства. Статистика як наука виникла з появою класів і держави.
Термін "статистика" в літературі тлумачиться як міра, оцінка, характеристика, комплекс знань про державу.
Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування та розвитку, взаємозв'язки.
Статистична методологія — це сукупність прийомів, правил і методів статистичного дослідження у взаємозв'язку з принципами їх побудови.
Методи статистики ґрунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.
Розрізняють такі методи статистики:
• масового спостереження;
• зведення та групування;
• аналізу за допомогою узагальнюючих показників. Статистичне дослідження передбачає такі етапи:
• збирання первинного статистичного матеріалу;
• систематизація і групування зібраних даних;
• переведення узагальнюючих показників у відносні та середні величини;
• аналіз варіації, динаміки і взаємозалежностей.
Статистика як наука складається з окремих тісно взаємопов'язаних галузей або розділів.
До складових статистики належать:
• теорія статистики — розглядає категорії статистичної науки, а також; спільні для будь-яких масових явищ методики і засоби аналізу;
• макроекономічна (соціально-економічна) статистика — розкриває методологію статистичної характеристики економічних процесів та їх результатів, систему показників та методику їх розрахунку, які в сукупності забезпечують кількісну характеристику результатів функціонування економіки країни і регіонів за галузями, секторами та формами власності, ефективність економіки і рівень життя населення;
• національне рахівництво — прийнятий у міжнародній статистичній практиці метод комплексної характеристики економічних процесів (виробництва, освіти, розподілу та використання доходів; накопичення національного багатства);
• галузеві статистики та статистики окремих видів діяльності — розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі або виду діяльності.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті.
1.2 Звітність як одна з форм статистичного спостереження.
З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання даних.
Сьогодні поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.
Звітність – це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів статистики та певних відомств у вигляді документів (звітів)спеціально затвердженої форми.
Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.
Обов’язковість означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.
Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.
Вірогідність – дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або подання з перекрученням фактів.
Звітність складається на підставі первинних даних або подання з перекрученням фактів.
Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню – розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності ґрунтується на даних внутрішньої звітності багатоструктурних суб’єктів діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.
За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна – підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.
Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік переходить на систему національних рахунків (СНР).
1.3 Організація статистичної звітності в Україні.
Статистична звітність – офіційний документ, в якому містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства у вигляді заповненого формуляра, що подається в установлені строки за вказаними адресами. Звітність має юридичну силу за умови наявності в ній підпису керівника підприємства чи організації, і базується на даних первинного обліку. Чітко налагоджений первинний облік і звітність мають велике практичне значення. Програма і принципи організації первинного обліку повинні виходити із інтересів, потреб і умов діяльності підприємств, організацій і установ, а також із потреб вищих органів і народного господарства в цілому.
Організація статистичної звітності і управління нею покладені на Комітет державної статистики України. Кожна підзвітна одиниця подає в органи державної статистики декілька видів різних форм звітності, що характеризують її діяльність. Порядок, терміни та способи подання статистичної звітності підприємствами та організаціями визначаються табелем звітності, що фіксує перелік форм звітності і їх найважливіші реквізити. У кожній формі звітності повинні бути такі обов’язкові реквізити (відомості): а) назва форми;
б) номер і дата затвердження форми звітності;
в) адреси, за якими подається звітність;
г) період, за який подається звітність;
д) термін подачі звітності;
е) назва підзвітного підприємства;
є) посади осіб, що підписали звітність і відповідальні за достовірність поданих даних.
Всі форми статистичної звітності затверджуються органами державної статистики, а форми річних бухгалтерських звітів – Міністерством фінансів України за погодженням із Комітетом державної статистики України. Затверджені форми статистичної звітності містять систему показників, що складають програму звітності. У звіті можуть бути показники, які не передбачені в роботі підприємства. Їх збирають для того, щоб глибше вивчити його діяльність.
Розрізняють загальнодержавну і внутрівідомчу звітність.
Загальнодержавна – це звітність, що подається в органи державної статистики, а потім у зведеному вигляді керівним органам держави. Відомча звітність збирається міністерствами і відомствами для своїх оперативних потреб. Відомчу звітність називають також спеціалізованою.
За періодичністю подачі звітність поділяється на поточну і річну. В свою чергу поточна – термінову (щоденну, п’ятиденну, декадну); місячну; квартальну.
За способом подачі матеріалу звітність поділяється на поштову, телеграфну і телетайпну. В останній час використовується електронна пошта, що забезпечує оперативну передачу інформації. Враховуючи те, що місячна, квартальна і річна звітність містить широке коло показників, її передають через пошту. Термінову – через телеграф чи телетайп.
Значно скоротилася оперативна, термінова звітність, яка досить широко використовувалася в роки адміністративно-командної системи. Організовуючи звітність в Україні, слід дотримуватися термінів подачі звітності, оскільки тільки своєчасно подана інформація має цінність для оперативного аналізу і управління народним господарством.
1.4 Кореляційне дослідження
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Рік
Кількість вантажних автомобілів по Україні
(тис)
Вантажо-оборот за автомобільним транспортом(млрд.т-км)
Розрахункові дані
ХУ
Ух
1996
4736
22,2
22429696
492,8
105139,2
20,97
1997
4801,9
20,5
23058243,6
420,3
98438,9
20,53
1998
4877,8
18,3
23792932,8
334,9
89263,7
20,04
1999
5068,6
18,2
25690705,9
331,2
92248,5
18,79
2000
5109,6
19,3
26108012,2
372,5
98615,3
18,52
2001
5168,9
18,5
26717527,2
342,3
95624,7
18,14
Разом
29762,8
117
147797117,7
2294
579330,3
116,99
Середні
4960,5
19,5
24632852,9
382,3
96555,05
19,5
де - вирівняне значення рівня злочинності серед неповнолітніх, - загальна к-ть злочинів, - шукані параметри.
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів з складеної системи рівнянь з двома невідомими:
117=
579330,3=
117=
117=
Висновок: між кількістю вантажних автомобілів та вантажооборотом за даним видом транспорту існує досить тісний та зворотній зв’язок. Обчислимо коефіцієнт детермінації . Отже, зміна вантажообороту на 64% залежить від зміни загальної кількості вантажівок.
2. Практична частина.
Завдання № 1
Варіант-28 [45-60],[75-85]
1. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
№ авто-підприємства
Кількістьвантажнихавтомобілів
Коефіцієнт використаннявантажівок
Виробіток на 100машинотон, т/км
1
76
62
163
2
65
61
152
3
38
78
149
4
40
71
154
5
53
70
175
6
71
64
182
7
25
70
142
8
34
62
170
9
39
61
198
10
44
69
156
11
53
72
138
12
68
61
162
13
63
66
167
14
70
77
124
15
29
68
145
16
33
66
145
17
52
77
148
18
50
68
132
19
60
66
144
20
70
60
182
21
23
62
139
22
29
61
132
23
77
78
159
24
70
71
148
25
66
70
132
26
80
64
144
27
71
70
182
Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):
А ( 23-37,25 ) 23,25,34,29,33,29.
В ( 37,25-51,5 ) 38,40,39,44,50.
С ( 51,5-65,75 ) 65,53,53,63,52,60.
Д ( 65,75-80 ) 76,71,68,70,70,77,70,66,80,71.
число АТП для кожної групи:
І – 6
ІІ – 5
ІІІ – 6
ІV – 10
2.Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
І. 100% - 27 ІІ. 100% - 27
Х% - 6 х% - 5
ІІІ. 100% -27 IV. 100% - 27
Х% -6 х% - 10
3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
4.Середня продуктивність для кожної групи:
5.Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість АТП
Питома вага,%
Середня к-ть на 1 АТП
Середній продукт
Середній процент викоистання
( 23-37,25 )
6
22,2
28,8
145,5
64,8
( 37,25-51,5 )
5
18,5
42,2
157,8
69,4
( 51,5-65,75 )
6
22,2
57,6
154
68,7
( 65,75-80)
10
37,1
71,9
157,8
67,7
6. групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )
І – (60-64,5)
ІІ – ( 64,5-69)
ІІІ – (69-73,5)
ІV – (73,5-78]
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.
групи за кількістю вантажних автомобілів
коефіцієнт використання вантажних автомобілів
Разом
60; 64,5
64,5; 69
69; 73,5
73,5; 78
23; 37,25
3
2
1
6
37,25; 51,5
1
1
2
1
5
51,5; 65,75
2
2
1
1
6
65,75; 80
3
1
4
2
10
Показники варіації кількості вантажних автомобілів.
Висновок:
Згідно комбінаційного розподілу ми можемо сказати, що більшим попитом користуються машини підприємств з к-тю машин 65,75-80, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання - 60-64,5.
Завдання №2
Кількість вантаж. автомоб.
Кіль- кість АТП (()
Розрахункові величини
23-37,25
6
30,125
180,75
-24,7
148,2
3660,54
907,5
5445
37,25-51,5
5
44,375
221,875
-10,5
52,5
551,25
1969,1
9845,5
51,5-65,75
6
58,625
351,75
3,7
22,2
82,14
3436,8
20620,8
65,75-80
10
72,875
728,75
17,9
179
3204,1
5310,7
53107,6
Разом
27
(
1483,125
(
401,9
7498,03
(
89018,9
1.Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
2.Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
3.Мода:
fmax=10, модальний інтервал: 65,75-80.
( 65,75-80 ]
4. Медіана:
f /2= 27/2=13,5 медіальний інтервал: 65,75-80, fме=10
Кількість вантажних автомобілів
Кількість АТП
Накопичена частота
Середина інтервалу
( 23-37,25 )
6
6
30,125
( 37,25-51,5)
5
11
44,375
(51,5-65,75)
6
17
58,625
( 65,75-80 )
10
27
72,875
Разом
27
(
_
5. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
Обчислимо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
Середнє лінійне відхилення:
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
А) як квадрат квадратичного відхилення:
Б) як різницю квадратів:
В) за методом моментів:
, де і
– середина інтервалу, який відповідає найбільшій частоті -величина інтервалу.
За вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду:
- ширина інтервалу, ;,
.
Коефіцієнт осциляції:
Квадратичний коефіцієнт варіації:
,
оскільки , то статистична сукупність є однорідною.
Лінійний коефіцієнт варіації:
6. Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни ( за виробітком на 100 машин ):
[124 - 142,5) (7) 142,138,124,132,132,139,132;
[142,5 - 161) (11)152,149,154,156,145,145,148,144,159,148,144;
[161 - 179,5) (5) 163,175,170,162,167;
[179,5 - 198] (4) 182,198,182,182.
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машинотон
Разом
(124-142.5 )
(142.5-161 )
(161-179.5 )
(179.5-198]
(23-37.25 )
///
//
/
6
(37.25-51.5)
/
///
/
5
(51.5-65.75)
/
///
//
6
(65.75-80]
//
///
//
///
10
Разом
7
11
5
4
27
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
.
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:
Кількість вантажних автомобілів
Виробіток на 100 машин
Кількість АТП
Розрахункові дані
1
2
3
4
5
6
7
23-37,25
124-142,5
142,5-161
161-179,5
179,5-198
3
2
1
0
133,25
151,75
170,25
188,75
399,9
303,5
170,25
0
-12,2
6,25
24,75
43,25
446,52
78,13
612,56
0
Разом
6
873
1137,21
37,25-51,5
124-142,5
142,5-161
161-179,5
179,5-198
1
3
0
1
133,25
151,75
170,25
188,75
133,3
455,3
0
188,75
-22,17
-3,72
14,78
33,28
491,5
41,51
0
1107,5
Разом
5
777,35
1640,56
51,5-65,75
124-142,5
142,5-161
161-179,5
179,5-198
1
3
2
0
133,25
151,75
170,25
188,75
133,25
455,25
340,5
0
-21,5
-3,05
15,45
33,95
462,25
27,9
477,4
0
Разом
6
929
967,55
65,75-80
124-142,5
142,5-161
161-179,5
179,5-198
2
3
2
3
133,25
151,75
170,25
188,75
266,6
455,25
340,5
566,25
-29,5
-11,05
7,45
25,95
1740,5
366,3
111
2020,2
Разом
10
1628,6
4238
Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії:
середня з внутрішньогрупових дисперсій:
Міжгрупову дисперсія:
- групові середні
- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
G2=134,39+295,67=430,06
Перевіремо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
Результати збіглися.
295,67/134,37=2,2, як бачимо з розрахунку, вплив кількості вантажних автомобілів в 2,2 разів менший ніж вплив інших факторів на виробіток на 100 авто.
Обчислимо коефіцієнт детермінації:
, це означає що 31,2% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта 68,8% зумовлено іншим фактором.
Емпіричне кореляційне відношення:
, тобто залежність між сер. виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів.
Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складе:
Тоді дисперсія:
Висновок:
Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є одноріжною, обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Зв’язок між виробітком на 100 машинотон і
к-тю автомобілів дуже незначний, якщо при лінійній функціональній залежності (коли одна величина повністю залежить від іншої) коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то в нашому випадку він дорівнює 0,558.
Завдання 3 (А)
А. Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг.
№
Вид продукції
2002
2003
2004
2005
2006
38
Майонез
1
1,5
1,1
1
0,8
Середнє значення рівня ряду:
Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим методом:
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
Майонез
1
1,5
1,1
1
0,8
2
Абсолютний приріст
(
0,5
-0,4
-0,1
-0,2
3
Коефіцієнт зростання
(
1,5
0,73
0,9
0,8
4
Темп зростання
(
150
73
90
80
5
Темп приросту
(
50
-27
-10
-20
6
Абсолютне значення першого відсотку приросту
(
0,01
0,015
0,011
0,01
3.Показники аналізу ряду динаміки, обчислені за базовою схемою рахунку:
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
Майонез
1
1,5
1,1
1
0,8
2
Абсолютний приріст
(
0,5
0,1
0
-0,2
3
Коефіцієнт зростання
(
1,5
1,1
1
0,8
4
Темп зростання
(
150
110
100
80
5
Темп приросту
(
50
10
0
-20
Середній абсолютний приріст:
- абсолютне зменшення
Середній коефіцієнт зростання:
= 0,94
Середній темп зростання:
Середній темп приросту:
Середнє абсолютне значення першого приросту:
Лінійний графік динамічного ряду.
Б. Дані про витрати на рекламу підприємства “Вік”
Період
Розрахункові показники
Витрати на рекламу
Ступінчата середня
Плинна середня
Базовий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
625
627
629
632
627
632
(
627
629.3
632
-11
-9
-7
-5
121
81
49
25
-6875
-5643
-4403
-3160
622.9
626.1
629.3
632.5
Минулий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
635
638
641
644
644,3
635
638
641
644.3
-3
-1
1
3
9
1
1
9
-1905
-638
641
1932
635.7
638.9
642.1
645.3
Звітний
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
648
652
656
660
656
648
652
656
5
7
9
11
25
49
81
121
3240
4564
5904
7260
648.5
651.7
654.9
658.1
Разом
7687
(
0
572
917
7687
Показники сезонних хвиль Показники варіації
Періоди
Витрати
(y)
Y
Індекси сезонності
Періо-ди
І
Для
Для Y
Базовий
І
ІІ
ІІІ
IV
625
627
629
632
622.9
626.1
629.3
632.5
99.48
99.8
100
100.5
100.3
100.1
99.9
99.9
І
ІІ
ІІІ
IV
99.48
99.8
100
100.5
0.52
0.2
0
0.5
0.27
0.04
0
0.25
Минулий
І
ІІ
ІІІ
IV
635
638
641
644
635.7
638.9
642.1
645.3
99.2
99.7
100.2
100.7
99.8
99.8
99.8
99.7
І
ІІ
ІІІ
IV
99.2
99.7
100.2
100.7
0.8
0.3
0.2
0.7
0.64
0.09
0.04
0.49
Звітний
І
ІІ
ІІІ
IV
648
652
656
660
648.5
651.7
654.9
658.1
99
99.6
100.3
100.9
99.9
100
100.2
100.2
І
ІІ
ІІІ
IV
99
99.6
100.3
100.9
1
0.4
0.3
0.9
1
0.16
0.09
0.81
Разом
7687
7687
1199.38
(
Разом
1199.38
5.82
3.88
Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:
Амплітуда коливань:
Середнє лінійне відхилення:
Середнє квадратичне відхилення:
Дисперсія сезонних коливань:
Коефіцієнт варіації:
Висновок:
На графіку динамічного ряду видно що за звітний період обсяги майонезу знизились. На графіку витрат на рекламу видно, що вирівняні значення Y дуже нагадують пряму тренду, також видно що витрати на рекламу значно зросли за звітний період. Найбільш варіюючою вийшла крива емпіричних значень, всі інші ближчі до прямої. Графіки індексів сезонності показують розбіжність яку дають різні способи обчислення (відношення емпіричного значення до середнього та відношення емпіричного значення до вирівняного).
Завдання 4
А. Дані про реалізацію товарів:
№
Назва товару
Кількість реалізації товару (тон)
Середньорічна ціна за 1 тону, тис. грн.
Базовий
Звітний
Базовий
Звітний
1
2
3
4
5
6
38
Майонез
6935
7629
7,14
7,85
39
Майонез ”Провансаль”
7142
7856
7,34
8,08
Індивідуальні індекси
Індивідуальні індекси цін:
Ціни на майонез зросли на 9%, а на майонез „Провансаль” зросли на 10%.
Індивідуальні індекси кількості проданого товару:
Обсяги продажу майонезу зросли на 10%, а майонезу „Провансаль” на 9%.
Індивідуальні індекси товарообороту:
Товарооборот майонезу і майонезу „Провансаль” збільшився на 20%.
2.